пос¦бник

1. Управління освіти, молоді та спорту
Дубровицької РДА
Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Гогоц Т. В.
ТИЖДЕНЬ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
Дубровиця 2013
3

2. Управління освіти, молоді та спорту
Дубровицької РДА
Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Гогоц Т. В.
ТИЖДЕНЬ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(Методичний посібник)
Дубровиця 2013
4

3. Автор-упорядник: Гогоц Тетяна
Володимирівна
вчитель історії
Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст.
№2
Рецензенти: Клюйко В. М., директор Дубровицької ЗОШ
І-ІІІ ст. №2,
вчитель історії Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст.№2,
спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист;
Дука С. В., вчитель історії та правознавства
Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст.№2, спеціаліст
вищої категорії.
У посібнику розкриті особливості проведення тижня
історії в школі. Представлено методичні поради щодо
організації та проведення тижня, розробки позакласних заходів
з історії.
Розрахований на методистів, вчителів, студентів
педагогічних навчальних закладів.
Схвалено та рекомендовано до практичного
застосування
5

4. методичною радою Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
( протокол № 4 від 20 березня 2013 р.)
ЕМБЛЕМА ТИЖНЯ
золотий годинник С.Далі «Око часу»
ВИСЛІВ
ТИЖНЯ:
«Час летить над
нами.
Але тінь свою залишає за нашою
спиною.
Чи не у цій тіні наше минуле й
майбутнє?»
Американський романтик
ХІХ ст.
Натаніель
Хоторн
6

5. ВСТУП
Викладання історії у навчальному закладі - це складний і багатогранний
процес, адже цей предмет має не лише освітнє й виховне значення, а й світоглядне
спрямування. Історична освіта завжди була потужним духовним чинником нації.
Вчитель має можливість не тільки передати учням певну систему знань,
виховувати їх на кращих прикладах світової і вітчизняної історії, а й формувати в
учнів світобачення, об'єктивність в оцінках подій та постатей, активну
громадянську позицію, вміння і прагнення встановлювати історичну правду в
суперечливих питаннях.
Плутарх сказав: „Вдивляючись в історію, як у дзеркало, я намагаюся змінити
на краще власне життя і влаштувати його за прикладом тих, про чиї доблесті
розповідаю". Як учителю, мені дуже би хотілося, щоб цей підхід до вивчення історії
став переконанням моїх учнів, щоб історія не була для них просто навчальним
предметом, а служила дороговказом у житті, допомагала уникати помилок і вчила бути
справжніми громадянами своєї держави, адже побудова демократичної України
неможлива без людей нової генерації. Нове покоління має бути готовим до вирішення
складних завдань державотворення, розуміти своє значення у розбудові громадянського
суспільства, бачити своє місце в ньому, як активних учасників, а не пасивних
спостерігачів.
Значною мірою свідоме активне вивчення учнями історії залежить від рівня
їхнього інтересу до предмету, а його формування і розвиток є одним з пріоритетних
завдань учителя, якщо він прагне до успіху у своїй роботі. Це передбачає, що вчитель
має досконало продумати оптимальні і ефективні шляхи і методи впливу на учнів з тим,
щоб вони із задоволенням йшли до нього на урок і прагнули пізнати більше, ніж
передбачається навчальною програмою.
Логічним продовженням процесу навчання є позаурочна робота з предмету,
яка також значною мірою спрямовує учнів на шлях інтелектуального і морального
розвитку, усвідомлення своєї ролі в суспільстві, прилучення до національної
історії.
7

6. Проведення предметних тижнів дає найбільше можливостей закцентувати
увагу учнів на важливі історичні події чи постаті, на зв’язок сьогодення з
минулим, на роль кожного в складних політичних та економічних процесах. Тому
проведення предметних тижнів є доцільною, ефективною і потрібною формою
роботи з учнями в професійній діяльності учителя історії.
Мета проведення предметних тижнів з історії – активізувати творчу і
пізнавальну діяльність учнів, формувати в них сталий інтерес до вивчення й
дослідження історичних питань, створити для учнів сприятливі умови і дати їм
можливість презентувати здобуті знання у нестандартних формах роботи,
реалізувати виховний потенціал предмету.
Основне завдання організації і проведення предметних тижнів ґрунтується
не на тому, щоби учні засвоювали давно відомі істини, а на створенні такої
атмосфери, за якої кожен учень під керівництвом педагога прагне навчитися
інтерпретувати історичний матеріал, самостійно здобувати додаткові історичні
знання, робити з історичного матеріалу висновки морального характеру, які би
безпосередньо стосувалися його життя.
Практичне значення проблеми організації і проведення предметних тижнів з
історії полягає в тому, що виникає необхідність шукати й розробляти нові
підходи до конструювання раціональної системи позаурочних занять з учнями з
метою повнішої реалізації їх педагогічних можливостей.
8

7. РОЗДІЛ І. ПРЕДМЕТНИЙ ТИЖДЕНЬ – ДІЄВИЙ ШЛЯХ
РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ДО ІСТОРІЇ
Планування предметного тижня
Кожен вчитель мріє про те, щоби учні мали інтерес до його предмету, адже в
цьому є запорука успішного навчання – якщо учневі цікаво на уроці, то він завжди
уважний і активний, не обмежується лише інформацією з підручника, а буде
користуватися додатковою та довідковою літературою, в нього завжди будуть
виникати запитання.
Важливим фактором формування сталого інтересу до історії є практика
проведення предметних тижнів. Вона відкриває широкі можливості для
задоволення індивідуальних нахилів та здібностей учнів саме до цього предмету.
Ефективність і успіх проведення предметного тижня залежить від
різноманітних факторів, але починається з чіткого планування. Це перший етап
даної форми роботи, який вимагає від учителя, насамперед, відповіді самому собі
на запитання: що я хочу передати дітям, чого я прагну досягти, наскільки цікаво я
можу це зробити? Планування передбачає не лише перелік заходів, а також і
систему їх підготовки, отже воно не має бути спонтанним, хаотичним, а повинно:
1) відображати спрямованість заходів на досягнення конкретно визначеної
мети, наприклад: ознайомлення учнів з важливими сторінками історії, залучення
їх до вшанування пам’ятних дат, зацікавлення їх малодослідженими історичними
проблемами, визначення ролі та внеску в історію того чи іншого діяча і т.д.
2) бути пов’язаним з навчальним матеріалом, щоби учням був зрозумілий
зміст тематики заходів.
9

8. При плануванні предметного тижня потрібно враховувати такі два важливих
аспекти:
змістовий організаційний
- актуальність і важливість
тематики заходів в сучасних
умовах;
- ступінь вивчення питань
в історичній науці;
- історичний календар
ювілейних і пам’ятних дат;
- виховний потенціал тематики
заходів;
- можливість творчого підходу
до розробки сценаріїв заходів.
- масовість заходів, залучення
всіх класів, що вивчають
історію, і всіх, хто нею
цікавиться;
- диференційований підхід
до розподілу завдань
між групами та окремими
учнями, враховуючи їхні
здібності, творчі можливості
та інтерес до історії;
- різноманітність форм
проведення заходів,
органічне поєднання групової
та індивідуальної участі учнів
в них;
- наявність і доступність
джерел інформації
для підготовки до заходів.
Плануючи заходи предметного тижня, потрібно прагнути домогтися того,
щоби вони не залишили учнів байдужими, а, навпаки, зацікавили їх, викликали
певні емоції, залишили слід у пам’яті, заставили замислитися. Історія, по суті, є
процесом осмислення подій минулого і сьогодення, і заходами предметного
тижня передбачається навчати учнів орієнтуватися
10

