Downloaded 26 times
Uploaded byСергей Николаевич
Тем №6-7 Аускультація легень. Основні синдроми при патології легень.pptx
auscultation of lungs
More Related Content
Similar to Тем №6-7 Аускультація легень. Основні синдроми при патології легень.pptx
Тем №6-7 Аускультація легень. Основні синдроми при патології легень.pptx
- 1. АУСКУЛЬТАЦІЯ ЛЕГЕНЬ. Основні синдромипри патології легень Доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб ОНМедУ Коломієць С.М.
- 2. АУСКУЛЬТАЦІЯ ЛЕГЕНЬ Аускультація –об'єктивний метод дослідження, заснований на вислуховуванні звукових явищ, що виникають в організмі в результаті його життєдіяльності. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АУСКУЛЬТАЦІЇ ЛЕГЕНЬ: - Охарактеризувати ОСНОВНІ дихальні шуми - Виявити (при наявності) ПОБІЧНІ дихальні шуми та оцінити їх - Провести бронхофонію
- 3. ІСТОРІЯ МЕТОДУ ЕПОХА ДОЛАЕННЕКА- безпосередня аускультація
- 4. ІСТОРІЯ МЕТОДУ • РенеТеофіль Гіацинт Лаэннек (1781 - 1826 ) - в 1819 году разробив та ввів в медичну практику метод опосередкованої аускультації • У 1819 році вийшла відома праця «Про опосередковану аускультацію, або розпізнавання хвороб легень і серця, засноване на новому методі дослідження» («De l'auscultation mediate, ou traite du diagnostic des maladies des poumons et du coeur)
- 5. Основні правила аускультаціїлегень • положення хворого повинне бути зручним для роботи органів дихання, тому аускультацію легенів проводять в положеннях стоячи або сидячи, а у тяжкохворих – лежачи; • грудна клітка повинна бути оголена (одяг може створювати побічні звуки). • у приміщенні повинне бути тихо і тепло (щоб виключити звукові перешкоди і м'язову напругу); • стето- або фонендоскоп прикладають перпендикулярно до поверхні тіла хворого, щільно, але без тиску (щоб не заподіяти біль і не обмежити коливання грудної клітки в ділянці вислуховування); • аускультація проводиться на симетричних ділянках, у тій же послідовності і місцях, що і порівняльна перкусія • в кожній точці аускультації вислуховують 2-4 дихальних цикли • аналіз аускультативних даних проводять у такому порядку: – оцінка основних дихальних шумів; – аналіз зміни основних дихальних шумів; – наявність побічних дихальних шумів;
- 6.
- 7.
- 8. ОСНОВНІ ДИХАЛЬНІ ШУМИ •ВЕЗИКУЛЯРНЕ (альвеолярне) дихання та його різновиди – жорстке, саккадоване • БРОНХІАЛЬНЕ (ларінго-трахеальне дихання) та його різновиди – патологічне бронхіальне дихання, амфорічне, металеве, стенотичне та змішане (бронхо-везикулярне)
- 9. Місця вислуховування бронхіального (червоним)та везикулярного дихання ( синім кольором) в нормі.
- 10. Характеристики ВЕЗИКУЛЯРНОГО дихання •В нормі вислуховується над всією поверхнею легень в точках аускультації • Виникає в результаті коливань стінок альвеол в момент заповнення їх повітрям • Вислуховується на протязі всієї фази вдиху та на першій третині видиху • Неголосний, ніжний шум, що нагадує букву «Ф»
- 11. Характер везикулярного диханнязалежить від • еластичних властивостей легеневої тканини (стінок альвеол); • кількість альвеол, що беруть участь у диханні, на одиницю об'єму; • швидкості заповнення альвеол повітрям; • змін з боку грудної стінки, плевральних листків та порожнини плеври; • тривалості вдиху та видоху; • прохідності бронхів.
