Календарно-тематичне планування з української мови для 6 класу (IІ семестр)

1. БІБЛІОТЕЧКА
11–12 (113–114)
2014
Методичний журнал
Виходить щомісяця
Головний редактор
КАТЕРИНА РИБАЛКО
Редакційна колегія:
ВІРА АГЕЄВА
НЕЛЛІ БОНДАРЕНКО
МИКОЛА ІЛЬНИЦЬКИЙ
ОЛЕКСАНДР КИРИЧУК
ОЛЕСЯ КОВАЛЬЧУК
ЛАРИСА МАСЕНКО
ЛЮБОВ МАЦЬКО
ВОЛОДИМИР МЕЛЬНИЧАЙКО
РАЇСА МОВЧАН
АНТОНІНА МОВЧУН
СЕРГІЙ ОМЕЛЬЧУК
ВОЛОДИМИР ПАНЧЕНКО
МАРІЯ ПЕНТИЛЮК
ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРІВ
ГРИГОРІЙ СИВОКІНЬ
ОЛЬГА СЛОНЬОВСЬКА
ВАЛЕНТИНА СОБОЛЬ
КАТЕРИНА ТАРАНІК-ТКАЧУК
КОСТЯНТИН ТИЩЕНКО
ГАННА ТОКМАНЬ
АНАТОЛІЙ ФАСОЛЯ
ВАСИЛЬ ШУЛЯР
Над номе ро м п ра ц юв ал и:
Юлія РОМАНЕНКО – редактор
Олена МОСТЕПАН – літературний
редактор
Анатолій ТИШКО – комп’ютерні
роботи
Передрук матеріалів з журналу «Бібліотечка «Дивослова»
іншими виданнями –
тільки з письмового дозволу редакції.
За вірогідність фа­к­тич­но­го ма­теріалу і точність ци­ту­ван­ня від­по­віда­
ють ав­то­ри. Ру­ко­пи­си редакція не ре­цен­зує й не по­вер­тає. Підписані
матеріали відображають винятково позицію авторів.
dyvoslovo.com.ua
E dyvoslovo@ukr.net
f facebook.com/dyvoslovo
Свідоцтво про державну реєстрацію:
Серія КВ № 13682-2656 ПР від 22.02.2008.
© Бібліотечка «Дивослова», 2014.
Усі права застережено.
ЗМІСТ
Календарно-тематичне планування
з української мови для 6 класу
(IІ семестр).............................................2
Конспекти уроків (IІ семестр)..................4

2. 11–12'2014
– 2 –
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ 6 КЛАСУ
ІІ с е м е с т р
Пор.
№
Тема уроку Дата
Морфологія. Орфографія. Прикметник
65 Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
66 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
67 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід
прикметників з однієї групи в іншу.
68–69 Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх. Правильне
вживання в мовленні вищого й найвищого ступенів порівняння при­
кметників. Навчальне аудіювання.
70–71 Уроки мовленнєвого розвитку № 13–14. Докладний переказ тексту худож­
нього стилю із творчим завданням (опис природи, приміщення).
72 Повні й короткі форми прикметників.
73 Урок мовленнєвого розвитку № 15. Створення і розігрування діалогів від­
повідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з особистими
враженнями від певних подій, спостереженнями, обміном думками, жит­
тєвим досвідом учнів.
74–75 Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників. Морфо­
логіч­ний розбір прикметника.
76 Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники.
77 Контрольна робота № 5. Тестування. Прикметник.
78 Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-,
-ськ-, -цьк-, -зьк-.
79–80 Уроки мовленнєвого розвитку № 16–17. Твір-опис природи за картиною в
художньому стилі.
81–82 Букви е, и, о в прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов- (-йов-, -ьов-),
-ин-, -ін-, -ичн-, -ічн-. Зміни приголосних при творенні відносних при­
кметників. Аналіз творів.
83 Написання не з прикметниками.
84 Написання -н- і -нн- у прикметниках.
85–86 Написання складних прикметників разом і через дефіс. Контрольний дик-
тант № 2.
87 Написання прізвищ прикметникової форми.
88 Контрольна робота № 6. Тестування. Прикметник. Контрольне аудіюван-
ня.
Числівник
89 Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
90–91 Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і поряд­
кові. Числівники прості, складні і складені. Роздільне написання складе­
них числівників.

3. 11–12'2014
– 3 –
92 Урок мовленнєвого розвитку № 18. Замітка в газету типу роздуму про
вчинки людей.
93–95 Відмінювання кількісних числівників. Буква ь на кінці числівників і
перед закінченням у непрямих відмінках.
96 Відмінювання порядкових числівників. Написання разом порядкових
числівників з -тисячний.
97–98 Уроки мовленнєвого розвитку № 19–20. Контрольний переказ тек-
сту-роздуму.
99 Правильне вживання кількісних числівників з іменниками в усіх від­
мінках. Уживання числівників для позначення дат, часу (годин).
100 Аналіз контрольного переказу. Творення числівників.
101 Узагальнення вивченого про числівник. Засвоєння числівників на по­
значення дат і годин. Числівники у фразеологізмах. Використання чис­
лівників у відповідях на уроках.
102 Контрольна робота № 7. Тестування. Числівник.
Займенник
103 Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників за значенням (ознайомлення).
104 Відмінювання особових і зворотного займенників. Приставний н у
формах особових займенників.
105 Урок мовленнєвого розвитку № 21. Усний твір-оповідання за жанровою
картиною.
106 Питальні й відносні займенники. Уживання займенників для зв’язку
речень у тексті.
107 Заперечні займенники. Правопис заперечних займенників.
108–109 Неозначені займенники. Написання разом і через дефіс неозначених
займенників.
110–111 Уроки мовленнєвого розвитку № 22–23. Твір-оповідання на основі по­
баченого.
112 Відмінювання присвійних займенників.
113 Відмінювання вказівних займенників.
114 Відмінювання означальних займенників.
115 Контрольна робота № 8. Тестування. Займенник.
Повторення наприкінці року
116 Повторення основних відомостей із лексикології та фразеології.
117–118 Уроки мовленнєвого розвитку № 24–25. Контрольний твір-роздум про
вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому
стилі.
119 Повторення словотвору й орфографії. Аналіз контрольного твору.
120 Повторення морфології й орфографії.
121 Контрольна робота № 9. Тестування. Повторення.
122 Підсумково-узагальнювальний урок.

