ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ "СУЧАСНІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ДОНЕЧЧИНИ-2014" Номінація Педагогічна майстерність - домінанта професійної дії вчителя, викладача.

1. Новотроїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Волноваської райдержадміністрації
Донецької області
Творча робота на конкурс
інноваційних розробок з тематичних номінацій
«Педагогічна майстерність –
домінанта професійної дії вчителя, викладача»
П’ята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2014»
ІІ регіональної виставки-презентації «Сучасні заклади освіти Донеччини-2014»
Підготувала
учитель початкових класів
Рудакова Лідія Володимирівна
2014 рік

2. План
1. Популяризація ідей та досвіду педагогічної майстерності у наукових та методичних
виданнях, пресі.
2. Опис передового педагогічного досвіду вчителя, викладача.
3. Поширення і використання кращого досвіду педагогічної майстерності і професійного
саморозвитку вчителя, викладача.
4. Використання сучасних досягнень педагогічної і психологічної наук у формування Яконцепції вчителя, викладача як основи його педагогічної майстерності.
5. Функціонування у навчальному закладі шкіл, університетів майбутнього вчителя, тощо.
6. Використання сучасних інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховній
діяльності вчителя, викладача.

3. Авторитет, особистість педагога,
його різноманітні гідності
є запорукою успіху навчання .
В. М. Лізінский
Перспективний педагогічний досвід визначає зміст освіти, істотно впливає на форми і
методи, організаційну структуру педагогічного процесу. Саме тому проблеми вивчення,
узагальнення й поширення перспективного педагогічного досвіду стають одними з
найважливіших задач для всіх педагогічних працівників.
Основний щаблем професійного розвитку педагога зазвичай називають педагогічну
майстерність, під яким традиційно розуміють доведену до високого ступеня досконалості
навчальну і виховну умілість, яка відображатиме застосування психолого-педагогічної теорії на
практиці, завдяки чому забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу
Учитель повинен навчитися працювати в режимі творчого розвиваючого навчання, а для
цих цілей вчитель може вибудувати оптимальну стратегію і тактику своєї діяльності.
Отже, учитель, здатний шукати стимули розвитку всамому процесі діяльності, що вміє
формувати в дітях перехід від цінностей нижчого порядку до визнання істинних цінностей такий учитель прагне вибудувати весь комплекс ідей і дій, які необхідно закласти в процес
інтерактивногонавчання.
В даний час я впритул підійшла до етапу справжнього осмислення результатів своєї праці.У
мене з'явилося бажання оновити зміст процесу навчання і виховання.Це привело мене до
необхідності зайнятися пошуком нової технології навчально-виховного процесу.Вибір був
зроблений на користь технології інтерактивного навчання.Вона є, на мій погляд, гарною
можливістю йти в ногу з часом.
1. Популяризація ідей та досвіду педагогічної майстерності у наукових та методичних
виданнях, пресі
У сучасній школі велика роль відводиться професіоналізму вчителя.Очевидно, що
це,впершу чергу, залежить від компетентності педагога.
Тому моїм завданням стає зміна підходів до навчання школярів, які будуть спрямовані на
продуктивне засвоєння ними системи провідних знань, на ефективне їх виховання і розвиток,
на впровадження системно - діяльнісного підходу.
Так як будь-яке починання вимагає нових знань і умінь, то для мене стало актуальним
питання про вибір форми підвищення кваліфікації, здатної забезпечити мій професійний ріст у
даному напрямку.Про пройдені мною курси, я розмістила інформацію на сторінці "Курсы
повышения квалификации".(Додаток 1)

4. Наступним кроком у забезпеченні мого професійного зростання стало узагальнення досвіду
роботи і подання його на форумах, сайтах колег, публікаціях.Про це докладніше на сторінці
"Опыт работы учителя".(Додаток 2)
З 2012 року я активно займаюся інноваційною роботою: беру участь у постійно діючих
інтерактивних курсах та майстер-класах, які організовують колеги з нашої країни та Росії.
Так, наприклад, на сайті російської колеги "Творческая Корпорация" я проходила курси зі
створення шаблонів презентацій та інтерактивних тренажерів, а також
взяла участь у
Міжнародному конкурсі роликів"Подарунок", де посіла 2 місце за свою роботу "Моя взрослая
красивая дочь".( Додаток 3)
На сайті «Голд-творчество»пройшла майстер-класзі створення технологічного прийому в
презентації «Сорбонка» і виконала залікову роботу Викторина-тренажѐр «Знаешь ли ты
ПДД?» (1-4 классы.)та майстер-класзі створеннявідеороликів у програмі ProShow Producer,
залікова робота - Видео-ролик для учащихся 1-4 классов "Донецк-мой город", видео-ролик
«Школьная семья». (Додаток 4)
З 2 жовтня 2013 року на сайті «Школьный мир» проходжу майстер-клас «Технологические
приѐмысоздания учебных презентаций в программе PowerPoint»,публікую на сайті свої залікові
роботи.(Додаток 5)
Постійно підвищую свою педагогічну майстерність завдяки проходженню інтерактивних
курсів. (Додаток 6)
Нещодавно випробувала свої сили у новій для мене ролі – була членом експертної комісії
IV Всероссийского дистанционного конкурса "Педагогический калейдоскоп".Задачами конкурсу
були:
підтримка
і
поширення
інноваційного
досвіду,
простору,
об'єднуючого
педагогів;підвищення якостіосвіти за рахунокрозповсюдження та використанняметодичнихта
дидактичнихматеріалів учасниківконкурсу.(Додаток 7)
Одним із напрямків вдосконалення педагогічної майстерності вважаю узагальнення та
популяризацію результатів педагогічної діяльності. Тому всі свої роботи викладаю на свої
сайти та сайти колег. Про це на сторінці "Публикации в сети Интернет". (Додаток 8)
2. Опис передового педагогічного досвіду вчителя, викладача
Сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати
свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку
народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час.» Тому
вчитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями,
почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього
питання. Звичайно, що впровадження даних технологій є нелегкою справою навіть для
досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану,

5. ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той учитель, який
прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину,
обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.
Заняття з використанням інтерактивних технологій проходять цікаво, продуктивно,
знімають закомплексованість у дітей з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що
відбувається розвиток творчих здібностей школярів, їх пізнавальних інтересів, значно зростає
ефективність уроків читання, в учнів виникає бажання читати художню, наукову літературу,
дитячі газети і журнали.
На сучасному етапі розвитку освіти діти дійсно навчаються завдяки тому, що можуть
повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловити свою думку, критику, не бояться бути
почутими. На таких уроках учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно
почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли діти працюють разом, вони формують
навички,
необхідні
для
самостійного
життя:розв’язувати
конфлікти;активно
слухати;критикувати думку, а не того, хто її висловив;аналізувати;приймати рішення.
Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можна,
створюючи інтерактивне середовище навчання, використовуючи парні, групові, колективні
форми діяльності. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури
уроків. Урок складається з п’яти елементів: мотивація, оголошення, теми та очікуваних
результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа- центральна частина заняття,
підбиття підсумків з оцінюванням результатів уроку. Результати мають бути сформульовані за
допомогою відповідних дієслів, наприклад, знання: пояснювати, визначати, характеризувати,
порівнювати, відрізняти тощо; уміння і навички: дискутувати,аргументувати думку, дати
власну оцінку, проаналізувати тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне ставлення
до…, пояснювати своє ставлення до…
Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В. О. Сухомлинського,
учителів-новаторів 70-80-х років (Ш.Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.).
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як
безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої є здатність
людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і
відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії.
Застосування цих технологій у навчанні дає змогу учням: ґрунтовно аналізувати
навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу; навчитися
слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; моделювати і розв’язувати пізнавальні,
життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний
досвід; учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати

6. конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне
розв’язання проблеми; розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання
творчих робіт тощо.
На сайті «Сеть творческих учителей» я входила до творчої групи «Сучасний урок. Інтерактивні
технології навчання». На засіданнях групи (вебінарах) ми вчилися використовувати у своїй
роботі і впроваджувати у навчально-виховний процес інтерактивні вправи. Мені і моїм колегам
подобається використовувати їх у своїй практиці.
На урокахя дотримуюсь таких правил:
1. Ніколи і нічого не робити за учнів.
2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а
тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і
навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.
3. Уважно слідкувати за розвитком кожного учня.
4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 7-9-річних читачів,
щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися
цими засобами систематично.
Найчастіше я використовую такі інтерактивні технології: робота в парах; робота в малих
групах; мозковий штурм, мікрофон, асоціативний кущ, дерево рішень.
Для ефективного застосування інтерактивних технологій, вчитель повинен старанно
планувати свою роботу, а саме: дати завдання учням для попередньої підготовки, прочитати,
продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.
Вивчаючи тему «Будь активним охоронцем природи» (Є.Гуцало «Перебите крило») в 3
класі (урок читання), учні готують розповідь про лелек, енциклопедичні відомості про цих
птахів, складають вірші, ребуси, кросворди, малюють ілюстрації. Роботу вибирали за власними
інтересами і здібностями, індивідуально, у парах, у малих групах. Отже, учні здобувають
додаткові знання, поширюють кругозір, виконуючи ряд творчих завдань. Така робота над
сприйманням художнього тексту сприяє покращенню навичок читання, викликає інтерес до
цього виду навчальної діяльності, формує в учнів морально-естетичні якості, розвиває їхні
творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра повинно бути цікавим, радісним і
одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу. На одному занятті можна
використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Потрібно добирати такі
інтерактивні вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння теми. При виконанні цих вправ
відводиться необхідний час для обдумування завдання, щоб учні виконували його вдумливо, а
не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками
інтерактивної вправи.

7. Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу побудові «асоціативного куща»,
«Займи позицію», «Мозковий штурм», грі «Так-ні».
Зупинимось на методі, який має назву «Побудова асоціативного куща». Вчитель
визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.
Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель фіксує відповіді у
вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Цей метод універсальний на всіх
етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.
На уроці читання за темою «Добре роби,добре й тобі буде» (М. Слабошпицький
«Хлопчик Валь») у 4 класі при підготовці до сприймання нового тексту пропонується
побудувати «асоціативний кущ» зі словом «добро», розкрити філософський зміст цього слова.
Отже, на дошці перед очима дітей зʹ
являється за їхніми відповідями цікавий «кущ», з
відомостями про птаха. Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним,
водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання,
пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх
засвоєння. Цю технологію мої четвертокласники назвали «павутинкою».
Активізувати учнів допомагає така форма роботи як «Мозковий штурм». Діти не бояться
висловлюватися. Саме цю форму роботи використовуємо для узагальнення вивченого
матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Наприклад,
при проведенні виховної години про дружбу, можна пропонувати такі завдання.
На дошці записані риси характеру особистості. Запишіть їх в такому порядку, в якому ви
хотіли б бачити їх у своїх друзях. Риси характеру: щирість, вірність, винахідливість, краса,
скромність, цікавість, розум.
-Так хто ж такий друг в нашому розумінні?
-Які риси повинні бути у тебе, за що можна було б назвати тебе справжнім другом?
- Згадайте вашого найкращого друга. Які якості ви цінуєте в ньому найбільше?
- Що ви вважаєте найважливішим для дружби?
Особливо цінним у роботі групи вважаємо те, що учні мають можливість виконувати
різні ролі, а саме:
 партнерів, що вчаться співробітництва;
 учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;
 мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;
 співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову; досягати згоди,
домовлятися;
 експертів, що аналізують проблему;
 друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

