1. Опис досвіду
Будь-яка педагогічна технологія має бути спрямована на те, щоб допомогти
учням засвоїти новий, часто складний, матеріал. Тому ефективність кожної
методики я оцінюю за двома показниками: доступність і результативність. У своїй
роботі не змінюю основні етапи уроку (оголошення теми, мотивація навчальної
діяльності, пояснення нового матеріалу, робота з підручником, закріплення знань за
допомогою вправ і завдань, підсумок уроку, пояснення домашнього завдання),
оскільки вони підтверджені шкільною практикою, а лише доповнюю і
урізноманітнюю прийоми роботи на уроці.
Використання інтерактивних технологій навчання, в основі яких підготовка
молодої людини до громадянської активності в громадянському суспільстві,
активізація навчальних можливостей учня, а не переказування абстрактної
„ готової” інформації, відірваної від їх життя й суспільного досвіду, розглядаю як
своєрідні вкраплення в структуру уроку. Це допомагає якнайкраще організувати
процес передачі знань учням. Так, наприклад, узагальнюючи і закріплюючи
матеріал з теми:” Фонетика як наука про звуковий склад української мови. Зв’язок
фонетики з іншими мовознавчими наками” у 10 класі (клас з поглибленим
вивченням української мови), крім традиційних методів навчання, застосувала такі
інтерактивні технології, як робота в малих групах, метод інтерв’ю. Ефективною
була робота в творчих групах, де учні мали можливість побувати в ролях
2. дослідників, пошуківців, демонстрували вміння творчо мислити, всебічно
аналізувати мовні явища, класифікувати, співставляти їх, висловлювали власні
думки. Результати своїх досліджень школярі описали в звітах, творчих роботах, які
оформили у вигляді плакатів.( Додаток 1)
У середніх та старших класах практикую метод ПРЕС. Це дає можливість
учням свідомо засвоїти теоретичний матеріал, разом з тим навчитися самостійно
мислити, складати повну і зв’язну відповідь. Вивчаючи складносурядне речення у 9
класі, ставлю завдання: використавши метод „ПРЕС”, визначити складносурядні і
прості речення.
1) Сніг з кожною хвилиною густішав, і дедалі непрогляднішою ставала за
вікном вируюча сіра каламуть (В .Козаченко).
2) А в неій (воді) чітко відбивався не тільки берег, кущі лози, верби та
осокори, а й квіти, і трави, умиті ранковою росою.
3) Тільки журавель милується своєю вродою, а місяць жадібно припав до
прохолодної води і п'є її, п'є, щедро сипнувши на поверхню блискучого
срібла.
4) А місяць світить ясно-ясно, плине і плине безмежно високим небом,
усіяним зорями, мов перлинами, сяючими, незгасними, вічними...
(З тв. А. Шинна).
5) Осінній день важким туманом звис, І плаче луг від сивої наруги (І.Савич}.
Я вважаю, що...
Тому що...
Наприклад...
Отже, ...
3. 6) Сонце сміливо розсікало золотими мечами зелену гущавину листя І
вигаптовувало на стіні якусь фантастичну плахту (Б. Антоненко-
Давидович).
7) Червонястий місяць поволі заходив за Високу могилу, і темна тінь все
ширше й ширше простягалася над нічним степом (В. Млінк).
8) Після бурі стало холоднувато, але спрага мучила людей і худобу
(3.Тулуб).
Ефективним також на уроках є і метод „Мозкового штурму”, що передбачає
зібрати якомога більше ідей щодо проблеми, яка вирішується. В результаті бесіди на
дошці з’являться записані ідеї, на основі яких виведеться правило.
Бесіда Записи на дошці
— Подумайте і скажіть, чи можна
передати значення фразеологічного
звороту одним словом?
— За смислом фразеологічннй зворот
часто дорівнює одному слову.
— Чи можна сполучення слів у фра-
зеологізмі поширювати або замінити
окремі слова, не порушивши при цьому
смислу звороту?
— Фразеологізм — стійке, нероздільне
сполучення слів.
— Складіть речення з фразеологізмом
„знайти спільну мову”. Розберіть це
речення за членами речення, Чи одним
членом речення виступає фразеологізм?
— Стійке сполучення слів виступає
одним членом речення.
Великої уваги в своїй роботі надаю урокам розвитку усного та писемного
мовлення учнів.
Враховую специфіку проведення таких уроків у 5-6 класах, коли діти в цьому
віці сприймають ще життя, як гру. Тому на уроках розвитку мовлення у цих класах
практикую ігрові моменти, зокрема і метод „ кубування”. Учні отримують предмет –
куб, на 6 сторонах якого записані питання з теми. Кидаючи злегенька предмет, діти
відповідають на поставлені запитання, але дотримуючись умови: якщо не знають
4. відповіді чи запитання повторилось, то куб переходить до рук іншого гравця.
