СТЕПЕНЕВІ, ПОКАЗНИКОВІ, ЛОГАРИФМІЧНІ, ТРИГОНОМЕТРИЧНІ
ВИРАЗИ ТА ЇХНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ
Степеневі вирази та їхні перетворення
Степеневими є вирази, які містять степені зі сталим показником і змінною
основою.
Запис такого степеня: xn
, x – змінна, n – стала.
Степеневі вирази перетворюють, використовуючи властивості степеня.
Види степенів:
• степінь з натуральним показником: 43421
разівn
n
xxxxx ⋅⋅⋅⋅= ... ;
• степінь з цілим показником: 43421
разівn
n
xxxxx ⋅⋅⋅⋅= ... , x0
= 1 або n
n
x
x
1
=−
;
• степінь з раціональним показником: n mn
m
xx = .
Основні властивості степеня:
1. xn
⋅xm
= xn+m
2. mn
m
n
mn
x
x
x
xx −
==:
3. ( ) mnmn
xx ⋅
=
4. ( ) nnn
yxyx ⋅=⋅
5. n
nn
y
x
y
x
=





6. n
n
x
x
1
=−
7. x0
= 1
8. x1
= x
9. 0n
= 0, n > 0
Показникові вирази та їхні перетворення
Показниковими є вирази, які містять степені зі сталою основою і змінним
показником.
Запис такого степеня: ах
, а – стала, х – змінна.
Показникові вирази перетворюють, використовуючи основні показникові
тотожності.
Основні показникові тотожності:
1. ܽ௫ା௬
= ܽ௫
∙ ܽ௬
;
2. ܽ௫ି௬
= ܽ௫
: ܽ௬
=
௔ೣ
௔೤
;
3. 	ܽ௫௬
= ሺܽ௫ሻ௬
= ሺܽ௬ሻ௫
;
4. 	ܽ௫
∙ ܾ௫
= ሺܾܽሻ௫
;
5. 	
௔ೣ
௕ೣ
= ቀ
௔
௕
ቁ
௫
; ܾ ≠ 0;
6. 	ܽ଴
= 1; 		ܽ ≠ 0;
7. 	ܽଵ
= ܽ;		ܽି௡
=
ଵ
௔೙
; 		ܽ ≠ 0;
8. 	ܽ
೘
೙ = √ܽ௠೙
; 			ܽ > 0.
Логарифмічні вирази та їхні перетворення
Логарифмічними є вирази які містять логарифми.
Види логарифмів:
• звичайний логарифм log௔ ‫;ݔ‬
• десятковий логарифм lg ‫;ݔ‬
• натуральний логарифм ln ‫.ݔ‬
Логарифмічні вирази перетворюють, використовуючи властивості логарифмів.
Основні властивості логарифмів:
1) )0,0(loglog)(log >>+= qpqppq aaa
2) )0,0(logloglog >>−= qpqp
q
p
aaa
3) ),0(loglog Rppp aa ∈>= γγγ
4) )0,0(loglog >≠= ppp aa
β
β
γγ
β
Наслідки:
4*) якщо βγ = , то pp aa
loglog =γ
γ
4**) якщо 1=γ , то pp aa
log
1
log
β
β =
5) )1,0,0(
log
log
log ≠>>= qqp
q
p
p
a
a
q
Наслідок:
5*) якщо а = р, то
q
p
p
q
log
1
log =
6) )1,0,0,0(loglog
≠>>>= bbacca ac bb
Логарифм числа за основою 10 називається десятковим.
Запис: xx 10loglg =
Логарифм числа за основою е називається натуральним.
Запис: xx elogln = ...71828,2=e
Логарифм нуля і від′ємних чисел не існує, оскільки рівняння ах
= 0 і нерівність
ах
< 0 при а > 0 не мають розв′язків.
Логарифмування – це знаходження логарифму деякого виразу за певною основою.
Потенціювання – це перетворення, за допомогою якого за даним логарифмом
числа визначають саме число.
Обчислення логарифмів:
• будь-яке число а > 0 має тільки один логарифм;
• від′ємні числа і нуль логарифму не мають;
• логарифм одиниці дорівнює нулю: 01log =a ;
• логарифм основи дорівнює одиниці: 1log =aa .
