Опорні схеми, 7 клас

1. ТЕМА 1 Д І Є П Р И К М Е Т Н И К Клас 7
ДІЄПРИКМЕТНИК
Особлива форма дієслова
Ознака предмета за дією
Який (-а, -е, -і) ?
ОЗНАКИ
ДІЄСЛ. ПРИКМ.
-вид
-час
-залеж. сл.
-рід
-число
-відм.
ДПР.+ З.С. =
ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ
ЗВОРОТ
............................ОС. ,
О.С……………………
АЛЕ!
, О.С.
Власна
назва
Особовий
займенник (я, ми,
ти, ви, він, вона,
воно, вони)
У Т В О Р Е Н Н Я
А К Т И В Н І
Теперішній час
Пиш (уть) уч
Працю (ють) юч
Леж (ать) ач
Сид (ять) яч
Минулий час
Посиві (ти) л ий
П А С И В Н І
Теперішній час
Очолювати (ти) н ий
Минулий час
Сказа (ти) н
Ши (ти) т
Звар (ити) ен
ий
ий
ий

2. Дієприкметник
Дієприкметник-це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за
дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: вивчений
(вірш), освітлена (кімната), замерзлі (руки).
Дієприкметник поєднує ознаки:
дієслова прикметника
вид: доконаний або недоконаний:
заіржавілий, іржавіючий
вказує на ознаку предмета, відповідає на
питання: який, яка?, яке?, які?, битий, бита,
бите, биті
час: теперішній або минулий (тільки
2 часи)
узгоджується з іменником (займенником):
наповнена діжка, наповнене серце, наповнені
легені
буває активного або пасивного
стану: виконуючий, виконуваний
змінюється за родами, числами, відмінками:
збудований будинок, побілені стіни, навислої
загрози
може мати залежні слова (іменник,
займенник або прислівник):
закінчена ними недавно робота
у реченні виступає означенням, частиною
іменного присудка: Цей звичай збережений
лише у гуцулів. Вишита сорочка їй
сподобалась.
Дієприкметник має прикметникові закінчення і відмінюється як прикметник
твердої групи.
Відмінювання дієприкметників
Відміно
к
Однина Множина
чоловічий рід середній рід жіночий рід
Н. наповнен-ий наповнен-е наповнен-а наповнен-і
Р. наповнен-ого наповнен-ого наповнен-ої наповнен-их
Д. наповнен-ому наповнен-ому наповнен-ій наповнен-им
З. як Н. або Р. наповнен-е наповнен-а як Н. або Р.
О. наповнен-им наповнен-им наповнен-ою
наповнен-
ими
М. наповнен-ому,(-
ім)
наповнен-ому,(-
ім)
наповнен-ій наповнен-их
порівняй:
Дієприкметники вказують на ознаку
предмета за дією: охолоджений напій.
побілена хата, низькі оцінки.
Прикметники вказують на постійну
ознаку: холодний напій, біла хата,
низькі оцінки.
Слід розрізняти особливості творення прикметників і дієприкметників. Так слова
стиглий, талий; співучий, гримучий; переможний, передплатний - прикметники, бо
перші утворені від безпрефіксальних основ (пор.: стиглі яблука - достиглі яблука);
другі - від основ інфінітива, а не теперішнього часу (пор.: співа-ти - спів-уч(ий),
співаj-уть - співа-уч(ий)); треті - суфіксом -н-, який стоїть після приголосного
(пор.: перемогти - перможний, перемогти - переможений)

3. розрізняй:
Дієприкметники несказаний і
(ще) не сказаний, просіяний
через сито, битий дощами дах;
підписаний, перекладений,
блискаючий, подвоєний
Дієприкметники, що
перейшли в
прикметники: сидяча
робота, колючий дріт,
сіяне борошно.
Прикметники,
утворені від дієслівних
основ: несказанний,
невпинний, підписний,
посівний, подвійний,
докладний.
мають ознаки дієслів,
виражають змінну ознаку (за
дією): варений, печений.
виражають постійну
ознаку, можуть
змінювати наголос:
варений, печений.
мають суфікси
прикметників
Частка не пишеться з дієприкметниками разом, якщо він є означенням іменника(а
не присудком) і не має при собі пояснюючих слів: незакінчена робота, нез'ясовані
питання, нержавіюча сталь.
Окремо частка не пишеться з дієприкметниками, якщо вони мають при собі
пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами. Я
відклав не дописаний.
У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням. Наприклад: На клуні
стовбичив промоклий бусол (Ліна Костенко). Він виконувати також функції
іменної частини складеного присудка. Наприклад: Чорна ніч інкрустована
ніжністю. Там три принцеси зачакловані у сивих зморщених бабусь.
Дієприкметник разом із залежними від нього словами називається
дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот виступає
означенням. Наприклад, Настане день, обтяжений плодами.
Дієприкметники можуть бути активними або пасивними.
Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за
його ж дією: То була Оддарка- тремтяча, як хлющ (Г.Тютюнник); Коли по садках
зібрали всю садовину, пішли люди в ліс збирати смачну, солодку, почорнілу ягоду
(Остап Вишня).
Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.
Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від
основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомогою суфіксів -уч-
,(-юч-), якщо дієслово належить до 1-ї дієвідміни, і суфіксів -ач-,(-яч-), якщо
дієслово належить до 2-ї дієвідміни: рев-уть - ревучий, працю-ють -працюючий,
дриж-ать - дрижачий, сид-ять - сидячий. Ці дієприкметники мають граматичне
значення недоконаного виду. В сучасній українській мові вони вживаються досить
рідко; Їх творення і використання потрібно уникати.

4. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи
інфінітива дієслів за допомогою суфікса -л-: посиві-ти - посивілий, потемні-ти -
потемнілий, пригорі-ти - пригорілий.
Пасивними називають дієприкметники, які виражають ознаку
предмета за дією над ним: Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя
вилискували радістю і здоров’ям (О.Довженко); Виплеснуті хвилею з рідної землі,
понівечені вони повернулися на голе дерево палуби (Ю.Яновський).
Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідних дієслів за
допомогою суфіксів-н-, -ен-, (-єн-), -т-: написа-ти - написаний, побачи-ти -
побачений, покри-ти - покритий, би-ти - битий. Пасивні дієприкметники бувають
доконаного і недоконаного виду і завжди минулого часу, але дієприкметники
утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом -ува-, -овува- можуть мати
значення часу: а)минулого: застосовуваний колись, вирощуваний раніше;
б)теперішнього: вирощуваний цього року, застосовуваний сьогодні.
Пасивні дієприкметники завжди пишуться з однією літерою н, а також із е у
суфіксі -ен (ий). Творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен-
супроводжується усіченням у твірній основі дієслів суфіксів -и(-і): здійсн(и)ти -
здійсн(ен)ий, вел(і)ти - вел(ен)ий, го(ї)ти - го(єн)ий.