1. Пропагування
творчості Т.Г.Шевченка
на уроках світової
літератури
Презентацію підготувала
вчитель світової літератури
Коблівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Демченко С.Є.

2.  Світова велич Кобзаря визначається його
приналежністю до найкращих зразків
світової літератури, але так мало знаємо
про зворотній зв'язок, про вплив світових
прогресивних ідей на творчість поета.
 Щоб спонукати учня поцікавитися
творчістю письменника, на уроці
необхідно проводити паралелі.
 Інтегрований підхід до вивчення
літератури дає можливість збагатити
здатність художнього сприймання учнів.
 Звернемося до тих творів, які мають
помітний вплив на творчість Шевченка, і
зіставимо життєві і творчі шляхи окремих
митців з долею Кобзаря.

3. Шестикласників можна зацікавити
повідомленням про те, що роман
Даніеля Дефо поет називав
«безсмертним творінням» і навіть
ілюстрував твір

4.  народні поети - поети з великої літери ,
вшанування яких серед співвітчизників
перевершує всі досі відомі приклади;
 обидва висловили неповагу до монарха у
творі «Сон»;
 у обох була дама - патронеса з вищого світу
( княжна Варвара Рєпніна і місіс Данлоп);
 після виходу в світ першого невеличкої
збірки поезій (накладом у кілька сотень
примірників) і Бернс , і Шевченко
вирушають у доленосну подорож країною;
 обидва листувалися і вели щоденник
нерідною для них мовою імперії;
 творили мовою свого народу .
Шевченко назвав Р. Бернса «співцем народним
і великим»

5. Вплив творчості Овідія на
творчість Т. Шевченка.
Шевченко Схожість доль Овідій
за сміливі твори, за Заслання
виступ проти царату
за оспівування кохання, а
не імператора
Продовжував
боротися
Втратили
сите життя, прийоми у палацах,
славу
волю, друзів, але зберіг
самого себе
Овідій
Просив прощення
Без поезії не може
жити
Проклинає поетичний
хист

6. Овідій Т. Шевченко
Видно навколо поля без дерев і
без зелені, голі.
Горе моє! Не заходь жоден
щасливий сюди.
Адже так широко світ розіслався
безмежно-великий,
Нащо ж на муки мені край цей
відкрито сумний?
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому
краю
Караюсь, мучусь… але не
каюсь!..

7. «Метаморфози» для вихованців Академії
мистецтв були підручною книгою. У
Шевченка, який не відступав від українського
фольклору, нещасна дівчина, сумуючи за
коханим, стає тополею, позашлюбна дочка
пана, знеславлена людьми, після смерті
оживає і стає лілеєю, засмучена дівчина на
могилі обертається калиною. Все знайоме і в
межах традиційного сприйняття українця.
У Овідія ж перевтілюються міфічні, казкові
персонажі.
Це «не наслідування Овідія, а зустріч з ним у
галузі тематики.»

8. Заповіти у світовій літературі
Горацій “Пам’ятник” О.Пушкін
І Горацій, і Пушкін, і Шевченко пам’ятник собі уявляють високим,
монументальним.
Чи є відмінність у їхньому баченні?.

9. Шевченко був добре обізнаний з творчістю Данте.
Особливо йому подобалась «Божественна комедія».
Шевченко часто цитує флорентійця, і долі їхні були
схожі.
Образ Оксани, першого кохання Тараса – підлітка, і
кохання Данте і Беатріче.
Шевченкова юнацька любов, світлий образ першого
кохання зберігся в уяві поета на все життя. Данте теж
любив Беатріче палкою любов’ю, жив нею до кінця
с воїх днів.

10. Шекспір взагалі став для Шевченка
своєрідним мірилом таланту.
Коли в літературі з’являвся твір,
який подобався поетові, він
порівнював його з творами
Шекспіра.
Про такий випадок згадує В.
Карташевська: «Тоді з’явилася
малоросійська письменниця Марко
Вовчок (Маркович). Шевченко
підносив її до небес. Шевченко після
кожного оповідання вигукував:
«Шекспір, Шекспір!»

