Для бібліотек підвищення інформаційної культури особистості є завданням першочергової важливості, а бібліотечні працівники сьогодні стають ключовими фігурами, від яких в першу чергу залежить можливість реального підвищення рівня інформаційної культури користувачів – полегшити становище споживача інформації незалежно від рівня освіти, навчити його раціональним прийомам пошуку, аналізу і синтезу інформації, озброїти методикою інформаційного самообслуговування. Співпраця бібліотек та освітніх закладів покликана готувати учнів та студентів до життя в цифровому суспільстві майбутнього, тому передбачає не лише навчання навикам традиційної читацької та інформаційної грамотності, але й новим її видам, а саме – комп’ютерної та медіа-грамотності, включаючи виховання культури особистості в широкому її розумінні.
Для бібліотек підвищення інформаційної культури особистості є завданням першочергової важливості, а бібліотечні працівники сьогодні стають ключовими фігурами, від яких в першу чергу залежить можливість реального підвищення рівня інформаційної культури користувачів – полегшити становище споживача інформації незалежно від рівня освіти, навчити його раціональним прийомам пошуку, аналізу і синтезу інформації, озброїти методикою інформаційного самообслуговування. Співпраця бібліотек та освітніх закладів покликана готувати учнів та студентів до життя в цифровому суспільстві майбутнього, тому передбачає не лише навчання навикам традиційної читацької та інформаційної грамотності, але й новим її видам, а саме – комп’ютерної та медіа-грамотності, включаючи виховання культури особистості в широкому її розумінні.
Продолжение урока-путешествия «Голосеменные растения»
http://www.slideshare.net/medialiteracy/67-26839218
Подготовила учитель биологии УВК №8 г. Евпатории Гурова Е. М.
Presentation about Russian government supporters in Twitter. They are called "vatniki"
Urban dictionary:
Vatnik - A Russian jingoist and a supporter of Putin's politics. Exhibits stereotypical traits of a Russian jingoist: alcoholism, slovenliness, poverty and unconditional support of any decision of the Russian government.
1. Порівняно з 2013 роком, частка дорослих читачів не змінилась: 51% українців у віці 15-59 років прочитали щонайменше 1 книжку протягом останніх 3 місяців (не рахуючи книжок, прочитаних за програмою навчальних закладів). Щодо читання дітей, то сімей з дітьми до 15 років, в яких діти прочитали хоча б одну книжку (або батьки їм читали), у 2014 році стало суттєво менше: 44% в порівнянні з 57% у минулому році. – вот это вроде самое интересное
2. Щодо жанрових вподобань придбаних книг, у 2014 році популярними залишаються художні та дитячі книжки. Найбільше читають сучасні детективи, любовні романи та класику.
3. Придбання друкованих книжок в Інтернеті поки що не набуло істотної популярності – лише 2% респондентів зазначили, що останню книжку вони придбали в Інтернет-магазині
4. 36% читачів-покупців книжок повідомили, що впродовж останніх 3 місяців потрапляли у ситуацію, коли не могли собі дозволити придбати книжку. Найпоширеніше побажання покупців до всіх каналів продажу книжок - це низькі ціни.
5. Відсутність торгівлі електронними книжками/підписки на онлайн-бібліотеки, можливість безкоштовного скачування книжок замість покупки: лише 3% українців купували електронні книжки впродовж останніх 3 місяців, тоді як читали їх 11%. Зберігається тенденція минулого року: абсолютна більшість респондентів з-поміж усіх аудиторій не готова купувати електронні книжки.
• Зберігається тенденція збільшення частки покупців, які придбали книжки в книгарні або книжковому супермаркеті та пропорційне зменшення тих, хто придбав книжки на ринку, через каталог або на книжковій розкладці. У 2014 році зменшилась в два рази частка респондентів, які придбали книжки через каталог із доставкою поштою, книжковий клуб.
