Природознавство. 5 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)

5
5ÍÀ¿—
Ã¿…ÒÚ≈–-ÍÎ¿—
«Ó·ÎÂÌÓ ‚˜ËÚÂÎˇÏË ‰Îˇ ‚˜ËÚÂÎI‚!
ÌA‚˜A…ÚÂ І« «AƒŒ‚ŒÎ≈ÕÕˇÏ!
ISBN 978-611-540-712-5
œ–»–ŒƒŒ«Õ¿¬—“¬Œ
œ–»–ŒƒŒÁÕ¿¬—“¬Œ
О. В. Суворова
Сучасна школа
нова програма
У комплекті з посібником «Майстерклас» використовуйте
робочий зошит «Мої відкриття» видавництва «Літера»:
œŒÒI¡Õ»K» —≈–IØ ´Ã‡ÈÒÚÂ-ÍÎ‡Òª
ÁÓ·ÎˇÚ¸ ‚‡¯I ÛÓÍ» ˇÒÍ‡‚I¯ËÏ»!
Œ«–Œ· » ”–Œ I¬
скласти календарнотематичне планування курсу
методично правильно спланувати урок,
розподілити час між його елементами
дібрати доцільні форми й методи навчання
швидко підготуватися до уроку та якісно
і цікаво його провести
ÔÓÒI·ÌËÍ ‰ÓÔÓÏÓÊÂ ¬˜»Ú≈À≈¬I:
Орієнтовне календарнотематичне
планування курсу
Розробки всіх уроків
Практичні роботи
Завдання для поточного
й підсумкового контролю
До всіх чинних підручників
Два в одному!
Робочий зошит «Мої відкриття»
містить цікаві різноманітні
завдання, досліди, календар
спостережень, додаткову цікаву
інформацію, а також вкладиш
з практичними роботами
й завданнями для контролю
знань.
6 1

5 ÍÀ¿—
О. В. Суворова
Орієнтовне календарнотематичне
планування курсу
Розробки всіх уроків
Практичні роботи
Завдання для поточного й підсумкового контролю
ÔÓÒI·ÌËÍ ÏIÒÚËÚ¸:
Œ«–Œ· » ”–Œ I¬
5
Ã¿ÒÚ≈–-ÍÎ¿—C
Современная школа
новая программа
Сучасна школа
нова програма
Ориентировочное календарнотематическое
планирование курса
Разработки всех уроков
Практические работы
Задания для текущего и итогового контроля
ÔÓÒÓ·ËÂ ÒÓ‰ÂÊËÚ:
ÍÀ¿—C
Е. В. Суворова
¿«–¿·ŒÚ » ”–Œ Œ¬
œ–»–ŒƒŒ¬≈ƒ≈Õ»≈œ–»–ŒƒŒÁÕ¿¬—“¬Œ

УДК 502.2
ББК 74.262.0
С89
Серія «Майстер-клас»
Суворова О. В.
С89 Природознавство. 5 клас: Розробки уроків. — Х.: Вид-во «Ранок»,
2010. — 240 с. + Дод. (8 с.).— (Серія «Майстер-клас»).
ISBN 978–611–540–712–5/
Посібник містить методичні рекомендації щодо структури уроків, форм,
засобів і методів навчання, плани-конспекти уроків природознавста у 5 класі,
що складені відповідно до чинної програми. Наведено правила техніки безпеки
на уроках, завдання для тематичного контролю, дидактичні матеріали, описані
практичні роботи. Посібник може використовуватися у комплекті з усіма
чинними підручниками. До посібника пропонується окремо виданий додаток
«Календарно-тематичне планування».
Посібник призначений для вчителів природознавства загальноосвітніх на-
вчальних закладів і студентів ВНЗ педагогічних спеціальностей.
УДК 502.2
ББК 74.262.0
© О. В. Суворова, 2010
ISBN 978–611–540–712–5 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010

3
Передмова
Пропонований посібник відповідає чинній навчальній програмі для
загальноосвітніх навчальних закладів.
У посібнику подано календарно-тематичне планування на навчальний
рік та поурочні плани, що їх можуть використати вчителі під час підго-
товки до уроків природознавства як основний або додатковий матеріал.
Після кожної з чотирьох тем курсу пропонуються різні за методами та
складністю форми колективного повторення та узагальнення вивченого ма-
теріалу. Якщо учитель бажає перевірити якість засвоєння та використання
навчального матеріалу учнями у письмовій формі, він може скористатися
багатоваріантними різнорівневими завданнями, наведеними у посібнику,
для одночасного індивідуального контролю учнів усього класу. Вчителі, які
не бажають обмежуватися вивченням дослідів та експериментів, поданих
у підручнику, знайдуть у посібнику перелік необхідного обладнання, ре-
човин та предметів для демонстрації нескладних дослідів у класі. Залежно
від того, чи містить підручник, з яким працює клас, матеріал, зазначений
у даному посібнику і передбачений навчальною програмою, учитель на
власний розсуд може надиктовувати певні визначення, висновки тощо.
У календарно-тематичному плануванні ці записи отримали умовну назву
«конспект уроку». Також наведено правила техніки безпеки на уроках
природознавства, за якими проводиться інструктаж перед кожною прак-
тичною роботою.
Підручники, за якими проводиться навчання, в календарно-тематичному
плануванні та поурочних планах позначено так:
А — Природоведение / Т. И. Базанова, Е. В. Новак, А. Г. Дербенева
и др. — Х.: Мир Детства, 2005;
Б — Природознавство / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Булава.— К.:
Генеза, 2006;
В — Природознавство / Т. В. Сак, О. І. Гірний, М. В. Зінкевич.— К.:
Навч. книга, 2005;
Г — Природознавство / О. Г. Ярошенко, В. І. Баштовий, Т. В. Кор-
шевнюк.— К.: Генеза, 2005.
Пропонований посібник допоможе вчителю швидко та якісно підготу-
ватися до уроків, перевірити та оцінити знання, уміння та навички учнів,
розширити їхній кругозір, в ігровій формі організувати підсумкове по-
вторення.
* Суттєву допомогу в закріпленні, перевірці нового матеріалу, та в проведенні
практичних і контрольних робіт нададуть робочі зошити (РЗ). В посібнику є по-
силання на два з них: РЗ-1 — Красильникова Т. В. Природознавство 5 кл.: Робочий
зошит / Т. В. Красильникова, Т. С. Котик.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010.— 64 с. +
Дод. (16 с.) та РЗ-2 — Андрєєва В. М. Зошит з природознавства для 5 класу /
В. М. Андрєєва.— К.: Літера, 2010.— 64 с. + Дод. (16 с.).

4
Правила техніки безпеки для учнів
на уроках природознавства
1. Будьте уважними та дисциплінованими, чітко виконуйте вказівки
вчителя.
2. Не розпочинайте роботу без дозволу вчителя.
3. Розташовуйте матеріали, прилади та обладнання на своєму робо-
чому місці так, щоб не допустити падіння або перекидання, тобто
як можна далі від краю робочого столу та безпосередньо на його
робочій поверхні.
4. Перед початком роботи уважно вивчіть її зміст та порядок виконання.
5. Не торкайтеся та не нахиляйтеся (особливо із розпущеним довгим
волоссям) до частин приладів та машин, що рухаються.
6. Не залишайте робоче місце без дозволу вчителя.
7. Під час проведення дослідів, пов’язаних із вимірюваннями, не до-
пускайте граничних навантажень вимірювальних пристроїв, що
перевищують позначені на шкалі кожного пристрою.
8. Під час проведення робіт користуйтеся тільки справними прилада-
ми й обладнанням.
9. Ніколи не куштуйте на смак і не нюхайте речовини, що використо-
вуються на практичних роботах і в дослідах.
10. Якщо під час роботи виникла необхідність торкнутися очей, губ,
носу (з’явилося свербіння у носі та очах) або потреба скористатися
туалетом, попередньо обов’язково вимийте руки.
11. Не намагайтеся прискорити охолодження предмета, наприклад, за
допомогою холодної води: від швидкої зміни температури він може
лопнути.
12. Після завершення роботи ретельно приберіть робоче місце, викинь-
те сміття до сміттєвого відра, у випадку роботи із хімічними речо-
винами, йдучи з кабінету, обов’язково вимийте руки.
Перелік обладнання, речовин та предметів, необхідних учителю про-
тягом навчального року для демонстрацій та дослідів:
1. Термометр (для вимірювання температури тіла, повітря, води,
ґрунту).
2. Секундомір.
3. Мікроскоп.
4. Барометр.
5. Гігрометр.
6. Модель флюгера.
7. Глобус Землі.
8. Глобус Місяця.
9. Фізична карта світу.
10. Телурій.
11. Хімічний посуд: сферична та конічна колби, мірні склянки, при-
лади.

5
12. Білизняна гумка.
13. Повітряні кульки (2—3 шт.).
14. Алюмінієва або мідна проволока.
15. Нитки швейні (не капронові).
16. Важільні ваги та набір важків до них.
17. Підставка керамічна для паління сухого пального.
18. Сухе пальне.
19. Сірники.
20. Пробіркотримач.
21. Цукор.
22. Сіль.
23. Сода.
24. Оцет.
25. Сира картопля.
26. Мірна склянка хімічна або одноразова пластикова (по 1 шт. на парту).
27. Йод.
28. Шприц одноразовий або піпетка.
29. Ніж.
30. Ємкість для заморожування і танення льоду (найкраще підійде ко-
рекс від цукерок).
31. Банка (0,5 л).
32. Калій перманганат.
33. Одеколон або рідина для зняття лаку.
34. Лійки малі пластмасові (по 1 шт. на парту).
35. Фільтрувальний папір.
36. Палички дерев’яні довжиною з олівець.
37. Пісок у коробці (0,5—1,0 кг).
38. Електроплитка лабораторна.
39. Невелика металічна ємкість для прожарювання.
40. Електричний ліхтарик.
41. Свічка.
42. Скотч.
43. М’ячик.
44. Дзвіночки різної величини.
45. Зразки корисних копалин.
Перелік зразків, речовин та предметів, необхідних учням протягом
навчального року для проведення спостережень та практичних робіт:
1. Щоденник спостережень за природою (в окремому шкільному зо-
шиті у клітинку або у зошиті на друкованій основі: РЗ-1, РЗ-2).
2. Предмет невеликих розмірів для зважування та вимірювання об’єму
(наприклад, іграшка із «Кіндерсюрпризу»).
3. Квасоля, насіння гречки, соняшника, рису.
4. Пластилін.
5. Олія (1 столова ложка).
6. Ґрунт (шматок розміром із волоський горіх).
7. Контурна карта України фізична (1 аркуш).

6
Вступ
Урок 1
Тема. Поняття про природу. Місце людини у природі та на-
вколишньому середовищі. Організація спостережень
за природою.
Мета уроку: — навчальна — сформувати в учнів первинне уявлен-
ня про природознавство як навчальний предмет та
про природу взагалі;
— виховна — формувати в учнів діалектико-мате-
ріалістичний світогляд, навчати дбайливому став-
ленню до навколишнього світу;
— розвивальна — ознайомити учнів зі шкільним під-
ручником «Природознавство», навчити працювати
зі щоденником природи.
Завдання уроку: пригадати та закріпити поняття «природа».
Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого раніше
матеріалу.
Методи
навчання:
словесні (бесіда), наочні (ознайомлення з новим під-
ручником, зразками щоденника спостережень за
природою).
Обладнання: підручник, зразки щоденників спостережень за при-
родою.
Міжпредметні
зв’язки:
природознавство (4 клас), географія (6 клас), біологія
(6 клас).
Структура уроку
І. Організаційний момент. Знайомство з класом
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Ознайомлення з підручником, порядком виконання домашніх
завдань з природознавства
ІV. Оформлення журналу техніки безпеки
V. Повторення правил ведення щоденника спостережень за природою
VІ. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
VІІ. Підсумки уроку
VІІІ. Домашнє завдання

7
Хід уроку
І. Організаційний момент. Знайомство з класом
Учитель вітає учнів із початком нового навчального року, знайомиться
з класом.
II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
III. Ознайомлення з підручником,
порядком виконання домашніх завдань з природознавства
Робота з підручникомff
Учні вголос по черзі читають вступну статтю:
А: «Дорогі п’ятикласники» на с. 3.
Б: «Дорогі п’ятикласники» на с. 3.
В: «Як працювати з підручником» на с. 3.
Г: «Дорогі п’ятикласники» с. 3.
ІV. Оформлення журналу техніки безпеки
V. Повторення правил ведення
щоденника спостережень за природою
Дата
Температура
повітря
Хмарність Опади Сила вітру Інші явища
2.09.05 +22 °С ясно
(безхмарно)

мінлива
хмарність
хмарно
(суцільна
хмарність)

дощ
сніг
град
іней
роса
туман
гроза
безвітря
(штиль) Б
вітер
слабкий
(помірний)
ВП
вітер
сильний ВС
райдуга,
ожеледь,
розпускання
бруньок,
листопад,
стійкий
сніговий
покрив,
перші
метелики
тощо
Учитель нагадує, що один раз на чверть він збиратиме щоденники при-
роди на перевірку. Оскільки щоденні спостереження за погодою — нелегка
праця, учитель може запропонувати призначити «чергового по щоденнику
природи»: один учень щодня протягом тижня спостерігає за погодою, решта
переписують результати його спостережень до своїх щоденників природи.
Наступного тижня призначається новий «черговий» і так далі.

8
VI. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
Слово вчителяff
Уроки природознавства були у вас і в початковій школі (у 3 та 4 кла-
сах). Ще тоді ви звернули увагу на те, що у слові «природознавство» два
корені.
Бесідаff
1. Яке значення кореня «знати»? (Знати, розуміти.)
2. Яке значення кореня «природа»? (Природа — це все, що нас оточує.)
3. Для чого людина вивчає природу? (Щоб грамотно, розумно, економно
її використовувати, щоб зробити природу безпечною та зручною для
себе.)
4. Яку роль відіграє природа для людини? (Природа для людини —
середовище її життя та джерело усіх необхідних речовин: повітря,
води, тепла, їжі та сировини.)
5. Звідки з’явилася людина? (Людина — частина природи. Людина
завдяки своєму розуму та досвіду зуміла поставити сили природи
собі на службу, перестала бути залежною від природи.)
Завдання у робочому зошиті:
РЗ-1: 1, 2, 3, с. 1—2.
РЗ-2: «Доповни речення», «Спостереження», с. 2.
VII. Підсумки уроку
Бесідаff
1. Чому слід дбайливо ставитися до природи, вивчати її закони? (Тому
що з погіршенням природних умов погіршаться й умови життя самої
людини.)
2. Які види робіт із природознавства у 5 класі є обов’язковими та бу-
дуть оцінюватися? (Відповіді на запитання, які були задані додому,
письмові підсумкові роботи, ведення щоденника природи.)
VIII. Домашнє завдання
Якщо в учнів є РЗ-2, то можна задати на окрему оцінку виконати
і оформити результати досліду «Швидке чаювання» (с. 2) теми «Природа
і методи її вивчення».
1. А: § 1.
Б: § 1.
В: § 1.
Г: Вступ (с. 3—7).
Читати, відповідати на запитання, наведені після параграфа. Вести
спостереження за природою протягом року.
2. Вести спостереження за погодою, результати записувати в окремому
зошиті — у щоденнику природи.

9
Урок 2
Тема. Вивчення природи людиною. Значення знань про при-
роду в діяльності людини.
Мета уроку: — навчальна — ознайомити учнів із головними мето-
дами вивчення природи (спостереження, експери-
мент, вимірювання, кільцювання, моделювання). На-
вести приклади пристроїв, що допомагають вивчати
природу;
— виховна — назвати, які риси характеру повинна мати
людина, що готується вести спостереження, прово-
дити експеримент;
— розвивальна — довести учням цінність для людини
знань про природу.
Завдання
уроку:
ознайомити учнів зі зразками градусника, ваг, флю-
гера, секундоміром, мікроскопом, хімічним посудом
тощо.
Тип уроку: урок отримання нових знань.
Методи
навчання:
словесні (бесіда), наочні (демонстрація найпростіших
пристроїв та приладів).
Обладнання: градусники (для приміщення, для вимірювання тем-
ператури тіла, для повітря назовні), модель флюгера,
секундомір, мікроскоп, барометр, хімічний посуд.
зв’язки:
природознавство (4 клас).
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
V. Викладення основного матеріалу
1. Метод спостережень.
2. Метод експериментів.
3. Метод вимірювань.
4. Метод кільцювання.
5. Метод моделювання.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання

10
Хід уроку
Запитання до учнівff
1. Чи відомо вам, які речовини необхідно було взяти у природи, щоб
створити предмети, які оточують вас у кабінеті, де відбувається урок?
2. З вами постійно відбуваються події, що пов’язують вас зі світом
природи. Назвіть ці події.
3. Назвіть предмети, які вдосконалюють здібності людини, допомага-
ють людям поширити їхні можливості.
IV. Актуалізація опорних знань учнів,
Прагнучипізнатинавколишнійсвіт,людинавикористовуєрізніметоди—
шляхи або способи пізнання навколишнього світу.
1. Метод спостережень.
Метод спостережень — тривале спостерігання за космічними та земними
тілами. Серед земних тіл частіше за все спостереження встановлюють за
живими організмами, оскільки вони здатні переміщатися і змінюватися про-
тягом життя. Наприклад, відомий англійський природодослідник Чарльз
Дарвін, гуляючи садом, звернув увагу на звичайного дощового хробака.
Дарвіну вдалося з’ясувати, що дощові хробаки, розрихлюючи ґрунт, спри-
яють проникненню до нього повітря, води, покращують родючість.
Бесідаff
— Які риси характеру повинна мати людина, що обирає професію,
пов’язану зі спостереженнями? (Терплячість, уважність, уміння зосере-
дитися.)
2. Метод експериментів.
Експеримент (дослід) — відтворення у лабораторії природних явищ,
що допомагає підтвердити або спростувати дані, отримані під час спосте-
режень. За допомогою експериментів з’ясовуються особливості процесів,
тобто змін. В експерименті одне і те саме явище можна повторити багато
разів або вивчити його у різних умовах.

11
Бесідаff
— Які риси характеру повинна мати людина, що проводить експери-
менти? (Сміливість, фантазія, уява.)
3. Метод вимірювань.
Спостереження та експеримент часто доповнюють вимірюванням. Ви-
мірювання — це метод кількісного обліку. За допомогою точних вимірювань
було отримано дані про розміри Землі, морів та океанів, материків, гір та
річок, планет та їхніх супутників.
РЗ-1: «Вивчення природи людиною», с. 3.
РЗ-2: «Природа: методи її вивчення. Місце людини в природі», с. 3.
4. Метод кільцювання.
Для отримання відомостей про чисельність тих або інших тварин на до-
сліджуваних територіях застосовують методи кільцювання, помітки фарбою
або встановлення радіомаяків. При цьому на лапу птаху або у вухо тварині
вживлюється кільце або пластинка з інформацією про місце, де було про-
ведено кільцювання, і даними про організацію, яку необхідно повідомити
про місцезнаходження поміченої тварини.
Бесідаff
— Які прилади використовують для вивчення природи? (Учитель демон-
струє прилади, а учні їх називають.) (Термометр, ваги, флюгер, мікроскоп,
телескоп, секундомір, комп’ютер тощо.)
5. Метод моделювання.
Моделювання (від слова «модель» — зразок) — за допомогою моделей
процесів, явищ або тіл вивчають процеси та закони природи.
Бесідаff
— У чому користь знань, отриманих про природу в результаті викорис-
тання методів спостережень, експериментів, вимірювань та моделювання?
(Людина отримує можливість вивчати закони природи, розумно існувати
у природі, використовувати її багатства собі на користь.)
Природознавство — сукупність (сума) наук про природу. Ці науки
взаємопов’язані і допомагають одна одній пізнавати навколишній світ.
Природознавство — це «коріння», з якого пізніше «виростуть» такі
шкільні предмети, як географія, біологія, фізика, хімія, астрономія.

12
VII. Підсумки уроку
Сьогодні ми ознайомилися з п’ятьма методами вивчення навколиш-
нього середовища. Це методи спостереження, експерименту, вимірювання,
кільцювання, моделювання.
1. А: § 2.
Б: § 2.
В: § 2.
Г: С. 3—7 підручника.
Читати, відповідати на запитання, наведені після параграфа.
2. Продовжувати вести спостереження за природою.
3. На наступний урок принести лінійку.

13
РОЗДІЛ І. ЛЮДИНА І СЕРЕДОВИЩЕ
ЇЇ ЖИТТЯ
Тема 1. Тіла і речовини,
що оточують людину
Урок 3
Урок-подорож «Світ навколо нас»
Тема. Тіла і речовини. Лінійні розміри тіла. Властивості ре-
човин (пружність, пластичність, текучість).
Мета уроку: — навчальна — ознайомити учнів із навколишнім сві-
том — тілами та речовинами;
— виховна — підкреслити єдність, схожість живої та
неживої природи через однакові властивості та ха-
рактеристики;
— розвивальна — ознайомити учнів із лінійними ха-
рактеристиками фізичних і живих тіл, а також із
властивостями речовин, із яких тіла складаються.
Основні поняття
та терміни:
тіла (природні та створені людьми), речовини.
Тип уроку: урок отримання нових знань (урок-подорож).
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрація знайомих
учням предметів), частково пошуковий (визначення
речовин, із яких складаються знайомі учням предме-
ти, пошук прикладів предметів, що складаються з од-
нієї і тієї ж речовини).
Обладнання: хімічний посуд різної форми для переливання води
(мірний циліндр, конічна та кругла колби) або посуд
із прозорого матеріалу різної форми, смужка гуми або
білизняної гумки, пластмасова лінійка, повітряна куль-
ка, шматок проволоки, металевий ключ, дерев’яна
лінійка, авторучки учнівські пластмасові та металеві,
папір, пластилін (або мокра глина, нагрітий віск чи
стеарин).
зв’язки:
природознавство (4 клас), фізика (7 клас).

14
1. Що таке речовина. Приклади речовин.
2. Лінійні розміри тіла та одиниці вимірювання.
3. Пружність речовин. (Дослід 1.)
4. Пластичність речовин. (Дослід 2.)
5. Текучість речовин. (Дослід 3.)
Хід уроку
1. Чому метод спостереження застосовується частіше за все під час
вивчення живих та космічних тіл?
2. Що людина навчилася робити раніше — проводити спостереження
чи досліди і чому?
3. Назвіть відомі вам вимірювальні прилади.
4. Назвіть відомі вам прилади, що застосовуються для спостережень.
Усі предмети, що нас оточують, називаються тілами. Тіла поділяються
на природні, або створені природою, та штучні, або створені людиною.
Бесідаff
— Наведіть приклади тіл, створених природою, або природних тіл.
(Зірки, планети, супутники планет, айсберги, шматки гірських порід,
рослини і тварини.)
— Наведіть приклади тіл, створених людьми. (М’яч, автомобіль, авто-
ручка, стіл, дім, книга.)
— До якої групи тіл належить людина? (Людина — природне тіло.)

15
Отже, усі тіла, що нас оточують, можна розподілити на дві групи —
природні та створені людиною.
РЗ-1: 1, 2, с. 4.
1. Що таке речовина. Приклади речовин.
Порівнюючи тіла, що нас оточують, можна з’ясувати, що між ними
є спільного і чим вони відрізняються одне від одного.
Бесідаff
— Чим відрізняються одне від одного тіла, що нас оточують? (Розмі-
рами, формою, кольором, застосуванням.)
— Матеріал, із якого створене тіло, називається речовиною. З якої
речовини створена лінійка? (Із пластмаси, деревини.) Ключ? (З металу.)
Хімічний посуд? (Зі скла). Книга? (З паперу.) Парта? (З деревини та мета-
лу.) Повітряна кулька? (З гуми.)
Отже, одні і ті самі предмети можуть бути створені із різних речовин
(наприклад, учнівські авторучки можуть бути створені з пластмаси або
з металу), і навпаки, з однієї і тієї ж речовини можуть бути створені різні
предмети (наприклад, із деревини зроблено учнівську лінійку, меблі, рами
та двері тощо).
2. Лінійні розміри тіла та одиниці вимірювання.
Якщо тіло має не кулясту форму, його розміри — довжину, висоту та
ширину — можна виміряти.
Для прикладу учні вимірюють власною лінійкою довжину авторучки,
підручника тощо.
Довжина, висота та ширина — це лінійні розміри тіла (від слова «лінія»,
«лінійка», оскільки їх можна вимірювати саме цим предметом).
Бесідаff
— В яких одиницях вимірюють лінійні розміри невеликих предметів
(підручника, пенала, авторучки)? (У сантиметрах.)
— В яких одиницях вимірюють лінійні розміри великих тіл (меблів,
будинків, машин)? (У метрах.)
— В яких одиницях вимірюють лінійні розміри дуже великих тіл
(планет і їхніх частин)? (У кілометрах.)
РЗ-1: 3, с. 4.
РЗ-2: Дослід «Чи важлива форма тіла?», с. 4.

16
3. Пружність речовин. (Дослід 1.)
Речовини, з яких складаються тіла, також відрізняються одна від одної
своїми характеристиками та властивостями.
Візьмемо шматок гуми, білизняної гумки, медичний джгут або пові-
тряну кульку і намагатимемося їх розтягти. Вони добре розтягуються, але
тільки-но ми відпускаємо кінці гумки або джгута, гума відновлює свою
форму та розміри. Така властивість речовини називається пружністю.
Учні проводять дослід із гумою, спостерігаючи за проявами пружності
цієї речовини.
Бесідаff
— Наведіть приклади пружних речовин та тіл, що складаються із
пружних речовин. (Гумовий м’ячик, еспандер, камера, наповнена повітрям,
пружина. Пружність можна спостерігати і в живих тілах — шкіра, м’язи
тварин та людини, гілки дерев та кущів. Цьому сприяє вода, що входить
до складу рослин і тварин.)
— Яка гілка є більш пружною — суха чи щойно зрізана? Чому? (Більш
пружною є щойно зрізана гілка, оскільки у ній міститься вода, яка надає
пружності.)
— Шкіра людини якого віку є більш пружною — молодої чи старої?
Чому? (У молодій шкірі міститься більше води і тому вона пружна, у старій
шкірі менше вологи, тому вона має більше зморшок.)
4. Пластичність речовин. (Дослід 2.)
Візьмемо шматок пластиліну, мокрої глини, нагрітого воску або сте-
арину. Такі речовини легко змінюють форму: їх можна скатати у кульку,
джгутик, виліпити будь-яку фігурку. Якщо виліплених фігурок більше не
торкатися, то їхня форма зберігається надовго. Ця властивість речовини
називається пластичністю.
Учні проводять дослід із пластиліном або іншою м’якою речовиною,
спостерігаючи за проявами пластичності цих речовин.
5. Текучість речовин. (Дослід 3.)
Усі рідини та гази мають таку властивість, як текучість. Вона виража-
ється у вільному перетіканні рідини або газу із однієї посудини до іншої,
і рідина або газ кожного разу набувають форму посудини. Текучість газів
(повітря) спостерігати важко, оскільки вони не мають кольору, однак те-
кучість води спостерігати набагато легше.
Усі предмети, що нас оточують, називаються тілами. Тіла можна роз-
поділити на дві групи — природні та створені людьми. Тіла відрізняються

17
одне від одного у першу чергу лінійними розмірами — довжиною, висотою
та шириною. Усі тіла складаються із речовин. Речовини відрізняються одна
від одної такими властивостями, як пружність, пластичність, текучість.
1. А: § 3.
Б: § 3.
В: § 3.
Г: § 1.
2. На наступний урок для практичної роботи принести маленький
предмет, який повністю виготовлений з однієї речовини (наприклад,
іграшка із «Кіндерсюрпризу»).
Урок 4
Тема. Характеристика тіла — маса, об’єм, густина. Їх ви-
мірювання. Практична робота 1. Визначення маси та
розмірів різних тіл.
Мета уроку: — навчальна — продовжити ознайомлення із ха-
рактеристиками тіла, навчити учнів їх вимірювати
(маса та об’єм) та обчислювати (густина);
— виховна — заохочувати дитячу допитливість, віру
у власні сили;
— розвивальна — ознайомити учнів із новою харак-
теристикою тіл та речовин (густина), пояснити її
фізичний зміст.
маса, об’єм, ваги, гирі, врівноважування, зважуван-
ня, густина.
Тип уроку: урок отримання та застосування нових знань, умінь
та навичок.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрація вимірюваль-
них приладів — мірна склянка та лабораторні важільні
ваги), практичні (вимірювання об’єму тіла у сантиме-
трах кубічних за допомогою мірної склянки та маси
тіла за допомогою лабораторних важільних ваг).

18
Обладнання: тіло невеликих розмірів (іграшка із «Кіндерсюрпри-
зу», бовтик, гвинтик, канцелярська гумка тощо —
діти приносять з дому), мірна склянка (можна замі-
нити одноразовою прозорою склянкою, на якій по-
передньо зробити розмітку 50, 75, 100 мл) з водою
об’ємом 50 мл, нитка, на якій учні занурюють у воду
в склянці те тіло, об’єм якого вимірюють, лаборатор-
ні важільні ваги та набір гир до них (можна обмеж-
итися 1—3 вагами на клас).
зв’язки:
фізика (7 клас), природознавство (4 клас).
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
1. Маса тіл, прилад для її вимірювання, одиниці вимірювання
маси.
IV. Викладення основного матеріалу
1. Практична робота 1, частина 1. Вимірювання маси тіла на
важільних вагах.
2. Об’єм. Одиниці вимірювання об’єму.
3. Практична робота 1, частина 2. Вимірювання об’єму тіла
неправильної форми.
4. Густина, одиниці вимірювання та формула розрахунку
густини.
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
Учитель не перевіряє домашнє завдання, щоб зекономити час для про-
ведення практичної роботи.
Практичну роботу можна провести за кількома варіантами.
ВАРІАНТ 1 (за наявності мірних склянок, ваг та гир)
Бесідаff
— На минулому уроці ми з вами говорили про те, що усі тіла, які нас ото-
чують, відрізняються одне від одного різними характеристиками. Якими?
(Тіла різняться речовиною, з якої вони утворені формою, розмірами.)

19
Сьогодні ми продовжуємо ознайомлюватися із характеристиками тіл
і навіть будемо вчитися вимірювати та обчислювати ці характеристики.
III. Актуалізація опорних знань учнів,
1. Маса тіл, прилад для її вимірювання,
одиниці вимірювання маси.
Усі тіла притягуються Землею, як магнітом. Чим більшу масу має тіло,
тим сильніше воно притягується Землею. Усі тіла мають масу. У різних
тіл маса є різною.
Бесідаff
— Як називається прилад, за допомогою якого вимірюють масу тіла?
(Ваги.)
— Як називається процес визначення маси тіла? (Зважування.)
— Назвіть відомі вам одиниці вимірювання маси. (Міліграм, грам,
кілограм, тонна.)
— В яких одиницях ви будете сьогодні вимірювати масу тіла, яке прине-
сли з дому для виконання практичної роботи? (У грамах або міліграмах.)
1. Практична робота 1, частина 1.
Вимірювання маси тіла на важільних вагах.
Важільні ваги (від слова «важіль») використовувалися ще за давніх
часів як найбільш прості та надійні. Вони складаються із горизонтального
стрижня, який може обертатися навколо точки посередині самого стрижня,
та однакових чаш, підвішених до обох кінців стрижня.
Використання будь-яких ваг слід розпочинати із врівноважування.
Рівновагу ваг встановлено, якщо стрілка розташована вертикально (або
встановлена на нулі в інших типах ваг).
На ліву чашу ваг кладуть тіло, масу якого необхідно виміряти. На
праву чашу ваг кладуть гирі, починаючи з великих і поступово додаючи
маленькі.
Бесідаff
— Чому гирі кладуть на праву чашу ваг? (Для зручності. У більшості
людей більш розвиненою є права рука, а гирі доводиться кілька разів пере-
кладати, щоб досягти рівноваги ваг. Це зручніше робити правою рукою.)
— Гирі підбирають так, щоб було встановлено рівновагу ваг. Як при
цьому має бути розташована стрілка важільних ваг? (Вертикально.)

20
Після цього підраховують загальну масу гир. Маса тіла дорівнює сумі
мас гир на правій чаші.
Масу тіла позначають літерою грецького алфавіту m (ем).
— На чашу ваг не можна класти брудні або мокрі тіла. Чому? (У цьому
випадку до маси тіла додасться маса бруду або води.)
Учитель роздає картки із порядком виконання практичної роботи
на кожну парту.
Порядок виконання.
1. Переконайтеся, що ваги знаходяться у рівновазі.
2. Покладіть тіло, масу якого необхідно виміряти, на ліву чашу ваг.
3. Покладіть на праву чашу ваг гирі, щоб ваги знову врівноважи-
лися.
4. Підрахуйте суму мас гир на правій чаші: окремо грами, окремо мілі-
грами.
5. Запишіть у зошити значення маси тіла: m = ____ г ____ мг.
Учні виконують практичну роботу. Учитель допомагає, якщо необ-
хідно.
2. Об’єм. Одиниці вимірювання об’єму.
Чим більше місця у просторі займає тіло, тим більший воно має об’єм.
Основною одиницею вимірювання об’єму є кубічний метр. Кубічний метр —
це об’єм куба з довжиною ребра (сторони) в 1 метр. Похідні від нього оди-
ниці об’єму — кубічний дециметр та кубічний сантиметр.
Об’єм твердого тіла правильної форми можна обчислити. Вас цього
навчатимуть на уроках математики. Ви обчислюватимете об’єм куба, па-
ралелепіпеда, піраміди тощо.
Для вимірювання об’єму рідин та сипких тіл (цукор, мука, кру-
пи), які не зберігають постійну форму, використовується мірний посуд.
У лабораторіях це мірний циліндр та мірна склянка. Своя мірна склянка
є і у господинь на кухні. Для вимірювання об’єму рідин та сипких тіл
використовуються інші одиниці — мілілітр та літр. (Цю рівність учні за-
писують у зошитах.)
3. Практична робота 1, частина 2.
Вимірювання об’єму тіла неправильної форми.
Сьогодні ви визначатимете об’єм тіла, що має неправильну форму.
Для цього застосовується спосіб, відкритий ще до н. е. грецьким ученим
Архімедом.
Бесідаff
— Кожне тіло, повністю занурене у рідину, піднімає частину рідини.
Чому це відбувається? (Тому що у посудині, де знаходиться рідина, при-
сутня і сама рідина, і предмет, який ми занурюємо.)

