Використання корекційних вправ на уроках

1. Смолінське навчально-виховне
обʼєднання
«Загальноосвітня школа I-III
ступенів-гімназія-позашкільний
навчальний заклад»
Кіровоградської області
Маловисківської ради

2. «Використання на уроці
вправ для розвитку
психічних процесів з
метою корекції»

3. з досвіду роботи вчителя-методиста
Курбатової Валентини Василівни.
2016-2017 н.р.
з досвіду роботи вчителя-
методиста
Курбатової
Валентини Василівни.
2016-2017 н.р.

4. Використання на уроці вправ для
розвитку психічних процесів з метою
корекції -це проблема над якою я
працюю уже три роки з дітьми , які
потребують особливої уваги

5. Дану тему я досліджувала з метою
корекції психічних процесів , пошуку
оптимальних шляхів їх розвитку ,
формування позитивної мотивації до
навчання учнів з особливими
потребами..

6. У 23 статті Конвенції про права дитини зазначено,
що розумово чи фізично неповноцінна дитина
повинна проводити повноцінне гідне життя в
умовах, які забезпечили б її гідність, сприяли її
упевненості в собі і полегшували б її активну участь у
житті суспільства. Відповідно цього документу для
здійснення корекції порушень у фізичному та
психічному розвитку учнів з особливими освітніми
труднощами має проводитися відповідна
корекційно-педагогічна діяльність, яка є складним
психофізіологічним і соціально-педагогічним
явищем, що охоплює весь освітній процес.

7. В.І.Бондар, С.І.Вавіна, В.О.Гулак,
І.В.Дмитрієва, Є.О.Ковальова, Т.Г.
Кузнєцова, В.С.Луценко,
Г.М.Мерсіянова, Л.А.Співак,
Л.С.Стожок,
Н.В.Тарасенко, В.А.Турський, та
багато інших українських вчених-
дефектологів досліджували
питання корекційної спрямованості
навчально-виховної роботи учнів з
особливими потребами

8. «Затримка психічного розвитку»
- під цим терміном розуміють
синдром тимчасового відставання
психіки в цілому або окремих її
функцій – моторних,
мовленнєвих, емоційно-вольових.
Цей характер відставання з часом
долається, і тим успішніше, чим
раніше виявляється причина.

9. .Корекція — система педагогічних,
психологічних і медичних заходів,
спрямованих на послаблення і (або)
подолання вад психофізичного
розвитку розумово відсталих учнів у
процесі навчання і виховання з метою
максимально можливого розвитку
їхньої особистості.
У вузькому розумінні цей термін
означає поліпшення, виправлення
вади (від лат. correct.io).

10. Корекційна робота — це
діяльність, спрямована на
поліпшення процесів розвитку і
соціалізації дитини, послаблення
або подолання її психофізичних вад
у процесі навчання і виховання з
метою максимально можливого
розвитку її особистості та
підготовки до самостійного життя.

11. Практична корекційно-розвивальна
робота на уроках.
Гра «Окуляри» –уявіть, що ви
зайшли до дому і одягли чарівні
окуляри, через які можна побачити
тільки предмети квадратної форми.
Подивіться навкруги, що ви бачите?

12. РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ
Недоліки мовлення можуть виникати внаслідок слабкості м'язів язика, губ або
через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати
язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Для подолання та з профілактичною
метою потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована
на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

13. АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно,
відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку
дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї під
час занятть виконання всіх вправ.
Перед початком роботи необхідно показати дитині вправу
та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила
цікавість до артикуляційної гімнастики її слід проводити в ігрові
формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику.
Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи
і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у
своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і
любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”,
“Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”).

14. Чашечка”
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти
угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не
торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-
15 секунд.
„Голочка”
Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед,
напружити його та зробити вузьким. Утримувати
в такому положенні 15 с.
„Гірка”
Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до
верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися
до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому
положенні 15 с.

15. Годинник” Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч –
воруч.
ухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.
„Конячка”
рисмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно.
зтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
„Грибок”
дкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння
ильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи
Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.
. „Гойдалка”
исунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до
дборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

16. • Ігри та вправи на розвиток слухової уваги,
сприймання, пам'яті
Ігри та вправи на розвиток слухової
уваги, сприймання, пам'яті
“Що ти почув?”. «Доручення»,»Ехо», «Запам΄ятай
слова “ ,”Слухаемо музику”.
Гра “Запам΄ятай слова”. На столі під серветкою
лежать предметні картинки або іграшки. Я пропоную
дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх,
а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

17. “Слухаємо музику”. Дуже велике
значення для розвитку слухового
сприймання має слухання музики. Тому
рекомендую проводити , так звані,
музичні хвилинки. Під час них я
пропоную дитині сісти або лягти на
килим, бажано з заплющеними очима,
що допомагає розслабитися і не
реагувати на зорові подразники, а
зосередити свою увагу на джерело
звуків.

18. Вправи на розвиток фонематичного слуху.
Ос-ос-ос-наливний насос
Оз-оз-оз - великий мороз
уж-уж - багато калюж.
Аз-аз- аз-провили газ.
Ас-ас-ас-поздоров нас.
Аж-аж-аж-важкий багаж.
Кіска-кізка-кішка.
Ноші-ножі.
Лоза-лоша.
Лизати-лежати.
Коза-коса.
Кізки-віжки.

19. Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання.
Гра «Спіймай звук».
Пояснюю дитині, що я буду вимовляти різні звуки, а їй
потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли
вона почує певний звук. . Необхідно дотримуватись
принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

20. ““Повтори!”. Пропонуйте дитині повторити за мною склади
- та-та-да пі-пи - ат-от
- па-па-ба мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га ді-ди - іт-ит
“Ланцюжок слів”. Пропоную дитині повторити за мною ряди
слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік;
“Назви слово!”. Пропоную дитині вибрати серед інших слів,
та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів: Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів: іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів: мак, банка, танк, бочка.

