1. Анотація
Соціально-психологічні фактори і психолого-педагогічні умови формування
жіночої та національної ідентифікації
дівчат залишаються ще недостатньо
дослідженими.
Коли мова заходить про жінку, у нас одразу спрацьовує
культурологічний стереотип: берегиня домашнього вогнища, мати,
продовжувачка роду. Ці святі ролі жінки були незмінними
протягом
тисячоліть. Але у сьогоднішньому світі жінку вже давно не влаштовує суто
домашня роль. Вона претендує - і небезпідставно - на роль значно активнішу.
Питання ж сьогодні полягає не в тому, щоб зробити жінку лише
домогосподаркою, вихователькою дітей, а в тому, щоб забезпечити можливість
повноцінної реалізації особистості та члена спільноти, не перекреслюючи суто
жіночих потенцій.
Працюючи над проблемою формування жіночної та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання, автор даного досвіду будує
освітній процес за рахунок найбільш оптимального поєднання проектної
технології навчання з тренінговими методами особистісного розвитку, що
дозволяє формувати в учениць свідоме ставлення до власної творчої діяльності,
осмислення свого “я”.

2. 2
Обгрунтування актуальності досвіду, його практична значимість
Економічні та соціально-політичні трансформації, що відбуваються
останніми роками в українському суспільстві, спричинили виникнення нової
соціально-психологічної та етнічної реальності, для якої характерна криза
ідентичності особистості, перебудова гендерної*(додаток 1) структури суспільства з
трансформацією змісту жіночої гендерної ролі в маскулінному* напрямку[17].
Сучасні жінки легко зважуються на розлучення, що негативно впливає
на розвиток дитини, та, як наслідок, на суспільство в цілому[9] (додаток 2).
Статистика свідчить про наявність в Україні соціального сирітства: кожна сота
жінка відмовляється від немовля ще в пологовому будинку. Найгірші
показники — на сході нашої держави - 2% дітей позбавлені батьківського
піклування. Проблема сьогодні полягає не в тому, щоб повернути історію
назад та зробити жінку лише домогосподаркою, вихователькою дітей, а в тому,
щоб надати їй можливість реалізації себе як особистості, як професіонала, не
перекреслюючи й суто жіночих потенцій, оволодіння жіночими стратегіями та
усвідомлення своєї жіночої ролі в родині, суспільстві. Отже, на підставі
вищевикладеного можна зазначити, що проблема формування жіночої та
національної ідентифікації є надзвичайно актуальною.
Саме школа має підтримати юну особистість, сприяти оволодінню
технологіями життєтворчості, адаптуватися до змін в гендерних ролях та
умовах їхньої реалізації, спираючись на національні культурні традиції.
Ці завдання особливо актуальні в підлітковому та ранньоюнацькому
віці, коли юна особистість вже усвідомлено оволодіває символами
загальнолюдської культури через культурні цінності родини і нації та
коливається між позитивним полюсом ідентифікації "я" і тяжкими сумнівами
відносно себе, свого місця в суспільстві[13]. Саме на уроках трудового
навчання, де наявний розподіл класів за гендерним принципом, можна
створити умови для вирішення цих завдань. Практичне значення досвіду
полягає у створенні комплексу психолого-педагогічних умов на уроках
трудового навчання та позаурочній діяльності для набуття соціального досвіду,
можливостей дівчатам ідентифікувати себе як успішну сучасну жінку з
урахуванням національного менталітету*[14], реалізації здібностей та
інтересів учениць у сфері технологічної діяльності.
Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість
Основна ідея досвіду – оптимальне поєднання проектної технології
навчання з тренінговими методами особистісного розвитку дасть можливість
формувати позитивну жіночу та національну ідентифікацію дівчат в рамках
курсу «Технологія».
Інноваційна значимість досвіду полягає у використанні тренінговиих
методів на уроках трудового навчання, що активізує мотиваціно-емоціний
компонент розвитку особистості та дає можливість ученицям через практичноперетворювальну діяльність формувати цілісне, конструктивне сприйняття себе
та світу, свідоме ставлення до власної творчої діяльності.
Перелік наукових та практичних досліджень, на яких ґрунтується робота

