конспект

1. 1
Ось і настав той довгожданий хвилюючий момент. Сьогодні у стінах
нашої школидля вас востаннє продзвенів шкільнийдзвінок. Він сповістив, що
ви вже не будете поспішати рано-вранці на урок, не стоятимете більше біля
дошки, не писатимете контрольні роботи і не виконуватимете домашні
завдання, не братимете участі в змаганнях… Далі ви прямуєте самостійно,
тому що стали зовсім дорослими, а я залишаюся, і мені дуже шкода з вами
розставатися. Але сьогодні, користуючись правом класного керівника, я
проведу для вас останній урок у стінах нашого класу. На цьому уроці вас
чекають різні сюрпризи. То ж давайте повернемося в минуле і згадаємо «Як
це було?»
Скажіть:
Ø Що ви відчували сьогодні, збираючись до школи?
Ø А що ви відчували тоді, 11 років тому? Пам’ятаєте?
Ø Ви пам’ятаєте свою першу вчительку?
Ø А свого першого сусіда по парті?
Ø Яку першу оцінку отримали, пам’ятаєте?
Ø Так може треба хоч ненадовго повернутися в країну «Дитинства»?
Разом з Софією Георгієвною та Оксаною Миколаївною ви заявили про
себе як про мешканців, що прийшли у школу з серйозними намірами. Із
зацікавленням і страхом (звичайно не всі) ви заходили в клас. З великою
увагою стежили за кожним порухом учителя, щоб все запам’ятати, а коли
приходили додому, то з повагою і любов’ю говорили батькам про ваших
перших наставниць.
Слово надається першим учителям.
Та минуло 4 роки і в травні 2007 року для вас не дзвінок пролунав, а
ударив дзвін. Ви залишали першу шкільну колиску і переходили на шкільні
карусел. іШкола другого ступеня зустріла вас рівнянням з багатьма
невідомими.
Ø І найпершим невідомим для вас було що? (слово одинадцятикласників)

2. 2
Сьогодні ви лише посміхаєтеся своїм страхам. Вчителі стали для вас
рідними, навіть ті , які працювали з вами семестр, рік…- не важливо скільки –
залишили у ваших серцях слід.
Школа – це книга-довідник, дезавждиможна знайти відповідь на будь-
яке запитання. Ось і я вирішила запропонувати вам вікторину, а ви
постарайтеся відповісти.
Вікторина
1. У яку сторону відчиняються двері у кабінет директора?
2. Скільки вікон у шкільній їдальні?
3. Скільки букв у прізвищі вашого класного керівника?
4. У кого з вашого класу день народження випадає на 25 березня?
5. Хто наймолодший у класі?
6. Скільки учнів живуть у військовій частині?
7. Скільки в нашому класі Андріїв?
8. Назвіть точну кількість вчителів у нашій школі
9. Скільки парт в кабінеті біології?
10. Якою фразою завжди починався урок української мови?
З самого народження і по цей день найкращими помічниками були і є
ваші батьки, які хвилювалися за всі невдачі, раділи вашим перемогам і зараз
готові у всьому вам допомогти.
Шановні батьки! Я говорю вам своє вчительське спасибі за ваших дітей!
Вони вміють себе поводити (хоча і не завжди поводяться так, як треба), вони
виховані, а найголовніше - вони добрі і відкриті. У цьому ваша заслуга. Я вам
дуже вдячна, що всі роки навчання ми з вами були однодумцями, що ви
завжди відгукувались на мої прохання. Напевно, тому з вашими дітьми було
не дуже багато проблем. Спасибі вам велике!
У кожної людини є будинок – не просто житло з дахом над головою, а
місце, де його люблять і чекають, розуміють і сприймають таким, який він є,
де тепло і затишок. Починаючи з 5 класу ми будували наш дім, де всі будуть

