Заявка_03.06_2021

1. ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
04.06.2021 № 626
Заявка
на реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня
«Модель здорової школи» на базі закладів загальної середньої освіти
Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської
областей на квітень 2021–жовтень 2024 років
Обґрунтування вибору теми дослідження. Здоров’я дітей та освіта тісно
взаємопов’язані. Якісна освіта сприяє поліпшенню здоров’я, а міцне здоров’я є
передумовою отримання належної освіти. В Україні неінфекційні захворювання
(далі -НІЗ) є головним викликом для громадського здоров’я. Найбільший тягар,
як за наслідками для життя та здоров’я людини, так і для системи охорони
здоров’я, складають чотири основні групи захворювань: цукровий діабет,
хронічні респіраторні, серцево-судинні та онкологічні захворювання. Хоча
здебільшого НІЗ розвиваються у дорослому віці, поведінкові звички щодо
збереження власного здоров’я формуються у дитинстві, діти та молодь усе
частіше зазнають впливу основних чинників ризику розвитку неінфекційних
захворювань, зокрема таких, як зниження фізичної активності, нездорове
харчування, куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин. Своєчасні та
ефективні заходи з профілактики НІЗ у дітей та підлітків можуть значно
зменшити показники захворюваності та позитивно впливати на якість їхнього
життя у майбутньому.
У відповідь на ці проблеми сучасна школа має надати молодим людям
знання та допомогти розвинути вміння та навички, які необхідні для здорового та
продуктивного життя у дитячому та юнацькому віці, а також у подальшому
дорослому житті. Тому, поруч з навчанням і вихованням, формування
здоров’язбережувальної компетентності – одне з головних завдань закладу
освіти. Щоб сприяти здоровій та безпечній поведінці учнів, заклад освіти має
створити умови, сприятливі для навчання, успішної соціалізації і гармонійного
розвитку дітей та підлітків, а також гарантувати й підтримувати безпечні умови
для всіх учасників освітнього процесу.
Формування здорового та безпечного освітнього середовища вимагає
вирішення низки проблем, зокрема, пов’язаних з непопулярністю серед дітей та
підлітків культури здорового харчування, малорухливим способом життя,
поширеністю проявів фізичного і психологічного насильства та булінгу
(цькування), неналежним рівнем медичного супроводу учнів, а також загалом
несистемним підходом до формування культури здорового та безпечного
способу життя у сім’ї та громаді, недостатністю співпраці різних соціальних
інституцій у подоланні зазначених проблем.
Проєкт Модель здорової школи сприятиме профілактиці неінфекційних
захворювань та зміцненні здоров’я учнів. Для досягнення цієї мети буде
застосований загальношкільний підхід, який передбачає узгоджену
діяльність колективу закладу освіти у восьми ключових напрямах: освітній

2. 2
простір, освіта в галузі здоров’я і безпеки, фізичне виховання та рухова
активність, здорове харчування, медична служба, соціально-психологічна
служба, підготовка та здоров’я працівників закладу освіти, залучення сім’ї
та громади.
В рамках проєкту будуть розроблені та реалізовані заходи, спрямовані на
скорочення поширеності основних чинників ризику розвитку НІЗ,
проаналізовано їхній вплив, зібрані приклади найбільш дієвих заходів
профілактики у закладах освіти, розроблені методичні матеріали та рекомендації
з формування навичок здорового способу життя та забезпечення ефективних
комунікацій з учнями, вчителями і батьками на ці теми, розроблено і
запроваджено інструмент системного моніторингу освітнього середовища у
закладах загальної середньої освіти.
Формування та застосування учнями компетентностей, необхідних для
здорового та безпечного життя, сприятиме досягненню глобальних цілей
сталого розвитку, проголошених ООН (резолюція Генеральної Асамблеї
ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1) і підтриманих Україною відповідно до
Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого
розвитку України на період до 2030 року».
Реалізація інноваційного проєкту Модель здорової школи та його результати
стануть внеском у реалізацію Національного плану заходів щодо неінфекційних
захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку (затверджений
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530-р), а
також Національної стратегії створення безпечного та здорового середовища в
Новій українській школі (схвалена Указом Президента України від 25 травня
2020 року № 195/2020).
