2. Поняття адаптації
• Ганс Сельє писав про стрес так: «Кожна людина відчувала його, всі
говорять про нього…»
• Стрес — це неминуча реальність нашого життя.
• Стрес може стати як позитивним, так і негативним досвідом в
залежності від ситуації. Наприклад, початок нової роботи
3. • Адаптація – це біологічна функція стресу
• Виникнення стресу означає, що людина включилась в певну діяльність,
спрямовану на протидію небезпечним для неї впливам.
• Але здатність до адаптації не безмежна. У тому випадку, коли
інтенсивність впливу та його тривалість перевищують функціональні
можливості протидій організму людини, коли вплив має різко
негативний характер, отримуємо дистрес.
• Здатність організму до адаптації поступово втрачається з віком.
4. Шкала стресу Холмса та Рея
• У 1967 році психіатри Томас Холмс та Річард Рей дослідили медичну
документацію понад 5000 пацієнтів для визначення, чи можуть стресові
події спричинити захворювання. Було виявлено позитивну кореляцію між
їх життєвими подіями та хворобами.
• Слід порахувати кількість балів, що відповідають тим подіям та ситуаціям,
які за останній рік відбувалися у житті людини.
5. Життєва подія
Оцінка
стресу
Смерть подружжя 100
Розлучення 73
Подружня розлука (без офіційного
оформлення)
65
Позбавлення волі 63
Смерть близького члена родини 63
Особиста травма або хвороба 53
Шлюб 50
Звільнення з роботи 47
Подружнє примирення (після розлуки без
офіційного оформлення)
45
Вихід на пенсію 45
Зміна здоров’я члена сім’ї 44
Вагітність 40
Сексуальні труднощі 39
Поповнення у сім'ї 39
Переміни у бізнесі 39
Зміна фінансового стану 38
Смерть близького друга 37
Перехід на інший напрямок роботи 36
Зміна частоти суперечок 35
Велика позика під заставу (іпотека) 32
Втрата застави під іпотеку або позику 30
Зміна обов'язків на роботі 29
Ухід дитини з дому 29
Проблеми з законом 29
Видатне особисте досягнення 28
Подружжя починає або припиняє роботу 26
Початок чи закінчення школи 26
Зміна умов життя 25
Перегляд особистих звичок 24
Проблема з начальником 23
Зміна робочого часу або умов праці 20
Зміна місця проживання 20
Зміна школи 20
Зміна звичного відпочинку 19
Зміни в церковній діяльності 19
Зміна соціальної діяльності 18
Незначна позика чи позика під невелику
заставу
17
Зміна звичок сну 16
Зміна кількості зустрічей у сімейному колі 15
Зміна харчових звичок 15
Відпустка 13
Велике свято 12
Незначне порушення закону 11
Сума балів менше 150 передбачає низький рівень стресу та низьку
ймовірність стресових розладів (менше 30%). У діапазоні 150-299
балів ризик розвитку розладу близько 50%, і якщо сума балів
перевищує 300, то ризик стресового розладу сягає майже 80%.
6. Основні типи реагування на вплив
стресового фактору
Незалежно від того, який
тип реагування вибере
організм, перша реакція
буде однотиповою —
мобілізація
функціональних
можливостей для
подолання надто високих
потреб.
7. Види стресу
• Фізіологічний. Стресорами при цьому можуть бути мікроклімат, шум,
вібрація, природні стихійні лиха (землетрус, повінь, виверження
вулкана) та навіть затоплення квартири сусідами.
• Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда. Людина
реагує на те, що її оточує згідно зі своєю інтерпретацією зовнішніх
стимулів, яка залежить від особистісних характеристик, соціального
статусу, рольової поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду.
Приклад: крадіжка гаманця
8. Стадії загального адаптаційного
синдрому
1. Стадія тривоги – відбувається
мобілізація захисних реакцій організму.
Зменшуються розміри вилочкової залози,
селезінки, лімфатичних вузлів, що
пов'язано з активацією глюкокортикоїдів.
Адекватна когнітивна оцінка стресора на
цій стадії ще не сформована, а тому
реакція дуже потужна, яка часто не
відповідає реальній загрозі, як би «із
запасом».