• Частка покупців книжок знизилась із 42% до 31% (порівняно із 2013 роком). Серед книжок стало більше наукової/навчальної літератури
• 3% українців слухали принаймні 1 аудіокнигу протягом трьох місяців, а 1% придбав хоч одну аудіокнигу за той же строк (ідентичні показники у 2013%)
This document summarizes some of the 2D art projects completed in a school art class over the past year. The projects included making prints, event posters, figure drawings and paintings using photos of classmates, and a pop art project selecting unrelated objects. The presentation provided examples of each project type and concluded with thanks for viewing.
Интегрированный урок этики и музыки «Почему мы стремимся к вере. Колокольные звоны»
АВТОР: Карпцова Виктория Алексеевна, заместитель директора по УВК, учитель истории, этики, художественной культуры, гимназия № 9, г. Симферополь АРК Крым
Монтаж у кіно. Рух камери.
АВТОРКИ: Дегтярьова Галина Анатоліївна, доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін (секція методики викладання мов і літератури) КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти"
Кульчинська Леся Миколаївна, молодший науковий співробітник відділу кіномистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
Волошенюк Оксана Валеріївна – провідний мистецтвознавець відділу кіномистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
Практична медіаосвіта. Частина 3.10.2
Зразки мистецтва фотопортретів
АВТОР: Коваленко Павло Олександрович, вчитель медіакультури Запоріжського Січового колегіуму-інтернату
У № 12/2013 журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», який щойно подано до друку, опубліковану статтю, що висвітлює перебіг Другої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність», яку 30 жовтня – 1 листопада 2014 року провела в Києві Академія Української Преси в партнерстві з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти МОН України й Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України. Зокрема зосереджено увагу на підсумках роботи секції «Медіа- та інформаційна грамотність: новий функціонал бібліотеки», учасниками якої були фахівці науково-педагогічних, публічних та шкільних бібліотек.
Будемо вдячні за поширення інформації.
Медіакомпетентність на допомогу сучасному підліткуUnbib Mk
Неповнолітні, зокрема підлітки, є найактивнішими споживачами медіаконтенту. Отже, в системі медіаосвіти, що зараз впроваджується в Україні, особливу увагу слід приділити саме цій віковій категорії. У даних методичних рекомендаціях надається визначення поняття “медіа” та коротко окреслені їх різновиди в цифрову еру, порушено проблему впливу медіасередовища на підлітків. Також запропоновано ознайомитися із новою редакцією “Концепції впровадження медіаосвіти в Україні”, яка визначає роль бібліотек у системі медіаосвіти. У розділі “Кінематограф” бібліотекарям запропонована схема аналізу ідеології, яку несе певний фільм, бесіда “Зустріч з десятою музою”, гра для юних кінознавців. Розділ “Новинна грамотність” вчить відрізняти правдиві новини від “фейку”.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Здановська В. Медіа- та інформаційна грамотность: бібліографічний оглядValentina3dan
Представлено огляд вітчизняних і зарубіжних видань, що вийшли друком упродовж останніх двох-трьох років і присвячені теоретичним і методологічним засадам медіаосвіти, різним підходам і навчальним програмам для формування медіа- та інформаційної грамотності, науковим і соціологічним дослідженням з цього питання.
До круглого столу "Медіа- та інформаційна грамотність: новий функціонал бібліотеки", проведеного в рамках Міжнародної науково-методичної конференції "Практична медіаграмотність" (31 жовтня-1 листопада 2013 р., м. Київ)
Єлькін, А. Медіаосвітній проект «Вісник Мрії — новий формат» як засіб формування екологічної культури школярів / Андрій Єлькін, Ганна Тандура // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2013. — № 4. — C. 98–104.
Презентація О.М. Рудіної, проректора з наукової роботи
Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної роботи, кандидата педагогічних наук, доцента
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
"Він плакав і сміявся з народом: творчий спадок Федьковича"
формування медіакультури учасників навчально виховного процесу
1.
2. освітнього процесу, спрямована на
формування в суспільстві медіакультури,
підготовку особистості до безпечної та
ефективної взаємодії із сучасною
системою масмедіа, включаючи як
традиційні (друковані видання, радіо, кіно,
телебачення), так і новітні (комп’ютерно
опосередковане спілкування, Інтернет,
мобільна телефонія) медіа з
урахуванням розвитку інформаційно-
комунікаційних технологій.
