Zvit 3 etap kzsh 122 kzsh

1. КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 122
КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
м. Кривий Ріг – 2019 р.

2. 2
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122 з 2016 року
працює відповідно до наказу Департаменту освіти та науки Дніпропетровської
ОДА від 10.07.2015 року № 496/0-212-15 над дослідно-експериментальною
роботою на тему: «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого
розвитку в освітній процес».
Завдання експериментального дослідження:
 розробка та впровадження моделі школи сприяння сталому розвитку та
інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах
випереджаючої освіти, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій та
стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвитку
соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства;
 підготовка педагогів області до запровадження основних ідей проекту
через удосконалення системи курсової підготовки, введення додаткових
тематичних курсів інноваційної освітньої діяльності на засадах
випереджаючої освіти для сталого розвитку та активізацію методичної
роботи у регіоні;
 розробка рекомендацій, спрямованих на розвиток соціальних компетенцій
в інтересах сталого розвитку, відповідальної поведінки, створення
можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних
працівників у процесі роботи над проектом.
Основні напрямки експерименту:
 розробка нового змісту інтегрованої освіти для сталого розвитку;
 апробація нових навчально-методичних матеріалів щодо інтегрування
змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний
процес;
 визначення показників ефективності інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, що
характеризують зміну ціннісних орієнтацій та моделей поведінки
особистості у бік сталого розвитку;
 моніторинг якості навчання та соціальних компетентностей в інтересах
сталого розвитку учасників проекту.
Етапи експериментальної роботи:
 І етап: Діагностично-концептуальний (вересень 2015 - серпень 2016 р.)
 II етап: Організаційно-моделюючий (вересень 2016 - серпень 2017 р.).
 ІІI етап: Практичний (вересень 2017 – серпень 2019 р.)
 ІV етап: Коригуючий (вересень 2019 – серпень 2020 р.)
 V етап: Підсумковий (вересень 2020 – серпень 2021 р.)
У 2017-2018 та 2018-2019 навчальних роках Криворізька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 122 працювала у рамках практичного етапу, ключовими
завданнями якого було визначено:
 вивчення дієвості використання дослідницької методики та методів
пошуковості, проблемних, інтерактивних, групових методик,
впровадження інформаційних технологій;

3. 3
 запровадження педагогічних стратегій та інноваційних педагогічних
технологій, спрямованих на інтегрування змісту випереджаючої освіти для
сталого розвитку в освітній процес;
 комплексний моніторинг ціннісних орієнтацій рівня соціальної
відповідальності особистості в інтересах сталого розвитку: рівень
соціальної адаптації; рівень морально-етичної та соціальної
відповідальності; рівень ціннісних орієнтацій в інтересах сталого
розвитку;
 розвиток партнерської мережи школи сприяння сталому розвитку як
рушійної сили становлення громадянського суспільства.
На третьому етапі провадження дослідно-експериментальної роботи були
використані такі методи наукового дослідження: теоретичні (аналітико-
прогностичний; порівняння; систематизації; узагальнення); емпіричні
(педагогічний експеримент; педагогічне спостереження; опитування;
анкетування; тестування).
Здійснення діагностики учасників освітнього процесу
Протягом квітня-травня 2019 року було проведено проміжну діагностику
учасників освітнього процесу за запропонованими кафедрою філософії КЗВО
«Дніпровська академія неперервної освіти» методиками, їх узагальнення та
аналіз отриманих результатів соціологічного дослідження. У рамках
проведеного дослідження було опитано 257 учнів 3-11 класів за 7-ма
методиками, 115 батьків учнів початкових класів та 95 батьків школярів 5-11
класів, 46 педагогів.
Заступником директора з НВР Альохіним М. М. було здійснено порівняння
результатів дослідження із дослідженнями, проведеними у 2016 року під час
вхідної діагностики на початку участі у дослідно-експериментальній роботі.
У ході соціологічного дослідження, проведеного у Криворізькій
загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 122, методикою визначення соціальної
адаптації учнів основної школи було виявлено наступні закономірності: учні
середньої ланки (7-9) класів мають високий рівень соціальної адаптації,
оволоділи основними соціальними знаннями, навичками та компетенціями,
готові до успішної життєдіяльності у існуючому суспільстві.
86
92
100
98
88
91
9
7
0
2
6
6
5
1
0
0
6
3
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
7-мі кл., 2016р.
7-мі кл., 2019р.
8-мі кл., 2016р.
8-мі кл., 2019р.
9-ті кл., 2016р.
9-ті кл., 2019р.
Рівень соціальної адаптації учнів 7-9 класів, %
високий рівень достатній рівень низький рівень

