1. Міжнародний конкурс екологічних проектів
INESPO – 2013 в рамках програми GLOBE
Вирощування порід лісовихВирощування порід лісових
дерев на піщаних ґрунтах удерев на піщаних ґрунтах у
Кривинському лісництвіКривинському лісництві
Автор проекту:
Головко Іванна
учениця 10-В класу
природничого профілю
нетішинської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №1
Керівник проекту:
вчитель біології
Лукашук Олена Іванівна
2. Нетішин 2012
Тези
науково-дослідницького проекту «Вирощування порід лісових дерев на
піщаних лісових ґрунтах у Кривинському лісництві» виконаної Головко І.Ю.,
науковий керівник – вчитель біології Лукашук О.І.
Нетішинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №1, м. Нетішин.
Мета дослідження - формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо
впливати на навколишній світ, формування в учнів умінь і навичок ініціативи,
самостійності, віри у свої сили, здійснення еколого-просвітницької роботи.
Для досягнення поставленої мети були сформовані наступні завдання дослідження:
- організація практичної діяльності учнів, спрямованої на розв'язання конкретної
соціальної проблеми місцевої громади - насадження нового лісу;
- організація співпраці із зацікавленими в озелененні лісниками Кривинського лісництва;
- створити учнівські продукти: мультимедійну презентацію, публікацію в газеті, фото
звіт;
- провести системний моніторинг стану лісових насаджень із виходом на виготовлення
різноманітних учнівських робіт (фото, відео, друковані матеріали, мультимедійну
презентацію тощо).
Прогнозований результат:
- посадка молодого лісу в Кривинському лісництві;
- реалізація заходів дозволить поліпшити стан навколишнього природного
середовища, його естетичні та екологічні складові; системний підхід до розвитку
насаджень у місті надасть можливість створити концепцію розвитку зеленої зони
Нетішина, а її впровадження у зелене будівництво сприятиме покращанню екологічних
умов довкілля;
- уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати
їх;
- навички ефективного спілкування, участі в житті громади, усвідомлення
необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на загальнолюдські цінності;
- розуміння багатогранної цінності природи;
- знання джерел екологічної небезпеки.
2
3. Актуальність, мета і завдання проекту
Назва проекту: «Вирощування порід лісових дерев на піщаних ґрунтах у
Кривинському лісництві»
В Україні хвойні рослини поширені на Поліссі та в Лісостепу, в
Українських Карпатах та Гірському Криму. Вони утворюють значні масиви чистих або
мішаних лісів. В Україні із загальної площі лісів у 8,6 млн. га на соснові припадає 2,2 млн.
га.
Рід Сосна найвідоміший серед хвойних рослин. Понад 100 вічнозелених видів роду
Сосна самостійно або разом з іншими рослинами утворюють природні велетенські лісові
масиви в Азії, Європі, Північній Америці, а в Південній півкулі їх штучно посадили люди.
Сосна - світлолюбна рослина. З усіх хвойних тільки модрина потребує для свого
зростання більше світла, ніж сосна. Соснові ліси (сосняки) світлі, у них сонячне проміння
досягає поверхні ґрунту, бо нижні гілки рослин не витримують затінення і відмирають.
Тому крона в таких дерев розташована на верхівці стовбура. А в тих сосен, які зростають
на відкритому місці, нижні гілки відмирають не так швидко і крона розвинена краще.
Найпоширеніший вид роду Сосна у флорі України - сосна звичайна. Хвоїнки в сосни
звичайної зібрані в пучки по дві. Її штучні насадження - одне з основних джерел деревини
в нашій країні. Повсюдне зростання цього виду забезпечене добре розвиненою
стрижневою кореневою системою та невибагливістю до ґрунту. Якщо сосна росте на
пісках, її корені проникають на значну глибину, сягаючи водоносних шарів. Це дає
змогу рослині зростати у посушливих місцях, де інші дерева існувати не можуть. Сосна
може рости і на болотах, але там її головний корінь сильно галузиться в поверхневих
шарах ґрунту. Живе сосна звичайна до 400 років та сягає 50 м заввишки і до 1 м у діаметрі
стовбура.
