Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Морфологія (підготовка до ЗНО)

15,766 views

Published on

Фесенко Н.О.

Published in: Education
  • Be the first to comment

Морфологія (підготовка до ЗНО)

  1. 1. Міністерство освіти і науки України Відділ освіти Красноармійської міської ради Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Українська мова Морфологія м. Красноармійськ, 2016
  2. 2. 2 Фесенко Н.О. Українська мова. Морфологія: навчальний посібник (опорні конспекти, питання для самоперевірки, вправи та завдання, тематичні тестові завдання) – Красноармійськ, 2016. – 100 с. У навчальному посібнику вміщено опорні конспекти з морфології української мови, схеми, алгоритми, які не лише сприятимуть відновленню у пам’яті знань середньої школи, а й поширюватимуть їх обсяг, залучатимуть до логічного мислення. Передбачена значна кількість тренувальних вправ, тематичні тестові завдання дасть можливість закріпити навички грамотного письма. Для старшокласників, вступників до вузів.
  3. 3. 3 ЗМІСТ Передмова ……………………………………………. Морфологія. ………………………………….………. Іменник …………………………………………..…… Прикметник ………………………………...………… Займенник …………………………………………….. Числівник ……………………………………...……... Дієслово …………………………………..………….. - Дієприкметник ………………..……. - Дієприслівник ………………………. Прислівник……………………………..…………….. Прийменник…………………………………………… Сполучник …………………………...……………….. Частка …………………………………..……….……. Вигук ……………………………………………...…... Модульна контрольна робота „Морфологія” ………. Схеми морфологічного розбору …………………...... Література …………………………………………….. 3 4 4 17 28 37 42 51 53 60 69 74 78 82 86 92 94
  4. 4. 4 ПЕРЕДМОВА Посібник укладений відповідно до програми „ Українська мова. 10–12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень (Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног) і призначений для практичного опанування морфології української мови. Таблиці, схеми, опорні конспекти, алгоритми сприяють розвитку логічного мислення, дають можливість швидко відновити в пам’яті граматичне значення слів, їх форми і словозміни, функціональне призначення самостійних і службових частин мови. Тренувальні вправи, тестові та модульні завдання сприятимуть вдосконаленню навичок морфологічного розбору, словозміни і формозміни частин мови. Для старшокласників, вступників до вузів.
  5. 5. 5 МОРФОЛОГІЯ – це наука про засоби вираження граматичних значень слів, форми словозміни та функціональне призначення самостійних і службових слів. Частини мови – лексико-граматичні класи слів, що характеризуються морфологічними, синтаксичними та лексичними особливостями. Частин мови – 10: - самостійні – 6: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник; - службові – 3: прийменник, частка, сполучник; + вигук ІМЕННИК - повнозначна частина мови, яка має значення предметності, вираженої у формі роду, числа й відмінка. Пригадайте і заповніть таблицю прикладами: 1. Лексичне значення іменників 2. Власні і загальні назви 3. Назви істот і неістот 4. З конкретним і абстрактним значенням Іменники належать до одного з трьох родів: 1. Чоловічий (край, господар) 2. Жіночий (дружина, стежка) 3. Середній (вікно, сонце) Спільний рід – сирота, староста, листоноша, плакса, ледащо. Рід незмінюваних іменників: - іншомовні – назви неістот – середній рід: журі, таксі, кіно; - назви істот – відповідно до статі: ця леді, ця мадам, цей мсьє; - власні назви – відповідно до загальної: Беатріче (дівчина), Токіо (місто), Екзюпері (письменник); - абревіатури – рід стрижневого слова: МТС (машинно-тракторна станція), РАТАУ (агентство), СНД (співдружність). Вживаються лише у множині: - географічні назви – Карпати, Суми, Гімалаї; - парні предмети – ножиці, граблі, вила, окуляри, штани; - назви речовини, матеріалу – вершки, пожитки, дріжджі; - проміжки часу – канікули; - назви процесу, ігор – іменини, жмурки.
  6. 6. 6 Відмінки іменників – 7: Називний хто? що? Родовий кого? чого? Давальний кому? чому? Знахідний кого? що? Орудний ким? чим? Місцевий на кому? на чому? Кличний Синтаксична роль іменників у реченні залежить від відмінка: Н. в. – підмет, присудок, прикладка. Непрямі відмінки – присудок, неузгоджене означення, прикладка, додаток, обставина. Кличний відмінок – звертання. Несе по Вкраїні важкі пароплави Дніпро-чародій. Розквітай, Батьківщино, даруй радість всім людям землі. Відміни іменників – 4: І в. чол. р., жін. р. – а , я ; спільного роду: земля, парта, Микола, сирота. ІІ в. чол. р., середн. р. – о , е ; чол. р. на приголосний: Петро, вікно, море, герой, плащ, хлопець. ІІІ в. жін. р. на приголосний: піч, ніч, сіль + мати, матері, матір'ю. ІV в. середн. р. – а , я  при зміні – -ат-, -ят-, -ен-: теля – теляти, лоша – лошат, ім'я – імені. Відмінювання іменників І відміни Тверда група М'яка група Мішана група - а липа береза зима хата - я акація пісня героїня куля - а після шиплячої каша груша душа діжа Н. лип[а] мрі[я] меж[а] Р. лип[и] мрі[ї] меж[і] Д. лип[і] мрі[ї] меж[і] З. лип[у] мрі[ю] меж[у] Ор. лип[ою] мрі[єю] меж[ею] М. (на) лип[і] мрі[ї] меж[і] Кл. лип[о] мрі[є] меж[е]
  7. 7. 7 Р. в. мн. – паралельні форми закінчень: губ – губів, легень – легенів, мишей, суддів. З. в. мн. – назви комах, рослин  паралельні закінчення: пасу овець, вівці; розвів бджіл, бджоли; свинями, свиньми; сльозами, слізьми. Відмінювання іменників ІІ відміни Тверда група М'яка група Мішана група на ар, яр, ир, ур, юр, ер, ор, ір  наголос на основі гектар, алюр, футляр, абажур, звір, командир на ар, ир  наголос з основи переходить на закінчення лікар, богатир, козир, токар, кобзар, тягар на яр  особа за фахом, наголос на закінчення пісняр, вугляр, школяр Н. батько, стіл учень, лікар слухач, пісняр Р. -[а] -я -а Д. -ові (-у) -еві (-ю) -еві (-у) З. Р. в. О. -ом -ем -ем М. Д. в. -еві (у) Кл. -у, -е -ю Д, М.в. – паралельні закінчення: -ові(-у), -еві(-ю): гектарові(-у), кобзареві(-ю) З. в. мн. – коней, коні; волів, воли. Родовий відмінок однини іменників ІІ відміни -а (-я) 1. Назви осіб, тварин, дерев, предметів, населених пунктів. Учителя, вовка, дуба, ножа, олівця, Донецька, Харкова, але: Красного Лиману, Кривого Рогу 2. Географічні назви з наголосом на кінцевому складі Дніпра, Псла, Орла, Іртиша 3. Назви мір довжини, ваги, часу, чисел, грошових знаків, дні місяця, тижня. Грама, місяця, травня, долара, мільйона, вівторка, червінця, але: віку, року. 4. Терміни Конуса, ромба, синуса, відмінка, іменника, але: роду, виду, стану, складу, способу.