4. 4
Методикою «Рівень соціальної адаптації випускників» для учнів 9-11
класів було встановлено, що випускники ІІ і ІІІ ступенів мають однаково високий
показник (72 %) соціальної адаптації.
Анкета дослідження моральних якостей особистості учня дає змогу
прослідкувати зміни у проявах милосердя та справедливості, відповідальності та
чесності.
Анкета дослідження цінних ставлень особистості демонструє наступні
показники розподілу кожної ознаки:
64
72
64
72
29
25
24
20
7
3
14
8
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
9-мі кл., 2016р.
9-мі кл., 2019р.
11-мі кл., 2016р.
11-мі кл., 2019р.
Рівень соціальної адаптації випускників, %
високий рівень достатній рівень низький рівень
0,62
0,46
0,62 0,61
0,68
0,57
0,73 0,73
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
відповідальність чесність милосердя справедливість
Дослідження моральних якостей особистості дитини
5-9 кл., 2016р. 5-9 кл., 2019р.
21
72
8
0
34
70
6
0
0 20 40 60 80
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Я у ставленні до себе
2019 р. 2016р.
9
7
79
5
10
35
51
4
0 20 40 60 80 100
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Інтелектуальна зрілість
2019 р. 2016р.

5. 5
Анкета по виявленню стану екологічної культури учнів демонструє що
більшість опитаних школярів вважають, що мають високий рівень екологічної
культури.
27
58
16
0
31
60
9
0
0 20 40 60 80
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Я у ставленні до
близького оточення
2019 р. 2016р.
15
40
45
0
16
55
29
0
0 20 40 60
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Самопокладання
відповідальності
2019 р. 2016р.
87
13
0
84
15
1
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
високий рівень
достатній рівень
низький рівень
Рівень екологічної культури учнів, %
2019 рік 2016 рік
25
57
18
0
27
58
15
0
0 20 40 60 80
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Я у ставленні до праці
2019 р. 2016р.
19
31
39
11
24
49
44
7
0 10 20 30 40 50 60
високий рівень
достатній рівень
середній рівень
низький рівень
Ставлення до природи
2019 р. 2016р.

6. 6
Вербальною асоціативною методикою діагностики екологічних установок
«ЕЗОП» (за Д.Дерябо та В.Ясвіним) було встановлено, що більшість учнів
сприймає природу як об’єкт краси, що підпадає під «естетичну» установку.
У рамках діагностичного етапу у Криворізькій загальноосвітній школі
І-ІІІ ступенів № 122 було проведено соціологічне дослідження серед батьківської
громади стосовно визначення цінностей у вихованні дітей, функцій сім’ї та
школи; стилю сімейного виховання, визначення готовності батьків до
соціалізації дітей; екологічного мислення та екологічно-орієнтованої
життєдіяльності.
Найголовнішою функцією сім’ї батьки одностайно визначили становлення
особистості дитини та її виховання, найменш потрібною – формування уявлень
про можливість завдяки шлюбу підвищити свій соціальний статус.

7. 7
Батьки учнів початкових класів вважають, що найголовнішими функціями
школи є забезпечення умов для здобуття освіти; формування господарського
ставлення до довкілля. Недоцільними, на думку батьків школярів 1-4 класів, є
надання практичних правових знань, здійснення статевого виховання. Батьки
учнів середньої та старшої ланки виділяють найголовнішими функціями
навчитися не боятися труднощів, бути цілеспрямованим; навчитися дітям
захищати себе, бути впевненим у собі. До найменш важливих було віднесено
формування господарського ставлення до довкілля.
У більшості родин учнів початкових класів (88%) та старших класів (67%)
панує демократичний стиль сімейного виховання. У 21% родин учнів ІІ-ІІІ
ступенів батьки використовують авторитарний стиль виховання.
Більшість (54-61%%) представників батьківської громади піклуються про
навколишнє середовище у своєму повсякденному житті. Проте, викликає
занепокоєння той факт, що 21% опитаних батьків учнів початкової ланки

