1. Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Відділ освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету
Томаківської селищної ради
Чумаківський ліцей Томаківської селищної ради Дніпропетровської області
ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ДОСЛІДНО-
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ І В
ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Ігнатченко Наталія Василівна
Вчитель хімії та біології,
керівник гуртка юних натуралістів
Чумаківського ліцею
Томаківської селищної ради
«спеціаліст вищої категорії»
Тел. 097 288 76 10
2023
2. 2
ЗМІСТ
№з/п Зміст сторінка
1. Вступ 3-4
2. Основна частина. Залучення учнівської молоді до
дослідно-експериментальної діяльності на уроках і
в позаурочний час в умовах дистанційного
навчання
4-14
2.1. Дослідницько-експериментальна діяльність як
вища форма самоосвітньої діяльності учня.
4-7
2.2. Актуальність дистанційної підтримки
дослідницької діяльності учнів
7-8
2.3. Організаційно-методичні підходи до дистанційної
підтримки дослідницької роботи учнів
8-11
2.4. Залучення вихованців гуртка до науково-
дослідницької роботи та висвітлення їх
результативності
12
2.5. Робота з юними обдаруваннями системі МАН,
обласної Природничої школи учнівської молоді
13-14
3. Висновок 15
4. Література 16
5. Додатки 17-22
3. 3
1.ВСТУП
Одним з основних принципів роботи закладу загальної середньої освіти є
розкриття в процесі навчання дитячої обдарованості. В нашому ліцеї створені
відповідні умови для розвитку творчої обдарованості учнів. Робота
направлена на виконання комплексної районної програми «Обдарована
молодь» та шкільної – «Творча обдарованість». Програмою передбачено
розвиток творчих здібностей школярів, формування інтелектуальної еліти,
створення умов для стимуляції та самореалізації учнів.
Актуальні завдання сучасної школи під час організації освітнього процесу:
зміна ролі педагога, як керівника освітнього процесу (учень є активним
співавтором уроку);
надання переваги дослідницьким та активним формам роботи;
опанування продуктивними способами діяльності;
максимальне використання особистого досвіду учня;
розвиток критичного мислення;
формування мотивації до навчання.
Мета досвіду: активізувати дослідницьку діяльність учнів на уроках хімії,
біології та в позаурочній діяльності; забезпечити розвиток системного,
наукового, креативного мислення; формувати вміння вирішувати нестандартні
проблеми, виховувати творчу компетентну особистість, здатну до розв`язування
складних завдань.
Завдання:
зацікавити дітей навчанням;
допомогти зрозуміти себе;
підказати куди спрямувати свої погляди;
створити умови, для розвитку пізнавальних інтересів;
навчити дітей вчитися і дбати про здоров’я як благополуччя.
Для розв’язання цих завдань, велике значення має мотивація навчально-
пізнавальної діяльності учнів.
В умовах дистанційного навчання мотивація навчально-пізнавальної
діяльності має залишатися стабільною. Тому так важливо урізноманітнювати
уроки різними навчальними технологіями та прийомами. Наприклад, додати до
програми цікаві уроки-узагальнення, уроки-мандрівки, звіти про домашній
експеримент. Це допоможе зацікавити учнів, не дати їм нудьгувати і точно
підвищить ефективність сприйняття інформації.
Як вчитель орієнтуюся на використання таких педагогічних технологій з
допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального
предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність,
4. 4
самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на
рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень
охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану
потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї
діяльності.
Моє завдання, як вчителя полягає у формуванні не лише
вузьконавчальних, а й широких пізнавальних мотивів, переведення учня від
цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.
Маю відзначити високу ефективність застосування дослідницьких
прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та
творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і
дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу.
Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-
дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття цим нових знань на
основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь,
уведення їх до особистісного пізнавального простору. Застосування
дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів
досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості,
на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної
ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється
учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.
Дослідницька практика школярів повинна відповідати науковим методам
знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до
майбутньої діяльності.
Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до
більш складних. Дитина розвивається і навчається кожної миті. Необхідно, щоб
безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у
співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає
зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та
примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була
старанна і дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок.
2.1.Дослідницько-експериментальна діяльність як вища форма
самоосвітньої діяльності учня.
Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і
довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по
собі. А тому своїм завданням вбачаю поступове методичне формування
дослідницьких навичок, здійснюючи постійний контроль за виконанням
учнями науково-дослідницьких робіт; аналіз і виправлення помилок;
визначення найкращих, найефективніших шляхів виконання роботи,
5. 5
розчленування її на певні складові та розділи, навчання учнів поєднувати
дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості
подальшого застосування результатів роботи.
Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення
науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження,
так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема,
викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме
успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у
виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання
внести щось нове у її розкриття.
Принципи організації науково-дослідницької роботи учнів:
дослідницька діяльність учнів наближена до науково-дослідницької
діяльності, її початок, має продовження в подальшій науковій діяльності;
зміст дослідження обов'язково поєднується з навчальною метою,
загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;
наукове дослідження – безперервний, обов’язково керований процес.
Вчитель-наставник:
навчає методиці дослідження;
консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених
проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;
оцінює отримані результати у здійсненні продуктивного наукового
дослідження; обов'язково поєднує керовану науково-дослідницьку
діяльність із самостійною самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою
інтелектуального росту дитини;
формує креативну особистість.
Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за
такою схемою:
вибір теми,
складання плану роботи,
підбір джерел і літератури,
знайомство з джерелами і написання дослідження,
відбір та оцінка фактів,
обробка та систематизація зібраного матеріалу,
написання роботи,
рецензування і доопрацювання роботи,
остаточне редагування та оформлення,
захист роботи.
6. 6
Вибір теми передбачає врахування актуальності проблеми, ступінь її
розробленості, наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і
можливостей школярів.
Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх
використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати.
Звідси: проведення наукових досліджень у школі поєднуємо з розвитком
творчої особистості; формування компетентної особистості має бути його
кінцевим результатом.
Головні напрямки впровадження науки в навчальний заклад:
1. Розвиток наукового мислення здобувача освіти і майбутнього
громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів
безпосередньо навчально-виховного процесу: відповідні завдання,
нестандартні уроки та ін.
Такою діяльністю охоплені практично всі учні, вона невід'ємна частиною
сучасної шкільної освіти.
2. Позакласна діяльність учнів у роботі предметних наукових гуртків, у
колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях,
семінарах, конкурсах тощо.
Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною
або значною мірою здійснюється в навчальному закладі.
3. Самостійний напрямок наукової діяльності школярів - участь у роботі
МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному,
державному.
Індивідуальна наукова діяльність, найвища форма організації для
школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.
Види і форми науково-дослідної роботи:
Учбова науково-дослідна робота учнів старших і середніх класів
(передбачена діючими учбовими програмами. До таких дослідницьких робіт
можна віднести навчальні дослідницькі проекти)
Робота над науково – дослідницькими проектами має на своїй меті
подальший розвиток творчої і пізнавальної активності учня, діяльність
направлена на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене
вивчення вибраної теми, і як заключний етап навчання учнів, у більшості
випадків, у Вузі при цьому учень може розширити теоретичні знання і
поглибити вивчення вибраної теми.
Організація науково-дослідницької діяльності учнів
Сучасна школа завдяки спільним зусиллям учених і педагогів-новаторів
піднялася до розуміння необхідності науково-дослідної, експериментальної
діяльності як елемента практичної діяльності педагога.
7. 7
«Якщо ви хочете, - писав В.Сухомлинський, - щоб педагогічна праця
давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не
перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, введіть кожного вчителя
на щасливу стежку дослідника»
Ідея розвитку науки в школі не нова. Ще німецький педагог А. Дістервег
наголошував на неприпустимості відриву педагогічної діяльності від науки. Без
прагнення до наукової роботи, писав він, учитель потрапляє до трьох
педагогічних демонів: механістичності. рутинності, банальності; він дерев'яніє,
кам'янів, опускається, а навчання перетворюється на натаскування й
дресирування.