Усе наведене вище обумовило вибір теми інноваційного проекту шляхом
упровадження Моделі здорової школи на 2021–2024 роки.
Мета дослідження – розробити та обґрунтувати Модель здорової школи,
експериментально перевірити її ефективність, а також результативність
методичного інструментарію її впровадження й моніторингу.
Об’єкт дослідження – освітній процес у закладах загальної середньої
освіти, спрямований на збереження, зміцнення, формування здоров’я його
учасників.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови впровадження
Моделі здорової школи у закладах загальної середньої освіти.
Гіпотеза дослідження - полягає в припущенні, що застосування Моделі
здорової школи як системної технології, залучення усіх учасників освітнього
процесу та регулярний моніторинг конкретних індикаторів її впровадження є
дієвим у створенні здорового та безпечного освітнього середовища у закладах
загальної середньої освіти та збереження, зміцнення, формування здоров’я
учасників освітнього процесу.
Завдання дослідження:
1) розроблення та впровадження Моделі здорової школи у закладах
загальної середньої освіти;

3. 3
2) розроблення критеріїв, показників та рівнів ефективності Моделі
здорової школи в умовах здорового та безпечного освітнього середовища у
закладах загальної середньої освіти;
3) визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов
впровадження Моделі здорової школи у закладах загальної середньої освіти;
4) експериментальна перевірка ефективності впровадження Моделі
здорової школи на основі порівняльного аналізу результатів моніторингу
закладів освіти до та після участі у проєкті за допомогою Індексу здоров’я
школи;
5) розроблення програми для підвищення кваліфікації керівних,
педагогічних, медичних та технічних працівників закладів освіти, постачальників
послуг шкільного харчування з питань загальношкільного підходу до створення
здорового середовища та збереження і зміцнення здоров’я учасників освітнього
процесу;
6) розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження Моделі
здорової школи, що сприяє формуванню здорового та безпечного освітнього
середовища;
7) популяризація та підтримка у розробці та застосуванні інструменту
оцінки Індекс здоров’я школи в управлінні закладом загальної середньої освіти.
Теоретико-методологічні основи дослідження становлять:
Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про
захист персональних даних», «Про інноваційну діяльність», «Про наукову і
науково-технічну діяльність», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо протидії булінгу (цькуванню)»; розпорядження Кабінету Міністрів
України від 26 липня 2018 р. № 530-р «Про затвердження Національного плану
заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей
сталого розвитку»; Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти, затверджений Постановою КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898;
Положення про психологічну службу у системі освіти, наказ Міністерства освіти
і науки України від 22.05.2018 №509; Національна стратегія створення
безпечного та здорового середовища в Новій українській школі, схвалена Указом
Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020; План заходів з
реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього
середовища у Новій українській школі на 2021 рік, затверджений
розпорядженням КМУ 23 грудня 2020 р. № 1668-р; Санітарний регламент для
закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони
здоров’я України № 2205 від 25 вересня 2020 року, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394; Порядок
здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти
(затверджений Постановою КМУ №31 від 20 січня 2020; Положення про порядок
здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене наказом Міністерства
освіти і науки України від 7 листопада 2000 року № 522, зареєстроване в

4. 4
Міністерстві юстиції України 22 вересня 2017 року за № 1171/31039 (у редакції
наказу Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 994).
Методи дослідження:
теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація) –
аналіз психолого-педагогічної та медичної літератури з метою з’ясування стану
досліджуваної проблеми та розробки чи адаптації методичних матеріалів;
емпіричні (анкетування, опитування, тести, спостереження, аналіз уроків та
позаурочної діяльності вчительства; самооцінка; метод експертної оцінки),
педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження;
статистичні − аналіз отриманих у процесі реалізації науково-
педагогічного проєкту даних.