( Додаток 2)
Одним із засобів внести проблемність у процес пізнання, поставити учнів у
ситуацію активної мислительної пошукової діяльності є пошукові дослідницькі
завдання випереджувального характеру. Йдеться про велику науково-дослідницьку
роботу в процесі підготовки учнями робіт до захисту в МАН. Вважаю, що добре
продумана й організована учителем пошуково-дослідницька діяльність дає змогу
підвищити пізнавальну активність школярів, їхній інтерес до процесу навчання,
самостійність. Під час виконання індивідуальних пошуково-порівняльних завдань
учні вчаться бути уважними, виділяти головне, важливе, зіставляти, порівнювати,
робити логічні власні висновки, висувати гіпотези.
Важливим моментом, на мій погляд, є і те, що школярі бачать результати своєї
діяльності, розуміють вагомість виконаної роботи, відчувають себе впевнено.
Для прикладу візьмемо наукову роботу „Дослідження діалектів села
Королівки", яку виконала учениця 10 класу Мокеєва Вікторія.
У вступній частині учениця зупиняється на ІІІ діалектних групах: поліській
або північно-українській, південно-західній і південно-східній, подає їхню
характеристику, а потім переходить до основної частини - діалектного багатства
села Королівки.
Учениця зібрала багатий діалектний матеріал від жителів рідного села, який
досліджувався вперше. Дослідниця виявила уміння не лише зібрати, але й глибоко
5. проаналізувати лексичні, фонетичні, морфологічні особливості діалектів,
встановити їх зв'язок з сучасною українською мовою.У роботі представлена
етимологізація окремих назв діалектів досліджуваної території, подається власна
точка зору щодо окремої групи слів, утворення яких пояснює їх походженням,
опираючись на знання з лінгвістики.
Зібрані і
досліджені
матеріали
мають практичну
цінність, вони можуть бути
використані для роботи в школі, стануть в пригоді учителям і учням, а також для
укладання словників діалектної лексики. (Додаток 3).
Таким чином, пошукова робота як вид діяльності розвиває в дітей
пізнавальний інтерес до предмета, самостійність, усвідомлене сприйняття дійсності,
критично-оцінювальне ставлення до неї, формує міцні, глибокі знання, науковий
світогляд, і що дуже важливо, забезпечує високий рівень навченості учнів.
З метою активізації розумової діяльності при вивченні теоретичного матеріалу
використовую зорові опори (схеми, таблиці, моделі, кодограми, алгоритми)
6. (Додаток 4), які позитивно впливають на пізнавальну спрямованість учнів, на
формування мотивів ефективної навчальної діяльності.
Так, наприклад, вивчаючи тему „Відміни іменників" у 6 класі організовую на
уроці спостереження за такою таблицею:
Ставлю учням запитання:
- Прочитайте іменники І відміни і визначте рід.
- Що спільного між іменниками чоловічого і жіночого роду І відміни?
(Діти помічають, що всі ці іменники мають закінчення а - , -я).
- Прочитайте іменники II відміни. До якого роду вони належать?
- Чим відрізняються іменники чоловічого роду І та ІІ відмін?
(Діти роблять висновок, що іменники чоловічого роду І та II відмін мають різні
закінчення: І відміна - -а, -я, а ІІ відміна - -о, -а) і т.п. У результаті такого
спостереження, порівняння і аналізу учні самостійно роблять висновки про те, які
іменники належать до І, II, III, IV відміни.
Основні компоненти процесу спостереження такі:
Відміни іменників
1 2 3 4
мова жито любов ім’я
пісня серце кров теля
колиска поле ніжніст
ь
зайченя
земля народ мати курча
тополя край
Микола батько
Учитель
організовує
активізує
спрямовує
контролює
7. Для закріплення нових знань із цієї теми, формування вмінь і навичок пропоную
такі диференційовані завдання:
І група учнів : скласти речення, використовуючи іменники І і II відміни.
• II група учнів: у даних реченнях знайти і визначити іменники І і II відміни
(Верба,калина, тополя, соняшник-одвічні українські символи. Чи можеш ти
уявити собі наш край без верби над ставом, калини в лузі. тополі край дороги,
соняшника у городі? Любов до рідної землі починається з батьківської домівки.)
Особливу увагу приділяю також і практичному матеріалу. Для цього добираю такі
тексти, які не тільки б забезпечували осмислення мовних явищ, формували
практичні навички, а і ознайомлювали учнів з історією, культурою, традиціями,
мистецтвом. Важливою системою пізнавальних завдань є зростання їх складності,
тому намагаюсь з кожним новим етапом роботи підбирати і завдання відповідної
складності, разом з тим завдання намагаюся підібрати диференційовано,
враховуючи підготовленість кожного учня.
Наприклад, вивчаючи тему "Звуки і букви" у п'ятому класі, ставлю завдання:
1. Визначити, чи будь-яке поєднання звуків мови є словом.