  8. 8. 8 5. Назви машин, деталей Автомобіля, ротора, мотора. -у (-ю) 1. Назви речовин, матеріалу Асфальту, борщу, водню, кисню, сиру 2. Збірні поняття Лісу, народу, атласу 3. Назви будівель, споруд Даху, каналу, палацу, абзацу, краю, яру, але: гаража, млина, хліва, ліска, ставка 4. Явища природи, почуття, абстрактні поняття Вітру, снігу, сумніву, болю, жалю 5. Географічні назви (крім населених пунктів) Криму, Кавказу, Сибіру, Китаю 6. Складні та префіксальні назви Суходолу, рукопису, вибою 7. Назви ігор, видів спорту, танців Боксу, волейболу, тенісу, галопу, полонезу, танцю, але: аркана, гопака, козачка, тропака Відмінювання іменників ІІІ відміни однина множина З осн. на нешиплячий З осн. на шиплячий З осн. на нешиплячий З осн. на шиплячий Н. Р. Д. З. О. М. Кл. скатерть скатерт[і] скатерт[і] скатерть скатерт[ю] (на) скатерт[і] скатерт[е] ніч ноч[і] ноч[і] ніч нічч[ю] ноч[і] ноч[е] сткатерт[і] скатерт[ей] скатерт[ям] скатерт[і] скатерт[ями] на скатерт[ях] скатерт[і] ноч[і] ноч[ей] ноч[ам] ноч[і] ноч[ами] ноч[ах] ноч[і] Н. мат-и матер-і Р. матер-і матер-ів Д. матер-і матер-ям З. матір матер-ів О. матір'-ю матер-ями М. (на) матер-і матер-ях Кл. мат-и (матір) матер-і - О. в – подовження приголосних: величчю, сіллю, піччю, але: любов'ю, жовчю, радістю (при збігові різних приголосних, апострофі) - Мати – у непрямих відмінках – -ер-, -ір- - Частина іменників, що називають абстрактні поняття, речовину та іменники любов, нехворощ, фальш, височінь, далечінь, жовч не мають множини.
  9. 9. 9 Відмінювання іменників ІV відміни однина множина Н. Р. Д. З. О. М. Кл . курча курчати курчаті Н. в. курчам курчаті Н. в. гусеня гусеняти гусеняті гусеням гусеняті ім'я імені імені іменем імені курчата курчат курчатам курчат курчатами курчатах Н. в. гусенята гусенят гусенятам гусенят гусенятами гусенятах імена імен іменам імена іменами іменах Зверніть увагу! ім'я – ІV в. курча – ІV в. ймення – ІІ в. курчатко – ІІ в. Вим'я, тім'я – у множині не мають –ен-. Р. вим'їв тім'їв Д. вим'ям тім'ям О. вим'ями тім'ями М. (на) вим'ях тім'ях Відмінювання множинних іменників Н. ножиці граблі гроші сани Р. ножиць грабель грошей саней Д. ножицям граблям грошам саням З. Н.в. О. ножицями граблями грошима саньми М. (на) ножицях граблях грошах санях Кл. Н.в. Запам'ятайте! Не змінюються: - жіночі прізвища на приголосний та О: Котляр, Кремінь, Бойко, Шевченко; - російські прізвища на –их, -ово, -аго: Черних, Живаго; - іншомовні слова на –е(-є), -і(-ї), -о, -у, -а: шосе, журі, бюро, боа, какаду; - абревіатури: АТС, заввідділом. Зверніть увагу: Красний Лиман – Красного Лиману, Кривий Ріг – Кривого Рогу, Камянець-Подільський – Кам'янця-Подільського, Корсунь-Шевченківський – Корсуня-Шевченківського,
  10. 10. 10 але: Івано-Франківська. Запитання та завдання для самоперевірки знань 1. Що вивчає морфологія? 2. Скільки самостійних частин мови? 3. Чим відрізняються самостійні частини мови від службових? 4. Яка частина мови називається іменником? 5. Наведіть приклади іменників, що виражають: власні(загальні) назви; істоти(неістоти); конкретне(абстрактне) значення. 6. Як визначити рід незмінюваних іменників? 7. Яку синтаксичну роль відіграють іменники у реченні? 8. За яким принципом іменники поділяються на відміни? 9. Визначте, до якої відміни належать іменники: телевізор, аудиторія, сесія, студент, залік, хімія, плече, лосеня, чаєня, ластівка, мудрість, розкіш, платина, золото, краєвид, залік, модуль, кредит. 10. Іменники якої відміни поділяють на тверду, м'яку, мішану групи? 11. Які особливості відмінювання іменників І відміни? 12. Основні випадки закінчення –а(-я), -у(-ю) у родовому відмінку іменників ІІ відміни. Навести приклади. 13. Особливості орудного відмінка ІІІ в. однини? 14. Провідміняйте: двері, майбутнє. Творення іменників Пригадайте: 1. Основні способи творення іменників. 2. Правопис іменникових суфіксів (за розділом «Орфографія. Правопис голосних»). 3. Написання складних іменників разом та через дефіс (за розділом «Орфографія») Написання не з іменниками Разом: 1) слово без не не вживається: невід, немовля, недуга; 2) слово з не можна замінити синонімом: неправда – брехня, недруг – ворог; 3) у складі з недо-: недодача, недоїдання, недолік, недовіра. Окремо: 1) є протиставлення: не друг, а ворог; не воля, а рабство; 2) є заперечення: він мені не товариш; це не сестра (далі можна домислити протиставлення).
  11. 11. 11 Вправи та завдання до теми «Іменник» 1. Запишіть іменники у дві колонки: 1 – що вживаються лише в множині, а в другу – ті, що вживаються тільки в однині. Двері, груди, збіжжя, кучері, радість, радощі, жнива, збори, Суми, масло, сум, граблі, вила, жіноцтво, студентство, піхота, окуляри, ворота, кисень, пахощі, гордість, нафта, молоко, борошно, ножиці, терези, хитрощі, роковини, Сочі, спокій, боротьба. 2. Від поданих слів утворіть іменники із збірним поняттям. Птахи, промені, листки, прилади, учителі, жінки, студенти, селяни, товариші, корені, піхотинці, родичі, козаки, юнаки, мухи, ворони. 3. Іменники називного відмінка поставте в родовому; поясніть правопис закінчень. а) Луганськ, Ромодан, документ, атом, квадрат, ромб, склад, урок, футбол, Львів, Луцьк, Сибір; б) квас, мед, спирт, азот, ячмінь, гіпс, асфальт, пролетаріат, ряд, реманент, текст, товар; в) університет, клуб, горб, вітер, холод, гнів, страх, політ, шум, хист, колорит, мінімум; г) вираз, закон, відгук, прибуток, успіх, випадок, побут, простір, світогляд, теплохід, орган, тариф. 4. Поділіть на морфеми подані іменники за схемою. Визначте значення суфіксів. Поясніть правопис префіксів. Основа Закінчення Префікс Корінь Суфікс Напруження, поневолення, розташування, злиття, передчуття, догадка, примовка, задувка, посадка, вдоволення, вдосконалення, написання, співвідношення, ствердження, завзяття, безлюддя, засилля, презирство, недбальство, представник, зазнайство, співробітництво, приятельство, хатка, садочок, хустина, вербиця, травичка. 5.Від кожного з цих слів утворіть якнайбільше іменників за допомогою суфіксів на означення: А) пестливості, здрібнілості, зменшення; Б) збільшення, згрубілості, презирливості; В) збірного поняття. А. Сніг, дуб, ліс, кінь, зоря, птах, вітер, слон, голова, нога, рука, річка, орел, вовк, собака, цап, ластівка, сестра, брат, борода, дід, сад, хата, весна; Б. Сніп, віз, голос, двір, гора, зуб, трава, мороз, ніс, жук, кавун, кабан, звір, сон, стіл, чобіт, кіт, хвіст, віл, ведмідь, грім; В. Картопля, буряк, квасоля, горох, біб, гарбуз, павук, огудина, багно, кукурудза.