У Карпатах вище смуги листяних лісів, місцями створюючи непрохідні зарості,
поширена сосна гірська, заввишки до 3-4 м. Часто її використовують для озеленення міст,
бо вона стійка до забруднення повітря. У горах Криму росте могутня (до 40 м заввишки)
Сосна кримська, яка має парасолькоподібну крону, її хвоїнки можуть сягати завдовжки до
18 см. Вона добре росте на вапнякових ґрунтах і пісках, тому і культивують у парках,
лісогосподарствах. [2]
Усім відомі цілющі властивості соснових лісів. У них дихається легше. Поблизу
соснових лісів або безпосередньо на їх території створюються курорти, санаторії, де
лікують хвороби органів дихання, нервову систему.
Відомо, що Леся Українка лікувалася повітрям Кривинського лісу. У 19 столітті ця
місцевість славилася по Європі як порятунок від сухот.
Сьогодні Кривинський ліс межує з містом енергетиків Нетішином, у якому
налічується близько 30 тисяч жителів. Усі вони користуються дарами лісу. Ліс дає нам не
тільки гриби, ягоди, лікарські трави. Внаслідок постійної потреби у будівельних
матеріалах, розширенні лісових доріг скорочується площа лісів. Їх постійне поповнення –
необхідна умова збереження лісового фонду нашої держави. Особливо важко вирощувати
соснових лісів на піщаних ґрунтах, які не затримують вологу і є бідними на мінеральні
речовини. Усвідомлення власної причетності до справи створення лісу піднімає почуття
громадянської свідомості. Крім того, посадка лісу – важка справа, яка потребує участі
багатьох людей – дорослих і дітей. Необхідно вивчити літературу, провести розрахунки,
організувати зацікавлених осіб. Під час виконання проекту формуються нові риси
характеру. Саме це і стало основною причиною розробки даного проекту.
Мета проекту:
- формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати на навколишній
світ;
- формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності; віри у свої сили;
- здійснення еколого-просвітницької роботи;
- посадка лісу.
3
4. Завдання проекту:
1. Організація практичної діяльності учнів, спрямованої на розв'язання конкретної
соціальної проблеми місцевої громади - насадження нового лісу;
2. Організація співпраці із зацікавленими в озелененні лісниками Кривинського лісництва.
3. Створити учнівські продукти: мультимедійну презентацію, публікацію в газеті, фото
звіт.
4. Провести системний моніторинг стану лісових насаджень із виходом на виготовлення
різноманітних учнівських робіт (фото, відео, друковані матеріали, мультимедійну
презентацію тощо).
Характеристика проекту
За кінцевим результатом: практично-орієнтувальний.
За змістом: поліпредметний.
За кількістю учасників: колективний.
За тривалістю: довготривалий - 2 роки.
За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний.
За характером контактів: змішаний.
База реалізації проекту: ЗОШ №1 м. Нетішин
учасники проекту:
- учні основної та старшої школи;
- вчитель біології;
- завуч з навчально-виховної роботи;
- лісник Кривинського лісництва Кравчук Олександр Петрович;
- вчитель з комп’ютерних технологій Збаровська Лілія Миколаївна.
Термін реалізації проекту
Початок: квітень 2010 року.
Закінчення:основної частини: травень 2011 року;
моніторингової частини: щорічно із публікацією результатів.
Прогнозований результат:
- посадка молодого лісу в Кривинському лісництві;
- реалізація заходів дозволить поліпшити стан навколишнього природного
середовища, його естетичні та екологічні складові; системний підхід до розвитку
насаджень у місті надасть можливість створити концепцію розвитку зеленої зони
Нетішина, а її впровадження у зелене будівництво сприятиме покращанню екологічних
умов довкілля;
- уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати
їх;
- навички ефективного спілкування, участі в житті громади, усвідомлення
необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на загальнолюдські цінності;
- розуміння багатогранної цінності природи;
- знання джерел екологічної небезпеки.
Основна частина проекту:
1. Проведення операції по озелененню лісових насаджень.