9. у величезному потоці інформації, формувати об’єктивний погляд на
складні і суперечливі питання історії.
Методика підготовки, організації та проведення заходів
предметного тижня з історії
Після планування предметного тижня наступним етапом є безпосередня
робота по його реалізації, яка включає три важливих складові:
Підготовка Організація Проведення
- визначення форм
проведення
заходів;
- відбір інформації
з різноманітних
джерел;
- складання
сценарію.
- розподіл матеріалів
між учнями та групами;
- призначення учнів –
відповідальних за
підготовку наочних
матеріалів для
оформлення приміщень,
де будуть відбуватися
заходи;
- проведення
репетицій;
- запрошення гостей
(якщо це передбачено
за сценарієм).
- залучення учнів -
глядачів;
- презентація
підготовлених
заходів;
- підведення
підсумків
та відзначення
найактивніших
учасників;
- враження учнів від
проведених заходів;
- оформлення звіту;
- аналіз успіхів і
недоліків.
11

10. Відбір інформації для запланованих заходів – досить складний і тривалий
етап підготовки, зважаючи на розмаїття джерел: історичної літератури, довідників,
тематичних збірників, публікацій у періодичній пресі, доступу до Інтернету.
Важливо звернути увагу на вдумливий відбір матеріалу: по-перше, щоби він був
доступний для розуміння учнів й відповідав їх віковим особливостям; по-друге,
потрібно вибирати найяскравіші факти, які би вразили й запам’яталися учням; по-
третє, слід уникати відверто тенденційної інформації, з якої не можна почерпнути
об’єктивну думку чи оцінку. Для зручності користування дуже важливо зібрані
матеріали систематизувати, що полегшує роботу над складанням сценаріїв
заходів. Звичайно, можна скористатися різними збірниками з готовими
розробками заходів на історичну тематику, але кожний уитель має власний
педагогічний почерк, своє бачення подій, напрацьований досвід щодо різних форм
та методів роботи, тому варто проявляти творчий підхід, враховувати інтереси та
можливості своїх учнів, й тоді власний сценарій буде максимально ефективним і
пізнавальним для них.
На організаційному етапі немає другорядних питань:
 важливо правильно розподілити матеріал між учнями і групами,
враховуючи їх інтелектуальний потенціал та ступінь зацікавленості
темою заходу;
 необхідні для заходів наочні матеріали та оформлення мають стати
результатом спільного обговорення викладача і учнів, при цьому
важливо надати учням право проявити свої творчі можливості і
фантазію, навички роботи в І нтернеті, вміння створювати презентації,
а за собою залишити право підказати їм змістову інформацію;
 потрібно враховувати, що запрошення на заходи гостей (відомих людей,
вчителів з інших предметів, очевидців та учасників історичних подій)
підвищує інтерес учнів до участі в них й головне завдання учителя – зробити
на цьому акцент, щоби учні захотіли прийти послухати не вчителя, до якого
вони вже звикли, а людину, якою він їх «заінтригував».
12

11. В цілому, складність підготовчо-організаційного етапу полягає в тому, що
вчителю необхідно приділяти одночасно увагу різним класам і учням для
проведення репетицій, надання їм необхідних консультацій.
Проведення заходів предметного тижня – це своєрідний творчий звіт
учителя, підготовлений і організований у тісній співпраці з учнями. І важливо,
щоби його побачило якомога більше інших учнів, які не брали безпосередньої
участі в підготовчому етапі, адже практика показує, що часто після таких заходів в
них з’являється інтерес до предмету, інше ставлення до минулого й сьогодення,
бажання долучитися до участі у наступних предметних тижнях. Тому й підбиття
підсумків, відзначення найактивніших учасників, переможців конкурсів
відбувається на загальній лінійці, на батьківських зборах, подаються матеріали
до шкільної газети. Це подяка й стимул для учасників і помічників учителя, а
також приклад і заклик для інших!
Зміст та форми позаурочної роботи, що використовуються
під час проведення предметних тижнів
Одне з першочергових завдань історії, на думку Мокрогуза О.П.,
„допомогти молоді побачити образи сучасності у світлі минулого, дати
можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства” [11, c. 4]. Саме
на це спрямовується зміст позаурочних заходів у рамках предметних тижнів. Що
стосується конкретних форм роботи, то вони є дуже різноманітними, наприклад:
 вікторини, брейн-ринги, КВК, конкурси творчих робіт;
 екскурсійна робота;
 історичні вечори або конференції (ювілейні, біографічні,
історико-краєзнавчі, вечори запитань і відповідей);
 усні журнали;
 диспути з проблемних питань;
 виставки;
 гурткова робота;
 дослідницька робота.
13

12. Серед форм позаурочної роботи, що впроваджуються під час предметних
тижнів, значною популярністю користуються історичні конкурси, олімпіади,
вікторини, КВК. Їхній конкретний зміст може обмежуватися навчальною
програмою або виходити за її межі. Досвід проведення таких заходів дозволяє
виокремити деякі їх особливості:
 атмосфера змагання між окремими учасниками чи групами дозволяє
стимулювати творчу активність учнів, мобілізувати здібності
кожного з них, розвивати в них пізнавальний інтерес до предмету та
прагнення до глибшого засвоєння знань та отримання інформації з
додаткових джерел, виховувати в учнів почуття колективізму і
відповідальності за свій внесок у командний результат;
 потрібна попередня організаційна робота з учасниками (формування
команд, ознайомлення з темою, створення журі, розробка критеріїв
оцінювання);
 обов’язкове оголошення підсумків і переможців для стимулювання участі
учнів у подібних заходах;
 оформлення творчих конкурсних робіт вимагає від учасників
оригінальності у підході до висвітлення теми, власних міркувань, оцінок
та висновків.
Під час предметних тижнів учні беруть участь у конкурсах творчих робіт, у
турнірі знавців історії України у формі розгадування історичних кросвордів, у
КВК з питань історії України ХХ ст., вікторині, конкурсі ерудитів з нестандартних
завдань та ін.
Доступною і цікавою формою роботи під час предметних тижнів є випуск
стінгазет з історичної тематики. Вони можуть бути підготовлені як колективно
(редколегією), так і індивідуально, при цьому учнів потрібно заздалегідь
ознайомити з вимогами щодо оформлення та змісту стінгазети.
Випуск стіннівок може бути приурочений до певної історичної дати або бути
конкурсним. Зміст газети може включати цікаві історичні факти або нестандартні
розвиваючі завдання, опис дат історичного календаря, краєзнавчі та пошукові
14