- 12. ЗМІНИ везикулярного дихання Везикулярнедихання може бути або посиленим або послабленим ФІЗІОЛОГІЧНЕ ПОСИЛЕННЯ – у астеніків, при фізичному навантаженні, у дітей (пуерильне - puer – хлопчик ) ФІЗІОЛОГІЧНЕ ПОСЛАБЛЕННЯ – при потовщенні грудної клітки, ожирінні і т.п
- 13. ПАТОЛОГІЧНЕ ПОСЛАБЛЕННЯ везикулярногодихання • При синдромі підвищеної повітряності легеневої тканини (емфізема легень) • При синдромі ущільнення легеневої тканини (пневмонія, туберкульоз, пухлина легень, пневмофіброз) • При потовщенні плевральних листків, при накопиченні рідини (гідроторакс, плеврит) або повітря (пневмоторакс) у плевральній порожнині. • При недостатньому надходженні повітря в альвеоли по повітроносних шляхах через утворення в них перешкоди (стороннє тіло в бронхах, пухлина в бронху)
- 14. Варіанти якісних змінвезикулярного дихання • Жорстке дихання – посилене, більш грубе везикулярне дихання, що характеризується посиленням обох фаз (вдиху і видиху), нагадує пуерильне дихання. • Причини розвитку є: нерівномірне звуження бронхів внаслідок набряку слизової або пристінного накопичення в’язкого ексудату, що створює умови для приєднання до везикулярного дихання додаткового звуку проходження повітря через ділянку звуженого бронха (бронхіт, туберкульоз); може вислуховуватись під час прискореного дихання і посиленої вентиляції легенів внаслідок підвищення температури тіла (лихоманки) • Переривчасте або сакадоване дихання – везикулярне дихання з переривчастим вдихом у вигляді окремих коротких вдихів, що перериваються такими ж паузами, а видих залишається безперервним. • Основною причиною сакадованого дихання є нерівномірне скорочення дихальних м'язів (у дітей під час плачу; стомлення; м'язового тремтіння на холоді; лихоманок з остудою; неврастенії, міопатії). Якщо сакадоване дихання вислуховується на строго обмеженій ділянці, то воно вказує на звуження дрібних бронхів за рахунок запалення або їхнього стиснення (туберкульоз, бронхіт).
- 15. БРОХІАЛЬНЕ ДИХАННЯ Бронхіальне (ларинго-трахеальне)дихання – дихальні шуми, що утворюються в момент проходження повітря через звужену голосову щілину, ділянки біфуркації трахеї В основі механізму виникнення лежить турбулентний рух повітря під час проходження через звужену ділянку дихальних шляхів: голосової щілини, місця біфуркації трахеї та великих бронхів. Являє собою голосний, більш грубий дихальний шум, з музичним відтінком, що нагадує вимову букви "х", вислуховується в обох фазах дихання, причому на видиху ці шуми голосніші і триваліші. У нормі бронхіальне дихання вислуховується над гортанню (спереду – на передній поверхні шиї, ззаду – на рівні VII шийного хребця)
- 16.
- 17. Патологічне бронхіальне дихання •Патологічне бронхіальне дихання – бронхіальне дихання, що вислуховується над поверхнею легенів, де в нормі вислуховується везикулярне дихання • Виникнення патологічного бронхіального дихання обумовлено відсутністю в даній ділянці везикулярного дихання та гарним проведенням до нього бронхіального дихання. • Такими умовами виникнення патологічного бронхіального дихання є: ущільнення легеневої тканини (пневмонія, інфаркт легень, пухлина, компресійний ателектаз) і/або наявність у легені порожнини, з’єднаної з бронхом (абсцес, каверна)
- 18. Різновид патологічного бронхіальногодихання - АМФОРІЧНЕ дихання • Виникає при наявності в легенях гладкостінної порожнини (абсцес легень після прориву, туберкульозна каверна), сполученої з бронхом; • Вислуховується в обидві фази дихання. Це тихий, низький звук, з додатковими високими обертонами «порожній звук», що нагадує звук, якщо сильно дути над горлечком порожньої посудини. • Для виникнення амфоричного дихання діаметр порожнини має бути не менше 5 см.
- 19. Металеве дихання • Металеведихання – варіант патологічного бронхіального дихання, що виникає над великою гладкостінною порожниною, заповненою повітрям і сполученою з зовнішнім середовищем. • На відміну від амфоричного дихання, металеве дихання характеризується голосним, високим, дзвенячим (металевим) тоном і є патогномонічним диханням для відкритого пневмотораксу.
- 20. Стенотичне дихання • Доваріантів патологічного бронхіального дихання відноситься стенотичне дихання, що представляє собою посилене бронхіальне дихання, обумовлене різким звуженням трахеї або великого бронха; • може вислухуватися при бронхогеному раку, масивному збільшенню лімфатичних вузлів середостіння.