І навпаки, участь учителя в розвитку педагогічної науки дає йому,
натхнення, робить цю науку його власністю, допомагає не відставати від її
розвитку, приносить радість і задоволення, отже, виступає не тільки як
споживач науки, а й як її виробник.
Однак будь-яке нововведення має спиратися на глибокі теоретико-
методологічні й методичні знання. Часто експеримент проводять педагоги, які
не володіють спеціальними правилами, принципами, методиками, не можуть
визначити мету експерименту, його етапів, предмета й об'єкту досліджень
моделі нових методик функцій учасників, спрогнозувати очікувані результати
тощо.
Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення
науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження,
так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема,
викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме
успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у
виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання
внести щось нове у її розкриття.
Навички дослідницької діяльності вчителі природничого циклу
починають формувати в молодшому підлітковому віці, а то й з початкової
школи. Саме в цьому віці найкраще вдається зацікавити дитину, залучити її до
планових досліджень, а згодом і науково-дослідницької діяльності.
Такі навички в першу чергу формуються на заняттях гуртка юних
квітникарів «Лілея».
Діти обирають тему власного дослідження, виконуючи натуралістичні
дослідження та творчі проекти.
2.2. Актуальність дистанційної підтримки дослідницької діяльності учнів
Практика залучення учнів до навчальних та наукових досліджень з
кожним роком стає більш широкою, популярною та результативною. Це
перспективний напрям розвитку освіти, на який звернула увагу світова
8. 8
прогресивна спільнота. Так, стратегії навчання обдарованих дітей й трирівнева
програма збагачення, запропоновані Дж. Рензуллі (США) для поетапного
засвоєння навичок дослідництва, мають широку популярність у світі. Освітні
проекти ЄС в межах «Сьомої Рамкової програми» (дослідження і технологічний
розвиток) та нової програми «Горизонти ‒ 2020» спрямовані на те, «щоб
залучити учнівську молодь в світ науки за допомогою формальної й
неформальної освіти та орієнтувати її у напрямі наукової кар’єри». У них
наголошено, що технології майбутнього потребують фахівців високого профілю
у галузях, які наразі не є популярними серед молоді (фізика, біологія, хімія
тощо). У рамках проектів виділяють кошти на розроблення й упровадження
концептуальних засад і практик освіти, що базується на дослідженні та
використанні наукових методів пізнання й отримання знань через проектно-
дослідницьку діяльність, починаючи з дошкільної та початкової ланки освіти.
Суть освіти, заснованої на дослідженнях, до якої часто застосовується термін
«наукова освіта», полягає в дидактичному принципі науковості навчання, у
пропедевтиці наукової творчості, як чинника розвитку творчого наукового
мислення сучасної людини.
Одним з авторів терміна «наукова освіта», у розумінні наукового змісту
освіти, був В. І. Вернадський, видатний учений, творець і перший президент
Академії наук України. У його моделі ноосфери найважливіше місце займає
теза про все більш широке залучення людей будь-якого віку до наукової
творчості.
Одним зі шляхів підвищення готовності учнів до дослідницького пошуку
є дистанційна або очно-дистанційна школа юного дослідника. Розроблення
програми та апробація такої школи відбулась в Інституті обдарованої дитини
НАПН України у процесі підготовки юних дослідників до участі в
Міжнародних конкурсах.[2]
2.3. Організаційно-методичні підходи до дистанційної підтримки
дослідницької роботи учнів
Під дистанційною підтримкою дослідницької роботи учнів будемо
розуміти індивідуалізований процес, що сприяє набуттю навичок та умінь
організації, проведення та представлення результатів дослідження, який
відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного її
учасників (учень, учитель-тьютор, експерт, адміністратор) у спеціалізованому
середовищі, створеному на основі сучасних психолого-педагогічних та
інформаційних технологій.