3. 3
Серед теоретичних питань, пов’язаних з темою досвіду, були вивчені і
взяті до роботи ідеї таких науковців:
• зміст та механізми становлення ідентифікації - А. Адлер, Є.П. Белінська,
Р. Бернс, Е. Еріксон, І.С. Кон, К. Роджерс, З. Фрейд, Е. Фром, К. Юнг;
• соціалізація жінки на національній основі - М.Й. Боришевський,
О.М. Васильченко, П.І. Гнатенко, В.М. Павленко, О.І. Донцов,
Т.Г. Стефаненко, К.В.Коростеліна, В.Т.Циба, Н.О.Чуреєва, М.О.Шульга;
• технологія тренінгових методів - А.І.Копитін, М.В. Кісельова,
Т.Ю. Колошина, І.В. Вачков.
Перебуваючи постійно в творчому пошуку, автор систематично
поповнює теоретичну базу свого досвіду, спираючись в практичній діяльності
на нормативні документи.
Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових
За новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої
освіти основною метою галузі «Технологія» є розвиток проектно-технологічної
та інформаційно-комунікативної компетентностей для реалізації творчого
потенціалу учнів і їхньої соціалізації в суспільстві[3]. Процес соціалізації
відбувається
через формування особистісної, національної, гендерної
ідентичності людини, яка складається з когнітивного, емоційного і
регулятивного компонентів.
Компоненти
Задачі щодо формування
Задачі щодо формування
формування
національної ідентичності гендерної ідентичності
ідентичності
Когнітивний
Освоєння специфічних
Пошук зразків (моделей) для
компонент
рис власної нації, її
наслідування.
історичного минулого,
культури.
Емоційний
Переживання належності Усвідомлення своїх
компонент
до національної
особистісних характеристик і
спільноти.
відповідності традиційним
уявленням про мужність і
жіночність.
Регулятивний
Здійснення саморегуляції Розширення поведінкового
компонент
відповідно до
репертуару, контроль власної
сформованого образу
поведінки, відповідно до
типових рис члена
образу сформованого образу
національної спільноти,
«Я - дівчина», «Я- майбутня
національних цінностей.
жінка».
Регулятивний компонент можливо розвивати лише за умови включення
дитини в практично-перетворювальну діяльність[15]. Специфіка предмета
«Трудове навчання. Технологія» у школі дозволяє створити умови для активної
практичної роботи, але, на думку автора, потребує доповнень щодо активізації
мотиваціно-емоційного компоненту розвитку особистості. Тому було створено
авторську систему, яка дозволяє оптимально поєднати проектну технологію
навчання з тренінговими методами.
Технологія реалізації провідної ідеї досвіду представлена у вигляді
моделі (додаток 3).

4. 4
Проектна технологія ефективно вирішує як технологічні, так і
розвиваючі завдання. Процес конкретної навчально-трудової діяльності
учениць будується з урахуванням їх особистих інтересів на основі вільного
вибору
об’єктів
проектування[3].
http://knvk2007.ucoz.ru/index/proektna_dijalnist/0-152
Технологiчний
компонент
досвіду
характеризується
багатоварiантнiстю, гнyчкiстю форм органiзацiї рiзних видiв дiяльностi iндивiдуадьної, парної, rpyпoвoї, колективної. Це можна проілюструвати
конкретними прикладами.
Під час вивчення розділу «Технологія виготовлення та оздоблення
виробів вишивкою» (6 клас, варіанти об’єктів проекту - рушничок, серветка)
вчитель пропонує ученицям самостійно підготувати інформацію про історію та
значення цього виду декоративно-ужиткового мистецтва для українців.
Акцентує увагу на призначенні, символіці, на тому, що жінки почали
прикрашати свій одяг з давніх часів за допомогою вишивки, саме жінки
створювали і продовжують виготовляти обереги для своєї родини. Це є
поштовхом для усвідомлення в собі українського та жіночого коріння. На
захист проектів учениць запрошуються батьки, які приносять вишивки,
обереги, що зберігаються вдома і розповідають про них: хто їх виготовив, з
якою метою. Такі моменти сприяють формуванню у учениць почуття гордості
за свою родину і бажання бути гідними її (додаток 4).
Для виконання проектів в старших класах учитель пропонує пошуковопрактичну і пошуково-творчу самостійну роботу: учениці не тільки обирають
оптимальну методику для виготовлення об’єкта проектування, але і
запозичують оптимальні операції інших методик. Так, під час вивчення розділу
«Основи технології української народної вишивки» (9 клас, об’єкт проекту
рушник) після теоретичного блоку дівчата об’єднуються в групи залежно від
виду обраного рушника (хлібосольний, весільний, обереговий) і самостійно
складають рекомендації щодо символіки, виду орнаментів, кольорової гами.
Велику увагу приділяють народним віруванням щодо вишивки цих рушників.
Для підвищення рівня зацікавленості вчитель в процесі уроку пропонує
дівчатам моделювати свою роль майбутньої жінки – духовної берегині родини.
Інформаційно-комунікативні технології сьогодні стали невід’ємною
частиною освітнього процесу. У трудовому навчанні вони пов’язані з
вирішенням низки дидактичних питань: глибоке засвоєння змісту навчального
матеріалу, організація самостійно-пошукової діяльності, активізація творчого
потенціалу учениць[8]. Наприклад, для учениць старших класів застосовується
комп’ютерні версії ігор «Гардероб», «Ательє».
Оскільки сьогодні турботу викликає різке погіршення стану фізичного
та розумового розвитку підростаючого покоління, вчитель у своїй практиці
приділяє увагу формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, як
внесок у власне майбутнє та здоров’я майбутніх дітей. Під час проведення
уроків обов’язковим етапом є фізкультхвилинка. Це комплекс вправ для
попередження фізичної і розумової втоми учениць. Вони готуються і
проводяться самими ученицями під музичний супровід. (додаток 5).
Отже, проектні та інформаційно-комунікативні технології дозволяють
активізувати творчий потенціал учениць та надають досвід позитивної
соціалізації на когнітивному, емоційному і регулятивному рівнях[10].

