збірка прислівник

1. Міністерство освіти і науки України
Красноармійське педагогічне училище
Прислівник
використання інформаційних технологій
та методичне забезпечення вивчення теми
(з досвіду роботи викладача українознавчих дисциплін Яринко Л.О.)

2. Яринко Л.О. Прислівник. Використання інформаційних технологій та методичне забезпечення
вивчення теми (з досвіду роботи викладача українознавчих дисциплін Яринко Л.О.) –
Красноармійськ: педагогічне училище,– 20с.
Збірка містить опорний конспект, питання самоперевірки знань, завдання творчого характеру,
студентські дослідження щодо вивчення теми «Прислівник» у початковій школі та педучилищі;
дібрано тренувальні вправи, картки БМК, тестові завдання та матеріали цікавої граматики;
конспекти занять вивчення теми зі студентами педучилища.
Рекомендовано студентам, викладачам, старшокласникам для підготовки до ЗНО.

3. Вступні зауваження
З розвитком суспільства змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною
професійною освітою в умовах інформатизації суспільства. Поступово на зміну
традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи
змінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності,
її спрямування на інтелектуальний розвиток студентів за рахунок зменшення
репродуктивної діяльності.
Розвиток у студентів навичок мислення високого рівня можливий лише тоді, коли
сам студент перебуває у центрі навчального процесу. Розумова діяльність органічно
пов'язана з практикою , яка є її джерелом. У свою чергу практична діяльність неможлива
без мислення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впровадженню
досягнень людської думки в різних сферах життя суспільства, зокрема професійної
діяльності.
Тому актуальність теми використання інноваційних технологій полягає у
формуванні високого рівня мислення студентів, їх позитивного ставлення до навчання,
бажання досконало володіти професійною мовою і професійними навичками
комунікації; у розвитку пізнавальних навичок та виробленні умінь самостійно
конструювати свої знання, у знаходженні шляхів розвитку творчого й критичного
мислення, у формулюванні та вирішенні проблеми.
Викладач і студент - повинні бути рівноправними суб'єктами навчально-виховного
процесу. Вони спільно визначають мету та результати навчання. Під час такого спільного
пошуку відбувається процес набуття нових знань, здійснюється обмін думками,
способами діяльності, після чого відбувається рефлексія та оцінювання здобутих
результатів.
Інноваційні технології під час вивчення теми «Прислівник» допомагають
розширити межі творчої діяльності студента через свідоме й ефективне використання
комп'ютерних технологій. Метод проектів та залучення студентів до пошуково-
дослідницької діяльності гармонійно поєднують класичні та прагматичні знання,
стимулють самостійну пізнавальну діяльність, що здійснюється за схемою: мотивація -
пошук, дослідження - практичне використання - оцінювання власної діяльності.
Студенти повинні знати:
- значення і морфологічні ознаки;
- розряди прислівників;
- ступені порівняння;
- утворення і правопис прислівників.
Студенти повинні вміти:
- визначати прислівники в реченні, їх розряди;
- утворювати ступені порівняння;
- утворювати прислівники від різних частин мови;
- писати разом, окремо і через дефіс прислівники, утворені різними способами;
- пояснювати за принципами правопису різне написання прислівників;
- виконувати перевірочні самостійні та модульні контрольні роботи на правопис
прислівників.

4. Питання і завдання для самоперевірки знань за темою «Прислівник»
1. Чому прислівники називають незмінними словами? Чи мають вони закінчення?
З’ясуйте їх граматичну та синтаксичну роль.
2. Які спільні риси мають прислівники з іншими частинами мови і чим від них
відрізняються?
3. На які групи (розряди) за значенням поділяються прислівники?
4. Які є ступені порівняння прислівників?
5. Чому не можна утворити ступені порівняння прислівників типу наскрізь, сьогодні,
вголос, всюди?
6. Як відрізнити прислівники вищого ступеня від прикметників такого ж ступеня?
7. Від яких частин мови утворюються прислівники? Наведіть приклади.
8. Які слова в українській мови вживаються то як прислівники, то як службові слова?
Як їх відрізнити?
9. Назвіть способи творення прислівників. Який з них найпоширеніший?
10. З’ясуйте, чому –ому в прикметниках і займенниках вважається закінченням (по
російському, по нашому), а в прислівниках суфіксом (по-російському, по-нашому)?
11. Як пишуться прислівники? Наведіть приклади.
12. З’ясуйте місце наголосу в прислівниках.
Індивідуальні завдання творчого характеру та методичні рекомендації до їх
виконання за темою «Прислівник»
для студентів III курсу
1. Скласти казку для дітей «Слова-волелюби» Створити цілісне уявлення про прислівник як
частину мови.
2. Підготувати аналіз програми за темою
«Прислівник» для початкової школи Проаналізувати, у якому класі, які навички
набувають учні початкових класів за даною
темою. Прокоментувати вправи підручника,
запропонувати свої.
3. Укласти табличку «Ступені порівняння У табличці передбачити способи творення різних
Прислівників» ступенів порівняння прислівників,
проілюструвати їх прикладами. Продумати, як
цей матеріал можна подати учням початкових
класів.
4. Укласти табличку «Способи творення

5. Прислівників» Табличку проілюструвати прикладами.
Продумати серію вправ для закріплення даної
теми.
5. Укласти табличку «Правопис прислівників» У таблиці передбачити розділи і правопис
прислівників разом, через дефіс. Запропонувати
тестові завдання для студентів на закріплення
даної теми.
6. Укласти фразеологічний словничок про Дібрати 25-30 прикладів. До того ж – ввести у
речення (5-6 речень)
навчання (з використанням прислівників)
7. Укласти словнички: Словнички повинні вміщувати по 35-40
прикладів, бажано за певною темою. Можна
виготувати у вигляді збірочки або презентації з
використанням ілюстрацій.
Прислівників-епітетів;
Прислівників-синонімів;
Прислівників-антонімів.
8. Дослідити використання прислівників в Підготувати реферат-повідомлення. Визначити
стилістичну і змістовно-емоційну роль
прислівників у творах досліджуваного
письменника. Проаналізувати 5-6 творів.
усній народній творчості (або у творах
будь-якого письменника) для дітей.
9. Підготувати сторінки підручника для Це окремі сторінки для учнів і для студентів.
Вміщатимуть у собі серію тренувальних вправ,
контрольних завдань та завдань з розвитку
мовлення.
учнів З класу; для студентів З курсу.
10. Підготувати картки БМК та тестові
Завдання за темою «Прислівник» для
учнів; для студентів. укласти картки та тестові завдання з
урахуванням вікових особливосте учнів та
студентів. Картка БМК має вміщувати до 20 слів.
Тести – до15 завдань.
11. Підготувати ігротеку за темою
Підготувати 2-3 настільні ігри чи плакати-
завдання за темою. Підготувати і здійснити
захист позакласного заняття за темою для учнів.
Метод взаємного навчання у вивченні прислівника
Прислівник в українському мовознавстві вважається найскладнішою частиною мови щодо
правопису та визначення його синтаксичної ролі у реченні. Тому потрібна плідна творча співпраця
викладача і студентів, залучення майбутніх спеціалістів до пошуково-дослідницької діяльності,
використання новітніх технологій.
Загальновідомо, що навчаючи інших, ти навчаєшся сам. Специфіка педагогічного
училища сприяє ефективному використанню методики виконання ролі викладача під час вивчення
нового матеріалу.
Під час опрацювання теми «Прислівник» бажано використовувати метод взаємного
навчання, здійснювати його у мікрогрупах із 4-6 студентів. Спочатку йде ознайомлення зі
статтею підручника або зі стислим опорним конспектом за темою «Розряди прислівників за

