З досвіду роботи  старшого викладача кафедри методики та змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій  Солонько Оксани Антонівни
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА Основні напрямки здійснення диференціації навчання математики в загальноосвітній школі та їх реалізація
Актуальність та доцільність дослідження Реформування освіти України передбачає модернізацію її змісту, методів і засобів навчання, перехід від уніфікованої шкільної моделі до урізноманітнення її типів. Розвиток сучасної педагогічної теорії та практики ґрунтується на відкритості і творчому характері навчання, особистісній його спрямованості. Ключовим завданням сьогодення є орієнтація системи навчання на розвиток особистості, здатної до самостійної навчальної діяльності, саморозвитку і творчого розв'язання інтелектуальних та практичних проблем. Протиріччя між високим рівнем математизації та інформатизації в життєдіяльності людини та досить низьким рівнем математичної підготовки підростаючого покоління вказує на існування  проблеми  підвищення якості математичної підготовки кожного випускника загальноосвітнього навчального закладу. В умовах профілізації старшої школи ця проблема набуває ще більшої актуальності.
Ідея навчання з урахуванням індивідуальних особливостей тих, хто навчається, не є надбанням сучасності. Про це свідчать роботи видатних педагогів минулого: Я.Коменського, Й.Песталоцці, К.Ушинського та ін. Різні аспекти проблеми диференціації навчання досліджували Б.Ананьєв, Ю.Бабанський, Д.Брунер, О.Бугайов, М.Бурда, В.Буряк, Л.Виготський, Ю.Гільбух, В.Давидов, Д.Ельконін, В.Крутецький, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, П.Сікорський, І.Унт, В.Фірсов та ін. Серед останніх – роботи В.Володько, Н.Ковчин, П.Капіносова та ін. Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає можливість розглядати диференційоване навчання як важливе завдання і зробити висновок про те, що ефективність процесу навчання залежить від способу його організації. Інноваційні процеси, які відбуваються в сучасній школі, свідчать про необхідність прикладної спрямованості навчання у профільній школі .Нові вимоги суспільства, які характеризуються підвищенням уваги до особистості учня, до його саморозвитку, разом із змінами, що обумовлені впровадженням Концепції профільного навчання у старшій загальноосвітній школі, зумовлюють необхідність розроблення оновленої методичної системи прикладної спрямованості навчальної діяльності.
Актуальність дослідження   Зумовлена: - змінами в цілях навчання  учнів  у класах різних напрямів профілізації, що передбачають врахування умов навчання у вищих навчальних закладах відповідно до вимог Болонського процесу; - відмінностями у рівні навченості, успішності учнів у класах з поглибленим вивченням математики; темпі навчальної діяльності, якості виконання завдань та глибині їх осмислення; вмінні самостійно працювати, відшукувати залежності  між величинами  та проводити проблемно-пошукову діяльність; - потребами  учнів  у знаннях з  математики  для повсякденного життя та практичної діяльності; потребами учнів, що мають відмінності у навчальних інтересах, мотивації навчальної діяльності; - необхідністю розвивати творчі можливості, забезпечувати умови для розкриття індивідуальності учня з урахуванням його вікових особливостей на основі компетентісного підходу.
Мета дослідження  – розробити  і  теоретично обґрунтувати методичну систему  диференційованих  задач у процесі вивчення  математики  в умовах  загальноосвітньої  школи, яка сприятиме підвищенню якості математичної освіти. Гіпотеза дослідження  –  використання диференційованих завдань в процесі вивчення математики в загальноосвітній школі сприяє зростанню мотивації та активізації пізнавальної діяльності школярів. Об'єкт дослідження  –  процес викладання математики в загальноосвітній школі . Предмет дослідження  –  шляхи реалізації диференціації в середній школі при вивченні математики .
Завдання   досл ідження   1.3'ясувати стан розробленості проблеми у науково-методичній літературі та шкільній практиці; 2.Визначити психолого- педагогічні і методичні  засади  розвитку вмінь і навичок навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи ; 3.Розробити методичну систему використання прикладних задач у процесі  диференціації навчання математики  у  загальноосвітній  школі; 4.Запропонувати методичні рекомендації щодо ефективного використання різнорівневих задач в диференціації навчання з математики.
