Проект Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, розроблено у рамках діяльності проекту Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». У даному державному стандарті визначаються зміст, обсяг, умови, порядок та показники якості надання соціальної послуги соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, і є обов’язковими для дотримання суб’єктами, що надають соціальні послуги, та суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю. У документі також зазначається сфера застосування цього Стандарту, отримувачі послуг, що передбані ним, а також ті, хто відповідальні за виконання даних послуг. Велика увага приділена і загальним підходам щодо організації та надання послуги соціального супроводу. Задля ефективного надання цієї послуги чітко роз’яснюються етапи підготовки та приклади того, що та яким чином працівники мають робити відповідно до своїх службових забов’язань

1. Проект Програми розвитку ООН
«Підтримка реформи соціального сектору в Україні»
Проект
Державний стандарт соціальної
послуги соціального супроводу сімей (осіб),
які перебувають у складних життєвих обставинах
Підготовлено
у рамках діяльності проекту Програми розвитку ООН
«Підтримка реформи соціального сектору в Україні»
м. Київ

2. Проект
Державний стандарт соціальної послуги соціального
супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних
життєвих обставинах
_____________________________________________________________________
1. Загальні положення
1.1. Цей Державний стандарт (далі – Стандарт) визначає зміст, обсяг, умови,
порядок та показники якості надання соціальної послуги соціального супроводу сімей
(осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (далі – послуга соціального
супроводу), і є обов’язковим для дотримання суб’єктами, що надають соціальні
послуги, та суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю (далі –
суб’єкти).
1.2. Сфера застосування Стандарту:
Стандарт застосовується для організації і здійснення соціального супроводу сімей
(осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (далі – отримувачі соціальної
послуги), не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив,
зокрема, обставин, визначених чинним законодавством: 1) жорстоке поводження з
дитиною в сім’ї; 2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї
(особи); 3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання; 4)
відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо
дитини); 5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені
вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з
членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків,
призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею; 6) спосіб життя,
внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи
можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному
житті; 7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини; 8)
відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав; 9) стихійне лихо; 10)
дискримінація осіб та/або груп осіб; 11) переміщення з тимчасово окупованої
території України та районів проведення антитерористичної операції.
До потенційних отримувачів послуги соціального супроводу належать сім’ї:

3. 1) членами яких є: одинока матір (батько); діти, розлучені із сім’єю, які не є
громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із
заявою про визнання біженцем; інваліди та діти-інваліди; особи, у тому числі діти, які
постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми; батьки, у
яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав; батьки, які подали заяву про
розлучення або перебувають у процесі розлучення; батьки - трудові мігранти;
засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях
попереднього ув’язнення; 2) опікунів (піклувальників) дітей, розлучених із сім’єю; 3) у
яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них; 4) що
виявили намір відмовитися від новонародженої дитини; 5) особи, які переміщаються з
тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної
операції.
1.3. Надавачами послуги соціального супроводу (далі – надавачі соціальної
послуги) є: районні, міські, районні в містах центри соціальних служб для сім’ї, дітей
та молоді (далі – центри), інші суб’єкти відповідно до положень цього Стандарту.
1.4. Фахівцями, які надають послугу соціального супроводу (далі – фахівці),
є: спеціалісти фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники, інші фахівці,
уповноважені надавачами цієї соціальної послуги.
1.5. Взаємодія з іншими суб’єктами, надавачами соціальних послуг,
фахівцями.
1.5.1. Надавач соціальної послуги організовує виконання заходів з надання
послуги соціального супроводу у взаємодії (за потреби та на договірній основі) з
іншими суб’єктами, надавачами соціальних послуг, фахівцями інших підприємств,
установ, організацій та закладів.
1.5.2. Така взаємодія дозволяє: отримати додаткову інформацію щодо життєвої
ситуації отримувача соціальної послуги та оцінити його потреби; надати комплексну
підтримку отримувачу соціальної послуги, допомогти йому навчитися самостійно
звертатися за допомогою до інших надавачів соціальних послуг; перенаправити
отримувача до тих надавачів соціальної послуги, які мають відповідний ресурс.
1.5.3. Міждисциплінарна команда соціального супроводу формується відповідно
до стану та потреб отримувача соціальної послуги. До її складу можуть увійти:
спеціалісти ССД, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення,
охорони здоров’я, освіти, міської, районної, районної у м. Києві держадміністрації,
відповідного підрозділу органів внутрішніх справ, а також фахівці різних

4. спеціальностей одного суб’єкта; можуть залучатися фахівці інших закладів чи установ
різних форм власності.
1.5.4. Механізм створення міждисциплінарної команди визначається Інструкцією
з ведення випадку сімей з дітьми (осіб), які перебувають в СЖО.
1.6. У цьому Стандарті терміни вживаються у такому значенні:
 соціальний супровід – це комплексна соціальна послуга, спрямована на
подолання чи мінімізацію складних життєвих обставин отримувача соціальної
послуги шляхом активізації його ресурсів та найближчого оточення;
 складні життєві обставини – обставини, виявлені за результатами оцінки потреб
сім’ї (особи), що порушують її нормальну життєдіяльність, негативно впливають
або можуть вплинути на стан здоров’я, розвиток, забезпечення прав;
 соціальний випадок – це певна життєва ситуація, що негативно впливає на
якість життя сім’ї (особи), її стан і задоволеність особистісних потреб;
 початкова оцінка потреб отримувача соціальних послуг – це процес збору,
узагальнення та аналізу первинної інформації щодо стану отримувача послуг,
потенціалу його найближчого оточення, факторів сім’ї та середовища,
підготовки висновків та рекомендацій для прийняття рішення щодо складності
соціального випадку й подальшого надання відповідних соціальних послуг;
 комплексна оцінка потреб отримувача послуги соціального супроводу – це
процес збору, узагальнення та аналізу ґрунтовної інформації щодо стану
отримувача послуг, потенціалу його найближчого оточення, факторів сім’ї та
середовища, підготовки висновків та рекомендацій для складання плану його
соціального супроводу;
 міждисциплінарна команда соціального супроводу – група спеціалістів,
уповноважених різними суб’єктами чи надавачем соціальних послуг (психолог,
лікар, юрист, педагог, реабілітолог та інші), тимчасово створена для
забезпечення колегіальності рішень й узгодженості дій під час надання послуги
соціального супроводу.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Цивільному кодексі України,
Законах України «Про соціальні послуги», «Про забезпечення організаційно-правових
умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»,
«Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,
постановах Кабінету Міністра України від 29.04.2013 № 324 «Про затвердження
Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів», від
21.11.2013 № 896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які
перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та

5. здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)», від 01.10.2014 № 509 «Про облік
осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів
проведення антитерористичної операції» та інших нормативно-правових актах.
У цьому Стандарті скорочення вживаються у такому значенні:
 стандарт – Державний стандарт;
 послуга соціального супроводу – послуга соціального супроводу сімей (осіб),
які перебувають у складних життєвих обставинах;
 суб’єкти – суб’єкти, що надають соціальні послуги;
 отримувачі соціальної послуги – сім’ї (особи), які перебувають у складних
життєвих обставинах;
 надавачі соціальної послуги – конкретно визначені суб’єкти, що надають
соціальні послуги;
 фахівці – фахівці, які надають послугу соціального супроводу;
 центри – центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
 початкова оцінка потреб – початкова оцінка потреб отримувача соціальних
послуг;
 комплексна оцінка потреб – комплексна оцінка потреб отримувача послуги
соціального супроводу;
 план соціального супроводу – план надання послуги соціального супроводу
сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;
 СЖО – складні життєві обставини;
 ССД – служба у справах дітей;
 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення – структурний
підрозділ з питань соціального захисту населення міської, районної, районної у
м. Києві держадміністрацій.
2. Загальні підходи щодо організації та надання послуги соціального
супроводу
2.1. Прийняття рішення про надання послуги соціального супроводу
2.1.1. Рішення про здійснення (початок і завершення) послуги соціального
супроводу приймається структурним підрозділом з питань соціального захисту
населення за згодою сім’ї (особи). Рішення про обов’язкове надання послуги
соціального супроводу може бути прийнято стосовно осіб, які не виконують своїх
батьківських обов’язків, порушують права дитини.

6. 2.1.2. Підставою для завершення надання послуги соціального супроводу є:
досягнення мети надання послуги соціального супроводу у результаті виконання
плану соціального супроводу; завершення терміну її надання відповідно до договору
про надання послуги соціального супроводу; перенаправлення отримувача соціальної
послуги у зв’язку зі зміною місця проживання до іншого надавача соціальної послуги;
письмова відмова отримувача соціальної послуги від її надання, за винятком, якщо ця
відмова або її наслідки не порушують права і свободи інших осіб, особливо дітей;
систематичного нездійснення отримувачем соціальної послуги без поважних причин
заходів, передбачених планом соціального супроводу.
2.2. Мета та завдання послуги соціального супроводу
2.2.1. Метою надання послуги соціального супроводу є подолання чи мінімізація
негативних наслідків складних життєвих обставин, в яких перебуває сім’я (особа).
2.2.2. Основні завдання послуги соціального супроводу:
збагачення знань отримувача соціальної послуги щодо можливих наслідків його
проблем, шляхів їх подолання, прав і обов’язків, способів особистісного
зростання;
 наснаження отримувача соціальної послуги до вирішення життєвих
проблем, відновлення втрачених функцій, подолання шкідливих звичок,
залежностей;
 формування і розвиток життєвих умінь (планування власної
життєдіяльності; розпізнавання і уникнення ризиків і небезпек; протидія
тиску і маніпулювання; безконфліктне спілкування; уміння
встановлювати, налагоджувати та зберігати соціальні зв’язки; здатність
скористатися наданою допомогою фахівців; самообслуговування,
організації змістовного дозвілля, ведення здорового способу життя);
 активізація ресурсів отримувача соціальної послуги та його найближчого
оточення для подолання СЖО, налагодження конструктивної взаємодії,
взаємопідтримки;
 залучення отримувача соціальної послуги до активної участі в ухваленні
рішень, стимулювання його до самостійного подолання життєвих
труднощів;
 підвищення соціального статусу сім’ї (особи), яка перебуває у СЖО.
2.3. Послуга соціального супроводу передбачає здійснення:
 соціальної підтримки отримувача соціальної послуги, його родини відповідно
до потреб та характеру життєвих обставин;