8. Іншим ефективним видом діяльності є метод, який допомагає провести дискусію зі спірної,
суперечливої теми, «Займи позицію». Він дає можливість висловитися кожному учневі,
продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу в будь-який
час, якщо вас переконали, та назвати більш вагомі аргументи. Наприклад, об’єднуємо клас у 3
групи. Кожній подаємо початок легенди і пропонуємо її закінчити. Потім представник кожної
групи зачитує складену легенду. Всім учням дозволяємо встати і підійти до того, чия легенда
найбільше сподобалась. Тоді, виступаючи у ролі журналіста, беремо у цих дітей інтерв’ю, чому
вони перейшли в іншу групу.
Наступний метод, який я використовую – це технологія «Робота в малих групах».
Кількість учнів у групі залежить від кількості учнів у класі. Це може бути і пара, хоча найбільш
ефективними вважають групи з 3 – 6 осіб. Я дотримуюсь кількості 4 учнів. Тоді дуже легко
розподілити обов’язки між членами групи .
1учень – є спікером, або головуючим у групі. Він зачитує завдання, організовує порядок його
виконання, заохочує учасників до обговорення та роботи, підбиває підсумки роботи,
2 учень – секретар, що записує думки всіх учасників процесу,
3 учень – доповідач, він має за мету висловити спільну думку всіх членів групи,
4 учень – це посередник, слідкує за часом, який відведений для обговорення проблеми.
Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що
потребують колективного обговорення. Якщо витрачені зусилля не принесли бажаного
результату, варто повернутися до цього питання, але в контексті парної роботи, або вибрати
одну з технологій швидкої взаємодії, що наведені вище.
Слід зазначити, що з початку буде не легко, тому що дітям теж треба звикнути до нового
виду роботи, пристосуватися, відпрацювати ролі, зрозуміти суть роботи. І якщо ви витримаєте
перші невдачі, перші затягнуті у часі етапи уроку, на які при традиційному викладені витрачали
значно менше часу, то наступна робота дітей у групах, їхні власні дискусії, роздуми,
організованість принесуть вам багато задоволення від власної праці та досягнень ваших учнів.
Ви побачите внутрішній світ своїх вихованців.
Обʹ
єднуватися в групи ми починаємо вже в першому класі. Учитель призначає їх на
ролі, чітко пояснюючи, що повинен робитикожен з них. Але на початковому етапі в групі
повинно бути не більше 4 осіб, тоді, на мою думку, дітям легше зрозуміти власну роль у групі.
Від учителя цей вид роботи теж вимагає великої підготовки та розуміння суті очікуваного
результату.
Найулюбленіша інтерактивна вправа для мене і моїх учнів є «Мікрофон». Учні,
тримаючи мікрофон, вважають себе кореспондентами якоїсь газети.Цей метод дає можливість
за короткий час почути думки багатьох учнів (по черзі діти висловлюють власну думку з

9. приводу тієї чи іншої проблеми, обґрунтовуючи її.Застосовувати його можна не тільки при
обговоренні певного питання, а й підводячи підсумки уроку) Основне правило проведення:
говорити може той, у кого в руках «символічний» мікрофон.
Так, у 1 класі під час уроку «Я і Україна» з теми : «Професії моїх батьків»можна
використатитехнологію «мікрофон»:
-
Ким хочете бути ви, коли виростете?
Учитель тримає мікрофон, а діти дають відповідь за схемою:«Я хочу бути ..., тому що...»
У 2 класі на уроці української мови під час вивчення правопису великої букви в
прізвищах, іменах,іменах по батькові технологія «мікрофон» застосовується таким чином:
-
Навіщо нам вчитися писати імена,імена по батькові, прізвища?
Як варіант технології вирішення проблем я також використовую «Дерево рішень», яке
допомагає дітям проаналізувати та зрозуміти механізми прийняття рішень.
Так, у 4 класі на уроці читання казки М. Слабошпицького «Хлопчик Валь» було
використано цю технологію на останньому етапі уроку:
-Чого навчає нас казка? (Бути добрим, мати добре серце. Добре відноситись до братів наших
менших).
-Яку життєву позицію мають герої казки?(Хлопчик Валь –робити добро, воно добром і
вернеться. Гном-чарівник – допомагати тим, у кого добре серце. Собака – приносити людям
задоволення і щастя.)
- Як ви вважаєте, які гілки проросли на нашому дереві?(Гілки доброти)
-Чи можуть гілки ожити і зазеленіти?(Так, можуть, від доброго серця, посмішки).
-Яку позицію для себе оберете ви?
-Запишіть свої рішення і прикріпіть на дерево.
На завершення треба зауважити, що використання інтерактивних методів навчання
накладає вето на позицію "я вчитель, а ви - учні". Поділ на касти залишився в минулому, а
сьогодні нами керує взаємонавчання: учитель - в учнів, учні - у вчителя. Адже рівень
кваліфікації педагога залежить від рівня освіченості його учнів. Сучасна педагогіка оцінює
своїх освітян виключно за такими параметрами.
Інтерактивність у навчанні легко пояснити словесною конструкцією, виведеною
досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:
 те, що я чую, я забуваю;
 те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю;
 те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти;
 коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок;
 коли я передаю знання іншим - стаю майстром.