2. Розробка учнівських продуктів як результату проектної діяльності: мультимедійна
презентація, відзняття фільму по збереженню довкілля.
Моніторингова частина проекту:
1. Проведення щорічного моніторингу стану зелених насаджень за участю учнів
старшої школи.
2. Створення учнівських продуктів: друкованих описів стану, презентацій, відео
тощо.
4
5. Ресурси
Людські: наявність учнів, учнів основної та старшої школи, вчителя біології, лісника,
завуча з навчально-виховної роботи та спеціаліста з комп’ютерних технологій.
Матеріально-технологічні: наявність комп’ютера та комп’ютерної периферії.
Інформаційні: доступ до Інтернету, необхідний список літератури
1. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
України №105 від 10.04.2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 31. – Ст .276.
2. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.91 //
Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
3. Лісовий кодекс України від 21.01.94 // Голос України вiд 13.04.1994.
4. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 року // Відомості Верховної Ради України. –
2003. – № 40. – Ст. 356.
Потреби: комп’ютер із периферією, видавничий комплекс, набір приладів для польових
робіт, папір, диски, відеокамера, касета до відеокамери.
Етапи реалізації проекту
І. Діагностико-прогностичний
Завдання етапу:
- розробити план роботи над проектом;
- визначити термін та форми реалізації його основної частини;
- окреслити зміст завдань для учасників проекту.
Діяльність на етапі:
- розробити план роботи над проектом;
- усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на захист, збереження
природи;
- почуття відповідальності за життя своєї громади, за свою громадянську позицію;
- можливість збереження та примноження краси довкілля рідного краю;
- усвідомлення значущості природоохоронного підходу до довкілля;
- усвідомлення зв'язку здоров'я людини з факторами навколишнього середовища.
- розбити учнів на робочі групи;
- розробити завдання для кожної групи (перша група займалася розчищенням
території під молодий ліс, друга група – сортування молодих саджанців сосни
звичайної, третя група – мічення лунок мечем, четверта група – посадка молодих
саджанців, п’ята група – полив і загортання землею лунок);
- встановити форми реалізації проекту та терміни його виконання;
Ресурси та потреби, необхідні на етапі:
навчально-методична література з проектних технологій:
1. Гузеев В.В. «Метод проектов» как частный случай интегральной технологии
обучения // Директор школы. 1995. - №6.
2. Копитов А. Створення нового підприємства. Шкільний проект // Завуч. – 2003. -
№1. - С. 13-14.
3. Шпакова В. Метод проектів «Довкілля» // Початкова освіта. – 2002.- №15. – С. - 2-
3.
4. Збірник рекомендацій по вдосконаленню технології лісогосподарських,
лісозаготівельних і агролісомеліоративних робіт та ведення лісового господарства
на Україні. – Київ, 1971. − 126 с.
5. Кікі М.С., Тарнопільська О.М. Оптимізація режимів вирощування культур сосни
звичайної у Пристепових борах України//Науковий вісник Національного
аграрного університету. – К. – 2000.– Вип. 27.– С. 116-120.
5
6. 6. Манойло В.О. Соснові ліси пристепових борів Лівобережної України та
оптимізація їх вирощування// Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.–
г. наук .– Харків, 2006.– 19 с.
7. Методичні рекомендації щодо густоти посадки, інтенсивності та способів
зрідження культур сосни в Пристепових борах УРСР.- Харків, 1980.– 27 с.
Термін виконання завдань етапу: квітень 2010 року
Результати етапу:
- створення орієнтовного плану над проектом;
- формування груп учнів для реалізації проектних завдань;
- сформовані і чітко окреслені групові завдання;
- встановлені вимоги до форм реалізації проекту.
ІІ. Підготовчий етап
Завдання етапу:
- узгодження питань про проектну діяльність з адміністрацією навчального закладу,
учителями, які можуть надати допомогу при вирішенні навчальних завдань проекту, тощо;
- формування групи учасників проекту;
- проведення першого заняття;
- стимулювання пошукової роботи;
- визначення цілей, часу здійснення проекту та потрібних ресурсів;
- планування роботи з урахуванням плану роботи навчального закладу;
- колективне обговорення запланованої діяльності.