7.  соціальної, соціально-педагогічної, психологічної допомоги отримувачу
послуги в розв’язанні його проблем;
 мотивування отримувача соціальної послуги до формування у нього
соціально значущих цінностей, життєвих умінь та навичок;
 представництва інтересів отримувача соціальної послуги, посередництва у
подоланні його життєвих негараздів;
 профілактики потрапляння отримувача соціальної послуги в СЖО.
2.4. Принципи надання послуги соціального супроводу
2.4.1. Послуга соціального супроводу базується на принципах: дотримання прав
людини, поваги до її гідності; законності; гуманізму; недискримінації; пріоритетності
інтересів дитини; активності участі сім’ї (особи) в подоланні чи мінімізації наслідків
СЖО; добровільності вибору; толерантності та відповідальності; професійності;
системності й комплексності; доступності та відкритості; конфіденційності, захисту й
безпечності; сильних сторін, індивідуального підходу та адресності.
2.4.2. Доступність послуги соціального супроводу
Надавачі послуги соціального супроводу і фахівці розробляють та здійснюють
заходи щодо інформування потенційних отримувачів цієї послуги про зміст, обсяг,
порядок та умови надання послуги соціального супроводу.
Інформація для отримувачів послуги соціального супроводу розміщується на
спеціальних стендах у доступному місці приміщення суб’єкта, надавача соціальної
послуги; вона викладена зрозумілою мовою, відповідно до вікових особливостей
отримувача.
2.4.3. Незалежність отримувача послуги соціального супроводу
Фахівець з повагою ставиться до віку, статі, національності, культури, релігії, раси
отримувача послуги соціального супроводу. Фахівець надає отримувачу повну
об’єктивну інформацію щодо причин, наслідків та шляхів подолання СЖО, поважаючи
при цьому його право на самовизначення й вибір послуг та форм їх надання.
Отримувач послуги соціального супроводу має право відмовитися від
запропонованих дій та заходів під час соціального супроводу або представити власний
варіант вирішення проблеми.
2.4.4. Захист та безпека отримувача послуги соціального супроводу
Отримувач послуги соціального супроводу повинен бути поінформований про
свої права, обов’язки, а також про державні й громадські організації, до повноважень
яких належить захист прав людини. Отримувачу надається інформація про порядок

8. оскарження непрофесійних дій надавачів соціальної послуги. Отримувач інформується
про відповідальність згідно з чинним законодавством у разі застосування ним
фізичного чи іншого насильства щодо фахівця.
Фахівець використовує безпечні для отримувача послуги соціального супроводу
методи та прийоми роботи; діє відповідно до принципів надання цієї послуги.
Фахівець за наявності загрози життю чи здоров’ю отримувача послуги
соціального супроводу негайно повідомляє про це відповідні служби, а якщо
отримувачем соціальної послуги є дитина, – службу у справах дітей (далі – ССД).
Надавачі послуги соціального супроводу і фахівці вживають заходів щодо захисту
персональних даних, відповідно до вимог Закону України „Про захист персональних
даних”, конфіденційної інформації про отримувача послуги соціального супроводу.
Фахівець в обов’язковому порядку знайомить отримувача із заходами щодо
дотримання принципу конфіденційності; інформує щодо нерозголошення отриманої
ними конфіденційної інформації.
Особиста інформація про отримувача послуги соціального супроводу може бути
надана іншій стороні лише з дозволу отримувача послуги соціального супроводу або у
випадках, передбачених законодавством.
2.5. Форми здійснення послуги соціального супроводу
2.5.1. Послуга соціального супроводу може надаватися в таких формах соціальної
роботи: індивідуальних (індивідуальні консультації; бесіди з отримувачем соціальної
послуги, особами з його найближчого оточення або іншими особами, робота з якими
передбачена змістом послуги соціального супроводу; повідомлення/інформування,
зустрічі тощо); групових (групові консультації, бесіди, дискусії, лекції, тренінги,
семінари, круглі столи, групи взаємодопомоги, мережеві зустрічі, сімейні групові
наради тощо).
2.5.2. Вибір форм здійснення соціального супроводу, їх сукупність й обсяг
залежить від складності випадку сім’ї (особи), визначеного за результатами
початкової оцінки потреб отримувача соціальних послуг: соціальний випадок
середньої складності, складний соціальний випадок.
2.5.3. Складний соціальний випадок у порівнянні із соціальним випадком
середньої складності передбачає надання більшого обсягу соціальних послуг
(спеціалізованих: послуги психолога, юриста, реабілітолога, нарколога,
дерматовенеролога, психотерапевта та інших спеціалістів; напівстаціонарних:
денне/нічне (протягом визначеного часу) перебування для отримання соціальних
послуг в приміщенні надавача послуг; стаціонарних: цілодобове перебування для
отримання соціальних послуг у приміщенні надавача соціальних послуг) упродовж
більшого строку із залученням ресурсів районного чи обласного рівнів.

9. 2.6. Етапи надання послуги соціального супроводу
Послуга соціального супроводу надається в три етапи: підготовчий (підготовка й
ухвалення договору про здійснення соціального супроводу; визначення
індивідуальних потреб отримувача послуги соціального супроводу (комплексна
оцінка потреб); складання плану соціального супроводу); основний (надання
соціальних послуг відповідно до плану соціального супроводу; перегляд його
виконання та корегування); завершальний (моніторинг стану отримувача послуги
соціального супроводу, задоволеності його потреб та оцінка ефективності; підготовка
сім’ї (особи) і її найближчого оточення до виходу з-під соціального супроводу).
2.7. Місце, строки й тривалість надання послуги соціального супроводу
2.7.1. Місце надання послуги соціального супроводу
Послуга соціального супроводу може надаватися за місцем проживання
отримувача послуги соціального супроводу або розташування надавача послуги
соціального супроводу.
У разі зміни отримувачем постійного місця проживання, а також наявності
інформації про адресу нового місця проживання чи перебування, надавач протягом
п’яти робочих днів повідомляє про це місцеву держадміністрацію або виконавчий
орган влади за місцем проживання (перебування) та передає план соціального
супроводу для завершення його виконання, інформує про послуги, що були надані, та
питання, які потребують вирішення, а також його особову справу, інформацію про
стан виконання плану соціального супроводу, а саме: зміни та результати, яких
вдалося досягнути; труднощі, які виникали в ході роботи з отримувачем соціальної
послуги, їхні можливі причини; рекомендації для подальшої роботи з отримувачем
соціальної послуги (за потреби).
2.7.2. Тривалість надання послуги соціального супроводу залежить від
складності випадку. У випадку середньої складності, вона триває до шести місяців з
моменту прийняття рішення про надання послуги соціального супроводу. У разі
складного соціального випадку, послугу соціального супроводу може бути подовжено
до одного року.
2.7.3. На індивідуальні форми надання послуги соціального супроводу
відводиться не менше двох-трьох годин на тиждень на початковому етапі, до двох
години на тиждень – на основному, до однієї години – на заключному етапі надання
послуги соціального супроводу.
На групові форми – не менше чотирьох годин на основному і заключному етапах
надання послуги соціального супроводу.