21
— На скільки збільшується загальний об’єм після того, як у рідину
занурили тіло? (На величину об’єму зануреного тіла.)
— Ми знали попередній об’єм рідини та виміряли об’єм рідини разом із
тілом. Чому дорівнює об’єм самого тіла, зануреного у воду? (Він дорівнює
різниці від загального об’єму (тіло + рідина) та об’єму рідини без тіла.)
Об’єм позначається літерою латинського алфавіту V (ве).
Учитель роздає картки із порядком виконання практичної роботи на
кожну парту
Порядок виконання.
Варіант 1
1. Виміряйте об’єм води і запишіть його у зошити: V1
= ___ мл.
2. Прив’яжіть до тіла, об’єм якого ви вимірюєте, нитку.
3. Повністю занурте тіло у воду, не відпускаючи нитку.
4. Виміряйте отриманий об’єм води разом із зануреним у неї тілом
(мл) і запишіть його у зошит: V2
= ___ мл.
5. У зошитах обчисліть об’єм тіла у мілілітрах: Vтіла
= V2
– V1
.
Учні виконують практичну роботу. Учитель допомагає, якщо необ-
хідно.
ВАРІАНТ 2 (за наявності робочого зошиту)
РЗ-1 та РЗ-2 містять описання необхідного обладнання та ходу вико-
нання практичної роботи 1.
ВАРІАНТ 3 (за підручником):
А: з використаннями рис. 4.4. на с. 22 та завдань «Наша лабораторія»,
с. 24—25;
Б: с. 28;
В: 20;
Г: с. 11—12.
4. Густина, одиниці вимірювання
та формула розрахунку густини.
Тіла однакового об’єму, але виготовлені із різних речовин, мають різну
масу. Наприклад, пластмасова кружка легша за металічну, а глиняна круж-
ка важча за алюмінієву. Це пояснюється тим, що різні речовини мають різну
густину. Густина — маса, яку має один кубічний сантиметр речовини. Чим
кубічний сантиметр речовини є більш важким, тим густина цієї речовини
є більшою. Більша густина означає більшу кількість речовини в одному
й тому самому об’ємі. Речовини різної густини відрізняються одна від одної
так само, як відрізняються одна від одної дві різні валізи, але одна напо-
внена зім’ятим папером, а інша щільно наповнена книгами.
Густина позначається літерою грецького алфавіту ρ (ро).
ρ = маса/об’єм = m/V = грами/мілілітри
Одиниця вимірювання густини так само подвійна, як і одиниця ви-
мірювання швидкості (наприклад, км/год), з якою ви вже ознайомилися
на уроках математики.

22
РЗ-2: 1, 3, с. 5.
Сьогодні ви навчилися вимірювати дві важливі характеристики тіла —
масу та об’єм. Процес визначення маси тіла називається зважуванням та
виконується за допомогою вагів та гир. Об’єм тіла правильної форми можна
обчислити. Для визначення об’єму рідин, сипких тіл та тіл неправильної
форми користуються мірним посудом.
Кожна речовина має важливу властивість — густину. Густину тіла
можна обчислити, знаючи масу та об’єм.
1. А: § 4.
Б: § 5.
В: § 3.
Г: § 1.
2. Обчислити густину тіла, з яким ви сьогодні працювали на уроці.
3. Принести по 10 насінин гречки, соняшника та 10 квасолин, пласти-
лін.
Урок 5
Урок-гра «Подорож до мікросвіту»
Тема. Будова речовини. Молекули й атоми. Хімічні елементи.
Мета уроку: — навчальна — формувати в учнів базові знання,
необхідні для подальшого вивчення фізики, хімії
та біології, про будову речовин та поширені хімічні
елементи;
— розвивальна — продовжувати ознайомлювати учнів
із тілами та речовинами; підвести учнів до розумін-
ня того факту, що за зовнішньою цілісністю пред-
метів навколишнього світу приховується складна
будова речовин; формувати навички проведення
дослідів та експериментів;
— виховна — підвести учнів до висновку про цілісність
знань про речовини та людей, переконати їх у мож-
ливості та необхідності вивчення навколишнього
світу.
молекула, атом, хімічний елемент.

23
Обладнання: у кожного учня — насіння соняшника, квасолі, греча-
на крупа, пластилін; у вчителя — пробірка, пробірко-
тримач, цукор, сухе пальне, підставка для пального,
сірники.
Методи уроку: словесні (бесіда), практичні (складання із природних
матеріалів моделей молекул поширених у природі
речовин), наочні (спостереження досліду, що прово-
диться вчителем), ігрові (побудова моделі кристаліч-
ної ґратки, моделювання броунівського руху).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-гра.
зв’язки:
природознавство (4 клас), російська й українська
мови.
1. Молекули.
2. Атоми. Розкладання молекул на атоми (дослід).
3. Хімічні елементи.
VI. Повторення та закріплення вивченого матеріалу
1. Гра, що демонструє взаємне розташування молекул твердої
речовини.
2. Гра, що демонструє броунівський рух.
VIІ. Домашнє завдання
Хід уроку
Оскільки попередній урок включав практичну роботу, можна не пере-
віряти домашнє завдання.
Сьогоднішній урок має назву «Подорож до мікросвіту». Подорожувати
ми будемо, не виходячи зі школи. Давайте визначимо цілі нашої подо-
рожі.
Бесідаff
— Хто знає, що у перекладі українською означає слово «мікро»? (Дуже
малий.)

24
— Доберіть спільнокореневі слова до слова «мікросвіт». (Мікроб, мі-
кроскоп.)
— Хто здогадався про мету нашої подорожі? (Це світ дуже малих ре-
чей.)
В одній фантастичній повісті (книга Яна Леопольдовича Ларрі «Не-
звичайні пригоди Карика і Валі») двоє дітей, брат і сестра, випили чарівну
рідину та зменшилися до розмірів комара. Усі предмети навколо них стали
гігантськими.
А ми розглянемо світ навколо нас через уявні чарівні окуляри, котрі,
як сильний мікроскоп, збільшують усі предмети у сотні разів.
Ви вже знаєте, що тіла, які нас оточують (і ми самі), утворені з різних
речовин. Із тілами та речовинами відбуваються різноманітні зміни.
Наприклад, відома нам усім речовина цукор має вигляд крупинок.
Ці крупинки можна подрібнити до розмірів цукрової пудри. Кожна частинка
цукрової пудри є дуже малою, але все одно ми будемо її бачити.
1. Молекули.
Якщо розчинити цукор у чаї або каві, він розпадеться на дрібні час-
тинки. Але як дізнатися, чи розчинено у напої цукор?
Напій слід скуштувати. Цукор на смак є солодким, і розчин цукру в чаї
або каві теж є солодким. Отже, невидимі у воді частинки цукру зберігають
його ознаки, зокрема, солодкість.
Це та багато інших явищ можна пояснити, якщо припустити, що речо-
вини, з яких складаються тіла, не є суцільними, а складаються із частинок.
Вперше цю думку висловили учені Давньої Греції ще до н. е. Пізніше ці
дрібні частинки назвали молекулами.
Молекула речовини — це найменша частинка цієї речовини, що збе-
рігає її властивості (смак, розчинність, здатність з’єднуватися з іншими
речовинами).
Цукор складається із молекул цукрози. При розчиненні цукру у воді
молекули цукрози рівномірно розподілилися між молекулами води, але
зберегли свою основну властивість — солодкість.
Молекули є дуже малими. Щоб уявити їхні розміри, можна навести
таке порівняння: молекула у стільки разів менша за апельсин, у скільки
разів апельсин менший за земну кулю. Побачити молекули неозброєним
оком неможливо. Їх не видно навіть у звичайний оптичний мікроскоп, який
є у кабінеті біології. Тільки сучасні складні та дорогі електронні мікроскопи

25
дозволили побачити та сфотографувати деякі найбільші молекули. Але ми
з вами маємо чарівні збільшувальні окуляри і зможемо навіть створити
моделі, тобто копії деяких молекул.
Бесідаff
— Знаючи про те, що усі речовини складаються із найдрібніших час-
тинок — молекул, як пояснити, чому випрана білизна із часом висихає?
(Молекули води залишають білизну, тобто випаровуються.)
— Чому усі тіла та речовини при охолодженні зменшуються в об’ємі?
(Тому що речовина складається з молекул, між якими є проміжки. При
охолодженні проміжки між молекулами зменшуються.)
— Чому усі тіла та речовини при нагріванні збільшуються в об’ємі?
(Тому що при нагріванні проміжки між молекулами збільшуються.)
2. Атоми. Розкладання молекул на атоми.
Усі молекули складаються з атомів. Атом — найменша складова мо-
лекули.
Учитель проводить дослід перед класом, коментуючи свої дії.
Покладемо цукор до пробірки і почнемо прожарювати в огні. Цукор
плавиться, стає коричневим і нарешті перетворюється на чорну речовину,
що нагадує вугілля. При цьому у процесі прожарювання із пробірки виді-
ляється водяна пара.
(Якщо в учителя немає умов для цього досліду, можна нагадати учням,
що залишається на дні посудини, в якій варилося варення, якщо воно
підгоріло. На дні залишається такий саме темний наліт, як і речовина
у пробірці, тобто вугілля.)
Чому в пробірці замість цукру вугілля? Відповісти на це запитання
можна, якщо знати, з яких атомів складається молекула сахарози. Вона
складається з атомів Карбону (вугілля складається з Карбону), Оксигену
та Гідрогену.
Далі учитель та учні працюють так. Учитель зображує на дошці мо-
лекули сахарози (6 шт.), малюючи атоми кольоровою крейдою (або білою
крейдою різного розміру). Учні за допомогою пластиліну, квасолі, насіння
соняшника та гречки створюють моделі молекул сахарози (також 6 шт.).
Припустимо, чорне насіння соняшника — це атоми Карбону, біла ква-
соля — атоми Оксигену, а гречка — атоми Гідрогену. За допомогою пласти-
ліну з’єднайте потрібні моделі атомів у необхідній кількості, щоб отримати
6 молекул сахарози.
Якщо цукор довго нагрівати, то молекули сахарози розпадаються на
окремі атоми — Карбону, Гідрогену, Оксигену.
Учитель зображує процес розпаду молекул цукрози на дошці, а учні
розділяють створені молекули цукрози на атоми.

26
Окремі атоми у природі довго не існують, вони прагнуть утворити моле-
кули. Але після розпаду молекул атоми, що їх утворювали, перегруповують-
ся. У нашому випадку атоми Карбону, з’єднуючись між собою, утворюють
речовину чорного кольору — вугілля, а з кожного атому Оксигену і двох
атомів Гідрогену утворюється молекула води. Під час досліду ми бачили,
як ці молекули у вигляді пари залишали пробірку.
Учитель зображує процес утворення нових молекул — вуглецю та води —
на дошці, а учні створюють із насіння соняшника речовину вуглець,
а із квасолі та гречки — молекули води.
Нагрівання
3. Хімічні елементи.
Залежно від складу молекул, тобто від того, з яких атомів вони скла-
даються, властивості речовин можуть сильно різнитися.
Ми вже говорили, що молекула води складається із трьох атомів: двох
атомів Гідрогену та одного атому Оксигену.
Перед вами на партах моделі цих молекул. Вода — це рідина. Але якщо
крізь воду пропускати електричний струм, то молекули води починають
розкладатися на атоми.
Учитель малює цей процес на дошці, а учні розділять моделі молекул
води на складові — насіння.
Із атомів, що утворилися, формуватимуться молекули Оксигену —
кожна молекула Оксигену складається із двох атомів, та молекули води —
кожна молекула теж складається з двох атомів. Водень і кисень — це вже
не рідина, як вода, а гази, що входять до складу повітря.
Учні при цьому створюють із насіння моделі молекул Оксигену та
Гідрогену.
Тобто атоми, які утворювали молекулу води, перегрупувалися під дією
електричного струму та утворили нові молекули інших речовин.
Атоми Гідрогену та Оксигену в молекулах води та цукрози — це хімічні
елементи.
Хімічний елемент — певний вид атомів. Сьогодні відомо 108 видів
атомів, тобто 108 хімічних елементів. Ці 108 хімічних елементів у різних
поєднаннях один з одним утворюють усі речовини світу, що нас оточують.

27
Назви багатьох із них вам знайомі — мідь, залізо, азот, сірка, силіцій,
алюміній. Найбільш поширений на Землі хімічний елемент — Оксиген, на
другому місці — Силіцій. Утворення речовин із різного набору хімічних
елементів нагадує утворення слів та фраз із 33 літер і знаків, наприклад,
російського алфавіту.
Одні і ті самі види атомів, або хімічні елементи, утворюють тіла неживої
та живої природи, подібно до того, як літери утворюють писемне, застигле
мовлення, а відповідні звуки — усне, живе мовлення.
РЗ-2: «Речовини. Атоми і хімічні елементи. Молекули», с 6—7.
Бесідаff
— Із чого складаються усі тіла? (Із речовин.)
— Із чого складаються усі речовини? (Із молекул.)
— Із чого складаються молекули? (З атомів. Певний вид атомів нази-
вається хімічним елементом.)
VI. Повторення та закріплення вивченого матеріалу
Розвивальні ігриff
1. Гра, що демонструє взаємне розташування
молекул твердої речовини.
Для того щоб виконати завдання цієї частини уроку, учні виходять із
кабінету до коридору або вестибюлю. Учитель розподіляє клас на групи
так, щоб число учнів у групах відповідало загальній кількості груп (на-
приклад, якщо у класі 30 учнів, то вони утворюють 5 груп по 6 чоловік).
Групи шикуються у ряди, кожний ряд стає за спиною іншого. Розподілити
учнів слід так, щоб площа, яку вони займають, була близькою до квадрата.
Учитель дає команду, щоб кожний учень поклав праву руку на плече сусіда,
який стоїть попереду, а ліву руку — на плече сусіда, який стоїть зліва (за
винятком тих учнів, які стоять у першому ряду у крайній лівій колонці —
у них одна рука лишається опущеною). Розмикати руки не можна.
Учитель пояснює умови гри (Слово вчителя)ff
Досі ми спостерігали і будували моделі мікросвіту за допомогою чарів-
них окулярів. Тепер ми самі стаємо частиною мікросвіту. Кожний учень —
це молекула довільної речовини. Якщо молекули розподілилися у певному
порядку — значить, речовина тверда.
Для переконливості учитель намагається злегка штовхнути учнів, які
стоять у крайніх рядах, але вони, пам’ятаючи про заборону розмикати руки,
зберігають вихідне положення. Вчителеві не вдається зруйнувати квадрат
або прямокутник, який утворили учні. Тобто зв’язки між молекулами
у твердій речовині є жорсткими, міцними. Тому усі тверді речовини збері-
гають у просторі свою форму. Речовину стали охолоджувати.

28
Бесідаff
— Як поводяться люди та усі живі істоти, коли їм холодно? (Притис-
каються один до одного.)
Учитель дає команду зігнути руки у ліктях, продовжуючи торкатися
плеча сусіда. Учні змушені скоротити дистанцію один між одним, і площа,
яку вони займали раніше, зменшується.
— Як поводять себе усі речовини та тіла під час охолодження? (Змен-
шуються в об’ємі, стискаються.)
— Як ми поводимося, коли нам дуже спекотно? (Намагаємося ні до кого
не торкатися, будь-який дотик збільшує температуру навколо нас.)
Зробіть так, ніби вам спекотно, не відриваючи при цьому рук.
Дистанція між учнями збільшується, та площа, яку вони займають,
збільшується. Це модель того, чому під час нагрівання об’єм речовин та
тіл збільшується.
2. Гра, що демонструє броунівський рух.
Учитель в ігровій формі демонструє учням, як розташовуються моле-
кули у газоподібних речовинах.
На відміну від твердих речовин, де молекули розташовуються у певному
порядку, і цей порядок розташування молекул у просторі для кожної речо-
вини свій, у газоподібних речовинах молекули розташовуються довільно.
Крім того, вони вільно та хаотично переміщуються і знаходяться одна від
одної на більшій відстані.
Умови гри є такими. За командою учителя учні починають переміщати-
ся у межах того приміщення, яке вони обрали для гри,— частині коридору
або вестибюлю. Переміщатися можна лише по прямій, при цьому кожний
обирає собі найдовший відрізок прямого шляху перед собою. Дійшовши
до перешкоди (стіна, двері), учень має розвернутися та обрати собі новий
шлях. Перед початком гри учні утворюють коло, для того щоб напрямки
руху від вихідної точки по прямій в усіх були різними. Через 30 с учитель
командою припиняє гру. Учні повертаються до класної кімнати. Учитель
ставить запитання:
— Що ви пам’ятаєте про властивості газоподібних речовин і тепер
можете пояснити, коли знаєте про особливості розташування молекул
у них? (Усі газоподібні речовини займають весь наданий їм об’єм, тому
що їхні молекули хаотично переміщуються. Гази можуть проникати через
найдрібніші отвори.)
VІI. Домашнє завдання
А: § 5.
Б: § 3.
В: § 5.
Г: § 2.

29
Урок 6
Тема. Рух молекул. Дифузія. Агрегатні стани речовин.
Мета уроку: — навчальна — пояснити учням наслідки руху атомів
та молекул; практичне застосування людиною яви-
ща дифузії; причини існування трьох різних агре-
гатних станів однієї і тієї самої речовини на при-
кладі води;
— розвивальна — розширити життєвий кругозір учнів
шляхом наукового пояснення відомих їм процесів
та явищ; продовжити ознайомлення із найближчим
оточенням людини — тілами та речовинами;
— виховна — переконати учнів у можливості та необ-
хідності вивчення навколишнього світу.
дифузія.
Обладнання: для перевірки домашнього завдання — 9 шт. (кіль-
кість, кратна 3) знаків хімічних елементів (Оксигену —
3 шт. та Гідрогену — 6 шт.), написані на аркушах папе-
ру формату А4; невелика кількість одеколону, бензину
або рідини для зняття лаку для демонстрації явища
дифузії; повітряна кулька; колби різної форми; склян-
ка із водою; перманганат калію.
Методи уроку: словесні (бесіда), ігрові (учні утворюють моделі моле-
кул води, озону та кисню, кристалічної ґратки), прак-
тичні (отримання доказів пересування молекул таких
речовин, як спирт, бензин або ацетон).
зв’язки:
природознавство (4 клас), фізика (7 клас), хімія
(8 клас).
1. Дифузія.
2. Агрегатний стан речовин. (Дослід 1, Дослід 2.)

30
Хід уроку
Розвивальна граff
Учитель викликає до дошки 9 учнів за бажанням, на груди яким при-
кріплює написані великими літерами значки хімічних елементів (3 шт.—
Оксиген, 6 шт.— Гідроген). Один із викликаних учнів буде відповідати
на запитання учителя, решта доповнюють його відповіді або грають роль
статистів.
Бесідаff
— Як ми дізналися на минулому уроці, усі тіла та речовини склада-
ються із найдрібніших частинок. Як ці частинки називаються? (Усі тіла та
речовини складаються із молекул, а молекули у свою чергу складаються
з атомів. Подібно до того, як наше мовлення (усне та писемне) складається
зі слів, а слова — із літер або звуків.)
— Із яких атомів складаються молекули води? (З одного атому Оксигену
та двох атомів Гідрогену.)
Учитель дає завдання статистам побудувати моделі молекули води.
Учні утворюють групи, що імітують молекули води.
— Зі скількох атомів складається молекула газу кисню (того, що зна-
ходиться у повітрі)? (Вона складається із двох атомів Оксигену.)
Однак у верхніх шарах атмосфери у результаті природних процесів
(наприклад, після грози) утворюється особливий газ — ОЗОН. У великій
кількості він є отрутою, але тонкий шар цього газу високо над землею
захищає усе живе на Землі від шкідливого випромінювання з космосу.
Молекула озону складається із трьох атомів Оксигену.
Учитель дає завдання статистам розіграти ситуацію у повітрі високо
над Землею після грози.
Учні, які по «трійках» утворили молекули води, розходяться, тобто
«розпадаються» на окремі атоми, а потім троє учнів — атомів Оксиге-
ну утворюють молекулу озону, а 6 учнів — атомів Гідрогену утворюють
3 молекули Гідрогену.
Дослідff
Учитель намочує вату або шматок натуральної тканини одеколоном,
бензином або рідиною для зняття лаку, що має сильний різкий запах,

31
і лишає його біля класної дошки. Через деякий час запах цієї леткої рідини
поширюється усім класом.
Бесідаff
— Чому запах поширився так далеко від свого джерела? (Молекули
речовини (одеколону, бензину чи ацетону) перемістилися, змішалися із
молекулами повітря і з ними потрапили до наших організмів через органи
дихання.)
1. Дифузія.
Взаємне проникнення речовин, що стикаються, одна до одної назива-
ється дифузією (від лат. diffusio — поширення). Дифузія відбувається тому,
що найдрібніші частинки будь-якої речовини — молекули та атоми — по-
стійно рухаються. Цей рух ніколи не припиняється. Самі тіла при цьому
перебувають у стані спокою, тобто лишаються нерухомими. Безладний та
постійний рух молекул у рідинах та газах отримав назву броунівського руху
за прізвищем англійського вченого, який вперше вивчив це явище.
Бесідаff
— Якщо у газах та рідинах спостерігається постійний рух, то де дифузія,
або взаємне проникнення речовин, відбувається швидше — у газах, рідинах
чи твердих тілах? (Найшвидше — у газах, дещо повільніше — у рідинах,
найповільніше — у твердих тілах.)
РЗ-1: 1—4, с. 8—9.
2. Агрегатний стан речовин.
Бесідаff
— Ви усі з дитинства знайомі з такою дивовижною речовиною, як
вода. В якому стані вода зустрічається у побуті й найчастіше у природі?
(У рідкому.)
— Що відбувається з водою взимку або у морозильній камері холодиль-
ника? (Вона замерзає, стає твердою.)
— Що відбувається з водою під час кипіння, а також за звичайної
температури, але за більш тривалий час? (Вона випаровується, стає газо-
подібною.)
Зазвичай вироби з металу є твердими. Але якщо нагріти метал до дуже
високої температури, він стане рідким — розплавленим.
В Антарктиді, найморознішому материку Землі, бувають температу-
ри, за яких бензин, відомий нам як рідина, замерзає, стає твердим, і його
можна різати ножем, як масло.
Те, в якому стані (твердому, рідкому чи газоподібному) буде перебувати
речовина, залежить від температури. Ці стани називаються агрегатними

32
станами речовини. Одна і та сама речовина може переходити з одного агре-
гатного стану в інший.
Бесідаff
— Як називається вода у трьох агрегатних станах? (Лід або сніг, вода
і пара.)
— Як називаються процеси, що позначають перехід речовини з одного
агрегатного стану в інший (на прикладі води)?
твердий
стан
ЛІД
танення
плавлення
замерзання
кристалізація
рідкий
стан
ВОДА
випаровування
конденсація
газоподібний
стан
ПАРА
Дослід 1.
Пригадаємо основні властивості речовин у трьох агрегатних станах.
Ми вже говорили про те, що головними характеристиками тіл є їхні
об’єм та форма. Наллємо воду до прозорої склянки. Потім переллємо воду до
іншої прозорої посудини, наприклад, конічної колби, вази, поліетиленової
пляшки тощо. Об’єм води лишався постійним, тобто ми не доливали та не
відливали воду, але форма води змінювалася, повторюючи форму посуду.
(Краще, щоб рідина була підфарбованою, тоді дослід буде наочнішим. Для
цього до води заздалегідь слід додати перманганат калію.)
Бесідаff
— Чому взятий нами об’єм води набував різної форми? (Тому що рідини
зберігають об’єм, але не зберігають форму. Усі рідини, у тому числі і вода,
набувають форми тієї посудини, до якої їх налили.)
Дослід 2.
Учитель надуває повітряну кульку або за допомогою насоса накачує
порожню камеру м’яча або велосипеда.
Бесідаff
— Чи можна, надуваючи кульку, надути її наполовину? (Ні, повітря,
надходячи з наших легенів, заповнює увесь об’єм кульки.)
Це доводить головну властивість газів — вони не зберігають ані форми,
ані об’єму і займають увесь простір, їм наданий.
Завадання у робочому зошиті:
РЗ-1: 1, 2 с. 7.
Учитель нагадує учням, як на попередньому уроці вони грали у моле-
кули та зображували рух молекул у рідинах та газах (броунівський рух),
а до цього вчилися будувати кристалічну ґратку, тобто повторювали вза-
ємне розташування молекул у твердій речовині.

33
Якщо на попередньому уроці на ці ігри не вистачило часу, їх слід
обов’язково провести на цьому уроці.
Бесідаff
— Якщо у газоподібних речовинах молекули знаходяться на великій
відстані одна від одної і хаотично рухаються, то які властивості газів ми
цим можемо пояснити? (Усі газоподібні речовини займають увесь наданий
їм об’єм. Гази можуть проникати крізь найдрібніші отвори.)
— Яке ще явище, яке ми сьогодні спостерігали, можна пояснити за до-
помогою броунівського руху? (Явище дифузії, тобто взаємного проникнення
речовин. Завдяки дифузії живі істоти можуть дихати, тобто відбувається
газообмін в їхньому організмі.)
— У людини є можливість склеювати предмети між собою. Де спо-
стерігається дифузія у випадку склеювання? (Клей проникає у склеювані
речовини, тобто клей — це рідка речовина, що має здатність до швидкої
дифузії у тверду речовину.)
— Де спостерігається дифузія під час фарбування тканини та інших
матеріалів? (Дифузія відбувається між молекулами фарби та матеріалу,
що фарбується. Швидкість дифузії залежить від температури.)
— В якому розсолі швидше просолюються огірки та інші овочі —
в гарячому чи холодному? (В гарячому. Чим вище температура, тим швидше
відбувається дифузія.)
Якщо молекули й атоми, з яких складаються речовини, перебувають
у безперервному русі, то чому тіла не розпадаються на окремі частинки?
Більше того, тверде тіло важко розтягти, зім’яти або розірвати. Пригадай-
те, чому не розпадався наш квадрат, утворений учнями, коли їх штовхав
учитель? Частинки, з яких складаються речовини, притягуються одна до
одної. Тяжіння між частинками діє на малій відстані. Тому якщо ми роз-
ламали тверде тіло на шматки, а потім приклали їх один до одного, вони
не зростуться знову в суцільне тіло. Ми не можемо зблизити частинки ре-
човини на таку малу відстань, щоб сили тяжіння знову почали діяти. Адже
для того щоб двом людям взятися за руки, їм теж необхідно наблизитися
один до одного.
Якщо ми спробуємо будь-яке тверде тіло не розтягати, а, навпаки, стис-
кати, то ми відчуємо рух. Цей факт можна пояснити тим, що стисканню
тіла перешкоджає відштовхування частинок. Причому відштовхування діє
на відстанях, ще менших, ніж тяжіння.
РЗ-2: «Диффузія. Три агрегатні стани речовини», с. 8—9.
Бесідаff
— Що ви знаєте про взаємне розташування частинок у рідинах і газах?
(Вони розташовані хаотично.)

34
— Що ви знаєте про взаємне розташування частинок у твердих ре-
човинах? (Вони розташовані у певному порядку та утворюють так звану
кристалічну ґратку.)
— Яке явище є доказом безперервного руху атомів і молекул рідини?
(Дифузія, або взаємне проникнення речовин.)
— Як взаємодіють частинки речовини одна з одною на малих відстанях?
(На малих відстанях частинки притягуються, але якщо відстань зменшити,
то частинки будуть відштовхуватися.)
Якщо в учнів є РЗ-2, рекомендується за окрему оцінку виконати та
оформити дослід «Чому труби водогону обгортають теплоізоляційним ма-
теріалом» с. 8.
А: § 5, 6 (с. 29—32).
Б: § 3 (с. 16—17).
В: § 4, 6.
Г: § 3.
Читати, відповідати на запитання, наведені після параграфів.
Урок 7
Тема. Прості і складні речовини.
Мета уроку: — навчальна — з’ясувати головну відмінність простих
речовин від складних (перші складаються з одна-
кових атомів, другі — з різних);
— розвивальна — починати у процесі уроку за-
пам’ятовування назв та символів 10 найпоширені-
ших на Землі хімічних елементів, у тому числі чоти-
рьох, які найчастіше зустрічаються;
— виховна — допомогти учням зробити висновок про
цінність знань щодо речовин для людини.
прості та складні речовини, хімічні елементи, символ
хімічного елемента.
Обладнання: хімічна склянка з водою (або прозора ємкість із водою)
і кілька кристалів перманганату калію — для перевір-
ки домашнього завдання; кругова діаграма поширен-
ня хімічних елементів на Землі (один великий плакат
або по одному екземпляру на аркушах формату А4
на парту), роздавальний матеріал (табл. «Назви дея-
ких хімічних елементів та простих речовин»).

35
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (робота з підручником
та круговою діаграмою), практичні (спостереження
дифузії перманганату калію у воді).
зв’язки:
природознавство (4 клас).
1. Відмінності, що існують між хімічними елементами.
2. Поширення хімічних елементів на Землі.
3. Прості речовини.
4. Складні речовини.
Хід уроку
Учитель проводить дослід перед класом.
Учитель занурює до хімічної склянки з водою (бажано теплою) кілька
зерен перманганату калію. Учні спостерігають поступове зафарбовування
води фіолетовими розводами розчиненого перманганату калію.
1. Що відбувається у склянці і чому?
2. Чому аромат парфумів ми відчуваємо на відстані? Чи можлива си-
туація, щоб речовини контактували одна з одною і між ними не
відбувалася б дифузія?
3. Чому господині, якщо купили дуже солоний оселедець, кладуть його
на деякий час у воду, щоб він став менш солоним. Як називається
хаотичний рух молекул у будь-якій речовині (на честь англійського
ученого Броуна)?

36
Учні заповнюють таблицю, заздалегідь заготовлену на дошці.
Запитання
Стан речовини
Тверді речовини Рідини Гази
Чи зберігають об’єм
Чи зберігають форму
Чи відбувається між
такими речовинами
дифузія
Ви вже знаєте, що всі речовини, які нас оточують, складаються з мо-
лекул, а молекули у свою чергу складаються з атомів. Це нагадує наше
мовлення (усне чи письмове): кожне слово можна розділити на окремі
звуки або літери.
Також ви вже знаєте, що певний однаковий вид атомів називається
хімічним елементом.
Завдання у робочому зошиті.
РЗ-1: 1, 2, с. 7.
1. Відмінності, що існують між хімічними елементами.
Бесідаff
— Що означає слово «елемент»? (Складова частина цілого (наприклад,
стілець складається із таких елементів, як ніжки, сидіння, спинка).)
На даний час відомо дещо більше 100 хімічних елементів, тобто більше
100 видів атомів. Вони в різних поєднаннях один з одним утворюють усі
речовини, що існують у світі.
Таблиця 1
Назви деяких хімічних елементів і простих речовин
№ з/п
Проста
речовина
Символ
хімічного
елемента
Вимова
символу
Назва хімічного
елемента
1 Гідроген H Аш водень
2 Оксиген O О кисень, озон
3 Нітроген N Ен азот
4 Карбон C Це алмаз, графіт

37
Закінчення табл. 1
№ з/п
Проста
речовина
Символ
хімічного
елемента
Вимова
символу
Назва хімічного
елемента
5 Силіцій Si Силіціум силіцій
6 Ферум Fe Ферум залізо
7 Аурум Au Аурум золото
8 Купрум Cu Купрум мідь
9 Натрій Na Натрій натрій
10 Хлор Cl Хлор хлор
11 Алюміній Al Алюміній алюміній
Назви речовин різними мовами звучать по-різному. А вчені різних країн
(фізики, хіміки, біологи) мають розуміти один одного. Тому домовилися
кожний хімічний елемент позначати особливим значком. Для цього ви-
рішили використовувати літери латинського алфавіту.
Учні по черзі читають 11 рядків табл. 1. Учитель пояснює завдання на на-
ступний урок — вивчити те, що міститься у перших трьох стовпчиках, тобто
назви одинадцяти основних хімічних елементів, їхні символи та вимову. На
наступному уроці проводитиметься перевірочний диктант. Учитель диктува-
тиме назви, а учні писатимуть на аркушах паперу символи цих елементів.
2. Поширення хімічних елементів на Землі.
Хімічні елементи й атоми відрізняються один від одного не лише на-
звами, символами та вимовою назв символів. Вони відрізняються один від
одного ще і поширенням (тобто тим, наскільки часто вони зустрічаються
в природі). Найпоширеніший у природі вид атомів — Оксиген. Атоми Окси-
гену входять до складу багатьох речовин не лише на Землі, але і в космосі.
На другому місці за поширенням у природі стоїть Силіцій. Атоми Силіцію
входять до складу багатьох корисних копалин та гірських порід.
Учні розглядають кругову діаграму поширення хімічних елементів
у природі (або у вигляді плаката на дошці, або у вигляді рисунків на арку-
шах паперу формату А4, розданих учителем).
Бесідаff
— Атоми одного виду можуть об’єднуватися в молекули. На с. 40,
рис. 7.1.— скільки атомів Оксигену в молекулі кисню? (2 атоми.)
— Тому молекулу кисню за допомогою символів можна записати так:
О2
. Скільки атомів Оксигену в молекулі озону? (3 атоми.)
— Як за допомогою символів можна записати молекулу озону? (О3
.)

38
3. Прості речовини.
Речовини, утворені з атомів одного виду, називаються простими.
Кисень та озон — прості речовини. Атоми Карбону (С) утворюють прості
речовини — графіт і алмаз. Ці речовини відрізняються одна від одної: гра-
фіт м’який та чорний, а алмаз — прозорий і є найтвердішою речовиною на
Землі. Ці відмінності графіту й алмазу пояснюються тим, що атоми Карбону
в молекулах графіту і в молекулах алмазу розташовані по-різному.
Прості речовини в природі зустрічаються вкрай рідко.
4. Складні речовини.
Речовини, молекули яких складаються із різних хімічних елементів,
називаються складними речовинами.
На минулих уроках ми вже розглядали складні речовини та склад
молекул цих речовин.
Бесідаff
— З яких атомів складається молекула води? (Із одного атому Оксигену
та двох атомів Гідрогену.)
Більшість речовин, що нас оточують, є складними речовинами. До складних
речовин належать вуглекислий газ, який ми видихаємо, поварена сіль, яку дода-
ють до їжі для смаку, харчова сода, яку додають у тісто для розпушування.
РЗ-1: 3, с. 8.
РЗ-2: 1, 2, 3, 4, с. 10—11.
Усі речовини, із яких складаються тіла, що нас оточують, поділяються
на прості та складні. Більшість речовин, що нас оточують, є складними ре-
човинами.
Діаграма поширення хімічних елементів на землі
Оксиген (О)
49,13 %
Силіцій (Si)
26,6 %
Інші
(у тому числі (С)),
9,95 %
Ферум (Fe)
4,2 %
Алюміній (Al)
7,45 %
Гідроген (Н)
1,0 %

39
1. А: § 7.
Б: § 4 (с. 19—21).
В: § 7.
Г: § 4.
2. Принести аркуш паперу для диктанту за хімічними символами.
3. Принести по 10 насінин гречки, соняшника та 10 квасолин, пласти-
лін.
4. Принести щоденники природи на перевірку.
Урок 8
Тема. Перетворення речовин.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями сформулювати від-
мінності хімічної реакції, у результаті якої відбува-
ється перетворення речовин;
— розвивальна — навести приклади хімічних реак-
цій, які діти спостерігають вдома у різних побуто-
вих ситуаціях;
— виховна — повторити заходи безпеки під час про-
ведення хімічних реакцій, підтвердити зроблений
раніше висновок щодо користі знань про влас-
тивості хімічних речовин у повсякденному житті
людей.
та терміни: хімічна формула, хімічне перетворення.
Обладнання: розчин йоду спиртовий, сира картопля, шприц або
піпетка, вода, оцет у пляшці (30—40 мл), сода, по-
вітряна кулька; по 10 насінин гречки, соняшнику та
10 квасолин, пластилін (для кожного учня).
Методи уроку: наочні (спостереження дослідів), практичні (скла-
дання моделей молекул із насіння гречки, соняш-
ника та квасолі за допомогою пластиліну).
Тип уроку: комбінований.
зв’язки:
природознавство (4 клас), фізика (7 клас), хімія
(8 клас).