Тригонометричні вирази та їхні перетворення
Тригонометричними є вирази, які містять тригонометричні функції.
Тригонометричні вирази перетворюють, використовуючи відповідні
тригонометричні формули.
Тригонометричні формули:
Основна тригонометрична тотожність: sin2
α + cos2
α = 1
Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу:
α
α
α
cos
sin
=tg , cos α ≠ 0
α
α
α
sin
cos
=ctg , sin α ≠ 0
1=⋅ αα ctgtg
α
α
tg
ctg
1
=
α
α
ctg
tg
1
=
α
α 2
2
cos
1
1 =+ tg
α
α 2
sin
1
1 =+ ctg
Формули зведення
Градусна міра кута Радіанна міра кута
α
90о
± α
180о
± α
270о
± α
360о
± α
α
π/2 ± α
π ± α
3π/2 ± α
2π ± α
Формули зведення – це формули перетворення тригонометричних функцій кутів
(90о
± α), (180о
± α), (270о
± α), (360о
± α) у тригонометричні функції гострого кута α.
Правило зведення:
- У правій частині рівності ставиться той знак, який має тригонометрична
функція, що зводиться;
- При зведенні тригонометричних функцій кутів (180о
± α), (360о
± α) їх назви не
змінюються, а кутів (90о
± α), (270о
± α) назви функцій змінюються: синус на
косинус, косинус на синус, тангенс на котангенс, котангенс на тангенс.
Формули зведення
sin (90о
– α) = cos α
sin (90о
+ α) = cos α
cos (90о
– α) = sin α
cos (90о
+ α) = –sin α
tg (90о
– α) = ctg α
tg (90о
+ α) = –ctg α
ctg (90о
– α) = tg α
ctg (90о
+ α) = –tg α
sin (180о
– α) = sin α
sin (180о
+ α) = –sin α
cos (180о
– α) = –cos α
cos (180о
+ α) = –cos α
tg (180о
– α) = –tg α
tg (180о
+ α) = tg α
ctg (180о
– α) = –ctg α
ctg (180о
+ α) = ctg α
sin (270о
– α) = –cos α
sin (270о
+ α) = –cos α
cos (270о
– α) = –sin α
cos (270о
+ α) = sin α
tg (270о
– α) = ctg α
tg (270о
+ α) = –ctg α
ctg (270о
– α) = tg α
ctg (270о
+ α) = –tg α
sin (360о
– α) = –sin α
sin (360о
+ α) = sin α
cos (360о
– α) = cos α
cos (360о
+ α) = cos α
tg (360о
– α) = –tg α
tg (360о
+ α) = tg α
ctg (360о
– α) = –ctg α
ctg (360о
+ α) = ctg α
Тригонометричні функції суми та різниці двох кутів :
cos(α – β) = cos α · cos β + sin α · sin β
cos(α + β) = cos α · cos β – sin α · sin β
sin(α + β) = sin α · cos β + cos α · sin β
sin(α – β) = sin α · cos β – cos α · sin β
βα
βα
βα
tgtg1
tgtg
)(tg
⋅−
+
=+
βα
βα
βα
tgtg1
tgtg
)(tg
⋅+
−
=−
Тригонометричні функції подвійних кутів:
sin 2α = 2sin α · cos α
cos 2α = cos2
α – sin2
α
cos 2α = 1 – 2sin2
α
cos 2α = 2cos2
α – 1
α
α
α 2
tg1
2tg
2tg
−
=
Тригонометричні функції половинних кутів:
2
cos1
2
sin
αα −
=
2
cos1
2
cos
αα +
=
α
αα
cos1
cos1
2 +
−
=tg
Формули суми і різниці однойменних тригонометричних функцій:
2
cos
2
sin2sinsin
βαβα
βα
−
⋅
+
=+
2
cos
2
sin2sinsin
βαβα
βα
+
⋅
−
=−
2
cos
2
cos2coscos
βαβα
βα
−
⋅
+
=+
2
sin
2
sin2coscos
βαβα
βα
−
⋅
+
−=−
βα
βα
βα
coscos
)sin(
⋅
+
=+ tgtg
βα
βα
βα
coscos
)sin(
⋅
−
=− tgtg
Формули перетворення добутку тригонометричних функцій в суму:
2
)cos()cos(
coscos
βαβα
βα
++−
=⋅
2
)cos()cos(
sinsin
βαβα
βα
+−−
=⋅
2
)sin()sin(
cossin
βαβα
βα
−++
=⋅

Urok 04 z

  • 1.