6. значенням і роллю в реченні». Студенти по черзі виступають у ролі викладача. Ця роль вимагає від
них виконання п’яти завдань:
Завдання 1. Зробити аналіз стислого конспекту (статті підручника).
Завдання 2. Поставити запитання до змісту частини тексту і відповідно реагувати на відповіді
опонентів.
Завдання 3. Пояснити ті питання теми, які студенти не зрозуміли.
Завдання 4. Висловити передбачення про те, що буде говоритися в наступних частинах тексту.
Завдання 5. Дати завдання кожному: прочитати наступну частину тексту.
Викладач наголошує на тому, що він буде керувати процесом навчання за першою частиною
тексту — «Означальні прислівники». Студенти повинні не лише засвоювати зміст тексту і брати
участь у бесіді, але й уважно спостерігати за тим, як викладач організовує і проводить навчання.
Це необхідно, тому що кожен з них буде виконувати роль учителя під час читання наступних
частин тексту.
Студенти формулюють питання до першої частини тексту:
— Що виражають означальні прислівники?
— На які групи поділяються означальні прислівники?
— Які прислівники належать до якісно-означальних?
— Які прислівники називаються кількісно-означальними?
— Які прислівники належать до прислівників способу або образу дії?
— Які форми утворюють якісно-означальні прислівники?
— Як творяться вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників?
Далі викладач робить передбачення про те, про що йтиметься у наступному розділі
тексту. (Наприклад, «У наступній частині тексту Ви прочитаєте про обставинні прислівники»)
Якщо дозволяє час, він може попросити інших зробити свої передбачення. Викладач має часто
звертатися до схеми, коли проводить кожен етап навчання, аби студенти чітко зрозуміли, як
здійснювати взаємне навчання і відчували себе впевненими.
ПРИСЛІВНИК
(стислий конспект виучуваного)
Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої
ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).
На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами,
ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене
лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму,
осінь- восени).

7. Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче),
-и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИСЛІВНИКА
Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення-
обставини (Так жадібно раптом захотілося йому жити, що він навіть від однієї цієї думки
задихнувся). Інколи прислівник виступає у ролі присудка (Сонце низенько, то й вечір близенько).
У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, а також з прикметником і, рідше, з
іменником.
Прислівник, який пов’язується з дієсловом, виступає як обставина способу дії, місця, часу,
міри, мети чи ступеня (Небо помітно (наскільки?) посвітлішало; Навкруги (де?) бриніла весна).
Прислівник, що пов’язується з прикметником або іншим прислівником, служить для
вираження ознаки якості- міри або ступеня її вияву і виступає в реченні обставиною міри (Ось
зовсім (наскільки?) з-за гори з’явився корабель).
РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прислівники поділяються на :
1.означальні і обставинні
2.первинні та вторинні
ОЗНАЧАЛЬНІ ТА ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ
За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні і обставинні.
означальні прислівники
якісно- означальні - добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи
кількісно- означальні - мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже
способу дії - навпочіпки, по-юнацькому, по-нашому
обставинні прислівники
часу - торік, вчора, завтра, доти, завжди, досі, зранку, тоді, довіку
місця - вгорі, згори, вперед, звідусіль, там, десь, тут, поруч, звідти, туди
мети - наперекір, навмисне, напоказ
причини - зопалу, спересердя, спросоння, згарячу, ненароком
ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Означальні прислівники поділяються на якісно-означальні, кількісно-означальні і
прислівники способу дії:
якісно-означальні - високо, наполегливо, лагідно
кількісно-означальні - надвоє, мало, тричі, занадто
способу дії - вдало, напам'ять, гарно
ЯКІСНО-ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Якісно-означальні прислівники - це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку
дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий -
дешево, лагідний - лагідно).
Якісно-означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння
(веселіше, найкраще, значно вище):
вищий ступінь - сміливіше, більш сміливо
найвищий ступінь - найсміливіше, найбільш сміливо
Вищий ступінь порівняння прислівників має просту і складену форми:
проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше (складно - складніше, тепло -
тепліше);

8. складена - додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш
важливо, менш рішуче).
Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато,
куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).
Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:
проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
ІНШІ ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Кількісно-означальні прислівники характеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості
міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє,
трохи, занадто).
Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється
ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином?
(читати напам’ять, говорити по-українському).
ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ
Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця,
мети і причини:
Часу - віддавна, понині, зранку
Місця - праворуч, вниз, здалека
Мети - навмисне, наперекір, напоказ
Причини - згарячу, зозла, спересердя
Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи?
з якого часу? доки? по який час?
Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки?
доки? по який час?
Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини?
через що?
Безособово-предикативні прислівники
Безособово-предикативні прислівники (їх ще називають словами категорії стану) виражають:
а) стан природи (тихо, ясно, тепло, темно, холодно);
б) психічний або фізичний стан людини (легко, весело, радісно, сумно, душно);
в) зумовленість, необхідність, доцільність дії в оцінці людини (треба йти, необхідно виконати,
потрібно сказати).
У ролі головного члена безособових речень вони виражають відношення до особи, яка
зазначає певного стану, або вказують на загальний фізичний стан природи. Порівняйте: Дівчині
весело (холодне, лячно, байдуже); Надворі весело (холодно, сухо)
ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИСЛІВНИКИ
За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:
До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так
давно, що зараз навіть важко установити первісну форму:
прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
причини (тому, чому);
способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).