5. 5
Розкриття інновацій щодо організації навчально-виховного процесу
Враховуючи розподіл учнів на уроках трудового навчання за гендерним
принципом та їх кількісний склад — 12-18 осіб, учитель має можливість
застосовувати тренінгові форми і методи, інноваційні для цих уроків, які
сприятимуть формуванню національної і жіночої ідентифікації як складових
соціалізації дівчат в суспільстві.
Тренінг — це форма проблемного навчання, яка дає можливість
кожне навчальне завдання зробити особистісно значущим. Завдяки тренінгам
учитель активізує емоційно-мотиваційний компонент особистості. Під час
тренінгів створюється атмосфера щирого та інтенсивного спілкування,
взаємообмін думками, пошук засобів вирішення різноманітних ситуацій,
набуття соціального досвіду [10]. Вчитель застосовує метод експертної оцінки,
«інтерв’ю», «оживлення предмету», рольові та ділові ігри, захист проектів,
«мозковий штурм», групову дискусію.
Різноманітні методи арт-педагогіки, які використовує вчитель,
дозволяють поєднати практично-перетворювальний компонент розвитку
особистості з мотиваційно-емоційним. Малюнки, колажі: «Такою мене бачать
інші», «Мої мрії», «Українська дівчина – це…» та інші, виконані з
різноманітних матеріалів, дозволяють ученицям усвідомлювати зміст свого
внутрішнього світу, звертатись до перлин народної мудрості[12].
Як на уроці, так і в позаурочний час вчитель активно застосовує ігрові
методи навчання. Під час гри закріплюються успішні моделі поведінки,
здійснюється пошук нових, раніше невідомих; розкриваються творчі здібності
учасників. У результаті емоційно забарвлений, набутий в грі досвід
зберігається надовго [18]. Наприклад, під час вивчення розділу «Технологія
виготовлення швейних виробів машинним способом» (8 клас, об’єкт проекту
спідниця) вчителем застосовуються наступні ігрові форми роботи: гра
«Одягни ляльку», «Конструктор», «Гардероб» (додаток 6).
Обов’язковим етапом будь-якого тренінгу і в цілому кожного уроку є
рефлексія*, що здійснюється різноманітними прийомами: зворотній зв'язок,
казкотерапія, притча, медитація тощо. [15].
Тренінгові методи дозволяють оптимізувати процес навчання завдяки
сильному емоційному підкріпленню когнітивної та практичної складових
уроку.
Значну увагу вчитель приділяє позаурочній діяльності, в якій поєднує
індивідуальні, групові та колективні форми роботи – консультації,
інтелектуальні ігри, свята, виставки, презентації учнівських робіт, зустрічі з
народними майстринями тощо.
Отже, використання різноманітних тренінгових методів
активізує
мотиваціно-емоціний компонент розвитку особистості та дає можливість
ученицям через практично-перетворювальну діяльність формувати цілісне,
конструктивне сприйняття себе та світу.
Аналіз результатів професійної діяльності.
Система роботи над проблемою формування жіночої та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання, яку втілює вчитель
Красноармійського НВК Малєєва Інна В’ячеславівна, сприяє розвитку інтересу
учениць середньої та старшої школи до різних видів технологічної діяльності та
народно-ужиткового мистецтва. Про це свідчать навчальні досягнення дівчат,і