40
1. Хімічна формула речовин. (Самостійна робота. Створення
із насінин та пластиліну моделей молекул.)
2. Ознаки хімічних перетворень.
2.1. Зміна кольору. (Дослід 1.)
2.2. Утворення газів. (Дослід 2.)
2.3. Зміна агрегатного стану речовини.
Хід уроку
1. Які речовини називаються простими? Наведіть приклади простих
речовин.
2. Які речовини називаються складними? Наведіть приклади складних
речовин.
Самостійна робота учнівff
Учитель проводить контрольний диктант з метою перевірити засвоєн-
ня учнями символів основних хімічних елементів. Учитель диктує назву
хімічного елемента, учні пишуть на аркушах паперу його символ або позна-
чку — Аурум, Карбон, Хлор, Нітроген, Ферум, Натрій, Купрум, Оксиген,
Гідроген, Силіцій.
За допомогою значків або символів хімічних елементів можна записати
склад будь-якої речовини, подібно до того, як ви записуєте на папері або
на дошці слова і речення за допомогою літер.

41
1. Хімічна формула речовини.
Склад речовини виражають за допомогою хімічної формули. Кожний вид
атомів у молекулі речовини позначається відомими вам символами. Кількість
атомів одного виду позначають цифрою, яку пишуть після хімічного знака
внизу. Ця цифра називається індексом. Якщо в молекулі є лише один атом
якогось хімічного елемента, то внизу не пишеться жодна цифра.
Бесідаff
— Молекула газу кисню складається з двох атомів Оксигену. Хімічна
формула цієї молекули О2
(читається «о два»). Як називається число, на-
писане після знаку Оксигену внизу? (Індекс.)
— На що вказує це число? (Індекс вказує, скільки атомів даного хіміч-
ного елемента міститься в молекулі цієї речовини.)
— Молекула газу водню складається із двох атомів Гідрогену. Напишіть
у зошитах хімічну формулу молекули водню (один із учнів пише на дошці)
(читається «аш два»).
— На що вказує індекс 2? (Що у молекулі водню містяться два атоми
хімічного елемента Гідрогену.)
Самостійна робота.
Створення із насінин та пластиліну моделей молекул
Тепер ви створите із принесеного з дому матеріалу (насінин, квасолі та
пластиліну) моделі молекул кисню та водню. Домовимося, що гречка — це
атоми Гідрогену H, квасоля — атоми Оксигену O, а насіння соняшника —
атоми карбону C.
Увесь цей «шифр» учитель записує на дошці, щоб учні не заплуталися. Через
30 с учитель проходить по рядах і перевіряє правильність створених моделей.
За допомогою хімічних формул можна записувати не тільки склад
речовин, але і перетворення, що відбуваються з речовинами. Наприклад,
за певних умов із молекул кисню та водню може утворитися вода. Це пе-
ретворення можна записати словами: кисень + водень = вода, а можна це
хімічне перетворення записати хімічними формулами
газ газ рідина
О2
+ Н2
= Н2
О
(А: с. 43, рис. 8.1; Г: с. 20. рис. 13.)

42
На цьому рисунку показано, як відбувається це хімічне перетворення.
Спочатку молекули газів водню та кисню розпадаються на атоми Гідрогену
та Оксигену. Потім ці атоми утворюють молекулу води.
Бесідаff
— Скільки у молекулі води атомів усього? (Три.)
— Скільки з них атомів Гідрогену? (Два.)
— Звідки це відомо? (Індекс 2 написаний після символу хімічного
елемента Гідрогену.)
Практична робота
Учитель дає команду учням створити з однієї моделі молекули кисню
та двох моделей молекули водню моделі молекул води (показано у під-
ручниках — А: с. 43, рис. 8.1.; Г: с. 20, рис. 13), через 30 с проходить
і перевіряє правильність створених молекул.
Бесідаff
— Пригадайте хімічне перетворення кисню та водню у воду. В якому
агрегатному стані були речовини, які починали хімічну реакцію? (Це були
гази.)
— А речовина, яку ми отримали (вода) за звичайної температури пере-
буває в якому агрегатному стані? (У рідкому.)
Отже, зміни можуть відбуватися у результаті хімічних перетворень або хі-
мічних реакцій (пригадайте, що у нашому прикладі в реакцію вступали гази,
а утворилася рідина)? (Може змінюватися агрегатний стан речовини.)
Поспостерігаємо ще за відомими нам хімічними перетвореннями.
2. Ознаки хімічних перетворень.
2.1. Зміна кольору.
Дослід 1.
Учитель проводить дослід перед класом, коментуючи свої дії. Учні
спостерігають.
Вам добре відома речовина крохмаль, яку можна придбати у продукто-
вих магазинах. Його використовують під час приготування кондитерських
виробів, варіння киселів тощо. При додаванні крохмалю до іншої відомої
вам речовини — йоду — відбувається взаємодія речовин. Результат такої
взаємодії — поява плям синього кольору.
Якщо налити у чашку воду, додати до неї кілька крапель спиртового
розчину йоду із домашньої аптечки, а потім набрати отриманий розчин
у піпетку або шприц та оббризкати цим розчином зріз сирої картоплі, то
на зрізі картоплі одразу проступлять плями темно-синього кольору. Цей
дослід доводить, що у картоплі міститься крохмаль.
За допомогою досліду з йодом можна перевірити, чи міститься крохмаль
у зернах кукурудзи (поп-корн), вівса (мюслі), борошні.

43
2.2. Утворення газів.
Дослід 2.
Ви багато разів бачили, як під час приготування тіста господині «гасять»
соду оцтом, тобто зверху на соду ллють оцет. При цьому також відбувається
хімічне перетворення. Одна із речовин, що при цьому утворюється,— відо-
мий нам вуглекислий газ.
Учитель насипає соду в ненадуту повітряну кульку, перев’язує її нит-
кою, щоб сода не висипалася із кульки, і надягає кульку на пляшку з оцтом.
Потім нитку розв’язує і, піднімаючи кульку, висипає з неї соду в пляшку.
У кульці починає збиратися вуглекислий газ, що утворюється у результаті
хімічної реакції, і кулька роздувається.
Під час хімічних перетворень, окрім зміни агрегатного стану та кольору
речовин, можуть утворюватися гази.
2.3. Зміна агрегатного стану речовини.
А: На с. 44, рис. 8.5. підручника — схема горіння вугілля. Зараз учні
із принесеного з дому матеріалу створять моделі тих молекул, що зображені
на рис. 8.5.
Б — В — Г —
кисень + вугілля = вуглекислий газ
О2
+ С6
= СО2
газ тверда речовина газ
Бесідаff
— Якого кольору вугілля? (Чорного.)
— Кисень та вуглекислий газ входять до складу повітря. Якого кольору
повітря? (Прозоре, не має кольору.)
— За якими ознаками можна зробити висновок, що відбулася хімічна
реакція? (Змінилися агрегатні стани речовин, їхній колір.)
Всюди постійно відбуваються хімічні перетворення. Під час хімічних
перетворень речовини взаємодіють одна з одною, утворюючи нові речовини.
Ознаками хімічних перетворень є зміна агрегатного стану речовини, зміна
кольору, виділення газів.
1. А: § 8.
Б: § 14.
В: § 7.
Г: § 4, 15.
2. Принести 1 чайну ложку олії, шматок ґрунту розміром із волоський
горіх.

44
Урок 9
Тема. Чисті речовини та суміші. Способи розділення су-
мішей.
Практична робота 3 (початок). Розділення сумі-
шей.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями сформулювати
означення чистих речовин та сумішей, пригада-
ти приклади чистих речовин та сумішей із тих,
із якими діти знайомі з повсякденного життя;
— розвивальна — разом із учнями з’ясувати від-
мінності чистих речовин та сумішей, ознайомити
учнів із найпростішими способами розділення су-
мішей та відпрацювати ці способи на практиці;
— виховна — підвести учнів до висновку щодо цін-
ності для людини знань про речовини.
чисті речовини, суміші.
Обладнання: хімічні склянки (замість них можна використову-
вати одноразові прозорі склянки) — по 2 шт. на
парту: в одній буде здійснено спробу перемішати
з водою олію, в другій — воду із ґрунтом з подаль-
шим розділенням — у першому випадку відстою-
ванням, у другому — фільтруванням; лійки — по
одній на парту для фільтрування; фільтрувальний
папір, нарізаний кружечками (замість нього можна
використовувати флізелін, який після фільтрування
можна прополоскати від ґрунту та використовувати
повторно); по 1 чайній ложці олії та ґрунту — діти
приносять з дому; палички для перемішування заві-
сі (замість них можна використовувати пластмасові
одноразові ложки).
Методи уроку: словесні (бесіда), практичні (розділення сумішей
відстоюванням та фільтруванням).
зв’язки:
природознавство (4 клас), хімія (8 клас).

45
1. Визначення сумішей.
2. Приклади природних та штучних сумішей.
3. Способи розділення сумішей. (Практична робота 3.)
3.1. Відстоювання.
3.2. Просіювання.
3.3. Фільтрування.
3.4. Виморожування.
Хід уроку
1. Наведіть приклади хімічних перетворень, які ви спостерігаєте у по-
буті.
2. Наведіть приклади хімічних перетворень, що відбуваються в орга-
нізмах тварин і рослин.
3. Які зміни відбуваються з речовинами у результаті хімічних пере-
творень?
Деякі тіла складаються з однієї речовини. Наприклад, вода, цукор,
залізо. Такі речовини називаються чистими. Чисті речовини — це речовини
без домішок, тобто такі, що складаються з однакових молекул.
Чисті речовини нагадують вітрину кондитерського магазину або кі-
оску, де цукерки одного виду або печиво одного сорту лежить в окремій
банці або коробці і не перемішується з цукерками або печивом іншого
виду. Уявіть, що кожний вид солодощів — це певний вид молекул, тобто
чиста речовина.

46
1. Визначення сумішей.
У природі чисті речовини зустрічаються дуже рідко. Частіше речовини
зустрічаються у вигляді сумішей. Суміші складаються з двох або біль-
ше різних речовин. Речовини, що утворюють суміш, можуть перебувати
у різних агрегатних станах: одна речовина може бути твердою, інша рідкою,
або рідкою і газоподібною.
2. Приклади природних та штучних сумішей.
Приклад 1
Повітря — це природна суміш газів, що оточує нашу планету. Повітря —
це суміш азоту, кисню, вуглекислого газу, водню та водяної пари.
Приклад 2
Молоко — також суміш води, білків та мінеральних солей.
Приклад 3
Ґрунт — суміш гною та гірських порід, окрім того, у ґрунті завжди
присутні вода та повітря.
Люди також навчилися готувати суміші — шоколад, лікарські препара-
ти (наприклад, полівітаміни), тісто. Навіть салат, суп, компот — це також
суміші. Для того щоб суміші були однорідними, люди створили спеціальні
машини для їх перемішування.
Бесідаff
— Як називається машина для перемішування тіста? (Міксер.)
— Для приготування коктейлів? (Блендер.)
— Для приготування бетону? (Бетономішалка.)
РЗ-2: 1, 2, 3, с. 12.
Між речовинами, що утворюють суміш, не відбувається хімічних пе-
ретворень, тобто молекули речовин, які перемішуються, не вступають
у реакції та лишаються незмінними, цілими, тому кожна речовина у суміші
зберігає свої властивості.
Якщо ми знаємо властивість кожної окремої речовини, що утворили
суміш, ми можемо завжди розділити суміш на складові. Наприклад, у на-
різаному салаті ми завжди виділимо помідор за його червоним кольором,
лук — за характерним запахом, огірок — за соковитістю.
Сьогодні ви ознайомитеся з різними способами розділення сумішей,
виконавши першу частину практичної роботи 3.
3. Способи розділення сумішей. (Практична робота 3.)
РЗ-1 та РЗ-2 містять описання необхідного обладнання та ходу вико-
нання практичної роботи 3.

47
3.1. Відстоювання.
Відстоювання використовується у тому випадку, якщо окремі речовини,
що утворюють суміш, мають різну густину.
Для відпрацювання цього способу учні змішують у склянці воду та
олію, декілька хвилин інтенсивно перемішують та відставляють склянку
із сумішшю. Через деякий час олія набуває вигляду єдиної плями на по-
верхні води.
Бесідаff
— Що має меншу густину (є більш легким) — олія чи вода? (Олія,
оскільки вона плаває на поверхні води.)
3.2. Просіювання.
Просіювання застосовується у тому випадку, якщо частинки суміші
мають різний розмір. Наприклад, просіювання борошна від сміття.
Бесідаff
— Які частинки є меншими — борошна чи сміття? (Частинки борошна
є меншими, оскільки вони проходять крізь сито, а більш великі частинки
залишаються на ситі.)
3.3. Фільтрування.
Фільтрування використовується у тому випадку, якщо одна з речовин —
рідина, а інша — тверда. Фільтром може бути папір, вата або спеціальна
речовина (активоване вугілля).
Для відпрацювання цього способу учні змішують воду, налиту до хі-
мічної склянки, зі шматочком ґрунту, кілька хвилин інтенсивно перемі-
шують, згортають конусом фільтрувальний папір, кладуть його до лійки
та фільтрують суміш ґрунту з водою.
Бесідаff
— Чому ґрунт залишився на фільтрі? (Тому що він твердий, його час-
тинки не пройшли крізь фільтр, а вода як рідина вільно просочилася.)
Якщо вода з першого разу погано очищується, можна застосувати по-
вторне фільтрування.
3.4. Виморожування.
Виморожування використовується у тому випадку, якщо речовини, що
утворюють суміш, мають різну температуру затвердіння.
Бесідаff
— Як називаються речовини, що складаються з однакових молекул?
(Чисті речовини.)

48
— Наведіть приклади чистих речовин. (Вода, залізо, цукор, кисень.)
— Що утворюється при змішуванні двох або більше чистих речовин?
(Утворюється суміш.)
— Ми знаємо, що речовини, які утворюють суміш, не реагують одна
з одною та зберігають свої властивості, склад своїх молекул. Якими спо-
собами можна розділити суміш? (Відстоюванням, просіюванням, фільтру-
ванням, випарюванням.)
Якщо в учнів є РЗ-2, рекомендується задати на окрему оцінку виконати
і оформити дослід «Очищуємо повітря» с. 13.
1. А: § 9, с. 171, 174.
Б: с. 21—24.
В: § 8, 9.
Г: § 5, 8.
Урок 10
Тема. Вода — найпоширеніша речовина на Землі. Розчини
у природі та побуті.
Практична робота 3 (закінчення).
Мета уроку: — навчальна — ознайомити учнів зі змінами агре-
гатного стану води на прикладі плавлення льоду
та випарювання води, переконатися, спостері-
гаючи досліди, у здатності води розчиняти інші
речовини;
— розвивальна — ознайомити на прикладі досліду
зі ще одним способом розділення сумішей — ви-
парюванням, вивчити розчинність речовин, спо-
стерігати за плавленням льоду та випарюванням
води;
— виховна — разом із учнями зробити висновок
щодо цінності для людини знань про речовини.
розчин, розчинник, розчинні та нерозчинні речови-
ни, випарювання.

49
Обладнання: заздалегідь заморожена у корексі від цукерок вода
для спостереження за зміною її об’єму під час плав-
лення (по 1 порції льоду на парту), заздалегідь за-
морожений однаковий об’єм води у двох ємкостях:
один у хімічній склянці, інший — у блюдці (по 1 ек-
земпляру на клас) для демонстрування учителем
різної швидкості плавлення льоду залежно від пло-
щі контакту з повітрям; 1 хімічна склянка з водою,
чайна ложка солі, чайна ложка піску, фільтр, лійка,
ще одна порожня хімічна склянка; сухе пальне, про-
бірка, пробіркотримач, сірники, підставка керамічна
для підпалювання пального.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрація дослідів),
практичні (спостереження за плавленням льоду).
Тип уроку: комбінований
зв’язки: природознавство (4 клас), фізика (7 клас), хімія
(8 клас).
I. Організаційний момент. Повідомлення учителя про початок
спостережень
IІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
ІV. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
1. Що таке розчин.
2. Приклади розчинних та нерозчинних речовин.
3. Як обчислити масу розчину. (Дослід 1.)
4. Випарювання як спосіб розділення розчинів. (Дослід 2.)
5. Приклади відомих розчинників.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Повідомлення учителя про початок спостережень
Учитель вітає клас і повідомляє, що сьогодні у процесі уроку буде багато
спостережень, одне з яких слід розпочинати просто зараз. Для цього учи-
тель демонструє заздалегідь дві ємкості з однаковою кількістю, але різною

50
площею поверхні замороженої води — у блюдці, та у склянці. На даний час
вода в обох ємкостях перебуває у твердому стані. Наприкінці уроку клас
розгляне, в якій ємкості лід тане швидше. Для спостереження плавлення,
або танення, льоду на близькій відстані учитель роздає по одному шматочку
корексу від цукерок із замороженою водою і пропонує запам’ятати, яким
був об’єм льоду та якою буде кількість води після того, як лід розтане.
Завдання і запитання до учнівff
1. Письмове завдання. На дошці написано приклади сумішей, які слід
виписати у два стовпчики так, щоб в одному були природні суміші,
а в іншому — приготовані людиною: повітря, річкова вода, бетон,
молоко, нафта, мюслі, ґрунт, соус, томатний сік, шоколад.
2. Письмове завдання. Наведений список сумішей із 10 прикладів слід
виписати у два стовпчики так, щоб у одному були тверді суміші,
а в іншому — рідкі.
3. Запитання для усного обговорення. Що таке чисті речовини і що
таке суміші? Що частіше зустрічається у природі — чисті речовини
чи суміші?
Бесідаff
— Не всі прості речовини можна змішувати одна з одною і при цьому
отримувати суміші. Наведіть приклади простих речовин, у результаті змі-
шування яких ми отримуємо не суміш, а хімічну реакцію. (Оцет та сода,
крохмаль та йод.)
Іншими словами, при змішуванні двох і більше простих речовин мож-
ливими є два результати
Проста речовина + проста речовина
СУМІШ
Кожна речовина зберігає
свої властивості, молекули
зберігаються
ХІМІЧНА РЕАКЦІЯ
утворюються нові речовини
молекули розпадаються
Тому не слід самостійно намагатися змішувати різні речовини, якщо
немає описання такого експерименту у підручнику або іншій навчальній
літературі. Без достатніх знань про властивості окремих речовин при їх
змішуванні можна отримати непередбачену хімічну реакцію.

51
1. Що таке розчин.
На минулому уроці ми говорили про те, що при змішуванні чистих
речовин утворюються суміші. Якщо суміш отримуємо однорідну і одна
речовина у такій суміші є рідиною, то така суміш називається розчином.
РОЗЧИН = ТВЕРДА РЕЧОВИНА + РІДИНА (РОЗЧИННИК)
Рідина, в якій розчинили тверду речовину, щоб отримати розчин, на-
зивається розчинником.
Найпоширеніша на Землі речовина — вода — є найпоширенішим роз-
чинником.
РЗ-1: 1—3, с. 11—12.
2. Приклади розчинних та нерозчинних речовин.
Бесідаff
— Наведіть приклади речовин, що розчиняються у воді. (Розчинна
кава, сіль, цукор, бульйонні кубики, сода.)
— На минулому уроці ви проводили досліди зі створення сумішей із
води та олії (дослід 1) та води і ґрунту (дослід 2). Чи вдалося вам розчинити
олію у воді, тобто зробити суміш однорідною? (Ні, не вдалося, олія після
перемішування накопичувалася на поверхні води, а ґрунт навпаки — опус-
кався на дно ємкості.)
— Отже, у природі існують розчинні та нерозчинні речовини. Наведіть
ще приклади речовин, які є нерозчинними у воді. (Бензин, метал, пластмаса,
деревина, гірські породи.)
3. Як обчислити масу розчину.
Дослід 1.
Якщо змішати 50 г води і 15 г солі, чому дорівнює маса розчину?
50 г + 15 г = 65 г
Сіль нікуди не зникла, маса води і маса солі не змінилися, просто сіль
розпалася на окремі молекули, що перемішалися з молекулами води.
Висновок: маса розчину дорівнює сумі мас розчинника та розчиненої
речовини.
Бесідаff
— Чим можна пришвидшити розчинення? (Пригадайте, що ви робите
із цукром, який кладете до склянки з чаєм або кавою, щоб він швидше
розчинився.) (Перемішуванням.)
— В якій воді речовини швидше розчиняються — у холодній чи гаря-
чій? (У гарячій.)

52
— Розчинення можна пришвидшити перемішуванням та підігріванням.
Якщо сіль у нашому першому досліді повністю розчинилася, тобто розпалася
на окремі молекули, то чи можна відділити тепер сіль від води вже відо-
мими нам способами — відстоюванням, просіванням або фільтруванням?
(Ні, ці способи не допоможуть.)
РЗ-2: 1, 2, с. 14.
4. Випарювання як спосіб розділення розчинів.
Дослід 2.
Бесідаff
— Для розділення розчинів існує ще один метод — випарювання. До-
дамо до вже створеного у досліді 1 розчину солі пісок. Яким способом
можна відділити пісок від розчину солі з водою? (Фільтруванням.)
Учитель фільтрує суміш води, солі та піску.
— Що залишилося на фільтрі? (Пісок.)
— Які речовини пройшли крізь фільтр і потрапили до склянки? (Вода
та сіль, оскільки вони утворили суміш.)
Тепер учитель переливає цей розчин до пробірки, закріплює її у про-
біркотримачі, запалює сухе пальне та починає нагрівати розчин на вогні.
— Що відбувається з водою? (Вона випаровується.)
— Що відбувається із сіллю, яка була розчинена у воді? (Вона залиша-
ється на стінках пробірки.)
— Які дві речовини ми отримали у результаті випарювання? (Окремо
воду, окремо сіль, тобто ті дві речовини, що утворили розчин.)
Отже, суміші можна розділити різними способами. Але для розділення
розчинів підходить лише випарювання. Під час випарювання рідина, що ві-
діграла роль розчинника, випаровується, а тверда речовина залишається.
5. Приклади відомих розчинників.
Прикладом розділення розчину шляхом випарювання може служити
зафарбування будь-якої поверхні. Фарба — це розчин. Коли фарбу наносять
на поверхню, розчинник починає випаровуватися з пофарбованої поверхні,
а фарба залишається.
Бесідаff
— Які ще вам відомі рідини-розчинники? (Ацетон, уайт-спірит,
бензин.)
Речовина, що не розчиняється в одному розчиннику, може розчини-
тися в іншому. Наприклад, жири не розчиняються у воді (пригадайте

53
дослід 1 минулого уроку з олією), проте усі жири розчиняються у бензині
та ацетоні. Тому жирні плями краще не запирати, а протерти тканиною,
змоченою у бензині.
У природі та побуті ми часто зустрічаємо та використовуємо розчини.
Найпоширеніший на Землі розчинник — вода. Речовини бувають розчинни-
ми та нерозчинними. Речовина, яка не розчиняється в одному розчиннику,
може розчинитися в іншому. Розчин можна розділити на складові речовини
методом випарювання.
Учитель аналізує результати спостереження, розпочатого на початку
уроку: в якій ємкості лід тане швидше та з чим це пов’язано.
Якщо в учнів є РЗ-2, то можна задати на окрему оцінку виконати
і оформити дослід «Вирощуємо кристал» с. 14.
1. А: § 10, с. 173.
Б:§ 23.
В: § 10.
Г: § 6, 7, с. 34, 38.
Урок 11
Тема. Жива та нежива природа. Поняття про органічні та
неорганічні речовини.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями порівняти тіла живої
та неживої природи за властивостями, хімічним
складом; порівняти неорганічні та органічні речо-
вини;
— розвивальна — ознайомити учнів із чотирма цар-
ствами, на які поділяється уся жива природа; під-
креслити взаємозв’язок та взаємозалежність жи-
вих організмів один із одним;
— виховна — продовжувати акцентувати увагу учнів
на тому, що людина пов’язана з природою, є її
частиною та несе відповідальність за збереження
гармонії у природі.
неживі, або фізичні, тіла, живі, або органічні, тіла, ор-
ганічні та неорганічні речовини, чотири царства ор-
ганічного світу.

54
Обладнання: підручник.
Методи уроку: створення проблемної ситуації, пояснювально-
ілюстративний.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
зв’язки: біологія (6 клас), географія (6 клас), хімія (8—10 класи).
1. Органічні речовини.
2. Карбон (C) у складі молекул органічних речовин.
3. Чотири царства органічного світу.
4. Подразники, на які реагують живі істоти.
Хід уроку
Запитання і завданняff
1. Письмове завдання.
Розподілити розчини на дві групи — природні розчинники та розчини,
створені людьми: суп, оцет, кров, сльози, кава з цукром, морська вода.
2. Бесіда.
Яка властивість води дозволяє рослинам отримувати речовини із твер-
дого ґрунту? Навести приклади розчинних та нерозчинних речовин. Що
називається розчином? Що називається розчинником? Навести приклади
розчинників (окрім води).
З першого уроку природознавства ми говорили про те, що всі тіла
у природі, які нас оточують, поділяються на дві групи — неживі, або фі-
зичні, тіла та живі, або органічні.

55
Бесідаff
— Чим тіла живої природи відрізняються від тіл неживої природи (на
що здатні тіла живої природи)? (Живі тіла ростуть, розвиваються, зміню-
ються, харчуються, дихають, розмножуються, потребують відпочинку,
вмирають.)
Створення проблемної ситуаціїff
Чи належать до тіл живої природи вода у річці, що рухається, або бу-
рулька, що росте з даху, або гори, котрі руйнуються, а отже, змінюються?
1. Органічні речовини.
Органічні речовини — завжди складні речовини, їхні молекули завжди
є більшими та складнішими, ніж молекули неорганічних речовин. Розгля-
немо основні відмінності між органічними та неорганічними речовинами.
Відмінність 1
Речовини, з яких складаються живі організми, називаються органіч-
ними речовинами. Дайте відповідь на запитання.
Бесідаff
— Органічні речовини — це прості чи складні речовини? (Органічні
речовини — це складні речовини. Молекули органічних речовин є більши-
ми та складнішими, ніж молекули неорганічних речовин, і мають вигляд
довгих ланцюгів.)
— Наведіть приклади органічних речовин. (Білки, крохмаль, цукор,
глюкоза, целюлоза.)
Існують органічні речовини, які створила людина, наприклад, полі-
етилен. Але людина створює синтетичні органічні речовини із природних
органічних речовин, наприклад, із нафти або деревини.
Висновок 1: творцем довгих та складних органічних молекул є сама
природа.
2. Карбон (C) у складі молекул органічних речовин.
Відмінність 2
У органічних речовин є ще одна спільна властивість — до їх складу
обов’язково входять атоми Карбону (C). Саме тому усі органічні речовини
здатні горіти. Під час горіння Карбон, що входить до складу органічних
молекул, з’єднується з атомами Оксигену, що перебуває у повітрі.
Бесідаff
— Який відомий вам газ утворюється у результаті такого сполучення?
(Вуглекислий газ СО2
.)

56
Висновок 2: головна відмінність живої природи від неживої полягає
в тому, що усі живі тіла складаються з органічних речовин. Молекули
органічних речовин є дуже складними та великими і обов’язково містять
Карбон С.
Щоб не заплутатися у складному світі речовин, що нас оточують, на-
малюємо у зошитах схему.
Учитель малює схему на дошці, учні — у зошитах.
Речовини
Прості Складні
Кисень
Озон
Графіт, алмаз
Залізо, золото
неорганічні
утворюють неживу
природу — вода, повітря
кухонна сіль, сода
органічні
утворюють живу
природу — жири, цукор,
крохмаль, білки
РЗ-1: «Поняття про неорганічні й органічні речовини», 1, с. 13.
РЗ-2: 3, 4, с. 10—11.
Частиною органічного світу є сама людина. Людина, як будь-яке ство-
ріння природи, залежить від неї, отримує у природі необхідні для життя
речовини — повітря, воду, продукти харчування та сировину. Завдання
людства — оберігати природу для себе та майбутніх поколінь.
3. Чотири царства органічного світу.
Якщо виключити зі світу живої природи людину, то органічний світ
можна розділити на чотири царства:
1) бактерії та мікроорганізми;
2) гриби;
3) рослини;
4) тварини.
Незалежно від того до якого царства належить жива істота, усі вони
об’єднані ще однією спільною ознакою: живі істоти реагують на зовнішні
подразники (звук, світло, зміна температури води та повітря тощо).
Організми усіх названих царств пов’язані між собою і не можуть іс-
нувати один без одного.
Бесідаff
— У чому головна роль зелених рослин для усього живого на Землі? (Вони
створюють кисень і плоди, що є харчуванням для людей та тварин.)
— У чому полягає роль тварин? (Вони беруть участь у поширенні пло-
дів та насіння деяких рослин; мікроорганізми, хробаки та комахи живуть
в організмі тварин та людини або на їхніх тілах. Головне значення мікроор-
ганізмів полягає в тому, що вони розкладають органічні речовини (залишки

57
рослин, трупи тварин) до неорганічних речовин. Неорганічні речовини по-
трапляють потім до ґрунту та засвоюються з нього рослинами.)
4. Подразники, на які реагують живі істоти.
Бесідаff
— Як відреагує на дотик людини жива істота, наприклад, кішка чи
собака? (По-різному: може відповісти на ласку або може злякатися. Але
у будь-якому разі ми спостерігатимемо якусь реакцію. На цьому базують-
ся методи дресирування тварин — заохочувати їх за вдале повторення
вправи.)
— Як відреагують трава та квіти, якщо на них стати ногою? (Зімнуться,
а можливо, загинуть. Тому деяких особливо ніжних рослин не слід навіть
торкатися.)
— Як відреагує дерево, якщо у нього спиляти, наприклад, верхівку?
(На ньому виросте більше бічних гілок. На цьому базується метод догляду
за плодовими деревами — так званий метод обрізання.)
Усі ці приклади доводять, що живі істоти, на відміну від тіл неживої
природи, реагують на зовнішні подразники, тобто на зміни навколо них.
І навпаки, стаючи ногою на пісок чи підпилюючи металеву деталь, ми не
досягнемо своїми діями того, щоб ці предмети почали змінюватися або
реагувати самостійно.
Світ, що нас оточує, складається з тіл живої та неживої природи.
Бесідаff
— У чому полягають дві головні відмінності живої природи від нежи-
вої? (У хімічному складі: жива природа складається з органічних речовин,
а тіла неживої природи — з неорганічних речовин. Окрім того, живі тіла
реагують на зовнішні подразники і продовжують самі змінюватися навіть
тоді, коли вплив ззовні припинився).
VІІ. Домашнє завдання
При наявності в учнів РЗ-1 Д/з може бути виконання розділу «Під-
готовка до тематичного контролю», або за наявності РЗ-2 виконання
завдань с. 15.
1. А: повторити § 1—10.
Б: повторити § 1—5, 14, 23.
В: повторити § 1—10.
Г: повторити § 1—9.
Аналіз завдань до теми 1.

58
Урок 12
Підсумкове повторення 1
(Розділ І. Тема 1), письмова форма.
IV. Роздавання карток із запитаннями та завданнями підсумкового
повторення
V. Збирання відповідей у письмовій формі та карток із запитаннями
і завданнями
VI. Аналіз-обговорення запитань, що викликали утруднення в учнів
Хід уроку
На початку уроку учитель пропонує учням як інтелектуальну роз-
минку текст, в якому необхідно знайти та виправити помилки. Учитель
читає текст. Учні усно вголос повідомляють про знайдені помилки та ви-
правляють їх.
Текст для читання (Слово вчителя)ff
Людина та середовище її життя
Ми бачимо навколо себе багато речовин, які складаються з тіл. Масу
тіла можна визначити за допомогою лінійки у сантиметрах та метрах.
Використовуючи телескоп, можна вивчити внутрішню будову речовин.
Наприклад, було з’ясовано, що молекула води складається з одного атому
Гідрогену та двох атомів Карбону. Рух молекул, який спричиняє перене-
сення речовин, називається професією. Твердий, рідкий та газоподібний
стани речовини називаються агресивним станом речовини. У природі багато
простих речовин (утворених з атомів одного виду), але ще більше непро-
стих речовин.
Якщо під час взаємодії двох речовин їхні молекули руйнуються, то
відбувається магічне перетворення.
Якщо під час взаємодії двох і більше речовин молекули не руйнують-
ся, а лише перемішуються між собою, утворюється ЗАВІСЬ. Якщо суміш

59
є однорідною та одна з речовин — вода, то така суміш називається розсолом.
Суміш можна приготувати за допомогою фільтру. Розчин можна розділити
за допомогою витягання. Вода, ацетон, уайт-спірит — це розподільники.
IV. Роздавання карток із запитаннями
та завданнями підсумкового повторення
I варіант
1. Наведіть приклади органічних речовин (2—3 приклади).
2. Маса склянки з молоком 200 г. Яке вимірювання необхідно вико-
нати, щоб знайти масу лише молока у цій склянці?
3. Доповни речення.
Рідкі тіла зберігають об’єм, однак не зберігають __. Газоподібні
речовини не зберігають __ і не зберігають __. Тверді речовини збе-
рігають і форму, і __.
4. Чому людину називають «людина розумна»?
II варіант
1. Деякі рослини приваблюють комах ароматом квітів. Яке явище вони
для цього «використовують»?
2. Об’єм рідини разом із зануреним у неї каменем дорівнює 25 см3
. Що
слід зробити, щоб визначити об’єм каменя?
Розділення __ за допомогою відстоювання базується на різниці
у __ речовин. __ сумішей за допомогою __ базується на різниці
у розмірах частинок.
4. Чи можна вважати домашніх тварин різних порід (наприклад, собак)
творінням лише природи і чому?
III варіант
1. Маса якого атому є найменшою: Оксигену (O), Гідрогену (H) чи
Карбону С?
2. Скільки води знадобиться, щоб приготувати 75 г розчину, в якому
міститься 15 г цукру?
3. Прочитай перелік назв побутових приладів.
Ваги, пилосос, лічильник витрат електроенергії, термометр, елек-
трочайник, радіоприймач, лічильник витрат води, годинник.
Випиши з цього переліку вимірювальні пристрої. Що кожний із
них вимірює?
4. Чим суміш або розчин відрізняються від того, що ми отримуємо
у результаті хімічного перетворення речовин?
IV варіант
1. Яка із відомих тобі одиниць маси є найбільшою, а яка най-
меншою?