Під дослідницькою діяльністю учня ми розуміємо процес набуття учнями
знань та формування умінь проводити дослідження, що передбачає на
9. 9
початковому етапі освоєння елементів наукових досліджень у процесі навчання,
а в подальшому – самостійну дослідницьку роботу.
В основах нового Стандарту освіти «Нова українська школа» окреслено
результати навчання учнів, серед яких, зокрема, зазначено: розуміння наукових
основ техніки і технологій, їхнього значення для життя людини та соціально-
економічного розвитку суспільства; отримання задоволення від інтелектуальної
діяльності [1, с. 36]. Саме В. Сухомлинському належить ідея про необхідність
залучення школярів до інтелектуальної (наукової) діяльності. Це співзвучно
концепції Нової української школи
Для успішного здійснення дослідження, учень має оволодіти наступними
дослідницькими уміннями:
пошуково-інформаційні: «бачити» проблеми оточуючого світу, визначати
напрями дослідницького пошуку, мету, завдання, формулювати гіпотези,
складати проект дослідження, знаходити та працювати з інформаційними
джерелами (аналізувати, узагальнювати, структурувати, синтезувати,
оцінювати інформацію), оформлювати посилання, складати списки
літератури;
уміння проводити дослідження: складати програму дослідження, обирати
та готувати інструментарій, планувати та організовувати експеримент,
аналізувати, оцінювати й узагальнювати результати експериментальної
роботи;
уміння презентувати результати досліджень: оформлювати результати у
вигляді діаграм, графіків, схем, створювати мультимедійну або постерну
презентацію, знати основні вимоги та освоювати навички ефективного
виступу[2]
Широкому залученню ліцеїстів до наукової творчості, починаючи з
початкової школи сприяють і вчителі нашого навчального закладу.
Завдяки експериментам, які діти виконують на уроках хімії чи вдома (із
певними вказівками вчителя), можна значно успішніше зацікавити учнів до
активного навчання, пізнання та усвідомлення законів природи. Адже
діяльнісний підхід дає можливість дитині якнайкраще розкрити свій потенціал.
Експеримент на уроках хімії сприяє:
збільшенню кількості учнів, які цікавляться вивченням предмета;
формуванню практичних навичок;
активізації мислення учнів та задоволенню їх природної допитливості і
дослідницького інтересу;
зростанню дослідницької творчої активності;
забезпеченню творчої самоосвіти особи.
10. 10
Під час уроків хімії в умовах дистанційного навчання системно
практикую різні види хімічного експерименту: демонстраційного, який
проводить вчитель, та учнівський, що проводиться учнями у вигляді
лабораторних дослідів, практичних занять, розв'язування експериментальних
задач, домашнього. Адже від експерименту розпочинається шлях до пізнання
закону, або організація проблемного навчання, що сприяє більш активному і
продуктивному засвоєнню знань про взаємозв'язки та закономірності природи.
Тому важко собі уявити відсутність в онлайн-уроках демонстраційних та
практичних експериментальних робіт, без яких вивчення предметів
природничого циклу фактично втрачає сенс. Як вчитель хімії та біології
намагаюся забезпечити реалізацію державних програм в частині діяльнісного
компонента та проведення навчальних дослідів в умовах дистанційного
навчання. Адже організувати дистанційні лабораторні роботи — цілком реальне
завдання.
І в умовах дистанційного навчання домашній експеримент не становить
проблеми — звісно, за умови якісного інструктування та повного переліку
необхідного обладнання, заздалегідь підготовленого вчителем. Причому такі
інструкції можуть бути не лише текстовими, але й супроводжуватися
вчительським відео та посиланнями на подібні досліди, що були виконані
раніше.
Відтак кожній дитині або групі учнів залишається поставити експеримент
з іншими кількісними показниками та провести відповідні розрахунки і
теоретичні обґрунтування. Підтвердженням самостійного виконання
лабораторної роботи може бути відео- чи фотозвіт, які діти завантажують в
якості домашнього завдання в папку на Google Диску.
(https://drive.google.com/drive/u/2/folders/18LwChPagw2815b-
Ct_WF4uRHHCouAdzd)
Хорошою альтернативою виконанню лабораторних робіт, які неможливо
чи небезпечно провадити вдома, можуть стати відеодосліди, відзняті в звичних
лабораторних умовах.