9. До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова,
походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин
мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як
первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).
Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх
повнозначних частин мови, від яких вони утворені.
Висновок:
Прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна, самостійна частина мови, що
виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки?
наскільки? якою мірою?
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла
(де?) навкруги далечінь Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель,
покапувало.
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження
ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась
гостра скеля. Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий.
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення:
Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. Менш типовою для
частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю
світу.
Конспект заняття з української мови (II курс)
Тема: Прислівник. Особливості написання прислівників.
Мета: Формувати поняття про прислівник як незмінювану чстину мови; виробляти навички щодо
написання прислівників разом, через дефіс, окремо; навички розрізнення прислівників від
самостійних частин мови з прийменниками.
Тип заняття: практичне з елементами дослідження.
Обладнання: таблиці, схеми розбору, посібник «Морфологія».
Література: 1. Українська мова: підруч. 10 кл. профільний рівень / М.Я.Плющ, В.І.Тихоша,
С.О.Караман, О.В.Караман. – К.: Освіта, 2010. – 416с.
2. Олійник О. Українська мова: підруч. 10-11кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 2002. – 448с.
3. Українська мова: підруч. 10-11 кл./О.М.Біляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський,
Г.Т.Шелехова. – К.: Освіта, 2004. – 384с.
4. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352с.
Тип заняття: практичне
Хід заняття
I. Організація початку заняття:
- коментар щодо ведення зошитів;
- вимоги до підготовки до державної атестації, методичні поради.
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Бліц-турнір. Дайте відповіді на 5 запитань:
- Який розділ науки називається морфологією?
- Назвіть службові частини мови.
- До якої відміни належать іменники піч, ніч, повість?
- Провідміняй ім’я та по батькові своєї матері.
- Іменники якої відміни поділяються на групи?
- Скільки частин мови існує?

10. - Яка частина мови називається прикметником?
- Провідміняйте ⅓
- Визначте дієвідміну дієслова відповідаю, поставте у 2 особі множини.
- Назвіть способи утворення неозначених займенників.
- Наведіть приклади незмінюваних іменників.
- До якої відміни належать іменники герой, молодець?
- Яке відношення до дієслова мають дієприкметник, дієприслівник?
- Як розрізняти:
тремтячі руки тремтячи від жаху
думаючі студенти думаючи про навчання
- Провідміняйте розкіш.
III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети заняття.
IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Укладання опорного конспекту:
- Яка частина мови називається прислівником?
- На які розряди за значенням поділяються прислівники?
- Утворіть прислівники від слів веселий, ведмежий, ранок, три, поспішати. Від яких
частин мови утворили прислівники?
2. Правопис прислівників (робота у групах) – укладання табличок-схем:
· «Млин» (вгору-вниз);
· Часові проміжки (зранку – запівніч);
· Пори року.
3. Робота за посібником «Морфологія», ст.6 – Написання прислівників окремо.
4. Укладання алгоритму
«Прислівник чи однозвучні слова?»
↓ ↓
Означає обставину Означає предмет
↓ ↓
Не має залежних слів Має залежні слова (або їх можна вставити)
↓ ↓
Прислівник Однозвучне слово
↓ ↓
Надворі справжня зима. Діти грали на дворі свого дідуся.
Йдуть додому після зборів. Таксі під’їхало до дому сусідів.
1. Захист групових робіт. Взаємопитання за темою. Доповнення алгоритму власними
прикладами.
2. Робота за посібником «Морфологія». – Користуючись посібником, пригадайте правила
написання прислівників через дефіс.
Чому пишемо через дефіс:
- По-перше, по-друге
- По-материнськи, по-вошому
- Казна-як, бозна-де
3. Питання самоперевірки знань (посібник, ст.8)
4. Вправи і завдання за темою «Прислівник», ст.9 №4, 5, 6, 8.
V. Підсумок опрацьованого матеріалу:
- Що нового дізналися про правопис прислівників?
- Як розрізняти прислівники та однозвучні слова?

11. - Які форми роботи було застосовано? Які з них є найефективнішими?
VI. Завдання для самостійного опрацювання:
- тести – ст.10-12, підготувати словниковий диктант для студентів на 40 слів (правопис
прислівників)
Конспект заняття з української мови (IIIкурс)
Тема: Ступені порівняння якісних прислівників. Утворення прислівникв. Перехід інших частин
мови у прислівники. Вживання прислівників у ролі службових слів.
Мета: Визначити ступені порівняння прислівників, принципи і способи їх утворення. Засвоїти
правила переходу інших частин мови у таблиці, та вживання прислівників у ролі службових слів.
Розширити знання про стилістичну роль прислівників у реченні.
Обладнання: БМК, картки-завдання, алгоритм, тести.
Література: 1. Дудик П.С. Українська мова, ч.1. – К.: - ВШ. - 1988, - 340с.
2. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. – К.: ВШ. – 1993, - 420с.
3. Вихованець І.Р. Граматика української мови. – К.: ВШ. – 1982, - 324с.
Хід заняття
I. Актуалізація опрних знань, умінь, навичок.
Перевірка д/з
1. Н/д – захист таблички-саморобки «Ступені порівняння прислівників».
2. Н/д – табличка «Способи творення прислівників».
3. Зв’язна розповідь «Прислівник як самостйна ч.м. Розряди прислівників».
4. Наголос у прислівниках.
II.Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети заняття.
1.Картки самоконтролю за темою «Прислівник».
2.БМК «Розряди прислівників».
3.Робота за підручником. Перехід інших частин мови у прислівники.
Адвербіалізація.
4.с.337 – скласти алгоритм. Останній абзац – записати приклади.
III.Тренувальні вправи.
1.Утворити вищий ступінь порівнянн прислівників: дбайливо, багато, гарно,
шумно, надзвичайно, казково, надмірно.
2.Згрупувати прислівники-синоніми: завжди, швидко, раптом, спокійно, таємно,
зненацька, повсякчас, раптово, тихо, уперто, враз, несподівано, спокійно, завзято,
вічно, хутко, наполегливо, незабаром, потай.
3.Скласти словосполучення, добираючи прислівники: ходити, говорити,
поводитись, одягатись, передавати.
4.Скласти речення з прислівниками:
Ніколи Ніколи
↓ ↓
Ні в який час нема часу
Нікуди нікуди
↓ ↓
Нема куди ні в яке місце
5. Скласти словосполучення; речення:
Нарівні на рівні
Навіки на віки
Вперше в перше
Востаннє в останнє