8. 8
вважають, що немає потреби у турботі за довкіллям, адже треба жити сьогодні, а
питання екології – проблема органів влади.
Анкетування педагогічних працівників Криворізької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 122 показало, що 60% вчителів добре ознайомлені із
питаннями освіти для сталого розвитку, 40% опитаних – ознайомлені із даною
проблемою поверхово.
70% опитаних педагогів бачать себе активним учасником проекту,
збираються проводить інтегровані уроки, розробляти методичні матеріали з
питань ОСР, проводити виховні заходи. 30% учителів збираються брати участь
у заходах, визначених адміністрацією закладу.
60%
40%
0%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
A B C
Чи ознайомлені Ви з
основними питаннями
освіти для сталого
розвитку
70%
30%
0% 0%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
A B C D
Яким Ви бачите свою участь
у новому освітньому проекті
«Інтегрування змісту
випереджаючої освіти для
сталого розвитку у…

9. 9
Опис моделі закладу
Виходячи з головної мети освіти для сталого розвитку – навчання молоді,
дорослих управлінню якістю життя, формування екологічно-безпечної та
екологічно-врівноваженої поведінки, збереження та покращення умов життя
нинішніх та майбутніх поколінь, Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів № 122 створює таке освітнє середовища, в якому ці поняття є свідомою
потребою й мірилом освіченості, загальної культури, що досягається шляхом
розвитку загальної креативності учасників навчально-виховного процесу,
методом активізації інтелектуального потенціалу, залученням до творчої
діяльності, зростанням рівня компетентності особистості.
Щодо структури освітнього середовища школи стійкого розвитку, то нами
визначили такі компоненти:
 інтелектуальний блок – формування екологічної компетентності учнів,
забезпечення їхнього особистісного розвитку і саморозвитку;
 соціально-психологічний блок – забезпечення емоційно-морального і
психологічного мікроклімату навчального закладу, що впливає на умови
життєдіяльності всіх суб’єктів педагогічного процесу, на актуалізацію
творчого потенціалу, реалізації потреб, здібностей і можливостей суб’єктів
на основі гуманної взаємодії та взаємин;
 ресурсний блок – ресурсне забезпечення освітнього середовища –
навчально-методичне, інформаційне, кадрове, матеріальне;
 духовно-культурний блок – забезпечення процесу духовного і культурного
зростання суб’єктів, формування в учнів любові до природи й
навколишнього світу, дбайливого ставлення до всього живого, ціннісних
орієнтирів на духовне самовдосконалення;
 екологічний блок – практична екологічна діяльність учнів, спрямована на
вивчення і збереження природи рідного краю;
 здоров’язбережувальний блок – формування в учнів дбайливого ставлення
до свого здоров’я, оволодіння методами відновлення, зміцнення і
вдосконалення здоров’я в сучасних екологічних умовах.
Процес навчання та позаурочної діяльності спрямовані на формування
вмінь ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового
майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості, при цьому умови
креативності комплексу навчально-виховних заходів визначаються з
урахуванням культурних, соціальних та економічних аспектів життєдіяльності
учня, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету гуманно- та екоцентричних
цінностей. Тому управління школою на рівні сучасних вимог, прийняття
правильних, науково-обгрунтованих рішень передбачає врахування
особливостей Криворізького регіону та ментальних рис населення; формування
та відпрацювання критеріїв ефективності і показників ефективності
функціонування; створення і апробацію управлінського, навчально-
методичного, діагностичного забезпечення діяльності всіх учасників навчально-
виховного процесу.