10. Презентацію досвіду роботи з цієї проблеми можна переглянути на моєму особистому сайті
за посиланням:http://mykids.ucoz.ru/publ/mojo_portfolio/32-1-0-367
3. Поширення
і
використання
кращого
досвіду
педагогічної
майстерності
і
професійного саморозвитку вчителя, викладача
Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. Завдяки стрімкому розвитку технологій
та постійному здешевленню послуг провайдерів, доступ в Інтернет став доступний практично
кожному власнику комп’ютера. З кожним днем збільшується кількість людей, які вільно
спілкуються в мережі Інтернет, користуються різними послугами та інформацією. Така
можливість дозволяє вільно використовувати свій час, але вимагає при цьому високої
самоорганізації та відповідального відношення до того, чим ви займаєтесь.
Презентую Вам свій особистий сайт «ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК».(Додаток 9)
20 грудня 2010 року він з’явився у просторі Інтернету.
Ідея сайту полягає в інтерактивному спілкуванні між учителями, учнями та їх батьками в тому,
щоб зосередити в ньому якомога більше різнопланової інформації про навчання і для навчання
та спростити її пошук. Проте цей сайт освітлює не лише навчальнуц сторону питання, але й
виховну та психологічну, а також питання здоров’я та дозвілля дітей.
Сайт працює на українській та російських мова. Деякі матеріали в розділах існують у двох
версіях: це інформаційні хвилинки, мультимедійні презентації та розробки сценаріїв до них.
Українська і російська версії розраховані перш за все на українських користувачів.
Для чого потрібен цей сайт?
Комп'ютери інтенсивно входять у наше життя. Кожна сучасна освічена людина, тим більше
сучасний учитель, повинен мати хоча б елементарні знання, уміння і навички роботи на ПК,
тобто бути інформаційно компетентним.
По-перше,на сайті можна знайти новини з Міністерства освіти та науки, молоді та
спорту, які стосуються початкової ланки освіти.
По-друге,це справжня творча скарбничка, де вчителі-колеги і однодумці завжди раді
поділитися з Вами своїм досвідом роботи, порадами і наробками.«Люди разом можуть
здійснити те, що не в змозі зробити самотужки. Єднання умів і рук, концентрація їхніх сил
може стати майже всемогутньою.» (Д. Уебстер)
По-третє:існує прямий зв’язок між учителем–психологом–батьками-учнем у певному
інформаційному просторі, де вони можуть спілкуватися. Учень – найбільш незахищений об’єкт
у школі, але головний. Дитина, яка не бачить із ким вона розмовляє (об’єкта розмови) може
задавати йому будь-які запитання і сподіватися на корисну пораду фахівця або батьків,
користуватися всією інформацією, яка надана на сайті, що стосується предметів, які
вивчаються, знайти співрозмовників серед одноліток та однокласників.

11. Цілі проекту:
створення унікального сайту для початкової школи з наявністю реальних і доступних
(безкоштовно!) корисних матеріалів: розробок конспектів уроків та сценаріїв свят, документів,
тестів, виховних заходів тощо. Цей сайт орієнтований саме на вільний доступ до всіх
матеріалів. Кількість документів на сайті на сьогоднішній день дуже велика, але всі перевірено
на практиці і мають активний попит.
Сайт
створено
для
пошуку
однодумцівтаорганізації
інформаційно-методичного
середовища вчителя початкової школи, на допомогу учням та їх батькам.
Щоб навчання стало цікавим
Навчання в школі… Іноді воно визиває захват і цікавість, іноді сльози і обурення. Щоб
навчання стало цікавим, воно повинно відображати довколишній світ, відтворювати власні
почуття дитини, відповідати її природньому розвитку. Тоді ці ніжні, чутливі, емоційні, але такі
вразливі діти не будуть боятися школи і успішно розвиватимуть свої таланти.
Робота вчителя досить складна. Як садівник доглядає молоді саджанці, так і я допомагаю
своїм учням тягнутися до світла знань, бо вірю, що вони виростуть мудрими і творчими,
здатними утверджувати і примножувати добро.
Виховання дитини-школяра робота - відповідальна. І тут важливе все: посмішка,
доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору. Іноді хочеться звернутися до
когось по допомогу. У пригоді стає сайт «ШКОЛЬНЫЙ ДВОРИК», декожен відвідувач може
знайти цікаву та корисну для нього інформацію.
Доля класного керівника: ростити дітей, підводити їх до витоків моральності, запалювати
в них пізнавальний вогник. За чотири роки звикаєш до дітей, а вони - до тебе, виникає духовна
спільність, і саме в цей час настає розставання – діти вирушають в довгий шлях збагнення
науки і людяності. І знову новий клас, і знову безліч відкриттів очікують на мене. А
найбільшою радістю світитимуться мої очі, коли час від часу веселою зграйкою або поодинці в
мій кабінет зайдуть відвідати мене колишні учні.
Я не займаюсь пропагандою, а виконую інформаційну роботу, щоб надати вчителям,
учням та батькам об’єктивну інформацію та методичну допомогу.
Пропоную детально розглянути структуру сайту, ознайомитися з його змістом.
Екскурсія сторінками сайту
Найбільший за об’ємом інформації розділ«Каталог файлів» створений для допомоги й
обміну досвідом. Він адресований як початківцям, так і педагогам зі стажем. У кожноговчителя
є свої «перлинки творчості», якими він може поділитися з іншими, обмінятися матеріалами з
колегами, залишити свої коментарі щодо робіт своїх колег. На сторінках розділу широко
представлені уроки,презентації, інтерактивні тренажери, виховні класні та загальношкільні