Загалом ідея відеолабораторних робіт не є новою. На Youtube-каналі
електронних книжок «Ранок» ще понад п'ять років тому розміщено додатки до
підручників з відеонаочностями та експериментами українською мовою. Не
бракує відеодослідів і на інших спеціалізованих українських та іноземних
каналах.
До прикладу «Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах». 7
клас https://classroom.google.com/u/2/c/NDg5MTkzNzkyMzkz, Практична робота
№5, 7 клас https://classroom.google.com/u/2/c/NDg5MTkzNzkyMzkz; Дослід з
11. 11
виготовлення водних розчинів та багато інших, які підвищують ефективність
освітнього процесу.
Кожному вчителеві сьогодні також під силу відзняти досліди за власною
методикою, яка буде найбільш оптимальною для рівня учнів в його класах.
Вже вкотре реалії 2022 року змусили нас виходити із зони комфорту та
змінювати умови життя. Не вперше вчителям доводиться проводити заняття
через програми для дистанційного доступу. Щоб підвищити ефективність
навчання вчимо вихованців створювати проекти. Дуже ефективним у плані
навчання є самостійне створення проекту учнем. Це може бути презентація чи
схематична подача інформації. Адже пояснюючи своїм однокласникам
матеріал, дитина вчиться грамотно формулювати свою думку, стисло викладати
інформацію. Для того щоб це реалізувати в умовах дистанційного навчання,
потрібно у програмі Zoom або Google meet увімкнути демонстрацію екрану.
Таким чином, всі учасники конференції зможуть побачити проект. Тому навчаю
дітей не просто слухати нову інформацію, а й формулювати питання до
презентації. Це допоможе втримати концентрацію уваги учнів довший час.
Звичайно, всі ми сподіваємось, що найближчим часом ми знову відновимо
уроки не в режимі онлайн. Але поки що маємо йти в ногу з часом і відповідати
новим реаліям. Нашою метою має бути створення такого дистанційного
навчання, яке б не погіршувало рівень знань школярів, а навіть покращувало
його. В цьому допоможе креативність та винахідливість. Частина робіт учнів
зібрана в папці «Навчальні проєкти учнів» за покликанням
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1TfoIfwWUWzVHBhl2BROHGe4Iy2y3w
_JS.
Приклад захисту досліджень у відео «Захист проєктів»
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1TfoIfwWUWzVHBhl2BROHGe4Iy2y3w
_JS
Маю досвід підготовки та участі вихованців в ІІІ етапі Всеукраїнської
олімпіади з екології. практичного туру олімпіади. Завданням практичного туру
олімпіади передбачено підготовку та захист проекту учасником. Під час
підготовки проєкту слід пам’ятати, про лабораторні, польові чи теоретичні
дослідження, а не лише огляд літературних джерел чи інформації з Інтернету.
Обрана тема має бути актуальною та обґрунтовувати доцільність роботи з
огляду на суспільну практичну діяльність. «ЕКОЛОГІЯ ІІІ етап олімпіади»
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1XRGpyGMx2Mn_9xS4xs_aRp_IPQX2h
MH0
12. 12
2.4 Залучення вихованців гуртка до науково-дослідницької роботи та
висвітлення їх результативності
Навички дослідно-експериментальної роботи у вихованців продовжую
розвивати в позакласній роботі. В умовах дистанційного навчання ефективні
комунікації забезпечують відеоконференції Google meet або ZOOM, чати, блог
вчителя і керівника гуртка «Юні квітникарі», електронна пошта.
У березні 2020 року через пандемію коронавірусу, а з лютого 2022 року
через війну з росією всі ми перейшли у дистанційний формат навчання. У світі
онлайн-освіти навчання може відбуватися синхронно або асинхронно.
Синхронний формат на той час був можливий лише завдяки відеозв’язку в
viber-групі. Його перевага в тому, що можна залучати учасників миттєво та у
визначений час. Проте обмежувало демонстраційні можливості. Дистанційне
навчання вихованців гуртка реалізовувалось частково в синхронному форматі,
частково - асинхронно.
