ЕКСПЕРТНЕ ПЕДАГОГІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ

1. ЕКСПЕРТНЕ ПЕДАГОГІЧНЕ
ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ
О.С. Воронкін
19-20 листопада
Харків 2015
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

2. Ambient Insight
• соціальні мережі;
• пропозиції, надані за моделлю SaaS;
• мобільне навчання
Європейська комісія. 2020–2030 роки
• відкриті освітні ресурси, відкрите навчання;
• мобільні пристрої стануть основними
інструментами для навчання;
• багатокористувацькі віртуальні 3D-світи зроблять
непотрібним фізичне відвідування вишів;
• віртуальна мобільність зламає бар’єри між
національними системами освіти.

3. Ambient Insight
обсяг світового ринку мобільної продукції і
послуг навчання

4. Markets and Markets (Індія)
інтенсивність використання LMS у розвинених
країнах (США, Великобританія) буде зменшуватися,
однак світовий ринок LMS/LCMS у цілому
зростатиме

5. МООС
Google Trends
частота пошуку терміну по відношенню до
загального обсягу пошукових запитів.

6. Learning analytics
Похожие запросы

7. В. Биков зазначає, що в найближчі 10–15 років активно
розвиватимуться NBIC-технології (нано-, біо-,
інформаційні та когнітивні технології), технології хмарних
обчислень і мобільні додатки.
П. Лукша. „Майбутнє освіти: глобальна повістка”
• у ближній перспективі – змішане навчання, у дальній –
автоматизовані системи-наставники
• очне навчання носитиме „преміальний” характер
• перехід від централізованої системи оцінювання до
децентралізованої.
• Орієнтація на оцінювання процесу навчання, а не
результату

8. • деякі західні виші переходять до практики заліків
навчальних дисциплін, зданих в МООСs
• дипломи про вищу освіту почнуть витіснятися
паспортами компетенцій?
• запропоновано „Атлас нових професій”. Серед нових
професій: розробник освітніх траєкторій, організатор
проектного навчання, координатор навчальної
онлайн платформи, тьютор
http://www.asi.ru/upload/iblock/d69/Atlas.pdf

9. Перспективні параметри у розвитку ІКТН

10. Аналіз публікацій свідчить про те, що дослідники,
розглядаючи перспективи розвитку ІКТН,
окреслюють їх в різних контекстах (психолого-
педагогічний, програмно-апаратний,
методологічний, організаційний).

11. Узагальнена структура компонентів
поняття ІКТН
ОрганізаційнийМетодологічний
СУБ’ЄКТИ
навчального
процесу
Програмно-
апаратний
Психолого-
педагогічний

12. З метою окреслення перспектив розвитку
ІКТН студентів вишів в період з 24 березня по
9 квітня 2015 року нами було проведено
експертне опитування на основі розробленої
анкети.
Пропонувалося оцінити за 5-ти бальною
шкалою перспективність розвитку
запропонованих параметрів.
http://tdo.at.ua/news/perspektivy/2015-03-25-121

13. 68 параметрів, об’єднаних в 13 груп
1) форма навчання;
2) тип навчання;
3) терміни реалізації програм дистанційного навчання;
4) психолого-педагогічна концепція;
5) технології організації та систематизації контенту;
6) технології доставки контенту;
7) технології штучного інтелекту;
8) програмна підтримка навчання;
9) технічні засоби підтримки навчання;
10) технології, основані на нових фізичних методах;
11) підходи;
12) методи навчання;
13) орієнтація

14. Опитування проводилося за допомогою форми
GoogleDocs, посилання на яку розміщувалося:
• в тематичних групах Facebook
- Професіонали дистанційного навчання
(https://www.facebook.com/groups/profiEL),
- Куратор контенту
https://www.facebook.com/groups/672522096143712)
• на сайті асоціації E-learning PRO
(http://www.elearningpro.ru)
• а також розсилалося через список розсилки
cc_seminar@googlegroups.com
• та електронною поштою експертам, чия професійна
діяльність пов’язана з ІКТ в освіті.