12. заходи, матеріали для проведення батьківських зборів, поради та рекомендації для класного
керівника у виховній роботі, матеріали гурткової роботи та літнього табору.
Це реальна допомога вчителям у роботі. Тут також можна знайти матеріал співпраці вчителів із
різних регіонів України та Росії.
Розділ "Любознательным детишкам"спрямований на практичну допомогу учням. Мета
вчителя допомогти учню у підготовці домашнього завдання стало можливлю. Для цього
необхідно тільки, щоб дитина захотіла скористатися наданою інформацією, зайшла на сайт і
вибрала потрібний предмет. У чималій кількості тут на неї чекають різні пам’ятки, алгоритмипомічники з усіх предметів, вказівки щодо ведення щоденника, правила поведінки та особистої
гігієни, комплекс вправ для очей з профілактики комп’ютерного зорового синдрому та багатобагато іншого.
Сама назва розділу "Родителям на заметку" спрямовує користувачів сайту на те, що тут
мова піде про здоров’я дітей, про різні аспекти сімейного виховання, поради та рекомендації
вчителя, стосовно всебічного розвитку дитини.
Сьогодні комп’ютер є майже в кожній родині. Діти дуже захоплюються ним. Багато часу
проводять перед монітором не лише з метою пошуку корисної інформації. А й граючи в різні
ігри, годинами спілкуючись із друзями,відвідуючи різні сайти. Тому батьки повинні пам’ятати,
що комп’ютер – необхідна й корисна техніка, але її треба використовувати правильно, у
корисних цілях, щоб не зашкодити здоров’ю своєї дитини. Саме цей розділ дасть відповіді на
питання:
 у якому віці варто дозволяти дитині користуватися персональним комп’ютером?
 Скільки часу дитині можна перебувати біля монітора?
 Як правильно облаштувати комп’ютерне місце?
 Як впливає комп’ютер на психіку дитини?
У розділі «Летний оздоровительный лагерь»знаходяться цікаві матеріали, які стануть у
пригоді організаторам табору, вчителям, батькам та вихователям.
У розділі «Фотоальбомы», «Флеш-галерея» ви можете переглянути фото та слайд-шоу
шкільного життя – наші будні та свята, ознайомитися з нашими перемогами та переможцями.
Новини на сайті оновлюються щодня. Зворотний зв'язок з відвідувачами відбувається через
електронну адресу 61169@mail.ru, гостьову книгу, форум і міні -чат.
Інтернет є одним з каналів спілкування, який залишається найоб'єктивнішим і на нього
здійснюється найменший адміністративний вплив.
Завантажувати матеріали і залишати коментарі до нього, спілкуватися на форумі можуть лише
зареєстровані користувачі сайту. У гостьовій книзі ви можете залишити свої пропозиції і
побажання.

13. У 2011 році адміністратор Всеукраїнського Порталу "Початкове навчання" Ірина
Вовчук запропонувала мені надрукувати свої роботи в їх електронному журналі «НАВЧАЄМО
РАЗОМ!"Я із задоволенням відгукнулася на цю пропозицію і переслала декілька розробок
уроківта позакласних заходів, ессе, дала інтерв'ю. (Електронний журнал «НАВЧАЄМО
РАЗОМ!" № 3, 2001 рік.) (Додаток 10)
4. Використання сучасних досягнень педагогічної і психологічної наук у формуванні
Я-концепції вчителя, викладача як основи його педагогічної майстерності.
У час кардинальних політичних, соціальних та економічних змін, що відбуваються в
українському суспільстві, зростає роль педагогічної науки. Вона визначає мету і зміст, форми й
методи виховання та підготовки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток
й удосконалення національної школи та освіти. У період розбудови національної школи
розробка теоретичних проблем виховання і навчання, практичних шляхів підвищення якості
навчально-виховного процесу повинні якнайповніше задовольняти потреби практики.
Говорячи про необхідність впровадження в практику роботи школи результатів
педагогічних досліджень, залучення вчителів до наукових пошуків, педагог А. Фурман
зазначив: «За пересічний, а то й низький рівень навчання у загальноосвітній школі
відповідальність несуть передовсім наші науковці, вчені. Школа, яка будує свою роботу на
інструкціях чи наказах, ніколи не стане тією соціальною інституцією, в лоні котрої гартується
нова продуктивна сила. Шлях до школи XXI століття — через фундаментальний експеримент
за участю в ньому творчо мислячого наукового потенціалу країни».
Впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння широким
загалом учителів, вихователів і керівників шкіл результатами нових педагогічних досліджень,
розробленими на їх основі практичними рекомендаціями і методикою їх застосування. Втілити
ідеї педагогічної науки в практичну діяльність можуть як окремий педагог, так і група осіб
(методичне об'єднання класних керівників або вчителів навчального предмета), цілий
педагогічний колектив.
Учителеві необхідно навчитися правильно розраховувати, розподіляти час. Він не
повинен планувати формальних заходів, слід продумати, які види діяльності можна поєднати
(перевірку зошитів і слухання цікавої радіопередачі); намітити, що із запланованого можуть
виконати інші; підібрати раціональні методи виконання запланованого; продумати можливість
кооперування з іншими вчителями (проведення класних годин у паралельних класах) тощо.
Основним компонентом структури особистості педагога є педагогічна спрямованість
(ПС) його діяльності, яка визначає поведінку, ставлення до професії, до своєї праці вчителя,
передусім до дитини (спрямованість на прийняття особистості дитини).

14. Педагогічна (професійна) спрямованість особистості вчителя є інтересом до педагогічної
діяльності і здатності нею займатися та емоційним ставленням до діяльності (любов,
задоволення, інші потреби).
Спрямований на дитину вчитель завжди визнає унікальну неповторність кожного учня,
дбає про розвиток його індивідуальних здібностей. Відсутність цієї професійно значущої якості
особистості у вчителя призводить до знеосібнення індивідуально-психологічного змісту
дитини.
Педагогічна
(професійна)
спрямованість
особистості
вчителя
характеризується
інтересами, нахилами, переконаннями, ідеалами. На підставі їхнього аналізу можна зробити
висновок, наскільки значущі для нього педагогічна діяльність та її об'єкт, як глибоко він
усвідомлює можливість правильного розв'язання педагогічних задач, як пов'язана педагогічна
спрямованість з іншими видами спрямованості (наука, мистецтво, громадсько-корисна
діяльність); наскільки вчитель задоволений своєю діяльністю, які труднощі трапляються в його
роботі і як він їх долає, як співвідносяться педагогічна спрямованість із самооцінкою
особистості, рівнем досягнень, здібностями, характером тощо.
Професійна педагогічна спрямованість - суттєва ознака та передумова справжнього
авторитету вчителя, один із найважливіших суб'єктивних факторів досягнення успіхів у
професійно-педагогічній діяльності.Спрямованість особистості педагога зумовлює результат і
активність у професійній діяльності.
Основним мотивом адекватної педагогічної спрямованості є інтерес до змісту
педагогічної діяльності, усвідомлення свого покликання, відчуття потреби в обраній діяльності.
Професійна самосвідомість (Я-концепція)учителя визначає його діяльність, спосіб
поведінки, систему дій, спрямованих на себе і на взаємодію з учнями.
Професійна (педагогічна) самосвідомість (Я-концепція) вчителя – усвідомлення
вчителем норм, правил, моделі педагогічної професії, сформованість професійного кредо,
концепції вчительської праці, співвіднесення себе з професійним еталоном, ідентифікація з
професією, очікувана оцінка себе референтними людьми, самооцінка.
Формування Я-концепції найчастіше відбувається стихійно, без належного методичного
забезпечення
і
психолого-педагогічного
керівництва.
Учитель
цілеспрямовано
або
неусвідомлено фіксує задоволення чи незадоволення собою, поведінкою, впевненість чи
невпевненість у власних силах, у зв'язку з чим у нього формується цілісна концепція упевненість (невпевненість) у собі, здатності (нездатність) впоратися з непередбаченою
ситуацією. Переважання в його діяльності конструктивних виходів і напружених ситуацій
формує стійку позитивну Я-концепцію, а різні Я-образи несуть у собі однорідну інформацію