    СТЕПЕНЕВІ, ПОКАЗНИКОВІ, ЛОГАРИФМІЧНІ,ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ВИРАЗИ ТА ЇХНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ Степеневі вирази та їхні перетворення Степеневими є вирази, які містять степені зі сталим показником і змінною основою. Запис такого степеня: xn , x – змінна, n – стала. Степеневі вирази перетворюють, використовуючи властивості степеня. Види степенів: • степінь з натуральним показником: 43421 разівn n xxxxx ⋅⋅⋅⋅= ... ; • степінь з цілим показником: 43421 разівn n xxxxx ⋅⋅⋅⋅= ... , x0 = 1 або n n x x 1 =− ; • степінь з раціональним показником: n mn m xx = . Основні властивості степеня: 1. xn ⋅xm = xn+m 2. mn m n mn x x x xx − ==: 3. ( ) mnmn xx ⋅ = 4. ( ) nnn yxyx ⋅=⋅ 5. n nn y x y x =      6. n n x x 1 =− 7. x0 = 1 8. x1 = x 9. 0n = 0, n > 0 Показникові вирази та їхні перетворення Показниковими є вирази, які містять степені зі сталою основою і змінним показником. Запис такого степеня: ах , а – стала, х – змінна. Показникові вирази перетворюють, використовуючи основні показникові тотожності. Основні показникові тотожності: 1. ܽ௫ା௬ = ܽ௫ ∙ ܽ௬ ; 2. ܽ௫ି௬ = ܽ௫ : ܽ௬ = ௔ೣ ௔೤ ; 3. ܽ௫௬ = ሺܽ௫ሻ௬ = ሺܽ௬ሻ௫ ; 4. ܽ௫ ∙ ܾ௫ = ሺܾܽሻ௫ ; 5. ௔ೣ ௕ೣ = ቀ ௔ ௕ ቁ ௫ ; ܾ ≠ 0; 6. ܽ଴ = 1; ܽ ≠ 0; 7. ܽଵ = ܽ; ܽି௡ = ଵ ௔೙ ; ܽ ≠ 0; 8. ܽ ೘ ೙ = √ܽ௠೙ ; ܽ > 0.
  • 2.
    Логарифмічні вирази таїхні перетворення Логарифмічними є вирази які містять логарифми. Види логарифмів: • звичайний логарифм log௔ ‫;ݔ‬ • десятковий логарифм lg ‫;ݔ‬ • натуральний логарифм ln ‫.ݔ‬ Логарифмічні вирази перетворюють, використовуючи властивості логарифмів. Основні властивості логарифмів: 1) )0,0(loglog)(log >>+= qpqppq aaa 2) )0,0(logloglog >>−= qpqp q p aaa 3) ),0(loglog Rppp aa ∈>= γγγ 4) )0,0(loglog >≠= ppp aa β β γγ β Наслідки: 4*) якщо βγ = , то pp aa loglog =γ γ 4**) якщо 1=γ , то pp aa log 1 log β β = 5) )1,0,0( log log log ≠>>= qqp q p p a a q Наслідок: 5*) якщо а = р, то q p p q log 1 log = 6) )1,0,0,0(loglog ≠>>>= bbacca ac bb Логарифм числа за основою 10 називається десятковим. Запис: xx 10loglg = Логарифм числа за основою е називається натуральним. Запис: xx elogln = ...71828,2=e Логарифм нуля і від′ємних чисел не існує, оскільки рівняння ах = 0 і нерівність ах < 0 при а > 0 не мають розв′язків. Логарифмування – це знаходження логарифму деякого виразу за певною основою. Потенціювання – це перетворення, за допомогою якого за даним логарифмом числа визначають саме число. Обчислення логарифмів: • будь-яке число а > 0 має тільки один логарифм; • від′ємні числа і нуль логарифму не мають; • логарифм одиниці дорівнює нулю: 01log =a ; • логарифм основи дорівнює одиниці: 1log =aa . Тригонометричні вирази та їхні перетворення Тригонометричними є вирази, які містять тригонометричні функції.
