Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Міжнародна науково-методична конференція
«Практична медіаграмотність»
(31 жовтня – 1 листопада 2013 року)

Медіа- та інфор...
Ми зібралися разом…
• обговорити проблеми впливу нових інформаційних
реалій на переосмислення функцій бібліотечних
установ...
Визначимося з термінами…
Інформаційна культура
— систематизована сукупність знань, умінь, навичок,
що забезпечує оптимальн...
Визначимося з термінами…
Медіакультура
— сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що
функціонують у суспільстві, зн...
Визначимося з термінами…
Медіаосвіта
— частина освітнього процесу, спрямована на
формування в суспільстві медіакультури, п...
Визначимося з термінами…
Інформаційна грамотність
— «наявність знань і умінь, потрібних для:
правильної ідентифікації інф...
Визначимося з термінами…
Медіаграмотність
— рівень медіакультури, який демонструє:
уміння користуватися інформаційно-кому...
За визначенням ІФЛА та ЮНЕСКО
 Медіа- та інформаційна грамотність — це система знань,
здібностей і сукупностей навичок, н...
Світовий досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності
Громадяни мають розвивати свої
інформаційні компетенції впр...
Світовий досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності
Керівництво з інформаційної грамотності для освіти
впродовж...
Рекомендації ІФЛА щодо
медіа- та інформаційної грамотності:



проводити дослідження рівнів медіа- та інформаційної грам...
Світовий досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності
Видання підготовлено на основі матеріалів
Міжнародної конфе...
Усім, хто займається
формуванням інформаційних компетенцій,
рекомендовано ознайомитися з виданням
«Цифрове майбутнє.
Катал...
Каталог навичок медіа- та інформаційної грамотності
представляє ключові навички компетентного використання інформації в у...
Категорії навичок медіата інформаційної грамотності
 Тематичні категорії навичок:









використання інформації...
Категорія – формальна освіта
Категорія – освіта впродовж усього життя
Світовий досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності

Авторський підхід до визначення і
діагностики цифрової ком...
Світовий досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності
Допомогти кожній країні визначити роль
учителів, які викори...
Вітчизняний досвід формування
медіа- та інформаційної грамотності
У науково-методичних рекомендаціях

«Формування інформац...
Круглий стіл «У суголоссі зі школою:
провінційні практики основ медіаосвіти»
Анна Бардашевська,
директор Херсонської облас...
Дискусія у форматі «Світового кафе»
 Шкільна бібліотека як суб’єкт медіасередовища
загальноосвітнього навчального закладу...
Технологія «Світового кафе»
1. Визначаємо питання для дискусії.
2. Формуємо столи для дискусій за кількістю визначених пит...
Технологія «Світового кафе»
7. Кожен із модераторів інструктує нових «відвідувачів» свого столу,
інформуючи про вже отрима...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Медіа та інформаційна грамотність

2,995 views

Published on



До круглого столу "Медіа- та інформаційна грамотність: новий функціонал бібліотеки", проведеного в рамках Міжнародної науково-методичної конференції "Практична медіаграмотність" (31 жовтня-1 листопада 2013 р., м. Київ)

