1. Солонянський центр дитячої та юнацької творчості
Гурткова робота –
один із видів позакласної роботи у
навчально-виховному процесі
Л.В.Хрипко –
методист Центру ДЮТ
Солоне , 2011
2. Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позакласний
час і спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній
діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та
задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх
здібностей.
До проблеми підростаючого покоління в системі позашкільної освіти
зверталися в своїх працях та пошуках видатні вчені-педагоги (К.Ушинський,
А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, С.Шацький, П.Бланський та інші).
Так , Софія Русова, ще в 1918 році виступаючи з лекціями на позашкільному
факультеті педагогічного інституту, відзначила: "Визначаючи усе віковічне
значення школи, шкільної освіти для кращого розвитку дітей, не можна бачити, що
найкраща школа без позашкільної освіти і допомоги не дасть великих корисних
наслідків... Позакласна і позашкільна освіта потрібна для культурного пошуку
країни як один із засобів до виховання гармонійної розвиненої особи -
індивідуальності".
Високий внесок у розвитку теорії й практики виховання учнівської молоді в
позакласній і позашкільній діяльності вніс видатний український педагог
В.Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнє школи, системи
народної освіти, процес соціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх
суспільних відносин-виробничих, ідеологічних, правових, моральних, сімейних,
тощо.
Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного
розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей -
багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх. Він
вважав ще необхідними умовами правильної організації вільного часу школярів є
чітка організація всієї системи та структури виховної діяльності з учнями в
позашкільному середовищі, за місцем проживання; різноманітності методів і форм
виховної роботи, вивчення інтересів дітей; практична спрямованість занять;
зацікавленість дітей учителів у цій роботі; створення у школі, за місцем
проживання, умов, що впливають на розвиток у дітей умінь та навичок самостійної
організації свого дозвілля тощо"...
" У кожного учня - підкреслив В.Сухомлинський, - є задатки якихось
здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра".
Позакласна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і в цьому випадку
є логічним продовженням. Чим досконаліші методи викладання тим активні на
уроці самі учні - їх думки, здібності, уявлення, тим реальніша потреба продовження
пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об'єднаннях,
громадських організаціях, наукових товариствах.
3. Організація позаурочної діяльності у відповідності з виховною метою - це
суспільно-корисна і пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Всі позаурочні
справи, заняття учнів повинні бути корисним і потрібним для себе, для дому, для
школи, формувати свідомість і поведінку особистості.
Позашкільна освіта є однією складовою виховного процесу, продовжує
формувати у підростаючого покоління інтерес до різноманітних професій, до історії
народної творчості людей праці.
На базі Криничанської , Аполонівської , Єлізарівської , Сурсько-
Михайлівської шкіл , Центру дитячої та юнацької творчості працюють гуртки, в
яких діти ознайомлюються з найкращими традиціями народного мистецтва:
вишивки, в'язання спицями, гачком, різьба і розпис по дереву.
Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на
принципі добровільності. Позакласна робота є багатогранною, різнобічною за своєю
тематикою, учні можуть вибирати добровільно той вид позакласної роботи, який
найбільш повно задовольняє їх потреби. Але слід враховувати і таке: учні
початкових класів не можуть самотужки оцінити свої можливості, тому батьки і
вчителі дуже делікатно і тактовно можуть переконати конкретних учнів вибрати той
чи інший вид позакласної роботи, який допоможе їм найбільш повно проявити,
виявити свої здібності.
Позакласний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти
правильно організувати його, щоб він був розумно використаний для відпочинку
заняття улюбленою справою.
Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до
пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного
підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному
процесі різних форм, позакласних заходів, зокрема гуртків.
Гурткова робота розвиває естетичні та художні смаки учнів, поглиблює їх
знання, розвиває їх творчі здібності, виховує почуття краси.
Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки,
вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на уроках, допомагає
учням працювати за покликанням. У процесі гурткової роботи педагог має змогу
глибше пізнати особистість кожного вихованця , допомогти йому самовизначитись.
Гурткова робота нерозривно зв'язана з навчально-виховним процесом, що
здійснюється на уроках і грунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на
заняттях. Характерною особистістю гурткової роботи є те, що вона не
регламентується обов'язковими програмами, а це надає їй гнучкості і дозволяє
краще враховувати прагнення кожної дитини.
4. Цінність гурткової роботи полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує
проблему організації вільного часу школярів, задовольняє їх різноманітні інтереси,
активізує пізнавальну діяльність школярів, тощо.
Активізуючи пізнавальну діяльність школярів, вона в той же час створює
умови для практичного застосування одержаних ними знань.