Реалізація мети та завдань дослідження ґрунтується на таких
принципах:
гуманізму − підкреслює цінність дитини як особистості, її право на свободу,
розвиток і вияв своїх здібностей, доброзичливому ставленні до неї, довірі,
прийнятті дитини такою, якою вона є, зміні її поведінки через позитив;
дитиноцентризму − передбачає створення здорового та безпечного
освітнього середовища для самоактуалізації кожної дитини. Такий підхід
дозволить дитині пізнати себе, розвинутися на основі власних здібностей,
максимально самореалізуватися;
індивідуальний − утверджує унікальність і неповторність кожної дитини,
визначає її інтереси, потреби в житті;
превентивності − забезпечує профілактику негативних проявів поведінки
дітей, формування знань, умінь, навичок ведення здорового способу життя;
здоровʼязбереження передбачає створення у закладі освіти здорового та
безпечного освітнього середовища на основі постулатів здоровʼязбереження;
технологізації − передбачає дотримання чіткої послідовності етапів
реалізації технології, що гарантує досягнення передбачуваного результату;
добровільності − виступає необхідною умовою ефективності втілення ідеї в
практику роботи педагогічних колективів закладів освіти, що характеризується
високим рівнем розвитку організаційної і корпоративної культури;
системності і наскрізності забезпечує цілісну систему роботи щодо
формування здорового та безпечного освітнього середовища у закладі освіти;
цілісності – регламентує об’єднання зусиль усіх суб’єктів освітнього
процесу.
Проєкт популяризує та впроваджує підхід до збереження та зміцнення
здоров’я у закладах загальної середньої освіти, який відповідає ключовим
принципам національної концепції Нової Української школи, Державному
стандарту повної загальної середньої освіти, підтримує розвиток нової освітньої
галузі «Соціальна та здоров’язбережна освіта» і впровадження наскрізної лінії
«Здоров’я і безпека».
Пропонований проєктом підхід базуються на рекомендаціях ВООЗ,
ЮНІСЕФ, рамкової концепції FRESH (Focusing Resources on Effective School
Health /Спрямування ресурсів на забезпечення ефективної охорони здоров’я в

5. 5
школах), моделі «Шкіл, дружніх до дитини», «Безпечної школи», а також
відображають багаторічний досвід зі створення в Україні мережі Шкіл сприяння
здоров’ю.
Загальношкільний підхід до профілактики та зміцнення здоров’я
представлено у форматі Моделі здорової школи. Запропонована модель є
дитиноцентричною, відзначає взаємозв’язок навчання та здоров’я та передбачає
взаємодію закладу освіти з громадою.
Модель поєднує вісім ключових компонентів та передбачає узгоджені дії
всіх працівників закладу освіти задля створення в закладі освіти здорового та
безпечного освітнього середовища:
Освітній простір. Соціальний та емоційний клімат закладу освіти та його
фізичний простір впливають на розвиток учнів, бажання вчитися, результати
навчання, стосунки з іншими учнями, вчителями, сім’єю та громадою.
Правильно організований, інклюзивний освітній простір та відповідні правила
закладу сприяють процесу навчання, забезпечують здоров’я та безпеку учнів і
працівників закладу.
Освіта в галузі здоров’я та безпеки. Формальна, структурована освіта, яка
дає можливість набути знання та навички, необхідні для ухвалення рішень щодо
власного здоров’я та дотримання здорового способу життя.
Фізичне виховання та рухова активність. Комплексна програма фізичного
виховання у закладі освіти включає в себе: уроки фізкультури, рухову активність
у школі та поза школою, залучення працівників закладу освіти, родини та
громади до такої активності.
Здорове харчування. Культура харчування в закладі освіти дає можливість
учням сформувати здорові харчові звички через: шкільне меню, продукти, які
можна придбати в буфеті, їдальні, торговельних автоматах на території закладу
освіти, під час шкільних святкових заходів. шкільне харчування має
забезпечувати дітей їжею та напоями, які відповідають сучасним принципам
здорового харчування та рекомендаціям ВООЗ та МОЗ України.
