Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

1,010 views

Published on

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

  1. 1. 1 КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ Тетяна Ремех, кандидат пед. наук Київ 2015
  2. 2. 2 У центрі уваги теоретичні питання •визначення категорії компетентність учня, межі його застосування та структура цього особистісного утворення; •поняття компетентнісний підхід у шкільній освіті, шляхи і умови його реалізації, практика реалізації в різних регіонах України; •система компетентностей, що набуваються в процесі навчання, їхній перелік, зміст, шляхи набуття.
  3. 3. 3 Що таке КОМПЕТЕНТНІСТЬ Компетентність людини — це: • здатність і готовність ефективно будувати власну діяльність та суб'єктно значущу взаємодію із соціальним оточенням; • спеціальним шляхом структурований (організований) набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання, й дозволяє людині визначати, тобто ідентифікувати і розв’язувати незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, що є характерними для цієї сфери діяльності; • вирішальна умова й показник успішності людини в житті взагалі й у професійній діяльності зокрема; • модель результату освіти.
  4. 4. 4 У чому сутність компетентнісного підходу в освіті Під компетентнісним підходом в освіті розуміється спрямованість навчально- виховного процесу на формування і розвиток компетентностей того, хто навчається – учня чи студента як кінцевий результат освіти Компетентнісний підхід пов’язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами в освіті, оскільки спрямований на особистість учня й може бути реалізований і оцінений тільки у процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.
  5. 5. 5 Запровадження К-підходу потребує • трансформації змісту освіти: формування його від чітко визначеного бажаного кінцевого результату (очікуваного рівня розвитку компетентностей) шляхом відбору і структурування тої інформації й способів, які можуть забезпечити досягнення цього результату; • внесення суттєвих змін у технологічну (запровадження активного й інтерактивного навчання, індивідуалізації), виховну (посилення зв'язку з життям учнів, потребами суспільства тощо) та управлінську архітектоніку української школи насамперед щодо критеріїв оцінювання ефективності діяльності ЗНЗ і вчителя.
  6. 6. 6 Що складає систему компетентностей у шкільній освіті 1) Ключові або мета-, транс-, над- предметні компетентності - відносяться до спільного (метапредметного) змісту освіти 2) Міжпредметні галузеві – належать до певного кола навчальних предметів 3) Предметні компетенції – конкретні, мають чіткі характеристики і можливість формування в межах одного навчального предмета
  7. 7. 7 Компетентність чи компетенція Компетенція - сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються стосовно певного кола явищ і процесів і є необхідними для того, щоб якісно і продуктивно діяти; Компетентність – це оволодіння людиною відповідною компетенцією, що включає особистісне ставлення до неї і предмета діяльності. Компетенція – задана вимога, норма, а компетентність – набута особистісна якість, що передбачає хоча б мінімальний досвід використання компетенції.
  8. 8. 8 Зміст ключових компетентностей • Навчальна - здатність особистості до інтелектуального розвитку, навчання протягом життя; до самостійної пізнавальної діяльності, заснованої на засвоєнні способів набуття знань із різних джерел інформації; до організації власного навчального процесу, вибору і застосування ефективних стратегій навчання з метою активної участі в житті суспільства. • Культурна – здатність людини обирати шляхи і способи використання вільного часу, що культурно й духовно збагачують особистість; жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.
  9. 9. 9 Зміст ключових компетентностей • Підприємницька - здатність людини ефективно організувати особисту та колективну трудову й підприємницьку діяльність, аналізувати ситуацію на ринку праці, оцінювати власні професійні можливості. • Соціальна - здатність особистості орієнтуватися в нормах й етиці взаємовідносин, взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства, вибудовувати ефективні комунікації. • Громадянська – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.
  10. 10. 10 Зміст ключових компетентностей • Здоров’язберігаюча - здатність людини раціонально організувати своє повсякденне життя, включаючи аспекти власного здоров'я, сімейного буття, довкілля тощо. • ІКТ компетентність – здатність людини використовувати ІКТ, розуміння слабких і сильних сторін їх застосування, здатність до критичного судження щодо інформації ЗМІ та реклами
  11. 11. 11 Деякі результати досліджень TIMSS • Із математики: 4-й клас Україна з середнім міжнародним балом 469 розміщується на 26 місці; • 8-й клас - з середнім балом 462 - на 25. • Результат України можна порівняти з результатами Румунії (461 бал), Ізраїлю (463 бали), Болгарії (464 бали), Кіпру (461 бал), Норвегії (469 балів). • Із природознавства: 4-й клас - з середнім балом 474 - на 26 місці; • 8-й клас - з середнім балом 485 - на 19. • Результат України можна порівняти з результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487 балів), Вірменії (488 балів).
