29 серпня 2021 року українці відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
16 днів проти насильства 25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками 1 грудня Всесвітній день боротьби зі СНІДом 6 грудня Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі 10 грудня – Міжнародний день прав людини
16 грудня 2021 року в Тернопільській ОУНБ відбувся семінар директорів та керівників центральних бібліотек територіальних громад «Сучасна публічна бібліотека: завдання, роль та місце в громаді». До семінару, який відбувався у форматі онлайн, доєдналося понад 60 учасників.
Про організацію бібліографічної діяльності публічної бібліотеки, особливості її планування та звітності розповіла Лариса Оленич — завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
29 серпня 2021 року українці відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
16 днів проти насильства 25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками 1 грудня Всесвітній день боротьби зі СНІДом 6 грудня Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі 10 грудня – Міжнародний день прав людини
16 грудня 2021 року в Тернопільській ОУНБ відбувся семінар директорів та керівників центральних бібліотек територіальних громад «Сучасна публічна бібліотека: завдання, роль та місце в громаді». До семінару, який відбувався у форматі онлайн, доєдналося понад 60 учасників.
Про організацію бібліографічної діяльності публічної бібліотеки, особливості її планування та звітності розповіла Лариса Оленич — завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Війна… Жінка… Здавалось би, що це – несумісні феномени людського буття. Часто говорять, що у війни не жіноче обличчя.
Війна… У більшості мов це слово жіночого роду. Війна і жінка міцно пов’язані між собою.
Пропонуємо до уваги користувачів історії жінок – борців за незалежність і єдність України, Берегинь своєї землі, готових віддати за неї життя в будь-яку мить!
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
Сім років Україна живе іншим життям, іншими цінностями після тих подій, які розділили історію країни на до та після. Трагічні події, що відбулися взимку 2013–2014 рр. на Майдані в Києві, сколихнули світову спільноту, змусили прикути погляди всього прогресивного людства до нашої держави. Вони допомогли усвідомити, що бути патріотом України – це не лише безмежно любити свою країну, піклуватися про неї, працювати на її благо, уславлювати добрими справами й великими досягненнями, а й віддавати за неї своє життя. До Дня Героїв Небесної Сотні фахівці відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготували віртуальний колаж «Героїв пам’ятає Україна».
Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець.
Упорядники: Ж. Кунцяк, І. Шевчук
Редактор: В. Зеленська
Презентація нового підручника "Літературне читання для шкіл з українською мов...Електронні книги Ранок
Автори:
Коченгіна Маріанна Вікторівна — учитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, кандидат педагогічних наук (захистила кандидатську дисертацію 2004 року в Академії педагогічних наук України).
Коваль Олена Амер’янівна — учитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії (педагогічний стаж — 20 років). Володіє всіма відомими в Україні методиками читання. Підручник «Літературне читання. 4 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою розроблено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальної програми «Літературне читання. 3–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою.
Віртуальна реальність (VR) — створений технічними засобами світ, що передається людині через органи чуття: зір, слух, нюх тощо.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9306
Україна здобула Незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Це підтверджує низка документів, інтервю спеціалістів і тих, хто стояв у витоків суверенної держави, а з ними можемо ознайомитися, переглянувши презентацію-огляд «Моя країна – прекрасна і незалежна Україна!»
Нарис присвячено видатному українському діячу Євгену Петрушевичу з нагоди 155-річчя від дня народження та 100-річчя утворення ЗУНР та знайомить читачів з історичними подіями та життєвим шляхом керівника Української Національної Ради, його політичною кар’єрою в період УНР та дипломатичною діяльністю після від’їзду за кордон.
Війна… Жінка… Здавалось би, що це – несумісні феномени людського буття. Часто говорять, що у війни не жіноче обличчя.
Війна… У більшості мов це слово жіночого роду. Війна і жінка міцно пов’язані між собою.
Пропонуємо до уваги користувачів історії жінок – борців за незалежність і єдність України, Берегинь своєї землі, готових віддати за неї життя в будь-яку мить!
До 36-ї річниці від дня аварії на Чорнобильській АЕС відділ краєзнавства пропонує ознайомитись з віртуальною книжковою виставкою «Чорнобиль – жива рана землі нашої».
Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Чорнобильська катастрофа визнана катастрофою планетарного масштабу. Радіаційного зараження зазнали території площею близько 200 тис. квадратних кілометрів. Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої разом з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих.