Діяльність на етапі:
- робота з інформаційними ресурсами: друкованими виданнями, Інтернетом, як в
рамках, так і окремих дослідницьких групах ( перша група працювала з друкованими
виданнями, друга група - пошук інформації в Інтернеті, третя група – обробка
знайденої інформації, четверта група – розподіл інформації за розділами, п’ята група –
формулювання висновків);
- придбання необхідних для реалізації завдань проекту витратних матеріалів, пошук та
підготовка необхідної техніки (було придбано 10 лопат, 12 мечів, 20 пар одноразових
рукавичок, 3 відра, 2400 саджанців сосни, відеокасета, пошук автобуса для
перевезення учнів на місце посадки лісу).
Ресурси та потреби, необхідні на етапі:
- необхідні розхідні матеріали (лопати, мечі, відра, посадочний матеріал);
- необхідні кошти (затрачено 800 гривень);
- необхідна техніка (відеокамера, касета, автобус).
Термін виконання завдань етапу: травень 2010 року - квітень 2011 року.
Результати етапу:
- отримання необхідних коштів, розхідних матеріалів та техніки (було зібрано 934
гривні учнями даного проекту при здачі макулатури, батьківським комітетом,
екологічною службою міста).
- отримання необхідної інформації для реалізації проекту в цілому;
- отримання необхідної інформації для реалізації групових учнівських проектів.
6
7. IV. Теоретична база реалізації проекту
Теорія про сосну звичайну
Хвойні – найчисельніша і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх
нараховується 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони займають друге
місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що знаходяться в розквіті. За
зовнішнім виглядом – це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосон )сосна-
пігмей гірських і субальпійських торф’яників висотою до 1м) до гігантських дерев
(секвойя – 100 м у висоту і 11 м у діаметрі, мамонтове дерево – до 12 м у діаметрі).
Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено.
Типовим представником хвойних є сосна звичайна. Сосна – світлолюбива рослина,
зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. В густому лісі дерева сосни прямі,
стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35 - 40 м у висоту. «Прозора» крона
розташовується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано
відмирають. На відкритих місцевостях сосни мають крислату крону. Соснові ліси
зустрічаються в найрізноманітніших умовах, у тому числі на піщаних ґрунтах, болотах,
крейдяних горах, голих скелях. [6]
Коренева система сосни стрижнева, дуже добре розвинена. Крім довгих коренів,
головних або бічних, є короткі дрібні і дуже галузисті бічні, як правило, з мікоризою.
Додаткових коренів немає. Форма кореневої системи залежить від типу ґрунту. Так, на
піску у сосни крім глибоких коренів розростаються численні поверхневі корені. На
болотах у неї лише поверхневі корені.
Стовбур сосни має тонку кору і масивну деревину, яка складається з трахеїд.
Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розташовується навколо смолянистих ходів -
видовжених міжклітинних просторів у вигляді каналів, заповнених ефірними маслами,
смолою, бальзамом. Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який
вистилає смолянистий хід.
У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту деревини. Вони
утворюються, як і у квіткових рослин, у результаті сезонної періодичності у діяльності
камбію. [1]
Сосна - вічнозелене дерево. її листки - сизо-зелені голки (хвоя) - живуть 2 - 3 роки.
Розташовуються попарно на молодих гілках на верхівках вкорочених пагонів. Поверхня
хвої вкрита товстим шаром кутикули, під якою знаходяться дрібні клітини епідермісу з
сильно потовщеними стінками. Продихи містяться глибоко в мезофілі і заповнені зернами
воску. Таке розташування продихів є пристосуванням до зменшення випаровування води.
Завдяки цьому взимку сосна при наявності хвої випаровує води в десятки разів менше, ніж
оголені покритонасінні.
Ранньої весни на гілках сосни із зимуючих бруньок з’являються нові пагони.
Розрізняють два типи пагонів: видовжені, вкриті буруватими лусками, і сидячі в пазухах
цих лусочок вкорочені, які несуть по дві хвоїни. Молоді хвоїни нових пагонів м’які, мають
яскраво-зелене забарвлення. У другій половині літа на кінці видовжених пагонів
закладаються бруньки, щільно притисненими одна до одної тонкими лусками, вкритими
шаром смоли. Це зимуючі бруньки.