Позакласна робота базується на основі спільних принципів навчання і
виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної,
позаурочної роботи необхідно врахувати їх специфічні принципи, зокрема:
· добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту
позакласної роботи з врахуванням їх особистих інтересів;
· масовість позакласної роботи;
· опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних
гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;
· суспільно-корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної
роботи.
Аналіз процесу становлення і розвитку позашкільної та позакласної роботи з
дітьми свідчить про наявність прогресивних досягнень і позитивний вплив на
творчий розвиток особистості. У процесі свого розвитку позашкільна освіта і
виховання набули певного досвіду, престижу і сформувались як невід'ємна частина
цілісної системи освіти України. Концепція позашкільної освіти та виховання є
першим кроком і спробою наукового осмислення розвитку позашкільної освіти та
виховання і фактично відкриває простір для становлення нової галузі педагогічної
науки - позашкільної педагогіки.
В умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин
відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, а також вагомого значення
набуває погляд на особистість з позиції культурно-освітні, інформаційні, дозвіллєво
- розважальні послуги користуються усе більшим попитом у дітей і батьків.
Основні завдання позашкільної роботи: сприяти творчій спрямованості
особистості, розвитку творчих рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку
творчих якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності,
формуванню психічних якостей творчої особистості, вихованню у дітей чи підлітків
здатності до творчого спілкування, тощо.
Позашкільна освіта та виховання - процес безперервний. Він не має
фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від
створення умов, сприятливих для творчої діяльності, до забезпечення їх
5. співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості, яка і формує потребу
особистості в подальшому творчому сприйнятті світу.
Головною метою позакласної гурткової роботи є: створення умов для
творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської
молоді у вільний від навчання час, підготовка до майбутнього життя в умовах
переходу до ринкової економіки, задоволення їх освітніх потреб.
Демократичні перетворення в суспільстві зруйнували традиційні засади
шкільного виховання, зумовили переосмислення змісту виховної роботи. Сучасна
школа створює сприятливі умови для самореалізації і розвитку кожної дитини,
врахування індивідуальних запитів й інтересів, стимулювання внутрішньої потреби
дитини у формуванні її духовного світу.
Соціальний досвід, досвід ставлення особистості до світу, природи, людей, до
самої себе нагромаджується в діяльності. Для забезпечення ефективності
морального ставлення особистості потрібно забезпечити діяльність, яка є базою для
розгортання гуманних стосунків, що спонукатиме до гуманістичних вчинків. Лише у
спільній діяльності виникає потреба у налагодженні морально цінних, гуманних за
змістом взаємин.
Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позаурочний
час і спрямована вона на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній
діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та
задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до
здібностей.
Гурткова робота - організація та планування
Праця та людина невіддільні одне від одного. У період перебудови
загальноосвітньої школи не тільки розгорнулися пошуки нових методів і прийомів
навчання й виховання школярів, а й переглядаються вимоги щодо традиційних.
По-новому слід підійти і до гурткової роботи . За правильної постановки
гурткової роботи значно зростає пізнавальна пошукова і творча активність учнів,
вищим стає рівень їхнього психолого-педагогічного розвитку та вихованості.
Щоб гурткова робота мала суспільно-корисне спрямування, щоб учням було
цікаво працювати потрібно заздалегідь врахувати їх потреби, можливості тощо. З
цією метою варто провести серед учнів анкетування. Питання анкети можуть
звучати таким чином:
1) Якщо у тебе є вільна хвилинка ти любиш:
· вишивати;
6. · в'язати спицями;
· в'язати гачком;
· конструювати і моделювати;
· виготовляти сувеніри з різних матеріалів (картон, природні матеріали, текстильні
матеріали);
· шити;
-подорожувати.
2) Тобі найбільш подобається працювати з:
· тканиною, нитками, хутром;
· папером та картоном;
· з дерев'яними та залізними предметами;
· з різними природними матеріалами;
· з пластиліном, глиною;
3)Що ти хотів би зробити із вибраного матеріалу?
· пошити одяг для ляльки;
· згачкувати прикрасу для свого одягу;
· згачкувати об’ємну іграшку;
· виготовити аплікацію, панно;
· і свій варіант.
4)Скільки часу ти приділив би улюбленій справі?
· по півгодини кожен день;
· по годині через день;
· декілька годин, 2 -3 рази на тиждень.
Така анкета дає змогу визначити, що найбільше цікавить дітей, який вид
роботи їм подобається. А це, в свою чергу дає можливість добре спланувати роботу,
вибрати відповідно тематику, матеріал, тощо.
