2. Одним із засобом виховання уважності є
наочність. Вона сприяє розвитку і поглибленню
уважності, стимулює процес мислення.
Наочність — це загальний принцип розумової
праці маленьких школярів.
Наочність — сила, що розвиває уважність,
мислення, вона додає емоційне забарвлення
пізнанню.
Засіб наочності повинен бути таким, щоб діти
звертали увагу на найголовніше, найістотніше.
ПОРАДА 36
НАОЧНІСТЬ — СТЕЖИНКА ПІЗНАННЯ І СВІТЛО,
ЩО ОСЯВАЄ ЦЮ СТЕЖИНУ
4. ПОРАДА 37
Ставши педагогом, треба постійно розвиватися.
Тут, власне,першими помічниками в нашій
праці є книги, які завжди мають бути поруч, не
дивлячись на безліч інтернет ресурсів.
5. ПОРАДА 37
Корисним буде вивчення досвіду старших
колег, спостереження за їх роботою. І чим
більше ми будемо спостерігати, вчитися у
колег, тим більш значущим буде ставати наш
особистий, власний досвід.
6. Викладачеві основ науки, треба бути не просто передавачем
знань.
Зубріння, одне із зловісних його породжень — школяр.
Вигнати з школи школяра — одне з дуже важливих виховних
завдань.
А зробити це можна єдиним шляхом: встановити розумне
співвідношення довільного і мимовільного запам'ятовування.
Встановлення розумного співвідношення між мимовільним і
довільним запам'ятовуванням залежить перш за все від вчителя.
Розвиток пам'яті підлітків залежить від загальної
інтелектуальної культури учбово-виховного процесу.
ПОРАДА 42
ЩАДІТЬ І В ТОЙ ЖЕ ЧАС РОЗВИВАЙТЕ
ПАМ'ЯТЬ ПІДЛІТКІВ, ХЛОПЦІВ І ДІВЧАТ
8. 43. ВИХОВУЙТЕ В ДІТЕЙ ЛЮБОВ ДО
МАЛЮВАННЯ
1. Малювання, як один із
засобів, які розвивають
творче мислення, уяву.
2. Дитячий малюнок –
необхідна сходинка на
шляху до логічного
пізнання.
3. Малювання допомагає
розвивати естетичне
бачення світу.
4. Пробудження образного
мислення
10. № 41 ЯК ВИХОВУВАТИ
ПАМ’ЯТЬ
В.О. Сухомлинський стверджував:
“ Чим більше знань, здобутих власними
зусиллями, напруженням волі, чим глибше
зачепило логічне пізнання емоційну сферу
учня, тим міцніша пам’ять.”
Бажання дитини
запам'ятати треба
всіляко заохочувати -
це запорука
успішного розвитку
пам'яті!
Чим вагоміші
мотиви
супроводжують
діяльність учнів,
тим
успішніші
результати
запам'ятовування.
Слід свідомо залучати
якомога більше почуттів
у процес запам'ятовування
інформації.
Так думає і працює сучасний
вчитель:
11. Дослідницька діяльністьІгрова діяльність
Інтерактивні методи
навчання
Проектна діяльність
Уроки серед природи
Приваблива подача
матеріалу
Сьогоднішні діти розумніші за своїх попередників - це визнаний усіма факт.
При цьому раннє дитинство - найбільш благодатний грунт для розвитку пам'яті в її різноманітті. В
даний час багато країн вкладають в систему освіти величезні кошти, виготовляють безліч складних
пристроїв і систем для підвищення інтелектуального рівня дітей, а також для розвитку пам'яті.
Як впроваджуємо пораду В.Сухомлинського на сучасних уроках:
13. ЗАВДАННЯ ВЧИТЕЛЯ НА УРОЦІ:
привернути
увагу;
сконцентрув
ати увагу;
утримати
увагу.
14. Є універсальні прийоми та
можливості утримування уваги під
час занять, які будуть ефективні за
будь яких обставин:
новизна та цікавість навчального
матеріалу,
велика кількість яскравої
наочності,
драматичний, сповнений
натхнення стиль викладання,
непересічна особистість вчителя.
15. "Є два основні типи людського мислення-
логіко-аналітичне, або математичне,
й художнє, або образне.
16. Діти з яскраво вираженим художнім мисленням з цікавістю вивчають
літературу, люблять читати, захоплюються поетичною творчістю.
Діти, яким притаманне логіко-аналітичне мислення, легко помічають
причинно-наслідкові зв’язки й залежності, схоплюють думкою коло
предметів і явищ, об’єднаних тим чи іншим зв’язком . Логічний аналіз
абстракцій для них такий же цікавий, як і яскраві образи для дітей з
художнім мисленням.
17. Ці два типи мислення існують об’єктивно, учителеві треба знати,
який тип переважає в кожної дитини. Це дуже важливо для пра-
вильного педагогічного керівництва розумовою працею.
(Василь Сухомлинський)
На мою думку, найкращим втіленням цієї поради в сучасній школі є
проведення уроків в природі, уроків мислення, екскурсій. Саме
там, створюються сприятливі умови для гармонійного розвитку
обох ти- пів мислення.
Уроки мислення, звичайно, не є єдиним засобом навчання і
вихован- ня, але відповідно до вікових особливостей молодших
школярів,таке сприйняття навколишнього світу є досить
ефективним для розвит- ку їх мислення, формування світогляду,
ставлення до розумової праці та самого себе.
Тому саме ми, вчителі, можемо змінити сучасне навчання, зверну-
тися до дитячої душі засобами природи, «оживити навчання». Якщо
Василь Олександрович, вже понад 40 років тому зміг це зробити і
досяг не абиякого результату, то й ми, в сучасних умовах, зможемо
це зробити. Вчителю потрібно лише трохи зусиль та індивідуальний
творчій підхід до своєї педагогічної діяльності.