10. 10
Методологічні засади управління – системний підхід, моделювання
цілісних педагогічних та управлінських структур, впровадження способів
самоорганізації, децентралізації управління.
У КЗШ № 122–майданчику випереджаючої совіти для сталого розвитку
забезпечується засвоєння особистістю стрижневих компетенцій, що дозволяють
їй бути мобільною та конкурентоспроможною, здатною до самоорганізації
навчання протягом життя, самореалізації, розкриття творчого потенціалу,
визначення свідомого життєвого вибору та ухвалення відповідальних рішень.
Таким чином, головними управлінськими завданнями сучасної школи в
інтересах сталого розвитку є необхідність забезпечити гармонійний та
збалансований розвиток всебічно освіченої соціально активної особистості, яка
має світогляд, сформований на основі моральних принципів та норм, що
забезпечують готовність до соціально–відповідальної поведінки і безперервної
освіти. Цьому сприяє розвиток усвідомленої мотивації для навчально-дослідної
та соціально-значущої діяльності, спрямованої на поліпшення стану
навколишнього середовища та якості життя через системну інтеграцію у
навчально-виховний процес засад філософії сталого розвитку.
Педагогічний аналіз освітньої діяльності
У Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 122 формування
екологічної свідомості учнів відбувається, серед іншого, завдяки впровадженню
в освітній процес тематичних спеціальних та факультативних курсів. Так у 2018-
2019 навчальному році за рахунок варіативної складової річного навчального
плану у 2-их класах було запроваджено курс «Уроки для сталого розвитку
«Школа друзів планети», у 3-4 класах – спеціальний курс «Уроки для стійкого
розвитку. Моя щаслива планета». Учні 7-их класів у звітному навчальному році
опрацьовували дотичний до тематики освіти зі сталого розвитку факультативний
курс «Основи енергопостачання та енергозбереження», а учні 8-их класів
безпосередньо були охоплені спеціальним курсом «Уроки для сталого
розвитку». У 10 класі було впроваджено курс за вибором «Фінансова
грамотність», що поглиблює знання старшокласників у економічній царині, яка
є компонентом концепції сталого розвитку. Усього у 2018-2019 навчальному
році профільними спеціальними курсами зі сталого розвитку було охоплено 11
класів (332 особи), суміжними курсами – 3 класи (94 особи).
З 2018-2019 навчального року у закладі реалізується завдяки участі у
експерименті всеукраїнського рівня інтегрований курс «Природничі науки» у 10
класі, що гармонійно об’єднує програмовий матеріал з фізики, хімії, біології,
екології та географії.
У 2017-2018 навчальному році було закладено, а у 2018-2019 продовжено
традицію організовувати дні наскрізного навчання, у тому числі – щодо
розв’язання проблем сталого розвитку людства у рамках загальношкільного
авторського науково-методичного проекту «День без розкладу», у рамках якого
впродовж одного навчального дня 3 вчителі працюють в одному класі на засадах

11. 11
співучителювання, розкриваючи одну тему, складену відповідно до
педагогічного методу «павутини інтегрування» з різноманітних галузей та
навчальних дисциплін. Так наприклад, творчою групою у складі Федоринової
Н.Є., Альохіна М.М., Безрукавої Л.І. під час інтегрованого дня «Безпека як
глобальний виклик ХХІ століття» було поєднано фізику, соціологію, філософію,
українську філологію, освіту для сталого розвитку. У мотиваційному блоці,
проведеному Альохіним М.М. було окреслено проблему розвитку та небезпеку
загибелі планети через тероризм, руйнування соціального миру, втрату
соціальності. Змістовний відеофрагмент, переконлива статистика, емоційне
звернення до присутніх. Про ядерну енергію на благо і проти людства, про
реактори і Чорнобиль, про альтернативну енергетику говорили у блоці
Федоринової Н.Є. Вправа «коло ідей» сприяла колективній роботі над статтями
криворізьких молодих учених. Під час уроку учні шукали плюси й мінуси,
вирішення глобальних проблем людства. Школярі також в групах складали тези
Нової філософії, як жити у сучасному світі, презентували свої наробки
товаришам. Із Михайлом Михайловичем учасники уроку попрацювали над
складанням карток «види насильства» і запустили «електростанцію», яка працює
на злобі, гніві, жорстокості. Філологічний блок дня без розкладу провела
Безрукава Людмила Іванівна. Продовжуючи тему безпеки, учні говорили про
неконфліктне спілкування, способи налагодження взаєморозуміння.
Пригадували героїв літературних творів, у яких можна повчитися гуманізму,
толерантності; відшукували зашифровані вислови, продовження прислів'їв. На
фінал виконали пісню єднання, яка наповнила серця щирістю і теплом.
У 5-в класі Люліна Г.М. разом із Яловою Ю.В. та Зацепіною А.Л.
акцентували увагу учнів на формуванні, розвитку та збереженні сімейних
цінностей як основи побудови заможного громадянського та соціального
спроможного суспільства. Поєднання інформаційних технологій із трудовим
навчанням та англійською мовою дозволило організувати інтерактивний урок із
максимальним залученням учнів до різноманітних форм організації освітнього
процесу.
Більшість педагогів закладу під час
викладання навчальних дисциплін впроваджують
наскрізну лінію «сталий розвиток», органічно
поєднуючи програмовий матеріал із Глобальними
цілями сталого розвитку та екологічними,
економічними та соціальними проблемами, що
існують сьогодні на планеті.
У 2018 році під керівництвом заступника
директора з НВР Альохіна М. М., який пройшов
тематичне навчання у Києві, педагоги школи
долучилися до Міжнародного проекту
«Найбільший урок у світі», тематика якого була
присвячена проблемам раціональної споживання,
забруднення еко- та гідросистеми.