Методи дослідження   теоретичні  –  аналіз та синтез, зокрема, системний аналіз  педагогічної , науково-методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження; порівняння; аналогія; систематизація та узагальнення; історичний метод, зокрема, добір, класифікація та систематизація фактичного матеріалу; емпіричні  —  констату юч ий   експеримент, методи математичної статистики, спостереження, анкетування, бесіди з учнями та вчителями; аналіз результатів письмових робіт з  математики , документації, що дозволили з'ясувати рівень навчальних досягнень  учнів  з  математики .
Наукова новизна результатів дослідження   -  розкрито   зміст та операційний склад загальних і спеціальних умінь навчальної діяльності учнів та психолого-методичні засади їх розвитку, які враховуються при диференційованому навчанні математики в загальноосвітній школі; -   визначено  психолого-педагогічні засади відбору форм, методів і засобів, які забезпечують ефективний підхід до організації диференційованого навчання математики в загальноосвітній школі; -  розроблено   принципи побудови системи диференційованих завдань для розвитку творчих здібностей учнів і науково обґрунтовані методичні підходи до їх реалізації.
Практичне значення дослідження   - розроблена методика забезпечує ефективний підхід до організації навчальної діяльності у процесі диференційованого навчання математики, що сприяє підвищенню якості математичної освіти учнів; - розроблені організаційні форми, методи, прийоми та система диференційованих вправ, що забезпечує розвиток умінь навчальної діяльності.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ Відповідно до поставленої мети і визначених завдань у ході дослідження здобуто такі результати: з'ясовано стан розробленості даної проблеми у теорії та шкільній практиці; виділено психолого-педагогічні засади прикладної спрямованості у загальноосвітній школі; розроблено і теоретично обґрунтовано методичну систему навчальної діяльності учнів у процесі диференціації навчання математики у загальноосвітній школі, яка сприяє підвищенню якості математичної підготовки учнів.
Результати проведеного дослідження дають підставу для таких висновків: Результати констатувального експерименту засвідчили, що відбувається переорієнтація навчального процесу на особистість учня, ведеться пошук сприятливих умов досягнення кожним учнем найбільш можливого і необхідного для нього рівня знань. В умовах класно-урочного навчання особистіну орієнтованість навчання варто реалізовувати через рівневу і профільну диференціацію. Диференційоване рівневе навчання здійснюється на основі виділення групп учнів з різним рівнем розвитку, підготовки, з орієнтуванням на досягнення особистістю доступного рівня засвоєння знань (рівня посильних труднощів). Навчальну діяльність під час вивчення математики рекомендується поділяти за типом пізнавальної діяльності учнів на: продуктивну, варіативну, частково-пошукову, дослідницьку та творчу.
Основні умови ефективної навчальної діяльності : а) технологізація навчального процесу; б) створення системи диференційованих завдань з математики для навчально-пізнавальної діяльності учнів з врахуванням інтерактивних технологій; в) забезпечення самостійної навчальної діяльності при різних формах навчання (індивідуальній, груповій, фронтальній); г) домінування творчих навчально- пізнавальних завдань над репродуктивними.
Вимоги для диференційованих завдань з математики: враховувати розвивальні, навчальні та виховні цілі уроку та зміст програмного матеріалу;  спрямовувати навчання не тільки на розширення знань, структурування, інтегрування, узагальнення змісту але і на постійне збагачення наявного математичного досвіду учня; забезпечувати диференційованість за рівнем, відповідно до вимог державного загальноосвітнього стандарту та поглибленого вивчення предмету;  враховувати особливості навчальної діяльності учнів (потреби, інтереси, операційний склад).
Результати дослідження підтверджують достовірність гіпотези про те, що пропонована методика використання диференційованих завдань з математики в загальноосвтніій школі є ефективною. У результаті її використання активізується пізнавальна діяльність та зростає мотивація учнів при вивченні математики та досягається вищий рівень математичних знань.

презентація солонько о.а.

  • 1.
    З досвіду роботи старшого викладача кафедри методики та змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Солонько Оксани Антонівни
  • 2.
    МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА Основнінапрямки здійснення диференціації навчання математики в загальноосвітній школі та їх реалізація
  • 3.
    Актуальність та доцільністьдослідження Реформування освіти України передбачає модернізацію її змісту, методів і засобів навчання, перехід від уніфікованої шкільної моделі до урізноманітнення її типів. Розвиток сучасної педагогічної теорії та практики ґрунтується на відкритості і творчому характері навчання, особистісній його спрямованості. Ключовим завданням сьогодення є орієнтація системи навчання на розвиток особистості, здатної до самостійної навчальної діяльності, саморозвитку і творчого розв'язання інтелектуальних та практичних проблем. Протиріччя між високим рівнем математизації та інформатизації в життєдіяльності людини та досить низьким рівнем математичної підготовки підростаючого покоління вказує на існування проблеми підвищення якості математичної підготовки кожного випускника загальноосвітнього навчального закладу. В умовах профілізації старшої школи ця проблема набуває ще більшої актуальності.
  • 4.
    Ідея навчання зурахуванням індивідуальних особливостей тих, хто навчається, не є надбанням сучасності. Про це свідчать роботи видатних педагогів минулого: Я.Коменського, Й.Песталоцці, К.Ушинського та ін. Різні аспекти проблеми диференціації навчання досліджували Б.Ананьєв, Ю.Бабанський, Д.Брунер, О.Бугайов, М.Бурда, В.Буряк, Л.Виготський, Ю.Гільбух, В.Давидов, Д.Ельконін, В.Крутецький, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, П.Сікорський, І.Унт, В.Фірсов та ін. Серед останніх – роботи В.Володько, Н.Ковчин, П.Капіносова та ін. Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає можливість розглядати диференційоване навчання як важливе завдання і зробити висновок про те, що ефективність процесу навчання залежить від способу його організації. Інноваційні процеси, які відбуваються в сучасній школі, свідчать про необхідність прикладної спрямованості навчання у профільній школі .Нові вимоги суспільства, які характеризуються підвищенням уваги до особистості учня, до його саморозвитку, разом із змінами, що обумовлені впровадженням Концепції профільного навчання у старшій загальноосвітній школі, зумовлюють необхідність розроблення оновленої методичної системи прикладної спрямованості навчальної діяльності.
  • 5.
    Актуальність дослідження Зумовлена: - змінами в цілях навчання учнів у класах різних напрямів профілізації, що передбачають врахування умов навчання у вищих навчальних закладах відповідно до вимог Болонського процесу; - відмінностями у рівні навченості, успішності учнів у класах з поглибленим вивченням математики; темпі навчальної діяльності, якості виконання завдань та глибині їх осмислення; вмінні самостійно працювати, відшукувати залежності між величинами та проводити проблемно-пошукову діяльність; - потребами учнів у знаннях з математики для повсякденного життя та практичної діяльності; потребами учнів, що мають відмінності у навчальних інтересах, мотивації навчальної діяльності; - необхідністю розвивати творчі можливості, забезпечувати умови для розкриття індивідуальності учня з урахуванням його вікових особливостей на основі компетентісного підходу.
  • 6.
    Мета дослідження – розробити і теоретично обґрунтувати методичну систему диференційованих задач у процесі вивчення математики в умовах загальноосвітньої школи, яка сприятиме підвищенню якості математичної освіти. Гіпотеза дослідження – використання диференційованих завдань в процесі вивчення математики в загальноосвітній школі сприяє зростанню мотивації та активізації пізнавальної діяльності школярів. Об'єкт дослідження – процес викладання математики в загальноосвітній школі . Предмет дослідження – шляхи реалізації диференціації в середній школі при вивченні математики .
  • 7.
    Завдання досл ідження 1.3'ясувати стан розробленості проблеми у науково-методичній літературі та шкільній практиці; 2.Визначити психолого- педагогічні і методичні засади розвитку вмінь і навичок навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи ; 3.Розробити методичну систему використання прикладних задач у процесі диференціації навчання математики у загальноосвітній школі; 4.Запропонувати методичні рекомендації щодо ефективного використання різнорівневих задач в диференціації навчання з математики.