10. 3. Робота з отримувачем послуги соціального супроводу
3.1. Визначення індивідуальних потреб отримувача послуги соціального
супроводу
3.1.1. Визначення індивідуальних потреб отримувача послуги соціального
супроводу здійснюється шляхом комплексної оцінки його потреб.
3.1.2. Підставою для початку комплексної оцінки потреб є наказ надавача про
організацію та здійснення соціального супроводу. За безпосереднє здійснення
комплексної оцінки відповідає фахівець, який надає послугу соціального супроводу. За
потреби, до проведення комплексної оцінки залучається міждисциплінарна команда
соціального супроводу.
3.1.3. Основними завданнями комплексної оцінки потреб є: ґрунтовне вивчення
потреб отримувача послуг, спроможності батьків або осіб, які їх замінюють,
задовольнити потреби дитини; визначення причин виникнення СЖО, сильних сторін
та активізація (залучення) ресурсів сім’ї, найближчого оточення та громади до
розробки та реалізації плану соціального супроводу.
3.1.4. Під час комплексної оцінки потреб фахівець активно співпрацює з кожною
особою, дитиною, їхніми батьками, іншими членами родини, залучає їх до визначення
й осмислення проблем сім’ї (особи), аналізу причин СЖО, враховує їхню думку для
пошуку шляхів їх подолання.
3.1.5. Методи, заходи комплексної оцінки потреб визначаються з урахуванням
зібраної інформації та зроблених висновків попередніх оцінок потреб отримувача
послуги – початкової, комплексної (в разі проведення повторного соціального
супроводу).
3.1.6. Під час комплексної оцінки потреб фахівець надає отримувачу у разі
потреби соціальні послуги або залучає до цього інших фахівців.
3.1.7. Термін проведення комплексної оцінки потреб не повинен перевищувати 30
днів від дати прийняття рішення про взяття сім’ї (особи) під соціальний супровід.
3.1.8. Результати комплексної оцінки потреб фіксуються у відповідному акті,
затвердженому наказом Мінсоцполітики. Заповнений акт зберігаються у надавача
послуги соціального супроводу.
3.1.9. Після завершення комплексної оцінки потреб фахівець у складі
міждисциплінарної команди аналізує зібрану інформацію, здійснює узагальнення
щодо сильних сторін отримувача послуги соціального супроводу, ресурсів його
найближчого оточення, громади й спільно з отримувачем вносить пропозиції до плану
соціального супроводу щодо відповідних видів та об’єму необхідних дій та заходів.

11. 3.2. Складання плану надання послуги соціального супроводу
3.2.1. На основі результатів комплексної оцінки потреб фахівець із залученням
представників міждисциплінарної команди, а також спільно з отримувачем послуги
соціального супроводу складають план соціального супроводу. Форма такого плану
затверджена Мінсоцполітики.
3.2.2. План соціального супроводу підписується отримувачем послуги соціального
супроводу та фахівцем й затверджується наказом надавача послуги соціального
супроводу. Один примірник передається отримувачу, другий залишається у надавача.
3.2.3. Термін складання плану соціального супроводу не повинен перевищувати
10 робочих днів від дати завершення комплексної оцінки потреб.
3.2.4. Після ухвалення плану соціального супроводу відбувається зустріч фахівця з
отримувачем послуги соціального супроводу й, за потребою, членами його родини з
метою детального обговорення дій та заходів, передбачених планом, процедури їх
реалізації, активізації ресурсів отримувача послуги соціального супроводу і його
найближчого оточення.
3.3. Основні дії та заходи, що становлять зміст послуги соціального
супроводу:
 бесіди з отримувачем соціальної послуги, членами його сім’ї, найближчого
оточення для обміну думками щодо потреб та запитів, життєвих негараздів і
шляхів їх подолання;
 проведення діагностики щодо вивчення стану й задоволеності потреб
отримувача послуги (анкетування, тестування, спостереження,
інтерв’ювання, аналіз документів у справі отримувача послуг);
 консультування (очне, телефонне, он-лайн консультування, за допомогою
електронної пошти) з питань чинного законодавства, самопредставництва,
розвитку дитини, самореалізації особистості, врегулювання конфліктів,
корекції сімейних стосунків, зміни поведінки, зниження ризиків тощо;
 інформування (усне, письмове, телефоном, через веб-сторінку надавача,
електронною поштою) – повідомлення щодо: прав клієнта, його обов’язків та
відповідальність за ухиляння від їх виконання, здорового способу життя,
причин і наслідків інституційної опіки дітей та дорослих, форм соціального
захисту, державних соціальних виплат та допомог, субсидій, наявності
соціальних послуг у громаді та можливостей їх отримання, діяльності
суб’єктів, порядку звернення та надання соціальних послуг тощо;
 відповіді на письмові звернення отримувача соціальної послуги;
 відвідування отримувача послуги за місцем його проживання (візити до
отримувача послуги) з метою вивчення житлово-побутових умов його