3. сукупність інформаційно-комунікаційних
засобів, що функціонують у суспільстві,
знакових систем, елементів культури
комунікації, пошуку, збирання,
виробництва і передачі інформації, а
також культури її сприймання
соціальними групами та соціумом у
цілому. На особистісному рівні
медіакультура означає здатність людини
ефективно взаємодіяти з масмедіа,
адекватно поводитися в інформаційному
середовищі.
4. розлад вольової поведінки, що
проявляється в зловживанні медіа
(надмірний час споживання медіа
продукції , зниження саморегуляції,
звуження інтересів тільки до сфери
медіа з погіршенням у інших сферах
життя тощо)
6. ПОІППО проведено соціологічне
дослідження «Рівень сформованості
медіакультури учнів 9-11 класів та
залежність їх від соціальних мереж».
Дослідженням охоплено 741 учень
9-11 класів ЗНЗ області (2,5 % від
загальної кількості). З них: 140 дітей
– учні 9-х класів, 375 дітей - 10 класи,
226 дітей – 11 класи.
7. Дозвіллєві пріоритети
45% - обирають пасивні форми проведення
вільного часу (слухання музики, комп’ютерні ігри,
користування Інтернетом, перегляд телепередач
чи відеоматеріалів);
23% - фізичну активність (заняття спортом, поїздки
на відпочинок за місто);
4,5% - заняття, які задовольняють пізнавальні
інтереси (перегляд телепередач, пошук навчальної
інформації в Інтернеті, заняття творчістю);
2,9% - читання художніх творів.
Майже 10-та частина респондентів поскаржилася,
що вільного часу у них фактично немає.
8. Перегляд телепередач
На перегляд телепередач підлітки
кожного дня витрачають від 1 до 3 годин, а
це майже 70-80% вільного часу в бюджеті
учні;
Для 45% - метою перегляду телепередач є
отримання задоволення, підняття
настрою;
Для 34% - телебачення є інформаційним
носієм.
9. Використання Інтернету
Соціальні мережі - це один із способів
проведення вільного часу молоді. Інтернет
підлітками використовується з метою:
спілкування - 70%;
отримання бажаної інформації - 22%;
отримання творчої наснаги - 2 %;
40% «просиджують» в мережі Інтернет до 2
годин, 34% - більше 3-х годин на день;
33% - зіткнулися з нав’язуванням непотрібної
інформації
10. Рекомендовані джерела:
Концепція впровадження медіа-освіти в Україні // Схвалено постановою
Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010
року, протокол № 1-7/6-150.
Кіберг-булінг, або агресія в інтернеті /Л. Найдьонова. // Соціальний
педагог №12(72), грудень 2012
Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ: візуальна медіа культура /
Наталія Череповська. К.: Шкільний світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека
«Шкільного світу»).
Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навч.-метод.
посібник / за ред. Л.А.Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010.
- 440 с.
Найдьонова Л.А. Кібер-боулінг підлітків (віртуальний терор) як новітній
феномен інформаційної доби: теоретико-методичні засади подолання і
профілактики / Л. А. Найдьонова // Практична психологія та соціальна
робота. – 2010. - №8.
Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навчальний
посібник / О.Т. Баришполець, Л. А.Найдьонова, Г.В.Мироненко,
О.Є. Голубєва, В.В. Різун та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т.
Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009. – 440 с.
Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В.Ф.Іванов,
О.В. Волошенюк; За наук. ред.. В.В.Різуна. – К.: Центр вільної преси,
2012. – 352 с.
Найдьонов М. Формування системи рефлексивного управління в
організаціях – К.: Міленіум, 2008. – 484 с.
Найдьонова Л.А. Кібер-боулінг, або віртуальна агресія : способи
розпізнання і захист дитини / Л.А. Найдьонова; упор. В.О. Снігульська. – К.:
Редакції загально педагогічних газет, 2014. – 96 с. – (Бібліотека «шкільного
світу»).
Міжнародний благодійний фонд «Академія Української Преси»
http://www.aup.com.ua/