  12. 12. 12 В усіх утворених іменниках підкресліть суфікси і поясніть їх правопис. 6.Перепишіть, знімаючи риску. Краєзнавство, межиріччя, щастядоля, півгектара, напівсон, перекотиполе, Малоолександрівка, учительфізик, автомотогурток, Гуляйполе, верболози, полукіпок, напівавтомат, сріблозлото, рутам'ята, українознавство, народвизволитель, інженермеханік, святвечір, Деснаріка, півДніпра, півяблука, зірвиголова, співдружність, двохсотріччя, лісонасадження, Верхньодніпровськ, гусилебеді, сонтрава, життябуття, півКиєва, стосімдесятиріччя, Ведмідьгора, півжиття, водограй. 7. Подані словосполучення замініть новими з іменниками в родовому відмінку. Усно поясніть правопис закінчень. Зразок: збираємо урожай – збирання врожаю. Читаю книгу; рубаємо ліс; ремонтуємо трактор; організували роботу; вивчаємо техніку; слухаємо радіо; будувати клуб; організуємо ремонт; знати кодекс; вивчаємо мову. 8. Визначте відміну, групу іменників. Провідміняйте по одному іменнику І-ІV відмін. Подвір'ячко, розбишака, шаблюка, немовлятко, сестричка, пилиночка, бджілка, кристалик, книжечка, горнятко, оченята, бородище, вітрище, дідок, дідуган. 9. За допомогою префіксів і суфіксів утворіть іменники з новим значенням або відтінком. Підкресліть корені слів, усно поясніть значення і правопис префіксів і суфіксів. Вага, вибір, горіння, падіння, ріст, сіль, ліс, шум, ділення, читання, творення, писання, ходіння, садіння, будова, городіння, хитання, ведення, видання, значення, копання, пиляння, малювання, множення. 10. Напишіть слова у три колонки, вставивши у суфіксах пропущені и, е(є), і(ї). Вогн…ще, побо…ще, хлібн…чка, мереж…чка, мереж…во, мар…во, печ…во, дал…ч, дол…на, дал…ч…нь, дал…ч…на, гарбуз…ння, кор…ння, ворож…ння, напруж…ння, любит…ль, орл…ня, ча…ня, вогн…чок, кіш…чка, малинн…к, зайч…к, зайч…нятко, реал…зм, романт…зм, механ…к, істор…к, добр…во, міс…во, горл…чка, горл…чко, сон…чко, стеж…чка, розумн…чка. 11. Поставте іменники ІІІ відміни в орудному відмінку однини. Повість, пам'ять, сіль, піч, ніч, радість, нехворощ, любов, осінь, Керч, розкіш, велич, смерть, даль, свіжість, повінь. 12. Поставте іменники І відміни у давальному відмінку однини. Каліка, перемога, вдача, Ілля, Валя, стріха, свекруха, тітка, Надія, стежка, нога, пасіка, шишка, діброва, булка, хустка, тайга, скрипка, гірка, казка.
  13. 13. 13 13. Провідміняйте прізвище, ім'я та по батькові дідуся та бабусі. Іменник Тестові завдання І варіант I. Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду: А) гайдамака, добряга, незграба, базіка; Б) бездара, молодчина, нероба, капризуха; В) неотеса, сіромаха, непосида, босячня; Г) роботяга, задирака, жирафа, сирота. 2. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення –у(ю): А) задум твор…, художнього гурт…, секція футбол…; Б) запашного бузк…, високого звук…, стовпчик барометр…; В) сучасного метрополітен…, хвилі Дінц…, берег Буг…; Г) наслідки землетрус…, сектор цирк…, історичного музе… . 3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. множини мають нульове значення: А) парта, миша, староста, круча; Б) хиба, чаша, лопата, земля; В) культура, мозаїка, галерея, стаття; Г) перемога, лелека, особа , мрія. 4. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Кл. в. множини мають значення –е: А) Наталя, кравець, вітер, пісня; Б) Кобзар, Київ, Земля, душа; В) Оля, вовк, тесляр, народ; Г) героїня, Ілля, друг, Назар. 5. Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях не пишеться разом: А) космічна (не) вагомість; важка (не) воля; якась (не) впевненість; (не) згода, а ворожнеча; Б) (не) правда підступна; добра, а (не) зла; ні, це (не) важко; (не) друг, а просто знайомий; В) ні, (не) далеко; постійне (не) доїдання; злиденна (не) міч; (не) порядок, а розгардіяш; Г) закралася (не) довіра; постійне (не) до постачання; знедолений (не) ук; гидотна (не) чупаха. 6. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. пишуться з подвоєними приголосними: А) емаль, далеч, жовч, гордість;
  14. 14. 14 Б) акварель, тінь, сталь, мудрість; В) мазь, вісь, суміш, мить; Г) суть, розповідь, папороть, область. 7. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. однини мають закінчення – ею: А) їжа, миша, голова, спина; Б) каша, дорога. пісня, гуща; В) вежа, огорожа, яблуня, тиша; Г) мережа, хата, стіна, груша. ІІ. Завдання з вибором трьох правильних відповідей. 8. Позначте рядки, у яких всі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення –а(-я): А) не було документ_, не поставів дефіс_, площа прямокутник_, приїхав з Харков___; Б) не вистачає метр_, водій автомобіл_, кабіна трактор_, отвір капіляр_; В) колір прапор_, багато горох_, немає банан_, відповідно до кодекс_; Г) лігво вовк_, зібрались біля фонтан_, за довідкою до декан_, пошкодження мотор_; 9. Позначте словосполучення, в яких правильно вжиті форми прізвища, імені та по батькові: А) Зустрітися із Голобородько Іваном Петровичем; Б) Попросити Кубрака Анатолія Сергійовича; В) Видали Бєлову Михайлу Степановичу; Г) Підписано Кравченком Геннадієм Омеляновичем. ІІІ. Завдання на встановлення відповідності. 10. Укажіть відповідність між назвою і правилом вживання великої літери: А) усі слова пишуться з великої літери; Б) з великої літери пишеться перше слово; В) з великої літери пишеться друге слово; Г) усі слова пишуться з малої літери. 1.(Д,д)онецький (Н,н)аціональний (У,у)університет; 2.(О,о)рганизація (О,о)бєднаних (Н,н)ацій; 3.(П,п)ланети (С,с)онячної (С,с)системи; 4.(К,к)иївськиі вулиці; 5.(Н,н)ародний (А,а)артист (У,у)країни. 11. Укажіть на відповідність написання складних слів: А) разом
  15. 15. 15 Б) через дефіс В) окремо Г) з двома дефісами 1. наослоні, назустріч з поетом, КраснийЛиман, згори високої; 2. матиймачуха; КомсомольськнаАмурі, квітка братісестра, РостовнаДону; 3. життєпис, півКиєва, щастядоля, учительфізик. Іменник Тестові завдання 2 варіант Завдання 1 рівня (рівень репродукції) 1. Які морфологічні ознаки має іменник? Сокіл, клас, майданчик, світ, Донбас, туман, берег, курінь, науковець, інститут, Львів, погріб, водень, ювілей, гектар. 2. Запишіть подані сполучення у формі звертання. Якщо існують варіанти, наведіть їх. Пан президент, пані господиня, колега Тарасюк, голубка Катруся, товаришка Мирослава, добродій Максим. 3. Від поданих іменників утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Якщо існують паралельні форми, наведіть їх. Провідміняйте (в однині) похідне ім’я по батькові від підкресленого слова. Йосип, Сава, Данило, Юхим, Тодось. Завдання 3 рівня (рівень трансформації) 1. Доберіть за даними морфемними схемами слова у початковій формі. Складіть з ними речення, при потребі змінюючи їх і використовуючи службові слова.  .   .   .   2. Напишіть зв’язний текст (5-6 речень) на тему „Хліб – найбільше багатство”, використовуючи у його структурі однорідні члени речення. 3. Відредагуйте речення На літературному вечорі приймали участь поети і письменники різних поколінь. Ароматичні добавки різних лікарських трав надають чаю дуже приємного, неповторного прикусу. Серед міроприємств по визначенню цього свята були слідуючи: виступи музичних колективів, конкурси, вікторини. Завдання для самоперевірки знань з правопису складних іменників
  16. 16. 16 Розкриваючи дужки, подумайте, разом чи через дефіс треба писати подані нижче слова. Які правила правопису складних слів Ви пригадали? 1. Вибрати (пів)ящика. 2. Виконати за (пів)години. 3. Обійти (пів)(К, к)иєва. 4. Об'їхати (пів)(Є, є)вропи. 5. Відрізати (пів)лимона. 6. Змучена від спеки (напів)пустеля. 7. З'їсти (пів)апельсина. 8. Синьоокий (льон)довгунець. 9. Йти в (контр)атаку. 10. Золотий (листо)пад. 11. Наркотик (владо)любства. 12. Прагнення до (само)збереження. 13. Київський (віце)губернатор 14. Мікроклімат (С,с)ахари. 15. Передали радіо(фото)телеграфом. 16. Григорій (Квітка)Основ'яненко. 17. Петро (Міняй)(Л,л)ук. 18. Завдання для (хіміка)астронома. 19. Творчість Шевченка(художника). 20. Записали не всі (трудо)дні.  Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання. 1) Вибрати пів'ящика; 2) виконати за півгодини; 3) обійти пів-Києва; 4) об'їхати пів-Європи; 5) відрізати півлимона; 6) змучена від спеки напівпустеля; 7) з'їсти півапельсина; 8) синьоокий льон-довгунець; 9) йти в контратаку; 10) золотий листопад; 11) наркотик владолюбства; 12) прагнення до самозбереження; 13) київський віце-губернатор; 14) мікроклімат Сахари; 15) передали радіофототелеграфом; 16) Григорій Квітка-Основ'яненко; 17) Петро Міняйлук; 18) завдання для хіміка-астронома; 19) творчість Шевченка-художника; 20) записали не всі трудодні. Контрольна робота за темою „Іменник” 1. Визначте рід і відміну наведених іменників, поставте їх в орудному відмінку однини. Біль, калюжа, лоша, коритце, нежить, зілля, дівча, дорожнеча, повінь, парубійко, дівчисько, вихор, глибінь, хоробрість, мелодія, іржа, їжа, холоднеча, книгоноша, миша, дощ, ключ, річ, плем'я, путь, нероба, вулиця, сажа. 2. Спишіть, поставте слова в дужках у потрібній формі, складіть чотири речення. Відчувати на (кожний крок); подарунок для (рідна мати); пишатися (його ім'я); пролітати над (чужа земля); стомитися від (осінній переліт); зупинитися біля (сама межа); домовитися із (знайомий гончар); тримати у (тепла долонька); скрикнути від (гострий біль); прибило (морська хвиля). 3. Запишіть подані іменники у формі родового відмінка однини, поясніть, за яким правилом правопису пишемо -а(-я) чи -у(-ю), поставте наголос.