7. Плануючи роботу гуртка на рік керівник гуртка враховує шкільні умови і
можливості, в деякій мірі національні традиції в розробці і оформленні виробів, від
наявного матеріалу.
План гуртка повинен включати теоретичну і практичну роботу. На першому
занятті керівник гуртка повинен ознайомити з ним вихованців. Це дасть змогу дітям
вибрати те, що їх найбільше приваблює. План, складений при активній участі
гуртківців, буде найбільш реальним, так він стане справою кожного з них. При
обговоренні проекту плану з членами гуртка враховуються їх пропозиції і
побажання. Це дає можливість гуртківцям самим організувати життя гуртка,
відчувати відповідальність за нього.
На основі річного плану роботи гуртка керівник розробляє план окремих
занять. У процесі підготовки до кожного заняття, він продумує зміст роботи
гуртківців, вибирає необхідні інструменти, матеріали, а в окремих літературу.
Інколи в процесі роботи виникає необхідність змінити зміст того чи іншого заняття
скоротити чи збільшити об'єм матеріалу з будь-якої теми, чи навіть увести нову
тему, до якої у членів гуртка виник підвищений інтерес. При активній і
цілеспрямованій роботі такі зміни в плані цілком можливі і доступні. Необхідно
лиш фіксувати ці зміни, періодично аналізуючи і оцінюючи хід виконання планом
навчально-виховної роботи, відповідно з внесеними змінами з попередньою
роботою.
В плані повинні передбачатися бесіди, розповіді, перелік основних
практичних занять, заключні заняття по темі, а також екскурсії на виставку
декоративно-прикладного мистецтва, на виробництво, в художні учбові заклади.
Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідає
санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота і
порядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховне
значення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє підвищенню культури їх праці і
творчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів,
інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання і
показ наочних посібників.
Гурткові заняття мають багато спільного з уроками в школі. Та є чимало
відмінних особливостей, які зумовлені різною кінцевою метою і змістом.
Неоднорідним складом, добровільністю вибору ними видів занять, варіантністю
змісту діяльності, відсутністю стимулюючого поточного і періодичного контролю.
Починаючи з першого заняття, керівник гуртка ставить перед собою мету виявляти
індивідуальні особливості гуртківців, їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у
гурток і спонукають їх займатися в ньому постійно. Для стимулювання в дітей
позитивного відношення до занять в гуртку, керівником застосовуються різні
методи і прийоми. Зокрема, цікаві розповіді, практичні застосування своїх іграшок,
виробів і т.д.
8. На заняттях завжди є можливість виділити дітей, які працюють і акуратно,
бережливо відносяться до інструментів, економно витрачають матеріал, вміють
оригінально оформити виріб, проявляють себе творчо і старанно.
Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається
різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході вступної
бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань, демонструючи
наочні посібники моделі, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання
практичних дій чи застосування інструментів.
На кожному занятті керівник гуртка вибирає методи навчання, методичні
прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали учні на
попередніх заняттях гуртка. А звідси-методика роботи гуртка на початку
навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці року. Постійно
розвивається інтерес учнів до занять і педагог намагається вибрати таку форму їх
проведення при якій надається учням можливість самостійно, творчо підходити до
створення вибору за зразком чи у створенні своїх зразків. Вони залучають до
пошуку нових форм, проявляють фантазію в оформленні сувенірів та ін..
Надаючи дітям якомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на творчу
діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, художній смак інтересів,
формує вміння та навики учнів у трудовій діяльності.
Особливий інтерес у гуртківців викликають екскурсії в музеї чи на виставки
декоративно-прикладного мистецтва. Відвідуючи виставки декоративно-
прикладного мистецтва, учні мають можливість ознайомитися з роботами майстрів,
що виконані на основі кращих художніх традицій народного мистецтва, відвідуючи
театри , концерти у дітей пробуджується інтерес до музики , відвідуючи картинні
галереї діти зацікавлюються живописом.
Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується
демонстрацією різного роду наочним матеріалом. Демонстрація послідовності
виконання керівником гуртка конкретного завдання дає найбільш повне уявлення
про процес роботи над виробом, про його зовнішній вигляд, форму, оформлення.
Невід'ємною частиною цієї роботи є наявність технологічних карток щодо
конкретного виробу. Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно плану гуртка.
Методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках
У процесі навчання, відповідно до змісту тем, доцільно використовувати, крім
одноосібного виконання учнями роботи, такі активні форми роботи як групові,
парні, комбіновані. Колективна робота може виконуватись як в кінці семестру
(підготовка до свята, створення подарунків, плакатів, колективних панно тощо), так
і протягом року за вибором керівника гуртка та вихованців .