12. проживання, комплексної оцінки потреб, обговорення нагальних проблем,
моніторингу виконання поставлених завдань;
 психологічна підтримка згідно із професійною компетенцією (психологічне
консультування щодо створення позитивного психологічного клімату,
психологічного здоров’я, подолання конфліктів; організація
психотерапевтичних груп; психологічна корекція);
 надання отримувачу соціальної послуги інформаційно-просвітницьких
матеріалів, інструкцій, буклетів, листівок з питань виховання і розвитку
дитини, здорового способу життя, соціального захисту та соціального
обслуговування;
 організація і проведення тренінгів, групових занять, дискусій, круглих
столів, інших заходів;
 сприяння організації та діяльності груп само- та взаємодопомоги;
 організація і проведення сімейних групових нарад, мережевих зустрічей;
 допомога отримувачу послуги в оформленні документів, цінних паперів,
інших матеріалів.
 перенаправлення отримувача послуг до інших надавачів соціальних послуг, в
т. ч. для отримання спеціалізованих послуг;
 зустрічі, бесіди з іншими надавачами соціальних послуг з метою сприяння в
отриманні державних соціальних допомог; здійснення профілактичних,
лікувальних і оздоровчих заходів, забезпечення інших прав отримувача
соціальної послуги;
 ведення переговорів від імені отримувача соціальної послуги;
 представлення інтересів отримувача послуги в різних соціальних
інституціях;
 підготовка листів, запитів, офіційних звернень до установ, підприємств,
організацій, закладів;
 посередництво в наданні гуманітарної й натуральної допомоги
(забезпечення одягом, взуттям, продуктами харчування);
 участь у зустрічах міждисциплінарної команди надавачів соціальних послуг
(очно, заочно: вебінари, теле-, відео конференції).
3.4. Орієнтовний час, необхідний для виконання кожного заходу, що становить
зміст послуги соціального супроводу, їх періодичність; орієнтовний час для ведення
документації, що використовується під час надання послуги соціального супроводу,
наведено в додатку 1 до цього Стандарту.

13. 3.5. Моніторинг соціальної ситуації та досягнутих результатів надання
послуги соціального супроводу
3.5.1. Для забезпечення належного здійснення соціального супроводу,
удосконалення діяльності фахівця проводиться супервізія.
3.5.2. Супервізія з метою надання консультацій із розв'язання складних
професійних випадків, навчання новим професійним знанням і вмінням, надання
психологічної підтримки, попередження стресу і вигорання проводиться за потребою,
але не рідше одного разу на два тижні; для контролю якості виконуваної фахівцем
роботи, її відповідності цьому Стандарту – не рідше одного разу на три місяці.
3.5.3. Для моніторингу соціальної ситуації та досягнутих результатів через три
місяці від початку соціального супроводу здійснюється проміжний перегляд плану
соціального супроводу. У разі відсутності очікуваних результатів, план може
переглядатися й корегуватися раніше.
3.5.4. Метою перегляду плану соціального супроводу є спільна оцінка надавачем
та отримувачем послуги соціального супроводу успішності досягнення запланованих
результатів, відстеження позитивних змін. Надавач послуги соціального супроводу,
фахівець використовують висновки перегляду плану для: підтвердження
ефективності наданої соціальної послуги; уточнення обсягу соціальної послуги та
необхідних заходів для досягнення результатів; корекції дій та заходів плану на
наступний період надання послуги соціального супроводу; внесення змін до плану
соціального супроводу.
3.5.5. Підсумковий перегляд плану соціального супроводу відбувається
впродовж останнього місяця роботи з отримувачем послуги соціального супроводу. У
разі подовження соціального супроводу, план соціального супроводу доповнюється.
3.6. Підготовка сім’ї (особи) і її найближчого оточення до виходу з-під
соціального супроводу
3.6.1. У випадку успішного виконання плану соціального супроводу фахівець
здійснює заходи щодо підготовки отримувача послуги до завершення її надання,
спрямовані на підвищення його самостійності, відповідальності за власну
життєдіяльність та посилення потенціалу найближчого оточення отримувача послуги
соціального супроводу щодо подолання СЖО.
3.6.2. Матеріали із обґрунтуванням висновку щодо завершення надання послуги
соціального супроводу виноситься на засідання міждисциплінарної команди
соціального супроводу, а далі – відповідного підрозділу з питань соціального захисту
населення чи комісії із захисту дитини.

14. 3.6.3. Рішення про завершення надання послуги соціального супроводу
обговорюється з членами родини отримувача цієї послуги.
3.6.4. У разі потреби надавач послуги соціального супроводу обов’язково інформує
отримувача цієї послуги про його подальшу підтримку після завершення соціального
супроводу. Така підтримка може стосуватися проведення консультацій з різними
фахівцями, інформування отримувача послуг відповідно до його запитів тощо. Строк
надання підтримки визначається окремо для кожного отримувача послуги. Після
завершення соціального супроводу фахівець відвідує сім’ю (особу) через два тижні,
далі – через місяць, у подальшому через три–шість місяців.
4. Документація, що використовується під час надання послуги
соціального супроводу
4.1. Перелік документів, що використовуються в процесі організації та здійснення
соціального супроводу, затверджено Мінсоцполітики. Документація оформляється
фахівцем та зберігається надавачем послуги соціального супроводу відповідно до
вимог чинного законодавства.
4.2. Укладання Договору про надання послуги соціального супроводу
4.2.1. Договір про надання послуги соціального супроводу укладається протягом 7
робочих днів з дня видання надавачем цієї послуги наказу про здійснення соціального
супроводу сім’ї (особи).
4.2.2. У Договорі зазначаються: обсяг і зміст соціальних послуг, які
надаватимуться дитині, сім’ї (особі) на безоплатній основі; права та обов’язки членів
сім’ї (особи), які потребують надання соціальних послуг, фіксується згода і обов’язкова
участь кожного з членів сім’ї (особи) у здійсненні заходів, передбачених планом
соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах;
відповідальність сторін у разі порушення умов договору; умови припинення надання
соціальних послуг; строк дії договору.
4.2.3. Укладення Договору здійснюється за активної участі отримувача послуги
соціального супроводу. У разі необхідності до укладання договору долучаються інші
члени родини отримувача послуги.
4.2.4. Договір складається у двох автентичних примірниках по одному для
кожної із сторін без використання незрозумілих для отримувача послуги професійних
термінів. Договір підписується отримувачем та надавачем послуги соціального
супроводу, фахівцем. Перед підписанням Договору фахівець має переконатися, що
отримувач соціальної послуги усвідомлює призначення договору, права та обов’язки
сторін, розуміє зміст його положень.