13. матеріали, ілюстрації, маловідому інформацію. Роль учителя полягає у наданні
учням консультацій по змісту матеріалу, рекомендації щодо необхідної
літератури. Якщо проводиться конкурс стіннівок, то журі має розробити критерії
оцінювання газет, серед яких слід враховувати оригінальність назви, суть девізу та
його відповідність змісту газети, висвітлення нових матеріалів, наявність цікавих
завдань та ін.
Важливою з точки зору інформування учнів формою роботи є ознайомлення
їх з цікавими новими виданнями, публікаціями з історичних питань в пресі, з
підсумками анонсованих масштабних акцій, пов’язаних з історією. Це своєрідна
презентація історичних новин, яку можуть робити й самі учні. Мета – спонукати їх
до читання новинок історичної літератури, перегляду телепрограм з історичної
тематики та суспільно-політичного змісту, до участі в акціях. Учні розширюють
свій кругозір, стають краще обізнаними з питаннями, над якими працюють
науковці, та пріоритетами в сучасному світі. Підготовка до презентації з певного
питання вчить учнів відбирати і систематизувати матеріал, дає їм можливість
продемонструвати творчість, фантазію, використати навички роботи з
комп’ютерною технікою, формувати власну оцінку того, про що йдеться (про нову
книгу, якусь подію чи постать), порівнювати позиції різних авторів історичних
творів чи проектів. В рамках предметних тижнів цікаво і змістовно було б
презентувати «Книгу пам’яті України» [див 5], нове видання «Україна. Повна
енциклопедія» [див 17], підсумки акції «Сім чудес України: претенденти і
переможці», статтю Кульчицького С.В. «ХХ століття в історії українського
народу» [8, с. 43-48] з циклу «Український внесок в історію ХХ ст.».
Традиційним заходом предметних тижнів є відкриті уроки. Не вдаючись до
питання про методику підготовки та проведення уроків, слід зазначити, що історія
дає можливість будь-яку тему розкрити так, щоби вона залишила в учнів не тільки
певний набір знань (дат, прізвищ, термінів), а й мала емоційне забарвлення,
спонукала до роздумів, оцінок, висновків. Арсенал форм, методів, прийомів,
засобів для того, щоби зробити урок цікавим і змістовним, на сьогоднішній день є
значним і різноманітним.
15

14. Практика показує, що питання про форми та зміст позаурочної роботи в
рамках предметних тижнів є невичерпним, тому що воно тісно пов’язане з
індивідуальною педагогічною майстерністю вчителя і ступенем його
зацікавленості в тому, щоби ця робота не була формальною. Коли тобі є що
сказати учням і неодмінно хочеться це зробити, тоді відкривається „друге
дихання” й починається „політ фантазії”, який приводить до нових ідей, цікавих
педагогічних знахідок, творчого синтезу усталених та інноваційних методик.
Ефективність проведення предметних тижнів з історії у школі
Зміст навчання і виховання в процесі підготовки та проведення предметних
тижнів підпорядковується формуванню в них цілісної та всебічно розвиненої
особистості. Розвивати здібності дітей, виявляти обдарованих учнів, стимулювати
їх творче самовдосконалення та творчу активність, дати їм ґрунтовні міцні знання,
озброїти їх практичним розумінням основ історичної науки, підвищити їх інтерес
до предмета - це далеко не всі завдання, які дає можливість реалізувати така форма
позаурочної роботи, як предметний тиждень з історії.
Виховні і освітні можливості позаурочної роботи дуже широкі. Багаторічна
практика проведення предметних тижнів доводить, що під час різноманітних
заходів учні глибше, всебічно пізнають різноманітні історичні події та процеси,
знайомляться з біографіями та діяльністю видатних історичних постатей,
досліджують певні проблемні питання (адже на уроках не завжди вистачає часу
для цікавих деталей і подробиць). У них формується світогляд, виробляються
навички робити з історичного матеріалу висновки морального характеру, які
безпосередньо впливають на їхнє життя. Вони вчаться самостійно здобувати
знання, а потім презентувати їх у вигляді виступів, доповідей, рефератів, під час
диспутів та дискусій. Не менш важливо те, що позаурочна робота більше
згуртовує учнів, дає змогу вчителю встановити більш тісний контакт, краще
пізнати своїх учнів, їх запити, здібності та інтелектуальний потенціал.
Для того, щоб позаурочна робота була цікавою і ефективною, потрібно
враховувати ряд факторів і рекомендацій, а саме:
 робота повинна проводитися систематично і цілеспрямовано
16

15.  якщо навчальна програма є обов’язковою для всіх учнів, то позаурочна
робота – справа добровільна, тому не варто у примусовому порядку
залучати учнів до тих чи інших заходів; це мають бути учні з нахилами
дослідницької роботи, або ті учні, які прагнуть до глибокого засвоєння знань
з предмету;
 не може бути позаурочних занять без керівництва педагога, який має
спрямовувати інтерес та ініціативу учнів, всіляко розвивати їх творчість,
прищеплювати їм навички самостійної роботи; учитель має бути поряд з
учнем, щоб, у разі потреби, щось додатково пояснити, відповісти на
запитання;
 слід продумувати і встановлювати різнобічні зв’язки між позаурочною
роботою та уроками, адже такі зв’язки взаємозбагачують і доповнюють
матеріали уроку і позаурочної роботи;
 час від часу залучати до позаурочної роботи весь клас: можливо, успіхи тих,
хто бере участь у позаурочних заходах, приваблять ще когось із класу,
викличуть інтерес до вашого предмету;
 тематика та форми позаурочної роботи мають бути адаптовані до
конкретного контингенту учнів, їх освітнього та творчого потенціалу,
викладач має планувати такі теми і заходи, які учні будуть здатні зрозуміти і
засвоїти, адже лише тоді можна розраховувати на ефективність позаурочної
роботи;
 не варто копіювати готові сценарії позаурочних заходів, їх можна брати лише
за основу, а далі доповнювати чимось своїм, змінювати, адже в кожного з нас
є своє бачення тих чи інших питань;
 слід мати під рукою різноманітні інформаційні джерела для того, щоби
самому складати сценарії позаурочних заходів, враховуючи конкретні
потреби для доповнення уроку;
 старатися заохочувати найменші успіхи та активність своїх вихованців.
Проведення предметного тижня є ефективним засобом підвищення
пізнавального інтересу учнів до вивчення історії, стимулювання їх творчої
17

16. активності. Тиждень історії – це, по суті, творчий звіт учителя. Висока
ефективність предметного тижня залежить в першу чергу від його досвіду та
педагогічної майстерності, вміння керувати діяльністю учнів, співпрацювати з
колегами.
Тиждень історії має бути дієвою формою організації навчання, виховання,
поглиблення рівня знань учнів, сприяти їх розвитку та формуванню світогляду.
Водночас зміст заходів, що проводяться, має бути тісно пов’язаний з основним
програмним курсом. Проведення тижня історії– це не стільки розваги для учнів,
скільки одна з форм організації навчання, засіб виховання, шлях до порозуміння з
учнями. У цей час між учителем і учнем виникає тісне спілкування, що дозволяє їм
краще пізнати один одного.
Від того, наскільки цікавими, різноманітними, змістовними будуть заходи,
наскільки активно братимуть участь у їх підготовці і проведенні учні та колеги,
залежить успіх предметного тижня. Заохочення учнів до участі в цьому спонукає
їх, з одного боку, до творчої дослідницької праці, з іншого – сприяє тому, що
епізодична зацікавленість формує сталий пізнавальний інтерес до предмету та, як
наслідок, творчу активність.
Досвід організації та проведення предметних тижнів можна поглиблювати
і вдосконалювати, адже в кожного вчителя свій педагогічний почерк, своє
бачення тих чи інших історичних проблем, свій творчий потенціал, який потрібно
віддавати дітям! Не слід зупинятися на досягнутому, скільки би років не
працював, який би досвід не був за плечима. Потрібно постійно працювати над
собою, йти в ногу з часом, любити свою роботу, любити дітей, пам’ятати слова
В.Сухомлинського: „СПРАВЖНІЙ ВЧИТЕЛЬ НЕ МОЖЕ ЖИТИ БЕЗ
ТВОРЧОСТІ”, а тому потрібно творити нове, неповторне, те, що привертає учнів
до навчання, адже інтерес учнів до предмету – це і є показник педагогічної
майстерності, мірило успіху вчителя.
18

17. РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКИ ЗАХОДІВ
Мета:
• узагальнити, конкретизувати знання учнів з історії; сприяти глибшому
засвоєнню конкретного історичного матеріалу;
• розвивати логічне мислення, вміння встановлювати причинено-наслідкові
зв’язки; розвивати вміння оцінювати історичні події та постаті;
• виховувати інтерес до історії, повагу до праці, до культурних надбань
людства, почуття національної самосвідомості та національної гідності.
Вік дітей: 11 кл.
Обладнання: карта світу, карта області, чорний ящик (у ньому береста, скло,
борода, киянка), картки для історичного лото, тестові завдання, сигнальні
прапорці.
ХІД ГРИ:
Формується дві команди по 5 осіб. Творчі завдання оцінюються за 12-бальною
системою, тестові – 1 бал за правильну відповідь.
Ведучий знайомить команди з умовами гри, представляє журі й оголошує
перший конкурс.
1. Привітання команд. Назва, девіз, емблема. Пояснення девізу.
2. Конкурс капітанів. Знайти правильну відповідь:
19

18. а) країна, яку називають країною трьох
тисяч островів:
• Японія;
• Індія;
• Індонезія.
б) вчений, зробити відкриття якому
допомогло звичайне яблуко:
• Ньютон;
• Галілей;
• Вавилов.
в) найбільша танкова битва Другої
світової війни:
• під Жовтими Водами;
• під Бродами;
• під Прохорівкою.
г) гетьман, який за легендою закопав
великі скарби:
• П.Орлик;
• П.Полуботок;
• К.Розумовський.
д) Основний ракетний полігоні
космодром США:
• Сіетл;
• Канаверал;
• Алабама.
е) рішення про створення ООН
прийнято:
• на Тегеранській конференції;
• на Кримській конференції;
• на Потсдамській конференції.
3. Упізнай особу.
1) Знаменитий англійський адмірал, 40 разів був поранений, у нього не було
однієї руки, він втратив око. Битва при Трафальгарі була для нього
сороковою й останньою. У цій битві він загинув, але англійська ескадра
здобула перемогу. (Нельсон)
2) Спочатку був «солдатським імператором», а згодом став диктатором.
Видав акт, відомий як перший основний Закон. Помер безславно і в
злиднях. (імператор Сулла)
3) Брав участь у міжнародних конференціях 1944-1945рр., був лідером
комуністичної партії, був зацікавлений у відкритті другого фронту,
очолював країну, що виграла Другу світову війну. (Сталін)
4) Кому належать слова: «Кожна дитина знає історію про Червону шапочку і
про те, що трапилось з нею в будинку бабусі у лісі. І яким би не було нове
20

19. обличчя компартії, як би м’яко вони не говорили, ми повинні постійно
пам’ятати про зуби та апетит вовка». (М.Тетчер)
5) Радянський дитячий літературний герой. Попри два фізичні недоліки
одночасно обіймав керівну і командну посади. (Мийдодір)
4. Про які події йдеться?
а) Не цвіли ще яблуні духмяні,
Не пишались вишнями сади,
Як рушали юнаки-кияни
Боронити села і хати.
Триста їх, як цвіт рясний, весняний,
В снігових заметах полягло;
В їх серцях одне палке бажання
В лютий холод полям ям цвіло;
Захищати Матір-Україну…
(бій під Крутами)
б) Багаті? – Старцюватимете!
Співучі? – Заплатите, затужите!
Горді? – Впадете на коліна!
Густо людні! – прополемо!
В історію оглянетесь – Очі виколемо!
(масові репресії)
в) Забирають із комори
Порох, зниділий на прах,
Вимітають пил із скрині,
Верби запашні сліди,
Залишають Україні
Хліб з кропиви й лободи.
Світ виносять із халупи,
Що віками там горів,
І складають поміж трупи
Недовмерлих матерів…
(голодомор 1932-1933рр.)
г) Всі криниці в целофанових
капшуках,
Всі колодязі затушковані.
Питали тоді одне-однісеньке:
Де знайти кілометри целофану
На рукотворне Київське море
Чи бодай на Десну зачаровану,
З якої Київ п’є воду?!
(Чорнобильська катастрофа)
5. Історичне лото. Кожна команда отримує картку із записаними датами. (Див.
табл.) Ведучий називає події, записані на картках, і віддає картку в групу.. яка
перша подала сигнал.
Події:
• утворення РЕВ;
• Карибська криза;
• установча конференція ООН;
• підписання Заключного акта з
безпеки і співробітництва в
Європі;
21

20. • убивство Джона Кеннеді;
• ХХ з’їзд КПРС. Доповідь
М.Хрущова «Про культ особи та
його наслідки»;
• кінець ІІ світової війни;
• перший політ людини в
космос;
• Празька весна;
• возз’єднання Німеччини;
• Україну прийнято до ради Європи.
25 квітня-26червня 1945р. 1962р., жовтень 1968р.
Лютий 1956р. 2 вересня 1945р. 3 жовтня 1990р.
Липень-серпень 1975р. Листопад 1995р. 12 квітня 1961р.
6. Знайти термін-антонім.
• «Холодна війна» - … (розрядка)
• Репресії - … (реабілітації)
• Сталінізм - … (десталінізація)
• Тоталітаризм - … (демократія)
22

21. 7. «Чорний ящик».
• Це може бути в рибальській сітці. Це потрібно грибнику і ягіднику. Це
використовує турист і мисливець, сільські домогосподарки. І це розповість
нам чимало про життя стародавнього Новгорода. (Береста)
• Це є зараз у багатьох чоловіків, особливо дідусів. Буває різного кольору. В
одній із країн Стародавнього Сходу була ознакою царської влади. (Борода)
• Назва цієї речі співзвучна з назвою жительки одного з міст України. В одній
з країн Стародавнього Сходу використовувалась для письма. Служили
знаряддям для биття. (Киянка – дерев’яний молоток)
• Ця річ є зараз у кожному домі. При необережному поводженні може стати
небезпечною. Її появою завдячуємо фінікійцям. Її винахід за значенням
можна зіставити з відкриттям металів, винайденням глиняного посуду.
(Скло)
8. Екскурсоводи.
Використовуючи карту області, представники команд проводять уявну
екскурсію по визначних місцях рідного краю, по черзі характеризуючи їх.
9. Що об’єднує цих людей?
• І.Рабін, Я.Арафат, Б.Клінтон.
• Х.Амін, Б.Кармаль, Л.Брежнєв, Д.Устинов.
• Н. Мандела, Ф. де Клерк.
• Л.Лук’яненко, В.Мороз, Л.Костенко, В.Чорновіл.
10. Показати країни, з історією яких пов’язані терміни:
• «великий стрибок»;
• «оксамитова революція»;
• «культурна революція»;
• рух «Талібан»;
• «азіатські дракони»;
• «червоні кхмери»;
• «відлига»;

22. • «три неядерних принципи».
11. Подорож машиною часу.
1. Уявіть, що ви у 1949р. виступаєте в ООН від імені делегації УРСР. Про що б ви
говорили? Чому? Чи міг би бути ваш виступ самостійним? Чому?
2. Уявіть, що ви перенеслися у майбутнє на 5 хв. у 2500р. Що б ви в першу чергу
розказали про вашу епоху? Чому?
У КІНЦІ ГРИ ПІДБИВАЮТЬСЯ ПІДСУМКИ; ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КОМАНДА-
ПЕРЕМОЖЕЦЬ.