12. 12
Активно ідеї сталого розвитку у Криворізькій загальноосвітній школі
№ 122 реалізовуються у громадській та позаурочній активності, створюється
мережа закладів-партнерів, з якими відкривається можливість втілювати спільні
ініціативи.
Впродовж останніх двох навчальних років було реалізовано 21 спільних
заходів, ініційованих КЗШ № 122 у партнерстві із різними освітніми установами,
громадськими організаціями та урядовими інституціями, або до яких вона
долучилась у якості партнера. Втілювали означені заходи 55 педагогічних
працівників КЗШ № 122, понад 600 школярів та 600 представників батьківської
громади. У заходах взяли участь понад 30 наукових установ, закладів вищої,
середньої та позашкільної освіти, громадських організацій, представництв
міжнародних інституцій та органів місцевого самоврядування, підприємств
Кривого Рогу:
•ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадкового рудоутворення» НАН
України
•Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України
•Фізико-технічний інститут НТУУ «Київський політехнічний інститут»
•Криворізький економічний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана
•Факультет економіки та управління бізнесу ДВНЗ «Криворізький національний університет»
•Природничий факультет Криворізького державного педагогічного університету
•Кафедра екології НТУУ «Дніпровська політехніка»
Наукові установи та заклади вищої освіти
•КЗ «Інноваційно-методичний центр» КМР ДО
•МКПНЗ «Горицвіт» КМР ДО
•Криворізька спеціалізована школа № 70 КМР ДО
•Львівська спеціалізована школа № 69 ЛМР ЛО
•Ужгородська спеціалізована школа № 3 УМР ЗО
Методичні установи та заклади середньої освіти:
•ГО «Молодіжне Віче»
•ГО «Політичний менеджмент»
•ГО «Інститут управління знаннями»
•ГО «Чисте місте-КР»
•ЛМГО «Центр культурного менеджменту»
•ГО «Закарпаття-Донбас»
•ГО «Сприяння Збройним Силам України та Національній Гвардії України»
Громадські організації
•Національний фонд підтримки демократії (США)
•Amnesty International в Україні
•Представництво ООН в Україні
•Представництво ЮНІСЕФ в Україні
•Депутатський корпус Дніпропетровської обласної ради
•Криворізький міськрайонний центр зайнятості
•Перший криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
•Виконком Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради
Міжнародні та владні інституції
•ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"
•ПАТ "Центральний ГЗК"
•Клуб рокерів "Black rokers"
•ТОВ "Аптека "Медсервіс"
•Автосалон "Кіа Аеліта"
•Ветеринарна клініка "Доктор Дог"
Підприємства та суб’єкти господарювання

