2. ПСИХОЛОГІЯ – ОДНА З НАУК ПРО ЛЮДИНУ, ЇЇ
ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРЕДМЕТ ЇЇ – ПСИХІЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ, ЇЇ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ, СТАНИ
І ВЛАСТИВОСТІ.
Загальна психологія – це наука, яка вивчає сутність і
загальні закономірності виникнення, функціонування і
розвиток психіки.
3. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ВИВЧАЄ:
• - структуру психічної діяльності людини й основні
закономірності перебігу психічних процесів (відчуття і
сприймання, пам’яті, уваги, мислення та інтелекту,
емоцій та вольової діяльності, свідомості,
самосвідомості, підсвідомих та несвідомих процесів).
• - Одним із основних завдань загальної психології є
вивчення особистості, її структури та основних
проявів.
У ХIХ – ХХ столітті сформувалось безліч окремих
галузей психологічної науки, які взаємозв’язані з
іншими науками, в т.ч. і медична психологія.
6. ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ:
1).Психологія праці – вивчає психологічні особливості
трудової діяльності людини, наукової організації праці
(НОП).
Задачі – дослідження професійних особливостей людини:
• закономірності розвитку трудових навичок;
• вплив на людину виробничої обстановки, розміщення
станків.
Психологія праці має ряд розділів:
• інженерна психологія – проблема розпорядження і
узгодження функцій між людьми і машиною;
• авіаційна психологія, космічна психологія.
7. 2).ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ
ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ.
Її розділи:
• - психологія навчання (основи дидактики, програмованого навчання, формування
розумових дій).
• -психологія виховання (психологія виховання учнівського колективу).
3).МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, ПСИХОЛОГІЧНІ
АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИКІВ, ХВОРОГО:
• нейропсихологія: співвідношення психологічних явищ із фізіологічними мозковими
структурами;
• психофармакологія;
• психотерапія: засоби психічного впливу для лікування хворого;
• психопрофілактика і психогігієна – заходи для забезпечення психічного здоров’я людей.
8. 4). ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
• судова: психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу;
• психологія показань свідків, поведінка звинувачуваних, вимоги до допиту;
• кримінальна: поведінка і формування особистості злочинця, мотиви злочину;
• виправно-трудова психологія.
5). ВІЙСЬКОВА ПСИХОЛОГІЯ.
6). ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ.
7) ПСИХОЛОГІЯ ТОРГІВЛІ (В Т.Ч. ВПЛИВ РЕКЛАМИ).
8). ПСИХОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ.
9) ПСИХОЛОГІЯ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ (В ЛІТЕРАТУРІ, МИСТЕЦТВІ) І
ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ.
9. 10). ЯКЩО ВЗЯТИ ЗА ОСНОВУ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
РОЗВИТКУ, ТО РОЗРІЗНЯЮТЬ:
• вікову психологію: (дитяча, психологія підлітка,
дорослої, геронтопсихології);
• психологію аномального розвитку;
• олігофренопсихологію;
• сурдопсихологію (дефект слуху);
• тифлопсихологію (слабозрячі і сліпі).
10. 11) ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ –
ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНОЇ ФОРМИ
ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ, СПІВСТАВЛЕННЯ ПСИХІКИ
ТВАРИН І ЛЮДИНИ;
12) ЗООПСИХОЛОГІЯ.
13). Соціальна психологія: взаємовідносини
людей з різних організованих і неорганізованих
громадських групах:
• макро середовища;
• мікро середовища.
11. МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ
В психології розрізняють:
• основні методи: спостереження і експерименту;
• допоміжні: метод експертних оцінок, аналіз
продуктів діяльності, методи опитування
(бесіда, анкетування, інтерв’ю;
• метод спостереження;
• метод тестів і інші.
12. 1).СПОСТЕРЕЖЕННЯ:
Переваги – проводяться в природній звичайній ситуації
• не змінює поведінки спостережуваних осіб;
• можна спостерігати одну особу чи групу осіб;
• дуже зручний в групі дитячого садка чи в шкільному
класі, студентській групі;
• спостереження і фіксація поодиноких проявів
психічних властивостей недостатня для надійних
висновків.
13. 2).Експеримент: лабораторний і природний.
Переваги: - можна спеціально викликати певний психічний процес
можна простежити залежність психічного явища від змінюваних
зовнішніх умов.
3).Методи опитування:
Метод бесіди: використання на різних стадіях дослідження як для
первинного орієнтування, так і для уточнення висновків,
одержаних іншими методами (спостереження).
4).Метод інтер’ю. Анкетування. Різниця: Метод інтерв’ю передбачає
більшу свободу опитуваного у формуванні відповіді, їх
розгорнутість.
5).Метод експертних оцінок: широко використовують в психології
особистості. Як експерти можуть виступати компетентні особи, що
добре знають досліджуваних: вихователі дитячих садків, шкіл-
інтернатів, класні керівники, майстри-виробничо-технічних училищ,
майстри на виробництві, керівники наукових колективів, спортивні
тренери і ін.