  • 8.
    Методи дослідження теоретичні – аналіз та синтез, зокрема, системний аналіз педагогічної , науково-методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження; порівняння; аналогія; систематизація та узагальнення; історичний метод, зокрема, добір, класифікація та систематизація фактичного матеріалу; емпіричні — констату юч ий експеримент, методи математичної статистики, спостереження, анкетування, бесіди з учнями та вчителями; аналіз результатів письмових робіт з математики , документації, що дозволили з'ясувати рівень навчальних досягнень учнів з математики .
  • 9.
    Наукова новизна результатівдослідження - розкрито зміст та операційний склад загальних і спеціальних умінь навчальної діяльності учнів та психолого-методичні засади їх розвитку, які враховуються при диференційованому навчанні математики в загальноосвітній школі; - визначено психолого-педагогічні засади відбору форм, методів і засобів, які забезпечують ефективний підхід до організації диференційованого навчання математики в загальноосвітній школі; - розроблено принципи побудови системи диференційованих завдань для розвитку творчих здібностей учнів і науково обґрунтовані методичні підходи до їх реалізації.
  • 10.
    Практичне значення дослідження - розроблена методика забезпечує ефективний підхід до організації навчальної діяльності у процесі диференційованого навчання математики, що сприяє підвищенню якості математичної освіти учнів; - розроблені організаційні форми, методи, прийоми та система диференційованих вправ, що забезпечує розвиток умінь навчальної діяльності.
  • 11.
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ІРЕКОМЕНДАЦІЇ Відповідно до поставленої мети і визначених завдань у ході дослідження здобуто такі результати: з'ясовано стан розробленості даної проблеми у теорії та шкільній практиці; виділено психолого-педагогічні засади прикладної спрямованості у загальноосвітній школі; розроблено і теоретично обґрунтовано методичну систему навчальної діяльності учнів у процесі диференціації навчання математики у загальноосвітній школі, яка сприяє підвищенню якості математичної підготовки учнів.
  • 12.
    Результати проведеного дослідженнядають підставу для таких висновків: Результати констатувального експерименту засвідчили, що відбувається переорієнтація навчального процесу на особистість учня, ведеться пошук сприятливих умов досягнення кожним учнем найбільш можливого і необхідного для нього рівня знань. В умовах класно-урочного навчання особистіну орієнтованість навчання варто реалізовувати через рівневу і профільну диференціацію. Диференційоване рівневе навчання здійснюється на основі виділення групп учнів з різним рівнем розвитку, підготовки, з орієнтуванням на досягнення особистістю доступного рівня засвоєння знань (рівня посильних труднощів). Навчальну діяльність під час вивчення математики рекомендується поділяти за типом пізнавальної діяльності учнів на: продуктивну, варіативну, частково-пошукову, дослідницьку та творчу.
  • 13.
    Основні умови ефективноїнавчальної діяльності : а) технологізація навчального процесу; б) створення системи диференційованих завдань з математики для навчально-пізнавальної діяльності учнів з врахуванням інтерактивних технологій; в) забезпечення самостійної навчальної діяльності при різних формах навчання (індивідуальній, груповій, фронтальній); г) домінування творчих навчально- пізнавальних завдань над репродуктивними.
  • 14.
    Вимоги для диференційованихзавдань з математики: враховувати розвивальні, навчальні та виховні цілі уроку та зміст програмного матеріалу; спрямовувати навчання не тільки на розширення знань, структурування, інтегрування, узагальнення змісту але і на постійне збагачення наявного математичного досвіду учня; забезпечувати диференційованість за рівнем, відповідно до вимог державного загальноосвітнього стандарту та поглибленого вивчення предмету; враховувати особливості навчальної діяльності учнів (потреби, інтереси, операційний склад).
  • 15.
    Результати дослідження підтверджуютьдостовірність гіпотези про те, що пропонована методика використання диференційованих завдань з математики в загальноосвтніій школі є ефективною. У результаті її використання активізується пізнавальна діяльність та зростає мотивація учнів при вивченні математики та досягається вищий рівень математичних знань.