Медична служба. У закладі освіти обов’язково має бути медичний
працівник та відповідно обладнаний медичний кабінет. Медичний працівник
закладу освіти здійснює профілактичну роботу для попередження інфекційних
та неінфекційних захворювань, виявляє чинники ризику та потенційні проблеми
зі здоров’ям учнів, забезпечує супровід учнів із хронічними захворюваннями.
Соціально-психологічна служба. Профілактична служба, яка підтримує
емоційне та психологічне благополуччя учнів та сприяє успіху в процесі
соціалізації та навчання, а у випадку потреби – перенаправляє до інших
медичних, психологічних або соціальних служб.
Підготовка і здоров’я вчителів. Усі працівники закладу освіти потребують
навчання та підтримки для дотримання принципів здорового способу життя.
Позитивний приклад працівників закладу освіти допомагає учням засвоїти
принципи здорового способу життя та сформувати життєві навички здорової
поведінки.

6. 6
Залучення сім’ї та громади. Заклади освіти створюють партнерські зв’язки
з закладами охорони здоров’я, соціальними службами, правоохоронними
органами, закладами культури, громадськими організаціями та місцевими
волонтерськими ініціативами у громаді. Це допомагає підсилити профілактичну
роботу та залучити додаткові ресурси для популяризації здорового способу
життя.
В рамках проекту буде застосовано інноваційний інструмент Індекс
Здоров’я Школи (ІЗШ) – детальний опитувальник та посібник для самостійного
оцінювання закладу загальної середньої освіти, вже апробований на базі
пілотних закладів освіти і адаптований до потреб і контексту України в рамках
реалізації освітнього компоненту проекту МОЗ–МОН–ВООЗ «Неінфекційні
захворювання: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні» у 2017-2019 роках.
Індекс Здоров’я Школи (ІЗШ) – допомагає розробити та впровадити заходи,
щоб покращити ситуацію зі здоров’ям учнів та вчителів. Інструмент охоплює
наскрізні теми, які стосуються профілактики захворювань:
фізична активність;
харчування;
тютюн і алкоголь;
дихальні розлади;
безпека;
репродуктивне та сексуальне здоров’я.
Вищезазначені теми обрано тому, що пов’язана з ними поведінка впливає на
здоров’я та може відігравати вирішальну роль у запобіганні основним причинам
відсутності на уроках, захворювань, госпіталізації, інвалідності та навіть смерті.
Гіподинамія, погане харчування та вживання тютюну, алкоголю – основні
причини виникнення хронічних неінфекційних захворювань, таких як
захворювання серця, рак, інсульт і діабет, що є основними причинами смертності
в Україні серед дорослого населення. Ці фактори ризику, зазвичай, формуються в
дитячому та підлітковому віці, а фізіологічні процеси, які призводять до
розвитку хронічних захворювань, також можуть початися в юності.
Фізична активність знижує ризик передчасної смертності в цілому, та
ішемічної хвороби серця, гіпертонії і діабету. Регулярна фізична активність в
дитинстві та підлітковому віці зміцнює кардіореспіраторну систему та м’язи,
допомагає формувати здорові кістки, контролювати вагу і покращує біомаркери
здоров’я серцево-судинної системи та метаболізму, такі як кров’яний тиск і
рівень холестерину.
Харчування включає в себе здорову їжу, що дозволяє знизити ризик
виникнення багатьох захворювань, у тому числі трьох основних причин
смертності – серцевих захворювань, раку та інсульту. Здорове харчування в
дитячому та підлітковому віці є дуже важливим для правильного росту і
розвитку, може запобігти ожирінню, карієсу, залізодефіцитній анемії та іншим
проблемам зі здоров’ям.
Вживання тютюну, включаючи куріння цигарок, сигар, вживання
бездимного тютюну та алкоголю призводить до низки захворювань, які є

7. 7
провідною причиною смертності. Завдяки зміні поведінки цьому можна
запобігти.
Безпека передбачає запобігання ненавмисним травмам і насильству, які є
основними причинами смертності та інвалідності серед дітей, підлітків і молоді.
До основних причин ненавмисних травм належать аварії автотранспортних
засобів, отруєння, пожежі та опіки, падіння, травми, пов’язані зі спортом та
оздоровленням, травми, спричинені вогнепальною зброєю, задуха, удушення й
укуси тварин.