6. 6
результати їх участі в предметній олімпіаді, міському конкурсі «Наш пошук і
творчість тобі Україно!» (додаток 7). До показників результативності
педагога можна віднести й свідомий вибір окремих випускниць КНВК свого
подальшого
професійного
майбутнього
в
площині
технологічноперетворювальної діяльності: дизайнери, швеї, архітектори, вчителі трудового
навчання (додаток 8). Багато учениць продовжують займатися різними видами
декоративно-ужиткового мистецтва і після закінчення школи.
Для дослідження результативності роботи над проблемою даного
досвіду вчитель використав комплекс діагностичних методик.
1. Методика « Хто Я?» М. Куна, Т. Мак–Портленда, яка надає можливість
вивченню змістовних характеристик ідентичності особистості, виявленню
ролі гендерних характеристик у структурі Я-концепції (додаток 9).
2. Шкала експрес-оцінки почуттів, пов'язаних з етнічною приналежністю
Н.М. Лебедєвої дозволяє оцінити емоційну забарвленість етнічної
ідентичності (додаток 10).
3. Методика «Ціннісних орієнтацій» М. Рокіча спрямована на вивчення
змістовної сторони спрямованості особистості, що складає основу її
відносин до інших людей, до себе самої, основу світогляду (додаток 11).
Простежити зміни психологічних характеристик учениць в процесі
активного педагогічного впливу вчителя на особистість стало можливим
завдяки організації поетапного дослідження (додаток 12).
"Ідеальним образом" очікувань учителя була особистість дівчини людини творчої, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, яка
позитивно та відповідально сприймає себе, як українську жінку. Порівняльний
аналіз результатів дослідження за комплексом вищезазначених методик
дозволяє зробити висновок про ефективність системи роботи Малєєвої І.В. над
проблемою формування жіночої та національної ідентифікації дівчат на уроках
трудового навчання, а саме:
• формування більш диференційованої ремінної характеристики в структурі
Я-концепції особистості учениць;
• підвищення позитивності в сприйнятті національної ідентичності;
• зменшення егоцентризму
та зростання
рівня реалістичності
та
гуманістичності в сприйнятті навколишнього світу, інших людей (додаток 13).
Саме такі особистісні процеси дозволяють прогнозувати зрілість
випускниць в ситуаціях особистісного самовизначення, можливість побудови
продуктивних відносин з оточенням, вибору такого типу мотивації життєвої
активності, яка дозволить реалізуватися особистісно, професійно, не втрачаючи
свого природного, суто
жіночого призначення бути жінкою, матір’ю,
берегинею.
Досвід Малєєвої І В. було презентовано в рамках методичних семінарів
для директорів навчальних закладів, тематичних консультацій для вчителів
трудового навчання і технології міста Красноармійська, курсів підвищення
кваліфікації Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти.
Траєкторія розвитку кожної дівчини індивідуальна, неповторна історія її
життя, її мрій та прагнень, тому для кожної важливо створити розвиваюче
середовище. Отже Інна В’ячеславівна планує продовжити творчі пошуки

7. 7
ефективних форм
та методів
формування жіночої та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання.
Список використаних джерел
Нормативна база
1. Закон України «Про освіту».
2. Закон України «Про загальну середню освіту».
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
4. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2016 роки.
5. Навчальна програма. Трудове навчання. 5-9 класи. Нова редакція. За
загальною редакцією В.М.Мадзігона.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 27.08.10
№1/11-8205)
6. Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх
навчальних закладів 5 – 9 класи, К.: 2012р.
7. Технології. 10-11 класи. Навчальна програма. Рівень стандарту,
академічний рівень. Варіативні модулі. Кам’янець – Подільський:
Аксіома, 2010.
Теоретична база
8. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний
посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К. : КСУМГІ. – 2005. – 131 с.
9. Арутюнян М. Ю. "Кто я?" Проблема самоопределения юношей и девушек
подростков // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М.,
1992.
10.Добринський В.С. Емоційна сфера особистості школяра// Харків. Худ.пром.інстит. Педагогіка, психологія та мед.-біол.проблеми фізичного
виховання та спорту: Зб. наук.пр. –1999. - №2
11.Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : навч.-метод.
посібник / За заг. ред. О. М. Коперніка, Г. В. Терещука. – Умань: СПД
Жовтий, 2008. – 212 с.
12.Кісельова М.В. Арт-терапія у роботі з дітьми. – СПб.: Речь, 2006. – 15 с.
13. Кубриченко Т.В. Розвиток гендерної ідентичності дівчат в ранній юності // Зб.
наукових праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.
Максименка.- Т.VII, вип.4.- К., 2005.- С. 159-168.
14. Кубриченко Т.В. Соціально-культурний контекст становлення жіночої гендерної
ідентичності // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12.
Психологічні науки: Зб. наук. праць.–К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005.- № 7
(31).- С. 40-48.
15.Назарова Л.Д. "Фолькльорна арт-терапія" С.-П.: Речь, 2002.
16. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. — СПб.,
2003. — С. 166.
17. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и
Т.М. Титаренко. - К.: Рута, 2001. - 320 с.
18. Сиротенко Г. О. Сучасний урок :інтерактивні технологі їнавчання / Г. О.
Сиротенко. – X.: Видав.гр. «Основа», 2003. – 144 с.
19. Веб-ресурси
http://www.trudove.org.ua/

8. 8
http://www.microsoft.com/ukraine/education/partnersInLearning/default.mspx
http://pedsovet.su/load/
http://ostriv.in.ua&rdrnd