15. 136 учасників опитування із України, Білорусії,
Казахстану, Російської Федерації, Німеччини
та США
1 – науково-педагогічні працівники;
2 – керівники структурних
підрозділів навчальних закладів;
3 – аспіранти;
4 – інші

16. Ступінь узгодженості думок учасників опитування виявилася
значущою (для р=0,01).
https://docs.google.com/forms/d/1vJkO2H_NymP9KC5QfklZyxD6EXlRC1q6OBbI55wnwVs/
viewanalytics

17. Оцінювані параметри у порядку убування
середньої арифметичної

22. Висновки
Організаційна складова ІКТН характеризуватиметься:
• домінуванням змішаного навчання. Співвідношення
використання традиційних форм і дистанційного навчання буде
залежати від ряду факторів (вік студентів; ІКТ компетентність
учасників навчально-виховного процесу; предметна галузь);
• збільшенням частки неформального навчання (врахування
особистісно орієнтованих потреб конкретного студента; зміна
характеру навчальної діяльності студента – від рутинної до
більш творчої; навчальні завдання характеризуватимуться
високою варіативністю);
• попитом на короткострокові програми дистанційного навчання
(дистанційні курси), сертифікаційні програми (можливість
спробувати найрізноманітніші методики навчання; отримання
необхідних знань у короткий і зручний для їх учасників
проміжок часу; підвищення кваліфікації для осіб, що вже мають
місце роботи; обмін досвідом).

23. Психолого-педагогічна складова ІКТН
характеризуватиметься:
домінуванням конструктивістської психолого-
педагогічної концепції
• гнучкість процесу навчання;
• самоосвітня діяльність;
• домінуюча роль студента як шукача інформації;
• конструювання індивідуальних освітніх траєкторій;
• формування критичного та творчого мислення
особистості (оригінальність мислення);
• оцінювання не тільки результатів навчання, а й „самого
процесу”.

24. Програмно-апаратна складова ІКТН
характеризуватиметься:
• орієнтацією на портативні обчислювальні засоби, засоби
зв’язку і навчальне обладнання (розширення
функціональних можливостей; забезпечення гнучкості,
доступності та персоналізованості навчання);
• націленістю на розробку й використання нових типів
людино-машинного інтерфейсу, наприклад, динамічних,
інтелектуальних, безкомандних рішень (збільшення
швидкості обміну інформацією; адаптація під потреб
студента; розширення спектру освітніх ІКТ ініціатив для осіб з
особливими потребами);

25. • орієнтацією на інтелектуалізацію програмних засобів ІКТ –
інтеграція лінгвістичних систем у пошукові системи,
реалізація універсальних алгоритмів семантичного пошуку в
мережі інтернет (підвищення якості обробки запитів;
забезпечення більш високого рівня персоналізації навчання,
у тому числі проведення пошуку за аудіо запитом, надання
інформації в аудіо форматі; контроль та управління
навчальним контентом за ключовими словами);
• домінуванням вебінар орієнтованих рішень на тлі
використання LMS/LCMS систем, віртуальних лабораторій
та інших програмних засобів;
• формуванням навчального середовища на базі найновіших
NBIC-технологій (конвергенція нано-, біо-, інформаційних і
когнітивних технологій).

26. Методологічна складова ІКТН характеризуватиметься:
• домінуванням особистісно орієнтованого підходу і дослідницького
методу навчання (спрямованість ІКТН на конкретного студента,
врахування його індивідуальних здібностей, особливостей
сприйняття, інтересів і потреб; формування творчої особистості з
креативним мисленням);
• націленістю на використання вільного та відкритого програмного
забезпечення;
• реалізацією хмаро орієнтованих технологій навчання (організація
мережної спільної роботи студентів і викладачів; формування
персонального навчального середовища; відтворення моделі
горизонтально-орієнтованої педагогіки);
• орієнтацією на комплексну, багатопрофільну і міждисциплінарну
підготовку викладачів.

27. ТОП20
Рейтингпріоритетності

28. Дякую за увагу!
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Воронкін О. С. Перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій
навчання студентів вищих навчальних закладів: результати експертного оцінювання
[Електронний ресурс] / О. С. Воронкін // Інформаційно-освітній портал „Технології
дистанційної освіти”. - (16 жовтня 2015 р.). - C. 1-30. - Режим доступу :
http://tdo.at.ua/voronkin/ikt_2015.pdf
alex.voronkin@gmail.com
http://www.tdo.at.ua
https://www.facebook.com/alexey.voronkin
Виконане дослідження не вичерпує всіх потенційно
можливих аспектів, що характеризують подальший розвиток
ІКТН, проте визначає найбільш перспективні з них.