Згодом онлайн-заняття проводили з використанням додатку Google –Meet,
під час яких учасники при супроводі керівника гуртка вирішували практичні
завдання, спрямовані на розвиток практичних навичок, матеріали ж розміщені
на блозі давали змогу в разі необхідності звертатися для повторного
опрацювання.
Всі інструменти комунікацій в умовах дистанційного навчання були
прив’язані до блогу крівника гуртка на сайті навчального закладу https://zosh-
chumack.dnepredu.com/, за посиланням: https://inv2820.blogspot.com/ (додаток 1)
Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені,
моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації
вибору, здатні до співпраці, які відрізняються мобільністю, динамізмом,
конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють відчуттям
відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні
оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно
оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може людина, яка
оволоділа навичками наукового мислення.
Найбільш ефективно розвиток навичок науково-дослідницької діяльності
підлітків проходить у позашкільних навчальних закладах, а саме – у гуртках,
секціях обласної Природничої школи, спеціалізованому позашкільному закладі
Малої академії наук. Партнерська взаємодія інститутів соціалізації вихованців
гуртка «Юні квітникарі» відображена на схемі (додаток 2). Дослідницькі роботи
юних дослідників представлені на блозі «ЛІЛЕЯ» (додаток 3)
13. 13
2.5 Робота з юними обдаруваннями системі МАН, обласної Природничої
школи учнівської молоді
Вихованці гуртка «Юні квітникарі» мають змогу реалізувати себе як
творча особистість вже з перших днів відвідування занять, долучаючись до
участі в конкурсах юних натуралістів, еколого-природничих конкурсів та акцій.
Ліцеїсти-старшокласники мають змогу навчатися в обласній
Природничій школі учнівської молоді та Дніпропетровському відділенні МАН
України, що передбачає виконання контрольних робіт по секціях. Це допомагає
удосконалити свої знання з природничих наук і якісно підготуватися до
зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до закладів вищої освіти.
В 2021-2022 н.р. в обласній Природничій школі навчалися 8
старшокласників (3- фітодизайн та зелена архітектура, 2- агрономія, 3-
психологія) та 1 в МАН - на секції «Психологія». Цього року відповідно 7
старшокласників (3- фітодизайн та зелена архітектура, 2- агрономія, 2-
психологія) і 1 в МАН - на секції «Хімія». З науково-дослідними роботами
вихованців можна познайомитись за покликанням
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1uOpi9hpkQopJR3yqw4_FAsWnuicMTEE
4
В черговий раз старшокласники в рамках співпраці з вищими
навчальними закладами 10 грудня були учасниками еколого - біологічного
квесту (онлайн), організованого біологічним факультетом ДНУ ім.О.Гончара
(ІІІ м.). Минулого року насичена змістовними подіями робота в рамках
співпраці з ДВ МАН України (заходи «Цікава фауна», інтенсив-практикуми з
ембріології, акваріумістики, ландшафтного дизайну та зеленої архітектури)
(додаток 7)
З 01 листопада до 10 грудня 2021 року комунальний позашкільний
навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської
обласної ради» проводив обласні онлайн-курси з базових дисциплін,
учасниками були 10 старшокласників. Весна 2021 року ознаменувалась
навчанням команди ліцеїстів та участю в онлайн конкурсі-захисті творчих
проєктів озеленення приміщень та клумб (
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1gfZP_gtWoCmULiKLGIMtJA-
9QCFwmmTX)
В листопаді –грудні 2021 року розпочався курс «Шляхи збереження
біорізноманітності» в рамках Всеукраїнської профільної школи з біології для
учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (3 учасники, учні 6-9 класів)
Цього року, 2022-2023 онлайн-зустрічі в МАН, пов’язані з проведенням
інтенсив-практикуму з «Визначення особоохоронних видів хребетних тварин
водної екосистеми Дніпропетровщини», організованого в рамках науково-
14. 14
освітнього проєкту для обдарованої учнівської молоді «Один день з
професором», вебінаром за темою: «Різноманіття водних біоресурсів України,
охорона, використання та відтворення», зустрічі в рамках науково - освітнього
проєкту «Наукова школа «Радіобіологія та радіаційна безпека».