12. 6. Розібрати за будовою: занадто, начисто, вперше, востаннє, безвісти, навіки,
залюбки, звечора, зліва, напоготові, нарівні.
IV.Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда: - Які види робіт виконали під час заняття?
- Яку роль відіграє наголос у прислівниках?
- Як утворюються ступені порівняння прислівників?
2. Словничок «И – І у прислівниках»: мовчки, навкруги, по-людськи, пішки, по-вовчи, по-
заячи, почасти, восени, безвісти; але: тричі, двічі, вночі.
V.Завдання для самостійного опрацювання: підготувати індивідуальні творчі завдання пошуково-
дослідницького характеру за темою.
Способи творення прислівників
Від прикметників:
^ ^
О; Е Н.в. короткого прикметника
¬ ^ ^
По + -ому, -и Д.в. відносного прикметника
¬ + прикметник з+далека, в+ручну
Від іменників:
Прийменниковий Безприйменниковий
↓ ↓
- від Р.в. – зверху, зранку від Р.в. – вчора, сторчака
- від З.в. – вбік, вгору від О.в. – бігом, ранком
- від М.в. – вгорі, надалі
Від числівників (небагато):
^ ^ ^
чі – двічі, тричі
¬ за, у, в, по – удвох, по-перше
Від займенників: де, як, там, тут, коли, нікуди
Від дієслів:
¬ досхочу, всупереч
^ хвилююче, захоплююче
¬ + ^ навшпиньки
Прислівники і прислівникові сполучення
Пишуться разом
прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником:

13. безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки,
відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам'ятку, впень, вперед, впереміш, вплав,
вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозкид, врозліт, врозсип, врозтіч,
вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому,
докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, зарані,
засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання,
зрештою, зроду, зсередини, набік, набір, наверх, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз,
навіки, навіч, нагору (але: на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад,
нахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, напам'ять, наперебій, напереваги,
наперед, наперекір, напереріз, на-півдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті,
напочатку, наприклад, напровесні, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, на-
силу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі,
опліч, підряд, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині,
почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку,
узнаки, украй, укупі, улад, улітку, униз, уночі, уперед, уплав, уплач, упоперек, угору, уранці, урешті,
урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, уряд, усередині, услід, усмак, ушир.
Окремо пишуться
прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, в яких іменник
зберігає своє лексичне значення і граматичну форму, а між прийменником та
іменником можна вставити означуване слово:
без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру,
без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в
нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до
загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до
останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку,
до смерті, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, за рахунок, за світла, з болю, з-за
кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну, на вибір,
на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло,
на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на
руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на
шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі,
по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості,
у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба.
Відрізняйте прислівники з префіксами від сполучень прийменників з іменниками
повернути вбік — ударити в бік
спочатку було весело — з початку концерту пройшло 15 хвилин
вивчити вірш напам'ять — подарувати фото на пам'ять
назустріч вибігла дівчина — на зустріч з однокурсниками з'іхались всі
вперше ми зустрілись навесні — з дороги звернули в перше село
сонце світило високо вгорі — в горі знайшли печеру
насилу дійшли додому — ми покладалися на силу захисника
якось воно буде — як ось і Марко на поріг
виконали завдання наполовину — розраховували на половину прибутків
Конспект заняття з української мови (III курс)
Тема: Практичне засвоєння правопису прислівників. Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір за
ілюстрацією.

14. Мета: Шляхом самостійного укладання таблиці правопису прислівників за карткою планшетом,
виконаня тренувальних вправ засвоїти правила правопису прислівників, їх наголошування.
Виробляти навички добирати синоніми, антоніми, вміння користуватися фразеологізмами, до
складу яких входять прислівники. Вчити усно складати зв’язний текст за ілюстрацією, виконуючи
певні граматичні завдання.
Тип заняття: практичне з елеметами самостійної роботи.
Обладнання: картка-планшет, картка-ілюстрація «Зима», БМК, презентація.
Література: 1. І.О.Ладоня Українська мова: навч. Посіб. – 2-ге вид. – К.: ВШ, 2001. – 158с.
2. Олійник О. Українська мова: підруч. 10-11кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 2002. – 448с.
3. Українська мова: підруч. 10-11 кл./О.М.Біляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський,
Г.Т.Шелехова. – К.: О.Освіта, 2004. – 384с.
4. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352с.
5. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: ВШ, 1982. – 346с.
Хід заняття
I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1. Н/д –робота за карткою. Утворити ступені порівняння прислівників, розібрати за
будовою: дорого, ясно, пізно, низько
2. Визначити спосіб творення прислівників: день у день, навкруги, втретє, по-нашому.
3. З’ясувати явище адвербіалізації:
всередині в середині
вдень в день
по-старому по старому
скласти з ними речення
4. Дібрати синоніми, визначити спосіб їх творення: обома руками – обіруч, завжди - ,
навзнак, прожогом, стишеним голосом, фамільярно, насильно, з прадавнини, минулого
року, замість того
5. Захист проекту «Сторінка підручника для учнів З класу» - використання презентації
6. Захист проекту «Сторінка підручника для студентів» - використання тренувальних
вправ.
II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети заняття.
1. Робота за табличками «Правопис прислівників».
2. Тренувальні вправи за карткою-планшетом.
III. Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір за ілюстрацією «Зима» з використанням
прислівників-епітетів, прислівників-синонімів, антонімів.
1. Захисти творчих робіт «Словничок прислівників-синонімів», прислівники-епітети,
прислівники-антоніми.
2. План опису ілюстрації, вимоги до послідовного логічного викладу.
3. Гра-естафета «Продовжи думку» - опис ілюстрації.
4. Усні твори-описи, їх аналіз та оцінювання.
IV. Словниковий диктант з коментуванням.
Помалу, по-новому, вдвоє, по-перше, начетверо, здавна, напам’ять, з року в рік, з
дня на день, нізвідки, попідвіконню, хтозна-куди, будь-як, уп’ятеро, де-не-де,пліч-о-
пліч, поки що.
Розбір прислівників за схемою.
V. Узагальнення вивченого матеріалу.
- Які види робіт використано на занятті?
- Чий захист проекту був переконливим? Що дає цей вид роботи?
- Зясуйте явище адвербіалізації. В чому причина виникнення цього явища?
- Особливості наголосу у прислівниках.
- Захист карток БМК, складених студентами (розряд, правопис, прислівник чи
сполучне слово).

