Downloaded 23 times
Тема лекції "Мокротиння"
- 1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРАКЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЛекцІя «Клініко-лабораторне дослідження дихальної системи. Лікарські засоби, які викликають ураження системи дихання.»
- 2. План лекції 1. Мокротиння.Визначення . 2. Методика збору матеріалу. 3.Методі дослідження: 3.1. Макроскопічний метод. 3.2. Мікроскопічний метод. 3.3. Морфологічне дослідження мокротиння. 3.4. Цитологічний метод. 3.5. Мікробіологічний метод. 3.6. Біологічне дослідження.
- 3. Дослідження мокротиння • Мокротиння(лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється (відкашлюється) або може бути одержаний за допомогою відсмоктувальних пристроїв у людини при патології дихальних шляхів.
- 4. Дослідження мокротиння • Мокротиннязбирають натще у стерильну скляну посуду. При дослідженні використовують наступні методи : макроскопічний, мікроскопічний (у тому числі цитологічний), мікробіологічний та біологічний.
- 5. Методи дослідження мокротиння •Макроскопічне дослідження включає визначення добової кількості, кольору, запаху, консистенції та характеру мокротиння. • за консистенцією мокрота буває в’язка, густа, рідка, • за характером - слизова, гнійна, кров’яниста, серозна, змішана. Гнійне мокротиння Серозне мокротиння Слизове мокротиння Слизово-гнійне мокротиння
- 6. Методи дослідження мокротиння •При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари. Слизове и слизово-гнійне мокротиння не поділяються на щари, гнійне поділяється на два: верхній — серозний и нижний — гнійний; при гнійному процесі у легенях мокротиння може поділитися на три щари.
- 7. Мікроскопічне дослідження • Мікроскопічнедослідження: вивчення нефарбованих (нативних) та фарбованих препаратів мокротиння. В нефарбованих препаратах виявляють спіралі Куршмана (1) та кристали Шарко — Лейдена (2) – при бронхіальній астмі .
- 8. Мікроскопічне дослідження • Морфологічніелементи мокротиння: циліндричний епітелій бронхів (епителіоцити - характерна форма високого бокалу); - циліндричний епітелій бронхів - форма «залозки» (при хронічному запальному процесі в органах дихання).
- 9. Мікроскопічне дослідження клітини Пірогова— Лангханса — багатоядрові гігантські клітини овальнїй форми (при туберкульозному процесі). - лейкоцити (нейтрофільні гранулоцити)
- 10. Мікроскопічне дослідження еластичні волокна коралоподібні (покритімилами при виявленні туберкульозних каверн). Еластичні волокна (при туберкульозі, абсцесі, гангрені легенів);
- 11. Мікроскопічне дослідження • Клітинисерцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги) зустрічаються при серцевій недостатності, при інфаркті легенів, кровохарканьи (включення гемоседерину темно-синього колбору), та при грибковому ураженні).
- 12. Мікроскопічне дослідження • Елементиехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні
- 13. Мікроскопічне дослідження • Кристалухолестерину (у мокротинні їх знаходять при новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елементом тетради Эрліха та кристали Шарко—Лейдена (у хворих на бронхіальну астму)
- 14. Мікроскопічне дослідження При мікроскопічномудослідженні пробок Дітріха видний детрит з бактеріями, скупченнями голчастих кристалів жирних кислот і крапельок нейтрального жиру - при абсцесі, гангрені легені в бронхоектазах. Тетрада Ерліха складається з звапніння еластичних волокон, звапнілого творожистого (казеозного) розпаду, кристалів холестерину і мікобактерій туберкульозу у вигляді скалок.
- 15. Цитологічний метод Цитологічний метод використовуютьдля діагностики злоякісних новоутворень легень і визначення їх гістологічного типу (пухлинні клітини аденокарциноми вказані стрілками).
- 16. Мікробіологічний метод Мікробіологічне дослідження включаємікроскопію (бактеріоскопію), виділення чистих культур, визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів. З трахеобронхіального секрету найбільш часто виділяють наступні мікроорганізми: патогенні - Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae; умовно- патогенні - неклостридіальні анаероби, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae (стрептококи (1), стафілококи (2), діплобактеріі Фридлендера (3), пневмококи (4); (забарвлення по Граму)
- 17. Бактеріоскопічне дослідження Для проведення бактеріоскопії необхідноприготувати препарат (розтертий і висушений мазок мокротиння, забарвлений по Граму). Для ідентифікації мікобактерій туберкульозу забарвлення препарату проводять за методом Циля-Нільсена. Одноразове дослідження на предмет виявлення мікобактерій туберкульозу дає можливість виявлення 80-83%, дворазове - понад 90%, а трикратне - більше 98%.
- 18. Бактеріоскопічне дослідження Якщо збудникне виявляється, то необхідно вдатися до методики посіву на поживні середовища, його слід проводити не пізніше, ніж через 2 год. Після збору мокротиння, це дозволяє встановити вид збудника та ступінь його чутливості до того чи іншого антибіотика.
- 19. Біологічний метод Біологічне дослідження- найбільш чутливий метод виявлення мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокротиння вводять тварині (зазвичай морській свинці) підшкірно в пахову область або внутрішньочеревно. При наявності в мокротинні мікобактерій туберкульозу через 1-11 / 2 міс. у тварини може бути виявлено специфічне туберкульозне запалення.
- 20. ЛЗ, що викликаютьураження дихальної системи: • 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні засоби – викликають релаксацію дихальних м’язів з розвитком гіповентиляції легенів. • 2. Діакарб, етакринова кислота – викликають порушення водно- електролітного і кислотно-основного стану. • 3. Дихальні аналептики – викликають гіпервентиляцію легень, стомлення дихальних м’язів. • 4. ЛЗ (велика група), що викликають астматичний синдром (бронхоспазм, бронхообструкцію мокротою), у тому числі за рахунок алергічних реакцій: • - бета адреноблокатори, холінолітики, симпатолітики; • - хімотрипсин; • - нестероїдні протизапальні препарати; • - йод, бром, новокаїнамід; • - антибіотики, сульфаніламіди.
- 21. ЛЗ, що викликаютьураження дихальної системи: • Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в протилежність рослинним не відкашлюється (пригнічують кашльовий рефлекс!), пригнічують циліарну активність епітелію, поглинаються макрофагами і викликають хронічний запальний процес. • Морфін, нітрофурани, аспірин можуть, хоча і рідко, викликати респіраторний дистрес-синдром. • Цитостатики, глюкокортикоїди можуть викликати загострення гнійних процесів в легенях, або викликати їх. Імунодепресивною дією володіє левоміцетин. • Алергічні лікарські ураження бронхів супроводжуються мокротинням, яке характерне для бронхіальної астми (еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена). • При лікарській пневмонії (ПАСК, сульфаніламіди, антибіотики) в мокроті з’являються прожилки крові та велика кількість еозинофілів. • Лікарська бронхіальна астма часто має місце у осіб, що працюють на виробництві медикаментів і беруть участь в їх реалізації.
- 22. • ЛІтература: 1. БазарноваМ.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие / Под ред. М.А.Базарновой, А.И.Воробьева. - К.: Вища школа, 1991. - 615 с. 2. Зупанец И.А., Мисюрева С.В., Брунь Л.В., Прописнова В.В., Отришко И.А. Лабораторная и функциональная диагностика: Исследование мокроты. - Харьков: НФАУ, 2002. 3. Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики / ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 798с. 4. Ингерлейб М.Б. / Полный справочник анализов и исследований в медицине // М.: Омега-Л. - Книжкин Дом. - 2014.-512с.