Published in: Education

Медіа та інформаційна грамотність

  1. 1. Міжнародна науково-методична конференція «Практична медіаграмотність» (31 жовтня – 1 листопада 2013 року) Медіа- та інформаційна грамотність: новий функціонал бібліотеки Модератор: Лідія Поперечна, головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр»
  2. 2. Ми зібралися разом… • обговорити проблеми впливу нових інформаційних реалій на переосмислення функцій бібліотечних установ в інформаційно-освітньому просторі, сформувати новий формат їх взаємодії в забезпеченні комфортних умов для формування медіа- та інформаційної грамотності тих, хто вчиться, і тих, хто навчає • сформувати рекомендації для зацікавлених інституцій щодо діяльності в окресленому напрямі (дискусія у форматі «Світового кафе»)
  3. 3. Визначимося з термінами… Інформаційна культура — систематизована сукупність знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб (Зубов, Ю.С. Информатизация и информационная культура // Проблемы информационной культуры: Сб. ст. — М., 1994. — С. 6–11) За іншими джерелами, інформаційна культура — це: здатність долати інформаційні перешкоди та вільна орієнтація в інформаційному середовищі; культура взаємодії суб’єкта з інформацією; система поглядів людини на світ інформації, інформаційної грамотності та грамотності в галузі ІКТ; досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, рівень створення, збирання, збереження, перероблення та передавання інформації.
  4. 4. Визначимося з термінами… Медіакультура — сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва та передавання інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)
  5. 5. Визначимося з термінами… Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні )
  6. 6. Визначимося з термінами… Інформаційна грамотність — «наявність знань і умінь, потрібних для: правильної ідентифікації інформації, необхідної для виконання певного завдання або вирішення проблеми; ефективного пошуку інформації; організації, перетворення, інтерпретації та аналізу знайденої інформації (наприклад, після скачування з Інтернету); оцінки точності та надійності інформації; дотримання етичних норм і правил користування отриманою інформацією, у разі необхідності представлення або передачі результатів її аналізу та інтерпретації іншим особам; подальшого застосування інформації для здійснення певних дій і досягнення певних результатів». («Керівництво з інформаційної грамотності для освіти впродовж життя», Хесус Лау, секція з інформаційної грамотності ІФЛА)
  7. 7. Визначимося з термінами… Медіаграмотність — рівень медіакультури, який демонструє: уміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою; виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів; свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи й типи контролю, які вони культивують.
  8. 8. За визначенням ІФЛА та ЮНЕСКО  Медіа- та інформаційна грамотність — це система знань, здібностей і сукупностей навичок, необхідних для розуміння того, яка й коли потрібна інформація, де та яким чином її отримати, як об'єктивно оцінити й організувати цю інформацію, як її етично використати.  Концепція медіа- та інформаційної грамотності виходить за рамки інформаційно-комунікаційних технологій і включає в себе навчання, критичне мислення та навички поведінки в межах професійних і освітніх кордонів та поза ними.  Медіа- та інформаційна грамотність передбачає комфортне використання всіх типів інформаційних ресурсів: усних, друкованих та цифрових.  Медіа- та інформаційна грамотність є фундаментальним правом людини в цифровому суспільстві та взаємозалежному глобальному світі, яке забезпечує активізацію соціальної участі.  Медіа- та інформаційна грамотність тісно пов'язана з навчанням упродовж усього життя.
  9. 9. Світовий досвід формування медіа- та інформаційної грамотності Громадяни мають розвивати свої інформаційні компетенції впродовж усього життя. І бібліотекарі, як фахівці, що працюють з інформацією, та члени освітнього співтовариства, відіграють (повинні навчитися відігравати) ключову роль у формуванні інформаційної грамотності. Концептуальною матрицею для створення програм з інформаційної грамотності у вузівських і шкільних бібліотеках є Керівництво з інформаційної грамотності для освіти впродовж життя (ІФЛА).
  10. 10. Світовий досвід формування медіа- та інформаційної грамотності Керівництво з інформаційної грамотності для освіти впродовж життя: підготовлено Сектором інформаційної грамотності Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА) як практична основа діяльності для фахівців, зацікавлених у організації програм із інформаційної грамотності; розраховано на працівників системи освіти, бібліотечних працівників і консультантів у галузі інформації, а також усіх (незалежно від географічного положення), хто має потребу в організації програм із інформаційної грамотності та хотів би мати для цього загальну концептуальну основу; покликано допомагати фахівцям у галузі інформації, які реалізують сучасні освітні програми (зокрема, у сфері середньої та вищої освіти); пропонує концепції, принципи та методи, які можуть бути використані з мінімальною адаптацією в будь-якому бібліотечному середовищі.
