Опис досвіду вчителя української мови та літератури Золотоніської ЗОШ №3 Веретільник Л.І.

1. Навчальний процес сьогодні повинен бути орієнтований на
особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності. У
зв’язку з цим зрозуміло, що в основній школі назріла гостра необхідність в
адаптації вчителів до нових умов роботи, ролей і мети, що швидко
змінюються. Адже на уроці вчитель вже не виступає в ролі розповідача, а
стає для своїх учнів швидше помічником й інструктором.
Та все ж не слід забувати, що головне завдання вчителя – дати
учням міцні знання. Нині діюча програма, орієнтуючи вчителя на вироблення
в учнів умінь і навичок вільно, комунікативно доцільно користуватися
засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, не послаблює
уваги до орфографічної грамотності школярів.
Саме тому з 2005 року працюю над проблемою « Підвищення
орфографічної грамотності на уроках української мови та літератури».
Шлях до грамотності дитини дуже складний. Вона має не просто накопичити
знання, зрозуміти, як і чому треба писати саме так, а вміти користуватися
набутими знаннями автоматично.
Ось чому з перших днів навчання в п’ятому класі я впроваджую певну
систему вироблення свідомих навичок засвоєння орфографії.
Механізму вироблення навичок і підпорядкована система роботи, спрямована
на підвищення орфографічної грамотності учнів. Орфографічні навички
включають в себе рівень техніки письма, уміння аналізувати звуковий склад
слів, на основі граматичних знань упізнавати орфограму, застосовувати до неї
потрібне правило і, нарешті, правильно написати слово.
Ці основні уміння і навички базуються на дрібних операціях, які залежать
від характеру орфограми.
Всі орфограми можна поділити на шість типів: ті, що
⇒ опираються на прямі правила і не допускають ніяких відхилень (правопис
и - і в словах іншомовного походження; е - и в ненаголошених складах);
⇒ опираються на прямі правила, які мають протилежні варіанти (вживання
апострофа і його відсутність; спрощення у групах приголосних);

2. ⇒ опираються на граматичні поняття і вимагають різних перевірок
(ненаголошені голосні в коренях слів; правопис префіксів; подвоєння при
збігу приголосних; е-і, а-о в коренях слів);
⇒ опираються тільки на смислові ознаки (велика буква у власних назвах);
⇒ опираються на слухові ознаки (вживання ь, подовження приголосних,
уподібнення приголосних);
⇒ опираються лише на зорово – рухові враження (ненаголошені голосні,
котрі не перевіряються наголосом).
Ця типологія і диктує потребу в диференційованому підході при навчанні
орфографії, в урізноманітненні способів діяльності учителя й учнів.
Однак і найкращі тренувальні вправи, якщо вони застосовуються ізольовано,
не дадуть очікуваного результату. Успіх може бути гарантованим лише при
забезпеченні таких додаткових вимог:
• забезпечення систематичності вправ у процесі вироблення навичок
грамотного письма;
• самостійність діяльності учня має зростати від застосування ним правила
до застосування набутих знань у власному зв’язному мовленні;
• диференціація навчання орфографії залежить як від характеру орфограми,
так і від мислення конкретного учня;
• засвоєнню правил мають передувати безпосередні спостереження над
фактами живого мовлення;
• усвідомлена дитиною орфограма має багаторазово повторюватися у формі
різноманітних вправ, аби навички правильного написання стали
автоматичними;
• навчання орфографії слід вести в тісному зв’язку з розвитком зв’язного
мовлення дитини, що забезпечує поєднання двох завдань: навчить
висловлювати свої думки в письмовій формі й дотримуватися при цьому
орфографічних норм;
• винятки із правил слід опрацьовувати не менш детально, ніж самі правила;

3. • для вироблення узагальнених орфографічних навичок слід
використовувати різноманітний словесний матеріал, ускладнювати
дидактичні цілі й характер завдань;
• застосовувати різні способи перевірки й обліку орфографічної
грамотності.
Знаючи, як важко засвоюють учні винятки з орфографічних правил,
пропоную різні розповіді, римовані рядки, щоб краще запам’ятати те чи інше
правило, пропоную ведення словничків на вживання винятків з орфографічних
правил із перших днів навчання.
Спостереження над тим, яким чином впливає тип мислення дітей на їх
грамотність, показало, що лівопівкульні помиляються в п’ять разів менше, ніж
правопівкульні. Тому, пояснюючи новий матеріал, я застосовую таку схему:
приклади - правило - приклади
Адже лівопівкульні спочатку вчать правило, а вже потім аналізують приклад
(логічний тип мислення), а правопівкульні (обзорне мислення)
запам’ятовують приклади, а з нього формують правило.
Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації,
нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя
з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та
творчого потенціалу учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у
схему учень - технологія – учитель, за якої викладач перетворюється на
педагога – методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу
навчання. Саме тому в процесі роботи до вище згаданої проблеми додалася ще
одна “Використання інноваційних технологій на уроках української мови
та літератури для розвитку творчого потенціалу учнів”
Переваги інноваційних технологій навчання вбачаю :
- в активній взаємодії, співпраці всіх учасників навчально – виховного
процесу;
- у доброзичливій і взаємній підтримці, що розвиває пізнавальну
активність;

4. - у сприянні ефективному засвоєнню навчального матеріалу;
- у тому, що учитель не подає готові знання, а спонукає до активного
пошуку.
Пріоритетні завдання моєї педагогічної діяльності:
- застосування інноваційних технологій;
- пошук раціональних шляхів для розвитку творчих здібностей учнів;
- використання фольклорних матеріалів;
- удосконалення в учнів умінь практично використовувати багатство
рідної мови;
- тісна співпраця з батьками
Крім звичайних форм роботи, використовую ще й такі види нестандартних
уроків:
- урок – пошук істини;
- урок – філософське дослідження
- урок – аукціон
- урок – обмін інформацією
- урок – подорож
- урок – огляд знань
- урок – брейн-ринг
- урок – диспут
- урок – конференція
- урок – проект
- урок – презентація
- урок – змагання
- урок - екскурсія
Напрямки моєї професійної діяльності:
- голова міського методичного об’єднання вчителів української мови та
літератури;
- класний керівник 8 – Б класу;
- учитель української мови та літератури;
- учасник міських та обласних семінарів та конференцій;
- керівник літературної студії «Елегія»;
- щорічний учасник педагогічних виставок;
- завідуюча кабінетом «Світлиця українського слова»;
- керівник переможців міських та обласних конкурсів, олімпіад, МАНу
- член журі міських та обласних етапів конкурсів та олімпіад;
- автор публікацій у фахових виданнях;

5. - екзаменатор з перевірки тестових завдань із розгорнутою відповіддю
з української мови та літератури під час проведення ЗНО (із 2007 року
щорічно);
- секретар щорічної конференції педагогічних працівників;
- член міської творчої групи,
- апробація підручників.

6. - екзаменатор з перевірки тестових завдань із розгорнутою відповіддю
з української мови та літератури під час проведення ЗНО (із 2007 року
щорічно);
- секретар щорічної конференції педагогічних працівників;
- член міської творчої групи,
- апробація підручників.