15. 4.3. Під час здійснення соціального супроводу надавач соціальної послуги веде
Картку обліку роботи із сім’єю (особою) за формою, затвердженою наказом
Мінсоцполітики України. Записи до Картки вносяться не пізніше ніж через 24 години
після зустрічі або іншого контакту з членами сім’ї (особою), проведення відповідної
роботи установами, організаціями, закладами.
4.4. За результатами соціального супроводу відповідальним за проведення
супервізії разом із особою, яка надає соціальну послугу, складається Звіт щодо
надання соціальної послуги за формою, затвердженою Мінсоцполітики України.
4.5. Строк зберігання надавачем послуги соціального супроводу документів, що
використовуються в процесі організації та здійснення соціального супроводу,
становить один рік з дня його завершення; у разі, якщо соціальний супровід
здійснювався стосовно дитини, до досягнення нею повноліття.
5. Використання ресурсів під час організації надання послуги
соціального супроводу
5.1. Кадровий потенціал надавача послуги соціального супроводу
5.1.1. Надавач послуги соціального супроводу забезпечує необхідну кількість
фахівців відповідно до потреб отримувачів соціальної послуги та штатного розпису,
складеного в установленому порядку.
5.1.2. Один фахівець може здійснювати не більше 10 соціальних супроводів (з них
не більше п’яти у разі складного соціального випадку).
5.1.3. Надавач послуги соціального супроводу створює умови для професійної
підтримки, підвищення професійної компетентності фахівця через різні форми
навчання, організацію супервізії.
5.2. Приміщення та обладнання
5.2.1. Надавач послуги соціального супроводу забезпечує наявність необхідної
кількості приміщень для здійснення заходів із надання послуги соціального супроводу
(приміщення для індивідуальних і групових форм соціальної роботи з отримувачем
послуги).
5.2.2. Приміщення надавача послуги соціального супроводу повинні відповідати
санітарним та протипожежним вимогам та бути забезпечені безперебійним
водопостачанням та водовідведенням, освітленням, опаленням згідно з вимогами
чинного законодавства.

16. 5.2.3. Фахівець для забезпечення виконання дій і заходів, які становлять зміст
соціального супроводу, має мати: окрему кімнату, облаштовану меблями, для
забезпечення конфіденційності під час проведення зустрічей і консультацій з
отримувачем соціальної послуги; кімнату для групової роботи, облаштовану офісними
стільцями та столами, дошкою для записів, маркерами.
5.2.4. Надавач послуги соціального супроводу забезпечує фахівця робочим
місцем; персональним комп’ютером; доступом до телефону-факсу, обладнанням для
друку, копіювання, сканування, підключення до мережі Інтернет; витратними
матеріалами (папір, канцтовари), необхідними для виконання посадових обов’язків.
5.3. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання послуги
соціального супроводу
5.3.1. Надавач послуги соціального супроводу здійснює інформаційно-методичне
забезпечення організації соціального супроводу, зокрема забезпечує фахівця
нормативно-правовими актами, інструкціями, наказами, виданими відповідним
центральним органом виконавчої влади, методичними та іншими матеріалами з
питань надання соціальних послуг.
5.3.2. Надавач послуги соціального супроводу створює умови для підвищення
кваліфікації, професійної компетентності фахівця.
6. Оцінка ефективності надання послуги соціального супроводу
6.1. Оцінка ефективності надання послуги соціального супроводу здійснюється
під час проведення зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості цієї послуги.
6.2. Така оцінка здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з
проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, затверджених наказом
Міністерства соціальної політики України від 27.12.2013 № 904.
7. Механізми оцінки дотримання Стандарту
7.1. Діяльність надавача послуги соціального супроводу, фахівця підлягає
внутрішній та зовнішній оцінці. Для проведення внутрішньої та зовнішньої оцінки
якості надання послуги соціального супроводу застосовуються показники якості
соціальної послуги, наведені у додатку 2 до цього Стандарту.
7.2. Результати проведення внутрішньої та зовнішньої оцінки якості надання
послуги соціального супроводу оприлюднюються і поширюються серед отримувачів
цієї послуги, населення адміністративно-територіальної одиниці, де здійснює свою
діяльність надавач послуги соціального супроводу.

17. 7.3. Надавач послуги соціального супроводу проводить регулярне, не рідше ніж
один раз на рік, внутрішнє оцінювання своєї діяльності щодо відповідності
соціального супроводу вимогам цього Стандарту та вживає заходів для усунення
виявлених недоліків.
7.3.1. До процедури проведення оцінювання залучаються супервізори й
отримувачі послуги соціального супроводу. З цією метою розробляється й
впроваджується процедура опитування отримувачів цієї послуги щодо відповідності
обсягу, змісту, умов та порядку надання послуги соціального супроводу вимогам,
встановленим у цьому Стандарті.
7.3.2. Результати опитувань, а також аналізу документів у особовій справі
отримувача послуги соціального супроводу обговорюються під час аналізу діяльності
надавача послуги соціального супроводу, фахівця та враховуються у подальшій роботі
з метою вдосконалення власної діяльності, підвищення ефективності та якості
надання послуги соціального супроводу.
7.4. Надавач послуги соціального супроводу підлягає зовнішньому оцінюванню,
яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, іншими уповноваженими органами у сфері надання соціальних
послуг.
Надавач послуги соціального супроводу вживає заходів щодо: інформування
отримувачів послуги соціального супроводу про проведення зовнішнього оцінювання;
забезпечення безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги до органу, що
здійснює зовнішнє оцінювання.
8. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги
Вартість послуги соціального супроводу розраховується з урахуванням
собівартості соціальної послуги, адміністративних витрат і податку на додану
вартість.
Вартість послуги соціального супроводу, що надається за рахунок коштів
місцевих бюджетів, що не враховуються в обсязі міжбюджетних трансфертів,
формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.
Начальник Управління