13. 13
Педагогічні працівники активно долучаються до методичних заходів,
пов’язаних із викладанням освіти для сталого розвитку, поширюють свій досвід
у вигляді доповідей на науково-практичних конференціях, друку науково-
методичних посібників.
Координатор експериментальної роботи у закладі заступник директора з
НВР виступив із доповіддю «(НЕ)Терпимість як ідеологема української освіти»
у рамках всеукраїнської науково-практичної конференції «Неперервна освіта для
сталого розвитку: філософсько-теоретичні контексти та педагогічна практика»
(6 грудня 2018 р.) та із доповіддю «Формування громадянської та соціальної
компентностей старшокласників засобами освіти для сталого розвитку» на ІІІ
Навчальний візит у
Представництво ООН в
Україні
Навчальний візит у
Представництво ООН в
Україні
Навчальний візит у
Представництво ООН в
Україні
Відвідування Х Міжнародної
виставки "Сучасні заклади
освіти України"
Вивчення досвіду реалізації
студентських ініціатив у
НТУУ "КПІ"
Вивчення досвіду реалізації
студентських ініціатив у
НТУУ "КПІ"
Відвідування Українського
Католицького університету,
Львів
Марафон написання листів
у співпраці із Аmnesty
International
Марафон написання листів
у співпраці із Аmnesty
International
Відвідування Українського
Католицького університету,
Львів
Проведення тематичних уроків
зі сталого розвитку у рамках
міжнародного проекту
"Найбільший урок у світі"
Проведення тематичних
уроків зі сталого розвитку у
рамках міжнародного
проекту "Найбільший урок у
світі"

14. 14
всеукраїнській науково-практичній конференції
«Філософія, теорія та практика випереджаючої
освіти для сталого розвитку» (14 грудня 2017 р.).
Учитель початкових класів Шпанко Ірина
Гаврилівна видала науково-методичний посібник
«Теоретико-концептуальні засади освіти для
сталого розвитку учнів початкових класів»,
рекомендований до використання кафедрою
початкової освіти Криворізького державного
педагогічного університету, рецензентами якого
стали канд. пед. наук, доцент Павлик О. А. та канд.
біол. наук, ст. наук. співробітник Альохіна Т. М.
Даний науково-методичний посібник позитивно
пройшов рецензування на науково-методичній раді
КЗ «Інноваційно-методичний центр» КМР та
рекомендований до використання у закладах
загальної середньої освіти Кривого Рогу.
У 2018-2019 навчальному році педагогічний
колектив на чолі із директором школи
Федориновою Н. Є. та заступником директора з
НВР Альохіним М. М. представив на Обласний
конкурс творчих проектів закладів середньої та
дошкільної освіти «Ініціативи для стійкого
розвитку громади» 2 роботи. У Номінації № 3
«Сучасна українська школа (садочок) сприяння
сталому розвитку» проект КЗШ 122 виявився
найкращим у області і отримав диплом 1 ступеня,
інша ж конкурсна робота посіла 3 місце у номінації
№ 2 «Партнерська мережа закладів сприяння
сталому розвитку».
Короткий опис кращих практик ОСР
Найбільш ефективною практикою освіти для сталого розвитку у
Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 122 є ініціатива «Асамблея
сталого розвитку», яка починаючи з 2017 року щорічною та проводиться у період
березня-квітня за 2 основними напрямками:
 Місячник (у 2017), Декада (у 2018), Фестиваль (у 2019) сталого розвитку –
цикл тематичних заходів виховної, позаурочної та позакласної діяльності,
спрямований на розкриття компонентів та цілей концепції сталого
розвитку;
 Форум педагогічної майстерності «Розвиток сталий – вибір правий» серед
учителів, що викладають у школі курси за вибором «Уроки для сталого
розвитку», метою якого є обмін інноваційними освітніми технологіями та