  17. 17. 17 Сокіл, клас, майданчик, світ, Донбас, туман, берег, курінь, науковець, інститут, Львів, погріб, водень, ювілей, гектар, дуб, атом, університет, ас, бузок, товар, вокзал, Дніпро, хор, екзамен, вівторок, дизель, снігопад, зал, тин, мед, кодекс, трикутник, Крим, сад, трактор, рік, тиждень, горох, автомобіль, Урал, Київ, рух, вишняк, полк, бур'ян, жаль, сум, Ельбрус, журнал, камінь, дощ, степ, жир, пляж, Харків, гурт, завод, Дніпрогес, інженер, слюсар, бандурист, голуб, горизонт, Гомель, Тернопіль. 4. Утворіть по батькові чоловіків і жінок від таких імен: Василь, Ілля, Гурій, Сава, В'ячеслав, Лука, Матвій, Олег, Яків, Корній, Тимур, Кузьма, Анатолій, Хома. 5. Ти – коректор Усуньте помилки. Розмовляю з Андрійом Петровичом. Повідомте Марії Васильовній. Після доща роса заблищала під проміннями сонця. Без цукра і сиропа печиво не буде смачним. Своєю радісттю поділись із друзями. Допоможіть нам, Надіє Андріївна. Прийшов лист від Ткачук Олега Йосиповича. 6. Від поданих іменників утворіть похідні з певним емоційним відтінком (зменшеність, пестливість чи збільшеність, згрубілість, зневага). Дівча, дощ, баба, бур'ян, вухо, дуб, стежка, нога, черешня, тато, яма, коса, хмара, хлопець, козак, дитя, хата, кулак. 7. Від поданих слів утворіть іменники за допомогою префіксів; визначте префікси і вкажіть на значення новоутворених слів. Дід, батьківщина, ліс, росток, гілля, синок, пісок, мішати, глина, зірка, бік, гора, віз, без людей, без сили, без ліку, без путі, за двором, над Дністром, по двору, по верху, по дому. 8. Поставте у формі кличного відмінка виділені іменники. До якого художнього прийому вдаються письменники, утворюючи таку форму від іменників – загальних назв? 1. Народ мій! Борець ти і творець, найвищої достоїн нагороди (Рил.). 2. О мій врожай, світла моя доля, люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну (Мал.). 3. О край мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми були (Сос). 4. Все, що набув у боротьбі, сьогодні я несу тобі, майбутній день. (Підс). 5. Орися ж ти, моя нива, долом та горою (Шевч.). 6. Зоря моя вечірняя, зійди над горою (Шевч.) 9. Складіть монолог-сповідь у художньому стилі на тему „Я цілую руки твої, мамо…”, використайте даний початок.
  18. 18. 18 У поняття Матері ми вкладаємо триєдиний сенс. Це Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею; це і Мати-Україна; врешті – це земна Мати, яка дає нам життя, творить із нас людину.
  19. 19. 19 ПРИКМЕТНИК - це повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета і змінюється за родами, числами та відмінками.  Питання  який? чий?   якість, ознака предмета біла акація, високий дуб, соснове повітря приналежність предмета материна хустка, батьків костюм, зайчикове вушко Пригадайте: - Які морфологічні ознаки прикметника? (змінюються за родами, числами, відмінками) - Як узгоджуються з іменником? (у роді, числі, відмінку) - Яку синтаксичну роль мають у реченні? (означення, іменна частина складеного присудка) Розряди прикметників за лексичним значенням, граматичними та словотворчими особливостями: якісні відносні присвійні    який? який? чий?    мають ступені порівняння утворилися з інших частин мови означають належність істот ознака за відношенням до предмета, часу, матеріалу Завдання: заповнити табличку 3-4 прикладами. Ступені порівняння прикметників Вищий ступінь Найвищий ступінь проста форма складена форма проста форма складна форма складена форма -ш-, -іш- більш, менш + прикмет- ник най + вищий ступінь як-, що – + найвищий ступінь найбільш, найменш + прикметник
  20. 20. 20 молодший, синіший, ширший, ласкавіший більш молодий, менш широкий, більш ласкавий найбільший, найсиніший, найширший якнайбільший, якнайстарший найбільш молодий, найменш широкий Чому не можна утворити вищий ступінь від слова гарнесенький? Зверніть увагу: 1. Суфікси –к-, -ок-, -ек– – випадні: легкий – легший, глибокий – глибший 2. Відбувається чергування приголосних: г  + ш ----------> жч – дорожчий з + ш – вужчий с + ш ----------> щ високий – вищий ш ----------> ч перед ж дужий – дужчий Субстантивація – перехід прикметників в іменники (прізвища, географічні назви) Рівне, Лебедин, Водолазький Відмінювання прикметників Відмінки Чоловічий рід Жіночий рід Множина Тверда група (зелений) М'яка група (синій) Тверда група (зелена) М'яка група (синя) Тверда група (зелені) М'яка група (сині) Н. -ий, - -ій -а -я -і Р. -ого -ої -их -іх Д. -ому -ій -им -ім Зн. Як у називному або родовому відмінку -у -ю Як у називному або родовому відмінку Ор. -им -ім -ою -ими -іми М. -ому -ім -ій -их -іх ! Досить запам’ятати відмінювання прикметників зелений, синій і за цим зразком уже писати закінчення всіх інших прикметників. Завдання: провідміняйте в чол. й жін. роді та у множині прикметники гарячий, давній, а потім – дружний (згуртований), дружній (доброзичливий), додаючи закінчення з таблиці. Правопис прикметників
  21. 21. 21 Пригадайте: 1. Суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк–  ь: тоненький, близесенький, сільський, дрібнюсінький але: різкий, плоский, боязкий, в’язкий. 2. Суфікси –льн-, -ельн-, -ильн-, -альн–  ь: діяльний, будівельний, гладильний, геніальний. 3. Суфікси –енн-, -анн-, -янн–  -нн– під наголосом + не: незрівнянний, несказанний, здоровенний. 4. Суфікси –ов– (-ьов-, -йов-) після м’яких і шиплячих приголосних, коли наголошене закінчення: дощовий, польовий, гайовий; -ев– (-єв-) в інших випадках: суттєвий, грушевий, дієвий. Повторіть написання складних слів (за розділом “Орфографія”) Чому? - пишуться через дефіс: світло-рожевий, історико-філологічний, гірко- солоний - пишуться разом: вогнестійкий, доброякісний, вагоноремонтний, самовідданий, грушовидний. Не з прикметниками (за правилами правопису не з іменниками) Запам’ятайте! Це дерево не високе (заперечення). Ця невисока гора вкрита зеленню (одне поняття). Питання та завдання для самоперевірки знань 1. Яка частина мови називається прикметником? 2. Лексичне і граматичне значення прикметників різних розрядів: якісних, відносних, присвійних. 3. Відтворіть таблицю утворення прикметників вищого ступеня порівняння. 4. Прослідкуйте чергування приголосних перед суфіксом –ш– у прикметниках вищого ступеня. 5. Які суфікси прикметників пишуться з ь знаком? 6. Чому треба писати так: неохайна людина, несказанне враження, зовсім не великі обов’язки? 7. Пригадайте чергування приголосних при утворенні прикметників на –ськ-? 8. Навести приклади написання складних прикметників: разом, через дефіс (по 2 приклади на кожен випадок).