4. 11–12'2014
– 4 –
нянка, глиняний, тьмяніти, тьмяний, замороже­
ний, морозиво, морозний.
Лінгвістична задача.
–– Я не можу визначити, якою частиною мови
є слово Андрійкові, – скаржилася Інна. – Це при-
кметникчиіменник?Аджедоньогоможнапоста-
вити питання кому? і чиї?
¾¾ Допоможіть дівчинці. Складіть речення
зі словом Шевченкові, щоб в одному випадку
це був прикметник у множині, а в іншому –
іменник у давальному відмінку однини.
Дослідження-порівняння. Прочитайте
ре­чення. Укажіть прикметники. Чи буде од­
наковою синтаксична роль їх? Обґрунтуйте.
Теплі та сонячні дні тішили дітей. Дні були
теплі та сонячні.
Робота з текстом. Прочитайте текст.
Підкресліть прикметники. Укажіть морфо­
логічні ознаки та синтаксичну роль їх.
Весна була рання та дружна. Сніг зарябів
чорними латками таловин. По низинах і шляхах
стояли великі сині калюжі. Удень відбивалися в
них сліпучо-білі хмари, а вночі – променисті зорі
і тонкий серп щербатого місяця. Вогкий вітер
з’їдав сніги, але на ранок блискуча вода в колі­
ях бралася блискучою плівкою, а блакитнувата
паморозь укривала, наче сіллю, горбасту землю
(За З. Тулуб).
¾¾ До якого стилю належить текст? Яку
роль виконують прикметники в художньому
стилі мовлення? Як називаються художні
означення?
Диктант-вікторина. Запишіть речен­
ня. Укажіть авторів і твори, з яких узято їх.
Назвіть прикметники. Які з них є епітетами?
Визначте рід, число та відмінок іменників.
Садок вишневий коло хати, хрущі над вишня­
ми гудуть. Срібна зірка йде з водою, срібні в зірки
руки... Ставши над Дніпром зеленооким, ставши
над усміхненим Дніпром, я прошу перо у них ви­
соке... Ніжні осінні пісні тиходзвонні! Спи, моя
дитино золота, спи, моя тривого кароока.
Творча робота. Доберіть по 2–3 при­
кметники у прямому і переносному значен­
ні до кожного з поданих іменників. Складіть
речення з двома словосполученнями.
Край, «Кобзар», земля, яблуня, мрія, душа,
слово, простори, небо, зоря.
Ур о к 65
Т е м а. Прикметник: загальне значення,
морфологічні ознаки, синтаксична роль.
М е т а: поглибити знання учнів про при­
кметник як частину мови, його морфологіч­
ні ознаки й синтаксичну роль; показати роль
прикметників у мовленні; удосконалювати
вміння знаходити прикметники в текстах,
визначати рід, число, відмінок і синтаксичну
роль їх; розвивати мовлення, творчі здібно­
сті; виховувати почуття прекрасного, при­
щеплювати любов до природи.
Т и п у р о к у: урок засвоєння нового ма­
теріалу.
П е р е б і г у р о к у
Актуалізація мотиваційних резервів уч-
нів з теми.
Дослідження-аналіз. Запишіть речення.
Назвіть твір, із якого воно взяте, та автора.
Підкресліть головні та другорядні члени.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем, –
в’ється стежечка злотиста (Леся Українка).
 Укажіть іменники, визначте рід, чис­
ло, відмінок їх. Випишіть словосполучення
іменник + прикметник. Розберіть їх. Яким
словом – головним чи залежним – виступа­
ють у словосполученнях прикметники?
 Визначте рід, число та відмінок при­
кметників. Що ви помітили? (Вони збіга-
ються з родом, числом і відмінком іменника.)
Зробіть висновок, чому тему «Прикметник»
вивчають після того, як вивчили іменник.
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Робота в парах. Підготовка усної від-
повіді на лінгвістичну тему. Обговоріть із
сусідом по парті, що ви знаєте про прикмет­
ник. Розкажіть про цю частину мови одно­
класникам.
Вибірковий диктант. З поданих слів
випишіть лише прикметники.
Спортивний, по-спортивному, тривожний,
тривога, мальовничий, малювати, світліти, світ­
лий, світло, світлина, Миколчин, Миколці, гли­

5. 11–12'2014
– 5 –
мови; складати речення з різними розряда­
ми прикметників, доречно використовувати
їх у мовленні; розвивати увагу, пам’ять, спо­
стережливість; виховувати повагу до історії
рідного народу.
Т и п у р о к у: урок засвоєння нового ма­
теріалу.
П е р е б і г у р о к у
Актуалізація мотиваційних резервів уч-
нів з теми.
Б е с і д а
• Розкажіть про прикметник як частину мо­ви.
• Доведіть, що без прикметників наше мов­
лення стане бідним, безбарвним і неточним.
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Граматичне анкетування. Дайте від­
повіді на запитання анкети, вживаючи лише
прикметники.
• Чиї слова й думки для тебе найважливіші?
(Мамині, … .)
• Який твій улюблений колір?
• Чиї поетичні твори тобі подобаються?
• Які канікули ти любиш найбільше?
• Яку іноземну мову ти хочеш вивчити?
• Яких людей ти найбільше поважаєш? (Доб­
рих, … .)
Дослідження-класифікація з наступ-
ним обґрунтуванням.
1 Серед зазначених вами в попередньо­
му завданні прикметників назвіть ті, що від­
повідають на питання ч и й? і вказують на
належність чогось людині.
2 Назвіть прикметники, які можуть ви­
ражати більший чи менший ступінь вияву
ознаки, утворіть з ними словосполучення зі
словами дуже, надто, трохи.
3 Назвіть прикметники, які вказують на
відношення до пори року та національності.
¾¾ Спробуйте на основі виписаних груп
слів зробити висновок, які з цих прикмет­
ників є якісними, відносними та присвійни­
ми.
Робота з підручником. Прочитайте про
розряди прикметників за значенням і дайте
відповіді на запитання:
¾¾ Укажіть відміни і групи іменників.
Дослідження-зіставлення. Поширте тек­ст
прик­метниками. Порівняйте обидва ва­рі­ан­ти.
Був ліс. А посеред гущини примостилася по­
ляна. Росли тут кущі ліщини, росла густо горо­
бина з коралами на шиї. Поляна була в такій глу­
шині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки
іноді прибіжить з гущавини зайчик та поскубе
травиці, прискаче сарна, пострибає білочка.
Прекрасно було на поляні.
¾¾ Зіставте ваш текст з оригіналом.
Обґрунтуйте, чому автор використав саме ці
прикметники.
Був темний великий ліс. А посеред непролаз-
ної гущини примостилася невеличка затишна
поляна. Росли тут кучеряві кущі ліщини, росла
густо горобина з червоногарячими коралами на
шиї. Поляна була в такій глушині, що ніхто з лю­
дей сюди не заходив. Тільки іноді прибіжить з
гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці, при­
скаче полохлива сарна, пострибає прудка білочка.
Прекрасно було на поляні (За П. Козланюком).
¾¾ Доведіть, що прикметники надають
мовленню точності й виразності.
Підсумок уроку.
 Прочитайте подану інформацію про
прикметник. Доповніть її.
Прикметник – це частина мови, що виражає
ознаку предмета і відповідає на питання ч и й?
Прикметники змінюються за родами і числами.
У реченні прикметник виступає означенням.
Прикметники надають мовленню точності. У ху­
дожньому стилі прикметники виступають епіте­
тами.
H Вивчити відповідний параграф під­
ручника. Ви­пи­сати текст із художньої лі­
тератури про зиму, знайти в ньому при­
кметники, визначити граматичні ознаки й
синтаксичну роль їх.
Ур о к 66
Т е м а. Групи прикметників за значен-
ням: якісні, відносні, присвійні.
М е т а: забезпечити засвоєння учня­
ми поняття про розряди прикметників за
значенням, формувати вміння розрізняти
якісні, відносні, присвійні прикметники,
правильно утворювати їх від інших частин

