Методичні рекомендації

1. Науково – методичний
супровід модернізаційних
процесів в освіті

2. Компетентнісний підхід
до навчально-виховного процесу
в умовах впровадження нового
Державного стандарту базової та
повної загальної середньої освіти
смт. Новгородка

3. ХХІ століття – період стрімкого зростання науки й освіти в житті людства, і це
значення зростатиме пропорційно їх здатності вирішувати конкретні життєві потреби
людини.
Оновлена функція школи: не лише навчання і виховання, але і соціалізація
школяра – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання,
професійні навички, вільно орієнтуватися у світі, саморозвиватися і самостійно
приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.
Пріоритетні якості сучасного випускника:
компетентність, комунікабельність, психологічна стійкість.
Освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не скільки людина, що
володіє знаннями, а яка вміє цілеспрямовано здобувати знання і при потребі
застосовувати їх у будь-якій ситуації.
Тому одним із перспективних напрямів реформування освіти є впровадження
компетентнісно спрямованого підходу.
Компетентність - складна
інтегрована характеристика особистості,
під якою розуміють набір знань, вмінь, навичок,
ставлень, що дають змогу ефективно діяти
або виконувати певні функції, забезпечуючи
розв’язання проблем у професії або виді діяльності.

4. Компетентність має три
складові:
1.Знаннєва ( когнітивна)
складова
2.Емоційно-ціннісна
складова
3.Діяльнісна складова.

5. Компетенція і компетентність - 2 різних
поняття
.
• Компетенція - суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності,
певний досвід. Вона не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння і рефлексії
учня, перетворюючись у компетентність.
.
• Компетентність - набута у процесі навчання, інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь,
досвіду цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватись на практиці.
.
• Предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного
предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем,
задач, ситуацій.
• Предметна компетентність —набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного
предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань
.
• Ключова компетенція - певний рівень знань, умінь і навичок, ставлень, які можна застосовувати у
сфері діяльності людини.
.
• Ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості,
що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до
загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

6. Систему компетентностей в
освіті складають
Ключові (міжпредметні) –
здатність людини
здійснювати складні
поліфункціональні, полі
предметні, культурологічні
види діяльності, ефективно
розв’язуючи відповідні
проблеми.
Загальногалузеві - їх
набуває учень упродовж
засвоєння змісту тієї
чи іншої освітньої галузі
упродовж навчання в
школі.
Предметні - їх набуває
учень упродовж
вивчення того чи іншого
предмета в усіх класах,
навчаючись в школі.
Сукупність ключових компетентностей:
 уміння вчитися (навчальна);
 громадянська;
 загальнокультурна;
 компетентність з ІКТ;
 соціальна;
 підприємницька;
 здоров’язбережувальна

7. Основні ознаки ключових (життєвих)
компетентностей:
 Поліфункціональність - дають змогу розв’язувати
різноманітні проблеми в різних сферах особистого і
суспільного життя.
 Надпрежметність і міждисциплінарність - застосування
не лише в школі, а й на роботі, в сім’ї, у політичній
сфері.
 Багатовимірність - охоплюють знання, розумові процеси,
інтелек- туальні, навчальні та практичні вміння, творчі
відкриття, стратегії, технології, процедури,
емоції, оцінки тощо.

8. Основна особливість компетентнісного
підходу порівняно з традиційним, полягає в
зміщенні акценту з нагромадження
нормативно визначених знань, умінь і
навичок до формування й розвитку в учнів
здатності практично діяти,
застосовувати індивідуальні техніки і
досвід успішних дій у ситуаціях професійної
діяльності та соціальної практики.