Розмножується сосна насінням. Плодоношення розпочинається на 30 - 40-х роках життя.
До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі до 2,5 см в дов-
жину і великі жіночі (у деяких видів до 45 см в довжину).
Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках пагонів цього року в кінці
весни. На осі такої шишки розташовано 2 види лусок: зовнішні - покривні і внутрішні -
насінні. На верхній стороні насіннєвої луски розміщені два насінні зачатки з
пилковходами на верхівках. Всередині кожного насіннєвого зачатка із макроспори після
мейозу формується гаплоїдний жіночий заросток з двома архегоніями. В кожному
архегонії знаходиться велика яйцеклітина і 2 - 4 дрібні шийкові клітини. [8]
7
8. Чоловічі шишки дозрівають на верхівках пагонів минулого року. У них до осі
прикріплені жовтуваті листочки, що несуть на собі по два мікроспорангії, в яких
дозрівають мікроспори - пилкові зерна.
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або на
початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість пилку,
принесеного вітром, потрапляє між насінними лусками і затримується, прилипаючи до
густої рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує їх
всередину насінного зачатка приблизно на протязі 10 хвилин.
Після запилення насінні луски зближуються і залишаються щільно притисненими
до достигання насіння. У сосни від запилення до запліднення проходить 12 - 14 місяців.
Запліднення (не подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно
просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також іде повільно.
Ендосперм голонасінних гаплоїдний.
Таким чином, у голонасінних рослин чоловічі клітини досягають жіночих завдяки
наявності пилкової трубки і не потребують для цього процесу води, що є важливим
пристосуванням до життя на суші.
Після утворення диплоїдного ядра зиготи розпочинаються розвиток зародка і
формування насінини. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, який
складається з корінця, стебельця, кількох сім’ядолей (5 - 12) і бруньки, із покривів
насінного зачатка формуються покриви насінини.
Дозріває насіння в кінці другого літа після запилення або на початку осені. У міру
дозрівання жіноча шишка дуже розростається, із червоної вона стає зеленого, а потім -
бурою. У дозрілої бурої шишки взимку або ранньої весни луски розходяться, насіння
висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься
вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запилення.
Насіння сосни проростає на будь-якому ґрунті: піщаному, кам’янистому,
болотяному, навіть на голих скелях. Молоді паростки можуть витримувати заморозки,
недостачу вологи, але гинуть у тіні. Сосни швидко ростуть, збільшуються за рік на 30 – 40
см. Починаючи з другого року життя, дерево утворює щорічно лутовку гілок. По їх числу
можна підрахувати, скільки років сосні. [11]
V. Діяльнісний етап
Завдання етапу:
- обговорення й вибір методів дослідження та пошуку інформації;
- визначення загальної площі зелених насаджень в лісі;
- пошук потенційних територій, які потребують озеленення;
- дослідження потенційних місць, які потребують озеленення;
- обґрунтування необхідності озеленення місцевості;
- узгодження питань, пов'язаних із реалізацією проекту, з органами місцевої влади
(екологічною службою міста) з метою отримання допомоги та дозволу;
Діяльність на етапі:
- узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;
- визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;
- планування діяльності для вирішення проблеми, прогнозування наслідків діяльності,
розподіл завдань;
- визначення часу, необхідного для їх виконання (протягом 2 років)
- посадка молодих саджанців сосни звичайної у Кривинському лісництві;
- вивчення ефективних шляхів взаємодії з представниками ЗМІ (було подано замітки
про збереження зелених насаджень в газети «Нетішинський вісник»,
«Віддзеркалення», «Час молоді», звернення до влади про допомогу в даному проекті);
- визначення необхідного бюджету, ресурсів (800 гривень);
- випуск листівок (45), буклетів (35), плакатів із закликом до громадськості підтримати
заплановану діяльність (10);
8
9. - узгодження питань, пов'язаних із реалізацією проекту, з органами місцевої влади,
лісгоспом, комунальними службами з метою отримання допомоги.