60
2. Доповни речення, щоб отримати правильне твердження. Хімічним
__ називається певний вид __.
3. Які прості та складні речовини входять до складу повітря?
4. Опиши взаємне розташування та рух молекул речовини у твердому,
рідкому та газоподібному станах.
V варіант
1. Наведи приклади розчинників (2—3 приклади).
2. В яких одиницях довжини ти вимірюватимеш довжину кімнати,
в яких ширину підручника, в яких — товщину сірника?
3. Вода, що випаровується з поверхні океану, є прісною чи солоною?
Яким дослідом це можна довести?
4. Яких речовин у природі більше — простих чи складних? Чому?
V. Збирання відповідей у письм овій формі
та карток із запитаннями і завданнями
VI. Аналіз-обговорення запитань,
що викликали утруднення в учнів

61
Тема 2. Світ явищ, в якому живе людина
Урок 13
Урок-експеримент
Тема. Явища природи — механічні, теплові, електричні, маг-
нітні, хімічні, звукові, світлові.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями систематизувати усі
явища природи та підтвердити цю систематизацію
прикладами;
— виховна — разом із учнями сформулювати висно-
вок щодо значення світла, тепла, звуків, хімічних
явищ у житті тварин та людини, щодо практичного
застосування знань про різні фізичні та хімічні яви-
ща у житті людини;
— розвивальна — ознайомити учнів зі штучними дже-
релами тепла та звуку, порівняти відомі учням при-
родні джерела тепла, світла та звуку зі штучними,
навчати виконанню творчих завдань.
явища хімічні та фізичні, явища природні та штучні,
взаємодія, закон всесвітнього тяжіння, атмосферний
тиск.
Обладнання: електричний ліхтарик, компас, магніт, зразок магніт-
ного залізняка, шматочки льоду, свисток, м’ячик, ко-
робка з піском, лійка, вода, аркуш паперу із зошиту,
свічка, дзвіночок.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрація різноманітних
фізичних явищ), практичні (демонстрація та обгово-
рення дослідів).
Тип уроку: урок отримання нових знань, набуття умінь та нави-
чок.
зв’язки:
фізика (7 клас), біологія (6 клас), хімія (8 клас).

62
1. Приклади явищ природи (природних та штучних):
— електричних;
— магнітних;
— теплових;
— звукових;
— світлових;
— механічних.
2. Закон всесвітнього тяжіння. (Дослід 1.)
3. Атмосферний тиск. (Дослід 2.)
Хід уроку
Оскільки на попередньому уроці 12 проводилося підсумкове повторення,
нинішній урок 13 розпочинається не з перевірки домашнього завдання.
На столі учителя у коробці лежать такі предмети: електричний ліхта-
рик, компас і магніт, дзвіночок або свисток, свічка, м’ячик.
У природі, що нас оточує, постійно відбуваються зміни. Ці зміни на-
зиваються ЯВИЩАМИ. Явища природи бувають різними залежно від при-
чин та законів, яким вони підпорядковуються. Одні явища відбуваються за
участі людини, інші мають виключно природне походження.
1. Приклади явищ природи (природних та штучних).
Колективна робоча учнівff
Учні об’єднуються у 5 груп по 4—5 осіб у кожній. Один представник
від кожної групи бере по одному будь-якому предмету з коробки, що стоїть
на столі в учителя.
На дошці написано 6 назв.
Завдання для групff
Здогадатися, яке явище природи із наведених шести можна проде-
монструвати за допомогою предмета, який дістався групі. Навести власні
приклади явищ із цієї ж групи.

63
Явища
Природні Штучні (за участю людини)
1. Електричні явища (на прикладі електричного ліхтарика)
Блискавка
Електричний скат
Електричний вугор
Робота електричних приладів
Наелектризоване волосся «тягнеться»
за гребінцем и одягом
Див. А: с. 59, рис. 11.2; Б: с. 52 рис. 54; В: с. 50, рис. 43; Г: с. 49,
рис. 37.
Учитель демонструє роботу електричного ліхтарика.
РЗ-2: «Чому взимку не буває блискавки?», с. 20.
2. Магнітні явища (на прикладі компаса і магніту).
Магнітна стрілка компаса реагує (взаємодіє) з величезним магнітом —
Землею. (Див.: А: с. 59, рис. 11.3.) Окрім компаса, штучні магніти ви-
користовуються в електроприладах. (Див.: Б: с. 56, рис. 60; В: с. 49—51;
Г: с. 53, рис. 43.)
Учитель демонструє реакцію стрілки компаса на зразок магнітного
залізняка.
РЗ-2: завдання, с. 19.
3. Теплові явища (на прикладі шматочків льоду, заморожених у корексі
від цукерок).
Учитель заздалегідь заморожує воду (найзручніше для цього викорис-
тати корекс від цукерок). На початку уроку він розрізає корекс і роздає за-
морожені кубики льоду в шматочках корексу по одному на парту. Протягом
уроку учні спостерігають за таянням льоду (однакового об’єму води).
Дощ, сніг, іній, туман, град — перехід такої речовини, як вода, з одно-
го агрегатного стану в інший — це приклади теплових природних явищ.
Під дією джерела тепла (вогню) або холоду перехід із одного стану в інший
відбувається швидше.
Учитель бере два однакових шматочки льоду, один із них кидає до
склянки з гарячою водою, а другий залишає танути за кімнатної темпе-
ратури. Учні спостерігають, що кинутий у гарячу воду шматочок тане
набагато швидше.
4. Звукові явища (на прикладі дзвіночка або свистка).
Грім
Спів пташок
Дзюрчання води
Дзвоник
Свисток
Музичні інструменти

64
Звук — це коливання. Для поширення звуку необхідна речовина або
середовище. Звук — це поширення коливань у цьому середовищі (повітрі
або воді). У космосі немає звуку, оскільки це безповітряний простір, там
немає речовини, за допомогою якої звукові коливання поширювалися б.
5. Світлові явища (у дітей — свічка, у вчителя — сірники).
Блискавка, світлячки, Сонце, полярне сяйво, багаття, риба-вудильник,
свіча, електрична лампочка.
Учитель демонструє горіння сірника.
6. Механічні явища (на прикладі м’ячика).
Пов’язані з рухом тіл поверхнею Землі або з падінням тіла до Землі.
(Див.: А: с. 63, рис. 12.1; Б: с. 47, рис. 49; В: с. 42, рис. 35; Г: с. 40,
рис. 30, 31.)
— При зіштовхуванні двох куль (білої та червоної) змінився рух лише
однієї з них чи обох? (Обох.)
На цьому законі ґрунтується гра у більярд, гольф або крокет. У цих
іграх взаємодіють (зіштовхуються) два тіла.
Якщо куля котиться по землі або по столу (підлозі), не торкаючись будь-
яких інших тіл, вона рано чи пізно все одно зупиниться. Це відбувається
тому, що куля взаємодіє із поверхнею, по якій котиться.
Бесідаff
— Куля швидше зупиниться, якщо котитиметься по паркету чи по
траві? (Швидше куля зупиниться на траві.)
— Чому? (Чим поверхня є більш шорсткою, нерівною, тим більшим
є тертя об неї. Будь-яка людина теж втомлюється швидше, якщо про-
бирається крізь щільний натовп людей, ніж коли іде вільно пішохідною
частиною вулиці.)
РЗ-2: «Механічні явища», с. 18.
2. Закон всесвітнього тяжіння.
За законом всесвітнього тяжіння, усі тіла у природі притягуються
одне до одного. Чим більше маса тіл і чим менше відстань між ними, тим
тяжіння є сильнішим.
Дослід 1.
Візьмемо коробку з пухким піском, вирівняємо його поверхню. Покла-
демо на цю рівну поверхню важкий предмет (зразок важкої гірської породи
або склянку з водою). Потім так само акуратно приберемо з поверхні піску
цей предмет. Від предмета на поверхні піску лишається ум’ятина.
Бесідаff
— Чому від важкого предмета на рівній поверхні піску залишився слід?
(Сила всесвітнього тяжіння з боку Землі подіяла на предмет та вдавила
його у пісок.)

65
— Хто залишає більш глибокі сліди на піску від своїх ніг — доросла
людина чи дитина? (Доросла людина, оскільки її маса більша, і сила її
тяжіння до Землі більша.)
— Сонце набагато більше за масою, ніж Земля. Чому ми не відчуваємо
тяжіння Сонця? (Тому що воно від нас дуже далеко, і сила його тяжіння
є слабшою, ніж земне тяжіння.)
Всесвітнє тяжіння спостерігається між усіма предметами, просто їхня
маса є дуже малою порівняно із масою Землі. Тому на Землі та поблизу від
Землі діє у першу чергу земне тяжіння.
3. Атмосферний тиск.
Земне тяжіння утримує молекули газів, що утворюють повітряну обо-
лонку нашої планети. Земне тяжіння не дозволяє молекулам газів роз-
літатися.
Вплив, який здійснює атмосфера на кожний квадратний сантиметр
земної поверхні, називається атмосферним тиском. Довести наявність ат-
мосферного тиску можна простим дослідом.
Дослід 2.
Беремо пластмасову лійку і щільно закриваємо пальцем однієї руки
вихідний отвір. Другою рукою наливаємо повну лійку води, накриваємо
заповнену водою лійку аркушем паперу і, щільно притримуючи цей аркуш
вільною рукою, швидко перегортаємо лійку закритим зливним отвором
вгору, а аркушм паперу вниз.
Бесідаff
— Чому вода із лійки не витікає? (Аркуш паперу притискається знизу
повітрям і не дає воді вилитися.)
— Що відбуватиметься з водою, якщо відкрити зливний отвір (від-
пустити палець)? (Атмосферний тиск повітря, розташованого вище лійки,
«вичавить» воду.)
Усі зазначені явища утворюють групу фізичних явищ. У процесі фі-
зичних явищ молекули речовини зберігаються незмінними.
— Як називаються явища, у результаті яких молекули одних речовин
розпадаються на атоми та утворюються інші молекули інших речовин?
(Хімічні явища.)
РЗ-2: 1, 2, с. 16—17.
Бесідаff
— Дослідження природи дозволяє згрупувати явища у кілька груп.
Яких саме? (Фізичні та хімічні явища.)

66
РЗ-2: «Хімічні явища», с. 28.
— Залежно від причин явищ і законів, яким вони підпорядковуються,
явища також можна поділити на 6 груп — електричні, магнітні, теплові,
звукові, світлові та механічні. Що утримується навколо Землі завдяки її
тяжінню? (Атмосфера, або повітряна оболонка.)
— Як називається вплив цієї повітряної оболонки на кожний квадрат-
ний сантиметр земної поверхні? (Атмосферний тиск.)
А: § 11, 12.
Б: § 9, 11, 12.
В: § 11, 13, 14.
Г: § 10, 14.
Урок 14
Тема. Поширення світла. Значення світлових явищ для
організмів.
Мета уроку: — навчальна — наочно продемонструвати учням
дію закону прямолінійності поширення світла та
утворення тіні, порівняти звукові та світлові яви-
ща (швидкість, умови для поширення);
— виховна — пояснити на конкретних прикладах
значення знань про світлові явища для людини
(фотоефект);
— розвивальна — разом із учнями порівняти при-
родні та штучні джерела світла, теплі та холод-
ні; з’ясувати значення світла для життя рослин,
тварин та людини.
Основні поняття та
терміни:
промінь, тінь, відбиття та поглинання світла, швид-
кість світла, швидкість звуку.
Обладнання: електричний ліхтарик, трикутна призма, підручник.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні.
зв’язки:
фізика (7 клас), біологія (8 клас), географія
(6 клас).

67
1. Прямолінійне поширення світла. (Дослід.)
2. Швидкість поширення світла.
3. Відбиття світла від різних типів поверхні.
4. Розкладання білого світла на сім складових кольорів.
Хід уроку
1. До яких явищ можна віднести роботу вентилятора, електричного
чайника, електричної лампочки, рух автомобіля ввечері (з увімкне-
ними фарами)?
2. При падінні будь-якого тіла з висоти (м’яч, яблуко) його швидкість
постійно зростає. З яким тілом взаємодіє предмет, що падає? З яким
магнітом взаємодіє стрілка кожного компасу Землі?
3. Як називається повітряна оболонка Землі і як вона впливає на земну
поверхню? Яким дослідом можна довести її існування?
Бесідаff
— На минулому уроці ми наводили приклади різних джерел світла.
Що належить до природних джерел світла? (Сонце та інші зірки, світлячки
та інші тварини, здатні випромінювати світло (наприклад, глибоководна
риба-вудильник), полярне сяйво, блискавка.)
— Які джерела світла, створені людиною, ви знаєте? (Електрична
лампочка, свічка.)
Джерела світла також можна поділити на такі групи: гарячі, або роз-
жарені, та холодні. До гарячих належать Сонце та інші зірки, багаття,
свічка, лампочка. До холодних належать світлячки, глибоководні риби,
полярне сяйво.

68
РЗ-1: 12, с. 20.
РЗ-2: 1, 2, с. 24.
1. Прямолінійне поширення світла.
Світло від будь-якого джерела поширюється у вигляді променів. Про-
мінь — пряма лінія, уздовж якої світло розходиться від джерела в усі
боки.
Отже, якщо промінь — це пряма лінія, то світло поширюється прямо-
лінійно. Переконатися в цьому можна за допомогою простого досліду.
Дослід
У затемненому кабінеті учитель вмикає електричний ліхтарик і ставить
на шляху світла будь-який непрозорий предмет. Учні спостерігають, що за
предметом утворюється тінь.
Коментар учителяff
Тінь — неосвітлений простір за непрозорим предметом, який розта-
шований на шляху променя від джерела світла. Завдяки тому що світло
поширюється прямолінійно, ми можемо у спекотний день ховатися від
палючого сонця у тіні дерев та навісів.
Пригадайте минулий урок і розмову про звукові явища. Яка умова
є необхідною, щоб поширювався звук? (Необхідною є речовина (середовище),
яка передаватиме коливання, і наші вуха вловлюватимуть ці коливання як
звуки. Тому звук не поширюється у космосі.)
2. Швидкість поширення світла.
Світло, на відміну від звуку, поширюється у просторі, де немає жодної
речовини. Тому сонячні промені, долаючи величезні відстані безповітряного
космічного простору, потрапляють до нас на Землю та інші планети. Саме
завдяки сонячним променям ми можемо бачити супутник Землі — Місяць.
Місяць не випромінює власне світло, а відбиває сонячні промені, що про-
йшли крізь космос.
Ще одна ознака, яка відрізняє світло від звуку,— це швидкість по-
ширення.
V звуку в повітрі 330 м/с < V світла 300 000 км/с
Швидкість світла — найбільша швидкість, що існує у природі.
Бесідаff
— Що значить у переносному сенсі фраза «бігти зі швидкістю світла»?
(Бігти з дуже великою швидкістю.)

69
3. Відбиття світла від різних типів поверхні.
Бесідаff
— Усі джерела світла ми бачимо, тому що світло, що йде від них, по-
трапляє нам в очі. Чому ми бачимо інші предмети, які не випромінюють
власного світла (наприклад, Місяць або дзеркало)? (Ми бачимо те світло,
яке ці предмети відбивають. Наприклад, вночі, коли джерел світла немає,
ми перестаємо бачити усі предмети. Усі тіла відбивають світло по-різному.
Які поверхні відбивають світло добре? (Дзеркало, вода, лід, сніг.)
— Чому вони відбивають світло добре? (Тому що їхня поверхня світла
і гладка.)
— Чому на такі поверхні боляче дивитися, коли їх освітлює Сонце? (До наших
очей потрапляє надлишкова кількість відбитого від цих поверхонь світла.)
РЗ-1: 13—16, с. 21—22.
4. Розкладання білого світла на сім складових кольорів.
Якщо ми бачимо предмети темними, чорними, це означає, що вони
поглинають світло. Добре поглинають світло нерівні, шорсткі поверхні —
зорана земля, кора дерев, трава.
Відомий англійський учений-фізик Ісаак Ньютон ще у ХVІІ ст. про-
стим дослідом із трикутною призмою довів, що білий колір складається
із набору 7 кольорів, котрі у повсякденному мовленні прийнято називати
веселкою.
А: с. 69, рис. 13.8; Б: с. 69, рис. 70; В: с. 63, рис. 64; Г — немає відпо-
відника.
Кожний предмет, який ми бачимо кольоровим, поглинає усі кольори весел-
ки, окрім одного, і тільки цей один колір із 7 відбиває. Саме один із 7 кольорів,
котрий відбиває предмет, і бачать наші очі. Наприклад, якщо ми бачимо яблуко
червоним, то його поверхня поглинає усі кольори, окрім червоного.
Щоб запам’ятати назви та послідовність кольорів веселки, склали таку
лічилку:
Чарівний — червоний
Оксамит — оранжевий
Жовтневих — жовтий
Зірок — зелений
Будить — блакитний
Справжню — синій
Фантазію — фіолетовий
У цій лічилці перша літера слова така сама, як і в назві кольору.
Сусідні кольори, перемішуючись, дають нові, комбіновані кольори.
Наприклад, червоний + жовтий = жовтогарячий, жовтий + блакитний =
зелений, синій + червоний = фіолетовий.

70
Світло має величезне значення для всього живого на Землі. Під впливом
світла у рослинах зберігаються органічні речовини та виробляється кисень.
В організмі людини під впливом сонячних променів виробляється вітамін
D, необхідний для росту кісток та м’язів.
Завдання у робочомуу зошиті:
РЗ-2: 1, 2, 3, с. 25.
Бесідаff
— Як поширюється світло? (Прямолінійно, променями.)
— Чому ми бачимо тіла, що нас оточують, які не випромінюють світ-
ло? (Ці тіла відбивають або поглинають світло від інших предметів, що
світяться.)
— Від чого залежить колір поверхні тіла? (Від того, яку складову білого
світла це тіло відбиває.)
— Що поширюється швидше — світло чи звук? (Швидкість світла —
найбільша у природі.)
1. А: § 13.
Б: § 13.
В: § 15.
Г: § 13.
2. Підготувати доповіді за матеріалом, наданим учителем, або знайде-
ним самостійно. Тема доповіді: вплив світла на рослини.
Урок 15
Тема. Практична робота 4. Вивчення впливу світла на
рослини.
Мета уроку: — навчальна — підтвердити значення світлових
явищ для живих організмів (на прикладі рослин)
шляхом виконання практичної роботи;
— розвивальна — за допомогою експерименталь-
них дій із рослинами ще раз переконатися в од-
ній із відмітних ознак живої природи — здатності
реагувати на зовнішні подразники;
— виховна — отримати черговий доказ унікальності
нашої планети як єдиної у сонячній системі оази
життя завдяки оптимальному поєднанню необ-
хідних для цього умов.

71
фототропізм.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: урок застосування отриманих знань.
Методи уроку: практичний (вивчення впливу світла на рослини),
частково пошуковий (за попереднім завданням
учителя пошук інформації про найцікавіші випадки
реакції рослин на умови освітленості).
зв’язки:
біологія (7 клас), географія материків і океанів
(7 клас), фізика (7 клас).
1. Фототропізм.
2. Порядок виконання практичної роботи 4.
3. Найцікавіші випадки реакції рослин на умови освітленості.
Хід уроку
1. Як поширюється світло? (Опишіть дослід, що це доводить.) Що утво-
рюється за непрозорим предметом із боку, протилежного джерелу
світла?
2. Чому ми бачимо одну книгу білою, а іншу — жовтою?
Додаткове запитання. Яке твердження є правильним — перше або
друге:
1) ми бачимо предмети завдяки променям, що виходять із наших
очей;
2) ми бачимо предмети завдяки тому, що промені світла, відбиті по-
верхнею тіл, потрапляють до наших очей?

72
Ми знаємо, що до умов, необхідних для росту та розвитку живих ор-
ганізмів, належить наявність світла.
Світло по-різному впливає на ріст рослин. Установлено, що вирощу-
вання рослин в умовах слабкого освітлення призводить до сильного витя-
гування пагонів (паростки картоплі в льосі, пагони кімнатних рослин біля
вікон, що виходять на північ, тощо). Рослини високо в горах, як правило,
низькорослі. Це пояснюється тим, що велика кількість ультрафіолетових
променів сонця гальмують ріст пагонів.
1. Фототропізм.
Переконатися в тому, що світло впливає на ріст рослин, можна і само-
стійно. Для цього експерименту потрібна будь-яка кімнатна рослина, що
стоїть на підвіконні. За декілька днів стебла та листя рослини обернуться
або нахиляться до джерела світла — до вікна. Така властивість рослини
займати положення, що сприяє найбільшій її освітленості, одержала назву
фототропізму. Якщо повернути рослину іншим боком до джерела світла, то
за декілька днів стебла і пагони знову обернуться у бік вікна.
2. Порядок виконання практичної роботи 4.
За 45 хвилин рослини не встигають відреагувати на зміни освітленості.
Щоб спостерігати за явищем фототропізму, необхідно більше часу. Тому
практичну роботу ви виконуватимете вдома протягом декількох днів, за-
писуючи у зошит свої спостереження за рослиною.
РЗ-1 містить описання необхідного обладнання та ходу виконання
практичної роботи 4 в темі «Сонце. Сонячна система».
3. Найцікавіші випадки реакції рослин
на умови освітленості.
Цей етап уроку можна провести у вигляді прослуховування коротких
повідомлень, підготовлених школярами за завданням учителя, або короткої
лекції вчителя.
Приклад лекції учителя
Рослини — провісники погоди
(за книгою Ларрі Я. Л. Незвичайні пригоди Карика і Валі: Повість.—
К.: Мистецтво, 1993.— 272 с.: С. 266—271)

73
Багато рослин напередодні зміни погоди змінюють положення окремих
своїх частин. Така здатність зелених «дітей сонця» пояснюється залежністю
їхнього життя від умов середовища: температури, вологості, тиску повітря,
а також від сонячного світла.
Справа в тому, що рослини, на відміну від тварин, у боротьбі за життя
і збереження потомства не можуть утекти від негоди, сховатися у захи-
щеному місці. Тому вони за своєю природою є дуже чутливими і завчасно
реагують на найменші зміни стану атмосфери. Одні рослини перед дощем
закривають квітки, щоб захистити від ушкодження пилок і зменшити від-
дачу тепла, інші за низької вологості повітря зменшують випарення, рясно
виділяючи ароматний нектар, що залучає крилатих трудівниць — бджіл
та інших комах, треті «плачуть» липкими крапельками соку, четверті
змінюють форму та положення листя. Використовуючи зміни у поведінці
рослин, спостережливі люди можуть передбачати погоду. Рослин-барометрів
багато (приблизно 400 видів). Це вірні провісники погоди. Розглянемо
деякі з них.
Кульбаба росте всюди. Її жовті суцвіття та білі, зібрані в шапочки
чубчики сім’янок настільки звичайні, що люди ніколи не звертають на
них уваги. А даремно. Кульбаба — добрий «метеоролог». Перед негодою її
квіти закриваються, ніби ховаючись від дощу.
Цікаво спостерігати за луговою конюшиною. Дикоросла конюшина
розповсюджена у межах нашої країни з давніх часів. Культивувати її по-
чали наприкінці XVII ст. Рослина чуйно реагує на тепло, вологу та на зміни
атмосферного тиску. Тому вона теж непоганий провісник погоди. До негоди
конюшина складає своє листя та схиляє голівки суцвіть, а перед стійкою
гарною погодою її стебла та листя розправлені, суцвіття підняті вгору.
Як приємно знайти у весняному лісі запашну скромну квітку фіалку!
Фіалка — символ природи, що прокинулася, її весняних сил і молодості.
От чому фіалку поважають здавна. До того ж вона — добрий барометр. Роз-
крита квітка фіалки дивиться на світ веселим фіолетовим вічком — буде
гарна погода. Перед негодою рослина закриє свою квітку і поникне, немов
показує усім своїм виглядом, як їй сумно розлучатися із сонечком.
Придивіться до звичайного польового в’юнка. Його вважають отруйним
і одним із найшкідливіших, хоча й витончених бур’янистих рослин на півдні
України. Гарні біло-рожеві воронки квіток пахнуть ніжним, приємним за-
пахом мигдалю. Стебло зі стрілоподібним листям або стелиться по землі, або
в’ється по стеблах сусідніх трав. Його багато на узбіччях доріг і на межах,
що примикають до посівів зернових культур. В’юнок використовує сусідів
тільки як механічну опору, ніякого прагнення поживитися чужим соком
у нього немає. Харчується в’юнок завдяки наявності у нього власних коренів
і зеленого листя. Але, розростаючись, він стискує сусідів своїми обіймами
і може зменшити врожай зернових майже на чверть.
У природі є інший вид в’юнка, з великими білими квітами. Він не на-
лежить до бур’янистих трав, тому що зазвичай росте на вологих місцях —
у ярах, по берегах річок тощо. Для нас обидва в’юнки цікаві як провісники

74
погоди. Якщо квітки в’юнка закриваються — дощ близький, розпускаються
у хмарну погоду — до гарних сонячних днів.
Поблизу від людського житла серед тінистих бур’янів росте чистотіл,
що цвіте протягом усього літа. Перед настанням дощової погоди його жовті
квіти помітно никнуть, тобто нахиляються до землі.
Якщо небо хмариться, а жовті квіти жовтців відкриті — дощу не буде.
А буває і так: на небі ні хмарини, і раптом серед білого дня квіти жовтців
закриваються — чекайте дощу. За стійкої сухої погоди вони тільки до
вечора зіщулюються та никнуть на рухливих стеблинках. Зі світанком
знову загоряється жовте полум’я квітів. Жовтець — досить розповсюджена
отруйна багаторічна трава. Тварини його не їдять. У сіні домішка жовтцю
не є небезпечною, тому що при сушінні отруйність цієї трави повністю зни-
кає. Особливо багато жовтців на вологих лугах. Цвіте він протягом усього
літа, найбільш рясно — наприкінці травня та у червні.
Уявіть собі рибалку або туриста, який заночував на березі річки. Проки-
нувся він рано, мимоволі замилувався легким туманом над водною гладдю.
Крізь біло-сизий серпанок ледь пробиваються перші промені сонця. Якщо
годинник раптом зупинився, не біда. О 7—8 годині ранку з води почнуть
підніматися і розкриватися бутони білого латаття, що інакше називають
водяною білою лілією.
Біле латаття можна зустріти на ставках, у тихих річкових заводях
й озерах. Усі добре знають його за гарними білими із жовтою серединкою
квітами. Ці рослини зустрічаються на воді цілими колоніями. Наприкінці
дня, годині о 5—6, вони непомітно йдуть під воду.
Квітка білого латаття — своєрідна метеостанція. Буває, що квітка спіз-
нюється з виходом на поверхню. Уже 8 година ранку і навіть початок 9-ї,
а вона ледь-ледь піднімається над водою. Отже, у другій половині дня буде
дощ. А якщо вона зовсім не піднімається з води там, де була учора вдень,
вертайтеся краще додому: або буде затяжна злива, або настане похолодан-
ня. За листям рослини можна скласти довгостроковий прогноз: якщо воно
навесні рясно вкриває поверхню води — заморозків уже не буде.
Дуже чутлива до змін погоди мальва. Росте мальва зазвичай у палісад-
никах, садах. Висока, з яскравими квітами, її видно здалеку. Але іноді її
великі квіти закриті: мальва пророкує дощ.
Чекаючи дощової погоди, не розкривають своїх бутонів троянда та
шипшина.
На відміну від рослин, які перед дощем закривають свої квіти, склада-
ють листя або никнуть, є такі рослини, які у вологому повітрі починають
посилено виділяти солодкий сік — нектар. Саме він і приваблює комах.
Отже, маємо ланцюжок: наближається дощ — збільшується вологість по-
вітря — рослини посилено виділяють вологу у вигляді нектару — пожвав-
люються комахи.
Справжній барометр — квіти жовтої акації: перед дощем вони роз-
криваються і виділяють багато нектару, при цьому аромат відчувається
за сотні метрів.

75
Ялина перед дощем піднімає гілки, а лусочки її шишок стискаються
щільніше.
Хвоя модрин до ясної погоди розгортається, робиться ширше з жолоб-
ком посередині, а до дощу стискається і стає круглою, як швейна голка.
Морква на городі і та пророкує погоду. Її біла парасолька з насіннями
перед дощем никне.
Існують рослини, що дають знати про наближення дощу «плачем».
Якщо спостерігати за кленом, можна переконатися: він і є таким «бароме-
тром, що плаче» — перед дощем з його черешків листя, саме в тому місці, де
вони прикріплюються до гілок, течуть «сльози» — маленькі краплі рідини.
Перед дощем на листі верб теж з’являються краплі. За добу або дві до дощу
на листі кінського каштана проступають «сльози» — липкі краплі соку.
«Сльози» цих рослин — ознака негоди, що настає. Причина «плачу»,
виділення нектару, розкручування або скручування листя, так само, як
і закриття або розкриття квітів,— збільшення вологості повітря. Перед до-
щем дерева випаровують багато вологи. При слабкому випарі перед дощем
у рослин накопичується надлишок рідини. От чому вони починають «плака-
ти» особливо інтенсивно перед дощем, коли повітря найбільш вологе. Клен,
наприклад, починає «плакати» за троє, а то і за четверо діб до негоди.
Аналізуючи поведінку цілого ряду рослин, можна навіть робити довго-
строкові прогнози погоди. Так, народ здавна примітив: якщо береза раніше
вільхи листя викине — буде літо сухе, а якщо вільха перша перед березою
розпуститься — навпаки — замучать холоди та дощі; з берези тече багато
соку — до дощового літа, дуб раніше ясеня листя розпустить — до сухого
літа.
Деякі прикмети довгострокового прогнозування:
Пізнє цвітіння горобини — до довгої осені.
Якщо влітку на деревах з’являється багато жовтого листя — прийде
рання осінь.
Відцвітають троянди — падають гарні роси.
Поки листя на вишні не опало — сніг, що випав, буде танути.
На дубі багато жолудів, а на горобині ягід — до суворої зими.
Якщо в жовтні листя з берези та дуба опадає не чисто — чекай суворої
зими, чисто — до теплої, м’якої зими.
Дружний листопад — до суворої зими.
Якщо горіхів рясно, а грибів мало — зима буде сніжною та суворою.
Шкірка на цибулі тонка — зима буде м’якою, товста і груба — зима
буде суворою.
Для росту рослин необхідно багато умов, у тому числі наявність світла.
Коли умови життя рослин змінюються, змінюється і стан самих рослин. На
підставі цього можна складати передбачення змін погоди.

76
1. А: с. 75.
Б: § 15.
В: с. 66. (Практична робота.)
Г: діяти за рекомендаціями вчителя (у підручнику тема не висвіт-
люється).
Протягом тижня виконати практичну роботу 4, оформити її
в робочому зошиті і на наступному уроці здати на перевірку вчите-
леві.
2. Принести на перевірку щоденник природи.
Урок 16
Тема. Теплові явища в природі. Повторюваність явищ.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями пригадати при-
клади теплових явищ у природі, зробити висно-
вок про їхнє значення у житті рослин, тварин
і людини, пригадати штучні та природні джерела
тепла;
— виховна — у результаті обговорень і спостере-
жень, проведених на уроці, зробити узагаль-
нюючий висновок про повторюваність процесів
у природі;
— розвивальна — обговорити практичне застосу-
вання теплових явищ у житті людини.
термометр, шкала Цельсія, броунівський рух, плав-
лення (танення), випаровування, конденсація, по-
зитивні та негативні температури, критична темпе-
ратура, сезони, або пори року.
Обладнання: градусники (спиртові та ртутний), електроплитка,
дротове кільце, смужки дуже тонкого паперу.
Методи уроку: словесні, наочні, створення проблемної ситуації.
зв’язки: фізика (7 клас), географія (6 клас).

77
1. Передавання тепла і холоду від одного тіла або речовини
до іншої.
2. Нагрівання атмосферного повітря від поверхні Землі як
приклад теплових явищ у природі.
3. Переміщення повітря у вертикальній площині як приклад
теплових явищ. (Дослід.)
4. Перехід води з одного агрегатного стану в інший як приклад
теплових явищ.
Хід уроку
На період зимових канікул дітям було дано завдання виконати дослід
із власною кімнатною рослиною і результати спостережень записати в зо-
шити. На початку уроку вчителеві доцільно перевірити виконання учнями
практичної роботи або для детальної перевірки висновків за спостережен-
нями зібрати наприкінці уроку зошити на перевірку.
Бесідаff
— Як називається вимірювальний прилад для визначення ступеня на-
грітості тіл і речовин? (Термометр, або градусник.)
— Існують термометри для вимірювання температури води, повітря,
ґрунту, тіла людини (медичний термометр) тощо. Спільне для них — на-
явність трьох головних деталей — захисного скляного корпуса, шкали
з поділками і тоненької трубочки з речовиною, яка реагує на зміни темпе-
ратури. Яка речовина міститься у медичних градусниках? (Ртуть.)
— А в інших термометрах? (Підфарбований спирт.)
— Якщо температура тіла людини, повітря або іншої речовини починає
підвищуватися, то нагрівається і речовина у термометрі (ртуть або спирт).
Як змінюється об’єм будь-якої речовини під час нагрівання? (Збільшується.)
Отже, ртуть або спирт у термометрі теж розширюється і «повзе» вгору —
і ми бачимо, що температура підвищилася. І навпаки.

78
Шведський учений Цельсій запропонував шкалу для градусника, яка
сьогодні широко використовується в усьому світі. Температуру замерзання
води на ній позначено 0 °С, температуру кипіння — 100 °С, а проміжок між
позначками замерзання та кипіння поділено на 100 однакових частин.
Якщо потрібно виміряти температуру менше 0 °С, то температурну
шкалу продовжують нижче 0 °С, відкладаючи риски на такій саме відстані
одна від одної.
Бесідаff
— Як називають температури, які вимірюють за допомогою шкали,
розташованої нижче 0 °С? (Негативні температури.)
— А за допомогою шкали, розташованої вище 0 °С? (Позитивні тем-
ператури.)
1. Передавання тепла і холоду
від одного тіла або речовини до іншої.
Ми всі знаємо, що поруч із нагрітим тілом (наприклад, обігрівачем) ми
відчуваємо тепло, і чим далі ми перебуваємо від нагрітого тіла, тим тепло
відчувається слабше, менше. І навпаки: якщо ми відкриваємо холодильник,
то відчуваємо холод, що виходить із його внутрішньої частини, але цей
холод не відчувають ті, хто перебуває від холодильника далі.
Як же передаються тепло і холод?
Ми з вами наприкінці I семестру говорили про те, що молекули будь-
якої речовини рухаються. Вперше цей рух спостерігав і вивчив англійський
учений Броун ще в XIX ст. Тому хаотичний рух молекул було названо
«броунівським рухом». Давайте згадаємо, який зв’язок між швидкістю
руху молекул і температурою цієї речовини.
Чим нижче температура, тим швидкість руху молекул нижче. До-
статньо пригадати, як почувають себе люди, які починають замерзати:
їм не хочеться рухатися, а хочеться сісти і заснути. І навпаки: чим вище
температура тіла, тим швидкість руху молекул вище.
Якщо поруч перебувають 2 тіла — нагріте і ненагріте, наприклад, на-
грітий чайник із водою в повітрі звичайної температури, де швидкість руху
молекул буде більшою — у нагрітій воді в чайнику чи у повітрі звичайної
кімнатної температури? (У гарячій воді і речовині чайника, тому що він
теж нагрітий.)
Від нагрітого чайника ця висока швидкість броунівського руху буде
передаватися молекулам повітря поблизу чайника. Тому, якщо ми підне-
семо руку до чайника, але не торкнемося його, ми однаково в повітрі поруч
із чайником відчуємо тепло.
РЗ-1: 11, с. 20.