9. Некомпетентнісне навчання Компетентнісне навчання
Наука - основа змісту освіти - розглядається як
сукупність фактів, понять, законів і теорій
Наука - основа змісту освіти - розглядається
як загальнолюдський досвід розв'язання проблем
Вивчення «основ наук» є головною і
самодостатньою метою навчального процесу
Вивчення «основ наук» є засобом розвитку готовності розв'язувати життєві
проблеми з використанням принципів наукового мислення
Вчитель ставить питання «Що?» і «Чому?» і
відповідає на них разом з учнями
Вчитель ставить питання «Навіщо?» і «Як?» і відповідає на них разом з
учнями
Методи і форми навчання залежать від змісту
навчання
Методи і форми навчання використовуються як самостійні шляхи
досягнення певних педагогічних цілей. Наприклад, групові форми
роботи спрямовані на формування умінь співпраці
Застосування знань і вмінь обмежується
навчальними ситуаціями
Застосування знань і умінь відбувається в життєвих (або наближених до
життєвим) ситуаціях
Основний результат навчання: знання, уміння,
навички, цінності
Основний результат навчання - осмислений досвід діяльності
Життєвий досвід учнів формується стихійно, за
межами навчального предмета
Життєвий контекст і формування життєвого досвіду вводиться в межі
навчального процесу як його значущі елементи
Нагромаджується і осмислюється досвід розв'язання
навчальних завдань
Нагромаджується і осмислюється досвід розв'язання життєвих завдань
Оцінюється нагромаджений багаж дидактичних
одиниць
Оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних
одиниць у різних ситуаціях
Школа відводить людину від розв'язання складних
життєвих проблем у галузь, наближену до
«чистої науки»
Школа готовить людину до розв' язання життєвих проблем
Школа вчить учнів покладатися на свою пам'ять Школа вчить учнів покладатися на свою самостійність
Характерні ознаки компетентнісного навчання

10. Нові вимоги до професійної підготовки вчителя у зв’язку
з впровадженням компетентісного підходу
 Для реалізації компетентісного підходу вчитель
повинен:
 - працювати в команді;
 - приймати самостійні рішення;
 - мобільно перебудовуватися;
 ставити і вирішувати нові професійні
 задачі;
 самостійно вивчати і запроваджувати
 професійні новації.

11. 1. Конкретизація загальної мети уроку
(визначення предметної та ключової (ключових) компетентностей).
2. Поділ змісту теми на навчальні ситуації в залежності від його структури —
теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.
3. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.
4. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними
функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу
(теоретичний, емпіричний чи практичний).
5. Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна,
парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно
змісту та методам роботи.
Алгоритм побудови сучасного
компетентнісно- спрямованого уроку :
6. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення
очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).

12. Загальні рекомендації
щодо впровадження компетентісного підходу в навчанні:
 1. Перевагу надавати особистісно зорієнтованому навчанню. Ця
технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню
диференційованого підходу.
 2. Самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне
навчання.
 3. Застосовувати інтерактивні технології, які є універсальними для
розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально
вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей
школяра.
 4. Створювати ситуації вибору: моральної оцінки на основі
прочитаних творів або життєвих ситуацій; застосування тестових та
різнорівневих завдань, що дають дитині право вибору, учити їх
обирати потрібний варіант, рівень; диференційовані домашні
завдання.

13.  5. Учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати
думку товариша, узгоджувати та доходити до порозуміння.
 6. Залучати учнів до використання комп'ютера як потужного
інструмента здобуття та обробки інформації. (Формування ІК
компетентностей).
 7. Важливою умовою навчання і першим кроком до формування
компетентності учня є правильна мотивація (самомотивація).
 8. Залучення дітей до гурткової роботи.
 9. Проведення тренінгів і заходів у формі ситуативних занять.
 10. Необхідно давати й періодично змінювати громадські
доручення, обговорювати їх виконання, підводити підсумки
роботи.
Загальні рекомендації
щодо впровадження компетентісного підходу в навчанні:

14. LOGO
 1.Моніторинг рівня сформованості ключових
компетентностей учнів.1
 2.Відстеження зростання творчого рівня педагогів.
2
 3.Соціальна, психологічна, фізична адаптація учнів.
3
4
5
Основні напрямки відстеження
результативності роботи
 4.Соціальна, психологічна, фізична адаптація
педагогів.
 5.Якість управлінської діяльності.

15. Передбачувальні загальні критерії
відстеження
рівня сформованості ключових
компетентностей учнів
1.Рівень сформованості ключових компетентностей учнів:
 пізнавальної (навчальної) компетентності;
 громадянської компетентності;
 загальнокультурної компетентності;
 соціальної компетентності;
 ІКТ компетентності:
 компетентноські ставлення до власного здоров’я і здорового способу
життя.
2.Рівень самоусвідомлення особистості учнів.
3.Рівень самореалізації учнів.
4.Рівень самоусвідомлення особистості вчителя.
5.Рівень самореалізації педагогів.
6.Якість управління процесом формування ключових компетентностей на
всіх рівнях.

16. Педагогічні інновації в управлінській діяльності
керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Новгородківського району.