2. Порівняти подані пари слів і з'ясувати, чи є в них однакові звуки:
яма – чай, башня - щука,
Учень
відчуває
осмислює
сприймає
Робить висновки, узагальнення
8. ґуля - галас
Якщо запитання складне, часом його конкретизую, роблю простішим, розміщую в
певній логічній послідовності.
Наявність диференційованих за складністю завдань значно підвищує ефективність
їх використання під час організації самостійних робіт.
Учні самі знаходять шляхи пізнання: від відомого до невідомого
Наприклад:
1. Відомо, що іменник відноситься до певного роду. Спробуйте
визначити рід іменників у словах: плакса, бідолаха, сирота.
2. Порівняйте виділені слова як частини мови. Зробіть висновок.
Вартовий солдат стояв на посту.
Вартовий стояв на посту.
Черговий учень стежив за порядком.
Черговий стежив за порядком.
На уроках спонукаю учнів до знаходження допущеної помилки і її виправлення,
наприклад:
Два учні сильний і слабший записують під диктовку словниковий диктант, третій
повинен перевірити диктанти і виправити помилки. Пояснити написання слів.
Часто перед вивченням теоретичних відомостей даю учням вправи пошукового
характеру. Виконуючи такі завдання, дати роблять для себе відкриття. І
переживають ситуацію успіху.
Тема „ Речення" (7 клас). Завдання: знайдіть у тексті непоширені речення. Чи є
серед поданих односкладні. Доведіть.
Зійшло сонце. Неначе чарами розстеляється передо мною зелений степ.
Хтось наче розгортає пишний перський килим. Весна. Ранок. Степ зеленіє.
(І. С. Нечуй - Левицький).
Виконуючи таку роботу, школярі запам'ятовують значно краще, ніж тоді, коли
вивчення обмежується просто поясненням вчителя і читанням правила в
підручнику. Під час вивчення синтаксису активізую розумову діяльність шляхом
опори на уже вивчене. Наприклад:
9. І. За даною схемою складіть речення. Назвіть його вид.
[ ],[ ],(яка).
II. Пригадайте, які члени речення називаються однорідними.
На що вказує їх назва - „однорідні"? Прочитайте речення, дотримуючись
перелічувальної інтонації і вимовляючи однаковим тоном слова, позначені
стрілкою.
1) Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця.
2) У піснях народу явір і журиться, і думає, і розмовляє.
III. Додайте до простих речень ще по одному простому реченню і запишіть. Зробіть
модель речення.
Настала весна і почало розпускатися листя на деревах ... Деякі птахи повернулися
із вирію, а...
IV. З'ясуйте, як правильно сказати по-українському - пішов по воду чи пішов за
водою. Спишіть, добираючи прийменник, який підходить за змістом: іменник
поставте у потрібному відмінку.
Ми ходили (по, за) (ягоди).
Я йду (по, за) (лікарем), бо хворому дуже тяжко.
Пливи, косо, тихо (по, за) (вода), а я піду слідом (по, за) (ти).
Накресліть моделі речень.
При вивченні теми „Розділові знаки при прямій мові" пропоную,
використовуючи елементи гри, за поданою системою знаків побудувати схеми
речень:
Наприклад:
Вправа з ключем
Вставити пропущені літери. Згрупуйте в два
стовпчики:
у перший - з літерою Г, в другий з літерою Г. А..рус, ..ріх, ..раніт, ..онта,
..рум, ..асло, ..алоп, (прізвище), ..ордощі, ..іпноз, ..роно, водо.Ан, ..отпіб
(ім'я), фі.. лі-мі.. лі, лаз -о (місто в Сполученому Королівстві Велика
10. Британія), ..орох, Дол..ош, ..анок, ..арно, ..ород,.. азети, інко.-тто,
..оліард, ..ер..отіти, ..урт. Інтелі..ент,. .алузь, ..орицвіт, ..едзь, ..олосно,
..ай. Ключ: за останніми літерами прочитаєте українську народну
приказку. Практикую такі уроки, як: урок - конкурс, урок - концерт, урок
- гра, урок-подорож, урок - науково - практична прес - конференція тощо.
ВИСНОВКИ
Отже, на уроках української мови та літератури, крім традиційних методів
навчання, використовую інтерактивні технології, впроваджую елементи пошукової
дослідницької роботи, урізноманітнюю форми і методи навчання, впроваджую в
практику елементи перспективного педагогічного досвіду, що дає змогу вчити дітей
самостійно мислити, аналізувати, доходити істини.
Прагну, щоб учні оволоділи міцними знаннями, не втратили зацікавленості до
предмета. Вважаю, що чим частіше на уроках буде панувати атмосфера співпраці,
співтворчості учня і вчителя ( а це досягається при застосуванні інтерактивних
технологій), тим більше можливостей матимуть школярі для самостійного пошуку,
мислення, дослідження, творчості. А це сприятиме формуванню мислячої, активної
особистості, так потрібної нашому суспільству.