6. 11–12'2014
– 6 –
батькові: батьківська хата. Тетянка висловила
сумнів, мовляв, батьківська хата – це не тіль-
ки батькова, а й мамина. А от батьківські збори
взагалі не належать батькам. Трапляється, що на
батьківських зборах немає жодного батька, тіль-
ки матері. Хто з дітей має рацію?
• На відношення до чого, крім національнос­
ті й часу, можуть указувати відносні прикмет­
ники?
• Від яких іменників утворено присвійні при­
кметники? Які присвійні прикметники пишуться
з великої літери?
• Прикметники якого розряду мають змен­
шені, пестливі, збільшені і згрубілі форми?
Лексична хвилинка. Пригадайте і запи­
шіть прикметники, які означають такі по­
няття:
Матеріал: скляний, … ; розмір, обсяг: високий,
… ; вік: старий, … ; риси характеру: злий, … ; при­
значення: кухонний, … ; місце: міський, … ; час: то-
рішній, ... ; смак: кислий, … .
¾¾ Які з прикметників є якісними, а які
відносними? Назвіть прикметники, у яких є
орфограми. Прокоментуйте їх.
Розподільна робота. Розподіліть пода­
ні прикметники на три колонки: а) якісні;
б) відносні; в) присвійні.
Малий, дерев’яний, цегляний, охайний,
Раїсин, лагідний, Андрійків, іспанський, оранже­
вий, балконний, вовчий, овечий.
¾¾ Підкресліть першу літеру в кожному
слові. Якщо ви правильно виконали завдан­
ня, то прочитаєте слова похвали на свою ад­
ресу.
К л ю ч. Молодці! Браво!
Дослідження-трансформація. За­пи­ші­ть
словосполучення, утворивши прикметники
від поданих у дужках слів. Укажіть розряди
цих прикметників. Одне зі словосполучень
уведіть у складне речення.
(Україна), пісня; (Київ), парки; (торік), сніг;
(Ольга), рюкзак; (лисичка), хвіст; (сьогодні),
день; (танцювати), колектив; (дерево), іграшка;
(Франко), твори; (мама), синок.
¾¾ Визначте спосіб словотвору прикмет­
ників. Поясніть орфограми в них.
¾¾ Яке словосполучення є фразеологіч­
ним? Що означає фразеологізм мамин си-
нок?
Лінгвістична задача.
На уроці діти засперечалися. Іринка ствер-
джувала, що слово батьківський – це присвійний
прикметник, адже утворений від іменника – на­
зви істоти батько і вказує на належність чогось
iПрикметники, утворені за допомогою
суфікса -ськ-, є відносними, а не при-
свійними.Порівняйте:батьковахата–бать-
ківськахата,козаковашабля(належитькоза-
кові) – козацька пісня (пісня про козаків).
Робота з текстом. Прочитайте текст.
Визначте тему та основну думку. Поясніть
лексичне значення слова валка (Група підвод
із вантажем.)
Степовою дорогою пливе валка возів, по­
критих великими грубими шкурами. Скриплять
дерев’яні вози, у них запряжені сірі, круторогі,
дужі воли. Попереду йде міцний чолов’яга у
полотняній сорочці, на голові шапка, а на ній –
червона стрічка. Це отаманова одіж. На першому
возі примостився півень з розкішним гребенем і
різнобарвним, наче веселка, хвостом. Це поверта­
ється додому чумацька валка.
Діти перші запримітили мандрівників, і вже
чути хлоп’ячі голоси від хати і до хати:
–– Чумаки йдуть! (За Г. Нудьгою)
¾¾ Назвіть прикметники. Визначте розря­
ди за значенням їх.
¾¾ Знайдіть два складних слова. Зробіть
словотвірний розбір їх.
Підсумок уроку.
QQ Яку нову інформацію ви отримали
сьогодні на уроці? Розкажіть про групи при­
кметників за значенням і наведіть приклади.
H Вивчити теоретичний матеріал з теми.
Ви­пи­са­ти п’ять речень із поетичних творів.
Підкреслити в них прикметники, вказати
групу за значенням та морфологічні ознаки
кож­ного прикметника.
Ур о к 67
Т е м а: Групи прикметників за значен-
ням: якісні, відносні, присвійні. Перехід
прикметників з однієї групи в іншу.
М е т а: поглибити вивчений матеріал про
групи прикметників за значенням, показати

7. 11–12'2014
– 7 –
на конкретних прикладах явище переходу
прикметників з однієї групи в іншу; фор­
мувати вміння визначати групи прикметни­
ків за значенням, доречно використовувати
у мовленні прикметники в переносному
значенні; розвивати увагу, пам’ять, творчі
здібності; виховувати любов до української
мови.
Т и п у р о к у: урок засвоєння нового ма­
теріалу.
П е р е б і г у р о к у
Актуалізація мотиваційних резервів уч-
нів з теми.
Орфографічна хвилинка із завданням.
Запишіть подані прикметники, поясніть
орфограми в них. Укажіть розряд кожного
прик­метника.
Тьмяний, доччин, Ольжин, дешевий, солом’я­
ний, прибережний, препоганий, добродушний, тем­
но-русий, материнський, Маріччин, безмежний.
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Дослідження-зіставлення. (Праву ча­
стину дошки закрито.) Прочитайте слово­
сполучення. Визначте групи прикметників
за значенням. Обґрунтуйте відповідь.
срібна каблучка
залізна решітка
собачий хвіст
заяча лапа
срібна роса
залізна дисципліна
собачий холод
заяча душа
¾¾ Прочитайте словосполучення правої
колонки. У прямому чи переносному значен­
ні вжито в них прикметники? Чи вказують
прикметники срібна, залізна на відношення
до матеріалу, а собачий, заяча – на належ­
ність чогось тварині? Доберіть синоніми до
кожного прикметника у словосполученнях
правої колонки. (Наприклад: срібна роса –
прозора, блискуча; заяча душа – полохлива,
боягузлива.)
¾¾ Яку ознаку виражають ці прикметни­
ки? Зробіть висновок, коли відносні та при­
свійні прикметники переходять у якісні.
Дослідження-класифікація. Визначте,
до якої групи за значенням належать при­
кметники в поданих словосполученнях.
Кам’яна стіна, кам’яне серце; солодка мрія,
солодка халва; золоті вироби, золоті руки; брон­
зова медаль, бронзова засмага; зміїне жало, зміїна
посмішка, зміїна шкіра; вовче лігво, вовча шапка,
вовчий погляд; гусячий пух, гусяча шкіра; бере­
зова каша, березова гілка.
М і р к у й т е: зміїне жало – це жало, що на-
лежить змії, присвійний; зміїна шкіра – матері-
ал, відносний; зміїна посмішка – зла, страшна
посмішка, якісний.
¾¾ Складіть речення з двома словосполу­
ченнями на вибір.
Творча хвилинка. Утворіть словоспо­
лучення з поданими прикметниками, щоб
вони належали до різних лексико-граматич­
них груп.
Овечий (І в а р і а н т), орлиний (ІІ в а ­р і а н т).
Робота біля дошки. Запишіть речення.
Поясніть орфо- і пунктограми. Установіть
належність кожного речення до стилю мов­
лення. Укажіть фразеологізми і терміноло­
гічні сполучення. Назвіть розряд прикмет­
ників, що входять до складу фразеологізмів
(термінів). Які з цих прикметників пере­
йшли з одного розряду в інший?
Серпень синьоокий, бо петрові батоги цвітуть,
і верес, і айстри (Д. Чередниченко). Наступним
етапом розв’язування задачі стане квадратне рів­
няння. Бачиш, яка квітка вогненна? Це бузьків
вогонь (Д. Чередниченко). Для поліпшення еко­
номічної ситуації в країні потрібно дати зелену
вулицю вітчизняним товаровиробникам (З газ.).
Прем’єр-міністр Великобританії увійшла в істо­
рію як «залізна леді» (З газ.). Дітки, у нашого
Вовки сьогодні вовчий апетит! (О. Винничук)
¾¾ Виконайте морфологічний, словотвір­
ний і розбір за будовою слова товаровироб-
никам.
Творчо-розподільна робота. Установіть
розряд поданих прикметників.
Крижаний, гарячий, золотий, кам’яний, со­
лодкий, кислий, оксамитовий, сталевий, метале­
вий, залізний, медовий, гострий, широкий, гли­
бокий.
¾¾ Утворіть словосполучення з цими при­
кметниками, щоб вони вживалися в перенос­
ному значенні і характеризували риси лю­
дини. Запишіть утворені ­словосполучення у