23. Мета:
 розвивати логічне та асоціативне мислення;
 активізувати пам'ять;
 розширювати кругозір та пізнавальний інтерес.
Вік дітей: 5-6 кл.
Обладнання: бланки для журі; конверти із літерами слів, нагороди для
переможців.
Правила гри: у грі беруть участь 2 команди; кожна команда обирає капітана;
гра складається із 4-х турів по 4 завдання у кожному; правильна відповідь на
кожне із завдань 1 бал, за кожен пояснений термін 0,5 балів, за кожне правильно
зібране слово – 1 бал; перемагає та команда, яка набере найбільшу кількість балів,
які рахує журі.
ТУР І: «ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ»
Клас ділиться на дві команди (можна також проводити гру між класами).
Кожна команда обирає собі назву.
1. Конкурс капітанів. Капітанам команд пропонують терміни, якими вони
повинні дати визначення

24. Командні конкурси:
2. Що об’єднує цих людей?
а) Д.Яворницький та М.Грушевський. (історики)
б) Б.Мозолевський та В.Хвойка (археологи)
3. Яке слово зайве?
а) монета, гривна, нумізматика, боністика, архів. (архів)
б) речові джерела, археологи, міфи, князь, книги. (книги)
в) герб, мантія, атлас, тризуб, геральдика. (атлас)
г) пергамент, писемні пам’ятки, пектораль, палеографія, папірус. (пектораль)
4. Скласти слово.
Капітанам команд видаються конверти, в яких знаходяться букви. Кожній
команді треба скласти 5 слів.
1. історія;
2. археологія;
3. нумізматика;
4. геральдика;
5. ономастика.
1. палеографія;
2. боністика;
3. хронологія;
4. топоніміка;
5. сфрагістика.
ТУР ІІ: «ГРА ЗА ТЕМОЮ «ПОДОРОЖ У ДАВНІ ЧАСИ»
1. «Історичний поєдинок».
Учням називають слова, а вони повинні пояснити їх зміст.
1. архів;
2. боністика;
3. віск;
4. гривна;
5. джерела;
6. курган;
7. музей;
8. пергамент;
9. словени;
10. тризуб
1. археологія;
2. бронза;
3. віче;
4. герб;
5. дерев’яні дощечки;
6. книгозбірня;
7. мантія;
8. пектораль;
9. скіфи;
10. топоніміка

25. 1. Аскольд;
2. бояри;
3. Володимир;
4. данина;
5. імперія;
6. Кий;
7. Либідь;
8. монголи;
9. Ольгерд;
10.печеніги;
11.рать;
12.склепіння;
13.таран;
14.холоп;
15.язичники;
16.фреска;
17.шати.
1. Алімпій;
2. біскуп;
3. воєводство;
4. династія;
5. Іларіон;
6. келія;
7. лядські;
8. мозаїка;
9. Олег;
10.підданство;
11.Русь;
12.скіпетр;
13.татари;
14.хан;
15.Ярослав;
16.фортифікаційні споруди;
17.шпиталь.
2. Що спільного?
а) Олег, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. (князі)
б) хан, Орда, таран, монголи (монголо-татарське ярмо на території України)
3. Яке слово зайве?
а) Роман Мстиславич, Іларіон, Данило Галицький. (Іларіон)
б) Олег, Візантія, Кий, «Руська правда», Лев (Лев)
4. Склади слово.
Капітанам команд видаються конверти, в яких заходяться букви. Кожній з
команд треба скласти 5 слів.
1. Кий;
2. Олег;
3. бояри;
4. біскуп;
1. хан;
2. Орда;
3. таран;
4. фреска;

26. 5. мозаїка. 5. половці.
ТУР ІІІ: ГРА ЗА ТЕМОЮ «КОЗАЦЬКА УКРАЇНА»
1. Конкурс капітанів.
Учням називають слова, а вони повинні їх пояснити.
1. анафема;
2. булава;
3. Величко;
4. гетьман;
5. договір;
6. козак;
7. Малоросія;
8. Полуботок;
9. Руїна;
10.Сковорода;
11.Хотин;
12.чайки.
1. академія;
2. бусурмани;
3. Вишневецький;
4. галера;
5. дезертир;
6. клейноди;
7. Московія;
8. Переяслав;
9. Розумовський;
10. Січ;
11.Хмельницький;
12.Чигирин.
2. Що спільного?
а) Богдан Хмельницький, Іван мазепа, Павло Полуботок, Байда. (гетьмани)
б) булава, бунчук, корогва, гербова печатка. (клейноди козаків)
3. Яке слово зайве?
а) Кафа, Хотин, бусурмани, галера, академія. (академія)
б) Пилявці, Жовті Води, Переяслав, Руїна. (Руїна)
4. Склади слово. Капітанам команд видаються конверти, в яких заходяться букви.
Кожній з команд треба скласти 5 слів.
1. кіш;
2. Кафа;
3. Хотин;
4. татари;
5. Чигирин.
1. Січ;
2. крам;
3. чайка;
4. неволя;
5. кошовий.

27. ТУР ІV: ГРА ЗА ТЕМОЮ «Україна У ХІХ-ХХ ст.»
1. Конкурс капітанів. Учням називають слова, а вони повинні пояснити їх.
1. Антонович;
2. більшовики;
3. війна;
4. губернії;
5. Довженко;
6. Кармалюк;
7. Леся Українка;
8. меценат;
9. панщина;
10.революція;
11.семінарія;
12.тік;
13.повстанська армія;
14.Ханенко;
15.Чорнобильська катастрофа;
16.ціп;
17.Шпіцрутен.
1. Австро-Угорщина;
2. барак;
3. верф;
4. голодомор;
5. Друга світова війна;
6. Кобзар;
7. легіон;
8. маринці;
9. партизани;
10.«Русалка Дністрова»;
11.січові стрільці;
12.тавро;
13.Універсал;
14.Харків;
15.Чернігівський полк;
16.Центральна рада;
17.Шістдесятники.
2. Що об’єднує цих людей?
а) М.Костомаров, Володимир Антонович, О.Єфіменко, Д.Багалій. (історики)
б) В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров. (члени Кирило-Мефодіївського
братства)
3. Яке слово зайве?
а) Яхненко, Симиренко, Ханенко, Шевченко. (Шевченко)
б) І. Франко, Леся Українка, П. Пестель. (П.Пестель)
4. Склади слово. Капітанам команд видаються конверти, в яких заходяться букви.
Кожній з команд треба скласти 5 слів.
1. «Руська Трійця»;
2. Війна;
1. «Русалка Дністрова»;
2. голодомор;

28. 3. Легіон;
4. Крути;
5. Ціп.
3. універсал;
4. «Кобзар»;
5. тік.
ПІДСУМКИ ГРИ ТА НАГОРОДЖЕННЯ КОМАНДИ-ПЕРЕМОЖЦЯ.
Мета:
 розвивати логічне та асоціативне мислення;
 активізувати пам'ять;
 розширювати кругозір та пізнавальний інтерес.
Вік дітей: 7 кл.
Обладнання: бланки для відповідей, крейда, музичні записи для пауз, нагороди
для переможців
Правила проведення: за тиждень до вікторини вчитель визначає команди від
класів у кількості 5 осіб і вказує, який матеріал повторити. Вікторину проводить
учитель та 2 його помічники (колеги-вчителі чи учні-старшокласники). Перший
слідкує за тим, представник якої команди (за узгодженням із іншими гравцями)
підняв руку (прапорець) на відповідь першим, а другий – фіксує перебіг гри на
дошці.
Вікторина проходить у 2 тури: письмовий та усний.
На початку першого туру команди сідають колом і дають письмову відповідь
на 5 запитань:
1. Назвіть усі відомі вам германські племена, що брали участь у завоюванні
Західної римської імперії. (вандали, вестготи, остготи, франки, англи, сакси,
лангобарди) – максимальний бал 7
2. Назвіть представників «феодальної драбини» у порядку градації від вищого
до нижчого. (король – герцоги – графи – віконти – барони – рицарі) –
максимальний бал 6