15. про його професійні якості. У вчителя складається цілісна система ставлень до себе як до
фахівця, який діє ефективно, результативно, здатний долати труднощі.
За необгрунтовано оптимістичної позитивної Я-концепції вчитель ігнорує невдачі,
спричинені його прорахунками, не надає особливого значення необхідності осмислити,
проаналізувати ситуацію, з'ясувати причини неблагополуччя. Позитивна Я-концепція з високою
самооцінкою часто позбавляє вчителя потреби у саморозвитку, самовдосконаленні, підвищенні
рівня майстерності, критичному самоаналізі. За таких умов Я-концепція педагога не
розвивається. Навіть за обставин, коли факти свідчать про протилежне, його свідомість ігнорує
це, акцентує увагу на супротивному.
Нерідко буває, що вчитель бачить у своїй діяльності тільки невдачі, болісно сприймає
найменші помилки, свої успіхи пояснює випадковим збігом обставин, допомогою та
підтримкою інших людей. Свідомість нав'язує йому дивовижні інтерпретації, заперечення
очевидних фактів. Замість спокійного сприйняття, осмислення, аналізу реалій, пошуку шляхів
виходу із неблагополучних ситуацій у нього виникають страх, образи, ворожість, гнів, відчуття
провини. Усе це породжує негативні Я-образи, що впливають на формування негативної Яконцепції. Такий стан часто переживають молоді вчителі на початку професійної діяльності.
Кожна педагогічна ситуація сприймається ними як невизначена, що загрожує емоційному
благополуччю, авторитету, соціальним відносинам. Такі люди часто вороже, навіть жорстоко
ставляться досебе, переживають страх і незручність за власні невдалі вчинки, докоряють собі за
недостатню силу волі, не можуть встояти перед новими внутрішніми чи зовнішніми спонуками.
Найчастіше індивід намагається уникати ситуацій, які викликають дискомфорт, психічну
напругу, зниження самооцінки. Однак у професійній діяльності це не завжди можливо,
оскільки, наприклад, між учителем і класом склалися вкрай негативні стосунки, він все одно
змушений проводити в ньому уроки. Трапляється, що педагогу доводиться навчати і
виховувати учнів, яких йому навіть не хочеться бачити, або контактувати з деякими батьками,
які збурюють у ньому негативні переживання. Проте вчитель не може уникати зустрічі як з
такими дітьми, так і з батьками.
Я-концепція потребує постійного самопідкріплення. Досвідчений педагог не боїться
діяти в нових ситуаціях, сміливо йде в будь-яку аудиторію. Перебільшені уявлення про свою
досвідченість створюють враження в людей про надмірну самовпевненість. Такі фахівці діють
енергійно, експресивно, нерідко здійснюють пряму комунікативну атаку, завдяки чому
перемагають там, де навіть компетентніші люди відчувають сумніви.
Обґрунтована
оптимістична,
гармонійна
професійні
самосвідомість
зумовлює
задоволення професійною діяльністю, конструктивне вирішення професійних проблем,
унеможливлює хронічні міжособистісні суперечності ти конфлікти.

16. У своїй педагогічній діяльності вчителі потрапляють у різні стресові ситуації, вирішують
проблеми, пов'язані з навчанням, вихованням, перевихованням, побутовою невлаштованістю,
зазнають психологічного тиску як з боку адміністрації, учнів, так і з боку батьків, переживають
внутріособистісні суперечності тощо. Все це вимагає наявності такої значущої риси особистості
вчителя, як стресостійкість.
Адаптації вчителя до стресових ситуацій сприяє його соціально-психологічна
толерантність (терпимість). Вона, як правило, притаманна досвідченим, висококваліфікованим,
упевненим у собі фахівцям. Учителям з низьким рівнем педагогічної майстерності характерні
такі риси, як дратівливість і реактивна агресивність, їхня нетерпимість підвищує схильність до
стресу. Вона значною мірою зумовлена стереотипами особистості, негативними установки ми
міжособистісного
оцінювання,
рисами
характеру
(агресивність,
егоцентричність,
недоброзичливість, домінантність та ін.).
Найчастіше педагоги з високим рівнем педагогічної майстерності легше справляються із
труднощами (стресами) освітнього процесу. Педагоги з низьким рівнем педагогічної
майстерності часто переживають професійні невдачі, що підвищує стрес-реакції, негативно
позначається на внутрішній локалізації контролю над значущими подіями. Особистісні
механізми стресостійкості в педагогів-майстрів мають конструктивну спрямованість, що сприяє
їхньому професійному зростанню і самореалізації (справжня адаптація). А механізми
стресостійкості
вчителів-невдах
відображають
ситуативні
способи
подолання
стресу
(перекладання відповідальності, уникнення ситуацій розв'язання проблем), які гальмують їхнє
професійне становлення та особистий розвиток.
Без сформованої стресостійкості педагог не зможе конструктивно виходити зі стресових
ситуацій, ефективно розв'язувати професійні та життєві проблеми, бути соціально адаптованим.
Я – вчитель із багаторічним стажем роботи, своєю професією пишаюся. Особливість
моєї професії полягає в тому, щоб щодня й щогодини нести учням знання, розвивати й
виховувати майбутніх громадян держави. Я вважаю, що кожен педагог повинен відчувати, що
його щоденна робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні учням, що кожен із нас
потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне й нелегке трудове життя. Саме з усвідомлення
цього й починається виконання мого педагогічного обов’язку. Своє головне завдання вбачаю в
пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила
пізнання та навчання.
Але зараз для розвитку інтересу в учнів до навчання на уроці
недостатньо лише особистісних якостей викладача. Необхідно створити і нові
умови для
продуктивного навчання, результатом якого є учень, який у стінах школи набуває ключові
життєві та професійні компетентності.