  22. 22. 22 Вправи та завдання до теми “Прикметник” 1. Спишіть, підкресліть субстантивовані прикметники, визначте їх відмінки. 1. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. 2. З добрим дружись, а з лихим стережись. 3. Улесливий схожий на кота: спереду ласкає, а ззаду кусає. 4. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить. 5. За грамотного не розписуйся. 6. Далеко куцому до зайця. 7. Чужого хорошого не гудь, а свого поганого не хвали. 8. Боязливому по вуха, а сміливому по коліна. 9. Заздрий від чужого щастя сохне. 10. Добрий завжди допоможе. 2. Від поданих прикметників утворіть і запишіть форми ступенів порівняння. Зразок: Форма вищого ступеня Форма найвищого ступеня тепліший найтепліший Теплий, дешевий, тугий, свіжий, сизий, веселий, гладкий, тихий, тонкий, рідкий, старий, солодкий, глибокий, широкий, довгий, далекий, швидкий, дзвінкий, жорстокий, низький, близький, дужий, добрий, вузький, високий, товстий, малий, веселий, поганий, гарний. 3. Від іменників утворіть присвійні прикметники чоловічого і жіночого роду і поясніть спосіб творення їх. Батько, мати, брат, сестра, дід, бабуся, внук, внучка, Ольга, Марія, Андрій, учень, сторож, Гордій, маляр, друкар, Гриша, Гудзій, бондар, партизан, солдат, командир, директор, учитель, касир, школяр, шахтар, кобзар, Дорош, тесляр. 4. У словосполученнях один з іменників замініть прикметником, словосполучення з прикметником запишіть. Школи Полтави, заводи Києва, листя сосни, майно колгоспу, артисти Москви, порядки школи, вулиці села, квіти весни, проміння сонця, машина заводу, вечір студентів, порада батьків, одяг дітей, будинок з дерева, рішення суду, слово вчителя, висновок лікаря. 5. Утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-: Шахтар, бондар, француз, Волга, узбек, Криворіжжя, турок, місто, Кременчук, Чернівці, мистецтво, мати, білорус, українець. 6. Утворіть прикметники за допомогою суфіксів –ов-, -ьов-, -йов-, -ев-, -єв-: Груша, поле, дощ, вишня, дуб, яблуня, шлях, термін, життя, криця, рота, береза, каштан, клен, липа, сосна, папір, алюміній, слух, цех, полк, сніг, край, розум, казка, наука, свято, служба, овочі, сталь.
  23. 23. 23 7. Подані прикметники поставте у вищому ступені. Від п’яти останніх – утворити можливі форми найвищого ступеня. Низький, вузький, слизький, близький, дорогий, тяжкий, високий, легкий, молодий, короткий, тонкий, твердий, солодкий, гарний, уважний, відсталий. 8. Запишіть складні прикметники разом або через дефіс. Південно/український, науково/технічний, історико/краєзнавчий, високо/авторитетний, сто/двадцяти/п’яти/кілометровий, жовто/гарячий, жовто/блакитний, машино/будівний, сніжно/білий, синьо/окий, темно/шоколадний, темно/шкірий, восьми/градусний, рибо/консервний, хіміко/біологічний, казково/чарівний, східно/словянський, всесвітньо/історичний, лісо/захисний, коротко/часний, північно/східний, світло/рожевий, гірко/солоний, право/бережний, лісо/степовий, військово/зобов’язаний, воєнно/стратегічний, рідний/ріднесенький, червоно/гарячий, правдо/подібний, радіо/фізичний, зовнішньо/політичний, народно/пісенний, нафто/переробний, різно/кольоровий, широко/плечий, сіро/попелястий, багато/тисячний, синій/синій, різно/барвний, біло/гривий, дев’яти/поверховий, легко/атлетичний, західно/європейський, сільсько/господарський. 9. Запишіть речення, розкриваючи дужки. То була (не) сумна пісня подоланого, а радісний спів переможця. Не раз і не два нашу землю топтав (не) нависний чужинець. Ґрунт був (не) чорний, а червонуватий. Мої батьки вже (не) молоді. Весна нам принесла новини (не) веселі, а сумні. Дружній череді сірий вовк (не) страшний. Напевне, вийде лікар (не) поганий із старанного студента. (Не) озорі далі сповили душу радісним збудженням. 10. Перекладіть українською мовою, запишіть у формі родового відмінка однини. Киселѐва Алла Яковлевна, Костенко Ульяна Демьяновна, Ефимова Мария Ивановна, Чернов Евгений Иванович, Поповский Валентин Данилович, Белинский Виссарион Григорьевич, Кондратьев Александр Саввич, Никитин Федор Филиппович. Завдання для самоперевірки знань з правопису складних прикметників Розкрийте дужки. 1. (Чорно)земний ґрунт. 2. (Ніжно)тонна краса. 3. (Восьми)літня Айше. 4. (Багато)річна рослина. 5. (Свіжо)зібраний (серпо)різ. 6. (Один)однісінький пуп’янок. 7. (Червоно)носі чайки. 8. Довгі(довгі) ноти. 9. (Світло)коричневі шапки грибів. 10. (П,п)івнічно) (К, к)римський канал. 11. (П, п)івденно)
  24. 24. 24 (З,з)ахідна залізниця. 12. (Старо)словянська мова. 13. (Шістнадцяти)поверховий будинок. 14. (Діаметрально)протилежні погляди. 15. Округло(яйце)подібна голова. 16. (Унтер)офіцерське зібрання. 17. (Народно)визвольний рух. 18. (М’ясо)молочний комбінат. 19. Світло(водо)лікувальний заклад. 20. (Глухо)німі діти. Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання. 1) Чорноземний ґрунт; 2) ніжнотонна краса; 3) восьмилітня Айше; 4) багаторічна рослина; 5) свіжозібраний серпоріз; 6) один-однісінький пуп’янок; 7) червононосі чайки; 8) довгі-довгі ноти; 9) світло-коричневі шапки грибів; 10) Північнокримський канал; 11) Південно-Західна залізниця; 12) старослов’янська мова; 13) шістнадцятиповерховий будинок; 14) діаметрально протилежні погляди; 15) округлояйцеподібна голова; 16) унтер-офіцерське зібрання; 17) народно-визвольний рух; 18) м’ясо-молочний комбінат; 19) світловодолікувальний заклад; 20) глухонімі діти. Визначте, які саме складні прикметники треба написати разом. Комбінат: 1) (м’ясо)молочний, 2) (гірничо)збагачувальний, 3) (рибо)консервний, 4) (дерево)обробний, 5) (фанерно)мебельний, 6) (целюлозно)паперовий; Інститут: 1) (критико)біографічний, 2) (науково)дослідний, 3) (корабле)будівний, 4) (музично)педагогічний, 5) (художньо)промисловий, 6) експериментальний (електро)технічний, 7) (хіміко)технологічний; Управління: 1) (дорожно)будівельне, 2) (будівельно)монтажне, 3) (ремонтно)технічне, 4) (трамвайно)тролейбусне, 5) (авто)транспортне, 6) (адміністративно)фінансове, 7) (військово)інженерне. Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання. Комбінат. 1. М’ясо-молочний. 2. Гірничо-збагачувальний. 3. Рибоконсервний. 4. Деревообробний. 5. Фанерно-мебельний. 6. Целюлозно- паперовий. Інститут. 1. Критико-біографічний. 2. Науково-дослідний. 3. Кораблебудівний. 4. Музично-педагогічний. 5. Художньо-промисловий. 6. Експериментальний електротехнічний. 7. Хіміко-технологічний. Управління. 1. Дорожно-будівельне. 2. Будівельно-монтажне. 3. Ремонтно-технічне. 4. Трамвайно-тролейбусне. 5. Автотранспортне. 6. Адміністративно-фінансове. 7. Військово-інженерне. Прикметник Тестові завдання І варіант Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Позначте рядок, у якому прикметники вжито у формі найвищого ступеня:
  25. 25. 25 А) найбільш зручний, найгалантніший, якнайчарівніший, щонайгірший; Б) дуже обмежений, найбільш тривкий, зовсім не обачний; вельми суровий; В) найбільш грозовий, найрозумніший, зовсім світлий, найменш прийнятний. 2.Позначте рядок, у якому від географічних назв можна утворити прикметника із –зький: А) Буг, Париж, Кривий Рік, Одеса; Б) Волга, Іртиш, Миргород, Донецьк; В) Крим, Добропілля, Кам’янка, Кальміус; Г) Запоріжжя, Прага, Кременчуг, Таганрог. 3. У якому рядку прикметник виконує роль означення? А) Попереду казковий ліс. Б) Сьогодні сонце ласкаве, привітне. В) Допомога від онуків найдорожча. Г) Цуценя було беззахисне. 4. У якому рядку всі словосполучення із прикметниками у значенні якісних: А) мамина ласка, кам’яна брама, вишневий сік; Б) солодкий голос, залізна воля, фаянсова ваза; В) медові уста, ведмежа послуга, фіалкові очі; Г) сонячна усмішка, лимонна хустка, лисяча посмішка. Завдання з вибором трьох правильних відповідей 5. У яких рядках всі прикметники пишуться з –нн-: А) ден_ий, осін_ій, звірин_ий, голубин_ий; Б) щоден_ий, незбагнен_ий, одноден_ий, годин_ий; В) бездоган_ий, буден_ий, невблаган_ий, окраїн_ий; Г) притаман_ий, нездійснен_ий, нужден_ий, божествен_ий. 6. У яких рядках всі прикметники пишуться через дефіс? А) м’ясо/молочний, науково/технічний, історико/географічний, південно/східний; Б) гірсько/лижний, вічно/зелений, темно/синій, золото/променевий; В) хіміко/біологічний, легко/атлетичний, кисло/солоний, пів/місячний; Г) хлібо/булочний, російсько/український, західно/європейський, соціально/політичний; Д) 75/річний, історико/культурний, військово/морський, плодово/овочевий. 7. Позначте рядки, у яких в усіх прикметниках припушено –е-: А) рівнес_нький, турботл_вий, біляв_нький, тоніс_нький; Б) білес_нький, дрібнес_нький, смілив_нький, золот_нький;
  26. 26. 26 В) сумирн_нький, ввічлив_нький, посушл_вий, розгнів_ний; Г) грайлив_нький, тонес_нький, глибоч_нький, зелен_сенький; Д) вузес_нький, бадьор_нький, страшнес_нький, крутес_нький. 8. Позначте рядки, у яких пропущено букву –і: А) вужч_ колії, дуж_й силі, на родюч_й землі, найкращ_ побажання; Б) тяжч_ кущики, до гаряч_х страв, колюч_х троянд, гаряч_ сльози; В) на вищ_й сходинці, у лисяч_й нірці, у мишач_й хутрянці; Г) товщ_ дерева, колюч_ стебла, гаряч_ші промені, блискуч_ нігті; Д) важч_ пакунки, сумн_х поглядів, на родюч_х землях, найвищ_ дерева. Завдання на встановлення відповідності. 9. Визначте відповідність між прикметником та його морфологічною характеристикою: А) відносний, Н.в. множини; Б) якісний, Н.в. множини; В) відносний, З.в. множини; Г) якісний, З.в. множини. 1. Стерня коле босі ноги. 2. Хлопці половили бусурманських коней. 3. Дзвінко булькають у воду важкі жолуді. 4. Схоже, що ті зарості повели свій родовід від віковічних пралісів. А Б В Г Прикметник Тестові завдання ІІ варіант Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Позначте рядок словосполучень, у яких всі відносні та присвійні прикметники вжито в значенні якісних: А) фіалкові очі, малиновий сік, кам'яна огорожа; Б) солодкий голос, скляний посуд, залізна воля; В) медові очі, бузкова сукня, ведмежа послуга; Г) золотий годинник, вовчі закони, оксамитові брови; Д) лисяча посмішка, вишнева хустка, сонячний погляд.
  27. 27. 27 2. Позначте речення, у якому прикметник виконує синтаксичну роль означення: А) Над нами безхмарне небо. Б) Вітання від сина найдорожче, найприємніше. В) Сьогодні вітер сильний, поривчастий. Г) Результати дослідів можуть бути несподіваними. Д) Кошеня було зовсім маленьке. 3.Позначте рядок прикметників, які вжито у формі найвищого ступеня порівняння: А) якнайкоротший, найдрібніший, найменш прийнятний; Б) найлегший, абсолютно правильний, найбільш урожайний; В) зовсім темний, найсолодший, найбільш тривалий; Г) дуже небезпечний, найбільш складний, найвибагливіший; Д) найбільш популярний, якнайшвидший, надзвичайно важливий. 4. Позначте речення, у якому вжито прикметник у формі вищого ступеня порівняння: А) Влітку птахи співають голосніше. Б) Цього разу ти написав контрольну роботу значно краще. В) Спробуй підстрибнути вище. Г) Це завдання набагато складніше за інші. Д) Треба висловлюватись лаконічніше. 5. У якому рядку всі прикметники утворюються із суфіксом –ськ(ий): А) Одеса, Черкаси, Дрогобич; Б) Стрій, Краснодон, Судак; В) Луганськ, Суми, Полтава; Г) Сіверськ, Перекоп, Гадяч; Д) Полоцьк, Сиваш, Умань. Завдання з вибором трьох правильних відповідей. 6.Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться через дефіс: А) вічно/юний, червоно/гарячий, сліпучо/білий; Б) ніжно/рожевий, сніжно/білий, північно/східний; В) гірко/солоний, хіміко/біологічний, жовто/гарячий; Г) світло/голубий, мовно/літературний, дизель/моторний; Д) електронно/обчислювальний, історико/культурний, густо/синій. 7. Позначте рядки, у яких від усіх прикметників можна утворити вищий ступінь порівняння: А) щасливий, остаточний, широкий; Б) суворий, образливий, рожевий;
  28. 28. 28 В) мужній, надмірний, бездоганний; Г) веселий, мудрий, спекотний; Д) рішучий, лагідний, яскравий. 8. Позначте рядки, у яких всі прикметники є якісними: А) радісний, кислий, рожевий, сильний; Б) фантастичний, морозяний, вишневий, соковитий; В) гнилий, справжній, дубовий, золотий; Г) веселий, щасливий, смачний, чарівний; Д) блідий, буйний, трагічний. Завдання на встановлення відповідності 9.Прикметники можна утворити за допомогою суфіксів: 1)-ов; 2)-ев; 3)- єв: А) дощ, клей, гроза, клен; Б) ситець, плющ, спориш, глянець; В) пурпур, річ, ключ; Г) кришталь, емаль, груша, травень; Д) дія, алюміній, радій, життя. Контрольна робота за темою “Прикметник” 1. Визначте якісні, відносні та присвійні прикметники; випишіть словосполучення, в яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних. Металева пластинка, металевий голос, золотий перстень, золоті руки, мінорний лад, мінорний настрій, сталевий прут, сталеві м'язи, сталевий крок, крижана вода, крижане серце, гаряча вода, гарячі думки, гаряча голова, вишневий садок, вишневе плаття, каштанове дерево, каштанове волосся, лисяче хутро, лисячий характер, куряче пір’я, куряча пам'ять, курячий крок, батьківська хата, батьківська порада, батьківська турбота. 2. Утворіть просту форму вищого ступенів порівняння прикметників. Зверніть увагу на те, після яких основ уживається суфікс –ш-, а після яких – -іш-. Веселий, видний, дорогий, ясний, пахучий, гіркий, далекий, низький, слизький, в’язкий, синій, високий, рідний, милий, чистий, охайний, гарний, добрий, милий. 3. На місці крапок поставте пропущені літери и чи і. Складіть речення, використовуючи подані словосполучення. На найбільш...й чорноморськ...й нафтобазі, найбільш...й чорноморськ...й корабель, з нафтов...м родовищем, на нафтов...м родовищі, у тропічн...й країні, тропічн...й клімат, у тепліш...й і вологіш...й частині країни, тепліш...м і