79
2. Нагрівання атмосферного повітря від поверхні
Землі як приклад теплових явищ у природі.
Бесідаff
— У природі теж можна спостерігати теплові явища, і назви цих явищ
нам добре відомі. У сонячний день, коли промені освітлюють кімнату,
спробуйте рукою віконне скло, крізь яке в кімнату проходять сонячні про-
мені, та підвіконня, теж освітлене сонцем. Що буде більш теплим і чому?
(Теплішим буде підвіконня, а скло залишається холодним, тому що воно
прозоре: промені сонця проходять крізь скло, не нагріваючи його.)
— Те саме відбувається і з повітрям. Сонячні промені проходять крізь
атмосферу, як крізь скло, і практично її не нагрівають. Зате добре прогріва-
ється поверхня Землі. Куди передає сонячне тепло нагріта земна поверхня?
(Приземному повітрю.)
— Як змінюється об’єм повітря поблизу від поверхні Землі, якщо воно
нагрілося? (Розширюється.)
— Якщо нагріте поблизу від поверхні Землі повітря розширилося, то
відстань між молекулами в ньому стала більшою, і щільність повітря тому
стала меншою. Повітря полегшало. Куди буде переміщатися тепле легке по-
вітря? (Легке тепле повітря, що розширилося, буде переміщатися вгору.)
Довести це можна простим дослідом. Для цього учитель закріплює на
дротовому кільці на однаковій відстані один від одної чотири легкі паперові
смужки і тримає це кільце над розігрітою з початку уроку лабораторною
електроплиткою. Повітря, яке піднімається від нагрітої електроплитки,
підіймає паперові смужки, і вони займають замість вертикального (висіли)
горизонтальне (їх підштовхує тепле повітря) положення.
3. Переміщення повітря у вертикальній
площині як приклад теплових явищ.
Дослідff
На місце теплого повітря, що піднялося, згори опускається важке
холодне повітря, і відбувається перемішування. Таке саме перемішування
відбувається в ємкості, в якій нагрівають рідину. Нагріта від пальника
знизу вода піднімається вгору, а на зміну їй згори опускається холодна
вода, щоб у свою чергу нагрітися і теж піднятися вгору, і так до загально-
го закипання.
Теплові явища в природі ми спостерігаємо найчастіше на прикладі води.
Водяна пара в повітрі зустрічає безліч дрібних порошин. Холодні порошини
охолоджують водяну пару, і навколо них утворюються крапельки води.
Бесідаff
— Як називається процес, зворотний випаровуванню, тобто перехід
з газоподібного стану в рідкий? (Конденсація.)

80
Інакше кажучи, для того щоб відбулася конденсація водяної пари,
має понизитися температура. Конденсацію водяної пари з повітря ми всі
спостерігаємо влітку, коли дістаємо з холодильника охолоджені продукти
(напої, морозиво). Холодні предмети одразу «запотівають», тобто покрива-
ються дрібними крапельками води.
4. Перехід води з одного агрегатного стану
в інший як приклад теплових явищ.
Бесідаff
— В який агрегатний стан переходить вода при температурі нижче
0 °С? (У твердий.)
— Що відбувається з льодом при температурі вище 0 °С? (Він тане.)
0 °С — для води критична, тобто перехідна температура від одного
агрегатного стану в інший. Якщо ми хочемо домогтися танення, то маємо
нагріти лід вище 0 °С, а для замерзання води її потрібно остудити нижче
0 °С. Тому в природі танення і замерзання відбуваються не миттєво, а по-
ступово, у міру зниження або підвищення температури.
Протягом року ми спостерігаємо послідовну зміну сезонів, або пір року,
від холодного до теплого і знову до холодного.
Бесідаff
— Із чим пов’язана різниця температур на Землі протягом дня (холод-
на ніч і теплий день) і протягом року? (Неоднаковість температур пов’язана
з тим, що Сонце по-різному освітлює Землю вдень і вночі, влітку та взимку.)
Отже, якщо в природі повторюються зміна дня і ночі та пір року, зна-
чить, і теплові явища, які відбуваються в природі, теж повторюються.
РЗ-2: 1, 2, 3, 4, с. 23.
Температуру речовин вимірюють за допомогою термометра. Чим вище
температура тіла, тим вище швидкість броунівського руху молекул у ньо-
му. Нагріті тіла передають тепло менш нагрітим тілам і самі при цьому
охолоджуються. Теплові явища в природі повторюються.
Якщо в учнів є РЗ-2, то можна задати на окрему оцінку виконати та
оформити дослід с. 22 «Підводний вулкан».
А: § 14, 15.
Б: § 10 (с. 48—52).

81
В: § 12.
Г: § 12.
Урок 17
Тема. Поширення звуку.
Мета уроку: — навчальна — пригадати приклади звукових явищ
у природі; зробити висновок щодо значення зву-
ків у житті людей і тварин, пригадати природні та
штучні джерела звуків; ознайомити учнів із харак-
теристиками звуків;
— виховна — обговорити негативний вплив надлиш-
кових шумів на організм людини;
— розвивальна — з’ясувати можливості практично-
го застосування звукових явищ у житті людини,
порівняти умови, необхідні для поширення світла
і звуку.
гучність звуку, висота звуку, частота коливання, зву-
кова хвиля.
Обладнання: дзвіночки різних розмірів, таблиця «3 стани води».
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні, створення проблемної си-
туації, порівняльно-ілюстративний.
зв’язки:
фізика (7 клас), географія (6 клас).
1. Гучність звуку.
2. Висота звуку.
3. Порівняльна характеристика звуку та світла.
4. Швидкість поширення звуку.

82
Хід уроку
1. Як поводяться молекули речовини при підвищенні температури?
При її зниженні?
Юля увімкнула праску і поставила її на металеву підставку. Чому за
деякий час підставка нагрілася?
2. Яке джерело тепла нагріває приземний шар повітря і чому? В яких
агрегатних станах перебуває вода взимку? А влітку?
Учитель за допомогою дзвіночків різних розмірів демонструє коливання
язичка та утворення звуку.
Як виникає звук, який ми чуємо?
Візьмемо дзвіночок. І маленький дзвіночок, і великий дзвін складають-
ся із двох головних деталей — власне дзвона і так званого «язичка». Щоб
одержати звук, необхідно, щоб язичок дзвона почав рухатися то в один, то
в інший бік, як маятник, і вдаряти по стінках дзвона. Від цих ударів стінки
дзвона починають коливатися, і ми чуємо дзвін.
Висновок: звук виникає внаслідок коливальних рухів, які здійснює
яке-небудь тіло.
Бесідаff
— Що коливається в горлі людини, коли вона говорить або співає?
(Голосові зв’язки.)
— Що коливається, коли грає музичний інструмент (гітара, барабан).
(Струни або шкіра барабана.)
РЗ-2: 1, 2, с. 26—27.
1. Гучність звуку.
Бесідаff
— Якими характеристиками звуки відрізняються один від одного (на-
приклад, шелест листя від барабанного бою)? (Гучністю.)

83
Гучність залежить від розмаху коливань того тіла, що є джерелом звуку.
Наприклад, у великого церковного дзвона розмах коливань «язичка» біль-
ше, ніж у маленького сувенірного дзвіночка, відповідно, гучність їхнього
дзвону теж відрізняється. Якщо музикант хоче одержати тихий звук, він
злегка відтягує струну; для одержання більш гучного звуку — вдаряє по
струнах сильніше, і розмах їхніх коливань буде більшим.
2. Висота звуку.
Бесідаff
— Звуки різняться один від одного висотою (тонкістю). Наприклад,
писк комара — більш високий звук, ніж дзижчання мухи. Дзвін якого
дзвоника вище — маленького сувенірного або великого церковного? (Вище
звук у маленького дзвоника.)
Висота звуку залежить від частоти коливань: скільки коливань здійснює
тіло за одну секунду. У маленькому дзвіночку його «язичок» ударяє в дзвін
часто, і ми чуємо високий (тонкий) дзвін. А рухи великого дзвона будуть
повільними, нечастими, і дзвін його буде низьким, величним.
РЗ-1: 1, 3, с. 23—24.
3. Порівняльна характеристика звуку та світла.
Для повторення та систематизації отриманих знань про світлові і звукові
явища, а також у рамках підготовки до майбутньої тематичної атестації 2
учитель пропонує порівняти світлові і звукові явища (усно або письмово,
залежно від кількості часу, що залишився до кінця уроку).
Характеристики Світло Звук
1. Де поширюється — Чи бачимо ми в космосі
світло далеких зірок?
— Світло може поширюва-
тися у безповітряному
просторі
— Для поширення звуку
потрібна речовина
(середовище) — вода,
повітря або будь-яка
інша речовина, за допо-
могою якої передається
звукова хвиля
2. Здатність обходи-
ти перешкоди
Світло поширюється прямо-
лінійно і не може оминати
перешкоди
Звук може оминати пере-
шкоди. Коли люди, що
прогулюються лісом, не
бачать один одного, вони
все одно чують звуки
3. Швидкість поши-
рення
Найбільша у природі швид-
кість 300 000 км/с
— Швидкість звуку
є різною у різних
середовищах:
у повітрі 330 м/с
у воді 1500 м/с
у сталі (металі) 5000 м/с

84
4. Швидкість поширення звуку.
Бесідаff
— Густина якої речовини більше — повітря чи металу (де молекули
ближче розташовані одна до одної)? (Більше густина металу — там моле-
кули розташовані ближче одна до одної, тобто щільніше.)
Отже, чим більше щільність речовини, тим швидше передаються ко-
ливання від однієї молекули до іншої, і тим швидше у цій речовині поши-
рюється звукова хвиля.
— Якщо двоє хлопців, чекаючи на поїзд, будуть прислухатися, але
один просто дивлячись удалину, а інший — приклавши вухо до рейки,
хто з них першим почує звук поїзда, що наближається? (Той хлопчик, хто
приклав вухо до рейки.)
— Чому? (В металах звук поширюється швидше, ніж у повітрі, тому
що густина металів більше і молекули металів розташовані ближче одна
до одної, ніж молекули газів, що складають повітря.)
Коли звукова хвиля досягає нашого вуха, вона змушує коливатися
барабанну перетинку, що знаходиться в глибині слухового проходу. Люди,
які дозволяють собі гучну музику або інший шум на роботі чи в своїй квар-
тирі, шкодять своєму здоров’ю та заважають праці чи відпочинку інших
людей навколо себе.
Бесідаff
— Що є джерелом звуку? (Коливне тіло.)
— Що виникає в повітрі або іншій речовині завдяки коливанню тіла?
(Звукова хвиля.)
— Від чого залежить гучність звуку? (Від розмаху коливань.)
— Від чого залежить висота звуку? (Від частоти коливань.)
— Від чого залежить швидкість звуку? (Від щільності речовини, у якій
він поширюється.)
1. А: § 16.
Б: конспект.
В: § 16.
Г: § 11.
2. Підготуватися до підсумкового повторення.
При наявності в учнів РЗ-1 Д/з може бути виконання розділу «Підго-
товка тематичного контролю» або виконати завдання с. 29 РЗ-2.

85
Повторити:
А: § 11—16.
Б: § 9—15.
В: § 11—16.
Г: § 10—15.
Урок 18
Підсумкове повторення 2 (Розділ І. Тема 2),
письмова форма
IІІ. Роздавання карток із запитаннями і завданнями підсумкового
IV. Збирання відповідей у письмовій формі та карток із запитаннями
і завданнями
V. Аналіз-обговорення запитань, що викликали утруднення в учнів
Хід уроку
Перші 20—25 хв уроку присвячуються проведенню підсумкового по-
вторення 2 за чотирма варіантами, у кожному варіанті міститься чотири
різнорівневі завдання. Запитання і завдання, включені у варіанти тема-
тичної атестації, узято з підручника Базанова, Т. И., Новак, Е. А., Дербе-
нева, А. Г. и др. Природоведение: Учебник для 5 кл.— Х.: Мир детства,
2005.— 192 с.
III. Роздавання карток із запитаннями
і завданнями підсумкового повторення
I варіант
1. Біле світло називають складеним. Із яких кольорів воно складається?
Джерелом звуку є __________________ тіло. ____________________
тіла викликають коливання середовища — звукові ______________.

86
3. Чому суха склянка, яку дістали з холодильника, покривається кра-
пельками води?
4. Якби маса Землі збільшилася, що відбулося б із атмосферним тис-
ком:
а) залишився би незмінним;
б) зменшився;
в) збільшився?
Відповідь обґрунтувати (пояснити).
II варіант
1. Назви одне природне і одне штучне джерело світла.
2. Які два тіла взаємодіють при русі кульки по столу? Що є результатом
цієї взаємодії?
3. Що раніше вловлює людина під час грози — вид блискавки або звук
грому?
4. Чому природні теплові явища — танення снігу, випадання дощу,
утворення інею — повторюються щороку?
III варіант
1. На які шість груп поділяють явища природи?
Дзеркало, в основному,_________________ промені світла. Чорна окса-
митова штора, в основному, _____________________ промені світла.
3. Хто із солдатів першим почує звук кінноти, що наближається,— той,
хто сидить на коні, чи той, хто приклав вухо до землі? Чому?
4. Що спільного в утворенні, появі дощових крапель та інею?
IV варіант
1. Чи поширюється звук у безповітряному просторі?
Чим _______________ маса тіла, тим сильнішим є тяжіння Зем-
лі. Чим ________________ відстань між тілом і Землею, тим сильнішим
є притягання між ними.
3. Чому ми бачимо червоне яблуко і зелений огірок?
4. Чому можна замерзнути у спекотний літній день після купання
у теплій річці, якщо не обтертися рушником?
IV. Збирання відповідей у письмовій формі
V. Аналіз-обговорення запитань,
що викликали утруднення в учнів
Аналізувати підсумкове повторення теми 2.

87
Розділ ІІ. Всесвіт як середовище
життя людини
Тема 1. Небесні тіла
Урок 19
Тема. Уявлення про Всесвіт. Вивчення Космосу людиною.
Мета уроку: — навчальна — сформувати в учнів уявлення про
те, що життя на Землі залежить від повторюваних
явищ у Всесвіті;
— розвивальна — довести до розуміння учнів думку
про те, що уявлення про Космос розвивалися про-
тягом усієї історії людства;
— виховна — навівати учням думку про величезні
можливості людського розуму і людської цивілі-
зації для мирного вивчення й освоєння Космосу.
Космос, або Всесвіт, телескоп, обсерваторія.
Обладнання: малюнки в підручнику.
Методи уроку: словесні, наочні.
зв’язки:
астрономія (10 клас), історія (5 клас).
1. Порівняння уявлень стародавніх греків і єгиптян
про Всесвіт.
2. Світ за Арістотелем.
3. Світ за Миколою Коперніком.
4. Перший штучний супутник Землі.
5. Політ першої людини в Космос.
6. Перша висадка людей на Місяці.
7. Перший український космонавт.

88
Хід уроку
Хоча ми, люди, живемо на планеті Земля, життя наше дуже тісно
пов’язане із космічними явищами. Космос — нескінченний простір, що
оточує Землю. Синонімом до слова «Космос» є слово «Всесвіт».
Бесідаff
— Які небесні, або космічні, явища повторюються періодично? (Схід
і захід сонця, форма і розміри видимої частини Місяця, положення зірок
і сузір’їв на нічному небі.)
Спостереження за повторюваними небесними явищами допомогли
людям орієнтуватися в часі й створити календар і сонячні годинники.
По зірках і Сонцю мандрівники прокладали собі шлях на суші й особливо
на морі, де немає видимих орієнтирів.
1. Порівняння уявлень стародавніх
греків і єгиптян про Всесвіт.
Давні єгиптяни вважали, що світ розташований усередині величезної
заповненої повітрям кулі, що пливе собі у безкрайому океані. Повітря (бог
Шу) не дає змоги водам океану затопити Землю. У верхній частині кулі Шу
торкається до океану й утворює небо. Усередині розташована пласка земля
(бог Геб). Попід нею — найнижча частина світу Дуат. Єгиптяни вважали,
що життя існує не лише завдяки богу Шу, але й завдяки Сонцю (богу Ра).
Вдень Ра зі супутниками-богами плив по небу у своїй денній барці зі сходу
на захід. Уночі він пересідав у нічну барку й плив через Дуат по хвилях
нижнього неба. У цей час зірки, що вийшли з Дуату, пливли по небу над
Землею. Кожне з плавань Ра тривало 12 годин, через що тривалість доби
в єгиптян дорівнювала 24 годинам.
Тотожних поглядів на устрій Всесвіту дотримувалися й стародавні
греки. У грецьких міфах Земля розділяла Всесвіт на дві частини: верх-
ню — небо і нижню — царину одвічної темряви. Щодня бог Сонця Геліос
у золотій колісниці об’їздив небо над диском Землі. А щоночі у золотому
човні плив океаном, який підперезував земний диск.
Стародавні греки, так само як і єгиптяни, довгий час уважали, що Земля
пласка. Уявіть собі, що ви перебуваєте у відкритому полі або в морі. Куди

89
не кинеш оком — до самісінького обрію розстилається пласка рівнина чи
водна гладь. Як тут не повірити тому, що спостерігаєш своїми очима?
Однак саме у Стародавній Греції понад 2500 років тому видатний ма-
тематик Піфагор припустився, що Земля має форму кулі. Яким же прони-
кливим має бути розум ученого, щоб всупереч очевидному «Земля пласка»
виказати припущення: «Земля — куля»!.. Пізніше давньогрецький учений
і філософ Арістотель створив картину світу, в центрі якої перебувала куле-
подібна Земля. Навколо неї оберталися Сонце й Місяць, планети й зірки,
закріплені на прозорих сферах.
Бесідаff
— Як називали бога Сонця єгиптяни? (Вони називали його Ра.)
— Як називали бога Сонця стародавні греки? (Геліос.)
— Чому дорівнювала тривалість доби, за уявленням стародавніх єгип-
тян? (24 години.)
— Яку форму, за уявленням стародавніх єгиптян і греків, мала Земля?
(Плоску.)
2. Світ за Арістотелем.
Однак прогресивні вчені вже задовго до нашої ери припускали, що
устрій світу виглядає інакше. Вони вважали, що все, що оточує Землю,—
від дрібних порошин до гігантських скупчень зірок — існувало завжди
і ніколи не зникне, що немає ні початку, ні кінця. Всесвіт, або Космос,
нескінченний. А наша планета Земля і навіть зірки, які ми бачимо далеко
від нас,— незначна частина Космосу.
2500 років тому грецький математик Піфагор припустив, що Земля має
форму кулі. Інший давньогрецький учений і філософ Арістотель створив
картину світу, згідно з якою в центрі розташована нерухома Земля, а на-
вколо неї обертаються Сонце, Місяць і планети.
3. Світ за Миколою Коперніком.
У XV ст. польський учений Микола Копернік обчислив, що в центрі
нашої системи планет перебуває не Земля, а Сонце.
У XV ст. італієць Джордано Бруно зробив висновок, що Всесвіт не-
скінченний.
Бесідаff
— Як називається прилад для спостереження за космічними тілами?
(Телескоп.)
— Як називається спеціально обладнане приміщення для спостереження
за космічними тілами? (Обсерваторія.)
— Куди зручно помістити телескоп, щоб спостереженням не заважали
повітря і хмари? (Його зручно помістити в космосі.)
— Який спосіб вивчати космос з’явився в другій половині ХХ ст.?
(Космічні польоти.)

90
4. Перший штучний супутник Землі.
4 жовтня 1957 року людство святкувало свою першу перемогу над зем-
ним тяжінням, коли радянська ракета досягла першої космічної швидкості
та вивела на орбіту навколо Землі перший у світі штучний супутник Землі.
Через місяць після запуску першого супутника, 3 листопада 1957 року,
в СРСР був запущений другий, важчий та досконаліший, краще оснащений
науковою апаратурою, перший у світі біологічний штучний супутник Зем-
лі. В окремій герметичній кабіні перебувала піддослідна тварина — собака
Лайка. Загальна маса апаратури, тварини та джерел електроживлення
склала 508,3 кг. Супутник проіснував на орбіті близько 160 діб, зробив
2370 обертів навколо Землі, пройшовши шлях понад 100 млн км.
5. Політ першої людини в Космос.
12 квітня 1961 року в Космос був запущений перший керований кос-
мічний корабель із людиною на борту. Запуск було здійснено Радянським
Союзом. Відтоді 12 квітня святкується як День космонавтики.
Бесідаff
— Назвіть прізвище та ім’я першого космонавта Землі. (Гагарін Юрій
Олексійович.)
Старт першого космічного корабля-супутника «Схід», пілотом-
космонавтом якого був майор Ю. О. Гагарін, відбувся з космодрому Байко-
нур у Казахстані о 9 год 7 хв за московським часом. Ю. О. Гагарін повністю
виконав програму польоту — спостерігав за приладами й устаткуванням
корабля, підтримував безперервний радіотелефонний, телеграфний зв’язок,
спостерігав за Землею та зірками, вживав їжу та воду. Протягом усього
часу космонавт стежив за впливом невагомості на стан свого організму.
Облетівши Землю еліптичною (витягнутою, а не круглою) орбітою і повністю
виконавши програму, на початку другого витка о 10 год 55 хв космонавт
із кораблем «Схід» благополучно приземлився у заданому районі. На згад-
ку про цю видатну подію на місці приземлення першого космонавта Землі
поблизу від села Смелівка Терновського району Саратівської області вста-
новлено обеліск. Із тих пір можна сміливо говорити, що Юрій Гагарін — це
людина, що зробила навколосвітню подорож за півтори години. Це була
перша в історії людства космічна подорож.
6. Перша висадка людей на Місяці.
14 вересня 1959 р. радянська автоматична станція «Місяць-2» уперше
досягла поверхні Місяця і передала на Землю фотографії місячної поверхні.
У 1969 р. американські астронавти висадилися на Місяці.

91
7. Перший український космонавт.
У 1997 р. український космонавт Леонід Каденюк брав участь у кос-
мічному польоті у складі українсько-японсько-американського екіпажу на
кораблі «Колумбія». Л. Каденюк проводив у космосі досліди з вирощування
рослин в умовах невагомості. Політ тривав 16 діб.
Леонід Каденюк народився у Чернівецькій області, колишній російський
льотчик-випробувач 1-го класу, брав участь у випробуванні багаторазової
станції «Буран» і готувався стати командиром корабля «Союз-ТМ», але в 1996
р. звільнився зі Збройних Сил Росії і став офіцером Збройних Сил України.
РЗ-2: 1, 2, 3, с. 31.
Бесідаff
— Уявлення про Всесвіт формувалося протягом усієї історії людства.
У чому допомогли людям знання про Космос? (Люди навчилися вести від-
лік часу й орієнтуватися в просторі.)
— Які можливості у вивченні Космосу з’явилися у людства в ХХ ст.?
(Космічні апарати та потужні, у тому числі навколоземні телескопи.)
А: § 17.
Б: § 16, 17.
В: § 17.
Г: § 17.
Урок 20
Тема. Зоряні світи — галактики. Сузір’я. Зірки.
Мета уроку: — навчальна — дати уявлення про особливості таких
космічних тіл, як зірки, навчити школярів знаходи-
ти на нічному небі сузір’я Великої та Малої Ведме-
диць, Полярну зірку, Чумацький Шлях, орієнтувати-
ся за Полярною зіркою;
— розвивальна — розвинути цікавість до астрономії,
наукових гіпотез;
— виховна — виховувати в учнів дбайливе ставлення
до навколишнього світу через пізнання унікальнос-
ті земного життя у нескінченності Всесвіту, прище-
плювати спостережливість і уважність до навко-
лишнього середовища.

92
Всесвіт, Галактика, сузір’я, зірки, Чумацький Шлях,
туманності.
Методи уроку: пояснювально-ілюстративний, частково пошуковий.
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, схема на дошці «Всесвіт і його будова».
зв’язки:
астрономія (11 клас), історія стародавнього світу
(6 клас).
1. Розрізнення зірок за кольором, температурою та розміром.
2. Кількість зірок у Всесвіті.
3. Туманності.
4. Сузір’я.
5. Галактики.
6. Схема структури Всесвіту.
Хід уроку
1. Чим відрізняється будова Всесвіту за Миколою Коперніком від уяв-
лень стародавніх греків?
2. Як змінилися уявлення про Всесвіт завдяки Джордано Бруно?
3. Який прилад для спостережень використовують учені, досліджуючи
Космос? Які можливості в освоєнні космосу з’явилися у людства
у другій половині ХХ ст.?

93
На минулому уроці ми говорили про те, що світ, який існує навколо
нас, одержав назву Всесвіту, або Космосу. Увесь він — від дрібних порошин
до гігантських скупчень зірок — існував завжди і ніколи не зникне, не має
ні початку, ні кінця. Всесвіт, або Космос, нескінченний.
Відчуття нескінченності космосу найкраще дає нічне зоряне небо.
Бесідаff
— Чи насправді зірки є такими малими, якими ми їх бачимо на ніч-
ному небі? (Зірки здаються нам маленькими яскравими точками, тому що
відстань до них від Землі дуже велика, насправді зірки величезні.)
— Чому ми бачимо зірки на нічному небі (пригадайте світлові й теплові
явища — які за температурою тіла найчастіше випромінюють світло)? (Зірки
випромінюють світло, і тому їх видно на нічному небі. Вони випромінюють
світло, тому що розпечені.)
— Як називається найближча до Землі зірка, яку ми бачимо навіть
удень? (Сонце.)
— Чому вдень ми не бачимо інших зірок, окрім Сонця? (Тому що світло,
що йде від Сонця, настільки яскраве, що затьмарює собою інші зірки.)
— На прикладі Сонця скажіть, яку форму мають зірки. (Кулясту.)
Отже, зірки — це величезні кулясті розпечені небесні тіла.
1. Розрізнення зірок за кольором,
температурою та розміром.
Усі зірки, окрім Сонця, розташовані дуже далеко від Землі. Найближча
до нас (після Сонця) зірка Проксима розташована так далеко, що світло від
неї йде до Землі більше 4 років!
За температурою поверхні зірки поділяються на червоні (найбільш
холодні), жовті (зірки середньої температури) та білі (найбільш розпечені
зірки). Наше Сонце належить до жовтих зірок.
Різняться зірки і за розмірами. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів
більші за Сонце. Є зірки-карлики, які в десятки разів менше від Сонця.
Бесідаff
— Чому всі зірки, окрім Сонця, здаються нам однаково маленького роз-
міру? (Усі вони перебувають на різній відстані від Землі й не обов’язково
ті, що здаються нам найяскравішими, насправді є найбільшими і найбільш
розпеченими. Наприклад, світло електричного ліхтарика вночі виглядає
яскравіше, ніж світло цих зірок тільки тому, що ліхтарик у нас у руках.)

94
Отже, Сонце — у всіх відношеннях середня зірка серед інших.
РЗ-1: 2, с. 30.
2. Кількість зірок у Всесвіті.
Бесідаff
— Неозброєним оком (тобто без збільшувальних пристроїв) на нічному
небі можна розрізнити близько 2000 зірок. Насправді ж їх мільярди. Чому
не можна порахувати точну кількість зірок у Всесвіті? (По-перше, зірки,
як і інші космічні тіла, постійно рухаються. По-друге, зірки не є вічними
тілами — вони народжуються, живуть і вмирають.)
3. Туманності.
У космосі, окрім зірок, існують гігантські хмари газів і пилу, які
називають туманностями. У більших туманностях можуть утворюватися
зірки. Зародження зірки відбувається тоді, коли часточки газів і пилу при-
тягаються і збиваються в одну велику кулю. Куля починає розігріватися
і випромінювати світло. Це нагадує запалене багаття: скільки б дров не було
складено для багаття спочатку, якщо їх не підкидати, багаття рано чи пізно
догорить. «Паливо» будь-якої зірки рано чи пізно скінчується.
4. Сузір’я.
З давніх часів для зручності спостережень люди поєднували зірки
в сузір’я. Зірки, що входять до одного сузір’я, тільки здалеку здаються
сусідами, насправді їх відділяють величезні відстані. Тому під сузір’ями
розуміють не тільки групу зірок, а ділянку неба у певних межах. Напри-
клад, жителі Києва живуть досить далеко від харків’ян, але для жителів
Австралії ми всі земляки — громадяни своєї держави Україна.
Зірки, об’єднані в сузір’я, схематично, тобто дуже приблизно, нагаду-
ють різні фігури. Тому люди дали їм відповідні назви, щоб відрізняти одне
сузір’я від іншого. Із цими назвами пов’язані легенди і міфи стародавнього
світу. Найбільш відомими є 12 сузір’їв (знаки Зодіаку).
Сьогодні усе небо умовно розділене на 88 сузір’їв. Деякі з них можна
спостерігати тільки у певну пору року (наприклад, сузір’я Оріон можна
побачити в Україні лише взимку). Безліч сузір’їв у нашій північній півкулі
взагалі не видно (наприклад, сузір’я Південний Хрест).
Робота з підручником:ff
А: рис. 18.7 (с. 98);
Б: рис. 82 (с. 74);
В: рис. 91, 92 (с. 80, 81);
Г: рис. 60 (с. 70).

95
Учитель ілюструє свою розповідь рисунками у підручнику. Учні пра-
цюють із підручником.
У північній півкулі найбільш відомими сузір’ями є Велика і Мала
Ведмедиці, які ми можемо спостерігати протягом усього року. В Україні
ці сузір’я в народі називають Великий Віз і Малий Віз, або Великий Ківш
і Малий Ківш. Кожне із цих двох сузір’їв складається із семи яскравих
зірок.
Подивіться на рисунок. Сім зірок утворюють сам «ківш», а ще три зірки —
ручку до нього. Якщо продовжити пряму лінію, яку утворюють дві крайні
зірки великого ковша, та відкласти на цій лінії 5 разів таку саму відстань,
як між цими двома крайніми зірками, то можна знайти Полярну зірку. По-
лярною зіркою закінчується ручка Малого Ковша. Полярна зірка допомагає
визначити сторони обрію вночі, коли інших орієнтирів не видно.
Бесідаff
— Якщо стати обличчям до Полярної зірки, то як будуть розташовані
по відношенню до спостерігача інші сторони обрію? (Позаду буде південь,
праворуч — схід, а ліворуч — захід.)
РЗ-1: 1, 3, 4, с. 29—30.
РЗ-2: 1, 2, 3, 4, с. 32—33.
5. Галактики.
Зірки утворюють системи, які називаються галактиками. Наша Сонячна
система розташована на окраїні нашої Галактики, тому основну частину
нашої Галактики можна бачити ніби збоку. Так само, як ми не можемо до-
бре роздивитися свій ніс без дзеркала, тому що він розташований близько
до очей. Зате ми можемо докладно розглянути свої руки або ноги, тому що
вони розташовані на великій відстані від очей.
Наша Галактика виглядає особливо яскраво влітку: світла смуга з без-
лічі зірок, що проходить через усе нічне небо. Українці здавна називали її
Чумацьким Шляхом.
Учені вважають, що положення нашої Сонячної системи на окраїні Га-
лактики є сприятливим для нашої планети. Тут протягом багатьох мільярдів
років не відбувалося космічних катастроф. Саме тому на Землі з’явилося
і збереглося життя. Можна сказати, що доля подальшого існування або за-
гибелі людської цивілізації — питання поводження самих людей стосовно
природи та один одного.
6. Схема структури Всесвіту.
Якщо залишається достатньо часу (5—7 хвилин), учитель може дати
завдання учням побудувати в зошитах схему Всесвіту, яку він у процесі
уроку створив на дошці за допомогою кольорової крейди.

96
Вс е С в іт
Галактики
Зірки
сузір’я
Бесідаff
— Що таке зірки? (Величезні розпечені газові кулі, що випромінюють
тепло та світло.)
— Чому світло та тепло від інших зірок не впливає на Землю? (Тому
що інші зірки розташовані дуже далеко від Землі.)
— Чому на Землі ми відчуваємо тепло і світло тільки однієї зірки —
Сонця? (Тому що інші зірки розташовані дуже далеко від Землі.)
— Кому необхідно вміти орієнтуватися по зірках? (Мореплавцям, вій-
ськовим, мандрівникам.)
— Як називаються великі зоряні системи? (Галактики.)
— Як називається наша галактика? (Чумацький Шлях, або Галактика.)
А: § 18.
Б: § 16.
В: § 18.
Г: § 16.
Читати, відповідати на запитання після параграфа.

97
Урок 21
Тема. Сонце. Сонячна система.
Практична робота 5. Визначення сторін обрію за до-
помогою Сонця.
Мета уроку: — навчальна — вивчити небесні тіла, що входять до
Сонячної системи, та відмітні ознаки для кожного
з них, навести приклади впливу космічних факторів
на середовище життя і його умови;
— розвивальна — знайти подібності та відмінності
між різними небесними тілами, що входять до Со-
нячної системи: планетами й астероїдами, плане-
тами та зірками, між метеоритами й астероїдами;
запам’ятати черговість розташування планет у Со-
нячній системі;
— виховна — донести до свідомості учнів думку про
унікальність фізичних умов нашої планети (темпе-
ратури, наявності атмосфери з киснем) для розви-
тку життя, підкреслити вирішальне значення соняч-
ного тепла і світла для життя на Землі.
та терміни: планета, астероїд, метеорит, метеор, комета.
Метод уроку: порівняльно-ілюстративний.
Тип уроку: урок одержання і засвоєння нових знань.
Обладнання: плакат «Сонячна система і її будова», модель Сонячної
системи.
зв’язки: астрономія (11 клас), біологія (6 клас).
1. Сонячна система, практична робота 5.
2. Планети — холодні небесні тіла.
3. Орбіта — шлях планети навколо Сонця.
4. Планети земної групи і планети-гіганти.
5. Астероїди, комети, метеорити та метеори.

98
Хід уроку
1. Назвіть свою космічну «адресу»:
Галактика __,
система __,
планета __.
1. Що таке зірки? Для чого зірки об’єднують у сузір’я?
2. За якими ознаками зірки відрізняються одна від одної?
Бесідаff
Хоча Сонце є звичайною зіркою, тобто середніх розмірів і середньої
для зірок температури, для нас, жителів Землі, Сонце — єдине джерело
тепла і світла. Чому Сонце може випромінювати тепло і світло? (Тому що
Сонце, як і всі зірки,— розпечена газова куля. Температура на поверхні
Сонця 6000 °С, а в центрі — набагато більше.)
— Що більше за розмірами — Земля чи Сонце? (Сонце більше.)
— Діаметр Сонця у 100 разів більше діаметра Землі. Якщо уявити собі
Сонце гігантським кошиком, то кульок розміром із Землю у такий кошик по-
містилося б більше мільйона. Чому Сонце, яке ми бачимо на небі, не здається
нам таким величезним? Воно знаходиться дуже далеко від Землі? Назвіть
найбільшу в природі швидкість. (Швидкість світла 300 000 км/с.)
Отже, світло від Сонця до Землі дістається з такою величезною швид-
кістю за 8 хв 19 с.
Усі ви бачили багаття з палаючих дров. Полум’я завжди піднімається
набагато вище, ніж лежать дрова. Полум’я від розпеченого Сонця теж по-
ширюється на мільйони кілометрів від самого Сонця. Ця зовнішня світна
частина Сонця називається сонячною короною. Така назва означає, що ця
зовнішня частина нерівна, утворює опуклості, які нагадують зубці справж-
ньої корони — символу королівської влади.
Учитель ілюструє свою розповідь рисунками у підручнику (А: рис. 85
(с. 79); Б: рис. 94 (с. 83); В: рис. 61 (с. 71)).