9. Так, у книзі "Духовний світ школяра” В.А. Сухомлинського проведено цікаві
спостереження про вплив малюнка на духовний розвиток школярів. В школі на
протязі чотирьох років проводився такий досвід: в мить сильного емоційного
піднесення, викликаним знову пережитим або пізнаним вчителі пропонують дітям
передати їхні переживання в малюнку. Діти не тільки з піднесенням малювали,
предмети або казкові образи, але виражали своє відношення до того, що вони
намалювали.
Подальші спостереження доказали, що в багатьох дітей сформувалася потреба
передати побачене чи пережите в малюнку. Схильність до малювання закріпилась
не в усіх дітей, зате уроки малювання залишилися в їхньому внутрішньому світі
глибокий слід. Ці діти відрізнялися більш тоншими, стійкішими почуттями,
всебічною цікавістю, точністю і гнучкістю творчої діяльності.
Тому недооцінка малювання в системі навчання школярів або неправильна
постановка викладання цього предмету може стихійно лишитися на розвитку
школярів.
Методи - це прийоми й засоби, за допомогою яких здійснюється розвиток
творчих здатностей.
Одним з основних принципів навчання є принцип від простого до складного.
Цей принцип полягає в поступовому розвитку творчих здібностей.
Успіх виховання й навчання багато в чому залежить від того, які методи й
прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати в них
знання, уміння, навички, а також розвити здатності в тій або іншій області
діяльності.
Під методами навчання образотворчої діяльності й конструюванню розуміють
систему дій педагога, що організує практичну й пізнавальну діяльність дітей, що
спрямована на засвоєння змісту
У процесі організації навчання розвитку творчих здібностей велике значення
надається загально дидактичним принципам:
- науковості, систематичності, послідовності, доступності, наочності,
активності, міцності, індивідуального підходу.
Всі заняття по розвитку творчих здібностей проводяться в грі. Для цього
потрібні ігри нового типу: творчі, розвиваючі ігри, які при всій своїй розмаїтості
об'єднані під загальною назвою не випадково, вони всі виходять із загальної ідеї й
мають характерні творчі здатності.
1. Кожна гра являє собою набір завдань.
2. Завдання дають дитині в різній формі, і в такий спосіб знайомить його з
різними способами передачі інформації.
3. Завдання розташовані приблизно в порядку зростання складності.
4. Завдання мають дуже широкий діапазон труднощів. Тому гри можуть
викликати зацікавленість протягом багатьох лет.
5. Поступове зростання труднощів завдань - сприяє розвитку творчих
здібностей.
6. Для ефективності розвитку творчих здібностей у дітей необхідно
дотримувати умови:
- розвиток з здібностей потрібно починати із самого раннього віку;
10. - завдання-сходи створюють умови, що випереджають розвиток здібностей;
- творчі ігри повинні бути різноманітні по своєму змісті, тому що створюють
атмосферу вільної й радісної творчості.
Поряд із принципами використають і методи:
Методи
практичні наглядні
словесні
До практичних методів відносяться вправи, ігри, моделювання.
Вправи - багаторазове повторення дитиною практичних і розумових заданих
дій.
Вправи підрозділяються на конструктивні, творчі.
Ігровий метод припускає використання різних компонентів ігрової діяльності
в сполученні з іншими прийомами.
Моделювання - це процес створення моделей й їхнього використання.
До наочних методів відносяться спостереження - розглядання малюнків,
картин, перегляд діафільмів, прослуховування пластинок.
Словесними методами є: розповідь, бесіда, читання, переказ.
У роботі з дітьми всі ці методи повинні сполучатися один з одним.
Це традиційна класифікація.
Останнім часом розроблена нова класифікація методів. Авторами нової
класифікації є: Лернер І.Я., Скаткін М.Н., вона включає наступні методи навчання:
• інформативно - рецептивний;
• репродуктивний;
• дослідницький;
• евристичний;
• метод проблемного викладу матеріалу.
В інформаційно-рецептивний метод включаються наступні прийоми:
• розглядання;
• спостереження;
• екскурсія;
• зразок вихователя;
• показ вихователя.
Словесний метод містить у собі:
• бесіду;
• розповідь, мистецтвознавча розповідь;
• використання зразків педагога;
• художнє слово.
Евристичний метод спрямований на прояв самостійності в якому - або моменті
роботи на занятті, тобто педагог пропонує дитині виконати частина роботи
самостійно.