Дихальні розлади група захворювань дихальних шляхів та легеневих
структур, до якої належать: хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічна
обструктивна хвороба легень, респіраторна алергія. Діти та підлітки, які мають ці
захворювання потребують нагляду та допомоги у випадку гострого стану.
Репродуктивне та сексуальне здоров’я – багатьом молодим людям
притаманна ризикована сексуальна поведінка, яка може призвести до негативних
наслідків для здоров’я: ВІЛ-інфекції, інших захворювань, що передаються
статевим шляхом (ЗПСШ), ранньої вагітності.
Спираючись на загальношкільний підхід, рекомендований Центрами
контролю над захворюваннями в США (CDC/Centers for Disease Control and
Prevention) для міжсекторальної співпраці освітян, медичних працівників, дітей,
батьків і громади та формування здорового середовища у закладах освіти,
проєктом буде запропоновано інформацію щодо нагляду за учнями з хронічними
захворюваннями та алгоритми дій у випадках гострих станів. Наведено приклади
застосування у роботі з дітьми інструментів консультування, що дозволяє
оцінити стан дитини з урахуванням умов проживання, навчальної діяльності,
харчування, фізичної активності, вживання психоактивних речовин, статевої
поведінки, безпеки та психологічного стану.
Наукова новизна проєкту буде розроблено та впроваджено Модель
здорової школи як системної технології, яка передбачає створення здорового та
безпечного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти;
визначено й теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови
впровадження Моделі здорової школи.
Теоретичне і практичне значення проєкту
Теоретичне значення полягає у створенні здорового та безпечного
освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти; розробленні
критеріїв, показників та рівнів ефективності Моделі здорової школи у закладах
загальної середньої освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні й
упровадженні:
програми для підвищення кваліфікації керівних, педагогічних, медичних та
технічних працівників закладів освіти, постачальників послуг шкільного
харчування з питань загальношкільного підходу до створення здорового
середовища та збереження і зміцнення здоров’я здобувачів освіти;

8. 8
методичних рекомендацій щодо впровадження Моделі здорової школи, як
системної технології організації освітнього процесу, що сприяє формуванню
здорового та безпечного освітнього середовища;
методичних матеріалів для профілактичної роботи зі здобувачами освіти у
друкованому та цифровому форматах;
навчальні матеріали та інструменти консультування для медичних
працівників закладів освіти;
навчальні матеріали та рекомендації для працівників їдалень та
постачальників послуг шкільного харчування;
методичні та інформаційні матеріали для роботи з батьками.
У рамках проєкту закладам освіти буде надана практична допомога, зокрема
в таких аспектах:
підтримка заходів, спрямованих на покращення системи шкільного
харчування та популяризацію принципів здорового харчування, збільшення
рухової активності для профілактики надмірної ваги і ожиріння серед учнів;
посилення потенціалу педагогічних та медичних працівників закладів освіти
у здійсненні роботи з профілактики неінфекційних захворювань та супроводу
дітей, які є в групі ризику або вже мають хронічні захворювання (діабету, астми,
серцево-судинних захворювань);
розробка, пілотування та забезпечення методичними та інтерактивними
освітніми матеріалами для популяризації здорового способу життя та зміцнення
здоров’я учнів.
