1. НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ
АСПЕКТИ
ДІАГНОСТИКИ
ТА КОРЕКЦІЇЇ ДІТЕЙ
ІЗ ПОРУШЕННЯМИ
МОВЛЕННЯ
ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЕНКО,
ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ
”ДОБРОБУТ” (М.КИЇВ)

2. НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ – НАУКА
ПРО МОЗКОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ
ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛЮДИНИ
Спочатку дозрівають підкоркові структури
+ стовбур мозку
+ лімбічна система
+ базальні ганглії
+ кора

3. Стовбур мозку –
відповідає за дихання,
серцебиття, підтримку
артеріального тиску.
В ньому зберігаються
програми основних
рухових функцій.
Це перший пункт,
де інтегрується
інформація з усіх
органів чуттів,
крім нюху.

4. Стовбур мозку бере активну участь
в акті мовлення.
Він контролює роботу дихальних м’язів та
голосових складок, прохід повітря через гортань і
ніс, керує м’яким піднебінням, язиком, губами,
нижньою щелепою, що дає можливість
артикулювати, допомагає по-різному вимовляти
глухі та дзвінкі приголосні.

5. Гугнявість може виникати при
порушеннях нижніх відділів
стовбура.
Тому виникнення дизартрії
може бути пов’язане з
порушеннями функції стовбура
мозку, а не тільки
з центральними порушеннями кори
головного мозку.

6. Мозочок – це ключ до
навчання всьому
новому, нормальному
когнітивному та
емоційному розвитку.
Мозочок допомагає
інтегрувати сенсорні
сприймання і рух.
В мозочку
перебувають більше
50 % всіх нейронів, які
є в нервовій системі,
він поєднаний з усіма
структурами нервової
системи.

7. Крім регуляції рівноваги,
рухів очима та координації рухів,
мозочок відповідає за інші функції:
строго дозує початок і закінчення скорочень будьякого м’яза і м’язів артикуляційних органів;
організує зворотній зв’язок сигналів від органів
чуттів до кори головного мозку;
разом з базальними гангліями бере участь у
формуванні та автоматизації рухових навичок, в тому
числі, і артикуляційних.

8. Лімбічна система – це емоційний мозок,
що включає в себе структури, які відповідають
за почуття голоду, спраги, дискомфорту
Це первинний центр мовлення – емоційне
спілкування матері й дитини, вокалізації,
гуління, белькотіння.
Лімбічна система бере участь у переробці
вербальної інформації, тому емоційно
забарвлена інформація краще фіксується
Мозком.

9. Базальні ганглії – регулятор рухів тіла, здійснює
контроль над рухами всього тіла. При порушенні
функцій цієї мозкової структури людина не може
контролювати непотрібні рухи (тіки, гіперкінези)
або не може розпочати потрібні рухи ( наприклад,
артикуляційні). Ще одна функція – концентрація уваги.

10. Мозолисте тіло – потужний пучок
провідних шляхів – відповідає за обмін
інформацією між півкулями.

11. Пропріоцеп-тивне відчуття – це здатність
мозку автоматично, несвідомо відчувати
положення і рух різних частин тіла,
«бачити» їх розумовим поглядом.

12. ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ
РІВНОВАГИ ТА ПРОПРІОЦЕПТИВНОГО
ВІДЧУТТЯ В ДІТЕЙ ПІСЛЯ 3-Х РОКІВ:
1)часто спотикається , падає, наштовхується на предмети
в кімнаті;
2)неохайно їсть;
3)важко засвоює нові рухові навички;
4)відчуває труднощі з виконанням дрібних рухів ( застібування
ґудзиків, блискавок, зав’язування
шнурків, складання мозаїки тощо);
5)не може кататися на велосипеді;
6)не може встояти на одній нозі;
7)гризе олівці, краї комірців, рукавів,
нігті.

13. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
ЗІ ЗНИЖЕНОЮ ВЕСТИБУЛЯРНОЮ
ТА ПРОПРІОЦЕПТИВНОЮ ЧУТЛИВІСТЮ:
•абсолютно безстрашна, любить гострі екстремальні
відчуття;
•може кататися на каруселях до безкінечності;
•під час їжі постійно набиває рот їжею;
•іноді навмисне штовхається, ударяється об предмети,
щоб отримати відчуття від зіткнення.

14. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ ВЕСТИБУЛЯРНОЮ ТА
ПРОПРІОЦЕПТИВНОЮ ЧУТЛИВІСТЮ:
•гіперактивна, весь час рухається;
•не може довго сидіти прямо, відкидається на спинку стільця,
або гойдається на стільці;
•має мовленнєві проблеми;
•часто напружені шия й рот;
•з труднощами оволодіває поняттями , пов’язаними із часом
(дні тижня, доба, місяці);
•закачується в транспорті, навіть на коротких відстанях;
•боїться висоти, сходинок, ескалаторів, тримається за поручні
обома руками);
•порушена координація рухів.

15. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
З НАДМІРНОЮ ТАКТИЛЬНОЮ
ЧУТЛИВІСТЮ:
•не любить мити голову, чистити зуби, підстригати нігті;
•постійно незадоволена своїм одягом (ярликами, швами, рубцями,
фактурою тканини);
•дуже боїться, коли її лоскочуть;
•не може торкатися до окремих поверхностей (хутра, скла тощо);
•має проблеми з мовленням;
•не любить, коли дорослі її цілують, обіймають;
•перебірлива в їжі, не подобаються страви певної текстури;
•не любить, коли на руках сліди глини, пластиліну, фарб, може казати :
“Мама не дозволяє мені забруднюватись”;
•боїться темноти;
•ходить навшпиньках при нормальному м’язовому тонусі;
•відмовляється носити шапку;
•під час занять у басейні відмовляється занурювати обличчя у воду;
•відмовляється брати за руку дорослого чи іншу дитину.

16. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
ЗІ ЗНИЖЕНОЮ ТАКТИЛЬНОЮ
ЧУТЛИВІСТЮ:
•«стійкий олов’яний солдатик»: може переносити сильний
біль, не помічає синців, подряпин, може взяти гарячий
предмет і не відчувати болю;
•грубо хапає тварин або людей, не помічаючи, що комусь
боляче;
•не завжди реагує на доторкання;
•намагається при можливості торкатися до колючих,
шершавих поверхонь;
•не помічає, коли взувається або одягається
неправильно;
•гризе олівці, комірці, нігті;
•часто ламає іграшки, б’є посуд;
•має проблеми з мовленням;
•набиває рот їжею.

17. ОЗНАКИ ПОРУШЕНЬ
ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ:
•дитина неуважна, розсіяна;
•роздивляючись картинку, бачить окремі деталі;
•плутає схожі предмети;
•не може знайти свої речі;
•погана координація око-рука;
•не може впіймати м’яч.

18. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
З ПІДВИЩЕНОЮ ЗОРОВОЮ ЧУТЛИВІСТЮ:
•не любить яскравого світла, замружує очі,
ховається в тінь;
•не переносить мелькотіння предметів;
•заплющує очі, коли летить м’яч;
•відмовляється гратися в ігри за участю
багатьох дітей (бігають і мелькотять перед
очима);
•болить або паморочиться голова, коли довго
дивиться телевізор;
•часто тре очі.

19. ДИТИНА ЗІ ЗНИЖЕНОЮ
ЗОРОВОЮ ЧУТЛИВІСТЮ:
•не помічає нові предмети, що з’явилися
у звичному оточенні;
•не може співвіднести свої рухи з розміщенням
об’єктів, наприклад, коли біжить, може
наштовхнутися на стілець (що можливо із
порушенням пропріоцептивного,
вестибулярного й тактильного відчуттів);
•може спокійно дивитися на прямі сонячні
промені.

20. ДИТИНА З ПОРУШЕННЯМИ
ОПРАЦЮВАННЯ СЛУХОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ:
погано вміє слухати, справляє враження неуважної;
погано розуміє інструкції;
не може сприймати інформацію на слух, коли є якісь
відволікаючі шуми;
сприймає інформацію на слух, тільки коли рухається
(на допомогу приходить вестибулярна система).

21. Портрет дитини
з підвищеною слуховою чутливістю:
боїться побутових звуків: пилососа, фена, дрелі;
затуляє долонями вуха, коли чує голосний звук (трамвай,
поїзд);
 виявляє незадоволення, коли в кімнаті стає шумно.

22. ПОРТРЕТ ДИТИНИ
ЗІ ЗНИЖЕНОЮ СЛУХОВОЮ ЧУТЛИВІСТЮ:
•не може визначити, з якого боку лунає звук;
•реагує тільки на голосні музику чи голос;
•не звертає уваги на звуки на вулиці, в кімнаті;
•дуже голосно говорить;
•завжди вмикає телевізор чи музику на повну
потужність.

23. ОЗНАКИ ПОРУШЕНЬ
ПОЧУТТЯ ЧАСУ ТА РИТМУ:
•
труднощі в запам’ятовуванні послідовностей (дні
тижня, місяці, визначення часу за годинником,
цифровий ряд);
•
порушення мовлення, читання, письма (послідовність
букв в алфавіті, звуків та букв у словах, значущих
частин будови слова, нерозуміння змісту довгих слів,
невиконання інструкцій, що складаються з кількох
частин);
•
труднощі у відтворенні навіть простих ритмічних
малюнків.

24. МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ БЕРНШТЕЙН –
ВИДАТНИЙ РАДЯНСЬКИЙ ПСИХОФІЗІОЛОГ,
АВТОР ТЕОРІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО УПРАВЛІННЯ
ГОЛОВНИМ МОЗКОМ,
РУХАМИ ТІЛА:
•Рівень А (руброспинальний рівень). Забезпечує м’язовий
тонус і підтримку положення тіла. Регуляцію цього рівня
забезпечує спинний мозок і стовбур мозку.
•Рівень В (таламопалідарний). Це рівень звичних дій та
навичок. За них відповідають таламус (лімбічна система)
і базальні ганглії.
•Рівень С (тім’яно-премоторний) – рівень дій у просторі,
які забезпечуються моторними зонами кори та
базальними гангліями.

25. •Рівень D (тім’яно-премоторний) – рівень
дій з предметами та смислових ланцюгів –
відповідні зони кори.
•Рівень Е (кортикальний рівень) – група
вищих символічних символічних
координацій – мовлення,письмо, читання.
Відповідає кора головного мозку.

26. ЛІТЕРАТУРА
1.ЛУРИЯ А.Р. ОСНОВЫ НЕЙРОПСИХОЛОГИИ
2.СЕМЕНОВИЧ А.В. ВВЕДЕНИЕ В НЕЙРОПСИХОЛОГИЮ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА.
3.СЕМЕНОВИЧ А.В. НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ.
МЕТОД ЗАМЕЩАЮЩЕГО ОНТОГЕНЕЗА.
4.СЕМЕНОВИЧ А.В. ЭТИ НЕВЕРОЯТНЫЕ ЛЕВШИ.
5.СЕМЕНОВИЧ А.В. В ЛАБИРИНТАХ РАЗВИВАЮЩЕГОСЯ МОЗГА.
6.СИРОТЮК А.Л. КОРРЕКЦИЯ ОБУЧЕНИЯ И РАЗВИТИЯ ШКОЛЬНИКОВ
7.СИРОТЮК А.Л. ОБУЧЕНИЕ ДЕТЕЙ С УЧЕТОМ ПСИХОФОИЗИОЛОГИИ.
8.СИРОТЮК А.Л. КОРРЕКЦИЯ РАЗВИТИЯ ИНТЕЛЛЕКТА ДОШКОЛЬНИКОВ.
9.ЕФИМОВ О.И. ЕФИМОВА В.Л. ПЕДАГОГІКА, ИЗМЕНЯЮЩАЯ МОЗГ.
10.ЕФИМОВ О.И. ЕФИМОВА В.Л. 15 МИФОВ О ДЕТСКОЙ РЕЧИ.
11.ЦВЕТКОВА Л.С. НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА.
12. ВИЗЕЛЬ Т.Г. ВВЕДЕНИЕ В НЕЙРОПСИХОЛОГИЮ.

27. СЕНСОРНА ДІЄТА:
Сенсорна дієта включає в себе комплекс
заходів, які збуджують та заспокоюють
дитину. Збуджувальні та заспокійливі
заходи можуть бути припинені
у разі необхідності відповідно
до потреб дитини.

28. ЗБУДЖУЮЧІ ЗАХОДИ ДУЖЕ КОРИСНІ
ДІТЯМ Зі ЗНИЖЕНОЮ
СЕНСОРНОЮ ЧУТЛИВІСТЮ
•Хрустіти попкорном, чіпсами (яблучними),
горішками, хлібцями, морквою, яблуком,
вафельками, крихтами льоду.
•Приймати душ.
•Стрибати на великому м’ячі.
•Стрибати вгору-вниз на батуті.

29. ОРГАНІЗУЮЧІ ЗАХОДИ ДОПОМАГАЮТЬ
УРІВНОВАЖИТИ РЕАКЦІЇ ДИТИНИ
ЦЕ ТАКІ ДІЇ:
•Жувати курагу, фруктові плитки, козинакі,
жувальні цукерки (щось в'язке).
•Висіти на руках на перекладині.
•Тягнути та штовхати посильний тягар.
•Приймати положення догори ногами.

30. ЗАСПОКІЙЛИВІ ЗАХОДИ ДОПОМАГАЮТЬ
ЗНИЗИТИ СЕНСОРНУ ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ
І ГІПЕРСТИМУЛЮВАННЯ
Рекомендовано проведення таких дій:
•Відштовхуватися від стіни руками,
плечима, спиною, стегнами, головою.
•Розгойдуватися повільно вперед-назад
( на м'ячі, гойдалках, руках).
•Жувати жувальну гумку.
•Розтирати спинку.
•Проводити водні процедури.

31. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!