8. 11–12'2014
– 8 –
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Дослідження-спостереження.
Якось на уроці йшлося про скромність, яка
прикрашає людину.
– Я скромний, – сказав про себе Володя.
– Аяскромнішийвідтебе,–промовивПетрик.
– А найскромніший – це я, – заявив Мишко.
–– Скромна людина ніколи не вихвалятиметь-
ся, тому сперечатися, хто скромніший, зовсім не-
доречно, – сказала вчителька.
¾¾ Укладіть словотвірний ланцюжок зі
слів скромний, скромніший, найскромніший.
Виділіть твірні основи та словотвірні засоби.
дві колонки: 1) позитивна характеристика;
2) негативна характеристика. За можливо­
сті доберіть по кілька іменників до одного
прикметника.
З р а з о к: позитивна характеристика –
гаряче серце; негативна характеристика –
крижаний погляд.
¾¾ Напишіть невелику творчу роботу на
тему «Якими людьми я захоплююся». Ви­ко­
рис­тайте утворені словосполучення.
Підсумок уроку.
«Четверте зайве». Знайдіть «зайве» сло­
во або словосполучення, відмінне од інших
морфологічними ознаками. Об­ґрун­туйт­е.
Житній, сьогоднішній, живий, скляний.
Чумацький, батьків, учительський, сестрин­
ський.
Мамин, матусин, материн, материнський.
Малиновий дзвін, малиновий костюм, мали­
новий джем, малинові вуста.
Вовчий хвіст, вовче лігво, вовче хутро, вовчі
лапи.
H Вивчити теоретичний матеріал. Вико­
нати вправу з підручника (за вибором учи­
теля).
Ур о к и 68–69
Т е м а. Ступені порівняння якісних при-
кметників, творення їх. Правильне вживан-
ня в мовленні вищого й найвищого ступенів
порівняння прикметників. Навчальне ауді-
ювання.
М е т а: дати поняття про ступені порів­
няння якісних прикметників; формувати
вміння правильно утворювати форми ви­
щого й найвищого ступенів порівняння
прикметників; привчати працювати над за­
побіганням помилок, що виникають під час
творення ступенів порівняння прикметни­
ків; удосконалювати вміння слухати і розу­
міти прочитаний учителем текст; розвивати
спостережливість, пам’ять; виховувати цін­
нісне ставлення до себе як члена колективу.
Т и п у р о к і в: уроки засвоєння нового
матеріалу.
П е р е б і г у р о к і в
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
iПрикметники, які означають, що в од-
ному предметі більше певної якості,
ніж в іншому, є формами вищого ступеня
порівняння. Прикметники, які показують,
що предмет має найбільше певної якості
порівняно з іншими предметами, є форма-
ми найвищого ступеня порівняння. Ступені
порівняння утворюють лише якісні прикмет-
ники. Вищий і найвищий ступені порівняння
мають дві форми – просту і складену.
 Прочитайте. Визначте, як утворилися
проста і складена форми вищого і найвищо­
го ступенів порівняння прикметників.
Стрункий → стрункіший → найстрункіший;
довгий → довший → найдовший; забезпечений
→ більш (менш) забезпечений → найбільш
(найменш) забезпечений.
Диктант із завданням. Поставте при­
кметники у вказаній формі, узгоджуючи їх
з іншими словами.
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Учні можуть на­
зивати імена та характеристики однокласників.
– Порівнювати людей можна за зовнішніми
ознаками, – сказала вчителька. – Наприклад,
Сашко (високий, вищий ступінь, проста форма)
за Михайлика, а волосся Світланки (світлий,
вищий ступінь, проста форма), ніж у Маринки.
Зошити в дівчаток (охайний, вищий ступінь,
складена форма), ніж у хлопців. Зате на фізкуль­
турі хлопчики (спритний, вищий ступінь, скла­
дена форма). Кожен із вас, діти, неповторний.
Оленка має (високий, найвищий ступінь, проста

9. 11–12'2014
– 9 –
форма) бали з усіх предметів. Дмитрик, безпе­
речно, (дотепний, найвищий ступінь, складена
форма), Сергійко (дужий, найвищий ступінь,
проста форма), адже займається важкою атлети­
кою. Усі ви для своїх батьків (красивий, дорогий,
рідний; найвищий ступінь, проста форма).
¾¾ Укажіть прикметники, у яких відбуло­
ся чергування приголосних при творенні ви­
щого і найвищого ступенів порівняння.
Дослідження-конструювання. Ут­во­­
рі­ть від поданих прикметників просту фор­
му вищого і найвищого ступенів порівнян­
ня. Підкресліть звуки, що чергуються.
Солодкий, низький, товстий, високий, дужий,
довгий, вузький.
¾¾ Уведіть один із утворених прикметни­
ків у складне речення про учнів вашого кла­
су. Умова: ви не ображаєте однокласника, а
робите йому комплімент.
Дослідження-редагування.
1 Прочитайте. Знайдіть і виправте гра­
матичні помилки.
–– А я в класі наймаліший. І в навчанні по­
ганіший, ніж Іванко. Та й менш витриваліший
від усіх хлопців. Я самий нещасний, – зітхнув
Василько.
менш рум’яніший пиріжок, саме найпалкіше зі­
знання, найбільш дорожчий будинок.
Пояснення вчителя на основі діалогу.
–– Ти, Васильку, маєш занижену самооцінку, –
сказала вчителька. – Діти, озвучте компліменти,
на які заслуговує ваш однокласник.
–– Васильку, ти найпредобріший хлопчик у на-
шому класі, – промовила Алла.
–– Ащенайбільшкучерявий.Цетакгарно,–до-
дала Іринка.
–– Чудові компліменти. Однак ви, дівчатка,
припустилися помилок у творенні прикметни-
ків.
iПри творенні ступенів порівняння
деяких прикметників змінюється
основа слова: малий – менший, поганий
– гірший, хороший – кращий. Слова більш
(менш),найбільш(найменш) додають до по-
чаткової форми прикметника, а не до фор-
ми вищого ступеня. За допомогою слова са-
мий в українській мові ступенів порівняння
не утворюють.
2 Виправте помилки в поданих фор­
мах ступенів порівняння прикметників.
Запишіть словосполучення з правильними
формами.
Більш цікавіший фільм, найбільш відомі­
ший телеканал, менш зручніший диван, самий
кращий друг, більш безпечніший спосіб, сама
легка професія, менш вимогливіший учитель,
найбільш імовірніший випадок, найпоганіший
вчинок, самий повільніший транспорт, сама рід­
ніша людина, найвеликіший будинок, найбільш
лютіший мороз, найменш холодніша зима, най­
iСтупенів порівняння не можна утвори-
ти від якісних прикметників, які:
))вказують на ознаку, що не можна по-
рівняти, виразити більшою чи меншою мі-
рою: кучерявий, голий, лисий, живий, кривий,
хворий;
))означають масті тварин: буланий, во-
роний, рябий, смугастий;
))мають суфікси здрібнілості чи згру-
білості: тоненький, малесенький, страшен-
ний, здоро­венний;
))мають префікс пре-, який виражає
найвищу міру ознаки: предобрий, прему-
дрий, презлий.
Дослідження-обґрунтування. Виразно
прочитайте уривок із байки Л. Глібова «Зо­
зу­ля і Півень». Чи можна вважати комплі­
менти Півня щирими?
– Як гляну на тебе – така ти невеличка,
Моя перепеличко.
А голосочок то який!
Тонесенький, малесенький такий…
Куди той Соловей годиться!
–– Спасибі, братику, за добреє слівце…
¾¾ Чи можна утворити від прикметників з
цього тексту форми вищого ступеня порів­
няння. Чому?
–– Ви кажете, – звернулася до вчительки
Світлана, – що не можна утворювати ступенів
порівняння від деяких якісних прикметників.
А я рекламу велику в центрі міста бачила, де
написано: «Наше морозиво – найпресмачні-
ше!»