15. 15
демонстрація їх впровадження в освітній процес при викладанні уроків для
сталого розвитку, а також можливості інтеграції елементів ОСР у базові
навчальні дисципліни.
Місячник сталого розвитку, проведений у 2017 році, тривав з 20 березня по
20 квітня (план місячника – додаток 1), складався із тематичних тижнів енергії,
землі, води, душі та синергії й завершувався науковою конференцією «Сталий
розвиток – парадигма людського поступу сьогодення», у якій взяли участь, окрім
старшокласників, які презентували власні наукові проекти зі сталого розвитку,
гості – провідний науковий співробітник ДНУ «ЦПМГГОР» НАН України
Альохіна Т.М. та заступник декана економіки та управління бізнесу ДВНЗ
«КНУ» Єлізаров І.Г.
У 2018 році протягом 10-20 квітня було проведено Декаду сталого
розвитку, кожен день з якої був присвячений розкриттю однієї із Глобальних
цілей сталого розвитку (додаток 2). Відкриття Декади було проведено у вигляді
реп-виступу, кольорового флешмобу із презентацією усіх 17 Глобальних цілей
сталого розвитку (сценарій – додаток 3). Протягом 9 робочих днів було
опрацьовано такі цілі як: 04. Якісна освіта, 07. Відновлювана і недорога енергія,
14. Безпечне використання океанів, 15. Безпечне використання землі, 03. Міцне
здоров’я, 12. Відповідальне споживання, 06. Чиста вода, 13. Боротьба зі зміною
клімату, 10. Зменшення нерівності, 16. Мир та справедливість, 17.
Співробітництво заради сталого розвитку. Крім того, кожен день був кольоровим
та символізував боротьбу певних активістів/верств населення за досягнення
конкретної цілі.
Інтерактивна перерва про
водні артерії України
Елемент уроку сталого
розвитку щодо сортурування
сміття, 2-б клас
Екологічна акція із
висадження дерев на
території школи, 2-а клас
Інтерактивна перерва про
водні артерії України
Елемент уроку сталого
розвитку щодо сортурування
сміття, 2-б клас
Екологічна акція із
висадження дерев на
території школи, 2-а клас

16. 16
15-19 квітня 2019 року відбувся Фестиваль сталого розвитку, у рамках
якого щодня протягом тижня учні школи мали можливість відвідати
інтерактивні перерви, тренінги, майстер-класи та квести. Школярі досліджували
цікаві історії про винаходи та досягнення людства, брали участь у вікторині у
форматі інформальної освіти «20 фактів про…». Перший день фестивалю був
присвячений подоланню нерівності та питанню якісної освіти як пріоритету ІІІ
тисячоліття. Для 1-х класів організовано інтерактивну перерву «Світ професій».
Учні 4-х класів створили агіттеатр. У понеділок та середу учні 5-11 класів за
вільним вибором мали можливість відвідати по одній із 20 запропонованих
локацій, спрямованих на розвиток м’яких навичок, модераторами у яких було як
педагоги школи, так і запрошені представники Криворізького державного
педагогічного університету, Молодіжного центру «СтудХАБ», Донецького
НУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, ГО «ВПО-Егіда», ГО «Молодіжне
Віче» тощо. Так найяскравішими локаціями понеділка були майстер-клас з
робототехніки «Блискавка МакКвін», майстер-класи з матеріалів вторинної
сировини майстер-класи: «Поробки із пластикових пляшок», «Напередодні
Великодня: писанкарство воском», «Як бути собою?», «Фітнес та дихальна
гімнастика», «Мистецтво самопрезентації».
Екватор фестивалю запам’ятався низкою цікавих панельних дискусій від
представників Криворізького державного педагогічного університету: у
пошуках артефактів перебували учні на інтерактивній локації кандидата
історичних наук, доцента Тарасова А. В., котрий поділився цікавинками з
археологічних розкопок; про червонокнижні рослини Криворіжжя наші школярі
говорили із кандидатом педагогічних наук, доцентом Гнілушою Н.В., яка не
лише розказала про багатства нашої землі, але й провела віртуальну екскурсію
Відкриття Декади
сталого розвитку,
10.04.2018
Відкриття Декади
сталого розвитку,
10.04.2018
Конкурс малюнків
"Про планету дбай -
громадянином ставай"
Показовий урок зі сталого
розвитку у 3-А класі, жовтий
день Декади сталого розвитку
Показовий урок зі сталого
розвитку у 3-А класі, жовтий
день Декади сталого розвитку