Ресурси та потреби, необхідні на етапі:
інструментарій для польових робіт (лопати -10 штук, мечі -12 штук, посадочний матеріал
(саджанці сосни звичайної 2400, фотоапарат, відеокамера); папір та видавничий комплекс;
комп’ютер із обладнаною периферією; відповідне програмне забезпечення та диски.
Термін виконання завдань етапу: квітень 2011року.
Результати етапу:
- виявлено ділянку у Кривинському лісництві, на якій планується посадка соснового
лісу;
- виїзд на ділянку, яка потребує озеленення (лісовий масив біля с. Білотин);
- створення мультимедійної презентації («Посади дерево – врятуй планету»);
- оформлення результатів у вигляді фото звіту «Ліси – багатство планети».
Технологія посадки сосни звичайної
1. Узгодити з лісником, які зміни сосни відбуваються протягом її періоду росту, як
високо вона буде рости та наскільки широко вона буде розкидати свої гілки.
2. Вибрати місце, куди посадити саджанці. Площа має бути добре прибрана від
попередньої рослинності, що там зростала.
3. Копати отвір для саджанців сосни (найкращим фактором є добрий дренаж) не
глибше, ніж розмір самого кореня. Потрібно переконайтеся, що в нижній частині отвору
немає твердого тіла. Рихлість ґрунту під корінням може призвести до росту дерева криво.
Ширина отвору повинна бути в два рази більша від розмірів кореня.
4. Перші кілька місяців для саджанців сосни потрібна вода, якщо це суха пора року.
Сосна має довгий стрижневий корінь, який досягає глибоко в землі вологу. Це дозволяє
йому витримувати засуху в ґрунті або навіть посушливе літо. Однак, якщо ви живете в
такому місці, де земля замерзає взимку, дайте сосні повний полив тільки до зими.
IV. Узагальнюючий етап
Завдання етапу:
- експертиза отриманих проектних продуктів за участю методиста методичного
кабінету;
Діяльність на етапі:
- проведення консультації з фахівцями з озеленення (екологічною службою міста,
Кривинським лісниками);
- моніторинг стану лісового масиву Кривинського лісництва;
- проведення кампанії розсилки листів, статей у ЗМІ (участь у компанії брали учні
школи (особливо відзначилася Головко Іванна) було подано замітки про збереження
зелених насаджень в газети «Нетішинський вісник», «Віддзеркалення», «Молодіжний
час», звернення до влади про допомогу в даному проекті);
- організація співпраці з Кривинським лісництвом;
- організація суботника для очищення території (весна 2010 – 30 учнів старшої школи,
осінь 2011 рік – 22 учні, весна 2012 рік – 33 учні);
- висаджування молодих саджанців на новій відведеній території (за потребою).
Ресурси та потреби, необхідні на етапі:
комп’ютер із обладнаною периферією; папір; програмне забезпечення; диски (в разі
потреби); одноразові рукавички; пакети для сміття.
Термін виконання завдань етапу: травень 2011 року.
Результати етапу: остаточно відредаговані варіанти фото звіту «Ліси – багатство
планети»; подані статті до газет; проведений суботник.
9
10. V. Презентація й оцінювання результативності проекту:
- обробка й оформлення результатів виконання проекту (створення демонстраційного
стенду «Збережемо природу», мультимедійної презентації «Посади дерево – врятуй
планету»;
- представлення матеріалів роботи групи на учнівських зборах (жовтень 2011 рік),
конференції (квітень 2012рік), семінарі вчителів (травень 2012 рік), батьківських
зборах(вересень 2012 рік);
- поширення інформації про проведену роботу у пресі (вересень 2012 рік, жовтень 2012
рік);
- дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту;
- узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких
сторін роботи (в газету «Нетішинський вісник» було подано 12 заміток, з яких
надруковано було лише 2, «Час молоді» - 8 заміток, надруковано - 4, шкільна газета
«Віддзеркалення» - 16 заміток, надруковано – 10.
- визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.
Моніторингова діяльність в рамках проекту
протягом 2011 - 2012 навчального року.