15. VI. Завдання для самостійного опрацювання.
Підготуватись до науково-практичного заняття-конференції за темою «Прислівник».
Написати твір-опис улюбленого куточка нашого міста (з використанням фото).
Конспект науково-практичного заняття-конференції з української мови (III курс)
Тема: Прислівник як незмінювана частина мови. Граматико-синтаксичні особливості прислівника,
його вивчення у початковій школі .
Мета: Систематизувати й поглибити знання студентів про прислівник як самостійну незмінювану
частину мови; формувати й розвивати навички науково-дослідницької роботи з мови; виробляти
навички диференційованого підходу до вивчення теми «Прислівник» у початкових класах;
виховувати інтерес до орфографії української мови.
Обладнання: мультимедійна дошка, виставка творчих набутків студентів – сторінки підручників
для учнів початкової школи та студентів педучилища, картки самостійної роботи, тести, статті-
дослідження використання прислівників у художній літературі та у фольклорі, слайди, презентації.
Тип заняття: бінарне заняття-конференція із сучасної української мови та методики викладаня
української мови.
Література: 1. І.О.Ладоня Українська мова: навч. Посіб. – 2-ге вид. – К.: ВШ, 2001. – 158с.
2. Олійник О. Українська мова: підруч. 10-11кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 2002. – 448с.
3. Українська мова: підруч. 10-11 кл./О.М.Біляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський,
Г.Т.Шелехова. – К.: О.Освіта, 2004. – 384с.
4. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352с.
5. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: ВШ, 1982. – 346с.
Хід заняття-конференції
I. Мотивація навчальної діяльності студентів.
II. Теоретична інформація – Філологи:
1. Робота за дошкою:
- Табличка «Ступені порівняння якісних прислівників», її захист, аргументація
доцільності використання під час виконання практичних завдань.
- Табличка-алгоритм «Розрізняй прислівник і словосполучення», приклади.
2. Усні відповіді:
- Прислівник як самостійна незмінювана частина мови.
- Синтаксична роль прислівників у реченні.
- Особливості правопису прислівників (використання презентації).
3. Перевірка роботи за дошкою. Перехресні взаємопитання за темою.
III. Лінгвісти-дослідники:
1. Захист укладених словників – прислівників-синонімів, прислівників-антонімів,
прислівників-епітетів.
2. Наголос у прислівниках – (захист таблички для кабінета).
3. Морфемний словник – поділ прислівників на морфеми (захист таблички для
кабінета).
4. Двомовні фразеологічні словники з використанням прислівників (презентація).
IV. Методисти-практики:
1. Аналіз програми початкових класів за темою «Прислівник» (презентація).
2. Захист сторінки підручника для учнів початкової школи (з використанням
рольової ігри – індивідуальна картка завдання, картка самостійної роботи,
картка БМК, тести)

16. 3. Робочі матеріали до виконання твору-опису за ілюстрацією (презентація з
використанням ілюстрації, плану бесіди за ілюстрацією, словникова робота,
уривки з поезії та прози тощо).
4. Конкурс казок про слова-волелюби.
V. Літературні дослідження:
1. Використання прислівників у приказках, прислів’ях, казках.
2. Поглиблення знань з дитячої літератури – Використання прислівників у творах
Т.Шевченка (С.Руданського) у творах для дітей.
VI. Прислівники у діловому мовленні, науковій літературі:
1. Як правильно сказати? (поради щодо вживання прислівників) – презентація.
2. Як правильно зробити переклад з російської? (захист словника перекладу
словосполучень із прислівниками).
VII. Спостереження експертів:
- підсумок-оцінка прислівникових словників;
- визначення переможця презентації;
- тести для студентів З курсу (з використанням комп’ютера).
VIII. Завдання для самостійного опрацювання: написати звіт про заняття-конференцію за темою
«Прислівник».
Вправи і завдання за темою «Прислівник»
1.Від поданих слів утворити нові можливі форми ступенів порівняння.
Рішуче, глибоко, грамотно, гарно.
2. Від поданих прислівників утворіть усі можливі форми вищого і найвищого ступенів
порівняння.
Високо, вузько, багато, дорого, гарно, далеко, погано, урочисто.
3. Враховуючи значення прислівників, розподіліть їх за розрядами і запишіть.
Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо, доверху, сумно, напам’ять,
донизу, звисока, холодно, тонко, просто, праворуч, по-батьківськи, тепло, високо, коли-небудь,
згарячу, день у день, втроє, дуже, надзвичайно, щороку, тепер.
4. Від поданих слів утворіть прислівники, поясніть спосіб творення.
Легкий, веселий, три, ясний, новий, троє, чистий, четверо, пильний, хатній, старий, широкий,
беззмінний, упевнений.
5. Прочитайте речення. Випишіть прислівники, розподіливши їх за розрядами.
1. Блідо горять радіолампи. 2. Розкладено вогнище, пахне чабанською пашею, всюди людно,
шумливо. 3. Осіннє сонце по-літньому блискає. 4. Тут було затишно, прохолодно, приспаті липи
звісили гілля до самих вікон старих будинків… Хлопці зітхнули вільніше, та ненадовго. 5. Тільки
море хлюпотілося ласкаво та камінці журкотіли по – домашньому. 6. Їм я ягідки червоні,
зсередини жовті.
6. Від поданих прислівників утворіть здрібніло-пестливі прислівникові форми. З’ясуйте, від яких
прислівників можливе утворення таких форм.
Глибоко, мало, близько, високо, далеко, помалу, часто, трохи, осьде, чисто, тут, зелено,
вогко.
7. Замініть словосполучення прислівниками, пояснивши їх утворення і правопис.