99
1. Сонячна система.
Якщо Сонце величезне, значить, великою є і його маса. Відповідно до
відомого нам закону всесвітнього тяжіння, тіла з великою масою здатні при-
тягати до себе, як магніти, інші тіла. Насправді Сонце утримує навколо себе
безліч космічних тіл — 9 планет разом із їхніми супутниками, астероїди,
комети, метеорити й метеори. Всі разом вони утворюють Сонячну систему.
Сонце — центр цієї системи. Розглянемо будову сонячної системи.
Робота з підручником (А: рис. 77 (с. 72); Б: рис. 95 (с. 84), 112 (с. 97);
В: рис. 54 (с. 65), 62 (с. 74)).
Практична робота 5
РЗ-1 містить описання ходу виконання практичної роботи 5 в темі
«Земля — планета Сонячної системи».
Виконай практичну роботу на тему «Визначення сторін обрію за допо-
могою Сонця».
Погожого сонячного ранку вийди на вулицю і подивись: із якого боку
зійшло Сонце. Там розташований схід. Обідньої пори повтори свої спосте-
реження за Сонцем. Де воно цього часу перебуває — там південь. На проти-
лежному боці від півдня розташована північ. Дочекайся вечора і подивись,
у якій частині неба Сонце заходить за обрій. Цю сторону називають захід.
Перевір за допомогою компаса, чи належним чином ти визначив сторо-
ни обрію за Сонцем. Пригадуєш, стрілка компаса завжди вказує на північ.
Стань обличчям до півночі. Праворуч від тебе перебуватиме схід, ліворуч —
захід.
2. Планети — холодні небесні тіла.
Бесідаff
— Що ж таке планети? (Планети, на відміну від зірок,— це холодні
небесні тіла.)
— Чи можуть холодні небесні тіла випромінювати власні світло та
тепло? (Ні.)
— Чому можемо ми бачити планети? (Вони відбивають світло
Сонця.)
— Яку форму мають усі планети? (Кулясту.)
— Усі планети, як і Земля, обертаються навколо своєї осі. Слово «вісь»
у побутовому вжитку означає металевий стрижень, навколо якого оберта-
ється тіло. Наведіть приклади таких тіл (іграшок, атракціонів, технічних
засобів), які обертаються навколо осі. (Карусель, колесо огляду, вовчок,
пропелер літака, глобус.)
Вісь, навколо якої обертаються планети, є уявною. Тобто у планет на-
справді немає ніякого стрижня, але вони обертаються навколо уявної лінії,

100
що проходить крізь планету. М’яч, що котиться по землі, теж обертається
навколо уявної осі. Сонце теж обертається навколо уявної осі, тільки дуже
повільно.
3. Орбіта — шлях планети навколо Сонця.
Усі планети обертаються навколо Сонця. Шлях планети навколо Сон-
ця називається орбітою. Орбіти всіх планет мають витягнуту форму, але
близьку до окружності.
РЗ-1: 1, 2, с. 31.
Бесідаff
— Чим планети відрізняються одна від одної? (Довжиною орбіти.)
— В якої планети найкоротша орбіта? (У Меркурія, тому що він най-
ближче за інші планети розташований до Сонця.)
— В якої планети найдовша орбіта? (У Плутона, тому що він найдальше
від усіх планет розташований від Сонця.)
— Отже, якщо у планет різна довжина орбіти, що ще відрізняє їх?
(Відстань від Сонця.)
4. Планети земної групи і планети-гіганти.
Ще одна суттєва відмінність планет однієї від одної — розмір. За роз-
мірами усі планети можна поділити на дві групи — планети земної групи
(Меркурій, Венера, Земля, Марс) і планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран,
Нептун).
РЗ-1: 3, с. 32.
РЗ-2: 1, 2, 3, 4, с. 34—35.
5. Астероїди, комети, метеорити та метеори.
Між орбітами Марса та Юпітера розташований пояс астероїдів. Ас-
тероїди, або малі планети (діаметром від 1 до 800 км),— холодні кам’яні
уламки, частіше неправильної форми. Припускають, що астероїди — сліди
давньої космічної катастрофи — вибуху існуючої колись дев’ятої планети
Сонячної системи.
Комета (від грецьк. «хвостата») — це маса замерзлої води та газів із
вкрапленнями каменів і пилу. Комета складається з голови та хвоста.
Кожна комета рухається по своїй теж витягнутій орбіті, наближаючись
і віддаляючись від Сонця. Коли комета наближається до Сонця, її голова,
тобто маса льоду, починає танути.
РЗ-1: 2, с. 29.

101
Чим ближче комета до Сонця, тим яскравішим та довшим є її «хвіст»,
утворений із відталих газів і кам’яного пилу. Хвіст комети завжди спря-
мований від Сонця.
У міжпланетному просторі рухається ще багато твердих тіл — метеорів
та метеоритів. Метеорити — уламки інших небесних тіл (астероїдів і ко-
мет). Існують кам’яні, залізні та залізо-кам’яні метеорити. Якщо метеорит
потрапляє в поле тяжіння Землі, то він падає на її поверхню, залишаючи
слід на місці падіння. Поки метеорит рухається до поверхні планети, від
тертя він розігрівається і починає світитися.
Якщо тверде космічне тіло дуже маленьке, розміром з горошину, воно
називається метеором. Метеори повністю згоряють під час свого падіння
крізь земну атмосферу. На нічному небі метеори видно у вигляді яскравої
іскорки, що пролітає по темному небі. Люди називають їх «зірками, що
падають».
Бесідаff
— Чому назва «зірки, що падають» є помилковою? (Зірки є величезними,
і зіткнення з ними призвело б до планетарної катастрофи.)
— Як розподілити кам’яні небесні тіла в порядку спадання їхніх роз-
мірів? (Астероїди, метеорити і найменші — метеори.)
— Чи входять до Сонячної системи далекі зірки? (Ні.)
РЗ-1: 1, 3, с. 28—29.
Сонячна система — частина Галактики, система космічних тіл. Вона
містить у собі Сонце — єдину для системи зірку, 8 планет, пояс астероїдів,
комети, метеорити та метеори. До Сонячної системи не входять далекі
зірки.
А: § 19, практична робота (с. 119).
Б: § 18.
В: § 19, 22, практична робота 5 (с. 86).
Г: § 18, 19, практична робота 5 (с. 80).
Урок 22
Тема. Місяць. Фази Місяця. Сонячні та місячні затемнен-
ня.

102
Мета уроку: — навчальна — визначити форму і розміри Місяця,
характер його поверхні порівняно із Землею, осно-
вні фази Місяця, відмінності природних і штучних
супутників;
— розвивальна — пояснити учням причини сонячних
і місячних затемнень, відсутності життя на Місяці;
— виховна — підкреслити взаємозв’язок речей та
явищ у природі на прикладі конкретних астроно-
мічних явищ.
та терміни: супутник, місячні фази, кратер.
Метод уроку: порівняльно-ілюстративний.
Тип уроку: урок одержання нових знань.
Обладнання: глобуси Місяця та Землі, підручник.
зв’язки: астрономія (11 клас), географія (6 клас).
1. Розміри Землі та Місяця.
2. Наслідки відсутності атмосфери на Місяці.
3. Поверхня Місяця.
4. Місячні фази.
5. Види затемнень та їхні причини.
6. Природні супутники інших планет.
Хід уроку
1. Що таке планети? Чим вони схожі одна з одною? Чи входять до Со-
нячної системи далекі від Землі зірки?

103
2. Чим метеори відрізняються від метеоритів та астероїдів? Назвіть,
які небесні тіла входять до Сонячної системи.
Бесідаff
— Яким словом називають людину, яка йде з вами однією дорогою
(наприклад, однокласник, що повертається зі школи разом із тобою)? (Су-
путник.)
— Як називається найближче до Землі космічне тіло? (Місяць.)
Місяць — це природний супутник Землі. Він рухається навколо Землі
та разом із Землею по її орбіті навколо Сонця.
1. Розміри Землі та Місяця.
Бесідаff
— Яку форму має Місяць? (Кулясту.)
— Що більше — Земля чи Місяць? (Земля більше.)
— Діаметр Місяця в чотири рази менше діаметра Землі (діаметр — най-
довший відрізок, який можна провести між двома точками окружності).
Яке із цих двох тіл має більшу масу? (Земля.)
M Місяця < M Землі у 80 разів.
Земля
Місяць
2. Наслідки відсутності атмосфери на Місяці.
Бесідаff
— Якщо Місяць менше і легше Землі, яке із цих двох тіл має менше
тяжіння? (Місяць.)

104
— Тяжіння Місяця приблизно у шість разів є слабшим, ніж тяжіння
Землі. Тому на Місяці можна стрибати набагато вище і далі, ніж на Землі.
Що з того, що є на Землі, відсутнє на Місяці? (Повітря, вода, ґрунт і життя.
Отже, необхідні для людей продукти харчування.)
— Чому на Землі є атмосфера, а на Місяці її немає? (Слабке тяжіння
Місяця не може втримувати біля себе молекули газів.)
— Через відсутність атмосфери, яка для планети відіграє роль ковдри,
на Місяці дуже великий перепад, або коливання, температур: від 130 °С
удень до –170 °С вночі на неосвітленій стороні Місяця. Пригадайте звукові
та світлові явища природи. Якщо на Місяці немає повітря, то які явища
там відсутні? (Немає сутінків — із заходом Сонця одразу ж настає темря-
ва, тому що немає повітря, яке б розсіювало сонячне світло. Так само на
Місяці не поширюються звуки, тому що для поширення звуку потрібне
середовище (речовина — повітря, вода), щоб передавати коливання, або
звукові хвилі.)
3. Поверхня Місяця.
Робота з підручником: А: рис. 21.5 (с. 111); Б: рис. 80 (с. 73);
В: рис. 106 (с. 92—93); Г: рис. 72 (с. 84).
Учитель ілюструє свою розповідь рисунками з підручника. Учні пра-
Поверхня Місяця, як і поверхня Землі, має нерівності — гори і запа-
дини. Більші западини на Місяці називають морями. Їм дали дуже гарні
назви — море Радості, море Спокою, море Достатку, океан Бур.
Бесідаff
— Чому западини на поверхні Місяця назвали морями — адже на-
справді води в них немає? (Якби вода з’явилася, то ці моря заповнилися
б водою, як на Землі.)
— Западини поменше й іншої форми (на Місяці таких западин безліч)
називаються кратерами. Учені вважають, що місячні кратери — сліди
падіння величезних метеоритів. Такі сліди є і на Землі. Що руйнує такі
кратери на Землі? (Вітер, вода та діяльність живих організмів, тобто руй-
нівники, відсутні на Місяці.)
— Місяць, як і планети,— холодне небесне тіло. Отже, він не може
випромінювати власне світло. Чому ми бачимо Місяць на нічному небі?
(Місяць відбиває сонячне світло.)
Швидкості обертання Місяця навколо своєї осі і навколо Землі збігають-
ся, тому Місяць обернений до Землі завжди однією стороною. Освітленість
цієї видимої сторони Місяця змінюється протягом місяця. Форма освітленої
видимої частини Місяця називається місячною фазою.
РЗ-1: 1, с. 35.
РЗ-2: 1, с. 40.

105
Існує чотири місячні фази:
1 — молодик (Місяця не видно);
2 — зростаючий Місяць (форма освітленої частини Місяця
має вигляд півмісяця ріжками вліво і якщо до цього
півмісяця домалювати вертикальну паличку, то вийде
літера Р українського алфавіту)
3 — повний місяць, або повня (Місяць видно на небі у ви-
гляді правильної освітленої окружності)
4 — старіючий Місяць (серп Місяця обернутий ріжками
вправо і нагадує літеру С).
Повна зміна фаз Місяця від молодика до молодика відбувається за
29,5 земних діб. За цей час Місяць робить повний оберт навколо Землі
і навколо своєї осі.
РЗ-1: 2, с. 36.
РЗ-2: 2, с. 40.
Бесідаff
Учитель демонструє для порівняння глобуси Землі та Місяця.
— Чим відрізняються уявні осі обертання Землі та Місяця? (Земна вісь
нахилена до площини орбіти, а місячна є прямою.)
З фазами Місяця пов’язують чимало подій і дії у різних сферах діяльності
людини. Наприклад, на «зростаючому» Місяці краще саджати рослини, які
ростуть вгору: помідори, кріп, квіти та дерева. Будь-які розпочаті справи ма-
ють закінчитися успішно. Краще гояться рани та скоріше росте підстрижене
в період «зростаючого» Місяця волосся. І навпаки, на «старіючому» Місяці
саджають рослини, які йдуть у корінь,— картоплю, моркву, часник. На «ста-
ріючому» Місяці не варто починати нові справи, робити хірургічні операції.
5. Види затемнень та їхні причини.
А: рис. 21.7 та 21.8 (с. 113); Б: інший вид роботи (немає рис. у підруч-
нику); В: рис. 108—110 (с. 95); Г: рис. 71 (с. 83).
Якщо три небесних тіла — Сонце, Земля та Місяць — розташовують-
ся на одній прямій, то тіло, розташоване в цей момент ближче до Сонця,
відкидає тінь.
Якщо Місяць відкидає тінь на Землю і повністю або частково затуляє
собою Сонце — це сонячне затемнення. Якщо ж тінь космічного масштабу
створює Земля і затуляє від сонячного світла Місяць — це місячне затем-
нення. Диск Місяця під час місячних затемнень видно у вигляді темно-
червоного диску. Місячні затемнення бувають частіше, ніж сонячні.

106
6. Природні супутники інших планет.
Бесідаff
— Місяць — природний супутник Землі. Що означає слово «природ-
ний»? (Створений природою.)
— Природні супутники є у всіх планет, окрім Меркурія та Венери. Чому
немає супутників у першої та другої від Сонця планет Сонячної системи?
(Очевидно, їхнє тяжіння не може конкурувати із тяжінням Сонця.)
— У Марса два супутники — Фобос і Деймос (у перекладі з грецької
мови — страх і жах), у Юпітера — кілька десятків супутників, навколо
Сатурна обертається кільце астероїдів. Навколо Землі обертається безліч
штучних супутників. Ким створені штучні супутники? (Людьми.)
— Для чого запускають штучні супутники? (Вони стежать за погодою,
забезпечують роботу телебачення і телефонний зв’язок.)
Саме літальні космічні апарати дозволили побачити і сфотографувати
зворотну, невидиму із Землі сторону Місяця.
Бесідаff
— Що таке Місяць? (Місяць — єдиний природний супутник Землі,
найближче до Землі космічне тіло.)
— Як називається видима освітлена сторона Місяця? (Місячна фаза.)
— Як мають бути розташовані три небесних тіла — Сонце, Земля та
Місяць,— щоб утворилася тінь космічних масштабів — затемнення? (Ці
три небесних тіла мають розташований на одній прямій.)
А: § 21.
Б: конспект.
В: § 21.
Г: § 21.
Урок 23
Тема. Обертання Землі навколо своєї осі й навколо Сон-
ця.
Мета уроку: — навчальна — користуючись рисунками в підручни-
ку, обговорити з учнями форму Землі, запам’ятати
дні весняного та осіннього рівнодення, аналізува-
ти добовий рух Сонця по небозводу;
— розвивальна — встановити взаємозв’язок між
космічним рухом Землі та умовами життя на Зем-
лі, причини зміни освітленості півкуль протягом
року, зміни пір року;

107
— виховна — показати на конкретних прикладах
значення вивчення Всесвіту для людини, знань
про планету Земля у повсякденному житті.
рік, сезони, або пори року, дні осіннього та весняно-
го рівнодення, зимового і літнього сонцестояння.
Метод уроку: пояснювально-ілюстративний, створення проблем-
ної ситуації.
Обладнання: підручник, глобус Землі, ліхтарик, дві металеві плас-
тини.
Тип уроку: одержання нових знань, умінь і навичок.
зв’язки:
астрономія (11 клас), географія (6 клас).
1. Освітлення та нагрівання Землі Сонцем. (Досліди 1, 2.)
2. Зміна пір року.
3. Дні зимового та літнього сонцестояння, осіннього та
весняного рівнодення.
Хід уроку
Запитання та завданняff
1. Що таке фаза Місяця? Намалювати на дошці вигляд Місяця у кожній
із чотирьох фаз і написати їхні назви. Чому протягом місяця форма
видимої частини Місяця змінюється?
2. Розповісти про поверхню Місяця: що таке місячні моря та місячні кра-
тери? Чому слідів від падіння метеоритів немає на поверхні Землі?
3. Намалювати взаємне розташування небесних тіл і пояснити при-
чини сонячних і місячних затемнень. Які затемнення трапляються
частіше — сонячні чи місячні?

108
Сонце — найближча до Землі зірка, і тому воно — неодмінний учасник
безлічі явищ, які відбуваються на нашій планеті. Рік — відрізок часу, за
який Земля робить один повний оберт по своїй орбіті навколо Сонця. Про-
тягом року кількість сонячного тепла та світла, яке отримує, наприклад,
Україна, змінюється. Це зміна пір року, або сезонів.
— Пригадайте їхні назви. (Зима, весна, літо та осінь.)
РЗ-1: 1, 2, 3, с. 33—34.
1. Освітлення та нагрівання Землі Сонцем.
Чому ж відбувається зміна пір року?
Дослід 1. Демонстрація залежності нагрівання поверхні від кута па-
діння променів Сонця.
Візьмемо ліхтарик і дві металеві пластини, розташовані під різним
кутом по відношенню до джерела світла. Яка із двох пластин нагріється
краще? Краще нагріється та пластина, на поверхню якої промені падають
рівно, прямо, а не під кутом.
Висновок 1: Чим рівніше падають на поверхню промені, тим більше
світла і тепла вона одержує. Промені, що падають під кутом до поверхні,
ніби розмазуються по ній і нагрівають поверхню гірше.
Дослід 2. Підтвердження пояснення нерівномірності нагрівання земної
поверхні її кулястістю.
Планета Земля, як і всі планети Сонячної системи, має кулясту форму.
Кути, під якими промені світла падають на поверхню земної кулі, різні.
Тому різні ділянки нашої планети освітлені й нагріті по-різному. А: рис.
20.2 (с. 105); Б: рис. 87 (с. 80); В: рис. 104 (с. 90); Г: рис. 68 (с. 79).
Бесідаff
— Яка із трьох точок А, В або D освітлюється променями Сонця, що
падають під прямим кутом? (Точка A, тому вона найкраще освітлена і на-
гріта і показана на рисунку білим кольором.)

109
— На яку із трьох точок промені Сонця падають під найменшим кутом?
(На точку D, тому вона освітлена гірше за інші і показана синім кольором.
Освітленість точки B є середньою.)
— Чому різні точки нашої планети освітлюються Сонцем по-різному?
(Тому що промені Сонця падають на поверхню Землі під різними
кутами.)
Висновок 2: Неоднакова освітленість різних ділянок поверхні Землі
зумовлена кулястою формою.
2. Зміна пір року.
Отже, протягом року освітленість Сонцем однієї й тієї ж місцевості
є різною.
Подивимося на модель Землі — глобус. Його вісь обертання нахилена
до площини орбіти (площина орбіти у цьому випадку — підставка глобуса).
Точно так само нахилена й уявна вісь обертання Землі. Планета обертається
навколо Сонця, ніби нахилившись набік.
Кут нахилу осі обертання Землі до площини орбіти залишається по-
стійним (так само положення осі глобуса до його підставки не змінюється).
Проте змінюється кут нахилу земної осі щодо Сонця.
А: рис. 20.3, 20.5 та 20.6 (с. 106—107).
Б: рис. 88 (с. 81).
В: рис. 105 (с. 91).
Г: рис. 68 (с. 79).
Коли північна півкуля Землі (верхня частина Землі) «відвертається»
від Сонця, в Україні настає зима. У цей же час південна півкуля (нижня
півкуля) обернена до Сонця.
Бесідаff
— Яка пора року в цей час у південній півкулі? (Літо.)
— За півроку, коли Земля подолала половину шляху по орбіті, ситуація
змінюється на протилежну. Земля підставляє Сонцю північну (верхню) пів-
кулю — у нас настає літо. Яка пора року настає тоді в південній півкулі,
що відвернена від Сонця? (Зима.)
— Існує також проміжне положення. Вісь обертання Землі нахилена
стосовно Сонця так, що однаково освітлюються і північна, і південна пів-
кулі. Які пори року можна назвати проміжними? (Осені та весни.)
Висновок 3: Через те що земна вісь обертання нахилена до орбіти, про-
тягом року кожна ділянка Землі одержує різну кількість тепла та світла —
існують пори року.
РЗ-2: 1—3, с. 36.

110
3. Дні зимового та літнього сонцестояння,
осіннього та весняного рівнодення.
Жителі Землі можуть спостерігати рух планети по орбіті тільки за
рисунками. Але зміни положення земної осі стосовно Сонця (тобто якою
стороною вона «дивиться» на Сонце) — це ми можемо помітити за інши-
ми ознаками. Протягом року змінюється висота полуденного Сонця над
обрієм. У результаті тривалість його шляху по небу теж є різною, а отже,
відрізняється тривалість світлового дня.
РЗ-1: 4, с. 34.
РЗ-2: 4, с. 37.
Бесідаff
— Яка поверхня краще нагрівається — та, на яку промені падають
рівно чи під кутом? (Краще нагрівається та поверхня, на яку промені па-
дають рівно.)
— Чому різні ділянки земної поверхні в один і той саме час освітлені
сонцем по-різному? (Тому що наша планета має кулясту форму.)
— Чому протягом року одна ділянка земної поверхні одержує то біль-
ше, то менше тепла? (Тому що уявна вісь обертання Землі нахилена до
площини орбіти.)
— Які зміни протягом року доводять, що положення земної осі стосов-
но Сонця змінюється? (Змінюється висота Сонця над обрієм і тривалість
світлового дня.)
РЗ-2: 1—5, с. 38—39.
1. А: § 22, 20.
Б: § 18 (с. 83—85).
В: § 20.
Г: § 20.
2. Підготуватися до підсумкового повторення. Повторити А: § 17—22;
Б: § 16—18; В: § 17—22; Г: § 16—21.
При наявності в учнів РЗ-1 домашнім завданням може бути виконання
розділу «Підготовка до тематичного контролю» або с. 44 РЗ-2.

111
Урок 24
Підсумкове повторення 3 (Розділ 2. Тема 1),
письмова форма
IІІ. Роздавання карток із запитаннями і завданнями підсумкового
IV. Збирання відповідей у письмовій формі та карток
із запитаннями і завданнями
V. Аналіз-обговорення запитань, що викликали утруднення під час
відповіді
Хід уроку
Підсумкове повторення проводиться за 4 варіантами, у кожному ва-
ріанті по 4 різнорівневі завдання. Усі запитання і завдання, включені до
підсумкового повторення, узяті з підручника Базанова, Т. И., Новак, Е. В.,
Дербенева, А. Г. и др. Природоведение: Учебник для 5-го класса.— Х.: Мир
детства, 2005.— 193 с.
IІІ. Роздавання карток із запитаннями
і завданнями підсумкового повторення
I варіант
1. Закінчіть речення
До земної групи належать планети __.
2. Назвіть свою «адресу» в космічному просторі:
Галактика __,
система __,
планета __.
3. Чому не можна точно підрахувати кількість зірок у космосі (назвіть
3—4 причини)?
4. Чому різні ділянки поверхні Землі в один і той саме час освітлені
по-різному? Які з них краще нагріваються?
II варіант
1. Закінчіть речення
До планет-гігантів належать __.

112
2. Чому Місяць називають супутником Землі?
3. Чим планети та зірки відрізняються одна від одної (назвіть 3—
4 відмінності)?
4. За якою зіркою і яким чином можна визначити сторони обрію
вночі?
III варіант
1. Що відбувається з космічним тілом, що потрапило в атмосферу
Землі?
2. Скільки великих космічних тіл у Сонячній системі? Скільки серед
них зірок?
3. Чим планети схожі між собою (назвіть 3—4 ознаки)?
4. Що мають взяти із собою космонавти, що відправляються в експе-
дицію на Місяць, і чому?
IV варіант
1. Назвіть прізвища відомих вам космонавтів.
2. Чому в Місяця немає атмосфери?
3. Чим планети відрізняються одна від одної (назвіть 4—5 відміннос-
тей)?
4. Чому відбувається зміна дня і ночі та зміна пір року?
що викликали утруднення під час відповіді
А: повторити § 17—22.
Б: повторити § 16—18.
В: повторити § 17—22.
Г: повторити § 16—21.

113
Тема 2. Умови життя на планеті земля
Урок 25
Тема. Чинники, що забезпечують існування життя на
Землі.
Мета уроку: — освітня — разом із учнями пригадати і назвати чин-
ники, або умови, життя на Землі (особливо порівня-
но з іншими планетами, про які йшлося у Темі 1);
— виховна — виховувати дбайливе ставлення до уні-
кальної природи Землі;
— розвивальна.
чинник, або причина, оптимальний, полярне сяйво,
органічні речовини, озон, харчовий ланцюг.
Методи уроку: частково пошуковий, пояснювально-ілюстративний.
Тип уроку: урок одержання нових знань.
Обладнання: плакат «Сонячна система» або рисунок у підручнику.
зв’язки:
астрономія (11 клас), біологія (6 клас), географія
(6 клас).
Хід уроку
Бесідаff
— Яке значення слова «чинник»? (Причина.)
— Подивіться на вже відому нам таблицю «Сонячна система» або рису-
нок у підручнику: А: рис. 19.3 (с. 100); Б: рис. 77 (с. 72); В: рис. 95 (с. 84);

114
Г: рис. 54 (с. 65). Єдина планета в ній, на якій існує життя,— це Земля.
Назвіть космічні причини, через які Земля — найзручніша планета для
живих організмів. (Оптимальна (тобто найбільш вдала) відстань від Сонця,
сусідні планети-гіганти — Юпітер і Сатурн — притягують до себе блукаючі
космічні тіла (метеорити і комети), оберігаючи Землю від зіткнень, велике
значення має наявність атмосфери.)
1. Значення атмосфери для життя на Землі.
Бесідаff
— Який газ, необхідний для дихання, міститься у земній атмосфері?
(Кисень.)
Багато мільярдів років тому склад атмосфери на планеті був іншим.
Кисень з’явився в ній завдяки бактеріям — першим жителям Землі. І за-
раз основні постачальники кисню в атмосферу — це водорості, що живуть
в океані. Тільки чверть усього атмосферного кисню — результат діяльності
рослин суші, а інші три чверті надходять з океану.
Бесідаff
— Що робить людина, коли мерзне? (Одягається.)
— Що робить людина, коли знає, що їй багато часу доведеться провести
на сонці? (Теж одягається.)
Тобто одяг захищає нас і від переохолодження, і від перегрівання.
Атмосфера і водяна пара в ній теж захищають нашу планету і від пере-
охолодження, і від перегрівання.
Бесідаff
— На що витрачається частина сонячного тепла вдень? (На нагрівання
атмосфери Землі.)
— Що утримує денне тепло Землі? (Теж атмосфера.)
2. Магнітний та озоновий щити землі.
Бесідаff
— Як називається газ, молекула якого складається теж із атомів Окси-
гену (O), але цих атомів не два, як у молекулі кисню, а три? (О3
— озон.)
Озон утворюється в атмосфері на висоті 20—30 км тоненьким шаром
2—4 мм. Цього шару достатньо, щоб захистити життя на Землі від шкідли-
вого космічного випромінювання, адже частина сонячного випромінювання
є шкідливим для організмів.
Частина цього шкідливого випромінювання відхиляється магнітним
полем Землі. Поблизу від полюсів це магнітне поле слабшає, й у цих місцях
можна спостерігати холодне світіння атмосфери — полярне сяйво.

115
3. Значення Сонця для життя на Землі.
Сонце — не тільки джерело тепла та світла. Завдяки Сонцю зелені росли-
ни виробляють із вуглекислого газу й інших речовин органічні речовини.
Бесідаff
— Як називаються тварини, які харчуються рослинами? (Травоїдні.)
— Як називаються тварини, які поїдають травоїдних? (Хижаки.)
Отже, сонячна енергія, «перероблена» зеленими рослинами у живильні
речовини, переходить із їжею від однієї тварини до іншої.
Рослини — травоїдні тварини — хижаки — ґрунт — рослини.
Цей взаємозв’язок через їжу називається харчовий ланцюг.
РЗ-1: 1—3, с. 40—41.
РЗ-2: 1—3, с. 42—43.
4. Значення ґрунту для життя на Землі.
Бесідаff
— Звідки рослини отримують інші хімічні елементи, необхідні для
росту? (Із ґрунту.)
— Яким чином рослини одержують із ґрунту живильні речовини (по
коріннях і стеблу ці живильні речовини доставляються по всій рослині)?
(У вигляді водяного розчину із ґрунту.)
До ґрунту потрапляють загиблі рослини і тварини. У ґрунті вони розпа-
даються на складові хімічні елементи подібно до того, як модель, зроблену
з деталей конструктора, можна знову розібрати на ці ж деталі.
5. Значення води для життя на Землі.
Бесідаff
— В яких тваринах води більше, ніж половина? (В медузі.)
— В яких плодах багато води? (В овочах і фруктах, тому вони добре
вгамовують спрагу.)
— Для яких організмів вода є середовищем життя? (Водоростей, риб,
водних ссавців.)
РЗ-2: 4, с. 43.
На дошці висить плакат «Найважливіші умови існування життя на
Землі».
Учитель називає чинники існування життя на Землі, учні дають по-
яснення.

116
Космічні причини
(достатня кількість
тепла і світла)
Магнітний
та озоновий щити
Атмосфера забезпечує
О2
і захищає від пере-
грівання та переохоло-
дження
ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
Ґрунт забезпечує ріст
рослин і замикає хар-
човий ланцюг
Вода — це середовище
життя, вона входить
до складу всіх живих
організмів
1. А: § 23.
Б: § 19.
В: 23.
Г: вчити за конспектом.
Читати, відповідати на запитання після параграфа.
2. Принести на перевірку щоденники природи.
Урок 26
Урок-подорож «Пригоди крапельки»
Тема. Роль води в природі, кругообіг води.
Практична робота 7. Властивості води.
Мета уроку: — навчальна — з’ясувати роль води в природі та по-
рядок її кругообігу (в ігровій формі), підкреслити
існування в природі води двох смаків — солоної та
прісної, ознайомити учнів із причиною солоності
вод Світового океану;
— виховна — підкреслити унікальність води як най-
поширенішого в природі мінералу, а отже, необхід-
ність її охорони та раціонального використання;
— розвивальна — назвати головні річки своєї місце-
вості, повторити роль води для життя на Землі.

117
критична температура, водна оболонка, солона та
прісна вода, Світовий океан, льодовики, айсберги,
підземні води.
Методи уроку: словесні (бесіда), частково пошуковий (створення
моделі кругообігу води), створення проблемної си-
туації.
Тип уроку: комбінований, урок-подорож.
Обладнання: фізична карта світу та України, 4 кружечки з паперу
з буквами М, В, С, Ф.
зв’язки:
географія (6 клас), хімія (8 клас), фізика (7 клас).
1. Співвідношення запасів солоної та прісної води на Землі.
2. Запаси прісної води в льодовиках.
3. Підземні води.
4. Малий та великий кругообіги води в природі.
5. Причина солоності Світового океану.
Хід уроку
1. Що захищає Землю від шкідливої частини сонячного випроміню-
вання? За рахунок чого поповнюється кисневий запас атмосфери?
2. Розкажіть про харчовий ланцюг: звідки беруть їжу рослини, тварини
та людина.
Завдяки якій речовині коріння рослин одержують живильні речовини
з ґрунту?

118
Виконання практичної роботи (усно) у формі бесідиff
— В яких трьох агрегатних станах існує вода в природі? (У твердому,
рідкому і газоподібному.)
— Як називається вода у твердому стані? (Лід.)
— Як називається процес переходу води із рідкого до твердого стану?
(Замерзання.)
— Навпаки — перехід води із твердого стану в рідкий? (Танення.)
— Яка температура вважається критичною для танення льоду або за-
мерзання води? (0 °С.)
— Як називається процес переходу води з рідкого стану в газоподібний?
(Випаровування.)
— Як називається вода у газоподібному стані? (Пара.)
— Як називається зворотний процес переходу пари у рідкий стан?
(Конденсація.)
— За якої температури відбувається випаровування води? (За будь-якої,
тому водяна пара завжди присутня у повітрі у певній кількості.)
Вода у трьох станах — твердому, рідкому і газоподібному — утворює
водну оболонку Землі.
РЗ-1: 1, с. 41.
1. Співвідношення запасів солоної
та прісної води на Землі.
Бесідаff
— Яких двох смаків буває вода в природі? (Солона та прісна.)
— Де міститься солона вода? (В океанах і морях.)
На Землі більше солоної води. Це пояснюється тим, що площа океанів
і морів, в яких міститься солона вода, дуже велика — 2/3 поверхні планети.
Нашу планету вірніше було б назвати не планета Земля (тобто суша), а пла-
нета Океан. Усі океани і моря Землі разом називаються Світовий океан.
Найбільші запаси прісної води на Землі перебувають у твердому стані
у вигляді льодовиків. Лід — це речовина, а льодовик — скупчення цієї
речовини. Подібно до того, як вода — назва речовини, а скупчення цієї
речовини — водойма. На фізичній карті льодовики позначаються білим
кольором. Таким кольором позначено один із материків Землі.
Бесідаff
— Який це материк? (Антарктида.)

119
— І найбільший острів на Землі. Який? (Гренландія.)
Острів Гренландія розташований біля Північного полюса Землі, а ма-
терик Антарктида — на Південному полюсі.
2. Запаси прісної води в льодовиках.
Бесідаff
— Що ви пам’ятаєте про температуру поблизу від полюсів? (Там холодно
протягом усього року.)
Тому сніг, що випадає на поверхню суші, біля полюсів не тане, а про-
тягом мільйонів років під дією земного тяжіння ущільнюється та перетво-
рюється на лід. Ця ж сила земного тяжіння змушує льодовики повільно
сповзати поверхнею суші. Коли льодовик доповзе до краю берега, то від
нього відламуються і падають в океан гігантські шматки льоду.
Бесідаff
— Як називаються скалки материкових льодовиків, що плавають
у воді? (Айсберги.)
— Де ще на суші можуть утворюватися льодовики? (Високо в горах.)
3. Підземні води.
Бесідаff
— Є вода і під землею. Ця частина водної оболонки так і називається —
підземні води. Яким чином вода потрапляє під землю? (Просочується крізь
тріщинки у твердих породах або крізь пухкі породи (типу піску), як через
фільтр.)
— Як називається тимчасовий водний потік, що утворюється від та-
нення снігу, льодовика або після дощу? (Струмок.)
— Якщо струмок буде живитися джерелами, тобто підземними водами,
і цілий рік буде постійним, не пересихатиме, то як буде називатися такий
постійний водний потік? (Ріка.)
— Як називається головна ріка України? (Дніпро.)
— Як називається головна ріка Харківської області? (Сіверський
Донець.)
Учитель показує річки на карті України, що висить на дошці.
РЗ-1: 2, 3, с. 42.
4. Малий та великий кругообіги води в природі.
Чому вода, що постійно тече в річці в одному напрямку, не закінчу-
ється?
Наступна частина уроку — це гра-подорож «Пригода крапельки» та
робота з підручником.
А: рис. 24.4 (с. 129).
Б: рис. 107 (с. 101).