  29. 29. 29 вологіш...м повітрям, тепліш...й і вологіш... клімат, у буденн...м одязі, буденн...м життям, у порожн...й сумці, мальовничіш... краєвиди, мальовничіш...м краєвидом, у мальовничіш...м місті, мальовничіш...х краєвидів. 4. На місці крапок поставте -е(є) чи -о(ьо), -йо. Оранж...вий, вермішел...вий, кизил...вий, коричн...ий, замш...вий, марганц...вий, марш...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий, гутаперч...вий, черепах...вий, свинц...вий, вол...вий, перц...вий, чесуч...вий, песц...вий, алич...вий, парч...вий, раді...вий, бо...вий, квітн...вий, емал...вий, овоч...вий, шагрен...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий, ключ...вий, га...вий. 5. Допишіть закінчення, розділіть прикметники за кінцевим приголосним основи на тверду і м’яку групи. Вечірн..., тривожн..., прибережн..., дружн..., навколишн..., денн..., західн..., природн..., братн..., художн..., придорожн..., домашн..., дорожн..., присутн..., дворічн..., городн..., пшеничн..., тепличн..., достатн..., тодішн..., сінешн..., поздовжн..., трикутн... . 6. Від поданих власних іменників утворіть прикметники і поясніть їх правопис. Кривий Ріг, Кзил-Орда, Улан-Батор, Біла Церква, Нагірний Карабах, Копет-Даг, Великі Луки, Гола Пристань, Коста-Ріка, Ла-Манш, Нове Озеро, південний Буг, Йошкар-Ола, Ростов-на-Дону, Жовті Води, Сіхоте-Алінь, Волго-Дон, Верхня Хортиця, Кара-Богаз-Гол, Нова Каховка. 7. Ти – редактор. Виправте мовно-стилістичні помилки. 1. Сатира, за деякими нечисленними виключеннями, потрапляє в ціль. 2. До нас часто приходять нові новобранці. 3. Дбають, щоб овочі надходили в торговельну мережу в свіжому стані. 4. Допоможіть мені приготувати ефективну вечерю. 5. Цей папір трохи синюватий. 6. Будь-яку роботу він виконує швидко і при високій якості. 7. На вулиці було чути крик дитячих голосів. 8. Ці приклади надійніші і міцніші старих. 9. Саме перше завдання – побудувати цю греблю у призначений термін. 8. Використовуючи стилістичні можливості прикметників, складіть текст у художньому стилі з поданими граматичними основами. Прийшла весна. Ожив сад. Дихнув вітер. Засміялось сонце. Заясніло небо. Зраділа вишенька. Зацвіте, нареченою стане. Усі милуватимуться. Практична робота за темою „Прикметник” 1. Вставте пропущені букви: ві...творити, ві...дати, бе...страшний, бе...зубий, о...бігти, о...терти, ві...дзеркалює.
  30. 30. 30 2. Запишіть іншомовні слова: Антен...а, еф...ект, ван...а, віл...а, трас...а, нет...о, ман...а. 3. Від поданих слів за допомогою суфікса –ськ– утворіть прикметники: люди, гігант, коваль, козак, чех, товариш, Волга. 4. Вставте, де треба, суфікс –н-: А) Студен...ий вітер б’є в холодні вікна. Б) Сріблястий місяць тихо лив чарівне світло на сон...у землю. В) Огні незлічен...і спускались на землю. 5. Перекладіть українською мовою: А) Деревья сливались в одну сплошную массу. Б) Перед террасой красовалась небольшая клумба. В) Мадонна – это мать с ребѐнком на руках. Г) Группа бойцов занимала тут оборону. Д) Он мечтал работать корреспондентом. 6. Відредагуйте речення: А) На святкування ювілею школи, котре розпочалося рівно в сімнадцять годин, зібралося багато бувших випускників. Б) Колеги по роботі привітали Ольгу Іванівну з днем народження і вручили їй вітальну адресу. В) Я рахую, що екзамен по історії мені вдасться здати на “відмінно”. Г) Привернувши мою увагу книга виявилася дуже цікавою. ЗАЙМЕННИК - частина мови, яка об’єднує слова, що вказують на предмети, ознаки або кількість, але не називають їх. Розряди займенників 1. Особові – я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони; 2. Зворотний – себе; 3. Присвійні – мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній; 4. Вказівні – той, цей, такий, стільки; 5. Означальні – весь, всякий; 6. Питально-відносні – хто, що, який, чий, котрий, скільки; 7. Заперечні – ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки, аніхто, аніякий, аніскільки; 8. Неозначені – дехто, дещо, абихто, абищо, деякий, абиякий, хтось, щось, якийсь, скількись, хто- небудь, будь-що, будь-який, хтозна-хто, казна-що, невідь-кому. Подумайте і дайте відповідь: - як утворюються заперечні займенники?
  31. 31. 31 - за допомогою яких часток утворюються неозначені займенники? Як вони пишуться? - Чим відрізняються питальні і відносні займенники? - Назвіть розряди займенників, що характеризуються як: узагальнено-предметні; узагальнено-якісні; узагальнено-кількісні. Граматичні особливості займенників - змінюються за родами, числами, відмінками; - себе – не має форм роду, числа, називного відмінка. Яка синтаксична роль займенників у реченнях? Я люблю тебе, краю мій рідний! Ніколи ще земля не почувала на собі стільки дбайливих рук. Українська пісня може кожне серце полонить. Я гордий, що такі в нас щирі люди. Утворення і правопис займенників 1. Ні із заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніщо, ніякий але: ні в кого, ні до чого, ні з ким. 2. Де-, аби-, -сь з неозначеними займенниками пишеться разом: дехто, дещо, деякий, абищо, абихто, хтось, щось, якийсь. але: де у кого, де на чому, де з ким, аби з ким, аби на кому. 3. Казна-, бозна-, хтозна-, будь-, небудь-, невідь– пишуться через дефіс: казна-що, хтозна-чим, бозна-який, будь-який, що-небудь, невідь- скільки; але: казна в чому, бозна з ким. Нові терміни: Суплетивізм – при відмінюванні особових займенників у непрямих відмінках змінюються основи: Я – мене – мені; він – його – ним. Прономіналізація – повнозначні частини мови (числівники, прикметники, іменники) втрачаючи своє лексичне значення, набувають узагальнено-вказівного значення, переходять у займенники. Числівники – один, одно-однісіньке = саме-самісіньке; ні один = ніхто, жоден, ніякий; однин одному, один другому = ніхто нікому: Не зустрічали один одного. Ні один не відставав у поході. Прикметники, дієприкметники – окремий, відомий, цілий, повний, різний, даний, останній, різноманітний, перший ліпший: Цілий день спілкувався з природою. Іменники – факт, річ, справа, діло, чоловік, людина: Давайте нам побільше продукції.