17. З далеких країн, з певним наміром, дуже розсердившись, французькою мовою, кожної суботи,
кожного літа, у два рази, в усіх місцях, не поміркувавши, останнім разом, у десять разів.
8. Спишіть текст, ставлячи замість питань потрібні за змістом прислівники.
Наталя (як?) … любила свою маму. Ось і (коли?) … вона (як?) … читає книгу, а мама сидить
(де?) … , думає щось своє, час від часу (як?) … зітхає. Це ж, мабуть, завдала вона болю мамі тим,
що побігала в лісі (як довго?) … . На хвилину відірвала погляд від книги, (як?) … глянула на матір.
Наталя (як?) … поцілувала маму в щоку, (коли?) … у другу, припала голівкою до її колін.
Шершавою рукою мати (як?) … гладила її м’яке, як льон, пишне волосся. Наталя (як?) заплющила
повіки.
Для довідок: ніжно, допізна, рвучко, уважно, потім, допитливо, зараз, поруч, повільно, глибоко.
9. Згрупуйте прислівники-синоніми і запишіть їх.
Завжди, швидко, спокійно, таємно, зненацька, раптом, повсякчас, раптово, тихо, уперто,
враз, несподівано, стійко, завзято, вічно, наполегливо, хутко, незабаром, потай.
10. Прочитайте, випишіть прислівники разом із словами, до яких вони відносяться. Поясніть спосіб
творення прислівників.
Шумлять, хвилюються жита. Поглянь – пшениця стигла, золота додолу хилить колос.
(Н.Забіла). Виноград на зігнутих гілках гостинно простягає свої солодкі грона. (Н.Рибак). У
погожому вечірньому небі тут справді з’являються міріади зірок, а найбільші серед них сяють
так, наче невпинно наближаються, наче ось-ось мають упасти на землю. (О.Лупій).
11. Спишіть і виділіть префікси і суфікси в поданих прислівниках. Поясніть спосіб творення.
По-святковому одягнені; ставитися по-батьківськи; приїхали здалеку; повернути вліво;
написати багато – багато; пересуватися ледве – ледве.
12. Утворіть прислівники від поданих слів, використовуючи префікси і суфікси, подані у дужках.
Зразок. Третій (в, є) – втретє; український (по, и) – по-українськи.
Перший (в, е), весна(на, і), справжній (по, ому), тихесенько (по, у), тихо (с, а), німецький (по,
ому), козацький (по, и), чистий (на,о), молодий (за, у), гарячий (з, у), наш (по, ому), твій (по, єму).
13. Утворіть прислівники за допомогою суфіксів –о, -в. Поставте знак наголосу.
Тихий, далекий, чистий, ясний, сильний, байдужий, повільний, просторий, швидкий, прямий,
простий, поганий, тимчасовий, солодкий, стурбований, сухий, темний, довгий.
Сторінка підручника за темою «Прислівник» для студентів III курсу
1.Запишіть прислівники у дві колонки (означальні та обставинні):
надзвичайно, зопалу, міцно, навмисно, щохвилини, нині, добре, вдень, так, досить, тричі,
дорогою, погано, красно, здавна, туди, вщерть, багато, змолоду, допізна.
2.Утворіть вищий ступінь порівняння від даних прислівників:
голосно, гарно, дуже, глибоко, низько, повільно, весело, тепло, надзвичайно, погано.
3. Складіть таблицю утворення прислівників.
4. Виберіть з газет чи художніх творів речення з прислівниками, співзвучними з ними словами і
запишіть.
5. Придумайте і запишіть речення, в яких прислівники втратили своє лексичне значення і
вживаються у ролі прийменників; часток; сполучників.

18. 6. Розкрийте дужки. Поясніть правопис прислівників.
(Без)права, ні(за)що, (по)совісті, (на)ходу, (на)жаль, (до)дому, (не)стерпно, (на)приклад,
(без)перестанку, (на)зло, (під)силу, (у)вись, (у)поміч, (на)щастя, (з)болю, (з)року, (в)рік,
(з)нову, (в)край, (під)час, (в)основному, (в)цілому, (зав)більшки, (до)діла, сам(на)сам,
ні(за)що, (по)вовчі, тільки(но), (що)хвилини, (не) даремно, зроду(віку), пліч(о)пліч.
7. Складіть і запишіть текст-опис природи із вживанням прислівників, визначте їх розряд, ступінь
порівняння та синтаксичну роль.
Картка самостійної роботи з теми «Прислівник» для студентів III курсу
1.З поданих слів утвори прислівники, познач їх спосіб утворення.
Красивий, два, сумний, цікавий, четверо, старий, близький, ранок, високий, далеко,
рішучий, приємний, вечір, щоденний.
2.Утворіть від поданих прислівників всі можливі ступені порівняння.
Швидко, гарно, високо, близько, погано, тонко, широко, дуже.
3.Розкрий дужки, поясни написання прислівників.
(По)українськии, (по)нашому, хтозна(де), (по)перше, (без)кінця, (без)ладу, (без)сумніву,
(на)бігу, (на) самоті, (під)час, (на)двоє, (як)слід, (тихо)(тихо), (далеко)(далеко), (будь)
(що)(будь), (як)(не)(як), (то)(то), (в)останнє, (в)ручну, (з)далека, (на)рівні, (в)двоє,
(с)першу.
4.Розподіли прислівники за розрядами .
Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо, холодно, тонко, по-
батьківськи, тепло, праворуч, високо, по-розумному, день у день, тепер, вдвоє, гарно,
щороку, доверху, донизу, сумлінно, багато, замолоду, дорогою, літом, навмисно.
5.Зі словами по-моєму, в цілому, на щастя складіть і запишіть речення.
6.Змініть словосполучення прислівниками, пояснивши їх утворення і правопис.
З далеких країн, з певним наміром, дуже розсердившись, французькою мовою, кожної
суботи, кожного літа, у два рази, в усіх місцях, не поміркувавши, останнім разом, у
десять разів.
7.Чи знаєте ви прислів’я ?
1)Якому російському прислів’ю відповідає українське кому пироги й млинці, а кому гулі та синці?
2)Які українські прислів’я і приказки відповідають російському двум смертям не бывать, а одной
не миновать?
3)які прислів’я і приказки виражають значення «хто має потребу в чомусь, кого щось найбільше
хвилює, той про те й говорить»?
4)Назвіть прислів’я, що його С. Руданський перефразував в останній строфі співомовки «Циган з
хріном»: Плачте, очі навісні, щоб повилізали!.. Таж бачили самі, що ви купували!..
Відповіді. 1. Кому пироги и пышки, кому синяки и шишки. 2. Одної смерті не минеш, другої не
буде; більше разу не вмреш; двом смертям не бути, а одної не минути; раз мати породила, раз і
гинути; раз козі смерть. 3. Кому що, а курці просо; голодній курці просо на думці; голодній кумі
хліб на умі; рудій лисиці усе курчатко сниться. 4. Бачили, очі, що купували, - їжте, хоч
повилазьте.