  11. 11. Рекомендації ІФЛА щодо медіа- та інформаційної грамотності:   проводити дослідження рівнів медіа- та інформаційної грамотності, випускати звіти, щоб експерти, викладачі та практики могли впроваджувати ефективні ініціативи; підтримувати професійний розвиток працівників освітньої, бібліотечної, інформаційної, архівної, медичної сфер і служб соціальної допомоги відповідно до принципів і практики медіата інформаційної грамотності, а також їх навчання протягом усього життя;  запровадити предмет «Медіа- та інформаційна грамотність» у програми навчання впродовж усього життя;  визнати медіа- та інформаційну грамотність і навчання впродовж усього життя ключовими складовими розвитку базових здібностей, необхідних для акредитації всіх освітніх та підготовчих програм; включити медіа- та інформаційну грамотність як дисципліну до базової та додаткової освіти інформаційних фахівців, викладачів, працівників економічних і політичних директивних органів та адміністраторів, а також у діяльність радників ділових структур, промислового та сільськогоспо-дарського секторів;    реалізовувати програми з медіа- та інформаційної грамотності для підвищення рівня здібностей до працевлаштування й підприємницьких нахилів жінок і соціально незахищених груп, зокрема емігрантів, частково безробітних і безробітних; підтримувати проведення тематичних заходів, спрямованих на впровадження стратегій медіата інформаційної грамотності, а також навчання впродовж усього життя в окремі регіони, сектори й групи населення.
  12. 12. Світовий досвід формування медіа- та інформаційної грамотності Видання підготовлено на основі матеріалів Міжнародної конференції «Медіа- та інформаційна грамотність у суспільствах знань» (Москва, 24–28 червня 2012 р.) у рамках головування Росії в Міжурядовій раді Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх». Уперше в історії ЮНЕСКО ця конференція об'єднала провідних експертів двох сфер, які до цього розвивалися незалежно: сфери «медіаграмотності та медіаосвіти», де працюють в основному дослідники медіа та журналісти, і сфери «інформаційної грамотності», яку розвивають переважно фахівці у сфері інформаційних і бібліотечних наук.
  13. 13. Усім, хто займається формуванням інформаційних компетенцій, рекомендовано ознайомитися з виданням «Цифрове майбутнє. Каталог навичок медіата інформаційної грамотності» Оригінальний текст підготовлений Фондом «Сучасна Польща» (Fundacja Nowoczesna Polska) у рамках реалізації Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх». Російською мовою видання здійснили Російський комітет Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» та Міжрегіональний центр бібліотечного співробітництва. Цифровое будущее. Каталог навыков медиа- и информационной грамотности. – М., 2013. – 69 с. http://ideafor.info/?p=8482
  14. 14. Каталог навичок медіа- та інформаційної грамотності представляє ключові навички компетентного використання інформації в усіх її формах, об'єднані в рамках всеосяжного та системного підходу до концепції медіа- та інформаційної грамотності; охоплює всі вікові групи, які належать до однієї з двох категорій — формальної освіти та навчання впродовж усього життя. Для обов'язкової освіти рівень навичок визначається відповідно до шістьох різних ступенів навчання: дошкільна освіта, початкова школа (1–3 і 4–6 класи), середня школа, старша школа й університет. Для навчання дорослих визначено 3 рівні (з урахуванням наявних навичок): мінімальний, оптимальний і високий. Мінімальний рівень навичок передбачає обмежену участь в інформаційному суспільстві за рахунок використання ЗМІ. Оптимальний рівень означає, що людина вже здатна брати активну участь у створенні медіасередовища. Високий рівень навичок припускає здатність викликати соціальні зміни за допомогою ЗМІ, залучати до участі інших користувачів, ділитися знаннями з іншими користувачами та консультувати їх.
  15. 15. Категорії навичок медіата інформаційної грамотності  Тематичні категорії навичок:         використання інформації; відносини в медіасередовищі; мова медіа; творче використання медіазасобів; етика й цінності в інформаційному та медійному середовищі; безпека в інформаційному та медійному середовищі; право в інформаційному та медійному середовищі; економічні аспекти медіа.
  16. 16. Категорія – формальна освіта
  17. 17. Категорія – освіта впродовж усього життя