10. 11–12'2014
– 10 –
À порожній, біленький, сліпий
Á горбатий, цікавий, мирний
 свіжий, ніжний, весняний
à здібний, повний, товстий
4. Немає помилок у творенні прикметни­
ків вищого й найвищого ступенів порівнян­
ня в рядку
À найбільш вибагливий, найменш цінні­
ший, більш охайніший
Á самий чесний, поганіший, найбільш пре­
красний
 найменш чемний, більш соковитий, най­
потужніший
à більш небезпечніший, самий достойний,
найрозумніший
5. Укажіть рядок, у якому при творенні
ступенів порівняння всіх прикметників змі­
нюється основа.
À міцний, товстий, смачний
Á веселий, поганий, дрібний
 лагідний, близький, високий
à малий, великий, гарний
H Вивчити матеріал підручника. На­пи­
сати творчу роботу «Якою людиною я хочу
стати в майбутньому», використавши при­
кметники вищого й найвищого ступенів по­
рівняння.
На н а с т у п н о м у у р о ц і ознайо­
мимо учнів із новою інформацією, удо­
сконалюватимемо вміння шестикласників
утворювати ступені порівняння від при­
кметників, а також проведемо навчальне
аудіювання.
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Фразеологічна хвилинка. Поясніть зна­чен­
ня поданих фразеологізмів. Укажіть прикмет­
ники вищого і найвищого ступенів порівняння.
Один із фразеологізмів уведіть у речення.
Ширший ніж довший; найболючіше місце;
іти шляхом найменшого опору; тихіший від води,
нижчий від трави; на голову вищий; хай гірше,
аби інше.
Дослідження-аналіз. Розберіть подані
прикметники за будовою. Що ви помітили?
Якнайкращий, щонайвеселіший.
–– Іноді такі ступені порівняння утворюють зі
стилістичною метою навіть від відносних при-
кметників, щоб, по-перше, привернути увагу чи-
тача, а по-друге, підкреслити певну ознаку, – від-
повіла вчителька.
 Прочитайте подані рекламні слогани.
Ука­жіть прикметники найвищого ступеня
порівняння. Від яких прикметників утворе­
но їх? З якою метою це зроблено?
«Чумак» – найтоматніша паста.
«Бухгалтерський облік» – найбухгалтерські­
ша газета.
«Вог» – найкавовіша кава!
Робота біля дошки. Прочитайте і запи­
шіть мудрі висловлювання відомих людей,
прокоментуйте їх. Укажіть прикметники.
Визначте ступені порівняння.
Хто винен, що ти не мудріший і не добрі­
ший? Хто винен, що ти не багатший? Хто ви­
нен, що ти не такий щасливий? Подивись у дзер-
кало (М. Дочинець). Дехто вдає з себе кращого,
сильнішого, ніж є насправді. Боїться бути собою
(Б. Ферреро). На світі той наймудріший, хто най­
дужче любить життя (В. Симоненко). Немає ні­
чого небезпечнішого за підступного ворога, але
немає нічого отруйнішого від удаваного друга
(Г. Сковорода). У скарбниці людських почуттів
найкращий скарб – повага до людини (Н. Забіла).
¾¾ Виділені слова запишіть у фонетичній
транскрипції.
Підсумок уроку.
Тестові завдання.
1. Усі прикметники вищого ступеня по­
рівняння записано в рядку
À вищий, менш красивий, добріший
Á кращий, найпрацьовитіший, дужчий
 найбільш міцний, зеленіший, кращий
à найбільш чуйний, найдобріший, менш ві­
домий
2. Чергування приголосних відбуваєть­
ся при творенні ступенів порівняння в усіх
словах рядка
À вузький, низький, високий
Á дорогий, солоний, солодкий
 темний, білий, тихий
à добрий, дужий, широкий
3. Не можна утворити ступенів порівнян­
ня від усіх прикметників в рядку

11. 11–12'2014
– 11 –
¾¾ Напишіть продовження тексту (2–3 ре­
чення), використавши прикметники найви­
щого ступеня порівняння.
¾¾ Обґрунтуйте, яким стане прикінце­
ве речення поданого тексту – простим чи
складним, коли його буде продовжено.
Навчальне аудіювання.
Т е к с т. Шостий «Б» готувався до прези­
дентських виборів.
Кандидатів було дев’ять. Але семеро з них
були нещасні самовисуванці, які жодних шансів
не мали. Ми їх навіть не називатимемо. Реальних
претендентів було двоє – Вовочка Таратута і
Боря Бородавко. Вовочка був білявий, кирпатий,
веснянкуватий, зі щербатим зубом. І дуже симпа­
тичний. Усі в класі його любили. Особливо за те,
що він весь час розповідав анекдоти про Вовочку
і підсміювався сам із себе, наче то він був героєм
тих анекдотів. Але у Вовочки був один серйозний
недолік – Вовочка був ледар. Замість того, щоб
виконувати домашні завдання, він дивився телеві­
зор. А контролювати його не було кому – батьки
цілий день працювали. Тому у Вовоччиному що­
деннику раз у раз проскакували то двійки, а то й
одиниці. А президент класу, як ви знаєте, мусить
бути авторитетним, якщо не зразковим.
І в цьому розумінні другий претендент, Боря
Бородавко, мав незаперечну перевагу, позаяк був
круглим відмінником. І взагалі страшним еруди­
том. Регулярно читав перекладну дитячу енци­
клопедію «Все про все» і приголомшував одно­
класників потрясаючими повідомленнями: про
те, наприклад, що шиї у жирафи й у вчительки
математики Анастасії Петрівни однакові, бо ма­
ють одну й ту саму кількість хребців; що кропи­
ва й медуза – майже родичі, бо жалять за одним
принципом; що кусають людей не комарі, а ко­
марихи, бо комарі-чоловіки – вегетаріанці, хар­
чуються виключно соком рослин, а от комарихи
– кровопивці, вампіри… Останнє повідомлення
дуже потішило хлопців, бо Раїска Котова на прі­
звисько Раїска Мняу розмахувала перед носами
хлопців газетною вирізкою, де було надруковано,
що найдужча людина у світі не чоловік, а жінка
– п’ятиразова чемпіонка з армрестлінгу канадка
Ліана Дюфренс. Та й іншими багатьма неймовір­
ними фактами і коментарями збагатив одноклас­
ників ерудит Боря.
¾¾ Утворіть усі можливі ступені порівнян­
ня від прикметників міцний, смішна, цікаве.
Дослідження-спостереження. Прочи­тай­
те речення. Зверніть увагу, з якими приймен­
никами та сполучниками вживаються при­
кметники вищого ступеня порівняння.
Київ більший за Луцьк. Микола нижчий від
Петра. Груша солодша, ніж яблуко. Дніпро шир­
ший, як Десна.
iДля підсилення значення найвищого
ступеня порівняння прикметників дода-
ють префікси як-, най-. Також складену форму
найвищого ступеня якісних прикметників мож-
на утворити, додаючи до форми вищого ступе-
ня слова від усіх, над усе: сміливіший від усіх,
красивіша над усе.
iПрикметникивищогоступеняпорівнян-
ня в реченнях уживаються зі службови-
ми словами від, за, ніж, як. Словосполучення
без службових слів не є нормативними: Київ
більший Луцька – неправильно. Потрібно: Київ
більший,ніжЛуцьк.
 Складіть і запишіть речення, порівняв­
ши в них зріст двох однокласників; свій на­
стрій сьогодні і вчора; погоду взимку й восе­
ни; спритність або силу двох спортсменів;
вік ваших батьків чи друзів.
Робота з текстом. Дослідження-об­
ґрун­тування. Прочитайте текст. Укажіть
прикметники. У якому ступені порівнян­
ня вжито їх? Обґрунтуйте. Зверніть ува­
гу на виділені слова. Це прикметники чи
слова іншої частини мови? Якої саме?
Обґрунтуйте.
Ялинка
Приходять у ліс із сокирою і вибирають най­
красивішу, найажурнішу ялинку. Поводяться з
нею дуже обережно, щоб зберегти кожну голоч­
ку. А якби побачили інші ялинки, що роблять з
нею потім, вони, мабуть, померли б від заздро­
щів! У найскромніших оселях її намагаються
вбрати якнайрозкішніше, якнайгарніше. А коли
на ялинці спалахують вогники, то її просто не­
можливо змалювати! Але минають свята, і… (За
В. Земляком)