19. Тести за темою «Прислівник»
(для студентів III курсу)
1. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
1 а. по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так
2 б. з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи
3 в. мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині
4 г. десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли
5 д. по/двоє, по/друге, по/третє, по/сучасному
2. Через дефіс пишуться всі слова в рядку
1 а. пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині
2 б. на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь
3 в. віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли
4 г. ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як
5 д. більш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь
3. Разом треба писати всі прислівники рядка
1 а. без/вісти, в/серйоз, до/речі, на/вскіс
2 б. у/розтіч, від/давна, без/перестанку, у/брід
3 в. за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець
4 г. по/двоє, по/декуди, на/весні, у/досвіта
5 д. с/піднизу, на/прокат, на/жаль, в/суціль
4. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку
1 а. вряди/годи, любо/дорого, раз/у/раз, коли/не/коли
2 б. хтозна/коли, пліч/о/пліч, по/літньому, навік/віки
3 в. по/батьківськи, крок/за/кроком, часто/густо, з давніх/давен
4 г. по/сусідськи, по/одинці, де/не/де, сяк/так
5 д. зроду /віку, як/не/як, кінець/кінцем, довго/довго
5. Правильно записано всі прислівники рядка
1 а. по сусідськи, удвох, з гори, на диво
2 б. віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби
3 в. десь-інде, підчас, допобачення, сповна
4 г. з роду-віку, на щастя, на виворіт, здалека
6.Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишемо з однією літерою Н
А. спокійн/о, безладн/о, відмін/о, таємн/о
Б. доречн/о, замріян/о, сонячн/о, активн/о
в. віддан/о, впевнен/о, шален/о, старан/о
г. зелен/о, гуман/о, плутан/о, багрян/о
д. акуратн/о, священ/о, безжурн/о, безладн/о
7.Виділіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з і в кінці
А. двіч-, поноч-, заран-, почаст-
Б. нехотяч-, щоноч-, по-заяч-, трич-
В. опівдн-, уранц-, напохваті-, довол-
Г. повол-, наспод-, звідк-, надвор-
Д. завбільшки-, заоч-, по-латин-, по-козацьк-
7. виділіть рядки, у яких усі слова – прислівники вищого ступеня порівняння
а. краще, вище, радісніше, добріше

20. б. гарно, високо, радісно, добре
в. ніжно, що якнайкраще, абияк, переможно
г. по-королівськи, сильно, веселісінько, поважно
д. тепліше, яскравіше, куди яскравіше, ще вимогливіше, трохи наполегливіше
е. значно тепліше, куди яскравіше, ще вимогливіше, трохи наполегливіше
є. якнайтепліше, найяскравіше, щоякнайвимогливіше, щонайкраще
8. У якому з поданих речень вжито рислівник причини дії
А. Море – надзвичайного кольору, далеко краще тут, ніж у Криму
Б. Поневолі в самотині, не виходячи, сиджу (П.Грабовський)
В. Книжку не можна читати похапцем, абияк (П.Перебійніс)
Г. Високо вгорі пролітає ескадрилья літаків (Ю.Яновський)
Д. Море спить… Високо здіймає груди, схропує сонно, ліниво (Ю.Збанацький)
Е. Під тином півень, біля хати, знічев’я смітник розгрібав (Л.Глібов)
Є. Лежить Семен горілиць у високій траві (С.Васильченко)
Вивчення теми „Прислівник” у початкових класах
Молодші школярі пропедевтично вивчають прислівник ще в букварний період навчання
грамоти, аналізуючи речення за запитаннями вчителя, читаючи колонки слів, поповнюючи речення
словами-відповідями на запитання куди? як? коли? де? звідки?, якщо зміст навчання (на окремих
сторінках Букваря) дозволяє використовувати ці прийоми.
Учні 2-3-х класів, як правило, у роботі над будь-якою виучуваною темою досить часто
оперують прислівниками. Наприклад, поєднуючи слова в реченні за допомогою питань,
добираючи споріднені слова для визначення кореня тощо.
З прислівником як частиною мови школярі ознайомлюються лише в 4-му класі. Вони
дістають перше уявлення про особливості прислівників як частини мови, вчаться відрізняти
прислівники від інших частин мови, збагачують активний словник лексикою на позначення ознак
дії, самостійно вводять їх у речення, практично засвоюють правопис найуживаніших прислівників,
спостерігають за роллю прислівників у тексті, вибирають з поданих прислівників ті, що найбільше
відповідають меті та типу висловлювання. Під час роботи над цією частиною мови учитель
повинен виробити в дітей практичні вміння та навички використовувати прислівники в усному та
писемному зв'язному мовленні, правильно їх писати, свідомо аналізувати, бачити різницю у
правописі прийменників з іменниками та прислівників:
вранці — вранці (рано — в новім ранці).
Учні повинні запам'ятати питання, на які відповідає прислівник (де? коли? куди? звідки?
як?), знати, що прислівники не змінюються і в реченні вступають у синтаксичний зв'язок передусім
з дієсловами: Радісно (як?) заіскрилися зеленкуваті очі у Марії. — Радісний (який?) настрій був у
Марії.
Під час виконання тренувальних вправ, слід виконувати завдання складання речень із
прислівниками, добір належних прислівників до пропонованих учителем дієслів; добір із дужок
тих прислівників, які найбільше відповідають мовленнєвій ситуації; добір синонімів та антонімів,
складання з ними речень або поширення пропонованих учителем: побудову речень з однорідними
прислівниками; складання власних ділових, художніх, наукових текстів з використанням у них
прислівників.
У ході виконання вправ школярі мають усвідомити, що прислівники використовуються у
художніх, наукових, ділових текстах. Причому в художніх висловлюваннях вони надають більшої
образності, виразності, емоційності. У ділових же і наукових текстах за допомогою цієї частини
мови можна більш точно передати ту чи іншу інформацію.
Під час виконання вправ необхідно забезпечити більш ґрунтовне засвоєння учнями
теоретичних відомостей про прислівник. З цією метою пропонуються вправи на вилучення із