17. Тому вважаю за потрібне поділитися з колегами тими власними доробками (фрагменти
та конспекти уроків і позаурочних заходів), які допомагають успішно здійснювати формування
ключових компетентностей учнів, які якісно впливають на результат усвідомленого засвоєння
ними програмного матеріалу і застосування набутих знань упродовж життя.
5. Функціонування у навчальному закладі шкіл, університетів майбутнього вчителя,
тощо
У нашому закладі функціонує школа молодого вчителя (ШМВ ) на постійній основі, бо ротація
педколективу – процес систематичний.
У школі протягом трьох років навчаються молоді вчителі, які після закінчення вищих
навчальних закладів приходять на роботу до навчального закладу. Молоді педагоги вчаться у
своїх наставників, колег та один в одного.
Протягом навчального року представники ШМВ відвідують уроки досвідчених учителів,
проводять навчальні семінари та тренінги, дають відкриті уроки та заходи. Щороку в березні та
квітні молоді вчителі презентують себе та свої досягнення в рамках декадника ШМВ.
Мета«Школи молодого вчителя» – сприяння підвищенню фахового рівня, розвитку творчого
потенціалу вчителя, удосконаленню майстерності, озброєнню новітніми знаннями, методикою
та технологією навчання.
Основні завдання«Школи молодого вчителя»:
 поглиблення знань з теорії та методики навчання і виховання;
 сприяння оволодінню молодими вчителями основних нормативних документів;
 вивчення і використання у практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та
передового педагогічного досвіду;
 розвиток ініціативи та творчості, новаторських пошуків вчителів.
Основні напрямки роботи «Школи молодого вчителя»:
 розширити сферу знань учителів із психолого-педагогічних основ уроку;
 ознайомити їх з елементами педагогічної техніки, опанування якої дасть змогу
усвідомленно здійснювати відбір необхідних і найбільш доцільних прийомів роботи
учнів на уроках;
 створити для вчителів таке методичне середовище, в якому їм би хотілося творити.
Робота "Школи молодого вчителя” в 2013-2014 навчальному році направлена на:
 вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також
визначення ролі кожного уроку в системі завдань;
 вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;
 вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів
організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові

18. здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер,
темперамент, волю);
 вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементубудь-якого виду
діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:мету, мотив, засоби, план
діяльності, реалізацію плану, контроль,корекцію, рефлексію;
 вивчення
типівта
структури
сучасного
уроку,
основних
принципів
навчання,
раціонального застосування методів навчання;
 вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;
 вивчення методів формування комунікативнихумінь (усних і письмових) в умовах
особистісно-зорієнтованого підходу.
6. Використання сучасних інноваційних педагогічних технологій у навчальновиховній діяльності вчителя, викладача
Інновація — нововведення, зміна, оновлення, новий підхід, створення якісно нового,
використання відомого в інших цілях.
Актуальними стають глобальні за своїм масштабом інноваційні процеси, що відбуваються в
системі освіти, потребують переходу в навчані від традиційного, пасивного накопичення суми
знань до вмотиваційного засвоєння учнями технології здобуття наукової інформації та вмінь.
Йдеться власне, про перебудову вищої освіти, про необхідність виконання таких технологій
навчання, які б активізували пізнавальну й творчу діяльність дітей.
На даний час у нашій країні відбуваються суттєві зміни в національній політиці освіти. Це
пов'язано з переходом на позиції особистісно-орієнтованої педагогіки, діяльнісного та
компетентнісно орієнтованого підходів в навчально-виховному процесі.
Одним із завдань сучасної школи стає розкриття потенціалу всіх учасників педагогічного
процесу, надання їм можливостей прояву творчих здібностей.
Вирішення цих завдань неможливе без здійснення варіативності освітніх процесів, у зв'язку
з чим з'являються різні інноваційні типи і види освітніх установ, які вимагають глибокого
наукового і практичного осмислення.
Тепер освіта все більше орієнтується на створення таких технологій і способів впливу на
особистість, у яких забезпечується баланс між соціальними та індивідуальними потребами, та
які, запускаючи механізм саморозвитку (самовдосконалення, самоосвіти), забезпечують
готовність особистості до реалізації власної індивідуальності і змінам суспільства.
Пошуки рішення педагогічних проблем інноватики пов'язані з аналізом наявних результатів
дослідження сутності, структури, класифікації та особливостей протікання інноваційних
процесів у сфері освіти.