3. 3
жити як у казці, - щасливо, в любові і злагоді. Кожний з нас поклав свою
цеглинку в будівництво нашого будинку. За цей період будівництва ми
встиглиподружитися, звикнутиодин до одного. І ось в 11 класі ми збудували
наш будинок із будівельного матеріалу з особливими властивостями:
доброти, розуміння, взаємодопомоги, терпіння, такту, гумору…
Всі ми – будівники: діти, батьки, класнийкерівник. Ми – дружнійклас, в
якому 29 учнів. А дружній клас – це коли 29 «Я» зливаються в одне «ми», як
струмочки зливаються в одну річку. Кожен з нас - це унікальна, неповторна
особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з
любов’ю і повагою відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе й
інших такими, які ми є.
Нашому будинку не вистачає декілька цеглинок, щоб закінчити
будівництво. То ж давайте сьогодні завершимо наше будівництво.
Цеглинка мудрості
Право закласти цеглинку мудрості надається батькам.
Шановні батьки! Поясніть своїм дітям, що таке «Дім». Придумайте особисте
визначення з глибоким змістом, починаючи фразу словами «Дім – це…»
Цеглинка розуміння
На черзі цеглинка розуміння. Розуміти – значить з півслова чи без
слів знати, що відчуває і хоче сказати співбесідник. Давайте перевіримо, чи є
ця якість у нас. (Беруть участь 2 учні. Першому дається лист паперу, на якому
написані речення. Їх необхідно зобразити жестами. Другий учень повинен ці
жести озвучити. Наприклад: «Доброго дня! Я – випускник 11 класу. Я родом
із сільської місцевості. Я захоплююся спортом. Незабаром у мене ЗНО…»
Цеглинка взаємодопомоги
Ідеально розуміючою парою, котра діє злагоджено і швидко, можна
вважати руки людини. Перевіримо ці якості. Продемонструємо чудеса
взаємодопомоги. (Вибираються дві пари учасників: від батьків і учнів. Вони
стають близько один до одного, один учасник використовує для конкурсу
тільки праву руку, другий – тільки ліву, разом вони – одна пара рук. Пари
збирають фломайстери у пачку, хто швидше.

4. 4
Цеглинка спогадів
Класний керівник пропонує переглянути презентацію минулих років,
щоб пригадати всіх учнів, котрі раніше учились в класі.
Дах побажань
Я запрошую вас, юне покоління, відповісти на запитання «Що я хочу
побажати однокласникам, батькам, першим вчителям, класному керівнику в
цей останній шкільний день?» (Виступ випускників).
Ось ми і звели наш будинок. Наш урок наближається до кінця і
давайте всі разом зачитаємо клятву випускників.
Клятва випускників
Я, випускник середньої загальноосвітньої школи, клянусь продовжити
освіту, бути чесним і справедливим, не заплямувати звання випускника 2014
року. Якщо я порушу цю клятву, то нехай:
1. порвуться мої улюблені джинси;
2. сядуть батарейки в моєму плеєрі;
3. заплутаються шнурки в моїх кросівках;
4. відваляться колеса на моїх роликах;
5. проллється «Пепсі» на мій улюблений костюм;
6. раптом закінчиться мій улюблений телесеріал;
7. мені ніколи не пощастить в лотереях;
8. моя записка не дійде до адресата;
9. не знайду коштів, щоб піти в «Лею»;
10. не встигну на автобус Шубків-Рівне;
11. не загрузиться комп’ютер, за який я сяду працювати
Я запалюю свічку надії,
Щоб збувалися всі ваші мрії!

5. 5
Я запалюю свічку чекання,
Щоб зустріли ви справжнє кохання!
Я запалюю свічку терпіння,
Щоб з роками приходили вміння,
Щоб краса й почуття не згасали
Й один одного ви пам’ятали!
Підніміться, будь ласка, візьміться за руки. Давайте загадаємо
бажання і повіримо в те, що воно обов’язково збудеться! Хай вам щастить!