18. Додаток 1
до Стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які
перебувають у складних життєвих обставинах
____________________________________________________________________
Основні дії і заходи, що складають зміст послуги
соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих
обставинах,
та ведення документації
№
з/п
Назва заходу Орієнтовний
час
виконання1
Періодичність1
1 Відвідування отримувача послуги за
місцем його проживання
60 хв Протягом першого
місяця – не менше
одного разу за
тиждень;
наступні два
місяці – не менше
одного разу на два
тижні;
протягом третього
– п’ятого місяців
соціального
супроводу – не
менше одного разу
на три тижні;
в інших випадках –
за потребою, але
не рідше одного
разу на місяць
2 Проведення діагностики щодо
вивчення соціально-психологічних
характеристик отримувача послуги:
- анкетування
- тестування
- спостереження
- інтерв’ювання
- аналіз документів у справі
отримувача послуг;
- інші діагностичні методи
по 30 хв За потреби
упродовж
комплексної оцінки
потреб та під час
підбиття
результатів
соціального
супроводу
1 Час, необхідний для виконання заходів із надання соціальної послуги і їх періодичності є орієнтовними та
застосовуються як середній показник; може змінюватися відповідно до складності випадку та стану
задоволення потреб отримувача послуги.

19. 3 Консультування:
- очне
- телефонне
- он-лайн консультування
- за допомогою електронної
пошти
Від 30 до 50 хв Протягом першого
місяця – не менше
двох разів, далі –
не менше одного
разу на місяць, за
потреби
4 Інформування:
- усне
- телефоном
- листом на офіційному бланку
надавача соціальної послуги;
- через веб-сторінку суб’єкта, що
надає соціальну послугу
- електронною поштою
До 20 хв За потреби
5 Бесіди з отримувачем соціальної
послуги, членами його сім’ї,
найближчого оточення
- очно
- по телефону
До 15 до 30 хв Протягом
першого-другого
місяця – не менше
одного-двох разів
за тиждень;
протягом
третього-шостого
місяців – не менше
одного разу на два
тижні, за потреби
6 Психологічна підтримка згідно із
професійною компетенцією:
- психологічне консультування
- організація
психотерапевтичних груп
- психологічна корекція
Від 30 до 60 хв За потреби
7 Надання отримувачу соціальної
послуги інформаційно-
просвітницьких матеріалів,
інструкцій, буклетів, листівок
Від 5 до 15 хв За потреби
8 Організація і проведення:
- тренінгів
- групових занять
- дискусій, круглих столів,
семінарів
- лекцій
- інших заходів
До 8 год в
день
До 1,5 год
Від 1,5 до 3
год
Від 45 хв до
1,5 год
З другого-третього
місяця надання
послуги – щомісяця
не менше однієї
групової форми

20. 9 Сприяння організації та діяльності
груп взаємодопомоги
До 4 год
2-3 год
З другого-третього
місяця надання
послуги:
один раз на два
місяці;
два рази на місяць
10 Сприяння організації та проведенню
сімейних групових нарад, мережевих
зустрічей
До 3 год З другого місяця
надання послуги –
один раз на два-три
місяці
11 Допомога отримувачу послуг в
оформленні документів
До 40 хв За потреби
12 Перенаправлення отримувача послуг
до інших надавачів соціальних послуг,
в т. ч. для отримання спеціалізованих
послуг
До 20 хв За потреби
13 Організація і проведення зустрічей з
іншими надавачами соціальних
послуг
До 30 хв За потреби
14 Ведення переговорів від імені
отримувача соціальної послуги
До 45 хв За потреби, не
більше трьох разів
на місяць
15 Представлення інтересів отримувача
послуги в різних соціальних
інституціях
До 60 хв За потреби, не
більше трьох разів
на місяць
16 Посередництво в наданні
гуманітарної й натуральної допомоги
(забезпечення одягом, взуттям,
продуктами харчування)
До 15 хв Відповідно до
обставин
17 Зустрічі, бесіди з іншими надавачами
соціальних послуг
Від 20 до 40 хв За потреби
18 Участь у зустрічах міждисциплінарної
команди надавачів соціальних послуг:
очно (наради)
вебінари, теле-, відео конференції
До 1,5 год Перший місяць – не
менше двічі на
місяць; далі – за
потреби, але не
рідше одного разу в
два-три місяці

21. 19 Ведення документації:
 укладання договору про
надання соціальної послуги;
 складання акту комплексної
оцінки потреб;
 підготовка листів, запитів;
 складання плану соціального
супроводу, його перегляд,
доповнення;
 відповіді на письмові звернення
клієнта;
 ведення протоколів, записів
тощо.
30 хв
2 год
До 30 хв на
підготовку
одного
документу
1 год
30 х
в
1 год
одноразово
(протягом семи
робочих днів після
відповідного
наказу про
початок надання
послуги)
одноразово
(протягом 30 днів)
за потреби
не менше 3 разів
за потреби
1 раз на тиждень
Начальник Управління