- 21. Змішане (бронховезикулярне) дихання •Змішане (бронховезикулярне) дихання – дихання, під час якого фаза вдиху носить характер везикулярного дихання, а фаза видиху – бронхіального. • В нормі воно іноді вислуховується над верхівкою правої легені. • В патологічних умовах змішане дихання обумовлене або наявністю дрібних вогнищ ущільнення, оточених неушкодженою легеневою тканиною; або глибоко розташованими масивними ущільненнями. В обох випадках одночасно вислухуються два види дихання: бронхіальне (ущільнення легеневої тканини) і везикулярне (інтактна легенева тканина), що одночасно сприймаються як змішане дихання. • Змішане дихання може вислухуватися при бронхопневмонії, туберкульозі легенів, пневмосклерозі.
- 22. ПОБІЧНІ ДИХАЛЬНІ ШУМИ •ХРИПИ • КРЕПІТИЦІЯ • ШУМ ТЕРТЯ ПЛЕВРИ
- 23. Хрипи (ronchi) • Хрипи– побічні дихальні шуми у вигляді свисту, писку, тріску, гулу, дзижчання, що виникають у трахеї, бронхах, кавернах, внаслідок переміщення або коливання в них патологічного рідкого або в’язкого секрету (ексудат, транссудат, кров, гній, слиз, мокротиння), або в результаті турбулентного руху повітря через звужені ділянки дихальних шляхів внаслідок спазму, стиснення, запалення. • В залежності від характеру патологічного секрету хрипи поділяються на сухі і вологі.
- 24. Сухі хрипи (rhonchisicci) Сухі хрипи – побічні дихальні шуми, що утворюються в бронхах і трахеї внаслідок їх звуженні або за наявності в них в’язкого секрету (мокротиння, слиз). Їх поява обумовлена : набряком слизової оболонки бронхів (запалення, набряк) спазмом мускулатури дрібних бронхів (бронхоспазм) накопиченням в бронхах в’язкого мокротиння (бронхіти) утворенням в бронхах сполучної тканини, що деформує та звужує їх здавленням бронха ззовні пухлиною або інфільтратом при запаленні легенів
- 25. Сухі хрипи поділяютьна: ПО ТЕМБРУ • Низькі (басові) хрипи (ronchi sonori) - обумовлені звуженням або коливанням в’язкого мокротиння в бронхах середнього і великого калібру • Високі (дискантові, свистячі) хрипи (ronchi sibilantas) обумовлені звуженням просвіту та ураженням дрібних бронхів (бронхіальна астма, бронхіоліти, бронхоспазм). За поширеністю • Тотальні (бронхіальна астма) • Нерівномірні, розсіяні (бронхіти) • Локальні (пухлина бронхів, туберкульоз)
- 26. Вологі хрипи (rhonchihumidi) Вологі хрипи (rhonchi humidi) – побічні дихальні шуми, що виникають у бронхах або порожнинах (кавернах) за наявності в них рідкого або напіврідкого патологічного секрету (мокротиння, кров, ексудат, гній). Механізм утворення • в момент проходження повітря через рідкий секрет бронхів або каверни на його поверхні утворюються пухирці повітря, що лопаються, утворюючи характерний звук тріску • за наявності напіврідкого секрету в бронхах повітря, проходячи по бронхах, видуває перед собою напіврідку плівку секрету, що натягається, стоншується та лопається, утворюючи аускультативний звук, подібний тріску ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА: В залежності від діаметра бронхів розрізняють дрібнопухирчасті, середньопухирчасті і великопухирчасті вологі хрипи
- 27. Крепітація (crepitatio –від лат. «тріск») Крепітація – побічні дихальні шуми, що виникають в альвеолах при наявності в них невеликої кількості секрету (ексудат, транссудат, кров) та по звучанню нагадують «хрускіт снігу». Механізм утворення Внаслідок розлипання та розправлення злиплих альвеол на висоті вдиху (при наявності в них невеликої кількості секрету). Звук одночасного разлипания і розправлення безлічі альвеол аускультативно сприймається як побічний дихальний шум – крепітація Крепітація вислуховується тільки на висоті вдиху і є специфічною патогномонічною ознакою ураження самої легеневої тканини (пневмонія в початковій стадії - crepitatio indux та в стадії видужання (crepitatio redux) при набряках легень)
- 28. Диференціальна діагностика вологиххрипів і крепітації
- 29. Шум тертя плеври(affrictus pleuricus) Шум тертя плеври (affrictus pleuricus) – побічні дихальні шуми, що виникли в результаті тертя листків плеври. Механізм виникнення: внаслідок патологічних процесів відбувається зміна властивостей плевральної рідини, листки плеври стають нерівні або сухі, тобто створюються умови для виникнення тертя листків плеври. Аускультативно це тертя сприймається як побічний шум – шум тертя плеври. Особливості: • вислуховується в обох фазах дихання • часто супроводжується больовою реакцією • натиснення стетоскопом підсилює шум тертя плеври (на відміну від хрипів) • покахикування не змінює шум тертя плеври (на відміну від хрипів) • у разі затримки дихання після глибокого видиху, закривши рот і затиснувши ніс, хворого просять «дихати животом» («уявне дихання»), як при черевному типі дихання. Рух діафрагми викликає ковзання листків плеври і відновляє або підсилює шум тертя плеври; вологі хрипи внаслідок цього зникають, оскільки відсутнє надходження повітря в дихальні шляхи.