Завдання моніторингу
Провести системний моніторинг стану зелених насаджень в Кривинському лісництві із
виходом на підготовку проекту за його результатами.
Термін реалізації моніторингу: березень – травень 2012 року.
Прогнозований результат
1. Аналіз екологічного стану найбільш проблемних ділянок в лісових насадженнях.
2. Створення друкованої збірки за результатами моніторингу.
Результати моніторингу:
1. Отримання інформації щодо змін в стані зелених насаджень та найбільш
проблемних її ділянок протягом року. Було виявлено, що ділянка лісу біля АТЦ є
заражена хворобами: бурі гнойовички, іржа й коренева біла гнилизна. Велика ділянка лісу
біля міського пологового будинку багаторазово піддається пожежам. Лісові насадження
по дорозі до с. Білотина потрібно оновляти, тому що багато сухостою, хворих дерев.
2. Учнями було посаджено 3 га лісу, на якому висаджено 2400 саджанців сосни
звичайної.
3. Аналіз отриманої інформації та розробка рекомендацій щодо збереження чи
покращення існуючого положення.
4. Розробка фото звіту «Ліси – багатство планети».
5. Участь у міському щорічному конкурсі «Збережемо природу».
10
21. Молоде покоління
Додаток Е
21
Звернення учнів Нетішинської ЗОШ №1 до жителів міста
Ми, учні Нетішинської ЗОШ №1, звертаємось до Вас із
проханням допомогти нам привести наше місто до чистоти і порядку.
Оскільки Нетішин - це “мала красива Швейцарія”, то ми б хотіли, щоб це
дійсно було так. Але на сьогодні наше місто втратило свою колишню
привабливість і красу. Вирубано багато лісу, засмічено великі території
навколо міста. Нас є дуже мало, але кожний може взяти і посадити хоча б
одне дерево і цим збагатити життя планети. Тому ми хочемо з Вашою
допомогою повернути Нетішину чарівність, щоб він милував око кожного
туриста та мешканця міста. Нетішин має всі умови, щоб бути туристичним
містом, тому просимо допомогти йому стати красивим, а не засміченим і
зруйнованим, як на сьогоднішній день. Сподіваємося на Вашу допомогу!
Дякуємо.
22. Література
1. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.91 //
Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
2. Лісовий кодекс України від 21.01.94 // Голос України вiд 13.04.1994.
3. Колбасов О. С. Коренные понятия экологического права / О. С. Колбасов // Сборник
материалов научно-практических конференций «Экологическое право России»
(Юбилейный выпуск. 1995-2004 г.г.). – М. : ТИССО. – Том 1. – 2004. – С. 475-479.
4. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 року // Відомості Верховної Ради України. –
2003. – № 40. – Ст. 356.
5. Гершунський Б.С. Дидактическая прогностика: Методология, теорія, практика.-К.:
Вища школа, 1986.- 200 с.
6. Копитов А. Створення нового підприємства. Шкільний проект // Завуч. – 2003. - №1. -
С. 13-14.
7. Шпакова В. Метод проектів «Довкілля» // Початкова освіта. – 2002.- №15. – С. - 2-3.
8. Перспективні освітні технології: Наук. – метод. Посібник / За ред. Г.С. Сазоненко. –К.:
Гопак, 2000. - 560с.
22
23. 9. Збірник рекомендацій по вдосконаленню технології лісогосподарських,
лісозаготівельних і агролісомеліоративних робіт та ведення лісового господарства на
Україні. – Київ, 1971. − 126 с.
10. Кікі М.С., Тарнопільська О.М. Оптимізація режимів вирощування культур сосни
звичайної у Пристепових борах України//Науковий вісник Національного аграрного
університету. – К. – 2000.– Вип. 27.– С. 116-120.
11. Манойло В.О. Соснові ліси пристепових борів Лівобережної України та оптимізація їх
вирощування // Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.–г. наук .– Харків,
2006.– 19 с.
12. Методичні рекомендації щодо густоти посадки, інтенсивності та способів зрідження
культур сосни в Пристепових борах УРСР.- Харків, 1980.– 27 с.
23