12. 11–12'2014
– 12 –
Проте він чудово усвідомлював, що самою
лише ерудицією завоювати симпатії електорату,
тобто виборців класу, які навіть слова «елек­
торат» не знають, йому навряд чи вдасться.
І Боря почав активну передвиборну кампанію.
Він походив із заможної, забезпеченої родини
(тато Бородавко був бізнесмен, мама Бородавко
– бізнесвумен, і Борю привозили до школи на
«Мерседесі»). Тому він міг спокійно фінансува­
ти свою передвиборну кампанію. Боря накупив
цілий портфель смачнючої закордонної жуйки
і щедрою рукою почав роздавати її електорату.
Електорат жуйку взяв, прицмокуючи, зжував, але
під час виборів майже одноголосно… проголосу­
вав за Вовочку. Винятком були тільки нещасні
самовисуванці, які, цілком природно, голосували
кожен за себе, і, певна річ, Боря, який теж віддав
свій голос за себе коханого. Коли оголошували
результати, на Борю боляче було дивитися. Він
сидів червоний як помідор – наче всі медузи і
вся кропива світу обжалили його.
Три дні Боря до школи не ходив. Лежав удо­
ма на канапі із зав’язаним горлом і трагічно ди­
вився у стелю. Хоча боліло йому не горло, боліла
душа. Але душу ж не перев’яжеш.
Старший Борин брат, десятикласник Аркаша,
якому все стало відомо того самого дня, заспоко­
ював невдаху-претендента:
– Не розпускай рюмси, Борю!.. Не тушуйся,
старенький! Поразка на президентських вибо­
рах у демократичному суспільстві – нормаль­
не явище. В Америці всі спершу програють, а
тоді виграють. Іди в опозицію… Створюй свою
партію. Будеш лідером опозиції. Всі з цього по­
чинають.
І Боря став лідером опозиції. Правда, його
партія була поки що нечисленна. Крім нього,
складалася з трьох ображених самовисуванців.
То були Стьопа Юхимчук, Стасик Макарець і
Вася Цюцюрський. Проте настроєна опозиція
була бадьоро й оптимістично.
– Спокуха, панове! Спокуха! – вигукував
Макарець. – Той президент Вовочка, інфузорія,
не сьогодні-завтра зганьбить себе. Ось побачи­
те!.. Нахапає двійок, і ми поставимо питання про
його негайне усунення.
– Це називається «імпічмент»! – сказав еру­
дит Боря.
– O! O! Імпічнемо його так, що він аж загур­
коче! Мов порожня діжка! – вигукнув Юхимчук.
– Однозначно! – сказав Цюцюрський.
Але однозначно ганьбитися президент
Вовочка не хотів. На диво опозиції, та й усьому
класові, кинув він дивитися щодня телевізор, по­
чав виконувати домашні завдання, і вчителі тіль­
ки встигали ставити йому «добре» і «відмінно»
(В. Нестайко) (589 слів).
Тестові завдання.
1. «Білявий, кирпатий, веснянкуватий, зі
щербатим зубом…» – це опис зовнішності
À Вовочки Таратути
Á Борі Бородавка
 Бориного брата Аркаші
à Стаса Макарця
2. Особливо в класі любили Вовочку за
те, що він
À був симпатичним, добрим і щирим
Á не боявся підсміюватися сам із себе
 відкрито критикував свого конкурента
à був надзвичайно ерудованим учнем
3. «У Вовоччиному щоденнику раз у раз
проскакували то двійки, а то й одиниці»
тому, що
À йому важко давалося навчання і він був
неуважним
Á у нього не вистачало часу для виконання
домашніх завдань
 він був ледачим і його ніхто не контро­
лював
à у нього не було таких книжок, як у Борі
4. В енциклопедії «Все про все» була ін­
формація про те, що
À поразка на президентських виборах –
нормальне явище
Á кропива та медуза жалять за одним прин­
ципом
 найдужча людина у світі не чоловік, а
жінка
à опозиція – це протиставлення однієї по­
літики іншій
5. Боря пригостив однокласників жуй­
кою, бо хотів
À зробити їм приємний подарунок
Á показати свої фінансові можливості
 підкупити і задобрити їх
à зробити це на зло Вовочці

13. 11–12'2014
– 13 –
H Записати п’ять прислів’їв про харак­
тер людини. Підкреслити в них прикмет­
ники, визначити розряд їх. Від одного при­
кметника (на вибір) утворити всі можливі
ступені порівняння.
Ур о к и 70–71
Т е м а. Докладний переказ тексту ху-
дожнього стилю із творчим завданням
(опис природи, приміщення).
М е т а: поглибити вивчений матеріал
про особливості опису як типу мовлення;
ознайомити з особливостями переказу із
творчим завданням; удосконалювати вмін­
ня будувати описи приміщення і природи
за власними спостереженнями в художньо­
му стилі; розвивати творчі здібності; при­
щеплювати любов до живої природи, зокре­
ма птахів.
Т и п у р о к і в: уроки мовленнєвого роз­
витку.
П е р е б і г у р о к і в
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроків.
Освоєння теми уроків. Виконання сис-
теми завдань.
Б е с і д а
• Які ви знаєте типи мовлення? Виберіть
з-поміж поданих видів описів ті, над якими ви
працювали в 5–6 класах: опис природи, зовніш­
ності людини, пам’ятки архітектури, тварини або
птаха, приміщення, місцевості, окремого пред­
мета.
• З якою метою вводять різноманітні описи в
художній твір?
• Як ви розумієте завдання, що стоїть перед
вами: написати переказ із творчим завданням –
уведенням описів?
Дослідження-спостереження над мо-
вою художніх творів. Самостійна робота
над створенням описів.
1 Прочитайте фрагмент оповідання
М. Ко­цюбинського «Ялинка». У ньому йде­
ться про те, як хлопчик Василько сам везе
через ліс зрубану ялинку, яка має прикраси­
ти панську оселю на Різдво.
Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і опо­
вили небо. Сонце сховалось за хмари. Посипав
6. Після оголошення результатів виборів
Боря не ходив до школи, бо в нього
À боліло горло
Á боліла голова
 боліла душа
à боліло серце
7. Вовочка став навчатися на «добре» і
«від­мінно», бо
À вирішив дорівнятися знаннями до Борі
Á відчував відповідальність за довіру класу
 боявся, що його усунуть з посади
à хотів здивувати учнів і вчителів
8. У тексті не представлена лексика
À розмовна
Á суспільно-політична
 наукова
à діалектна
9. Синонімом до слова виборці у тексті є
À імпічмент
Á електорат
 опозиція
à кампанія
10. Фразеологізм є в реченні
À Імпічнемо його так, що він аж загуркоче!
Á Але душу ж не перев’яжеш.
Â Він сидів червоний як помідор.
à Не розпускай рюмси, Борю!..
11. У тексті немає інформації про
À кількість кандидатів у президенти
Á прізвисько Раїски Котової
 марку машини Бориних батьків
à назву опозиційної партії
12. Головну думку тексту найкраще пере­
дає прислів’я
À Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Á На чужий коровай рота не роззявляй.
 Не довіряй вовкові череди.
à Хто дужчий, той і луччий.
В і д п о в і д і. 1 –А, 2 –Б, 3 –В, 4 –Б, 5 –В,
6 –В, 7 –Б, 8 –Г, 9 –Б, 10 –Г, 11 –Г, 12 –А.
Підсумок уроку.
QQ Чи хотіли б ви дізнатися, як закінчи­
лася історія з виборами президента, про яку
ви дізналися з тексту? Прочитайте опові­
дання В. Нестайка «Імпічмент».
QQ Що нового ви дізналися про ступені
порівняння прикметників? Де ви можете за­
стосувати ці знання?