- 30. БРОНХОФОНІЯ • Техніка методуполягає у наступному. Хворому пропонують вимовити пошепки слова, що містять шиплячі звуки, наприклад, «шістдесят шість» або «чашка чаю». • При цьому лікар ставить фонендоскоп на симетричні ділянки грудної клітки та порівнює звуки. • Значне одностороннє послаблення проведення на поверхню грудної клітини шепітної мови спостерігається при ексудативному плевриті, гідротораксі, пневмотораксі, фібротораксі та обтураційному ателектазі. • Двостороннє ослаблення бронхофонії виявляється при емфіземі легень.
- 31. Основні синдроми призахворюванні легень на основі результатів обстеження • Синдром ущільнення легеневої тканини • Синдром бронхіальної обструкції • Синдром накопичення рідини в плевральній порожнині • Синдром накопичення повітря в плевральній порожнині • Синдром гіперповітряності легень – підвищення повітряності легеневої тканини внаслідок тривалого збільшення залишкового об’єму легень (емфізема легень) • Синдром порожнини у легені СИНДРОМ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
- 32. Синдром ущільнення легеневоїтканини • Зустрічається при : пневмонія, туберкульоз, ТЕЛА (інфаркт легень),компресійний або обтураційний ателектази, пухлина, пневмосклероз, застійні явища (серцева недостатність)
- 33. • Скарги: задишка,кашель, (можливий біль у грудній клітині під час дихання при супутньому сухому плевриті); • Огляд: можливий акроціаноз або Facies pneumonia (з одностороннім румянцем), відставання ураженої половини грудної клітки при диханні, інколи вимушене положення; • Пальпація: голосове тремтіння посилено на зоною ураження; • Перкусія: притуплення чи тупий перкуторний звук над місцем ураження; • Аускультація: послаблення везикулярного дихання з бронхіальним відтінком чи бронхіальне дихання. Крепітація та хрипи; • Бронхофонія: дещо або значно посилена.
- 34. Синдром бронхіальної обструкції (бронхоспастичнийсиндром) • Бронхоспастичний синдром – сукупність симптомів, що обумовлені порушенням бронхіальної прохідності, які супроводжуються зниженням і нерівномірністю вентиляції легень, збільшенням їх залишкового об’єму та проявляються сильним продуктивним або непродуктивним кашлем і, як наслідок, розвитком емфіземи легень • ПРИЧИНИ – хронічні бронхіти, бронхіальна астма
- 35. • Скарги: кашельз густим та в’язким харкотинням, виражена експіраторна задишка аж до нападів ядухи • Огляд: інколи вимушене положення хворого (ортопное), блідість шкірних покровів (бронхіальна астма), іноді центральний ціаноз (при ХОЗЛ), часто емфізематозна (бочкоподібна) грудна клітина • Пальпація: грудна клітка безболісна. Голосове тремтіння не змінене або послаблене над усіма точками пальпації • Перкусія: над усією поверхнею легеневої тканини визначається ясний легеневий звук або з коробковим відтінком • Аускультація: дихання жорстке з подовженим видихом, сухі хрипи різної висоти та тембру.
- 36. Синдром скупчення рідинив плевральній порожнині • Причини – транссудат (хвороби серця), ексудат (плеврити різного походження), кров, гній.
- 37. • Скарги: задишка,сухий кашель, почуття розпирання на стороні ураження • Огляд: блідість, ціаноз, тахіпне, відставання ураженої сторони в акті дихання, асиметрія грудної клітки, • Пальпація: Голосове тремтіння різко ослаблене або не проводиться • Перкусія: перкуторний звук – від претупленого до абсолютно тупого (в залежності від кількості рідини в плевральній порожнині) • Аускультація: дихання на ураженому боці різко ослаблене чи відсутнє. • Бронхофонія різко ослаблена чи відсутня.
- 38. Синдром скупчення повітряв плевральній порожнині (синдром пневмотораксу) • Синдром пневмотораксу є одним з ускладнень деструктивних процесів у легенях, плеврі, середостінні (абсцес, гангрена, бронхоектази, туберкульоз, рак).