14. 6).Метод самоспостереження: широко використовується в
емпіричній психології 18-19 ст.
7).Метод тестів: тести, тобто більш-менш стандартизовані
короткочасні вивчення властивостей особистості
• Чи вмієте Ви володіти своїми емоціями?
• Чи вмієте Ви впливати на інших?
• Чи розумієтесь Ви в косметиці?
• Чи вмієте Ви одягатись? і т.д.
8).Конкретні методики психологічного обстеження: їх
дуже багато і залежить від цілі. Наприклад, вивчення
вікових змін уваги (стійкості), нормальних і дебільних
дітей.
15. ВІДЧУТТЯ І СПРИЙМАННЯ
Відчуття – це психічний процес відображення в нашій
свідомості окремих властивостей предметів і явищ
об’єктивного світу, що виникають при їх
безпосередньому впливі на органи чуття.
16. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЦЕПТОРІВ
1.Екстерорецептори (зовнішні).
Дистанційні:
• а) орган зору – око;
• б) орган слуху – зовнішнє і середнє вуха та завиток;
• в) орган нюху – ніс.
ІІ.Контактні:
• а) рецептори дотику і тиснення;
• б) рецептори тепла;
• в) рецептори холоду;
• г) рецептори болю.
17. ІІІ. Інтерорецептори (вісцерорецептори).
Рецептори травної системи:
• а) рецептори нюху – носоглотка;
• б) рецептори смаку – язик і глотка;
• в) сенсорні клітини спраги – слизова глотки;
• г) сенсорні клітини голоду – шлунок;
• д) сенсорні клітини нудоти – шлунок.
Рецептори системи кровообігу
Рецептори дихальної системи.
Рецептори системи розмноження.
Рецептори болю всіх внутрішніх органів.
18. ВЛАСТИВОСТІ ВІДЧУТТЯ:
• Абсолютна чутливість органів чуття – здатність людини
відчувати незначні величини подразнення.
• Поріг відчуття – мінімальна величина подразника, при якій
виникає відчуття (16-20 т.герц.для слуху).
• Адаптація – зміна чутливості аналізаторів в результаті
пристосування органів чуття до діючого подразника (світло,
тепло).
• Сенсибілізація – підвищення чутливості в результаті
взаємодії (звук-світло-дискотека).
• Габітуація – це звикання, коли певні подразники стають
настільки звичними, що перестають впливати на активність
вищих відділів мозку (міський житель не чує шуму машин,
медики – запах ліків
19. СПРИЙМАННЯ – ЦЕ ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ЦІЛІСНОМУ
ВІДОБРАЖЕННІ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПІД
БЕЗПОСЕРЕДНІМ ВПЛИВОМ ФІЗИЧНИХ ПОДРАЗНИКІВ НА РЕЦЕПТОРИ
ОРГАНІВ ЧУТТЯ (СЛУХОВИХ, ЗОРОВИХ І Т.Д.).
• Цілісність сприймання – завжди цілісне відображення.
• Вибірковість – виявляється в наданні переваги одним об’єктам,
явищам або їх властивостям перед іншими (медсестра звертає
увагу на ознаки хвороби).
• Константність сприймання – менш-більш відносна стійкість
окремих властивостей предметів незалежно від умов сприймання
(сонячне освітлення і електричне).
• Осмисленість сприймання пов’язана з розумінням сутності
об’єкта, що сприймається.
• Аперцепція – залежність від попереднього досвіду (художник
дивиться і сюжет і техніку виконання) та її індивідуальних
особливостей і професії.
• Спостереження – умисно сплановане і цілісно спрямоване
сприймання, обумовлене конкретним завданням.
20.
21. Сприймання кольорів та їх вплив на психіку людини
Сірий – нейтральний – відчуженість від оточуючого
Зелений – заспокійливий – стабільність,
самоствердження
Червоний – збуджуючий – енергійність, нестримність
Жовтий – стимулюючий – життєва сила
Синій – заспокійливий - спокій та пасивність
Чорний – пригнічуючий – відгородження, підвищена
самоповага, в деяких випадках свідчить про
депресію
22. Сприйняття залежить
від:
- стану рецепторів
- провідних шляхів
- коркового (мозкового) кінця аналізаторів
- свідомості
- уваги
- емоцій
- життєвого досвіду
23. ПОРУШЕННЯ ВІДЧУТТЯ:
- ГІПЕРСТЕЗІЯ
- ГІПЕСТЕЗІЯ
- АНЕСТЕЗІЯ
Порушення сприймання:
Ілюзії: помилкове сприйняття або помилкове трактування реальних
зовнішніх подразників (фізичні, фізіологічні, психічні).
Галюцинації: помилкове сприйняття неіснуючих сенсорних стимулів, при
цьому може мати місце (але не обов’язково) маячне трактування
галюцинаторних переживань. Галюцинації вказують на наявність психозу
лише в тому випадку, коли вони пов’язані з порушенням оцінки реальної
дійсності.
