Презентація для інструкторів з фізичного виховання в ЗДО.pdf
Презентація "Осанній урок"
1.
2.
3. Пригадаємо
• Що ви відчували сьогодні, збираючись до
школи?
• А що ви відчували тоді, 11 років тому?
Пам’ятаєте?
• Ви пам’ятаєте свою першу вчительку?
• А свого першого сусіда по парті?
• Яку першу оцінку отримали, пам’ятаєте?
4. Разом з Софією Георгієвною та Оксаною
Миколаївною ви заявили про себе як про мешканців,
що прийшли у школу з серйозними намірами. Із
зацікавленням і страхом (звичайно не всі) ви
заходили в клас. З великою увагою стежили за
кожним порухом учителя, щоб все запам’ятати, а
коли приходили додому, то з повагою і любов’ю
говорили батькам про ваших перших наставниць.
5. Та минуло 4 роки і в травні 2007 року для вас
не дзвінок пролунав, а ударив дзвін. Ви залишали
першу шкільну колиску і переходили на шкільні
каруселі. Школа другого ступеня зустріла вас
рівнянням з багатьма невідомими.
І найпершим невідомим для вас було що?
11. Сьогодні ви лише посміхаєтеся своїм
страхам. Вчителі стали для вас
рідними, навіть ті , які працювали з
вами семестр, рік…- не важливо скільки
– залишили у ваших серцях слід…
Наталія
Вікторівна
Андрій
Васильович
Наталія
Богданівна
Валентина
Антонівна
12. Школа – це книга-довідник, де
завжди можна знайти
відповідь на будь-яке
запитання. Ось і я вирішила
запропонувати вам вікторину,
а ви постарайтеся відповісти.
13. 1. У яку сторону відчиняються двері у кабінет
директора?
2. Скільки вікон у шкільній їдальні?
3. Скільки букв у прізвищі вашого класного керівника?
4. У кого з вашого класу день народження випадає на 25
березня?
5. Хто наймолодший у класі?
6. Скільки учнів живуть у військовій частині?
7. Скільки в нашому класі Андріїв?
8. Назвіть точну кількість вчителів у нашій школі
9. Скільки парт в кабінеті біології?
10. Якою фразою завжди починався урок української мови?
14.
15. У кожної людини є будинок – не просто житло з дахом над головою, а
місце, де його люблять і чекають, розуміють і сприймають таким, який він є, де
тепло і затишок. Починаючи з 5 класу ми будували наш дім, де всі будуть жити
як у казці, - щасливо, в любові і злагоді. Кожний з нас поклав свою цеглинку в
будівництво нашого будинку. За цей період будівництва ми встигли
подружитися, звикнути один до одного. І ось в 11 класі ми збудували наш
будинок із будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти,
розуміння, взаємодопомоги, терпіння, такту, гумору…
16.
17. Всі ми – будівники: діти, батьки, класний керівник. Ми – дружній клас, в
якому 29 учнів. А дружній клас – це коли 29 «Я» зливаються в одне «ми», як
струмочки зливаються в одну річку. Кожен з нас - це унікальна, неповторна
особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з
любов’ю і повагою відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе й інших
такими, які ми є.
Нашому будинку не вистачає декілька цеглинок. То ж давайте сьогодні
завершимо наше будівництво.
18. Цеглинка мудрості
Право закласти цеглинку мудрості надається
батькам.
Шановні батьки! Поясніть своїм дітям, що
таке «Дім». Придумайте особисте визначення з
глибоким змістом, починаючи фразу словами «Дім –
це…»
19. Цеглинка розуміння
Розуміти – значить з півслова чи без слів
знати, що відчуває і хоче сказати співбесідник.
Давайте перевіримо, чи є ця якість у нас.
Беруть участь 2 учні. Першому дається лист
паперу, на якому написані речення. Їх необхідно
зобразити жестами. Другий учень повинен ці
жести озвучити.
20. Цеглинка взаємодопомоги
Ідеально розуміючою парою, котра діє злагоджено і
швидко, можна вважати руки людини. Перевіримо ці
якості. Продемонструємо чудеса взаємодопомоги.
(Вибираються дві пари учасників: від батьків і учнів. Вони
стають близько один до одного, один учасник
використовує для конкурсу тільки праву руку, другий –
тільки ліву, разом вони – одна пара рук. Пари збирають
фломайстери у пачку, хто швидше.
101. Дах побажань
Я запрошую вас, юне покоління, відповісти на
запитання «Що я хочу побажати однокласникам,
батькам, першим вчителям, класному керівнику в цей
останній шкільний день?»
102. Клятва випускників
Я, випускник середньої загальноосвітньої школи,
клянусь продовжити освіту, бути чесним і справедливим,
не заплямувати звання випускника 2014 року. Якщо я
порушу цю клятву, то нехай:
1. порвуться мої улюблені джинси;
2. сядуть батарейки в моєму плеєрі;
3. заплутаються шнурки в моїх кросівках;
4. відваляться колеса на моїх роликах;
5. проллється «Пепсі» на мій улюблений костюм;
6. раптом закінчиться мій улюблений телесеріал;
7. мені ніколи не пощастить в лотереях;
8. моя записка не дійде до адресата;
9. не знайду коштів, щоб піти в «Лею»;
10. не встигну на автобус Шубків-Рівне;
11. не загрузиться комп’ютер, за який я сяду працювати
103. Я запалюю свічку надії,
Щоб збувалися всі ваші мрії!
Я запалюю свічку чекання,
Щоб зустріли ви справжнє кохання!
Я запалюю свічку терпіння,
Щоб з роками приходили вміння,
Щоб краса й почуття не згасали
Й один одного ви пам’ятали!