22. Додаток 2
до Стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які
перебувають у складних життєвих обставинах
____________________________________________________________________
Показники якості
послуги соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних
життєвих обставинах
1. Кількісні показники
 кількість отримувачів соціальної послуги
 кількість скарг та результати їх розгляду (у розрахунку на 10 отримувачів
послуги);
 кількість подяк (у розрахунку на 10 отримувачів послуги);
 частка отримувачів соціальної послуги від загальної кількості, в яких після
соціального супроводу відбулося покращення фізичного, психологічного,
соціального стану, задоволеності потреб, забезпеченості прав;
 частка отримувачів соціальної послуги від загальної кількості, які за
результатами соціального супроводу вміють справлятися з СЖО;
 періодичність здійснення моніторингу якості надання соціальної послуги;
 кількість надавачів соціальної послуги;
 частка надавачів соціальної послуги, які мають відповідну фахову освіту;
 частка надавачів соціальної послуги, які підвищили рівень кваліфікації,
професійної компетентності.
2. Якісні показники
1) Результативність:
 подолання або мінімізація наслідків складних життєвих обставин, а саме:
покращення за результатами соціального супроводу фізичного,
психологічного, соціального стану отримувача послуг: підвищення рівня
задоволеності його потреб, забезпеченості прав;
 створення умов для самостійного подолання складних життєвих обставин,
повернення сім’ї (особи) до повноцінної життєдіяльності, збереження і
підвищення соціального статусу та потенціалу сім’ї (особи), а саме:
- зростання потенціалу отримувача послуги вирішувати проблеми,
протидіяти життєвим негараздам, в т.ч. батьків/осіб, що їх замінюють
задовольняти потреби дитини;

23. - зростання потенціалу родини отримувача послуги, що сприяє подоланню
його СЖО;
- розвиток самостійності отримувача послуги, сформованість у нього і
найближчого оточення вмінь справлятися з СЖО, мінімізувати їх наслідки;
- активна участь отримувача соціальної послуги та членів його родини в
здійсненні комплексної оцінки потреб;
- активна участь отримувача соціальної послуги та членів його родини у
виконанні плану соціального супроводу;
 рівень задоволеності отримувачем соціальної послуги процедурою і
результатами соціального супроводу (за відгуками отримувача послуги);
 завершення достроково соціального супроводу у зв’язку із досягненням
запланованого результату;
 проведення внутрішнього і зовнішнього моніторингу якості надання
соціальної послуги;
2) адресність та індивідуальний підхід:
 визначення у договорі про соціальний супровід прав та обов’язків
отримувача соціальної послуги відповідно до його стану та реальних
можливостей;
 якість проведення комплексної оцінки потреб сім’ї (особи), ґрунтовність
вивчення індивідуальних потреб;
 відповідність визначених у плані соціального супроводу заходів
індивідуальним потребам сім’ї (особи);
 складання плану соціального супроводу зрозумілою для отримувача послуги
мовою;
3) своєчасність:
 екстрене втручання у разі загрози життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї
(особи);
 оперативність у прийнятті рішення про здійснення соціального супроводу
сім’ї (особи);
 своєчасність оформлення і подання необхідних документів для організації
надання соціальної послуги;
 завершення у встановлений термін в повному обсязі комплексної оцінки
потреб;
 підготовка у встановлений термін плану соціального супроводу;
 виконання плану соціального супроводу сім’ї (особи) у визначені строки;
 відповідність реальних строків і термінів надання соціальної послуги
запланованим;

24.  проведення у встановлені строки перегляду плану соціального супроводу,
супервізії, моніторингу надання соціальної послуги;
4) доступність та відкритість:
 надання інформації про надавача соціальної послуги, умови та порядок їх
отримання;
 вибір отримувачем соціальної послуги способу звернення до центру
(особисто, поштою, в телефонному режимі, за попереднім записом тощо);
 можливість отримання компетентної консультації, в тому числі у
телефонному режимі;
 доступність отримання бланків заяв та інших документів;
 отримання сім’єю (особою) всіх запланованих послуг;
 надання отримувачу послуг можливостей брати участь у визначенні
зручного часу для зустрічей, консультацій та інших заходів із фахівцем;
 наявність приміщень, що відповідають санітарним та протипожежним
вимогам;
 наявність інформаційних матеріалів (листівок, буклетів, аудіо-,
відеоматеріалів) щодо надання соціальної послуги;
 облаштування робочого місця для фахівця;
 залучення сімей (осіб) до оцінювання якості наданих соціальних послуг;
5) повага до отримувача соціальних послуг:
 пріоритетність інтересів членів сім’ї (особи);
 відсутність проявів зневаги до членів сім’ї (особи);
 відсутність прямого чи опосередкованого примусу отримувача соціальних
послуг до виконання певних дій;
 толерантність у спілкуванні з отримувачем соціальних послуг; дотримання
надавачем соціальної послуги інших норм етики соціальної роботи;
 недопущення дискримінації, а саме: зберігати в таємниці інформацію,
отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, яка
може бути використана проти отримувача послуги.
 конфіденційність, а саме: збереження конфіденційності інформації,
отриманої під час та за результатами соціального супроводу;
 ознайомлення отримувача послуги з результатами комплексної оцінки
потреб, про що свідчать підписи отримувача чи зафіксована його окрема
позиція;
 ознайомлення отримувача послуги з планом соціального супроводу, про що
свідчать підписи отримувача чи зафіксована його окрема позиція;

25.  спілкування з отримувачем послуги зрозумілою для нього мовою,
уникаючи незрозумілих йому професійних термінів;
 відгуки отримувачів послуги щодо ставлення до них надавачів послуги;
 наявність в доступному місці інформаційних матеріалів про правозахисні
організації, порядок подання і розгляду скарг отримувачів послуг
уповноваженим суб’єктом у сфері надання соціальних послуг;
6) професійність:
 наявність у фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня;
 володіння фахівцями практичними навичками роботи з різними
категоріями отримувачів соціальної послуги.
 організація підвищення кваліфікації та атестації фахівців;
 створення умов для підвищення кваліфікації, професійної компетентності
надавача соціальної послуги (участі в тренінгах, семінарах, конференціях);
 наявність розроблених і затверджених графіків підвищення кваліфікації,
професійної компетентності надавачів соціальної послуги;
 наявність і затвердження графіка проведення супервізії, робочих нараз з
надавачами соціальної послуги;
 наявність відповідного обладнання, інвентарю, витратних матеріалів,
необхідних для надання соціальної послуги.
Начальник Управління