9. 2. Стадія резистентності (стійкої адаптації) – виникає збільшення
стійкості організму до дії факторів стресу. Розвивається гіпертрофія кори
наднирників зі стійким підвищенням секреції кортикостероїдів та
адреналіну. Вони збільшують кількість циркулюючої крові, підвищують
артеріальний тиск, підсилюється утворення печінкою глікогену. На цій
стадії зазвичай підвищується стійкість та протидія організму до
надзвичайних подразників. У людини активізується розумова та м'язова
діяльність, мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини
або надзвичайну ситуацію.
3. Стадія виснаження характеризується виснаженням адаптаційних
резервів. Якщо вплив стресового фактора не припиняється, він
продовжує бути надто сильним і тривалим, розвивається стійке
виснаження кори наднирників. Знову з'являються реакції тривожності. Ці
процеси є незворотними та закінчуються загибеллю організму (смертю).
10. Означення та зміст стресостійкості
особистості
• Сама наявність фактора стресу не завжди зумовлює розвиток у людини
стресової реакції.
• Як свідчать дослідження, існує значний відсоток людей, які зберігають
нормальні фізіологічні показники навіть у тривалих і гостро виражених
стресових ситуаціях.
• Все це вказує на те, що живі організми мають механізми стійкості до
різноманітних стресів.
11. Аналіз літератури показав, що єдиного визначення індивідуальної
стійкості до стресу або стресостійкості немає
в основі визначень знаходяться два ключових складника:
• по-перше, здатність особистості зберігати оптимальний психічний стан
при впливі факторів стресу, і,
• по-друге, здатність підтримувати оптимальну працездатність та
ефективність діяльності у напружених ситуаціях.
12. Фактори, що впливають на стресостійкіть
• 1) тривожність (особистісна і ситуативна)
• Високотривожні люди у діяльності в стресогенних умовах відчувають
значну нервово-психічну напругу викликану їх надмірною
вимогливістю до себе.
• Людина замість активного пошуку способів вирішення конкретного
завдання акцентує увагу на якості успішності своєї діяльності,
суб’єктивно завищуючи значущість своїх помилок.
13. • 2) самооцінка
• Рівень розвитку самооцінки характеризується упевненістю або
невпевненістю особистості в собі, що у свою чергу впливає на
стресостійкість.
• Самооцінка відображає здатність людини до самовдосконалення, до
усунення недоліків у власній діяльності
14. • 3) Локус контролю - поняття, що характеризує властивість особистості
приписувати свої успіхи чи невдачі лише внутрішнім або лише зовнішнім
факторам.
• Люди з внутрішнім локус-контролем характеризуються емоційною стабільністю,
але потреба в досягненнях у них має тенденцію до підвищення, пов’язану зі
збільшенням значень особистісної та реактивної тривожності.
• Люди із зовнішнім локус-контролем характеризуються емоційною
нестабільністю, вони нерідко надмірно тривожні і піддані невиправданій
фрустрації, невпевнені як у своїх здібностях в цілому, так і в окремих своїх
можливостях, потребують схвалення та підтримки оточуючих.
15. • 4) саморегуляція - важлива якість, що допомагає зберегти внутрішню
рівновагу, контролюючи власну свідомість, і не допускаючи негативних
впливів. Вольовий компонент виражається у свідомій регуляції дій,
приведенні їх у відповідність з вимогами ситуації
16. • 5) мотивація
• У досліджуваних із високим рівнем стійкості до стресу відзначається
переважання внутрішньої мотивації над зовнішньою негативною мотивацією.
• Закон Йоркса-Додсона: чим вищою є сила мотивації, тим вищою є
результативність діяльності, але цей зв'язок зберігається до певного,
оптимального рівня, за яким подальша мотиваційно-емоційна напруга
призводить до погіршення ефективності діяльності
17. • Деякі автори вважають стресостійкість результатом тренувань, але при цьому
слід пам'ятати, що кожна людина має свій певний набір особистісних рис та
фізіологічних особливостей, що визначають її стійкість до стресу.
• З метою самовизначення стресостійкості доцільно проходити тести
https://docs.google.com/document/d/1tSSH2J5g1PIXPf2Rv5y_rgfwmPt6Ywyhtnpci
Zr7Rio/edit
• Тест, запропонований голландським психоаналітиком Манфред Кетс де Врієс.
Головна теза - стресостійкі люди мають переваги в трьох аспектах:
труднощі, контроль і зобов’язання. Для них норма – це зміни, а не
стабільність; вони переконані, що самі керують своїм життям, і цікавляться
навколишньою дійсністю.
• Тест допоможе визначити сильні та слабкі сторони в цих трьох сферах і
зрозуміти, як розвиватися далі.