База експерименту:
Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної
освіти» Дніпропетровської обласної ради;
Комунальний заклад освіти «Криворізький ліцей «Джерело»
Дніпропетровської обласної ради»;
Комунальний заклад освіти «Ліцей «Синергія» Дніпропетровської обласної
ради»;
Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 44» Кам’янської
міської ради;
Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній
навчальний заклад І–ІІ ступенів – академічний ліцей № 15» Кам’янської міської
ради;
Заклад загальної середньої освіти «Солонянська середня загальноосвітня
школа І–ІІІ ступенів» (опорний заклад) Солонянської селищної ради
Дніпропетровської області;
Комунальний заклад освіти «Межівська загальноосвітня школа І–ІІІ
ступенів № 1» Межівської селищної ради;
Комунальний заклад «Софіївська опорна загальноосвітня школа І–ІІІ
ступенів» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської
області;
Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І–ІІІ
ступенів № 19;

9. 9
Павлоградська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 5 Павлоградської
міської ради Дніпропетровської області;
Криворізький навчально-виховний комплекс № 35 «Загальноосвітня школа
І–ІІІ ступенів – багатопрофільний ліцей «Імпульс» Криворізької міської ради
Дніпропетровської області;
Криворізька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 122 Криворізької
міської ради Дніпропетровської області;
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені
М. В. Остроградського;
Комунальний заклад «Полтавська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 24
Полтавської міської ради»;
Гадяцька спеціалізована школа-інтернат ІІ–ІІІ ступенів імені
Є. П. Кочергіна;
Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат ІІ–ІІІ ступенів при
Кременчуцькому педагогічному коледжі імені М. С. Макаренка;
Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти;
Опорний загальноосвітній навчальний заклад – «Загальноосвітня
середня школа І-ІІІ ступенів ім. о. Михайла Вербицького» с. Стрілки
Старосамбірського району Львівської області;
Опорний заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів с. Головецько
Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області;
Заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів-ліцей с. Стрілки
Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області;
Дрогобицький ліцей № 14 Дрогобицької міської ради Львівської області;
Ліцей імені Богдана Лепкого Дрогобицької міської ради Львівської області;
Ліцей № 3 імені Вячеслава Чорновола Дрогобицької міської ради;
Золочівський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 1
Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області;
Самбірська гімназія Львівської області;
Годовицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сокільницької
сільської ради Львівського району Львівської області;
Басівський заклад загальної середньої освіти І ступеня Сокільницької
сільської ради Львівського району Львівської області;
Сокільницький заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ст. ім. І. Я. Франка
Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області;
Ралівський опорний заклад загальної середньої освіти імені Івана Франка
Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області;
Вільшаницький загальноосвітнй навчальний заклад І–ІІІ ступенів Ралівської
сільської ради Львівської області;
Чукв'янський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Ралівської
сільської ради Самбірського району Львівської області;
Воля-Висоцький заклад загальної середньої освіти І–ІІ ступеня Жовківської
міської ради Львівського району Львівської області;

10. 10
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Підкамінська спеціальна
школа І-ІІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою»;
Ліцей №2 Львівської міської ради;
Заклад загальної середньої освiти I–III ступенiв Соснiвський лiцей № 3
(№14) (Червоноградська ТГ);
Добросинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської
області;
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
Вараський ліцей № 1 Вараської міської територіальної громади Рівненської
області;
Дубровицька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Дубровицької
міської ради Рівненської області;
Млинівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 3 Млинівської селищної
ради Рівненської області;
Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної
освіти» Херсонської обласної ради;
Верхньорогачицький опорний заклад повної загальної середньої освіти
Верхньорогачицької селищної ради Каховського району Херсонської області;
Комунальний заклад «Високопільський опорний заклад загальної середньої
освіти» Херсонської області;
Опорний заклад – навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І–
ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – позашкільний навчальний заклад
– гімназія» Асканія-Нова селищної ради Херсонської області.
Етапи реалізації інноваційного проєкту
(квітень 2021 – жовтень 2024 роки)
І (організаційно-підготовчий) етап (квітень 2021 - жовтень 2021 рр.):
аналіз наукової та методичної вітчизняної та зарубіжної літератури з питань
щодо формування здорового освітнього середовища та профілактики
неінфекційних захворювань;
розроблення критеріїв відбору та конкурсний відбір 100 пілотних закладів
освіти у 5 областях: Дніпропетровській, Львівській, Полтавській, Рівненській,
Херсонській;
перегляд інструменту самооцінки закладів освіти «Індекс здоров’я школи»
та оновлення його змісту відповідно до вимог Санітарного регламенту для
закладів загальної середньої освіти (2020) та інших нормативних документів, які
регулюють організацію шкільного харчування та медичного обслуговування
учнів станом на 2021 рік;
формування команди шкіл, відповідальних за впровадження завдань
проєкту;
розроблення тренінгових програм для педагогічних та медичних
працівників закладів освіти;

11. 11
організація навчання шкільних команд у закладах освіти - учасників
усеукраїнського проєкту;
проведення моніторингового дослідження за допомогою інструменту
самооцінки закладів освіти «Індекс здоров’я школи», розробка та апробація
оновленої цифрової версії інструменту;
надання методичного супроводу закладам освіти у розробці плану
вдосконалення закладу і впровадження Моделі здорової школи;
визначення переліку методичних матеріалів, розробка яких є необхідною
для впровадження Моделі здорової школи та покращення якості навчання
здоров’ю та профілактики кожного з поведінкових чинників ризику розвитку
НІЗ;
підбиття підсумків І (організаційно-підготовчого) етапу реалізації проєкту.