  18. 18. Світовий досвід формування медіа- та інформаційної грамотності Авторський підхід до визначення і діагностики цифрової компетентності особистості в мережевому суспільстві представлено в колективній монографії «Цифровая компетентность подростков и родителей. Результаты всероссийского исследования». исследования» У монографії: розглянуто цифрову компетентність як сукупність знань, умінь, мотивацій та міри відповідальності, необхідних для роботи в інтернеті (робота з контентом, комунікація, техносфера, споживання); обговорено питання розроблення освітніх програм з формування та підвищення цифрової компетентності в дорослих та підлітків. Цифровая компетентность подростков и родителей. Результаты всероссийского исследования / Г. У. Солдатова, Т. А. Нестик, Е. И. Рассказова, Е. Ю. Зотова. — М. : Фонд Развития Интернет, 2013. — 144 с. – http://detionline.com/assets/files/research/DigitalLiteracy.pdf
  19. 19. Світовий досвід формування медіа- та інформаційної грамотності Допомогти кожній країні визначити роль учителів, які використовують ІКТ, у трансформації освітнього процесу в школі, розробити стратегію та рекомендації в галузі ІКТкомпетентностей учителів (як складової генерального плану інформатизації суспільства) має на меті видання «Структура ИКТ-компетентности учителей», підготовлене ЮНЕСКО, CISCO, INTEL, ISTE та Microsoft. Видання враховує рекомендації визнаних у світі спеціалістів із питань інформатизації школи. Містить приклади навчальних програм і вимог до перевірки ІКТ-компетентностей учителів.
  20. 20. Вітчизняний досвід формування медіа- та інформаційної грамотності У науково-методичних рекомендаціях «Формування інформаційної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (2005) висвітлено теоретикометодичні основи формування інформаційної культури учнів, визначено роль та місце бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів у цьому процесі, сформульовано основні, найважливіші принципи побудови програми занять курсу «Основи інформаційної культури» для учнів 1–11 (12) класів, запропоновано структуру та зміст курсу. Науково-методичні рекомендації розраховані на бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів, а також інших фахівців, які забезпечують інформаційну підготовку учнів. Формування інформаційної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів : наук.метод. рек. / АПН України. ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського ; упоряд. А.І. Рубан. – К., 2005. – 117 с. http://www.dnpb.gov.ua/id/374/
  21. 21. Круглий стіл «У суголоссі зі школою: провінційні практики основ медіаосвіти» Анна Бардашевська, директор Херсонської обласної бібліотеки для дітей, заслужений працівник культури України Ольга Таранова, завідувач бібліотеки економічного ліцею № 2 Миколаївського міськвиконкому Миколаївської області Марина Вострікова, головний бібліотекар Харківської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки ім. К.С. Станіславського Марія Єрмак, завідувач бібліотеки Енергодарського навчальновиховного комплексу № 5 Енергодарської міської ради Запорізької області, керівник міської творчої групи шкільних бібліотекарів «Бібліотека у медіаосвіті» Валентина Гринько, головний бібліотекар відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара
  22. 22. Дискусія у форматі «Світового кафе»  Шкільна бібліотека як суб’єкт медіасередовища загальноосвітнього навчального закладу: реалії та перспективи (функції, завдання, умови реалізації)  Медіа- та інформаційна грамотність школярів: об’єднуємо потенціал публічних і шкільних бібліотек (навчально-методичне забезпечення: програми, курси, посібники, умови, система критеріїв оцінювання і т. ін.)  Освітянські бібліотеки у формуванні медіаосвітнього інформаційного ресурсу (функції, формування фондів первинних і вторинних документів, засоби інформування медіаосвітньої діяльності)
  23. 23. Технологія «Світового кафе» 1. Визначаємо питання для дискусії. 2. Формуємо столи для дискусій за кількістю визначених питань. 3. Призначаємо модератора дискусійного питання за кожним робочим столом. 4. Займаємо місця за столами в довільному порядку. 5. Після сигналу про початок дискусії починаємо обговорення. Уся інформація, що заслуговує уваги, — пропозиції щодо впровадження, ідеї вирішення проблем, міркування, — обов’язково фіксуємо на «паперовій поверхні столу» (спеціальному аркуші). 6. Після закінчення відведеного на обговорення часу групи учасників за сигналом переміщуються до іншого столика, оголошують нове коло обговорення.
  24. 24. Технологія «Світового кафе» 7. Кожен із модераторів інструктує нових «відвідувачів» свого столу, інформуючи про вже отримані від їх попередників і зафіксовані ідеї та результати обговорення. Після цього новоприбулі «гості» «Світового кафе» озвучують свої ідеї та проекти рішень із проблеми, роблять свій внесок у загальне обговорення. 8. Після закінчення останнього туру обговорення «поверхня столу» (аркуш паперу з замітками) прикріплюється біля відповідного столу, модератор якого узагальнює перебіг дискусії та викладає її результати в міні-презентації для всіх учасників-«відвідувачів кафе». 9. Завершується дискусія узагальненням її результатів – презентацією колективної думки учасників.

×