  32. 32. 32 Колір – діло це другорядне. Словосполучення – наш брат, ваш брат, ваша сестра = особовим займенникам 1 та 2 особи однини і множини: Знаємо ми вашого брата. Відмінювання займенників Відмінюються за іменною відміною за займенниковою відміною – особові 1 і 2 особи: я, ти – усі інші займенники – зворотний себе Н. я ти - ми ви Р. мене тебе себе нас вас Д. мені тобі собі нам вам З. мене тебе себе нас вас О. мною тобою собою нами вами М.(на) мені тобі собі нас вас Особово-вказівні займенники Н. він воно вона вони Р. його (у нього) її (неї) їх (них) Д. йому їй їм З. його (у нього) її (неї) їх (них) О. ним нею ними М.(на) ньому (нім) ній них Займенникове відмінювання Вказівні цей (це, ця)/ той (те, та) Н. цей це ця ці Р. цього цієї цих Д. цьому цій цим З. цей (цього) цю ці (цих) О. цим цією цими М.(на) цьому цій цих Означальний Н. весь все вся всі (усі) Р. всього всієї всіх Д. всьому всій всім З. весь (всього) все всю всі ,всіх О. всім всією всіма
  33. 33. 33 М.(на) всьому, всім всій всіх Питальні та відносні Н. чий чиє чия чиї Р. чийого чиєї чиїх Д. чийому (чиєму) чиїй чиїм З. чий (чийого) чиє чию чиї чиїх) О. чиїм чиєю чиїми М.(на) чиєму (чиїм) чиїй чиїх Питальні та відносні займенники хто, що у відмінкових формах мають різні основи; не мають форми множини. Скільки – не має граматичної категорії числа. Числові займенники кільканадцять, кількадесят відмінюються, як числівник п’ять: – кільканадцяти – кільканадцятьох. Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Хтось – когось – комусь – кимсь (кимось); Що-небудь – чого-небудь – чому-небудь. Запитання та завдання для самоперевірки знань: - Яка частина мови називається займенником? - Назвіть розряди займенників, приклади. - Які граматичні особливості займенників? - Які частки при утворенні займенників пишуться разом? Які пишуться окремо? - З якими новими термінами познайомились? - Які частини мови можуть переходити у займенники? - Принципи відмінювання займенників. - Чому цих, цими – з и, а всіх, всіма – з і? - Провідміняйте СКІЛЬКИ, СТІЛЬКИ. Вправи та завдання до теми „Займенник” 1. Вставте пропущені букви. Визначте розряд займенників, поясніть їх правопис. 1. Не хвали сам с...бе, хай народ похвалить т...бе (Н. тв.). 2. У колективі н...ч...єї межі не переореш (Н. тв.). 3. Вже на всесвіт засіяла Батьківщина, як зоря. І дослідним стала полем для трудящих вс...х країн (Криж.). 4. Спитай людей, що в т...бе дома роблять (Н. те.). 5. Вчора ж дівчата до сліз зворушили, квітом м...не і поріг заклечали (Біл.), 6. На протязі багатьох віків кращі уми вс...єї землі мріяли про виховання такої людини, у якої все прекрасне: і поведінка, і її внутрішній стан, і її помисли та бажання.
  34. 34. 34 2. Замініть виділені слова заперечними або неозначеними займенниками і спишіть речення. Змініть, де це потрібно, рід і число присудка. 1. До старенької бабусі обов'язково кожний день забігала або Галя, або Надя, або Тамара. 2. Самостійну роботу дітей завжди перевіряв то батько, то мати. 3. Один з присутніх глядачів подякував артистам за акторську майстерність. 4. Я прошу дати мені одну з книг з вашої бібліотеки. 5. Від свого товариша я давно вже не маю ні одної вісті. 6. У густому лісі непомітно зовсім ознак партизанської бази. 7. Ні колгоспники, ні інтелігенція, ні учні не відмовились взяти участь у лісонасадженні. 8. Мандрівників не страшили ні морози, ні снігопади, ні важкі переходи. 3. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку і випишіть у дві колонки словосполучення: 1) із займенниками, що не мають початкового н; 2) із займенниками, що мають початкове н. Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вона), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в'ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (воно), переказала через (вона). 4. Напишіть невеликий твір на тему «Наш садок». Використайте такі займенники: до нього, в ньому, біля нього, в його, про нього, про його та ін. 5. Перепишіть, розкриваючи дужки. 1. Я славлю тих, хто множить славу землі (своя) у труді. (В. Сосюра.) 2. В єдиний звук мільйони струн народних злиті – у (ця) пшениці, в (це) житі! (М. Рильський.) 3. О краю рідний мій!.. Твою красу ні з (що), ні з (що) я не зрівняю. (В. Сосюра.) 4. В (моє) серці навіки сині очі твої. (В. Сосюра.) 5. Вклонися, моя Україно, (цей) людям величним і скромним, що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення (твій). (М. Бажан.) 6. За (всі) скажу, за (всі) переболію. (П. Тичина.) 7. Єсть (такий) у світі речі, від (який) душа сія. (Я. Тичина). 8. (Та) ночі на кордони (своя) рідної землі матроські вийшли батальйони, в порти вернулись кораблі. (М. Нагнибіда.) 6. Перекладіть українською мовою. Знайдіть займенники і визначте їх роль у виразах. Человек через слово всемогущ… (Г. Державин). Речь – река, а язык ее источник (Г. Сковорода). Нет на свете средства сильнее слова (К. Станиславский). Человек познается по его языку (Восточная мудрость). Самое большое и самое дорогое достояние каждого народа – это его язык, этот живой тайник человеческого духа, его богатая сокровищница (Панас Мирний). Языку мы учимся и должны учиться непрерывно до последнего дня своей жизни (К. Паустовский). 7. Запишіть займенники,знімаючи риску.
  35. 35. 35 Ні/хто, аби/що, хто/сь, ні/про/що, ні/від/кого, аби/який, де/хто, казна/до/кого, хтозна/на/кому, що/небудь, будь/що, де/котрий, чий/небудь, ані/чий, скільки/небудь, де/в/кого, будь/хто, казна/з/ким, ні/до/чого, ні/з/чим, де/з/ким, від/аби/якого, з/чим/небудь, з/де/ким, ні/скільки, на/який/небудь, аби/що, де/чим. 8. Провідміняйте словосполучення. Ці роздуми, та скеля, ті обереги, всі народи. 9. Ти – коректор Усуньте стилістичні невправності в реченнях. Я звернулась до друзів, щоб вони самі переказали, що вони знають. З неба сяяло сонце, по якому пропливали ріденькі хмарки. Старий Кайдаш він був добрим стельмахом. Ви сказала, щоб квіти були ввечері политі. Кожний кулик до свого озера привик. Пошили чоботи для дітей, які їм дуже подобаються. Сергій з батьком обрізали сад, і Сергійкові стало жарко від роботи. Займенник Тестові завдання 1. В якому рядку всі з поданих займенників є означальними: А) якийсь, хто, дещо, ми, себе; Б) всілякий, він, хтось, абихто, вони; В) кожний, весь, всякий, самий, самі, всі; Г) інший, цей, наш, це, абиякий; Д) той, мій, я, хто-небудь, наша. 2. В якому рядку всі займенники пишуться через дефіс: А) будь/який, казна/з/ким, котрий/сь, аби/що; Б) аби/хто, який/небудь, будь/на/кому, аби/в/кого; В) що/небудь, аби/чий, будь/до/кого, хто/зна/до/кого; Г) де/хто, аби/який, казна/з/ким, ні/про/що; Д) будь/чий, скільки/небудь, будь/що, казна/який. 3. В якому рядку всі займенники є відносними: А) кожний, ой, свій; Б) наш, самий, себе; В) мій, ці, всякий; Г) котрий, я, їхній; Д) що, хто, чий. 4. Займенником називається: А) частина мови, яка вказує на особу, предмет, властивість, кількість, але не називає їх; Б) частина мови, що означає якість дії; В) частина мови, що означає якість предмета чи приналежність йому. 5. В якому рядку в усіх займенниках треба вставити и:
  36. 36. 36 А) у ч...їх, вс...ма силами, на вс...х перехрестях; Б) при ц...й наго і, при ц...х словах, за вс..ма правилами; В) ц...ми днями, ч...єюсь порадою, на т...х вечорницях; Г) всупереч ц...м прогнозам, на вс...х нарадах, ус...м людям. 6. Позначте речення, в якому зворотний займенник СЕБЕ вжито в родовому відмінку: А) цими травами він вилікував себе; Б) син даремно намагався заспокоїти себе; В) він любить тільки себе; Г) дуже важливо мати повагу до самого себе. 7. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до одного й того ж розряду: А) комусь, того, цей; Б) щось, абиякого, будь-чому; В) чиїм, який, ніякого; Г) тебе, вами, тим; Д) собі, ним, тобою. 8. Позначте, у якому реченні вжито присвійний займенник: А) Друзі привітали її з днем народження; Б) Вперше я побачив її на концерті; В) У змаганнях брали участь і її учні; Г) Холод змусив їх добувати вогонь; Д) Батько повів її до спортивної секції. 9. Позначте словосполучення з особовими займенниками третьої особи однини: А) зустріли його, ростили у неї, летів над ними; Б) пообідали з нею, поставили в їх кімнаті, відвідали його; В) говорили про нього, знайшов її, попередив його; Г) лікували його, її очі, відібрали у нього. 10. Позначте рядок, де вжито лише займенники: А) будь-що, хто-небудь, казна-хто, коли-небудь; Б) мій, твій, наш, чужий; В) все, всякий, кожний, інший; Г) ніякий, ніщо, ніскільки , нікуди; Д) вас, усім, щось, десь. 11. Позначте рядок, в якому займенники змінюються так само, як прикметники: А) самим, скількох, чийого;

×