Катастрофа на Сіверському Донці. Інвазія агресивних чужоземних видів на прикладі водяного салату (пістія)

1. Катастрофа на
Сіверському Донці.
Інвазія агресивних
чужоземних видів
на прикладі
водяного салату
(пістія)

2. Водяний салат, або водяна капуста це багаторічна вічнозелена рослина,
яка мешкає в прісноводних водоймах по всій тропічній та субтропічній
зонах Землі. Не зважаючи на те, що вирощують як декоративну рослину -
водяний салат вважається злісним бур'яном. Пістія у 2012 році була
занесена в акваторію С. Дінця. У 2013 і 2014 роках рослина,
перезимувавши в теплій воді відстійників ТЕЦ-2 «Есхар», почала
бурхливий ріст і просування по річці Сіверський Донець вниз за течією до
100 кілометрів. Хімічний метод знищення цієї рослини неможливий, бо
річка - джерело водопостачання, рослину виловлюють механічним
способом, який є неефективним, біологічні методи маловивчені. Питання
про заходи порятунку річки стає міжрегіональною проблемою

3. Всеукраїнська експедиція учнівства і молоді
«Моя батьківщина - Україна»
1. Під час вивчення проблеми було створено 2 наукових експедиції в район ТЕЦ-2 “Есхар” у
травні та серпні місяцях 2014 року у складі групи туристів-водників. Було зібрано
матеріал для лабораторних дослідів, зроблені фото- та відео- матеріали, опитано місцеве
населення, оцінена складність ситуації.
2. На протязі року проблема вивчалась у гуртку «Юні любителі природи» - була написана
науково-дослідницька робота, яка основувалася на власних дослідах гуртківців. Робота
була представлена на конкурсах Всеукраїнських - «Моя батьківщина - Україна» (2 місце),
«Конкурс винахідницьких еко-проектів», Міжнародних - «Я людина на Землі», «Конкурс
юних натуралістів ім. Мантейфеля». (Фото см. нижче)
3. Круглий стіл по виявленню методів боротьби з пістією, був організований на базі ЦДЮТ
№2 для гуртків натуралістичного та дослідницького напрямків, листопад 2014 рік. Була
проведена гра – тестування, обговорені найважливіші проблеми з якими зіткнулися
науковці та розроблені перші кроки по вирішенню цієї катастрофи.
Катер-комбайн на повітряній подушці для збирання та первинної переробки пістії з поверхні річки

4. Всеукраїнська експедиція учнівства і молоді
«Моя батьківщина - Україна»
4. У грудні 2014р. – січні 2015 року були проведені презентації проекту по збереженню
річки Сіверський Донець від інвазивної рослини – пістія у класах всіх учасників проекту
у п’яти школах району (приблизна кількість учнів 140 учнів та 10 класних керівників та
завучів шкіл)
5. Завдяки абсолютної перемозі дослідницької роботи на обласному етапі “Моя
Батьківщина - Украіна” про проблему інвазії пістією С. Дінця дізнались 200 учасників
щорічної однойменної конференції (фото з конференції див. нижче)
6. Ітогом роботи стала розробка винахідницького проекту по механічному збору пістії для
очищення водойми і подальшої експлуатації рослини у сільському господарстві (автор
Подрєзов Костянтин) Конструкторські малюнки проекту див. нижче)
7. Під час дослідницької роботи були проведені консультації з вченими з Харківського
Університету ім. Каразіна та проведена екскурсія в музей Природи який
підпорядковуєтся університету. Фото на наступній сторінці.

6. Проведення круглого стола у ЦДЮТ №2
з залучанням інших гуртківців палацу
Експедиція на річку Сіверський Донець

7. Екскурсія у Харківськіий музей природиПрезентації проекту “Катастрофа на Сіверському
Дінцю” у класах учасників проекту

8. В ході досліджень були зроблені висновки
та з’ясовані напрямки подальшої роботи:
1. Оцінити швидкість росту рослини та його середню масу.
2. Розробити механізми вилову рослин з води
3. Організувати вивіз рослин на поля, як добриво.
4. Запропонувати господарствам, які займаються розведенням худоби, пістію в якості сезонного корму.
5. Паралельно шукати можливість біологічної очистки: провести досліди
6. Знайти можливість відключити ТЕЦ від енергопосточання на тривалий проміжок часу, знайти на цей час інші
джерела енергії. Цей пункт має сенс тільки при низьких зимових температурах, щоб заморозити відстійники, а з
ними насіння чужорідної рослини.
7. Продовжити привертати увагу уряду району, міста, області у вирішенні катастрофи: проводити бесіди,
агітбригади, соціальну рекламу.
8. У ході нашої пошукової та агітаційної діяльності з екопроблемою було ознайомлена велика кількість учнів
(приблизно 140), 50 гуртківців ЦДЮТ№2, 200 учасників обласної учнівської конференції, учитнля та керівники
гуртків ЦДЮТ№2 та шкіл, в яких учаться учасники проекту. Також про катастрофу на С. Дінцю дізнались науковці і
вже ведуться пошуки вирішення проблеми. Завдяки написання дослідницьких проектів про проблему
проінформовані науковці та чиновники Києва, Москви та Харкова.
9. Під час роботи учасники проекту використовували фотоапарати, відеокамери та Інтернет для збору інформації,
ноутбуки та персональні комп’ютери для проведення презентацій та онлайн конференцій та в процесі підготовки
матеріалів.
Є надія, що проблему інвазії водяної капусти (пістії) будуть вирішати на державному рівні.
Мы все замечаем потепления климата в последние годы. Если оно сохранится, нужно ожидать
появления новых видов в нашей фауне и флоре, которые могут быть и нежелательными и
даже опасными для нас.
Прежде чем выпустить на волю животное или вылить в водоем аквариумные растения надо
задуматься: а к чему это может привести. Не будет ли благое, на первый взгляд, дело –
экологической катастрофой? Ведь не все животные и растения приспособлены жить друг с
другом.