- 39. • Скарги: задишка,сухий кашель, сердцебиття, часто – гостра, раптова біль у грудній клітці • Огляд : тахіпне, блідість або ціаноз, асиметричність грудної клітки, відставання «ураженої» половини при диханні, випинання ураженої половини грудної клітки за рахунок скупчення повітря в плевральній порожнині • Пальпація: голосове тремтіння різко ослаблене або відсутнє • Перкусія: тимпаніт (іноді з металевим відтінком внаслідок резонансу в плевральній порожнині) • Аускультація: дихання на стороні ураження різко ослаблене чи відсутнє. • Бронхофонія ослаблена чи відсутня.
- 40. Синдром гіперповітряності легень Синдромгіперповітряності легень – підвищення повітряності легеневої тканини внаслідок тривалого збільшення залишкового об’єму легень, що клінічно проявляється емфіземою легень. Причини : • 1) хронічна бронхіальна обструкція; • 2) зниження еластичності легень; • 3) компенсаторна реакція у відповідь на розвиток деструктивних процесів та дифузного фіброзу легень.
- 41. • Скарги: експіраторначи змішана задишка, кашель сухий а при деструктивних процесах - вологий • Огляд : дифузний ціаноз, набухання шийних вен, тахіпне, міжреберні проміжки розширені, згладжені, вибухають під- та надключичні ямки, екскурсія грудної клітки зменшена в обсязі • Пальпація: грудна клітка ригідна. Голосове тремтіння ослаблене над усіма точками пальпації • Перкусія: на всьому протязі легеневої тканини – коробковий звук, нижні межі легень опущені, екскурсія нижніх країв легень – обмежена. • Аускультація: рівномірно послаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, сухі та вологі хрипи.
- 42. Синдром порожнини улегені Синдром порожнини у легені – деструкція легеневої тканини з утворенням порожнини, що має щільну, гладеньку стінку, яка оточена інфільтративним або фіброзним валом. Порожнина може бути заповнена тільки повітрям («пуста порожнина») або містити, окрім повітря, деяку кількість рідини; залишатися закритою або сполучатися з бронхом. Причини утворення порожнини в легені: • –хронічні обструктивні захворювання легень; • – пневмонія з абсцедуванням; • – травми та поранення грудної клітини; • – паразитарні захворювання легень;
- 43. • Скарги: кашельз виділенням гнійного мокротиння повним ротом до 200-300 мл на добу з гнилісним запахом, кровохаркання, ознаки інтоксикації, можливий біль на стороні ураження, задишка • Огляд: блідість або ціаноз, наявність пальців у вигляді «барабанних паличок», відставання в диханні половини грудної клітки на стороні ураження • Пальпація: голосове тремтіння посилене над порожниною, що містить повітря та з’єднана з бронхом, або послаблене (над ізольованою порожниною незалежно від її вмісту). • Перкусія: тимпаніт над місцем порожнини, тупий звук на місцем накопичення рідини. • Аускультація: бронхіальне або амфоричне дихання, середньо- та великопухирчасті хрипи на вдиху та видиху. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ (ДН)
- 44. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ (ДН) Дихальнанедостатність (ДН) - синдром, обумовлений нездатністю системи зовнішнього дихання забезпечити нормальний газовий склад артеріальної крові. ДН буває гострою і хронічною. КЛАСИФІКАЦІЯ ДН 1- патогенетична класифікація • гіпоксемічна (паренхіматозна, легенева, I тип) • гіперкапнічна (вентиляційна, «насосная», II тип)
- 45. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ (ДН) класифікація- продовження класифікація за показниками функції зовнішнього дихання (спірографія) • Рестриктивна (ОЕЛ(TLC) < 80% від норми, ОФВ1/ЖЕЛ(FEV1/VC)> 85% • Обструктивна (ОФВ1/ЖЕЛ(FEV1/VC)< 70% )) • Змішана класифікація по показникам газового складу крові
- 46. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ (ДН) класифікація- продовження Клінічна класифікація Бальна оцінка ступеню задишки за шкалою MRС DS (Medical Research Council Dyspnea Scale) 0 – задишка не турбує, виникає тільки при сильному фізичному навантаженні. 1 – задишка виникає при бистрій ході 2 – задишка заставляє йти повільніше на рівній місцевості. 3 – задишка заставляє робити зупинки через 100м, або декілька хвилин. 4 – задишка робить неможливим вихід з дому, виникає при одяганні.
- 47.