Презентація Родниківської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів «Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в творчій лабораторії педагогічного колективу Родниківської ЗШ І- ІІІ ст.» .В презентації вказані форми роботи ,що проводилися із педагогічними кадрами .Питання , які розглядалися на засіданнях методичних об'єднань. Описаний тиждень присвячений В.О. Сухомлинського , що проводився в школі та надані фотоматеріали проведених заходів.
Голик О., Нудний В. «Поспішайте творити добро...» (система духовно-морального виховання школярів на основі творчої спадщини В.О.Сухомлинського) / О.Голик, В.Нудний. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016
З метою розвитку дитячих здібностей, прискорення адаптації, зниження в окремих дітей гіперактивності, замкнутості та підготовки руки до письма (вдосконалення координації рухів дрібної моторики) варто впроваджувати інноваційну технологію - арт-терапію. Спектр проблем, які вирішуються за допомогою технік арт-терапії дуже ве-ликий, а саме: внутрішні та міжособистісні конфлікти, кризові стани, травми, екзистенціальні та вікові кризи, втрати, після стресові ситуа-ції, невротичні розлади та багато інших станів та захворювань.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти Маловисківської райдержадміністрації
Хмелівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
2. Людське мислення рухається від поверхового знання до глибоких
всебічних знань, які формують певне світобачення і є необхідною умовою
перетворювальної діяльності людини.
За В. Сухомлинським, концепція розвитку мислення генетично
спрямована від дитини, її уявлень, переживань, поглядів, оцінок та
орієнтована на дитину, розвиток її особистісних якостей. Мислення, як
особлива властивість і процес самореалізації особистості є основою
педагогіки В. Сухомлинського, її фундаментальною категорією та об’єктом
науково-педагогічних пошуків і зусиль упродовж усієї його освітньої
діяльності. На перших етапах розвитку мислення однією з форм пізнавання
дійсності є слово, «через слово педагог бачить, як підходить дитина до
живого джерела мислення – природи».
Щоб змусити дитину мислити, стверджував Василь Олександрович,
«вмійте примусити її дивуватися». Проводячи свої уроки мислення, видатний
педагог прагнув, щоб «слово» народжувалося в спілкуванні дитини з
природою. Цим він допомагав учням пізнавати й пояснювати життя природи:
дерев, листочків, квітів, пелюсток тощо. Діти милуються степом,
вслухаються в спів жайворонка, але кожен з них бачить навколишній світ по-
своєму, адже краса природи – це могутнє джерело енергії думки» [5, с. 211].
У свідомості дітей фіксується уявлення про конкретні предмети, явища,
факти, події, почуття.
В почуттях В. Сухомлинського вони ніби одухотворяються та
набувають певного міфологічного змісту. міфологічне мислення тісно
пов’язане з наочно-дійовим, конкретно-образним, словесно-логічним,
образно-художнім, творчим. Швидкість мислення залежить від розумових
здібностей дитини. Тому треба використовувати різноманітні способи та
прийоми організації мислення:
• викладати і вивчати матеріал в активній взаємодії з природою;
• уводити дітей у світ праці серед природи;
• проводити систему подорожей до джерел думки і рідного слова;
• навчати дітей думати біля першоджерел мислення, зокрема серед
природи і праці;
• при застосуванні унаочнення поступово переходити від конкретного до
абстрактного, від натуральних до образних засобів унаочнення; від
образного унаочнення до словесно-образного.
В умовах індивідуалізації та диференціації процесу навчання
надзвичайно актуально звучать слова: «Пам’ятайте, що нема й бути не може
абстрактного учня» [4, c.437]. Потрібно, щоб дитина одночасно бачила,
3. слухала, переживала і думала. Застосування засобів наочності для розвитку
розумової праці молодших школярів вимагає від них розуміння, що
«наочність» - сила, яка розвиває уважність, мислення, вона надає емоційного
забарвлення пізнаного. Завдяки одночасності бачення, слухового сприйняття,
переживання і мислення у свідомості дитини формується те, що з психології
називають емоційною пам’яттю. Без формування розвинутої, багатої
емоціональної пам’яті не може бути й мови про повноцінний розумовий
розвиток в дитинстві [4, c. 504].
В.О. Сухомлинський проводив «уроки мислення» серед природи.