29. 3. Назвіть представників духовенства у порядку градації від нижчого до
вищого. ( священики – ченці – абати – єпископи – архієпископи – Папа
Римський) – максимальний бал 6
4. Назвіть держави, що їх заснували хрестоносці. (Графство Едесса, князівство
Антіохія, графство Тріполі, Єрусалимське князівство) – максимальний бал 4
5. Назвіть духовно-лицарські ордени середньовіччя. (тамплієри, госпітальєри,
Тевтонський орден, орден мечоносців) – максимальний бал 4
По закінченню туру вчитель одразу ж перевіряє роботи. Враховуються
швидкість, повнота, правильність відповідей. Помічники оголошують перші
результати і вказують на допущені помилки.
Другий тур має назву «5 на 5», оскільки має 5 раундів по 5 запитань у
кожному. За кожну правильну відповідь у другому турі команда отримує 1 бал.
Перший раунд – «5 визначень». Учні мають закінчити речення і назвати
необхідне визначення. Кожна команда пише свій варіант, один помічник засвідчує
його свої підписом, далі представники команд озвучують свій варіант відповіді.
1. Вчення, яке заперечувало вшанування святих ікон (іконоборство).
2. Короткий вислів, що розкриває зміст гербу (девіз).
3. Особа, яка дає гроші в борг під відсотки (лихвар).
4. Грамота від монгольського хана на право управляти своїм князівством
(ярлик).
5. Земельне володіння, за яке треба було служити у королівському війську
(феод).
Другий раунд – «5 подій». Учні мають відповісти на запитання: «Яка це подія і
де вона відбулася?»
1. 630р. (утворення Арабської держави, Аравійський півострів).
2. 843р. (розпад Франкської імперії, м. Верден).
3. 1204р. (четвертий хрестовий похід, м. Константинополь).
4. 1302р. (скликання Генеральних штатів, Франція).
5. 1385р. (унія Польщі та Литви, м. Крево).
Третій раунд – «5 прізвиськ». Учні мають відповісти на питання: «Кого так
називали і за що?»

30. 1. Завойовник (Вільгельм, герцог Нормандії, завоював Англію).
2. Барбаросса (Фрідріх І, німецький імператор, за руду бороду).
3. Красивий (Філіп ІV, французький король, за вроду).
4. Безземельний (Іоанн, англійський король, за втрату своїх володінь у
Франції).
5. Невський (Олександр, новгородський князь, за перемогу над шведами у
битві на р. Нева).
Четвертий раунд – «5 цитат». Учні мають відповісти на питання «Кому
належать ці слова?»
1. «Горе мені, що немає в мене нікого з рідні, хто міг би мені чимось
допомогти в хвилину небезпеки» (Хлодвіг, король франків).
2. «Порфіра – найкращий саван!» (Феодора, дружина імператора Юстиніана).
3. «Боже, врятуй нас від люті норманів» (французький священик).
4. «Вбивайте геть усіх, Бог на небі впізнає своїх» (папський посол).
5. «Хто до нас із мечем прийде, той від меча і загине!» (Олександр Невський,
новгородський князь).
П’ятий раунд – «5 історичних осіб». Учні мають відповісти на запитання: «Хто
це був?»
1. Він був графом, племінником короля, його загін зазнав смертельних втрат у
Піренейських горах. Він став героєм славнозвісної поеми. Хто він? (Роланд)
2. Знаменитий воїн, всесильний управляючий Франкським королівством у VІІІ
ст. Він завдав нищівної поразки арабам і зупинив їх просування в Європу.
Мав прізвисько «Молот». Хто це він? (Карл Мартелл)
3. Він не був засновником своєї династії, але саме він дав їй своє ім’я. Він
створив найбільшу державу раннього середньовіччя в Західній Європі. Він
здійснив 53 військових походи. Був коронований папою і отримав титул
імператора. Хто він? (Карл Великий)
4. Він походив із збіднілого роду. У 6 років зостався сиротою. Був пастухом.
Пізніше вів торгові справи багатої вдови і одружився на ній. На 40-му році
життя відчув «голос Бога» і почав проповідувати нову релігію та утворив
нову державу. Хто він? (Мухам мед)

31. 5. Він був відомий не лише своєю силою, витривалістю і відвагою, а й
упертістю та жорстокістю. За 10 років свого правління жив на батьківщині
менше року. Перемагав у багатьох битвах і поєдинках, брав участь у
хрестових походах. Загинув під час сутички. Хто він? (Річард Левове Серце)
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ.
Мета:
• Ознайомити учнів з національними символами України, з її святинею –
Прапором, Гербом, Гімном;
• формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної
держави, повагу до її символів;
• розширювати пізнавальні інтереси школярів.
Форма: усний журнал.
Обладнання: Державний прапор України, Герб, Гімн, карта України, малюнки.
ХІД ПРОВЕДЕННЯ:
Дорогі діти, гості, ми раді вітати вас на нашому заході. Сьогодні у нас виховна
година, година, присвячена державним символам України. Сьогодні ми з вами
поговоримо про найдорожче серцю кожної людини.
Ми всі діти українські –
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе –
Рідна віра, рідна мова
Рідний край – над усе.
Яка красива, багата і чудова наша Україна. Вона оспівана у віршах, піснях,
творах. Нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

32. Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво –
Оці степи, це небо, ці ліси.
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе, як є – дорога, явори.
Усе моє – все зветься Україна.
Сьогодні ми проведемо свою виховну годину у вигляді усного журналу.
СТОРІНКА ПЕРША
Що таке Батьківщина?
Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій крок, вимовила перше
слово, почула мамину колискову пісню, а потім народну пісню, почула бабусину
казку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні, вони оспівані в піснях і
віршах.
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека
І діброва далека.
І веселка над лісом.
І стрімкий обеліск.
Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,

33. Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша
Наша отча сторона.
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніше нам своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини
А нас, людей, без Батьківщини.
Отже, діти, для кожної людини найдорожча і наймиліша та земля, на якій ми
народилися, де живуть наші предки. Це – наша рідна земля, наша люба Україна.
Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без
Батьківщини, як птах без крил.
СТОРІНКА ДРУГА
«Наші символи»
Кожна країна світу обов’язково має три символи. А що таке символи? Символ –
це предмет, який характеризує державу, відображає її традиції, побут,
господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України – Гімн,
Герб, Прапор. У ст. 20 (1 розділ) Конституції України записано: «Державними
символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України,
Державний Гімн України».
Що ж означають символи детальніше?
Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях.
Герб – розпізнавальний знак держави.
Прапор (знамено) – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з
певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави,
символ її суверенітету.

34. Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор, Герб, Гімн є
нашими святинями. Під час виконання Гімну всі повинні підвестися, співаючи
разом. Пам’ятаймо це завжди, діти, шануймо наші святині. Діти, а давайте зараз
усі разом заспіваємо Гімн.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня – знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
Ми навіки вже – народом
Українським в Україні.
ГЕРБ
Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб. Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є , ми завжди будем.
Добро і пісню несемо ми людям.
ГІМН
Слова палкі, мелодія врочиста.
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста
Це клич однин з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,

35. Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне сонце навкруги.
СТОРІНКА ТРЕТЯ
Наш стяг – пшениця в степах. Під голубим сплетінням неба.
Прапорець, що я тримаю, –
Для мене єдиний.
Прапорець цей, що я маю, –
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від край неба голубого
Над пшеничним полем.
Пофантазуймо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора.
Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір? Нумо, подумаймо.
Так, правильно! Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба – зерна,
що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів
якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб.
А про що вам говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного, чистого,
мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для
свого Національного Прапора.
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.
Це знамено рідне – злото й синява.
Прапор аш, як літо, в сонці майорить.
По долині – жито, по горі – блакить.
2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-
жовтий Національний Прапор – символ незалежності та суверенітету нашої
держави.