ІІ (концептуально-діагностичний) етап (жовтень 2021 – серпень 2022 рр.):
розроблення Концепції створення Моделі здорової школи у закладах
загальної середньої освіти;
розроблення та адаптування критеріїв, показників, рівнів ефективності
Моделі здорової школи у закладах загальної середньої освіти;
визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов
впровадження Моделі здорової школи у закладах загальної середньої освіти;
адаптація розробленої процедури оцінювання результатів освітньої
діяльності закладів освіти – учасників проєкту та перспектив його розвитку;
удосконалення методики моніторингового впровадження: критерії,
показники оцінювання результативності функціонування організаційного і
ресурсного компонентів у створенні здорового та безпечного освітнього
середовища у закладах загальної середньої освіти;
підбиття підсумків ІІ (концептуально-діагностичного) етапу реалізації
проєкту.
ІІІ (формувальний) етап (вересень 2022 – серпень 2023 рр.)
розроблення експериментальних посібників, що спрямовані на поліпшення
результатів освітньої діяльності, зокрема викладання тем із попередження
чинників ризику неінфекційних захворювань (фізична активність, здорове
харчування, попередження вживання алкоголю, тютюну, збереження психічного
здоров’я), зокрема, в межах предмету «Основи здоров’я»;
впровадження інструменту самооцінки закладів освіти «Індекс здоров’я
школи», як механізму моніторингу якості здорового середовища;
розроблення та реалізація навчальних програм для підвищення кваліфікації
керівних, педагогічних, медичних та технічних працівників закладів освіти,
постачальників послуг шкільного харчування з питань загальношкільного
підходу до створення здорового та безпечного освітнього середовища й
збереження і зміцнення здоров’я здобувачів освіти;

12. 12
впровадження ефективних механізмів співпраці між органами управління
освітою, адміністрацією закладів освіти, педагогічними працівниками, учнями та
батьками, технологій взаємодії з інститутами громадянського суспільства;
підбиття підсумків ІІІ (формувального) етапу реалізації проєкту.
IV (узагальнювальний) етап (вересень 2023-жовтень 2024 рр.)
аналіз результатів реалізації проєкту всеукраїнського рівня Моделі здорової
школи у закладах загальної середньої освіти;
проведення повторного дослідження щодо створення здорового та
безпечного освітнього середовища у закладах освіти за допомогою інструменту
«Індекс здоров’я школи» згідно із визначеними критеріями та показниками;
узагальнення та опис результатів реалізації проєкту;
поширення інформації про результати впровадження проєкту
всеукраїнського рівня Модель здорової школи у закладах загальної середньої
освіти;
підведення підсумків реалізації проєкту.