17. 17
затишним ботанічним садом; про що таке промисловий туризм, як його
розвивають у Кривому Розі спілкувалися із кандидатом географічних наук,
доцентом Пацюк В.С.; про антропогенну трансформацію та деградацію ґрунтів
й сучасні технології їх відновлення подискутували старшокласники із
кандидатом біологічних наук, доцентом Савоськом В.М. у тематичній локації
"Ґрунт та техногенез". Кандидат хімічних наук Селіванова Тетяна Валеріївна та
кандидат педагогічних наук Нечипуренко Павло Павлович створили "живу
лабораторію", де учні школи мали можливість здійснити самостійно тестування
харчових продуктів за певними параметрами. Понад 35 дітей долучилися до
дослідів з оцінки вмісту крохмалю у харчових продуктах, визначення білку у
молочних продуктах, визначенні твердості води та визначенні вмісту у воді
розчинених солей. Найголовніше, тепер учні точно знають, які товарні марки
пропонують якісну продукцію, а яку - краще не брати.
«Екологічна безпека», «Збереження біорізноманіття» - саме такі теми
піднімалися у четвертий день фестивалю сталого розвитку, у межах якого учні 7
та 8 класів відвідали цікаву та пізнавальну екскурсію «Кривий Ріг –
промисловий», а учні старшої школи у цей день були залучені до лінійки
навчальних ігор «Зелений менеджер», «Дилема», «Біологічне різноманіття»,
«Країна Гідності». Завершальний день фестивалю було присвячено темі
соціальної справедливості та проблемі подолання корупції: для учнів 8-11 класів
було організовано інтелектуальну гру «Антикорупційне ЩО? ДЕ? КОЛИ?», а
наприкінці дня учні 10-11 класів та педагоги школи грали у антикорупційну
мафію.
Логічне завершення, очікуваний приємний фініш – підведення підсумків
та нагородження найактивніших учасників Фестивалю сталого розвитку!
Нагородження найактивніших
учасників фестивалю
Локація з археології із к. іст. н.,
доцентом Тарасовим А. В.
Локація із промислового туризму
із к. геогр. н., доцентом Пацюк
В.С.
Нагородження найактивніших
учасників фестивалю
Участь у екочеленжі
Майстер-клас із визначення
якості молочних продуктів від
кафедри хімії КДПУ

18. 18
Протягом тижня 112 школярів взяли участь у інтелектуальному челенжі "20
фактів про...", двічі наші учні працювали у понад 30 тематичних локаціях,
щодень мали можливість ознайомитися із глобальними проблемами людства під
час інтерактивних перерв. Зрештою, 104 школярі, тобто кожен шостий, був
визнаний найактивнішим та отримав екосумку, використання якої дозволить
скоротити вжиток поліетилену, а відтак - зменшити засмічення планети.
Протягом трьох років найбільш часто використовувалися такі форми
роботи як інтерактивна перерва (організація тематичних розвиваючих ігор,
флешмоби, флеш-акції, освітні локації, вікторини, музичні підбірки, тощо);
квест; фотопроект; турнір; ярмарок наукових дійств; спортивно-конкурсна
програма; показова гра; форум-театр; майстер-клас; інтерактивне заняття.
Протягом Місячника, Декади або Фестивалю сталого розвитку у рамках
Форуму педагогічної майстерності «Розвиток сталий – вибір правий» учителі, що
викладають уроки для сталого розвитку проводили показові заняття із
використанням ІКТ, інтерактивних технологій навчання.
ВИСНОВКИ
Таким чином, на третьому (практичному) етапі зусилля педагогічного
колективу Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 були
спрямовані на запровадження педагогічних стратегій та інноваційних
педагогічних технологій, спрямованих на інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку в освітній процес; розвиток партнерської мережи
школи сприяння сталому розвитку як рушійної сили становлення
громадянського суспільства. Завдання, поставлені планом експериментальної
роботи, виконані у повному обсязі: закладу освіти вдалось створити власну
модель школи сприяння сталого розвитку та успішно її впровадити завдяки
підтримці усіх учасників освітнього процесу. Річні навчальні плани більшості
класів за рахунок варіативного складника включають тематичні курси з освіти
для сталого розвитку, еквівалентні факультативи або дотичні до загальної
проблематики курси. Педагогічна ініціатива «Асамблея сталого розвитку» є
прикладом успішної інтеграції освітнього та виховного напрямків діяльності
школи, а також ефективності мережування школи із науковими інституціями і
іншими установами.
Координатор дослідно-експериментальної роботи –
заступник директора з навчально-виховної роботи М. Альохін