19. Нововведення, або інновації, характерні для будь-якої професійної діяльності людини і тому
природно стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації самі по собі не
виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих
учителів і цілих колективів. Цей процес не може бути стихійним, він має потребу в управлінні.
За словнику С. І. Ожегова «новий» пояснюється як вперше створений або зроблений, що
з'явився або виник нещодавно, замість колишнього, знову відкритий, що відноситься до
найближчого минулого або до теперішнього часу, недостатньо знайомий, маловідомий. Слід
зауважити, що в тлумаченні терміну нічого не говориться про прогресивність, про ефективність
нового.
Стосовно до педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, методи і
форми навчання та виховання, організацію спільної діяльності вчителя і учня.
Терміни «інновації в освіті» і «педагогічні інновації», що вживаються як синоніми, були
науково обгрунтовані та введені в категоріальний апарат педагогіки.
Педагогічна інновація - нововведення в педагогічну діяльність, зміни у змісті та технології
навчання і виховання, що мають на меті підвищення їх ефективності.
Таким чином, інноваційний процес полягає у формуванні та розвитку змісту та організації
нового. В цілому під інноваційним процесом розуміється комплексна діяльність зі створення
(народження, формування), освоєння, використання і поширення нововведень.
Отже, новація – цесаме засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація це процес освоєння цих коштів. Інновація – цецілеспрямована зміна, що вносить у середовище
проживання нові стабільні елементи, що викликають перехід системи з одного стану в інший.
Інновації
в
освіті
вважаються
нововведеннями,
спеціально
спроектованими,
розробленими або випадково відкритими в порядку педагогічної ініціативи. Як зміст інновації
можуть виступати науково-теоретичне знання певної новизни, нові ефективні освітні
технології, виконаний у вигляді технологічного опису проект ефективного інноваційного
педагогічного досвіду, готового до впровадження. Нововведення - це нові якісні стану
навчально-виховного процесу, що формуються при впровадженні в практику досягнень
педагогічної і психологічної наук, при використанні передового педагогічного досвіду.
Інновації розробляються і проводяться не органами державної влади, а працівниками та
організаціями системи освіти і науки.
У педагогічній науці має місце також використання й іншого терміна – «інноваційний процесс»,
зміст якого В.М. Полонський трактує таким чином: «Мотивований, цілеспрямований і
усвідомлений процес зі створення, освоєння, використання і розповсюдження сучасних (або
осучаснених) ідей (теорій, методик, технологій тощо), актуальних та адаптованих до даних
умов і таких, що відповідають певним критеріям»

20. В.А.Сластьонін розкриває сутність поняття «інноваційні процеси» на основі визначення їх
значення в системі освіти. Так, на думку науковця, зазначені явища сприяють такому:
 перебудові цільових установок і ціннісних орієнтацій педагогічної діяльності;
 формуванню та розвитку «Я»-образу;
 створенню умов для становлення особистості, реалізації її права на індивідуальний
творчий вклад, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку;
 побудові нового типу стосунків і спілкування між педагогами та учнями, які не
характеризуються примусовістю, підкореністю, в основі яких – стосунки взаємодії,
взаєморегуляції, взаємодопомоги рівних;
 становленню співтворчості вчителя й учня;
 формуванню у школярів усвідомленого ставлення до способів організації навчальної
діяльності тощо.
Узагальнюючи все сказане вище, варто зазначити таке:
 у сучасній системі середньої загальної освіти мають місце інновації як практичного, так і
теоретичного рівнів; вони є показником її активного розвитку та адаптації до нових
соціально-економічних умов, намаганням відповідати потребам і запитам суспільства,
тобто і надалі ефективно реалізувати функції освіти;
 кожен інноваційний процес пов’язаний із творчістю, креативністю особистості вчителя,
управлінця системою освіти, науковця чи то педагогічного колективу; мета такої
діяльності – підвищення ефективності та якості навчання і виховання, а одним із
важливих завдань є формування та розвиток інтелектуальної, творчої, компетентної
особистості;
 інновації в середній загальній освіті є показником її реформування – на рівні змісту
(зміст державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, програм
навчальних предметів, нові навчальні предмети), на рівні методики (проекти, технології,
методики, наприклад, – психолого-педагогічна система творчого виховання І.П.Волкова;
психолого-педагогічна програма виховання творчої особистості школяра В.О.Моляко;
навчально-виховна система «Школа творчості В.Алфімова, М.Артемова, Г.Тимошко»;
технології
особистісно
зорієнтованого
навчання
(О.Савченко,
С.Подмазін,
С.Якиманська); технології модульно-розвивального навчання (Н.Клокар, А.Фурман) та
інші), на рівні форм навчальної діяльності (насамперед, дистанційні форми навчання), на
рівні управління освітньою системою (шкільні округи, теорія і практика муніципального
управління тощо), на рівні засобів навчання (насамперед, використання ІКТ,
електронних навчальних засобів, мережі Інтернет) та на рівні послуг (сучасні види
послуг в освіти – різні форми дистанційного навчання, нові навчальні курси тощо);

21.  у теорії інноваційної педагогіки наявні певні розбіжності в тлумаченні одних і тих же
понять різними її авторами, що, на нашу думку, пояснюється насамперед відносно
незначним «віком» інноваційної педагогіки, тим, що ця галузь педагогічної науки
перебуває у процесі становлення, а отже, її категоріально-понятійний апарат (тобто
методологічні основи) ще цілком не сформовано, що властиво будь-якій іншій науці на
окресленому етапі.
На підставі усього вищевикладеного можу зазначити, що чим більше в нашій країні будуть
використовуватися педагогічні інновації, тим більш розвинені будуть учні й ознайомлені з
процесами впровадження інновацій керівники та вчителі.
Так, протягом декількох років я постійно використовую сучасні інноваційні педагогічні
технології у своїй навчально-виховній діяльності, а саме: використання ІКТ, електронних
навчальних засобів, мережі Інтернет, різні форми дистанційного навчання, навчальні курси,
майстер-класи, вебінари тощо.
Результати (сертифікати) про це я виклала на своєму сайті у розділі «Дистанционное обучение».

31. Майстер-клас зі створення відеороликів у
програмі ProShow Producer

32. Мої сайти