36. Отже, юні друзі, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних
установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в
багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави.
Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п’єдестал
пошани підіймаються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте
знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі Україна!
Мета:
 розвивати логічне та асоціативне
мислення, виявити інтелектуально
розвинених дітей;
 розвивати вміння самостійно здобувати
знання;
 прищеплювати любов до історії.
Вік дітей: 10 кл.
Склад учасників: ведучий, журі у складі 2-х чоловік, 6 команд по 5 чоловік,
вболівальники.
Кількість учасників: 6 учнів.
Обладнання: обладнані місця для учасників, таблиці із номерами завдань, плакати
з висловлюваннями про знання та інтелект, нагороди для переможців, відповідне
музичне оформлення, бланки для журі.
ХІД ГРИ:
Вступне слово ведучого:
Дорогі діти, гості, ми раді вітати вас на нашому заході. Сьогодні у нас
найцікавіша у світі гра – «Найрозумніший знавець історії».
Привітайте будь-ласка наші команди _____________.
Сьогодні вони будьть боротися за почесне право називатися
найрозумнішими!!!!

37. Оцінювати конкурс буде наше вельмишановне журі /оплески/ у
складі____________.
Отже завдання непросте!!! Думаєте легко буде справитися???
Правила гри: Є 3 тури, кожен з яких має різні завдання та оцінюється по-
різному. Перший тур. «Розминка»
Другий тур. «Обери країну»
Третій тур. «Спеціальна тема»
У 1 турі – обираєте по черзі номер питання. якщо відповідаєте неправильно, то
хід переходить до іншої команди. Якщо й інша команда не відповідає – шанс є у
глядачів, які у випадку правильної відповіді можуть подарувати лтримані очки
улюбленій команді.
У 2 турі правила аналогічні, лише потрібно обирати країну й номер питання.
3-й тур – спеціальна тема, яку ви мали підготувати.
Все зрозуміло – поїхали!!!!!
Перший тур. «Розминка»
Учні вибирають номери завдань (по 8 кожна).
Правильна відповідь на питання = 1 бал.
1. що, на думку давніх римлян, урівнювало землю? (Екватор)
2. як називали міфічного царя Лівії, який начебто виготовив перший глобус?
(Атлас)
3. царю Кіру за загибель свого коня вдалося покарати річку Діалу на 1000
років. Як? (він прорив 300 каналів і висушив її)
4. середньовіччя залишило багато пам’ятників архітектури, але серед них
немає жодного датованого Х ст. Чому? (у 1000р. населення Європи
готувалося до кінця світу і нічого не будувало)
5. наприкінці ХІ ст. по Європі блукали натовпи озброєних селян. Про що вони
питали, коли підходили до незнайомого міста? (чи це не Єрусалим?)
6. в горах Середньої Азії при народженні хлопчика батько саджає 40 тополь.
Навіщо? (коли виросте син, буде з чого побудувати будинок)

38. 7. що об’єднує країни, які використовують місячний календар? (іслам)
8. іракці жартували, що, якщо рахувати їхнє населення по головах, то вийде 34
млн., із яких 17 млн. жителів і 17 млн. голів. Чиїх? (бюстів Саддама)
9. скажіть мовою африканських вуду «той, що воскрес із мертвих». (зомбі)
10.в Нігерії та Малі видана книга, в якій зібрані всі національні перекази. Яку
назву вона одержала? (підручник з історії)
11.у середині ХІХ ст. алжирці Сахари називали європейців чорноногими.
Чому? (за кольором їхніх чобіт)
12.за всю історію колонізації білі вивезли з Африки понад 5 000 000…
Закінчіть фразу. (рабів)
13.одного разу футболісти країни Заїр перед грою зі збірною Руанди охороняли
футбольне поле лише від однієї людини. Від кого? (чаклуна команди-
суперниці)
14.у 1499р. іспанці побачили на березі лагуни індіанські будинки на сваях, які
нагадували їм Венецію. Як вони назвали цю країну? (Венесуела)
15.який предмет вперше привіз у 1898.р в Бразилію Ч.Міллер? (футбольний
м’яч)
16.Матрос Р. де Тріан був першим іспанцем, який побачив Америку. Де він у
цей момент знаходився? (на щоглі)
17.після того, як футболіст Пеле видав свою книгу «Я – Пеле», він отримав
золоту медаль від міністерства освіти. За що? (після її видання багато людей
навчилися читати)
18.ацтеки грали у гру, схожу на футбол, набагато раніше європейців. Але
команда, яка програла, не мала права на реванш. Чому? (її приносили в
жертву)
19.в якій «зеленій» країні холодніше, ніж у «льодяній»? (Гренландія, Ісландія)
20.яку географічну особливість мають Росія, Туреччина і Єгипет? (ці країни
розташовані на 2-х континентах)
21.Дж.Бенке, який супроводжував Д.Кука в його навколосвітньому плаванні,
пізніше запропонував збільшити населення Австралії. Як? (висилати туди
злочинців)

39. 22.як відповідає австралійський абориген на будь-яке питання білої людини,
яку він бачить вперше? («кенгуру» - не розумію)
23.жінки арабського Сходу намагаються носити на собі всі свої дорогоцінності.
При цьому вони стережуться не грабіжників, а власного чоловіка. Чому? (у
будь-який момент той може сказати: «Ти мені більше не дружина», - і
вигнати її в чому вона є)
24.якого птаха привезла Софія Палеолог на Русь, коли вийшла заміж за Івана
ІІІ? (двоголового орла)
25.О.Македонський та Ю.Цезар наказували позбавлятися цього, але серед
арабів позбавлення цього вважалося гріхом. Чого саме? (бороди)
26.яке з семи чудес світу збереглося до нашого часу? (піраміди)
27.який король сказав: «Держава – ця я!»? (Людовік ХІV)
28.що сталося у славнозвісну варфоломіївські ніч? (різанина гугенотів
католиками)
29.які мореплавці тримали у страху народи Європи? (вікінги)
30.який іноземець став першим почесним громадянином США? (У.Черчілль)
31.який президент підписав указ про скасування рабства у США? (А.Лінкольн)
32.в якій країні відбувалася війна Червоної та Білої Троянд? (Англія)
33.ім’я якої королеви увійшло до назви епохи? (Вікторія)
34.мумію цього відомого давньоєгипетського фараона виявили лише у 1922р.
Як звали цього фараона? (Тутанхамон)
35. за якого європейського диктатора була вперше організована секретна
служба? (Наполеон)
36.хто коронував Наполеона, коли його було проголошено імператором
Франції? (він сам)
37.яке місто 79р. до н.е. було засипано попелом під час виверження вулкану
Везувій? (Помпеї)
38.як звали французьку дівчину, що віддала своє життя заради перемоги
Франції над Англією у Столітній війні? (Жанна д’Арк)
39.який цар наказав своїм підлеглим носити західне вбрання й голити бороди?
(Петро І)