11. Дослідницький метод спрямований на розвиток у дітей не тільки
самостійності, але й фантазії й творчості. Педагог пропонує самостійно виконати не
яку - або частина, а всю роботу.
Метод проблемного викладу, на думку дидактів не може бути використаний у
навчанні дошкільників і молодших школярів: він застосовний тільки лише для
старших школярів.
У своїй діяльності керівник гуртка використає різні методи й прийоми в
малюванні, ліпленні, аплікації й конструюванні.
Візьмемо , наприклад, у малюванні основний прийом для першої молодшої
групи - показ, як варто користуватися олівцями й фарбами. Найбільш ефективний
прийом - пасивні рухи, коли дитина діє не самостійно, а за допомогою. Ефективні
ігрові образотворчі рухи однорідного, ритмічного характеру із проказуванням слів:
"туди - сюди", "зверху - униз" і т.д. Такий прийом дає можливість зв'язати образ
предмета з образотворчим рухом.
Ще один прийом роботи в першій молодшій групі - співтворчість педагога з
дітьми.
У другій молодшій групі на заняттях по малюванню активно використається
інформаційно-рецептивний метод. Особливо корисний перед заняттям діючий
спосіб знайомства з формою предмета: діти обводять форму рукою, грають із
прапорцями, м'ячами, кулями, обмацують їхнього обрису. Таке обстеження
предмета створює більше повне подання про нього.
Також ефективний прийом обстеження предмета рухом руки по контурі й показ
цього руху в повітрі. Прямий показ способу зображення застосовується тільки в
тому випадку, дана форма зустрічається вперше.
Вибір змісту діяльності має ряд етапів. Перший з них, коли більшість дітей ще
не проявляє певної зацікавленості до будь-якої галузі знань, і педагогу необхідно
викликати початковий інтерес до однієї з них, навчити активному спілкуванню,
само прояву. Другий , коли у підлітка є інтерес до відповідної області знань ,
навички, спілкування, самопрояву, але вони не стійкі і мета педагога закріпити їх. І
третій, коли у школяра вже спостерігається яскраво виражений соціально-
пізнавальний інтерес, високий рівень цілеспрямованої активності і педагогу
необхідно закріпляти, заглиблювати, зв'язувати з вибором майбутньої професії,
створювати' умови для самовираження' дитини, демонстрування нею соціальних
зразків поведінки.,
У своїй практичній діяльності Центр дитячої та юнацької творчості ,
керівники гуртків повинні в першу чергу враховувати інтереси дітей та суспільні
інтереси, визначаючи напрямки своєї діяльності. В Центрі ДЮТ робота ведеться за
п’ятьма напрямками діяльності: художньо-естетичного , туристсько-краєзнавчого;
еколого-натуралістичного , науково-технічного та додаткової освіти . Спільна мета –
задоволення інтересів підростаючого покоління , виявлення , підтримка та розвиток
творчих здібностей вихованців реалізується кожним напрямком з урахуванням
конкретного змісту їх діяльності.
Туристсько – краєзнавчий напрямок залучає дітей до активної діяльності в
сфері туризму, краєзнавства, екології, надає можливості вихованцям здобути знання
12. про навколишнє середовище, формує у дітей професіональну спрямованість, залучає
гурківців до науково-дослідницької роботи, поширення нових знань.
Еколого-натуралістичний напрямок включає гуртки: квітникарів, юних
натуралістів , юних екологів . Він здійснює послідовне розширення знань, вмінь,
навичок, отриманих школярами на уроках біології, виховання екологічної культури,
активного дієвого і турботливого відношення дітей до природи, формування
естетичної культури учнів на кращих національних традиціях.
Педагоги художньо-естетичного напрямку готують дітей до творчої
діяльності в різних видах самодіяльного мистецтва, творять позитивну взаємодію
внутрішньої і зовнішньої гармонії особистості, вчать дітей відчувати і творити красу
тіла, красу думки , пізнавати істину, красу буття. Цей напрямок представлений
різноманітною кількістю об’єднань : вокальні , хореографічні , літературні ,
фольклорні , драматичні , декоративно-прикладні , гуртки образотворчого
мистецтва , петриківського розпису , бісероплетіння .
Гуртки науково-технічного напрямку представлені комп’ютерною графікою та
анімацією , дизайном , авто моделюванням та початковим технічним моделюванням.
Напрямок додаткова освіта надає можливість дітям поглибити знання з різних
предметів.
Враховуючи ці дані, можна стверджувати, що різноманітність напрямів
діяльності позашкільного закладу сприяє формуванню соціальної спрямованості
особистості гуртківців.