Очікувані результати реалізації проєкту:
Модель здорової школи у закладах загальної середньої освіти;
здорове та безпечне освітнє середовище у закладах загальної середньої
освіти та забезпечено впровадження заходів, спрямованих на формування
гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, протидію насильству;
навчально-методичне забезпечення щодо впровадження Моделі здорової
школи;
програми для підвищення кваліфікації керівних, педагогічних, медичних та
технічних працівників закладів освіти, постачальників послуг шкільного
харчування з питань загальношкільного підходу до створення здорового
середовища та збереження і зміцнення здоров’я здобувачів освіти;
методичні рекомендації щодо впровадження Моделі здорової школи, як
системної технології організації освітнього процесу, що сприяє формуванню
здорового та безпечного освітнього середовища;
у закладах освіти буде організовано харчування згідно рекомендацій та
принципів здорового харчування;
у закладах освіти буде забезпечено умови для фізичної активності учнів;
підвищено якість уроків фізичної культури, посилено залучення учнів до рухової
активності під час занять з інших навчальних предметів, а також у позаурочний
час;
налагоджено ефективні механізми взаємодії між органами управління
освітою, адміністрацією закладів освіти, педагогічними працівниками, учнями та
батьками, інститутами громадянського суспільства та іншими зацікавленими
сторонами у громаді для формування звичок здорового способу життя, фізичної
активності та безпечної поведінки дітей.
Матеріально-технічне забезпечення реалізації проєкту:

13. 13
спеціально розроблені навчально-методичні посібники для адміністраторів
та педагогічних колективів закладів освіти;
методичні матеріали для профілактичної роботи зі здобувачами освіти у
друкованому та цифровому форматах;
навчальні матеріали та інструменти консультування для медичних
працівників закладів освіти;
навчальні матеріали та рекомендації для працівників їдалень та
постачальників послуг шкільного харчування;
методичні та інформаційні матеріали для роботи з батьками.
Фінансове забезпечення інноваційного освітнього проєкту.
Реалізація даного проєкту проводитиметься в рамках проєкту «Скорочення
поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні», що
реалізується у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством
охорони здоров’я України та впроваджується консорціумом організацій - GFA
Consulting Group, Університетськими клініками Женеви/Hôpitaux Universitaires
de Genève (HUG), Благодійним фондом «Здоров’я жінки і планування сім'ї» та
компанією BE-IT Health за підтримки Швейцарської агенції розвитку та
співробітництва.
Організаційно-кадрове забезпечення реалізації інноваційного
освітнього проєкту.
Науковий керівник:
Бережна Таміла, кандидат педагогічних наук, вчений секретар Державної
наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
Наукові консультанти:
Кириленко Світлана, кандидат педагогічних наук, начальник відділу
інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної
наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
Матвієнко Ірина, кандидат медичних наук, старша наукова співробітниця
відділу медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів ДУ «ІПАГ ім.
академіка О. М. Лук’янової НАМН України».
Координатори:
Бессараб Наталія, науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та
дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут
модернізації змісту освіти».
Скорбун Ірина, координатор проєкту «Скорочення поширеності факторів
ризику неінфекційних захворювань в Україні», консультант ЮНЕСКО.
Члени ради:
Дмитрів Галина, методист лабораторії управління та організації освіти
КВНЗ «Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти» (за згодою).

14. 14
Дурдикулиєва Ніна, директор Полтавського обласного центру
громадського здоров’я (за згодою).
Корягін Юрій, заступник директора Дніпропетровського обласного центру
громадського здоров’я (за згодою).
Сєдлєр Дар’я, директор Херсонського обласного центру громадського
здоров’я (за згодою).
Слободян Тетяна, магістр соціальної роботи, експерт проєкту «Скорочення
поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні», керівник
освітніх програм БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» (за згодою).
Служинська Мар’яна, директор Львівського обласного центру
громадського здоров’я (за згодою).
Фесовець Наталія, заступник директора Рівненського обласного центру
громадського здоров’я (за згодою).
Відповідальні виконавці:
Лариса Лаврова, завідувачка кафедри виховання та культури здоров’я
комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»
Дніпровської обласної ради.
Сливка Євгенія, старший викладач кафедри освітньої політики,
комунального закладу Львівської обласної Ради «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти».
Ірина Козак, методист з біології та основ здоров’я відділу природничо-
математичних дисциплін Полтавського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського.
Харченко Наталія, доцент кафедри природничо-математичної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Філончук Зоя, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних
дисциплін Херсонського обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти.
Науковий керівник Таміла Бережна
Координатори Ірина Скорбун
Наталія Бессараб