Кожне заняття передбачало певне коло речей і явищ для спостережень, а
метою мала бути установка: дивуватися і помічати, помічати і відчувати,
відчувати і думати, думати і творити. Він надавав особливого значення
добору тем для таких занять. Пізнавальна частина «уроків мислення» серед
природи обов’язково чергувалася з грою. Їх метою було ознайомити дітей з
навколишньою дійсністю, явищами природи, тваринним і рослинним світом.
В молодшому шкільному віці переважає образне мислення. У Павлиській
середній школі переважала емоційна, естетична привабливість форм
організації творчої праці «Кімната казки», «Кімната думки», «Куточок мрій»,
«Куточок краси», «Острів чудес», «Сад здоров’я», «Мандрівка до
першоджерел слова і думки» і т.д. Тому перед дітьми відкривається
прекрасний світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці та грі, у
власній творчості, в красі, що надихають дитячі серця, в прагненні робити
людям добро.
Він учив дітей не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх,
застосовувати, розповідати. Під впливом почуттів і думок, викликаних
казкою, дитина вчиться образно і творчо мислити. «Уроки мислення» вчать
учнів не тільки спостерігати за явищами навколишнього світу, а й вчать
думати. Так було створено 300 сторінок «Книги природи». Це 300
спостережень, 300 яскравих картин. Їх метою було закарбувати у свідомості
дітей яскраві картини дійсності, добиватися того, щоб процес мислення
відбувався на основі живих, образних уявлень, щоб діти, спостерігаючи
навколишній світ, удосконалювали причини й наслідки явищ, порівнювали
якості й ознаки речей [7, c. 129].
Читання «Книги природи» становило великий інтерес для дітей і було
одним із засобів виховання в них розумової активності, «початком активного
мислення», «теоретичного пізнання світу», «початком системи наукових
знань». «Чим більше дитина пізнає, чим більше відкриває не помічених у
повсякденному житті закономірностей, тим глибше в неї бажання знати, тим
![Людське мислення рухається від поверхового знання до глибоких
всебічних знань, які формують певне світобачення і є необхідною умовою
перетворювальної діяльності людини.
За В. Сухомлинським, концепція розвитку мислення генетично
спрямована від дитини, її уявлень, переживань, поглядів, оцінок та
орієнтована на дитину, розвиток її особистісних якостей. Мислення, як
особлива властивість і процес самореалізації особистості є основою
педагогіки В. Сухомлинського, її фундаментальною категорією та об’єктом
науково-педагогічних пошуків і зусиль упродовж усієї його освітньої
діяльності. На перших етапах розвитку мислення однією з форм пізнавання
дійсності є слово, «через слово педагог бачить, як підходить дитина до
живого джерела мислення – природи».
Щоб змусити дитину мислити, стверджував Василь Олександрович,
«вмійте примусити її дивуватися». Проводячи свої уроки мислення, видатний
педагог прагнув, щоб «слово» народжувалося в спілкуванні дитини з
природою. Цим він допомагав учням пізнавати й пояснювати життя природи:
дерев, листочків, квітів, пелюсток тощо. Діти милуються степом,
вслухаються в спів жайворонка, але кожен з них бачить навколишній світ по-
своєму, адже краса природи – це могутнє джерело енергії думки» [5, с. 211].
У свідомості дітей фіксується уявлення про конкретні предмети, явища,
факти, події, почуття.
В почуттях В. Сухомлинського вони ніби одухотворяються та
набувають певного міфологічного змісту. міфологічне мислення тісно
пов’язане з наочно-дійовим, конкретно-образним, словесно-логічним,
образно-художнім, творчим. Швидкість мислення залежить від розумових
здібностей дитини. Тому треба використовувати різноманітні способи та
прийоми організації мислення:
• викладати і вивчати матеріал в активній взаємодії з природою;
• уводити дітей у світ праці серед природи;
• проводити систему подорожей до джерел думки і рідного слова;
• навчати дітей думати біля першоджерел мислення, зокрема серед
природи і праці;
• при застосуванні унаочнення поступово переходити від конкретного до
абстрактного, від натуральних до образних засобів унаочнення; від
образного унаочнення до словесно-образного.
В умовах індивідуалізації та диференціації процесу навчання
надзвичайно актуально звучать слова: «Пам’ятайте, що нема й бути не може
абстрактного учня» [4, c.437]. Потрібно, щоб дитина одночасно бачила,]()