21. Вправи розвитку голосу.
Важливо проводити також вправи для розвитку
голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити
на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях.
Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі
звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

22. Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде» И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру» . В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-м.
Мовні ігри, вправи допомагають не тільки тренуватися
у вимові звуків, але і попереджають виникнення
логопедичних помилок під час письма.

23. Гра «Кмітливчик». Будемо у вимові звуки виправляти.
У дівчинки болів суп. Воду налили у почку.
На лузі паслася коса. На квіточці сиділа пджола
Хлопчик бив воду із склянки. Із чашки іде бара.
Ми забралися на Коверлу. У кожному будинку є тах.
Собака гриз гістку . Після дощу утворилася калюша.
У мене доросла тонька. На злодієві горить сапка.
З нори вибігає лишиця.

24. Фізхвилинки на уроках доцільно поєднувати з
фонетичними зарядками.
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить: Ш Ш Ш Ш
Як в гаю струмок дзвенить: Дзюр! Дзюр!
Як бджола в саду гудить: Да! Да!
Як шумлять у птаха крила : Ш Ш Ш Ш
В морі синьому вітрила: Ш Ш Ш Ш
Вітер з гаєм розмовляє: У У У У
Поміж листячком гуляє: Ш Ш Ш Ш
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили

25. Рівень розвитку мови дітей залежить від ступеню
сформованості тонких рухів рук. Дослідженнями
вчених Інституту фізіології дітей і підлітків НАПН
України було підтверджено зв’язок мовної і
пальцевої моторики, тренування тонких рухів пальців
рук є стимулятором для загального розвитку дитини.
. Враховуючи всі ці особливості, я проводила серію
корекційніх вправ та ігор для розслаблення м΄язів рук,
ліктя, кісті,пальців, зняття спазмів.

26. 1.Дитина стискає руки в кулак, потім різко відпускає пальці- настає повне
розслаблення. Пальці треба розводити якомога ширше один від одного.
2. «Піраміда» стиснувши руки в кулаки, треба натискати правим кулаком лівий,
тобто «будувати піраміду», яка стає вищою та вищою. Кулаки треба ставити один
на один якомога сильніше.
3.Кругові ритмічні рухи кулачків за годинниковою і проти годинникової стрілки.
4.Лікті зігнутих рук стоять на столі. Права рука намагається дістати праве плече, ліва
її утримує, перешкоджає.
5.Руки зчеплені в замок перед грудьми. Правою рукою намагайтеся відвести ліву руку
, а лівою – праву.
6.Гра «Допоможи курчатам» . Для цього необхідно обвести контур рук дитини на
папері і в кожному пальчику намалювати курчатко. Уявляємо, що літає коршун і хоче
схопити курчатко, треба затулити кожне курчатко. Дитина старається розслабити руку
розвести пальчики і накласти на трафаретку так,щоб затулити кожне курча.
7.Гра «Піаніно» .Уявляємо, що ми граємо на піаніно. Дитина кожним пальчиком натискає
на одну клавішу.

27. я
8.Підняти руки догори долонями до себе, подивитись на них,
опустити. Стежити , щоб руки не згинались у ліктях і не приводились
одна до одної.
9.Коза і козенята. Висунути вказівний і мизинчик руки. Тіж рухи
виконуються пальцями обох рук.
10.Окуляри. Утворити два кільця великим і вказівним пальцем обох
рук потім з єднати їх.
11.Пташка пʼ є водичку. Пальці лівої руки зігнуті в кулачок , вказівний
палець лівої руки опускається в отвір.
12. Розташування предметів ( горобинки, квасолю, горох та інше) на
поверхні аркуша, стола (зверху, знизу, посередині, в лівому
верхньому та правому нижньому кутах).
13.Збирали дрібні предмети в коробочку( квасолю,горох).
14. В грі «Що в мішочку?» визначала на дотик предмет, його
форму,величину, складові частини.

28. Ігри,що сприяють розвитку і корекції
мислення
Гра « Знайди зайве слово»
Чому твій вибір пав на це слово? Поясни свої
міркування.
Щука, карась, окунь, рак, сом.
Ромашка, волошка, лілія, квасоля, фіалка.
Сашко, Оленка, Іванко, Петров, Оля.
Гілка яблуко, квітка, пташка, груша.
Заєць, олень, кабан, вовк ,вівця.
Вухо, обличчя, ніс, рот, око .
Лялька, скакалка, дзиґа, пісок ,м’яч.
Курка, півень, орел, гусак, індик.
Річка, озеро, міст, море, ставок.
Стіл, килим, крісло, ліжко, стілець.

29. Використання елементів корекційно – роз-вивального навчання, забезпечує не л
розвиток особистості учня, а й надає реальну можливість для самостійного розви
в майбутньому. Ефективність корекційно-розвивального впливу на учнів досягаєт
створенням оптимальних педагогічних умов, що дозволяє кожній дитині відчути
смак ситуації успіху у складній для неї навчальній діяльності, повірити в свої сили
та адаптуватися у соціумі в подальшому житті. Для просування розумово-відстал
дитини в загальному розвитку, для засвоєння нею знань, умінь і навичок,
для їх систематизації та практичного застосування суттєво
важливим є не всяке, а спеціально організоване навчання і виховання.
В умовах індивідуальної роботи, коли інтелектуальне завдання,
що ставиться перед дитиною, можна спрощувати до рівня зони
найближчого розвитку, вона починає досить успішно використовува-
ти допомогу й просуватися в розвитку.