120
В: рис. 122 (с. 113).
Г: рис. 78 (с. 88).
Жили собі чотири крапельки, звали їх М, В, С, Ф (при цьому вчитель
розвішує чотири паперові кружечки, на яких написано ці букви, на фізич-
ній карті України, що висить на дошці). Набридло крапелькам-подружкам
мокнути в рідному океані і вирішили вони подорожувати. Ранком, коли
сонце стало нагрівати поверхню води, крапельки відірвалися від поверхні
океану і разом із теплим повітрям піднялися високо в атмосферу.
Бесідаff
— В якому процесі брали участь крапельки? (У процесі випарову-
вання.)
— Одна із чотирьох подружок, подивившись із висоти вниз, злякалася
і вирішила повернутися додому, в океан. Звали цю крапельку М. Чому
М? (Тому що рух води по колу океан — атмосфера — океан — це приклад
МАЛОГО кругообігу води.)
А крапельки, що залишилися втрьох,— В, Ф, С — разом із попутним
вітром полетіли убік суші. Над сушею вони опустилися на землю разом
із дощем. Далі їхні шляхи розійшлися: крапелька Ф вирішила оглянути
підземний світ і просочилася вглиб материка, крапелька В знову вируши-
ла у повітря, а крапелька С разом із річковою водою покотилася назад до
океану.
Бесідаff
— Чому в крапельок-подружок іменами є саме такі букви? (Ф — від сло-
ва «фільтрація», В — від слова «випаровування», С — від слова «стік».)
— Чи є у крапельок-подружок шанс знову зустрітися вчотирьох
у рідному океані? (Так, тому що підземні води та річкові води рано чи
пізно стікають в океан, де на них чекає крапелька М, яка відмовилася по-
дорожувати з ними убік суші.)
РЗ-1: 4, с. 43.
5. Причина солоності Світового океану.
Бесідаff
— По дорозі додому, в океан, подружки С та Ф подружилися з молеку-
лами солей, які зустрілися їм серед мінералів на суші. Крапельки запро-
сили сіль до себе в гості в океан. Чому ж океан солоний? (У нього постійно
надходить сіль із суші.)
РЗ-1: 5, с. 43.

121
Бесідаff
— Що належить до водної оболонки Землі? (Світовий океан, льодовики,
річки, озера, підземні води та водяна пара в атмосфері.)
— Чому відбувається кругообіг води в природі? (Тому що вода під дією
Сонця випаровується з поверхні океану, а потім під дією сили тяжіння по-
вертається з поверхні материків у океан.)
Якщо в учнів є РЗ-2, рекомендується дати завдання виконати і описати
наслідки в РЗ-2 дослід с. 45 «Чому висохла білизна?».
А: § 24.
Б: § 23.
В: § 24.
Г: § 22.
Урок 27
Тема. Повітряна оболонка Землі. Рух повітря.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями пригадати склад
і властивості повітря;
— розвивальна — навчити дітей спостерігати й опи-
сувати властивості повітря, ознайомити з опадомі-
ром, флюгером, барометром;
— виховна — разом із учнями зробити висновок про
значення повітря для життя на Землі, необхідність
збереження чистоти атмосферного повітря.
та терміни: барометр, вітер, флюгер, домішки.
Метод уроку: пояснювально-ілюстративний, частково пошуковий.
Обладнання: барометр-анероїд, модель флюгера.
зв’язки: географія (6 клас), фізика (7 клас).

122
1. Властивості та склад повітря.
2. Атмосферний тиск та прилад для його вимірювання.
3. Вітер та прилад для вимірювання сили і напрямку вітру.
VІ. Підсумки уроку
Хід уроку
1. Якої води на Землі більше — прісної чи солоної? Де перебувають
найбільші запаси прісної води? Що таке айсберг?
2. В яких агрегатних станах вода бере участь у кругообігу? Якими
трьома «маршрутами» рухається вода, потрапивши на сушу?
Бесідаff
— Що таке атмосфера? (Повітряна оболонка Землі, що складається із
суміші газів.)
— Який газ міститься в атмосфері у найбільшій кількості? (Азот N2
.)
— Який газ у повітрі на другому місці за кількістю? (Кисень O2
.)
— Які інші гази містяться в повітрі? (Водень H2
, вуглекислий газ CO2
,
озон O3
.)
— Окрім газів, у повітрі містяться домішки. Домішки — це тверді
частинки (пил, кіптява, насіння рослин). Склад атмосфери не завжди був
таким. Коли наша планета тільки утворилася, під час вулканічних проце-
сів виділялися гази. Що утримувало ці гази біля поверхні Землі? (Земне
тяжіння.)
— Що збагатило цю первинну оболонку Землі киснем? (Зелені рослини,
в основному водорості.)
Тільки чверть кисню в атмосфері — результат діяльності наземних
рослин.
РЗ-1: 1, с. 45.
РЗ-2: 1, с. 46.

123
1. Властивості та склад повітря.
Бесідаff
— Завдяки якій властивості повітря ми можемо бачити один одного та
інші тіла? (Повітря прозоре, воно не має кольору.)
— Завдяки якій властивості повітря м’яч може стрибати, а шини на
колесах автомобіля пом’якшують нерівності дороги? (Повітря стискається,
воно пружне.)
— Куди переміщається легке тепле повітря? (Догори.)
РЗ-1: 2, с. 45.
2. Атмосферний тиск та прилад для його вимірювання.
Бесідаff
— Незважаючи на те що повітря прозоре і легке, воно все ж таки має
вагу. Як називається вплив повітря своєю масою на земну поверхню? (Ат-
мосферний тиск.)
А: рис. 26.3 (с. 137); Б: рис. 102а (с. 96), 103 (с. 98); В: рис. 129 (с. 121);
Г: рис. 84 (с. 94), 85 (с. 95).
цюють з підручником.
Прилад, за допомогою якого вимірюють атмосферний тиск, називається
барометром. Перші барометри мали вигляд скляної трубки із ртуттю, кі-
нець якої був опущений у ємкість також із ртуттю. Під дією атмосферного
тиску частина ртуті із ємкості переходила в трубку, піднімалася по ній,
і спостерігачі говорили про зростання або підвищення атмосферного тиску.
Коли ж тиск знижувався, слабшав, то частина ртуті виливалася із трубки
назад у ємкість. Про зміну атмосферного тиску судили за висотою стовпчика
ртуті у трубці. Тому одиниця вимірювання атмосферного тиску одержала
назву міліметр ртутного стовпчика, скорочено мм рт. ст.
Пари ртуті є отруйними, тому зараз використовуються барометри інших
конструкцій, наприклад, барометр-анероїд.
Учитель демонструє шкільний барометр — анероїд.
Бесідаff
— Як змінюється атмосферний тиск із висотою? (Чим вище від поверхні
Землі, тим атмосферний тиск нижче.)
— Із чим пов’язані такі зміни? (Стовп повітря, що давить на Землю,
стає тоншим, отже, і давить він слабше.)
Це нагадує відчуття, коли людині на долоню поклали кілька книг,
а потім почали їх одну за одною забирати. Тиск, що здійснюють на долоню

124
книги, які залишилися, буде зменшуватися. Чим тонше, менше шар, тим
тиск від нього менше.
Атмосферний тиск змінюється не тільки з висотою, але і протягом часу
в одному місці. Якщо холодне повітря опускається, його поблизу від по-
верхні Землі стає більше, і тиск від цього повітря зростає. Але погода при
цьому буде ясною і сонячною. Якщо ж тепле повітря розширюється, під-
німається над Землею, іде від неї, то тиск знижується. Але, піднімаючись
нагору, повітря охолоджується.
РЗ-1: 3, с. 45.
Бесідаff
— Що відбувається з водяною парою під час охолодження? (Вона кон-
денсується.)
— Тому зниження тиску призводить до утворення хмарності та ви-
падіння опадів.
3. Вітер та прилад для вимірювання сили і напрямку вітру.
Бесідаff
— Надлишок повітря в області високого тиску шукає місце, куди б пе-
реміститься. Як називається горизонтальне переміщення повітря з області
високого тиску в область низького тиску? (Вітер.)
— Що має бути в атмосфері, щоб виник вітер? (В атмосфері має бути
неоднаковий атмосферний тиск.)
— Чому виникає неоднаковий атмосферний тиск? (Через неоднакове
нагрівання земної поверхні: десь повітря прогрілося погано — і там наяв-
ний високий тиск, а де повітря прогрілося добре, починає підніматися від
Землі, утворюється низький тиск.)
Якби поверхня Землі була плоскою й однаково нагрітою, над нею не
було б однакового атмосферного тиску і ніяких переміщень повітря не
спостерігалося б.
Учитель демонструє модель флюгера, який використовується для ви-
мірювання сили та напрямку вітру.
А: рис. 27.1 (с. 143); Б. рис. 102 (с. 96); В: рис. 129 (с. 121); Г: рис. 86
(с. 95).
РЗ-1: 4, 5, с. 46.
РЗ-2: 3, с. 47.
VІ. Підсумки уроку
Бесідаff
— Яким є склад повітряної оболонки? (Азот, кисень, водень, вугле-
кислий газ і озон, водяна пара та домішки.)
— Як називається прилад для вимірювання атмосферного тиску? (Ба-
рометр.)
— Як називаються горизонтальні переміщення повітря? (Вітер.)

125
— Чому виникає вітер? (Через нерівномірне нагрівання земної поверхні
і повітря.)
— Як називається прилад для вимірювання сили та напрямку вітру?
(Флюгер.)
А: § 26.
Б: § 20.
В: § 25.
Г: § 23, 24.
Урок 28
Тема. Погода і спостереження за нею.
Мета уроку: — навчальна — дати означення погоди і з’ясувати
причини її зміни;
— розвивальна — ознайомити учнів із метеоприлада-
ми, систематизувати прикмети, які передбачають
погоду;
— виховна — ще раз підкреслити необхідність охоро-
ни чистоти атмосферного повітря.
та терміни: радіозонд, метеостанція, повітряна маса.
Методи уроку: наочні (ознайомлення з приладами), словесні (бесіда).
Обладнання: все необхідне для виготовлення саморобного баро-
метра — банка скляна стандартна 0,5 л, повітряна
кулька побільше, гумка кругла, ножиці, скотч, стри-
жень для ручки, можна використаний, картон, тонкий
фломастер, фізична карта світу.
зв’язки:
географія (6 клас).
III. Повідомлення теми, мети та завдання уроку

126
1. Всесвітня метеорологічна служба.
2. Причини зміни погоди.
3. Як самостійно виготовити барометр.
Хід уроку
1. На якій висоті атмосферний тиск більше — на висоті 3000 м чи
5000 м? За допомогою якого приладу вимірюють атмосферний
тиск?
2. Яке повітря містить більшу кількість водяної пари — тепле чи хо-
лодне? Якого газу в атмосфері Землі більше?
Бесідаff
— Стан якої оболонки Землі описує погода? (Стан атмосфери.)
— Яку частину атмосфери описує погода — високу на межі з космосом
чи нижню, приземну? (Нижній, приземний шар атмосфери.)
— Чому людей цікавить нижній, приземний шар атмосфери? (Тому що
люди живуть у цій частині атмосфери.)
Отже, погода — це стан нижнього, приземного шару атмосфери у пев-
ному місці та у певний час.
1. Всесвітня метеорологічна служба.
Зміни погоди цікавлять людей в усіх країнах світу, тому була створена
Всесвітня служба погоди, або Всесвітня метеорологічна служба (від грец.
слова «метео» — атмосфера). Над збиранням даних про стан атмосфери
працюють близько 10 000 метеостанцій, а також літаки і штучні супут-
ники Землі.

127
Бесідаff
— Як називаються спеціальні повітряні кулі, оснащені приладами для
спостерігання за погодою? (Радіозонди.)
Є також спеціальні кораблі, які стежать за станом атмосфери над океа-
ном. Результати цих спостережень направляються до трьох центрів обробки
інформації — до Москви, Вашингтона і Мельбурна. На підставі цієї інфор-
мації складаються спеціальні карти.
Якщо супутникове спостереження і запуск радіозондів — сучасні спо-
соби вивчення атмосфери, то метеорологічні станції працюють уже більше
100 років.
Метеостанція — майданчик, на якому встановлені прилади, що стежать
за станом атмосфери. Поруч із майданчиком стоїть будинок, де живуть ме-
теорологи. Показання приладів знімають і записують, а також передають по
рації в центри збирання інформації кілька разів на день, тому метеорологи
мешкають поруч із місцем роботи.
РЗ-1: 1, с. 46.
Бесідаff
— Які прилади обов’язково встановлюються на метеомайданчиках?
(Термометри, барометр, флюгер, осадомір, прилад для вимірювання воло-
гості повітря.)
РЗ-1: 2, с. 47.
РЗ-2: 2, с. 48.
2. Причини зміни погоди.
— Чому ж змінюється погода?
Якщо приземний шар повітря тривалий час (тиждень і більше) пере-
бував над якоюсь територією, то він набув певних властивостей — темпе-
ратури, вологості, наявності домішок (запиленість).
Бесідаff
— Наприклад, якщо повітря тривалий час перебуватиме над Північним
Льодовитим океаном, то яких властивостей воно набуде? (Повітря стане
холодним, сухим, тому що низька температура не сприяє великому випаро-
вуванню води. Крім того, в цьому повітрі не буде домішок, тобто пилу.)
— Якщо після перебування над Північним Льодовитим океаном пові-
тря переміститься до нас в Україну, то яку погоду воно принесе? (Холодну,
ясну, без опадів.)
— Опишіть властивості повітря, що тривалий час перебувало над пус-
телею. (Спекотне, сухе, запилене.)
— Отже, зміни погоди пояснюються переміщеннями над Землею вели-
ких обсягів повітря з різними властивостями. Великий обсяг повітря, що
має подібні властивості: температуру, вологість і запиленість,— називається

128
повітряною масою. Погода в тому чи іншому місці Землі залежить від пере-
міщення повітряних мас. Який найдавніший спосіб передбачення погоди?
(За місцевими ознаками.)
Учні разом з учителем згадують ознаки поганої і доброї погоди.
РЗ-1: 4, 5, с. 48.
РЗ-2: 4, 5, с. 49.
3. Як самостійно виготовити барометр.
Учитель демонструє учням, як самостійно виготовити барометр. Учні
Спостерігати погоду можна за допомогою саморобних приладів. Якщо
взяти півлітрову скляну банку, велику повітряну кульку, круглу гумку,
скотч, стрижень для ручки або трубочку для напоїв, аркуш картону розмі-
ром зі шкільний зошит і тонкий фломастер, то можна власноруч виготовити
простенький барометр.
1. Відрізаємо верхню частину кульки і щільно закріплюємо її круглою
гумкою на горловині банки, як кришку.
2. Трубочку для напоїв або стрижень для ручки кладемо горизонталь-
но на розтягнуту на горловині банки кульку так, щоб трубочка або
стрижень починалися від середини горловини. Скотчем приклеюємо
до кульки-кришки трубочку, що лежить на ній. Інша частина тру-
бочки виступає за межі горловини банки горизонтально.
3. Аркуш картону ставимо вертикально, притуляємо до нього банку
і приклеюємо його скотчем до банки. Після того як картон жорстко
зафіксований щодо банки, тонким фломастером малюємо на ньому
лінію на тому рівні, де проходить із краю банки горизонтальний край
трубочки, що звисає. Ця трубочка відіграє роль стрілки барометра.
При підвищенні атмосферного тиску розтягнута на горловині кулька
буде вдавлюватися в банку і стрілка буде підніматися щодо свого первинного
положення, а при зниженні — навпаки, опускатися.
Погода — стан нижнього, приземного шару атмосфери. Погода змі-
нюється постійно і впливає на роботу багатьох людей. Для спостереження
за погодою і її передбачення створено Всесвітню метеорологічну службу.
Найдавніший спосіб передбачення погоди — за місцевими ознаками.
А: § 27.
Б: § 21, 22.
В: § 26.
Г: § 28.

129
Урок 29
Тема. Рельєф. Чинники, що впливають на формування ре-
льєфу.
Мета уроку: — освітня — розширити й уточнити знання учнів про
рельєф, визначити чинники, що впливають на
формування рельєфу;
— розвивальна — розвивати в учнів просторове уяв-
лення про географічні об’єкти;
— виховна — прищепити учням думку про мінливість
природи, про існування та безперервну роботу
різноманітних природних процесів.
рельєф, рівнина плоска, рівнина горбкувата, гори,
розкриття, вивітрювання.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (робота з макетами і карта-
ми), створення проблемної ситуації.
Обладнання: фізична карта України, об’ємна карта Криму чи будь-
якої ділянки земної поверхні, макет «річка», таблиці
«Робота вітру в природі», «Робота води в природі»,
«Вивітрювання».
зв’язки:
географія (6 клас), фізика (7 клас).
1. Відмінності гір від рівнин (за допомогою карти).
2. Види рівнин за висотою.
3. Види рівнин за характером поверхні.
4. Процеси, що руйнують рельєф: вода, що тече, вітер,
вивітрювання.
5. Розкриття гірських порід.

130
Хід уроку
1. Якщо над певною територією змінюється атмосферний тиск, як
зміниться після цього погода? Які прилади стежать за змінами
погоди?
2. Чому погода постійно змінюється? Як інакше називається Всесвітня
служба погоди?
Бесідаff
— Що називається рельєфом? (Усі нерівності земної поверхні.)
— Які ви знаєте дві форми рельєфу суші? (Гори ті рівнини.)
— У чому головна відмінність гір від рівнин? (Гори підняті на більшу
висоту, а рівнини розташовані нижче.)
РЗ-1: 1, 2, 3, с. 48—49.
Сьогодні на уроці ми шукатимемо інші відмінності між цими формами
рельєфу суші. На дошці висить об’ємна карта Криму.
1. Відмінності гір від рівнин (за допомогою карти).
Форми рельєфу суші
Гори Рівнини
вище, порізана поверхня,
позначається на фізичній
карті жовтогарячим або
коричневим кольором
нижче, поверхня плоска або
горбкувата, позначається на
фізичній карті зеленим або
жовтим кольором
2. Види рівнин за висотою.
— Чому одна і та сама форма рельєфу (наприклад гори) позначається
на карті не одним, а декількома кольорами? (Чим вище розташована форма
рельєфу, тим темніше колір, яким вона позначається на карті.)

131
Висновок: кожна із форм рельєфу не є однорідною, а поділяється
на види.
МОРЕ
НИЗОВИНА
Зелений колір
ВИСОЧИНА
Світло-жовтий колір
ПЛОСКОГІР’Я
Темно-жовтий колір
200 м
500 м
0 м
Бесідаff
— Чим схожі гори і плоскогір’я? (Висотою.)
— Чим вони відрізняються? (Характером поверхні: у гір чітко вира-
жені вершини (окремі підняття) і схили, а поверхня плоскогір’їв плоска
або горбкувата, хвиляста.)
— Чим пагорб відрізняється від гори? (Пагорб нижче гори. У решті
ознак їхній вигляд схожий: є підніжжя, схили та вершина.)
3. Види рівнин за характером поверхні.
Рівнини
Пласкі Горбкуваті
— Як зрозуміти, в якому напрямку ухил рівнини, тобто в який бік
зменшується її висота? (За течією ріки: куди течуть ріки, у тому напрямку
і знижується рівнина.)
4. Процеси, що руйнують рельєф:
вода, що тече, вітер, вивітрювання.
Бесідаff
— Як тільки над поверхнею землі виникає піднесення, на нього по-
чинають діяти руйнівні сили природи. Які? (Вітер, вода; високо в горах
руйнівну роль відіграють льодовики. В одних місцях ці руйнівні сили несуть
уламки (шматочки) гірських порід, а в інших місцях, ставши слабшими,
починають відкладати уламки.)
На дошці висить таблиця «Робота води в природі».
— Які форми рельєфу виникають у результаті руйнівної діяльності
води? (Вимоїни, які переростають у яри, яри, старіючи та заростаючи,
перетворюються в балки.)

132
— Які форми рельєфу утворяться в результаті відкладання уламків
гірських порід, принесених водою? (Пляжі, коси, пересипи, мілини й ост-
рови.)
На дошці висить таблиця «Робота вітру в природі».
— Які форми рельєфу виникають у результаті руйнівної роботи вітру?
(Вимоїни, печери й осередки видування. Особливо багато таких форм ре-
льєфу можна спостерігати у передгір’ях Кримських гір.)
— А в результаті відкладення принесених вітром уламків гірських
порід? (Бархани та дюни.)
РЗ-1: 4, с. 49.
5. Розкриття гірських порід.
Якщо в руйнуванні гірських порід беруть участь коливання темпера-
тури, замерзла вода і рослини з тваринами, то таке руйнування називають
вивітрюванням (не плутати з руйнівною діяльністю вітру). На схилах гір,
по крутих берегах рік і морів можна побачити не прикриті ґрунтом і рос-
линністю гірські породи. Такі природні виходи гірських порід на поверхню
називаються розкриттями.
Бесідаff
— На яку форму рельєфу перетворюються гори внаслідок їх руйнуван-
ня? (У рівнини.)
РЗ-2: 1—4, с. 52—53.
Основні форми рельєфу суші — гори та рівнини. Рівнини за висотою
поділяються на низовини, височини та плоскогір’я. За характером поверхні
рівнини поділяються на плоскі та горбкуваті. Гори руйнуються вітром,
водою та у результаті вивітрювання.
Якщо в учнів є РЗ-2, можна дати на окрему оцінку виконати та описати
в РЗ-2 дослід с. 53 «Вода — руйнівниця».
1. А: § 28.
Б: вчити за конспектом.
В: § 27, 29.
Г: § 26, 27.
2. На наступний урок принести червону ручку, простий олівець і гумку
для стирання олівця для виконання роботи в контурних картах.

133
Урок 30
Тема. Практичні роботи 6 та 8.
Позначення на контурній карті основних форм
рельєфу України.
Позначення на контурній карті основних водних
об’єктів України.
Мета уроку: — навчальна — за допомогою практичної роботи
повторити та закріпити назви основних водних
об’єктів та форм рельєфу України;
— розвивальна — формувати в учнів нову навчальну
навичку — працювати з контурною картою;
— виховна — виховувати в учнів за допомогою за-
вдань практичної роботи такі якості, як акурат-
ність, уважність, старанність.
річка — постійний потік, види рівнин — височини
та низовини.
Метод уроку: практичний (робота з контурною картою).
Обладнання: фізична карта України настінна, фізична карта Укра-
їни — у підручниках або атласах, контурна карта
України — у кожного учня.
зв’язки:
географія (6 клас).
IV. Практична робота
1. Учні наводять у контурних картах державний кордон
України червоним кольором.
2. Учні надписують у контурних картах Кримські гори
та Українські Карпати.
3. Учні вчаться надписувати у контурних картах височини.
4. Учні вчаться надписувати низовини.
5. Учні вчаться надписувати ріки.

134
Хід уроку
Сьогоднішній урок ми присвячуємо навчанню роботи з контурною
картою. Для цього у кожного учня має бути відкрита фізична карта Укра-
їни, а на парті лежати контурна карта України, червона ручка чи олівець,
простий олівець та гумка для стирання олівця.
РЗ-1 та РЗ-2 містять описання необхідного обладнання та ходу виконан-
ня практичних робіт 6 та 8, а також контурну карту України (фізичну).
Бесідаff
— Що має написати учень на будь-якій роботі, яку він здаватиме учи-
телю? (Своє прізвище, ім’я, клас.)
Учні підписують свої контурні карти.
— Порівняйте контурні карти та фізичну карту України, яка є перед
вами у підручнику. Чим ці карти схожі? (На контурних картах, як і на
фізичній карті, показано контури морів та материків, блакитними лініями
показано річки, пунктиром — кордони держав, а кружечками — міста.)
— Чим контурні карти відрізняються від фізичної карти? (На карті
присутній колір, який позначає висоту рельєфу, та назви; на контурній
карті колір та назви відсутні.)
Отже, робота з контурною картою полягає у надписуванні в належному
місці правильних назв географічних об’єктів.
IV. Практична робота
Учні записують у зошити завдання:
1. На контурній карті червоним кольором показати державний кордон
України.
2. Простим олівцем надписати назви основних форм рельєфу:
Гори Височини Низовини
Кримські Придніпровська Придніпровська
Українські Подільська Поліська
Карпати Причорноморська
3. Простим олівцем підписати назви основних річок — Дніпро та його
притоки Десна і Прип’ять, головної ріки Харківщини — Сіверський
Донець.

135
1. Учні наводять у контурних картах державний
кордон України червоним кольором.
Бесідаff
— Сьогодні ми працюємо з картою однієї держави — України. Що слід
показати на контурній карті у першу чергу, якщо робота обмежена терито-
рією однієї держави? (Державний кордон червоним кольором.)
— Яким кольором на карті підписано назви форм рельєфу? (Коричне-
вими або чорними літерами.)
Оскільки сьогодні ви вперше працюєте з контурною картою, практичну
роботу виконуватимете простим олівцем, щоб у разі помилки мати змогу
стерти неправильний напис.
2. Учні надписують у контурних картах
Кримські гори та Українські Карпати.
Бесідаff
— Яким кольором на фізичній карті зафарбовано гори? (Коричневим
чи оранжевим.)
— Як називаються гори, що розташовані на півдні Кримського пів-
острова? (Кримські гори.)
— Як називаються гори, що розташовані на заході України, між містами
Івано-Франківськ та Ужгород? (Українські Карпати.)
3. Учні вчаться надписувати у контурних картах височини.
Бесідаff
— Яким кольором на фізичній карті зафарбовуються території, зайняті
височинами? (Жовтим.)
— Як називаються височини, розташовані на правому березі Дніпра,
між рікою та Українськими Карпатами? (Придніпровська височина та По-
дільська височина.)
4. Учні вчаться надписувати низовини.
Бесідаff
— Яким кольором на фізичній карті позначаються низовини?
(Зеленим.)
— Як називаються низовини, що розташовані на лівому березі Дніпра,
на півночі України, низовина, що простяглася уздовж Чорного моря? (При-
дніпровська, Поліська, Причорноморська.)
5. Учні вчаться надписувати ріки.
Бесідаff
— Яким кольором на карті підписуються ріки? (Блакитним.)
— Як називається найбільша ріка в Україні? (Дніпро.)
— Як називається ліва притока Дніпра з боку міста Чернігова?
(Десна.)

136
— Як називається права притока Дніпра з боку міст Житомира та
Рівного? (Прип’ять.)
— Як називається найбільша ріка Харківської області? (Сіверський
Донець.)
Якщо учні не встигають закінчити роботу в класі, учитель дає їм за-
вдання закінчити цю роботу вдома і здати виконані контурні карти на
наступному уроці.
1. А: с. 178.
Б: закінчити вдома роботу з контурною картою.
В: с. 139.
Г: с. 89, 107 (завдання на зеленому тлі).
2. Принести на перевірку контурну карту із закінченим завданням.
Урок 31
Тема. Мінерали, гірські породи та їхні властивості. Корисні
копалини.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями сформулювати від-
мітні ознаки корисних копалин від гірських порід,
ознайомити учнів із визначенням мінералів та їхні-
ми відмінностями від гірських порід;
— розвивальна — ознайомити учнів із прикладами та
властивостями найбільш поширених гірських порід
та мінералів, пригадати значення корисних копалин
для людини;
— виховна — підкреслити ще раз думку про те, що
природа — джерело усіх видів сировини, необхід-
ної людині, нагадати про раціональне використання
корисних копалин.
мінерал, кристал, гірська порода, корисні копалини,
шахта, кар’єр, свердловина, надра, родовище, тру-
бопровід.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрування зразків
гірських порід, мінералів та їх кристалів), практичні
(огляд учнями зразків гірських порід, мінералів та їх
кристалів).

137
Обладнання: зразки мінералів (у тому числі кристалів) та гірських
порід, корисних копалин.
зв’язки:
географія (6 клас), біологія (6 клас).
1. Мінерали.
2. Гірські породи.
3. Корисні копалини.
4. Транспортування та видобуток корисних копалин.
Хід уроку
1. Що таке рельєф? Назвіть дві основні форми рельєфу суші.
2. Назвіть головних руйнівників гірських порід. Чим пагорб відрізня-
ється від гори?
Створення проблемної ситуації (Бесіда)ff
— Ми вже говорили про те, що повітряна оболонка Землі складається
з повітря — суміші газів. А із чого складається сама планета Земля? (Земля
складається із гірських порід.)
— Судячи із назви, де найчастіше їх можна зустріти? (У горах.)
— Чим накриті згори гірські породи на рівнинах? Що приховує їх від
людських очей? (Ґрунт та рослини на цьому ґрунті.)

138
— Де на рівнині можна побачити глину, пісок, гальку та інші гірські
породи, не прикриті ґрунтом? (На схилах рік та морів, у яругах, на річко-
вих та морських пляжах.)
— Як називаються ділянки гірських порід, не прикриті ґрунтом?
(Оголені.)
1. Мінерали.
Мінерали — однорідні хімічні сполуки. Однорідність їх виражається
у здатності будувати кристали. Кристали — природні утворення з мінералів
правильної форми.
Види мінералів учитель розписує на дошці у вигляді схеми. Учні пере-
носять її в зошит.
МІНЕРАЛИ
Ті, що утворюють
гірські породи
(розповсюджені)
граніт, вапняк, базальт, пісок
Ті, що не утворюють
гірських порід
(рідкі)
вода, золото, сірка, алмаз,
корунд — рубін і сапфір
2. Гірські породи.
Гірські породи також є достатньо різноманітними.
Учитель малює на дошці схему. Учні переносять її в зошит.
ГІРСЬКІ ПОРОДИ
Пухкі
Пісок, галька, щебені
Щільні
Вугілля, граніт, вапняк
РЗ-1: 1, с. 52.
3. Корисні копалини.
Бесідаff
— Чим відрізняються від усіх гірських порід ті породи, що отримали
назву «корисні копалини»? (Тим, що їх використовує людина.)
— Чому ці мінерали та гірські породи отримали назву «копалин»? (Тому
що найчастіше вони зустрічаються не на поверхні Землі, а в глибині.)

139
— Який синонім існує до слів «глибини Землі»? (Надра Землі.)
— Різні гірські породи поширені у надрах Землі і на поверхні не-
рівномірно. Як називаються великі скупчення корисних копалин? (Родо-
вища.)
Корисні копалини за своїм використанням бувають
рудні паливні нерудні
з них отримують
метали
вони горять та з них
отримують рідкі види па-
лива (нафта, газ, вугілля,
торф)
(сіль, сірка, пісок,
глина, дорогоцінне
каміння)
РЗ-1: 2, 3, с. 52.
4. Транспортування та видобуток корисних копалин.
Пошук родовищ корисних копалин — важливе та складне завдання.
Таким саме складним завданням є і видобуток корисних копалин.
Способи видобутку корисних копалин учитель малює на дошці у ви-
гляді схеми. Учні переносять її в зошити.
Видобуток корисних копалин ведеться
Закритим (підземним) способом відкритим (кар’єрним) способом
Шахта
для твердих
копалин
Свердловина
для рідких
і газоподібних
копалин
Транспортують корисні копалини по-різному. Якщо вони тверді, то
їх перевозять, як й інші вантажі, у вагонах, на кораблях. Якщо корисні
копалини рідкі (нафта) або газоподібні (природні гази), то їх переміщують
по трубах, як, наприклад, воду, що приходить до наших квартир по трубах.
Труби для транспортування нафти та природних газів є широкими і мають
назву трубопроводи.
РЗ-2: 4, с. 51.
Земля складається з гірських порід. Однорідні гірські породи та рідкі
називаються мінералами. Однорідність мінералів дозволяє їм на глибині

140
у вільному просторі створювати кристали. Гірські породи та мінерали, які
використовує людина, називаються корисними копалинами.
А: § 29.
Б: § 24.
В: § 28.
Г: § 25.
Урок 32
Тема. Пристосування організмів до умов існування.
Мета уроку: — навчальна — ознайомити учнів із незвичайними
(незвичними) мешканцями помірних широт —
рослинами та тваринами — і пояснити їхні осо-
бливості, такі як пристосованість до умов життя;
— розвивальна — навчати школярів зіставляти при-
чини та наслідки на прикладах впливу темпера-
тури та кількості вологи на розвиток живих орга-
нізмів;
— виховна — виховувати в учнів дбайливе ставлен-
ня до живої природи, інтерес до її представників,
навчати не відчувати відрази або подиву під час
зіткнення із чимось незвичним або незрозумілим
у природі.
та терміни: рослини-хижаки, планктон.
Методи уроку: наочний (робота з рисунками у підручнику та табли-
цями), словесний (бесіда).
Обладнання: підручник, таблиці «Тварини пустелі», «Тварини Арк-
тики».
зв’язки: біологія (6 клас), географія (7 клас).