  • 3.
    Тригонометричні вирази перетворюють,використовуючи відповідні тригонометричні формули. Тригонометричні формули: Основна тригонометрична тотожність: sin2 α + cos2 α = 1 Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу: α α α cos sin =tg , cos α ≠ 0 α α α sin cos =ctg , sin α ≠ 0 1=⋅ αα ctgtg α α tg ctg 1 = α α ctg tg 1 = α α 2 2 cos 1 1 =+ tg α α 2 sin 1 1 =+ ctg Формули зведення Градусна міра кута Радіанна міра кута α 90о ± α 180о ± α 270о ± α 360о ± α α π/2 ± α π ± α 3π/2 ± α 2π ± α Формули зведення – це формули перетворення тригонометричних функцій кутів (90о ± α), (180о ± α), (270о ± α), (360о ± α) у тригонометричні функції гострого кута α. Правило зведення: - У правій частині рівності ставиться той знак, який має тригонометрична функція, що зводиться;
  • 4.
    - При зведеннітригонометричних функцій кутів (180о ± α), (360о ± α) їх назви не змінюються, а кутів (90о ± α), (270о ± α) назви функцій змінюються: синус на косинус, косинус на синус, тангенс на котангенс, котангенс на тангенс. Формули зведення sin (90о – α) = cos α sin (90о + α) = cos α cos (90о – α) = sin α cos (90о + α) = –sin α tg (90о – α) = ctg α tg (90о + α) = –ctg α ctg (90о – α) = tg α ctg (90о + α) = –tg α sin (180о – α) = sin α sin (180о + α) = –sin α cos (180о – α) = –cos α cos (180о + α) = –cos α tg (180о – α) = –tg α tg (180о + α) = tg α ctg (180о – α) = –ctg α ctg (180о + α) = ctg α sin (270о – α) = –cos α sin (270о + α) = –cos α cos (270о – α) = –sin α cos (270о + α) = sin α tg (270о – α) = ctg α tg (270о + α) = –ctg α ctg (270о – α) = tg α ctg (270о + α) = –tg α sin (360о – α) = –sin α sin (360о + α) = sin α cos (360о – α) = cos α cos (360о + α) = cos α tg (360о – α) = –tg α tg (360о + α) = tg α ctg (360о – α) = –ctg α ctg (360о + α) = ctg α Тригонометричні функції суми та різниці двох кутів : cos(α – β) = cos α · cos β + sin α · sin β cos(α + β) = cos α · cos β – sin α · sin β sin(α + β) = sin α · cos β + cos α · sin β sin(α – β) = sin α · cos β – cos α · sin β βα βα βα tgtg1 tgtg )(tg ⋅− + =+ βα βα βα tgtg1 tgtg )(tg ⋅+ − =− Тригонометричні функції подвійних кутів: sin 2α = 2sin α · cos α cos 2α = cos2 α – sin2 α cos 2α = 1 – 2sin2 α cos 2α = 2cos2 α – 1 α α α 2 tg1 2tg 2tg − = Тригонометричні функції половинних кутів: 2 cos1 2 sin αα − = 2 cos1 2 cos αα + = α αα cos1 cos1 2 + − =tg Формули суми і різниці однойменних тригонометричних функцій: 2 cos 2 sin2sinsin βαβα βα − ⋅ + =+ 2 cos 2 sin2sinsin βαβα βα + ⋅ − =− 2 cos 2 cos2coscos βαβα βα − ⋅ + =+
  • 5.
    2 sin 2 sin2coscos βαβα βα − ⋅ + −=− βα βα βα coscos )sin( ⋅ + =+ tgtg βα βα βα coscos )sin( ⋅ − =− tgtg Формулиперетворення добутку тригонометричних функцій в суму: 2 )cos()cos( coscos βαβα βα ++− =⋅ 2 )cos()cos( sinsin βαβα βα +−− =⋅ 2 )sin()sin( cossin βαβα βα −++ =⋅