14. 11–12'2014
– 14 –
Ознайомлення учнів із текстом пере-
казу.
Блакитний папуга
Папугу звали Антось. Жив він у старої бабусі
на останньому поверсі будинку.
Антося привіз із Африки онук-моряк. Він
завжди привозив щось цікаве із своїх мандрів, і
кімната бабусі нагадувала чудернацький музей.
Коли ж у квартирі з’явився блакитний па­
пуга, бабуся, здавалося, забула геть про все.
Годинами вона сиділа біля клітки. Роздивлялася
пір’їнки папуги, яскраво-сині на крилах і ніж­
но-блакитні й ледь голубі на невеличкій голів­
ці, спостерігала, як папуга їсть, як чистить своє
пір’ячко, як кумедно крутить голівкою. Папуга
ж любив дивитися у вікно, з якого добре було
видно парк.
Бабуся вирішила навчити друга людської
мови. І хоч її переконували, що говорять лише
білі какаду, вона цілими днями розмовляла з
Антосем.
І якось уранці папуга заговорив. Бабуся під­
мітала підлогу і несподівано почула:
–– І навіщо воно тобі здалося?
–– Що? – розгублено спитала бабуся, не віря­
чи своїм вухам.
–– Та ото прибирати цілий день. Краще б дала
мені зернят.
–– Господи! Я ж казала! А мені ніхто не вірив.
Та це не папуга, а просто феномен! – дивувалася
бабуся.
Тепер у бабусиному помешканні балачки не
вщухали до ночі. Антось виявився дотепним опо­
відачем і розповідав про Африку. Та й бабуся ба­
чила на своєму віку багато цікавого.
Отак вони й жили собі весело й безжурно (За
Л. Ворониною) (198 слів).
Бесіда за прослуханим.
• Чи сподобався вам текст? Чим саме? Яка
його тема і основна думка?
• Що означає слово феномен? (Рідкісне, не-
звичайне явище.) Як воно наголошується?
• Доведіть, що текст належить до художнього
стилю мовлення.
• Доведіть, що текст поєднує розповідь з
елементами опису. Що підкреслює автор в опи­
сі папуги? Яку роль у цьому тексті виконують
прикметники?
сніжок. Василько вйокнув на коні, і вони побігли
підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною
стіною стояв перед ними. До лісу якраз полови­
на дороги. Ще півгодини треба було їхати лісом.
Василько в’їхав у ліс. Здорові кострубаті дуби
грізно стояли в снігових заметах; їм було байду­
же, що бурхав холодний вітер, ішов сніг…
¾¾ Який настрій уривка? Що зроджує в
читача тривогу? Як автор передає цей стан?
¾¾ Розмежуйте розповідь і опис. Доведіть,
що образ лісу персоніфікований. Він воро­
же чи прихильно ставиться до Василька?
Назвіть епітети. Яку роль вони відіграють у
тексті?
¾¾ Доповніть опис лісу кількома речення­
ми, щоб він органічно вписувався в пейзаж.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Маленьких ялинок майже не було видно під
важкими шапками снігу. Голі берізки схиляли
додолу свої руки-віти, утомлені від змагання з
вітром. Старі бабусі-сосни змахували темною
глицею у бік саней, ніби дивувалися, чому їхня
родичка-ялинка лежить, присипана снігом, на са­
нях, а не прикрашає ліс.
2 Хлопчик Льонька з повісті В. Близнеця
«Звук павутинки» шукає у своїй сільській
хаті сховок Сопухи – істоти, якою лякають
дітей. Натомість натрапляє на чимало зви­
чайних речей, для яких можна знайти ціка­
ве застосування. Доповніть текст назвами
двох-трьох таких речей, ураховуючи, що ав­
тор поєднує художній стиль із розмовним.
Ніякої Сопухи нема. Її придумали старші,
щоб лякати дітей. Я одразу боявся і носа поткну­
ти за поріг. Уже обнишпорив у хаті всі куточки –
під лавою, під столом, за діжею, навіть у духовку
лазив. І чого тільки не добув у тих мандрах: стару
батарейку, яку лизнеш – і щемить язик; … .
¾¾ Порівняйте написане вами з автор­
ським варіантом: «…синє обточене скельце,
кістяний зуб (мама сказала – кролячий), ір-
жавий наперсток, що колись закотився під
скриню і довго пролежав забутий».
¾¾ Зробіть висновок про те, що потрібно
враховувати, коли стаєш співавтором твору,
тобто доповнюєш текст власними описами.
(Авторський «почерк» – стиль, настрій тво-
ру, характер героя тощо.)

15. 11–12'2014
– 15 –
 Запам’ятайте правопис слів, записаних
на дошці: яскраво-синій, ніжно-блакитний,
не вірячи.
Самостійна робота над написанням
переказу з творчим завданням на чернет-
ках. Редагування написаного.
Написання переказу в зошитах.
Підсумок уроку.
QQ Про що дізналися і чого навчилися
ви сьогодні на уроці?
H Скласти розповідь папуги про своє аф­
риканське життя (усно чи письмово, на ви­бір).
Ур о к 72
Т е м а. Повні й короткі форми прикмет-
ників.
М е т а: ознайомити учнів з короткими
формами прикметників; показати, чим від­
мінні коротка і повна форми; забезпечити
засвоєння поняття про стягнену й нестягне­
ну форми прикметників, граматичні ознаки
їх; розвивати увагу, логічне мислення; при­
щеплювати любов до рідного слова, народ­
ної пісні.
Т и п у р о к у: урок засвоєння нового ма­
теріалу.
П е р е б і г у р о к у
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Дослідження-спостереження. Про­чи­
тай­те. Укажіть прикметники. До якого роз­
ряду вони належать? Чим вони різняться?
Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене. На
горі та й зелен клен, на горі (З нар. творч.).
¾¾ Змініть слово зеленеє за родами й чис­
лами. Що ви помітили?
QQ Чи змінюється за родами і числами
слово зелен? Як утворено цей прикметник?
• Подумайте, які описи і де саме можна ввес­
ти в текст про папугу. (Опис бабусиної кімнати
та опис парку.)
Підготовка до виконання творчого
завдання – уведення описів кімнати та
при­роди (парку).
1 Подумайте, чому бабусина кімната на­
гадує чудернацький музей. Які «експонати»,
привезені з Африки та інших материків, мо­
жуть бути там? (Мушлі, камінці, сувеніри у
формі божків, розмальовані тарілки, риту-
альні маски, розписані яйця страусів, опуда-
ла тварин і птахів, різноманітні світлини,
бумеранги і т. п.)
¾¾ Уявіть, де розташовано ці предмети: на
столі, спеціальних поличках, стінах тощо.
Яким є інтер’єр бабусиної кімнати?
¾¾ Доберіть до одного з предметів епітети
й порівняння або «оживіть» його.
2 Чи можна за текстом визначити пору
року, коли відбуваються події? (Ні.) Чому
ця деталь важлива для виконання творчого
завдання? (Парк можна описати по-різному.)
¾¾ Що саме побачили за вікном ви? Які
дерева, кущі, можливо, квіти? Які кольори
будуть на уявній картинці?
¾¾ Опишіть каштан у різні пори року: узим­
ку – І в а р і а н т, навесні – ІІ в а р і а н т,
улітку – ІІІ в а р і а н т, восени – ІV в а ­р і а н т.
Складання плану переказу з урахуван-
ням творчого завдання.
О р і є н т о в н и й п л а н.
1. Антось у міській квартирі.
2. Кімната, яка нагадує музей.
3. Бабуся милується своїм улюбленцем.
4. Парк узимку (восени, влітку, навесні).
5. Бабусина мрія.
6. Папуга заговорив!
7. Цікаві співрозмовники.
Повторне читання тексту.
Робота над запобіганням помилок.
 Розкажіть про розділові знаки при ді­а­
ло­зі та у складних реченнях.
 Доберіть синоніми до слів папуга, гово-
рити, кімната, балачки, кумедний.
 Назвіть орфограми у словах онук-мо-
ряк, Африка, людська, прибирати, пір’ячко,
помешкання, безжурно.
iЯкісні прикметники бувають повні і
короткі. Короткі прикметники (зелен)
творяться від повних шляхом відкидання за-
кінчень.Короткіприкметникинезмінюються
ні за родами, ні за числами, ні за відмінками.
Вони вживаються лише у формі називного
відмінка однини чоловічого роду.