  12. 12. 12 Узагальнення результатів дозволяє припустити наступне • одна з основних причин невисокого результату – невміння учнів працювати з пропонованою інформацією: зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити спільний вміст з його конкретизацією, цілеспрямовано шукати інформацію тощо • використання сформованих у школярів предметних умінь ускладнено тим, що вирішуючи завдання наші учні некритично відтворюють звичні, стереотипні способи дій. Система навчання, що склалась, навчає учнів застосовувати стандартні способи розв'язання, “впізнаючи” завдання • навчаючись у школі, діти звикають діяти і застосовувати отримані знання в строго визначеному колі ситуацій. Як тільки зміст завдання, форма запитання, чи умови завдання подані у незвичній формі, результати розв'язання різко знижуються.
  13. 13. 13 Ці результати дозволяють припустити • Дефіцит в учнів умінь цілісного, творчого аналізу пропонованої ситуації, висунення гіпотез і їхньої перевірки доповнюють цілісну картину неуспіху українських школярів на фоні їхніх однолітків з інших країн. Фактично всі завдання вимагали перетворення деякої описаної інколи побутовою мовою ситуації в предметну, водночас перевіряючи власну гіпотезу. Цього, як виявилось, наші школярі і не вміють або вміють недостатньо добре • Лише у початковій школі 80% учнів виявили здатність використовувати основні математичні знання у нескладних ситуаціях, інтерпретувати дані, а майже третина з них змогла виконати завдання на застосування набутих теоретичних знань і умінь до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя
  14. 14. 14 Ці результати дозволяють сформулювати деякі положення • Якщо визнати, що міжнародне тестування по своєму дизайну, внутрішній логіці і вмісту завдань орієнтовано на найбільш потрібні сьогодні в світовій практиці уміння і навички (компетентності), то необхідно визнати, що вітчизняна освіта не достатньо орієнтована на цей виклик • Предметна модель української освіти, що склалася сьогодні орієнтована на досягнення інших, ніж в інших країнах, цілей освіти • Маючи достатньо високу предметну підготовку, наші школярі не уміють її використовувати, діючи звичним, стереотипним шляхом, застосовуючи завчені схеми дій некритично. Наші школярі не “технологічні ”, не вільні у вживанні і використанні сформованих у них знань. Кажучи психологічною мовою, вони не стають суб'єктами власних наочних знань і умінь
  15. 15. 15 Провідні зарубіжні фахівці в освіті вкладають в поняття якість освіти або результат освіти інший сенс, ніж вітчизняні В Україні якість освіти досить часто розуміють в термінах одиниць навчального змісту Міжнародне співтовариство доповнює цей (традиційний) зміст новими складовими: уміти працювати з ситуацією і відповідно до неї підбирати необхідні предметні знання, уміння, навички; уміти вирішувати проблемну ситуацію за допомогою залучення додаткової інформації.
  16. 16. 16 Парадокс компетентності полягає в тому, що вона виявляється лише за межами ситуацій, у яких вона отримується учнем і контролюється вчителем • Запитують не в тій формі, як пояснювали • Оцінює не той, хто навчав (незалежність експертизи – оцінки) • Потрібно навчання технологіям роботи з інформацією, а не запам'ятовування самої інформації
  17. 17. 17 Треба розв'язати такі питання: • остаточне визначення переліків компетентностей і компетенцій усіх рівнів; • опис і характеристика взаємозв’язку і взаємозалежності між різними ключовими компетентностями; відображення всього цього у змісті освіти як результату його засвоєння з відповідною трансформацією; • розроблення технологій оцінювання як ключових компетентностей, так і галузевих і предметних компетенцій.
  18. 18. 18 Треба розв'язати такі питання: • Ключові компетентності - складні багаторівневі утворення, це постійно змінні величини, тому вони потребують вимірювання не стільки оволодіння або не володіння, а визначення рівня такого володіння – від базового до високого; • Важливим є розробка багатомірних шкал, відносно яких можуть оцінюватись навчальні матеріали, розроблятись діагностувальні програми, реформуватися система поточної й підсумкової атестації.
  19. 19. 19 Треба розв'язати такі питання: Підставами для конструювання дидактичних і контрольно-вимірювальних матеріалів можуть бути: • Ключові компетентності • Галузеві та предметні компетентності • Специфікації тестів (технології роботи з текстом, інформацією, наприклад: “ грамотність читання ”, математична грамотність тощо)
  20. 20. 20 Головна проблема сьогодні - дати відповідь на запитання: Ми продовжуємо йти “ власним ” шляхом? Або використовуємо для наших потреб конструкцію іноземної гармати? Якої освіти ми дійсно прагнемо?
  21. 21. 21 Дякую за увагу

×