40. 40.найжорстокіший російський цар. (Іван ІV(Грозний))
41.що організувала під час Кримської війни Флоренс Найтінгейл? (загін
медсестер)
42.американський президент, що 4 рази поспіль переміг на виборах.
(Ф.Рузвельт)
43.який мореплавець так і не досягнув своєї мети – допливти до Індії?
(Х.Колумб)
44.які країни є постійними членами Ради безпеки ООН? (Англія, Франція,
США, Росія, Китай)
45.яка з чинних сьогодні європейських монархій вважається найдавнішою?
(найдавніша правляча династія в Європі – князі Гримальді в Монако)
46.де править королева Беатрис? (Нідерланди)
47.у якій країні Європи й досі зберігається абсолютна монархія? (Ватикан -
абсолютна теократична монархія)
48.кого древні греки називали варварами? (навколишні народи)
Другий тур. «Обери країну»
Учням пропонується список країн. Кожен із них обирає по одному питанню і
по-черзі відповідає на поставлене запитання, і так по черзі. Наприклад, 1.1 (перша
країна, перше питання). Правильна відповідь на питання = 2 бали.
1. США.
1) У 1791р. Дж. Вашингтон вибрав місце і запросив архітектора Ефантена для
будівництва міста. Якого? (Вашингтон)
2) За 8 років англійський король Георг ІІІ втратив 2,5 млн. підданих, а що
придбав світ? (США було проголошено незалежною від Англії державою)
3) Яких політиків у середині 1920-х рр. в США називали «мокрими»? (тих, що
виступали за скасування «сухого закону»)
4) Побудована у 1885р. за ідеєю де Лаболея, перевезена за 214 рейсів через
Атлантику, освячена у 1886р. Чим вона стала у 1924р.? (статуя Свободи)

41. 5) Американці жартують, що якщо кока-кола коштує 5 центів, то 1 цент – це її
собівартість, 2-й цент – прибуток. Куди витрачається решта – 3 центи? (на
рекламу)
6) Хто адресат листа, відправленого за адресою: Пенсільванія, авеню 1600?
(Президент США, це адреса Білого Дому)
7) Її перший примірник американці зберігають на спеціальній підставці, яку у
випадку ядерного вибуху по спеціальній шахті треба спустити на недосяжну
глибину. Про яку реліквію йдеться? (Конституція США)
8) Нинішній губернатор Каліфорнії. (А.Шварценегер)
9) Місто – центр американської кіноіндустрії. (Лос-Анджелес)
10) Яка подія відбулася в США у 1861-1865рр.? (громадянська війна)
2. Велика Британія.
1) Скажіть англійською «м’який чоловік». (джентльмен)
2) Підпливши до берегів цього острова, римляни побачили крізь туман білі скелі
і назвали його…як? (Туманний Альбіон)
3) Яке германське плем’я. що брало участь у підкоренні Британії, залишило
найпомітніший слід в її історії? (англи)
4) У 1860р. в Лондоні сотні людей були запрошені на «церемонію умивання
білих левів» в Тауері. На ваш розсуд, на який день були запрошені
відвідувачі? (1 квітня)
5) Англійські археологи за допомогою хімічного аналізу кристалів речовини, яка
збереглася у глиняному посуді, зуміли зробити те, що не зміг зробити
шотландський король. (вони відкрили здавалося назавжди втрачений рецепт
вересового меду)
6) На британському престолі зараз… (королева Єлизавета)
7) Шерлок Холмс говорив, що може упізнати іноземця на вулиці за одним лише
поворотом його голови. Під час якої дії? (під час переходу вулиці)
8) Англія посідає перше місце у світі за споживанням цього напою на душу
населення. (чай)
9) Який англійський пірат здійснив другу навколосвітню подорож? (Ф.Дрейк)
10) Яка англійська королева «вийшла заміж за Англію»? (Єлизавета)

42. 3. Франція.
1) Що французи називають «пастушкою хмаринок»? (Ейфелева башта)
2) Всесвітньовідомий французький музей. (Лувр)
3) Яке місто знаходиться на місці поселення Лютеція? (Париж)
4) Під час Французької революції король Людовік ХVІ хотів втекти, але був
упізнаний господарем готелю. Яким чином? (зображення короля було на всіх
монетах)
5) Що вперше запровадив на вулицях Парижу король Людовік ХІV? (освітлення
вулиць за допомогою газових ліхтарів)
6) Яке прізвисько носив король, який називав своїх підданих зірками, а
придворних – планетами? (Сонце)
7) Остання битва Наполеона. (Ватерлоо)
8) Яку моду принесли до Парижу російські козаки у 1814р.? Вона дістала назву
«а-ля рус». (мода на бороди)
9) У ХVІІІ ст. у Франції в жіночій моді з’явилися нововведення: паризькі
модниці почали носити тоненькі стрічки навколо шиї. Чим була викликана
така мода? (це був протест проти революції та гільйотини)
10) Як звати дівчину – символ Франції? (Жанна)
4. Італія.
1) Данте, описуючи одяг Беатріче, що з’явився в трьох колах раю, пише:
У вінку олив, під білим покривалом,
Постала жінка, одягнена в зелений плащ
І в сукні вогняній.
Що побачив в цих віршах Наполеон? (кольори національного прапору
Італії: зелений, білий та червоний)
2) У Венеції вулицями слугують… (канали)
3) На що схожа Італія на карті? (чобіт)
4) Нещодавно в Італії був підписаний мирний договір, що завершив війну, яка
відбулася майже 2000 років тому. Яку? (Третю Пунічну війну. виявляється,
увесь цей час Італія перебувала у стані війни з Тунісом та Алжиром –
спадкоємцями Карфагену)

43. 5) Скажіть італійською «вождь». (дуче)
6) Сіракузький тиран Діонісій під страхом смерті заборонив говорити на
вулицях. Як це вплинуло на мову сучасних італійців? (італійці у розмові часто
застосовують жести)
7) Готський вождь Аларіх, захопивши Рим, вимагав усе золото, коштовності,
рабів. «Що ж залишиться у нас?» – спитали його посли. Яку цінну річ він їм
залишив? (життя)
8) Одного разу. Коли галли взяли в облогу Рим і оточеним загрожував голод, до
римлян з’явився бог Юпітер і порадив кинути ворогам найцінніше, що в них
є. римляни так і зробили. Коли «це» посипалося на голови галлів, ті зняли
осаду. Що це було? (їжа)
9) Національний герой Італії, що сприяв її об’єднанню. (Д.Гарібальді)
10) Назвіть найвидатніших італійців епохи відродження. (Л. да Вінчі,
Мікеланджело, Рафаель)
5. Китай.
1) Що, згідно із міфологією винайшов Цан Це, вивчаючи сліди звірів і птахів?
(ієрогліфи)
2) Всі собаки у китайців поділяються на 3 категорії: сторожові, мисливські та
…? (їстівні)
3) Китайські правителі мали три імені: перше – династичне, друге – власне. Що
треба було зробити, щоб отримати третє, під яким вони потрапляють в
історію? (померти)
4) Вже в VІІ ст. жанр живопису «шаньшуй» (гори і води) став у Китаї головним.
Європейські місіонери опанували його через 12 століть. Як він тепер
називається (пейзаж)
5) Як називаються китайські символи єдності і боротьби протилежностей? (інь
та янь)
6) Делікатесним китайським блюдом вважається «бій дракона з тигром». Назвіть
два його основні компоненти. (кішка та змія)
7) Що китайці вважали ознакою високого положення? За такої довжини вони
заважали працювати. Іноді на них одягали срібні ковпачки. (нігті)