141
1. Пристосованість рослин.
2. Пристосованість тварин.
3. Рослинний та тваринний світи морів і океанів.
Хід уроку
Завдання та запитанняff
1. Наведіть приклади гірських порід та мінералів. Що на Землі зу-
стрічається у більшому обсязі — гірські породи чи мінерали? Як
називається найпоширеніший на Землі мінерал?
2. Які мінерали та гірські породи називаються корисними копалинами?
Які три мінерали утворюють гірську породу граніт?
3. Які вам відомі три групи корисних копалин за своїм використанням?
Наведіть приклади корисних копалин із кожної групи.
Бесідаff
— На нашій планеті життя є всюди — у полярних кригах та поблизу від
гарячих джерел, у сухій пустелі, в солоній та прісній воді. Який висновок
можна зробити із того, що умови життя рослин і тварин на Землі є дуже
різними? (Отже, і самі рослини, і тварини теж є дуже різноманітними,
і всі вони пристосувалися до тих умов, у яких живуть, і почуватимуться
погано в інших умовах.)
— Які умови є необхідними для життя рослин і тварин? (Тепло, волога,
сонячне світло.)
РЗ-1: 3, 4, 5, с. 53—54.
1. Пристосованість рослин:
Бесідаff
А) До зміни кількості сонячного тепла та світла

142
— Чому рослини із початком осені скидають листя? (Щоб листя не за-
гинуло від морозів, а також тому, що у стовбурах та гілках дерев і кущів
припиняється рух соку.)
Б) До недостатньої кількості вологи
— В умовах сухого клімату рослини навчилися накопичувати вологу
в стеблах (агава, кактус) або у стовбурі (баобаб, пробкове дерево). Яка части-
на рослини випаровує вологу? (Листя. Тому в умовах недостатньої кількості
вологи рослини або скидають на сухий період листя, як у помірному поясі
взимку, або листя перетворилися у колючки (кактус).)
В) До неродючих ґрунтів
— Рослини, що харчуються комахами, називаються рослинами-
хижаками. Чому ці рослини отримують їжу не лише із ґрунту, але і за-
хоплюючи в полон та перетравлюючи комах? (Тому що у ґрунті, на якому
ростуть такі рослини, недостатньо поживних речовин.)
РЗ-1: 8, с. 54.
2. Пристосованість тварин:
А) До нестачі тепла та вологи
Тварини для захисту від морозів накопичують великий шар підшкірного
жиру, в них відростає густа шерсть або вони на зимовий період впадають
у сплячку, щоб уві сні економно витрачати ті запаси жиру, який вони на-
гуляли протягом літа й осені, коли було достатньо корму.
Б) До недостатньої кількості вологи
Верблюд накопичує воду в шлунку, випиваючи її у великій кількості.
Ящірка-молох, яка водиться в Австралії, накопичує воду в порах шкіри,
як губка.
В умовах недостатньої кількості вологи виживають тварини, в тілі
яких взагалі міститься мало вологи,— комахи, павуки. Ці тварини воду не
вживають взагалі, їм достатньо тієї вологи, яку вони отримують із їжею.
РЗ-1: 9, 10, с. 55.
РЗ-2: 1—3, с. 54—55.
3. Рослинний та тваринний світи морів і океанів.
Тваринний водний світ можна поділити на три групи — ті, що активно
плавають (риби, кити, акули); ті, що живуть на дні (морські зірки, морські
їжаки, корали); дуже милі живі істоти, які пасивно переміщуються разом
із хвилями.
Бесідаff
— Як називається остання група тварин? (Планктон.)
— Хто харчується планктоном? (Великі морські ссавці — кити та інші
морські тварини.)

143
— Чому морські водорості не зустрічаються на великій глибині? (Тому
що там немає сонячного світла, необхідного для зелених рослин. Водорості
зустрічаються на глибині 100—150 м.)
— Яку форму мають тварини, що мешкають на дні під товстим шаром
води? (Пласку, щоб витримувати тиск води,— це молюски, камбала, мор-
ські зірки.)
— Яку форму мають тварини, що активно плавають, і чому? (Витягнуту,
щоб ковзати у товщі води.)
— Що станеться із рослинами та тваринами, якщо раптом різко змінити
умови їхнього життя? (Вони загинуть, тому що пристосованість до умов
життя — тривалий процес.)
Усі живі організми пристосовані до певних умов життя. Це присто-
сування відбувалося протягом тривалого часу. У випадку різкої зміни
навколишнього середовища (наприклад, з вини людини) може відбутися
швидка загибель рослин і тварин планети.
1. А: § 30.
Б: § 26.
В: § 30.
Г: § 28.
2. Підготуватися до підсумкового повторення. Повторити: А: § 23—30;
Б: § 19—26; В: § 23—30; Г: § 22—28.
При наявності в учнів РЗ-1 Д/з може бути виконання розділу «Під-
готовка до тематичного контролю» або завдань с. 57 РЗ-2.
3. Принести на перевірку щоденники природи.
Урок 33
Тема. Підсумкове повторення 4 (Розділ ІІ. Тема 2), пись-
мова форма.
Мета уроку: — навчальна — закріпити, узагальнити і системати-
зувати знання, вміння та навички, отримані учня-
ми під час вивчення теми;
— розвивальна — ще раз підкреслити винятковість
існування життя на нашій планеті, виходячи з по-
єднання на Землі усіх необхідних умов;

144
— виховна — прищепити школярам дбайливе став-
лення до живих істот та рідної планети у цілому.
органічні речовини, харчовий ланцюг, Світовий
океан, льодовики, айсберги, підземні води, баро-
метр, вітер, флюгер, повітряна суміш, височина,
низовина, гори, гірські породи, мінерали, корисні
копалини, родовище, трубопровід.
Метод уроку: словесний.
Обладнання: картки із різнорівневими завданнями, 5 варіантів.
Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь та навичок.
зв’язки:
фізична географія (6 клас), фізика (7 клас), астро-
номія (11 клас).
III. Роздавання карток із запитаннями та завданнями підсумкового
IV. Збирання відповідей у письмовій формі та карток
із запитаннями і завданнями
V. Аналіз-обговорення запитань, що викликали утруднення під час
відповідей
Хід уроку
Підсумкове повторення проводиться за 5 варіантами, у кожному варі-
анті по 4 різнорівневих завдання. Усі запитання та завдання, включені до
підсумкового повторення, взято з підручника: Базанова, Т. И., Новак, Е. В.,
Дербенева, А. Г., и др. Природоведение: Учебник для 5-го класса.— Х.:
Мир детства, 2005.— 193 с.
III. Роздавання карток із запитаннями
та завданнями підсумкового повторення
I варіант
1. Що таке кристал?
2. Де можна спостерігати розкриття гірських порід?

145
3. Доповнити речення.
Вода на Землі — це вода океанів і __, це води суші — ріки, __, __,
це підземні води, пара — це вода у __ стані, льодовики — це вода у __
стані.
4. Чому для складання прогнозу погоди в Україні необхідні метеоро-
логічні дані з інших країн?
II варіант
1. Що таке вивітрювання?
2. Які форми рельєфу суші утворилися у результаті переміщення та
нагромадження гірських порід?
3. Поясніть сенс висловлювання: «Вода — це життя!» (Три пояс-
нення.)
4. Чому на Землі немає великих перепадів температури протягом дня —
від спеки до холоду?
III варіант
1. Що таке рельєф?
2. Які способи видобутку корисних копалин ви знаєте?
3. Які властивості води ви знаєте?
4. Уявіть, що з атмосфери Землі зник увесь кисень. Чи зміниться ат-
мосферний тиск (стане більше або менше) і чому?
IV варіант
1. Порівняйте запаси солоної та прісної води на нашій планеті: якої
води більше?
2. Якими приладами вимірюють кількість атмосферних опадів, тем-
пературу і якими — атмосферний тиск?
3. Доповніть речення.
Рівнини поділяються на __ та __ залежно від висоти над рівнем
моря. Вони бувають __ і пласкими.
4. Чим мінерали відрізняються від гірських порід? А чим вони
схожі?
V варіант
1. Де можна зустріти воду у вигляді пари?
2. Чому породи називаються гірськими?
3. Доповніть речення.
Барометр показує, що атмосферний тиск підвищився. Установилася
__ погода. Барометр показує, що тиск знизився. Установилася __ погода.
4. Чим височини відрізняються від низовин? А чим вони схожі?

146
та карток із запитаннями і завданнями.
що викликали утруднення під час відповідей
Якщо до кінця уроку залишився час, його можна витратити на аналіз
завдань. Учитель ставить запитання учням:
— Які завдання викликали у вас найбільші утруднення?
Учні разом із учителем знаходять відповіді.
Повторити: А: § 23—30.
Б: 19—26.
В: § 23—30.
Г: § 22—28.
Урок 34
Тема. Людина як частина природи. Взаємозв’язок природи
і людини. Охорона природи.
Мета уроку: — навчальна — разом із учнями пригадати умови,
необхідні для життя людини, наслідки впливу на-
вколишнього середовища на життя людини, шля-
хи охорони навколишнього середовища від впливу
часу;
— розвивальна — учні наводять приклади залежності
здоров’я людини від навколишнього середовища,
роблять висновок про необхідність охорони при-
роди як середовища життя людини;
— виховна — учні самостійно на основі вивченого ма-
теріалу роблять висновок про необхідність охоро-
ни природи, пояснюють вислів «Людина — частина
природи».
навколишнє середовище, алергія, стрес, харчовий
ланцюг, господарська діяльність.
Методи уроку: словесні (бесіда), наочні (демонстрування рисунка
«Геологічний годинник»), попереджувальне навчання
(зв’язки із курсом 6 класу «Природознавство»).
Тип уроку: підсумковий — узагальнення та систематизація
знань.

147
Обладнання: рисунок «Геологічний годинник», де показана поява
людини в останні секунди доби, що минає.
зв’язки:
біологія (7 клас), географія та природознавство
(6 клас), ОБЖД.
1. Порівняння термінів «природа» та «навколишнє середовище».
2. Загроза життю і здоров’ю людини в містах.
3. Господарська діяльність людини.
4. Заходи з охорони навколишнього середовища.
5. Чому необхідно охороняти природу.
Хід уроку
Слово вчителя (на дошці висить плакат «Геологічнийff
годинник»)
Наша планета заселена різними живими істотами, і людина — одна
з них. Якщо уявити собі вік нашої планети як циферблат годинника, роз-
рахованого на 24 години, то людина з’явилася на Землі зовсім нещодавно —
за кілька секунд до північного бою годинника! Людина — наймолодша
жива істота на планеті Земля.
Ознаки та властивості, спільні для усіх живих істот (у тому числі
людини):
1. Утворені з органічних речовин.
2. Їм для життя необхідний кисень, сонячне світло та сонячне тепло.
3. Живі організми та людина пов’язані один з одним харчовими лан-
цюгами.
4. Є чутливими до змін навколишнього середовища, реагують на ці
зміни.

148
У чому людина перевершує інші живі істоти?
1) У можливостях свого розуму, здатності створювати тіла та речовини,
яких не існує у природі.
2) У здатності змінювати природу, не враховуючи її законів.
Архей
Протерозой
Палеозой
Мезозой
Кайнозой
1. Порівняння термінів «природа»
та «навколишнє середовище».
Тільки в середині ХХ ст. учені та прогресивні діячі суспільства зрозу-
міли, що люди — частина природи, її діти, і людство виживе, лише якщо

149
житиме за законами природи. Саме у середині ХХ ст. слову «природа» зна-
йшли синонім — «навколишнє середовище». Навколишнє середовище — це
наша Земля, наш спільний дім, наша колиска і наш спільний космічний
корабель, в якому усі прилади та системи мають працювати без аварій.
Бесідаff
— Яке поняття є більш широким: природа чи навколишнє сере-
довище?
ПРИРОДА > НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
увесь світ, в тому числі і космос > та частина природи, де живе людина
2. Загроза життю і здоров’ю людини в містах.
Створення проблемної ситуації (Слово вчителя)ff
З 2008 року більше половини населення земної кулі живе в містах.
У місті усе створене для комфортного життя людини: теплі житла
з електро- та водозабезпеченням, транспорт і продукти харчування, різно-
манітні розваги, лікувальні заклади. Але водночас у містах існує чимало
небезпек для життя і здоров’я людини.
1) Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), техногенні аварії несуть без-
посередню загрозу життю людини.
2) Забруднені повітря та вода спричиняють алергію, генетичні та ракові
захворювання.
3) Швидкий ритм життя, недостатнє спілкування з живою природою
стають причиною стресу. Стрес (від англ. stress — напруга) — не-
звична реакція живого організму у відповідь на зовнішній вплив.
Цей термін увів у 1936 р. канадський учений Г. Сельє. Стрес у лю-
дей може виражатися у дратівливості, пригніченості, підвищеній
втомлюваності та сонливості.
Стреси, алергії, ракові та інші захворювання — це реакції людського
організму на несприятливі зміни навколишнього середовища.
Окрім забруднення території міст, шляхом кругообігу води та повітря,
отруйні речовини розносяться по всьому світу.
Бесідаff
— Якщо шкідливі відходи потрапили разом із опадами (дощем або сні-
гом) до ґрунту, куди спрямований їхній подальший шлях із ґрунту? (До тіл
рослин і тварин, а отже, разом із їжею — на наш стіл до організму людини.
Таким чином, отруйні речовини можуть мандрувати харчовим ланцюгом
багато разів, приносячи шкоду усім живим істотам на своєму шляху.)
3. Господарська діяльність людини.
Усі види діяльності людини, які спричиняють зміни природи, отрима-
ли назву «господарська діяльність». Багато видів господарської діяльності
не призводять до забруднення навколишнього середовища або знищення

150
окремих видів рослин і тварин. Будівництво доріг, розорювання та засі-
вання полів, видобуток корисних копалин, переселення тварин і рослин
із материка на материк — усе це приклади господарської діяльності, які,
на перший погляд, є нешкідливими для природи. Але це лише на перший
погляд.
Рекомендується виконати завдання 3 РЗ-1 теми «Поняття про при-
роду».
4. Заходи з охорони навколишнього середовища.
Бесідаff
— Яких заходів слід ужити усім державам, щоб зменшити вплив гос-
подарської діяльності людини на навколишнє середовище?
1. Використовувати відходи виробництва та сміття, перетворювати їх
на корисні копалини.
2. Регулювати обсяг виробництва у різних межах.
3. Економно витрачати природні речовини та матеріали: воду, повітря,
деревину, корисні копалини.
4. Створювати та охороняти заповідні території.
5. Не порушувати природну рівновагу. Докладна розмова про те, як
шкодять природі безпечні, на перший погляд, види господарської
діяльності і як уникнути сумних результатів, відбудеться на уроках
природознавства уже в 6 класі.
— Що отримує людина у природи? (Усі необхідні для життя умови: пові-
тря, тепло та світло, продукти харчування, сировину для промисловості.)
Рекомендується виконати завдання 1, 2 РЗ-1 теми «Взаємозв’язок
людини і природи. Охорона природи» або завдання с. 56 РЗ-2 теми «Людина
як частина природи».
5. Чому необхідно охороняти природу.
Людина є споживачем тих речовин, які створюють інші живі істоти:
кисню, який виробляють рослини, продуктів харчування, тобто рослинних
і тваринних, корисних копалин, також створених природою. Знищивши
або зіпсувавши ці подарунки природи, людина залишиться без умов, необ-
хідних для її існування.
Природу необхідно охороняти для того, щоб збереглися на Землі ті
умови, які є необхідними для життя самої людини. Головними заходами
для охорони навколишнього середовища є економне та безвідходне вико-
ристання природних речовин, створення й охорона заповідних територій,
дотримання природної рівноваги.

151
1. А: § 31.
Б: § 31.
В: с. 148—153.
Г: с. 118—123.
2. Читати, відповідати на запитання, наведені після параграфа.
3. Повторити записи, зроблені на уроці.

152
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
Розділ I. Людина та середовище її життя.
Тема 1. Тіла і речовини, що оточують людину.
Середній рівень (4—6 балів)
Завдання «Знайди пару»
Цю гру можна проводити як індивідуально, так і командно. Якщо
учні працюють індивідуально, кожний отримує аркуш паперу з табли-
цею із двох колонок. У лівій колонці — терміни (не більше 10—12 слів),
у правій — визначення цих термінів, але не в тій послідовності, в якій
вони зазначені зліва.
Завдання уроку: надписати зліва і справа відповідні номери (як варіант —
з’єднати стрілками термін та його визначення).
У випадку командної роботи учасники однієї команди отримують карт-
ки з термінами, учасники іншої — картки з визначеннями. Як варіант
гри — картки із запитаннями та відповідями або фотографіями об’єктів та
їхніми назвами. Пошук своєї правильної пари, тобто своєї половини, ведуть
обидві команди. Пара, що знайшла один одного останньою, вибуває із гри
або отримує штрафні бали, штрафне завдання.
Наприклад
1. тіло Те, що утворюється у результаті змішування
двох або більше речовин
8
2. речовина Однорідна суміш, одним із компонентів якої
є рідина
9
3. лінійні розміри Еталон або взірець, із яким ми порівнюємо роз-
міри вимірюваного тіла
4
4. одиниці вимірювання Розміри тіла — довжина, ширина та висота 3
5. зважування Те, із чого складаються тіла, що нас оточують 2
6. хімічний елемент Усі предмети, що нас оточують 1
7. атом Порівняння маси тіла 5
8. суміш Частинка, менша за молекулу, назва якої пере-
кладається як «неподільний»
7
9. розчин Один вид атому 6
Продовжити логічний ряд
Спостереження — вимірювання — дослід ___________ (експеримент)
Підзорна труба — мікроскоп ___________ (телескоп)
Електростанція — літак — телевізор ___________ (автомобіль)
Рулетка — штангенциркуль ___________ (лінійка)
Тонна — центнер — кілограм ___________ (грам)
Міліметр — сантиметр — дециметр ___________ (метр)
Густина — довжина — об’єм ___________ (маса)

153
Підібрати антоніми
Прості речовини — складні речовини
Органічні речовини — неорганічні речовини
Чисті речовини — суміші
Змішування — фільтрування, просівання, виморожування, відстою-
вання
Розчинення — випарювання
Випаровування — конденсація
Замерзання — танення
Підібрати синоніми
Кубічний дециметр __ 1 літр
Кубічний сантиметр __ 1 метр
100 см __ 1 метр
Кілограм __ 1000 г
Маса/об’єм __ густина
Загублена інформація
Вставте на свої місця словосполучення та позначення, наведені у дуж-
ках, у такі речення:
До складу молекули води входить кисень як ___________ , його позна-
чають ___________ . У складі повітря міститься кисень як ___________ ,
його позначають так: ___________ .
(проста речовина; хімічний елемент; О; О2
)
Закінчити фразу
Залежно від рівня підготовки учнів пропущені слова, словосполучення
та позначення можна навести наприкінці завдання (див. завдання «Загуб-
лена інформація») або не давати підказок учням.
Наприклад
1. Якщо молекули тіла «відштовхуються» одна від одної, то об’єм тіла
___________ (збільшується).
2. Частинки, з яких складаються речовини, називаються ___________
(молекулами).
3. Усі молекули однієї і тієї самої речовини є ___________ (однакови-
ми).
4. Молекули усіх тіл рухаються ___________ (безперервно).
5. Частинки, на які діляться молекули, називаються ___________
(атомами).
6. Явище довільного проникнення молекул однієї речовини у проміж-
ки між «молекулами» іншої речовини називається ____________
(дифузією).
7. Якщо швидкість руху молекул збільшується, то температура тіла
___________ (підвищується).
8. Якщо швидкість руху молекул зменшується, то температура тіла
___________ (знижується).

154
9. Якщо молекули речовини розташовані у певному порядку, то ця
речовина — ___________ (тверде тіло).
10. Якщо відстань між молекулами набагато більше розмірів самих
молекул, то ця речовина — ___________ (газ).
11. Речовина, яка не має власних об’ємів та форми,— це ___________
(газ).
12. Речовина, яка зберігає власні об’єм та форму,— це ___________
(тверда речовина).
13. Речовина, яка зберігає об’єм, але легко змінює форму,— це __________
(рідина).
Достатній рівень (7—9 балів)
Гра «Вірю — не вірю»
Цю гру можна проводити на будь-якому уроці в усній або письмовій
формі. Якщо гра проводиться у письмовій формі, учні поряд із тверджен-
ням, із яким вони згодні, ставлять або літеру П (правильно), або знак
«плюс» (правильне твердження), а поряд із твердженням, яке вважають
помилковим, ставлять букву Н (не вірю) або знак «мінус» (помилкове
твердження). Якщо гра проводиться в усній формі, учні або виправляють
помилки (дають правильну відповідь), або обґрунтовують, чому саме ви не
згодні з певним твердженням.
Наприклад
— Вугілля горить у кисні П
— Під час горіння вугілля утворюється вуглекислий газ П
— Кисень — складна речовина Н
— Вуглекислий газ — складна речовина П
— Повітря — суміш газів П
— Повітря не підтримує горіння Н
— Молекули Нітрогену, Оксигену та Гідрогену складаються з одного
атома Н
— Молекули озону та вуглекислого газу складаються із трьох ато-
мів П
— Усі предмети, що нас оточують, називаються тілами П
— Усі тіла схожі за формою, кольором та розмірами Н
— Скло, залізо, гума, пластмаса — це тіла Н
— Із однієї і тієї самої речовини можуть складатися різні тіла П
— Речовини можуть перебувати лише у твердому стані Н
— Під час сильного нагрівання залізо переходить у рідкий стан П
— Атоми складаються з молекул Н
— Агрегатний стан речовини залежить від температури П
— У випадку зниження температури швидкість руху молекул зменшу-
ється П
Завдання «Третій — зайвий»
З чотирьох наведених понять учні мають вибрати те, що не відповідає
решті (не підпадає під загальне поняття).

155
Наприклад: математика — природознавство — фізкультура — опір
матеріалів. Останнє не є шкільним предметом, як решта.
Для ускладнення завдання учні мають замість невідповідного поняття
навести власний приклад, який не порушує логічного ряду.
Розчинники
Вода — ацетон — уайт-спірит — МОЛОКО (замість цього прикладу для
збереження логічного ряду можна написати спирт)
Розчини
Морська вода — оцет — СУП — кава з цукром
Способи розділення сумішей
Випарювання — ЗМІШУВАННЯ — просівання — фільтрування
Суміші
ВОДА — нафта — томатний сік — бетон
Хімічні перетворення
Горіння вугілля — «гасіння» соди оцтом — достигання яблук — ВИ-
ПАРОВУВАННЯ ВОДИ
Неорганічні речовини
ЦЕЛЮЛОЗА — залізо — повітря — сода
Органічні речовини
Цукор — глюкоза — жир — СІЛЬ
Хімічні елементи
Гідроген — Оксиген — ОЗОН — Карбон
Гази
Вуглекислий газ — водяна пара — ВУГІЛЛЯ — озон
Прості речовини
ВОДА — алмаз — графіт — вугілля
Складні речовини
ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ — кисень — озон — азот
Кількість атомів у молекулі
Вуглекислий газ — КИСЕНЬ — озон — вода
Гра «Знайди помилку»
Цю гру можна проводити за двома варіантами.
Перший варіант: учитель пропонує учням текст, в якому школярі ма-
ють знайти фактичні помилки (можна вказати кількість помилок). Серед
помилок 2—3 мають бути явними, 2—3 — типовими і 1—2 — малопомітни-
ми. Учні, які знайшли малопомітні помилки, найкраще знають матеріал.
Другий варіант: командна гра. Дві команди готують вдома розповідь
з певною кількістю помилок, які має знайти команда-суперниця. У цьому
випадку можна враховувати кількість як знайдених помилок, так і тих,
які не знайшла команда-суперниця.
Наприклад
Як випливає із формули Н2
О, молекула води складається із двох моле-
кул Гідрогену та одного атому Оксигену.

156
Високий рівень (10—12 балів)
Ігрове проектування
Після вивчення теми 1 «Тіла та речовини, що оточують людину» як під-
сумкове повторення перед написанням тематичного оцінювання 1 учитель
може запропонувати учням скласти схему «Види речовин» і доповнити її
прикладами. Правильно складена схема має виглядати так.
РЕЧОВИНИ
ЧИСТІ СУМІШІ РЕЧОВИН

Прості Складні Суміші Розчини

Неорганічні Органічні
Природознавчий слалом
Цей вид роботи найкраще застосовувати, працюючи з новими текстами
пізнавального характеру.
Учитель поділяє клас на групи і дає певний час для опрацювання
тексту. Кожна група готує за текстом запитання до групи-суперниці. Учи-
тель окремо оцінює кількість грамотно поставлених запитань і кількість
правильних відповідей.
Наприклад
Текст 1
Для з’ясування шляхів переміщення птахів застосовується метод КІЛЬ-
ЦЮВАННЯ. На ногу спійманому птахові або пташеняті, взятому із гнізда,
вдягають легке алюмінієве кільце з вибитим на ньому номером і проханням
«Повідомте центр кільцювання. Москва».
Кільцювання проводиться, в основному, у заповідниках та мисливських
господарствах. У цій роботі нерідко беруть участь і школярі.
Якщо до вас потрапить окільцьований птах, необхідно відомості про
нього передати до Центру кільцювання (адреса зазвичай позначена на кіль-
ці): вислати за вказаною адресою кільце або повідомити його номер.
За допомогою методу кільцювання вдалося встановити дальність пере-
льоту птахів, їхні шляхи польотів, місця зимувань і навіть тривалість життя
перелітних птахів. Так було з’ясовано, що сірі ворони з Латвії відлітають
зимувати на узбережжя Південного моря, віддаляючись при цьому на 1—
2 тис. км від своїх гнізд. Грачі, що гніздяться під Москвою, зимують у За-
хідній Європі й долають для цього шлях довжиною у 2—3 тис. км. До 4—
5 тис. км пролітають перепели, що відлітають на зимування з Воронезької
області до Африки. Найдовші перельоти здійснюють полярні крачки, які

157
регулярно літають із Арктики (район Південного Полярного кола) до Ан-
тарктиди (район Південного Полярного кола), долаючи у цих перельотах
відстань у 15 тис. км.
Приклади запитань до тексту
— До якого методу вивчення природи можна віднести кільцювання —
спостереження чи експеримент? Чому?
— Що допомагає встановити метод кільцювання?
— Які птахи здійснюють найдовші перельоти?
Текст 2
Серед простих речовин розрізняють МЕТАЛИ та НЕМЕТАЛИ. Ви вже
знаєте такі метали, як залізо, мідь, алюміній, золото, срібло та інші. Знаєте
ви і багато неметалів — сірка, вугілля, графіт, азот, кисень, водень, озон.
Метал від неметалу легко відрізнити за загальними властивостями.
Так, метали за звичайних умов перебувають у твердому стані, окрім металу
ртуті, яка є рідкою. Метали добре проводять тепло та електричний струм,
тому з них виготовляють дроти. Метали є пластичними. Ця властивість
означає, що стрижень або пластинку з металу можна зігнути, розплющи-
ти, згорнути у трубочку. Метали у чистому вигляді блищать характерним
холодним, або металевим, блиском.
Серед неметалів є речовини тверді (сірка, вугілля, графіт), рідкі та
газоподібні (азот, кисень, водень, озон). Тверді неметали крихкі та не-
пластичні. Шматок вугілля, наприклад, не зігнеш та не розплющиш — він
розкришиться. Неметали погано нагріваються і не проводять електричний
струм. Лише вугілля та графіт мають електричну провідність.
— Метали та неметали — це прості чи складні речовини?
— Який метал за звичайної температури перебуває у рідкому стані?
— За якими зовнішніми ознаками метали відрізняються від немета-
лів?
— За якими властивостями метали відрізняються від неметалів?
— Які неметали добре проводять електричний струм?
— Що означає така властивість металів, як пластичність?
— Чому з металів виготовляють дроти?
Текст 3
Маса (від лат. massa — глиба, шматок) — фізична характеристика
будь-якого тіла — від зірок до атомів.
Одиниці маси спочатку встановлювалися за природними взірцями, час-
тіше за масою якого-небудь плода або насінини. Наприклад, масу коштов-
них каменів визначали і досі визначають у каратах. Один карат дорівнює
0,2 грами — це маса насінини одного з видів бобів.
Пізніше за одиницю маси стали приймати масу води, що наповнює єм-
кість певної місткості. Наприклад, у Давньому Вавілоні за одиницю маси
приймали ТАЛАНТ — масу води, що наповнює таку ємкість, із якої вода
рівномірно витікає крізь отвір певного розміру протягом однієї години.

158
На Русі найдавнішою одиницею маси була ГРИВНА. Одна гривна до-
рівнювала приблизно 410 грамам. Існує припущення, що ця одиниця маси
запозичена зі Сходу. Згодом вона отримала назву ФУНТУ. Для визначення
великих мас використовували ПУД. Один пуд дорівнював приблизно 16 кг,
а для малих мас використовували таку одиницю, як ЗОЛОТНИК (1 золотник
дорівнює дещо більше 4 грамів).
Існує міжнародний еталон кілограма — ретельно виготовлений взі-
рець у вигляді циліндричної гирі. Масу цього взірця домовилися вважати
1 кг. Ця еталонна гиря відлита зі сплаву двох металів — платини та іридію
і зберігається у Франції у місті Севр. Із цього взірця з великою точністю
виготовлені копії для інших країн, у тому числі й для нашої.
— Чи усі тіла характеризуються масою?
— Звідки походить прислів’я «Малий золотник, але дорогий»?
— Звідки походить традиція говорити про людей, які давно знають
один одного, таку фразу: «Вони разом пуд солі з’їли»? Що вона
означає?
— Які речовини вимірюються у таких одиницях маси, як карат?
— Що означає слово «еталон»?
— В якій країні зберігається еталон кілограма?
«Склади задачу сам»
Учням пропонується, користуючись підручником і зошитом, скласти
свою задачу за зразком тих, які розбиралися в темі, і записати її умови
в зошиті. Потім учні, що сидять за однією партою, обмінюються зошитами
і розв’язують задачу, складену сусідом. Після розв’язання учні знову об-
мінюються зошитами й «автор» задачі перевіряє правильність її розв’язку.
Кожний учень отримує три оцінки: одну за умову завдання, другу — за
розв’язок задачі сусіда і третю оцінку — за якість перевірки чужого
розв’язку. У журнал можна виставити середню оцінку.
Такий вид роботи відкриває простір для творчості, є незвичним і ці-
кавим для школярів.
Наприклад, у темі 1 «Тіла і речовини, що оточують людину» таку фор-
му роботи можна провести після уроків про густину речовин, про суміші,
про розчини.
«Запитання — відповідь»
На окремих уроках перевірку домашнього завдання можна проводити
так: учневі, якого викликали до дошки, однокласники ставлять запитання
за вивченим параграфом, при цьому, не зазираючи в підручник, учитель оці-
нює точність і правильність як відповідей, так і поставлених запитань.
«Пінг-понг»
Цю гру можна розглядати як варіант роботи «Запитання — відповідь».
До дошки виходять двоє учнів і по черзі ставлять один одному запитан-
ня за заданою темою. Учитель оцінює кількість правильних відповідей

159
і правильно поставлених запитань. Ця гра не вимагає попередньої під-
готовки з боку вчителя і розрахована на активізацію уваги класу під час
роботи учнів біля дошки.
«Коментатор»
Гра використовується під час перегляду навчальних фільмів, діафіль-
мів, слайдів або фотографій без підписів. Один із учнів отримує завдання
прокоментувати побачене. При цьому мають бути відсутніми звук, підписи
і титри. Ця форма роботи дозволяє перевірити і за необхідності підкоре-
гувати ступінь уявлення учнів про те, як виглядають досліджувані в темі
процеси, явища або об’єкти.
Рольова гра «Минуле, сьогодення та майбутнє»
«Два мира есть у человека.
Один, который нас творил,
Другой, который мы от века
Творим по мере наших сил».
(Н. Заболоцкий)
Учні послідовно одержують для роботи три тексти: діяльність люди-
ни у прадавні часи, у теперішній час та у недалекому майбутньому. Клас
поділяється на дві команди. Перша команда відстежує дії людей, що не
шкодять природі, друга — помилки в історії людства.
На початку гри вчитель у вступному слові створює проблемну
ситуацію.
— Людина — погано пристосована до життя істота. При температурі
нижче 15 °С вона мерзне, при температурі вище 35 °С — страждає від жари.
Людина не має розвиненої мускулатури, швидкість її пересування сушею
складає 10—15 км/год. Для оборони й нападу в неї немає ані гострих па-
зурів, ані панцира. Органи чуття (зір, слух, нюх) розвинені дуже слабко
порівняно із тваринами, які чують звуки та відчувають запахи набагато
краще від людини. Чимало людей не вміють навіть плавати!
Завдяки чому цей біологічний вид зміг не тільки вижити у суворих
умовах, але й поширитися на значні території та пристосувати для свого
життя планету?
Текст 1
Приблизно 15 тисяч років тому давні люди стали використовувати
різноманітні знаряддя полювання — дротики, списи, навчилися робити
ловчі ями та пастки. Розвиток мови дозволив використовувати спосіб ма-
сового загінного полювання, в ході якого координувалися дії декількох
десятків людей. Через зміни клімату та внаслідок мисливської діяльності
людей гігантські тварини почали зникати. Давня людина поводилася як
звичайний хижак — її здобиччю були хворі й старі, тобто ослаблені твари-
ни. Люди спеціально випалювали ліси, щоб вигнати з них тварин, на яких
у випадку нестачі здобичі плем’я могло перекочовувати на нові території.

160
ВИСНОВОК. Люди, позбавлені здобичі, змушені були перейти від по-
лювання та збирання до скотарства та землеробства або, як говорять учені,
від господарства, що, привласнює, до господарства, що виробляє. Сільське
господарство у формі землеробства та скотарства зародилося приблизно
10 тисяч років тому.
Текст 2
Центральні райони Європи у давнину були покриті буковими лісами.
Розчищаючи місце під ріллі, люди ці ліси знищили. Через це стало не
вистачати деревини для будівництва й обігріву жител. Тоді ліси стали ви-
саджувати штучно — дубові, тому що жолуді йшли на корм свиням. Коли
у ХVІІІ столітті Європу «завоювала» картопля — найвигідніший корм
для свиней, цінність дубу знизилася. На місці вирубаних дубів стали ви-
саджувати сосну та ялину, які швидко ростуть. Так, за 600 років людина
двічі змінила рослинність половини Європи: з буку на дуб, а з дубу — на
ялину та сосну. У гонитві за збільшенням площі полів люди знищували
природну рослинність, а з нею і тваринний світ. Найбільш сильних змін
зазнала природа Європи, Азії, Африки та Північної Америки. Вогонь, за
допомогою якого знищували ліси, губив не тільки дерева, але і верхній
шар ґрунту, внаслідок чого знижувалася його родючість. Незважаючи на
розвиток науки й техніки, погіршення стану земель відбувається досі —
вони забруднюються хімікатами, котрими знищують комах-шкідників,
і невміло внесеними до ґрунту добривами.
ВИСНОВОК. До кінця ХХ сторіччя Земля принципово змінила свій
вигляд — зникли трав’яні природні зони степів і саван. На третину змен-
шилася площа лісів. Багато пустель і пусток (покритих чагарниками зе-
мель) тільки на перший погляд здаються природними. Насправді багато
з них — результат діяльності людини.
Текст 3
На даний момент у результаті робіт із виведення нових сортів сіль-
ськогосподарських культур отримано сорти пшениці, рису, кукурудзи
з високою врожайністю, стійкі до хвороб, такі, що мають короткі міцні
стебла, які витримують важке колосся. Відбулася так звана «зелена ре-
волюція» — різке збільшення врожайності зерна в усьому світі. Висока
концентрація добрив робить рослини нестійкими до хвороб і шкідників.
У тканинах рослин накопичуються деякі сполуки (наприклад, нітрати),
здатні спричинити отруєння людини. Значна частина добрив виноситься
з полів дощем, отруюючи водойми. Птахи, поїдаючи отруєних комах, теж
одержують порцію отрути.
ВИСНОВОК. Навіть техніка, створена людьми, не завжди підкоряється
людині. Природні системи «сконструйовано» без участі людини. Будь-яка
природна територія — це не випадковий набір «корисних» і «шкідливих»
для людей видів рослин і тварин, їх не можна переставляти з місця на міс-
це, викидаючи непотрібне, як деталі в дитячому конструкторі. Ліс, поле,
озеро — це складні системи, що живуть за своїми власними законами.
Людині було дано стати царем природи завдяки розуму, спостережливості

Природознавство. 5 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)

More Related Content

What's hot

Viewers also liked

Similar to Природознавство. 5 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)

More from Ковпитська ЗОШ

Природознавство. 5 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)