Дослідницькі роботи слухачів МАН можна знайти за покликанням
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1WbogjUG8h3a_h-QJgm-
5i8PHUWJ1awX8.
Про ефективність науково-дослідницької роботи з вихованцями свідчать
результати участі в оьласних та Всеукраїнських конкурсах (додаток 4)
15. 15
3. ВИСНОВКИ
Таким чином, у висновку хотілося б відзначити, що дослідницька
діяльність є однією з ефективних форм процесу пізнання і участь здобувачів
освіти у будь-якій експериментальній роботі дуже корисна. Вона розвиває
творчі здібності дитини, виховує в неї впевненість у своїх можливостях і
прагнення до творчої роботи й навчання надалі. Учні вчаться експериментувати,
моделювати, ставити проблемні питання, висувати гіпотези, спостерігати,
класифікувати, узагальнювати, робити висновки. Та найголовніше, у школярів
відбувається розвиток і формування життєво необхідних навичок, уміння
грамотно застосовувати знання в трудовій діяльності, спілкуванні з природою та
в побуті.
Робота з цифровими інструментами і сервісами в умовах дистанційного
навчання дає можливість розвитку інформаційно-комунікаційних компетенцій
не тільки учнів, але й самих педагогів. Педагог має бути не лише на одному
рівні з учнями, а й бути на крок попереду від них. Адже вчительська професія
вимагає постійного самоподолання, саморозвитку, перезавантаження. І лише в
результаті спільної діяльності вчителів, учнів, батьків будуть вирішені основні
педагогічні завдання, особистісне зростання учнів, що виражається в появі
нових навичок і вмінь, необхідних для самонавчання і саморозвитку,
професійне зростання самого вчителя і професійного визначення випускників.
16. 16
5. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Нова українська школа: основи Стандарту освіти. – 2016. – 64 с
2. Поліхун Н. І. Дистанційна підтримка дослідницької діяль ності учнів: методичні
рекомендації. – К.: Інститут обдарованої дитини, 2014. – 87 с.)
18. 18
Додаток 3
Дослідницькі роботи вихованців гуртка «Юні квітникарі»
Квітникарство - 2012
Квітникарство 2013 «Вивчення ефективних способів
розмноження сенполії фіалкоквіткової, забезпечення
оптимальних умов для довготривалого квітування рослин
протягом року»
Квітникарство 2014 «Особливості використання ростових речовин при
насіннєвому розмножені чорнобривців»
Квітникарство 2015
19. 19
«Вплив підживлення на терміни зацвітання, тривалість цвітіння та збільшення
розмірів квіток петунії»
Презентація-2015
Квітникарство 2019
Дослідницька робота 2019
20. 20
Презентація «Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток троянд відкритого
ґрунту» 2019
Квітникарство 2020
«Вплив регулятора росту «Корневін» на процес укорінення живців на двох
видах субстрату» 2020
21. 21
Додаток 4
Досягнення ліцеїстів в дослідно-експериментальній діяльності
Переможці 2022 року обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких
робіт учнів обласної Природничої школи учнівської молоді: Лавріненко
Олександр (І місце, секція «Флористика та зелена архітектура»), Скрипник
Павло (ІІІ місце, секція «Агрономія»), Кісурін Вадим (успішно захистив
науково-дослідницьку роботу).
Переможець ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з екології 2022, ІІІ місце
22. 22
Неодноразові переможці конкурсу науково-дослідницьких робіт з квітникарства
і озеленення
Маляр Аліна, Данильченко Юлія
Переможці 2020 року обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт
учнів обласної Природничої школи учнівської молоді: Маляр Аліна (І місце,
секція «Хімія»), Максимова Мілена (ІІІ місце, секція «Флористика та зелена
архітектура»)
