4. Розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального
предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;
Отримання та засвоєння системних знань про головні події,
явища та тенденції в історії України та світу;
Ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та
цінностями, історико – культурними традиціями українського
народу і цивілізації в цілому;
Визначення , відбір і використання у процесі пошуку інформації
про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі тестових,
візуальних та усних , артефактів, об’єктів навколишнього
середовища ( музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а
також інформаційно – комп’ютерних технологій;
Вміння представляти обгрунтовані та структуровані знання з
історії , власне розуміння історії з використанням відповідного
понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і
суперечливі теми.
Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти
Мета навчання історії:
5. Проаналізовані праці вітчизняних та
зарубіжних учених, а саме :
С. Мартиненко,
Л. Хоружої, А.Хуторського,
К.Баханова,Ф.Янушкевича, Ч. Куписевича.Г.
Голованової, А. Маслоу, К.Роджерса,П.Еггана,
Д.Першінга, В.Біблера,Г.Альтшуллера, у яких
розкрито поняття евристичних методів
навчання, визначено мету їх використання,
актуальність застосування та подано
класифікацію цих методів.
Теоретична база досвіду
6. “ Технології завтрашнього дня потребують не
мільйонів поверхово начитаних людей, готових
працювати в унісон на безкінечних монотонних
роботах, не людей, котрі виконують накази не
зморгнувши оком, усвідомлюючи, що “ ціна хліба – це
механічне підкорення владі ”, але людей, котрі можуть
приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити
свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко
встановлюють нові стосунки у реальності, що швидко
змінюється”.
О.Тоффлер, американський філософ.
7. Самостійне засвоєння учнем знань і способів дій;
Розвиток творчого мислення ( перенесення знань і умінь у нову
ситуацію);
Бачення нової проблеми у традиційній ситуації;
Бачення нових ознак об’єкта, що вивчається;
Перетворення відомих способів діяльності та самостійне
створення нових;
Розвиток якостей розуму, розумових навичок, формування
пізнавальних умінь;
Навчання прийомам активного пізнавального спілкування;
розвиток мотивації навчання , мотивації досягнення;
Формування загальнолюдських компетенцій.
Метавикористанняевристичнихметодівнавчання
9. Перший етап: опрацювати Державний стандарт базової і
повної загальної середньої освіти ( галузь “
Суспільствознавство ”), програмно – методичне та навчальне
забезпечення викладання історії;
Другий етап: вчитель пропонує реальний значущий об’єкт (
наприклад, історичну подію), а не знання про нього.
Третій етап: учні визначають причинно – наслідкові зв’язки,
знаходять свої способи вирішення певних проблем; вивчаючи
поняття або явище пропонують своє визначення або
пояснення;
Четвертий етап: виготовлення інтелектуального
освітнього продукту;
П’ятий етап: рефлексія;
Шостий етап : самоаналіз ефективності використання
евристичних методів навчання на уроках;
Сьомий етап: провести моніторинг якості вивченого
учнями навчального матеріалу;
Восьмий етап: узагальнити та систематизувати власний
педагогічний досвід.
Технологія досвіду
11. Застосування евристичних методів
навчання у вивченні історії
Когнітивні
“вживання”;
змістового бачення;
образного бачення;
символічного бачення;
евристичних питань;
порівняння;
евристичне
спостереження фактів;
евристичне
дослідження;
конструювання
правил, гіпотез;
прогнозування;
конструювання теорій.
12. Застосування евристичних методів
навчання у вивченні історії
Креативні
вигадування;
гіперболізація;
аглютинація;
“ мозковий штурм”;
сінектика;
морфологічна
скринька;
інверсія.
13. Застосування евристичних методів
навчання у вивченні історії
Методи організації
діяльності:
учнівське
цілепокладання;
учнівське
планування;
нормотворення;
самоорганізація
навчання;
взаємонавчання;
рецензії;
контроль;
проекти;
рефлексія;
самооцінка.