Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Обгрунтування Самойленко О.М.
1. В останні роки наукові інтереси зосереджуються на проблемах теорії та
практики підготовки майбутніх учителів математики за дистанційною формою
навчання.
Актуальність та ступінь дослідженості проблеми»
Перетворення в економічній, політичній і соціальній сферах суспільного
життя, бурхливе впровадження нових інформаційних технологій вимагають нових
підходів до розбудови всієї національної системи освіти. В системі вищої освіти,
висуваються на перший план завдання удосконалення змісту вищої педагогічної
освіти, сучасних технологій навчання і виховання. Перед вищою школою поставлене
завдання переходу до системи підготовки, та перепідготовки фахівців, яка відповідно
до здібностей особистості має задовольняти її потреби у здобутті відповідного рівня
освіти.
З розповсюдженням в світі нових інформаційних і технічних засобів
доставки навчального матеріалу в вищцх навчальних закладах склалися передумови
появи і розвитку нового напряму в освіті - дистанційного навчання, яке ґрунтується
на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях.
В Україні дистанційне навчанщ знаходиться на етапі активного становлення,
яке визначається умовами економічного розвитку країни та державною політикою в
освітній галузі. Початкові концептуальні положення щодо його мети, змісту і
організації ґрунтуються на основних положеннях Конституції України, Національної
доктрини розвитку освіти у XXI столітті, Законів України "Про освіту", "Про вищу
освіту", ухвалу Верховної Ради України "Про затвердження задач Національної
програми інформатизації на 2000-2002 роки", Указу Президента України "Про заходи
щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і
забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні", наказу Міністерства
освіти і науки України "Про створення українського центру дистанційної освіти";
"Національній програмі інформатизації"; концепції і задачах Українського центру
дистанційної освіти, в яких підкреслюється необхідність підвищення освітнього рівня
населення і підготовки фахівців високої кваліфікації шляхом упровадження в освітній
процес нових форм навчання, які відповідають тенденції розвитку цивілізації і
становлення інформаційного суспільства.
Теоретичні дослідження по напрямах: філософія і історія дистанційної
професійної освіти; педагогико-психологічні проблеми дистанційної професійної
освіти; інформационно-телекомунікаційні технології і учбове середовище
дистанційної професійної освіти; соціально-економічні проблеми
дистанційногопрофесійної освіти; організація дистанційної професійної освіти;
нормативно-правові проблеми дистанційної професійної освіти можуть базуватися на
теоретико-методологічних роботах С.ї. Архангельського, Н.К. Бабанского, С.У.
Гончаренко, І.А. Зязюна, Т.А. Ільїної, И.Я. Лернера, та ін.; роботах по дидактиці А.Н.
Алексюка, Б.А. Голуба, В.А. Козакова, MX Махмутова, Е.С. Полата, В.В. Сагарді,
М.Н. Скаткина, М.Н. Фіцули, А.В. Хуторського, та ін.; роботах по психології Г.А.
Балла, JI.C. Виготського, П.Я. Гальперіна, Г.С. Костюка, A.M. Матюшкина, Н.А.
Побірченко, Н.Ф. Тализіної, Б.А. Федорішина та інших вчених [1].
1
2. Особливе місце у формуванні системи дистанційного навчання належить
роботам, в яких аналізується процес індивідуалізації особистісто-
орієнтованого навчання, таких педагогів як: С.Я. Батішева, А.А. Кирсанова, О.М.
Пєхоти, Л.Н. Романішина, П.І, Сікорського І.Ф.Харламова та ін..; психологів: Б.Г.
Ананьєва, JLC. Виготського, М.А Данілова, Д.В. Ельконіна, та ін.
Узагальнюючи вітчизняні педагогічні роботи, в яких розкриваються питання
теорії і практики дистанційного навчання, виділимо декілька напрямів здійснених
наукових досліджень, а саме: наукове забезпечення дистанційної професійної
освіти, проблеми і напрями досліджень в цій області (В.Ю. Биков, Н.И.
Міхальченко, JLA. Лещенко і ін. ); організаційно-педагогічні основи дистанційної
освіти за межею і в Україні, підходи до реалізації (В.В. Олійник, В.М. Кухаренко
ПМ. Таланчук, В. Шейко, і ін.);
Отже одним із найважливіших компонентів розвитку сучасних інформаційних
технологій є створення та використання дистанційних систем підвищення
кваліфікації. Попит на такі технології стрімко зростає. Активно розробляються та
впроваджуються системи сканування і розпізнавання тексту; нагальними постають
проблеми створення комп'ютерних словників національних мов, машинного
перекладу з однієї мови на іншу тощо. Це насамперед пов!язано з розвитком
глобальної інформаційної мережі Internet і підвищенням рівня комп'ютеризації
управління всіх сфер людського життя. Проте зміст і методика таких систем
навчання потребує подальшого вдосконалення и наукового обґрунтування.
Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів математики за
дистанційною формою навчання.
Предмет дослідження - теорія та практика навчання майбутніх вчителів
математики за дистанційними технологіями.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та
впровадженні організаційно-методичних умов підготовки майбутніх учителів
математики у вищих навчальних закладах за дистанційною формою навчання на
основі диференціації за профілем і за рівнем знань, умінь студентів та
експериментальній перевірці їх ефективності.
Гіпотеза дослідження - якщо у підготовку майбутніх учителів математики
впровадити спеціально розроблену методичну систему, яка включає модульну
побудову даного курсу, рейтинговий контроль знань і відповідне методичне за-
безпечення, розроблене дисертантом, то це дасть змогу:
- індивідуалізувати та інтенсифікувати процес навчання за дистанційною
формою;
- студентам, що мають різний рівень здібностей, ефективно досягти базо-
вого і підвищеного, мінімально-базового, базового і поглибленого рівня знань з
відповідного напрямку та набути різнорівневих умінь розв'язування задач з
використанням інформаційних технологій.
Відповідно до мети дослідження поставлені завдання:
1, Проаналізувати психолого-педагогічну, науково-методичну літературу
з метою вивчення стану проблеми дистанційної освіти у вищих навчальних
закладах, спеціальну літературу з проблем відкритої освіти.
2
3. 2. Сформулювати загальні організаційні та методичні вимоги до процесу
диференційованого формування знань та вмінь студентів на дистанційній основі.
3.На основі наукових принципів здійснити відбір змісту навчального
матеріалу. Встановити рівні програмних вимог щодо знань та вмінь студентів
математиків.
4. Розробити методичну систему і описати методику реалізації диферен-
ційованого підходу з використанням елементів модульної системи, рейтингового
контролю знань в умовах дистанційного навчання на засадах відкритої освіти та
експериментальним шляхом перевірити ефективність запропонованої методики.
Для виконання поставлених завдань слід використати теоретичні та
емпіричні методи дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної,
науково-технічної та навчально-методичної літератури з проблем дослідження,
теоретичний синтез, узагальнення; спостереження навчального процесу,
анкетування, тестування, бесіди зі студентами та тьюторами; педагогічний
експеримент (констатуючий, пошуковий і формуючий); методи математичної
статистики.
Методологічною основою дослідження є філософські ідеї про пізнання й
відображення дійсності в людській свідомості; системно-структурний підхід до
аналізу навчальної діяльності; теорія розвиваючого навчання; психологічна теорія
діяльності; загально дидактичні положення; Державна національна програма
"Освіта" (Україна XXI століття); Концепція Національної програми інформатизації.
З