11. Доля жінки у Т. Шевченка та Й.В. Гете.
Провести паралелі можуть дев’ятикласники, читаючи «Фауста».
Адже Гретхен, яку прекрасно змалював Гете, освітлена такими ж
почуттями глибокої людяності, які ми бачимо в Шевченкових образах
покриток.
Маргарита кається, кличе небо, і голос з неба обіцяє їй порятунок, то
покритка не потребує каяття, бо вона не грішна, вона свята у своїй
любові.
Святість покритки не має містичного захвату. Шевченкові образи
більш земні, а Маргарита у своєму коханні підноситься ближче до
небес, а не до земного буття.
Шевченко прекрасно знав І частину «Фауста», любив цей твір і навіть
цитував його з пам’яті

12. Байрон і Шевченко
Шевченко «… добре знав твори Байрона, студіював пильно твори і
часто говорив цитатами з них»
Безперечно, Шевченко знав твори Байрона з російських, польських і
французьких перекладів.
У його листах є згадки про Байрона, про переклад Жуковським
«Шильонського в’язня», про Міцкевичів переклад уривків
«Паломництва Чайльд-Ґарольда», безпосередньо був ознайомлений
Шевченко і з перекладом 10-ти «Єврейських мелодій» Байрона,
виконаним М. Костомаровим.
У величезному доробку Шевченка наявні типові байронічнімотиви:
• надзвичайно критичне ставлення до національного життя як до
ідилії,
• титанічне богоборство,
• пошук героїки,
• роздуми над місцем й роллю поета в суспільстві.

13. «Кавказ» Т. Шевченка і
«Прометей» Байрона
Прометей у поемі «Кавказ» —
філософський образ, який закликав народ
до самоусвідомлення своєї історичної ролі,
до активної дії, дооптимізму і віри в
перемогу над самодержавством.
Прометей у Байрона протистоїть
світові, самотній бунтар, страждає
від несправедливості й зла,
проймається «світовою скорботою»,
хоча й прагне побороти її у своїй
душі.

14. Російський поет М.О. Некрасов особисто знав
українського Кобзаря.
Разом працювали у журналі «Современник»,
виступали на літературних вечорах.
Некрасівський журнал вперше на своїх сторінках
розпочав друкувати вірші поета та підтримував
його матеріально.
Виступаючи експертом на суді з приводу видання
«Кобзаря», високо оцінив творчість Тараса
Григоровича, назвавши його поетом глибоко
національним.
Типологічна подібність творчих устремлінь обох
митців: проникливе зображення народного
життя, створення чудових образів жінок-
трудівниць, органічний зв’язок з фольклором

15. Відомо, що М. Некрасов був на похороні Т.
Шевченка і, йдучи за труною, створив поезію
«На смерть Шевченка».

16. «Трійка» М.Некрасова та
«Катерина» Т.Шевченка
У чому трагізм образів?
Їхні мрії виявились тільки ілюзією, хоча обидві
жінки так палко вірили у справжнє жіноче щастя.
Твори обох письменників переповнені
символічними образами.
Дорога – образ-символ вічного пошуку, блукань. Це
слово приховує у собі значення вибору, адже людина
так часто зупиняється на роздоріжжі, довго
роздумуючи, який шлях вибрати у житті.
Фартух (поезія «Трійка») - символ постійної
тяжкої роботи, виконувати яку аж до смерті
приречена молода дівчина.

17.  Між творчістю Т. Шевченка і
М. Некрасова існує духовна
спорідненість.
 Ніхто з російських поетів не
звеличував жінку так, як
суворий представник «музи
помсти і смутку».
 Шевченко підніс жінку на
найвищий п’єдестал чистоти,
глибини, вірності почуттів,
моральної краси і материнської
величі

18. Ім'я Лермонтова неодноразово зустрічається в листах і
щоденниках Тараса Шевченка. У листах своїм друзям ,
написаних у роки заслання , він просить надіслати йому твори
Лермонтова.
Серед книг , відібраних у Шевченка при арешті в 1850 в
Оренбурзі , виявилося два томи творів Лермонтова.
У щоденникових записах згадуються вірша « Гірські вершини» ,
« Коли хвилюється жовтіюча нива» , «Хмари» , які співзвучні
думкам і почуттям засланого поета . Шевченко із захопленням
говорив про
вірш « Виходжу один я на дорогу».
Вірш Шевченка « Мені здається , але сам не знаю » відбиває
гарячу любов до Лермонтова і проникливе розуміння
гуманістичної сутності його творчості.
Окремі мотиви і образи Лермонтова отримали оригінальну
розробку в таких творах українського поета , як поеми « Слепая»
, «Тризна » , «Сон» , вірші « Що ж мені так тяжко ? » , «Ну що ,
здавалося б,слова » , « Минають дні , минають ночі ».
Т. Г. Шевченко належить написаний в Новопетровському
укріпленні малюнок на тему вірша Лермонтова «Вмираючий
гладіатор »