16. 11–12'2014
– 16 –
снопочок, якому судилася найвища честь – сто­
яти на покуті у світлиці. Тут же зринає тиха піс­
ня й повільно лине над ланами: «Чия то красная
нивка? Любая всяка нам днинка».
Відтоді на повен хід ідуть жнива. Від зорі до
зорі дзвенять срібні коси, виростають пшеничні
півкопи. А пісня – постійна й вірна супутниця
хлібороба – не вмовкає: «Жали женчики молодії,
мали серпики золотії» (За Ю. Керутом).
¾¾ Визначте тему та основну думку тек­
сту. Дайте йому заголовок.
¾¾ Знайдіть два фразеологізми. Поясніть
значення їх.
¾¾ Укажіть у тексті два прикметники ко­
роткої форми та два прикметники повної
форми.
¾¾ Випишіть прикметники, які відповіда­
ли б поданим характеристикам:
а) якісний, чоловічий рід, повна нестяг­
нена форма, однина, орудний відмінок;
б) якісний, найвищий ступінь порівняння;
в) відносний, множина, називний відмі­
нок.
¾¾ Визначте, якісними чи відносними
є прикметники воскових (стебел), срібні
(коси). Відповідь обґрунтуйте.
¾¾ Поясніть правопис виділених слів.
Визначте спосіб творення їх.
¾¾ Запропонуйте однокласникам власне
завдання до тексту.
Підсумок уроку.
 Закінчіть речення.
На уроці я поглибив (-ла) знання про ... , ді­
знався (-лася), що ... , навчився (-лася), ... , пере­
конався (-лася) ... .
H Вивчити теоретичний матеріал з теми
уроку. Виписати п’ять речень із обрядових
пісень. Схарактеризувати в них прикметни­
ки (усно).
Ур о к 73
Т е м а. Створення і розігрування діалогів
відповідно до запропонованої ситуації спіл-
кування, пов’язаної з особистими вражен-
нями від певних подій, спостереженнями,
обміном думками, життєвим досвідом учнів.
М е т а: удосконалювати вміння складати
і розігрувати діалоги відповідно до запропо­
Пояснювальний диктант. Запишіть
речення. Укажіть прикметники короткої та
повної нестягненої форм. Укажіть, де мож­
ливо, рід, число і відмінок їх.
Добрії були жниці – дівчата і молодиці. Попід
терном стежечка битая була. І шумить, і гуде,
дрібен дощик іде. Ой ти, горо кам’яная, чом не
розсипаєшся, ой, дівчино молодая, чом не усміха­
єшся? Пливе човен, води повен. Ідіть, дівчата, в
долину, в червоную калину (З нар. творч.).
¾¾ Для якого стилю мовлення характерне
вживання повної нестягненої форми при­
кметників? Подумайте, яка роль таких при­
кметників у народних піснях.
¾¾ Укажіть речення зі звертаннями.
Диктант із завданням. Утворіть від
прикметників повної стягненої форми при­
кметники повної нестягненої, узгоджуючи їх
з іншими словами в реченні.
Стоїть гора (високий), попід горою гай
(Л. Глібов). Зоре моя (вечірній), зійди над горою
(Т. Шевченко). Ой три шляхи (широкий) докупи
зійшлися (Т. Шевченко). Слава не загине, (ко­
зацький) слава (Т. Шевченко). Видно шляхи (пол­
тавський) та славну Полтаву (І. Котляревський).
¾¾ Які з утворених прикметників якісні, а
які відносні?
Дослідження-конструювання.Утворіть
короткі форми прикметників. Уведіть одне з
утворених слів у речення про пісню або про­
цитуйте рядки народної пісні з таким при­
кметником.
Потрібний, ясний, дрібний, славний, радий,
повинний, згодний, певний.
Робота з текстом. Прочитайте текст і
виконайте завдання до нього.
Славен рід хліборобський! Та доки хліб вирос­
те, треба не раз зроситися рясним потом. Та ось
настав час побачити працю рук своїх. Спочатку
–зажинки. Господар стає на схід сонця, шанобли­
во скидає шапку в цю урочисту мить. Господиня
чи легка на руку жниця захоплює в жменю пучок
воскових стебел, нерішуче стинає їх і кладе на
Повні прикметники в жіночому й серед-
ньому роді називного відмінка однини ма-
ють дві форми: стягнену (зелене) і нестягне-
ну (зеленеє).

17. 11–12'2014
– 17 –
нованої ситуації спілкування, пов’язаної з
особистими враженнями, обміном думками,
життєвим досвідом учнів, використовуючи
виражальні можливості прикметників; роз­
вивати діалогічне мовлення, творчі здібно­
сті, пам’ять, культуру мовлення; стимулю­
вати прагнення краще пізнати себе, знайти
собі заняття до душі, бути цікавою особи­
стістю.
Т и п у р о к у: урок мовленнєвого роз­
витку.
П е р е б і г у р о к у
Актуалізація мотиваційних резервів уч-
нів з теми.
Б е с і д а
• Чим ви любите займатися у вільний час?
• За яких умов улюблене заняття (хобі) може
стати справою всього життя людини?
• Що ви відчуваєте, коли виконуєте ту робо­
ту, яка вам до вподоби?
• Чи поділяєте ви захоплення своїх друзів та
рідних? Відповідь об´рунтуйте.
• Чи можна обійтися без хобі? Аргументуйте
свої міркування.
Ознайомлення учнів з темою, метою і
завданнями уроку.
Освоєння теми уроку. Виконання систе-
ми завдань.
Складання та розігрування діалогів.
М е т о д и ч н а р е м а р к а. Учні об’єдну­
ються в пари та групи і вибирають ситуацію, на
основі якої складають, а потім розігрують діало­
ги. Доречно також запропонувати окремим уч­
ням діалоги-експромти з учителем. Такий діалог
може мати два варіанти. Перший: учитель ста­
вить запитання учневі про світ його захоплень,
а той відповідає на ці запитання без попередньої
підготовки. Другий варіант: учень продумує за­
питання для вчителя, ставить їх почергово, ко­
регуючи ці запитання залежно від відповідей
учителя.
Пропонуємо кілька с и т у а ц і й д л я д і ­
а л о г і в. Учитель може використати окремі з
них залежно від кількості учнів та специфіки
класу.
1-ш а с и т у а ц і я. Бабуся не сприймає
музики, яку ти слухаєш у своїй кімнаті. На її
думку, слова композицій позбавлені змісту,
а мелодії немає. Говорить, що в часи її моло­
дості пісні були кращі. Переконай бабусю в
тому, що твоя улюблена музика по-своєму
гарна. Використай прикметники важка, різ-
ка, плавна, зворушлива, трепетна, задушев-
на, романтична, протяжна, світла, радісна,
набридлива, дратівлива, оригінальна, цікава,
сучасна.
2-г а с и т у а ц і я. Ти записався на пла­
вання (легку атлетику, теніс, футбол), від­
відав кілька тренувань і зробив висновок,
що це саме те заняття, про яке ти мріяв.
Поділися враженнями з товаришем, передай
свої емоції. Використай прикметники вищо­
го і найвищого ступенів порівняння.
3-т я с и т у а ц і я. У тебе нетипове для
хлопця захоплення – кулінарія (рукоділля,
вирощування квітів). Переконай співроз­
мовника-скептика, що в цьому занятті не­
має нічого принизливого, а навпаки, воно
приносить неабияке задоволення і користь
не лише тобі, а й іншим. Використай якіс­
ні та відносні прикметники для позначення
кольорів, смаків, запахів, матеріалу, форми
тощо.
4-т а с и т у а ц і я. Розкажи товаришеві
про свою колекцію марок (листівок, значків,
магнітів і тощо). Дай відповіді на запитання
про те, як з’явилася колекція, яка річ була
в ній першою, повідом про найцікавішу іс­
торію одного з екземплярів. Інший учасник
діа­логу має виявити неабияку зацікавле­
ність кожною річчю, бажання взяти в руки,
роздивитися. Реагуй тактовно на його дії.
5-т а с и т у а ц і я. Тобі телефонує уве­
чері в неділю однокласник і розповідає, як
нудно він провів вихідні, сидячи біля теле­
візора чи комп’ютера. Ти ж присвятив час
улюбленому заняттю – катанню на лижвах
(зимовій риболовлі). Однокласник не по­
діляє твого захоплення, мовляв, холодно,
небезпечно, одноманітно, краще вже си­
діти вдома. Переконай його, що це не так.
Пам’ятай, що розмова телефонна, викори­
стай етикетні формули.
6-т а с и т у а ц і я. Твоє захоплення –
фотографія. В одній із соціальних мереж ти
помітив цікаві світлини ровесника з ­іншого