21. тексту дієслів і залежних від них прислівників, на встановлення зв'язків між дієсловами та
прислівниками, на добір до дієслів необхідних за значенням прислівників, на утворення
прислівників від інших частин мови.
Поширення прислівниками речень або тексту, що учні також виконують вправи не є
однією з передумов формування у школярів поняття про однорідні члени речення, виражені
прислівниками. Крім того, вправи на поширення речень служать засобом усвідомлення учнями
функції прислівників у мовленні — забезпечити точнішу, інформативнішу сутність
висловлювання, надати йому виразнішого стилістичного забарвлення. Такі вправи є складовою
частиною системи підготовки до побудови власних зв'язних висловлювань. Виконання творчих
вправ слід поєднувати з завданнями на закріплення теоретичних відомостей про прислівник.
Отже, вся система роботи над прислівником має бути спрямована на усвідомлення учнями
особливостей цієї частини мови та на розвиток умінь користуватися прислівниками залежно від
ситуації спілкування.
Список використаних джерел
1. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Поч.шк., 2006. – 432 с.
2. Творчі завдання для учнів початкових класів. – X.: Видав, гр. «Основа», 2004.– 96 с.
Вивчення прислівника у IVкласі
(з досвіду роботи вчителя початкових класів ЗОШ №12 м.Красноармійська Уварової І.В.)
Підготувала студентка 4 курсу Цибуліна О.
Учні знайомляться з прислівником як з частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають
перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники
в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично
засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників.
Завдання вчителя під час формування поняття "прислівник" полягає в тому, щоб:
- досягти практичного усвідомлення прислівника як лексико-граматичної групи слів;
- навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;
- формувати вміння вживати цю групу слів у практиці усному і писемного мовлення;
- домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп
прислівників, передбачених програмою.
Формування граматичного поняття "прислівник" Уварова і.В. починає з виявлення в цій
частині мови трьох ознак: питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв'язок з
дієсловами.
Учні роблять висновок, що є слова, які показують ознаку дій і є незмінними.
У ході методичної роботи розширюється уявлення дітей про прислівник. Внаслідок виділення
прислівників у тексті чи окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й
на запитання де? куди? коли?, які ставляться від дієслова, у реченні є другорядними іменами.
Вправи на вивчення теми "Прислівник"
Для закріплення одержаних відомостей про прислівник Уварова І.В. виконує з учнями різні
тренувальні вправи, такі як:
- виписування з тексту дієслів з прислівниками (на які запитання відповідають виписані
прислівники?);
- утворення від іменників однокореневих прикметників, а потім прислівників (усно складіть з
ними реченнячи словосполучення);
- замініть однокореневими прислівниками слова, подані в дужках (веселий, радісний) і под.
1. Гра "Спіймай прислівник".
Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, Плескають у долоні.
Виграє той, найменше помилитиметься.

22. Для гри можна використати такі речення:
1. Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком
вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі
він кував дивовижні ключі.
2. Гра "Хто швидше"?
Учитель пропонує написати п'ять прислівників, що відповідають на питання як? і п'ять
прислівників, що відповідають на питання коли?
Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.
Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.
3. Гра "Допиши прислівник, протилежний за значенням."
Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні
за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато,
сьогодні-завтра.
Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.
4. Гра "Лото прислівник".
Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. цІ
прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і запитує з ним речення.
На картках можуть бути такі речення:
1. Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав
горобець (навпростець).
2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато)
шкідливих комах винищують шпаки.
3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько)
опустився снопові на спину.
5. Загадки-жарти.
1. Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (зараз)
2. В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз).
3. Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно).
4. Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).
Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не тільки розвиткові мовлення дітей, а
й закріпленню в них навичок у розпізнаванні і правильному написанні прислівників.
Українська мова, IV клас
Тема:Повторення вивченого про прислівник
Мета: повторити і закріпити відомості про
прислівник; формувати вміння визначати в реченні прислівники,
їх ознаки; розвивати діалогічне мовлення; виховувати почуття любові до природи рідного краю
Тип уроку: закріплення знань і вмінь
Форма уроку: урок - мовний журнал, з використанням комп’ютерних технологій
Обладнання: підручник, схеми, картки, комп’ютер, додатковий матеріал
Девіз уроку: Квіти – окраса життя
Хід уроку
І. Організація уроку
Слово вчителя
День добрий, друзі, ще один урок
До вас прийшов за розкладом сьогодні.
Отож озбройтесь книгою й пером,
Щоб упірнуть у мовну нам безодню.

23. ІІ. Мовна розминка
Голосних акордів звуки
І любов наша хай линуть,
Ми прославим в нім навіки
Нашу славну Україну.
а) Бесіда з учнями:
- Про що цей вірш?
- Пояснити орфограми, пунктограми.
- Зробити звуковий запис слів – Україну, линуть
ІІІ. Мотивація 1. Відгадайте загадку
Чим від інших я відмінний,
Тим, що є я сам незмінний.
Розібратись як детально,
Моє значення загальне –
Це найперш ознака дії:
Швидко їде, тихо мріє.
Чи ознака ще ознаки:
Дуже добре, надто м’яко.
А чи ознака предмета.
А скажу Вам тут дослідно –
Називаюсь я ……прислівник.
- Яка це частина мови?
2. Діти, сьогодні у вас велика радість. Ми закінчили вивчати тему: «Прислівник».
IV. Оголошення теми, мети уроку
1. Демонстрація теми, мети, девізу уроку на комп’ютері .
2. Урок проведемо під девізом «Квіти – окраса життя» у формі мовного журналу.
Сьогодні на уроці ми закріпимо знання з теми: «Прислівник», здійснивши дослідницьку роботу
(створення мовного журналу) -
Розповідь про створення першого журналу.
- До речі, перший український журнал «Основа» почав виходити у 1861 році в Петербурзі. Серед
його авторів були найвідоміші українські письменники та вчені – Т.Шевченко, С.Руданський,
Л.Глібов, М.Костомаров. У часописі друкувалися літературні твори, історичні розвідки, статті з
питань етнографії, фольклору, розповіді про українську культуру, мистецтво, освіту. Часопис
відстоював ідею навчання рідною мовою, закликав видавати більше книг населенню України. Але
«Основа» проіснувала недовго через брак коштів. Пізніше, через 20 років, з’являється видання про
проблеми української історії та культури «Киевская старина». Цей журнал виходив у 1882-1906 рр.
Наш мовний журнал присвячений незмінній частині мови – «Прислівник».
V. Актуалізація знань і вмінь
Перша сторінка – «Теоретична»
- Чим прислівник відрізняється від інших частин мови?
- На які групи за значенням поділяється прислівник?
- Що означає прислівник?
- Від яких прислівників утворюється ступінь порівняння?
- Скільки букв -н- пишеться у прислівниках?
Отже, правила нам треба ці пам’ятати і на практиці вживати.
Друга сторінка – «Тренувальна»
1. Записати речення, знайти прислівники, визначити їх розряди
а) Розкішно пахне матіола, ця нічна, непомітна навіть удень квітка.
б) Де-не-де озветься пташка несміло.