24 лютого 2022 року почалась російсько-українська війна. В перший же день, після жорстокого бою, окупаційні війська ввійшли до зони Чорнобильської АЕС. Окупанти ігнорують загрозу пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Поблизу Зони відчуження ЧАЕС російські війська транспортують та зберігають десятки тонн артилерійських снарядів, що загрожує екологічній безпеці Європи, адже вони використовують старі боєприпаси, що можуть здетонувати в будь-який момент.
3 квітня 2022 року підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України взяли під контроль Чорнобильську АЕС, район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.
26 квітня 1986…
24 лютого 2022…
Пам’ятаймо...
Сім років Україна живе іншим життям, іншими цінностями після тих подій, які розділили історію країни на до та після. Трагічні події, що відбулися взимку 2013–2014 рр. на Майдані в Києві, сколихнули світову спільноту, змусили прикути погляди всього прогресивного людства до нашої держави. Вони допомогли усвідомити, що бути патріотом України – це не лише безмежно любити свою країну, піклуватися про неї, працювати на її благо, уславлювати добрими справами й великими досягненнями, а й віддавати за неї своє життя. До Дня Героїв Небесної Сотні фахівці відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготували віртуальний колаж «Героїв пам’ятає Україна».
Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець.
Упорядники: Ж. Кунцяк, І. Шевчук
Редактор: В. Зеленська
Презентація нового підручника "Літературне читання для шкіл з українською мов...Електронні книги Ранок
Автори:
Коченгіна Маріанна Вікторівна — учитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, кандидат педагогічних наук (захистила кандидатську дисертацію 2004 року в Академії педагогічних наук України).
Коваль Олена Амер’янівна — учитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії (педагогічний стаж — 20 років). Володіє всіма відомими в Україні методиками читання. Підручник «Літературне читання. 4 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою розроблено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальної програми «Літературне читання. 3–4 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою.
Віртуальна реальність (VR) — створений технічними засобами світ, що передається людині через органи чуття: зір, слух, нюх тощо.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9306
Україна здобула Незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Це підтверджує низка документів, інтервю спеціалістів і тих, хто стояв у витоків суверенної держави, а з ними можемо ознайомитися, переглянувши презентацію-огляд «Моя країна – прекрасна і незалежна Україна!»
Нарис присвячено видатному українському діячу Євгену Петрушевичу з нагоди 155-річчя від дня народження та 100-річчя утворення ЗУНР та знайомить читачів з історичними подіями та життєвим шляхом керівника Української Національної Ради, його політичною кар’єрою в період УНР та дипломатичною діяльністю після від’їзду за кордон.
Презентація Центру медіа-комунікацій в рамках арт-проекту «Війна /Вона». Автор: завідувач кафедрою медіа-комунікацій, доктор філософських наук, професор Лідія Стародубцева
Майстрині сучасної жіночої прози. Віртуальна книжкова виставка художніх творів М. Матіос, що наявні у фонді абонементу наукової та художньої літератури наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Пройшло вже 75 років з того часу, коли закінчилась найкривавіша війна в історії людства. Тепер ми можемо більш реально оцінювати цю подію та її наслідки. Саме війна показала, що в неї переможців ніколи не буває, виграти може той, хто менше програє. Адже кожне життя безцінне і вбивство людей один одного ніколи не може бути виправданим!!! І дійсно смерть мільйонів –це лише статистика, а смерть кожної людини з цього мільйону – трагедія.
Коли ми говоримо про війну, в першу чергу повинні говорити про трагедію людей, хоча героїзм і подвиги забуттю не підлягають. Але війна завжди трагедія. І зараз про це кажуть молоді українці, які служать в зоні АТО та відчули це на власному досвіді. Україна нарешті приєдналася до європейського сприйняття війни як трагедії. Ми не відповідальні за минуле – ми відповідальні за пам’ять про минуле.
У Другій світовій війні народи різних країн мали ясну мету: вони боролися проти фашизму. І сьогодні не кожний ветеран, незалежно від країни, де він мешкає, може стерти ті важкі сторінки своєї пам’яті.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку «Закарбовано у серці», до якої входять художні твори сучасних авторів різних країн, які на сторінках своїх романів відтворюють трагічні події та зруйновані долі героїв, що опинились у вирі Другої світової війни.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Виховна година на тему: «У війни не жіноче обличчя»
Мета: ознайомити учнів з роллю жінки у ВВВ, донести до їхніх сердець
основну думку: війна - це безумство, це невиправдана жорстокість; виховувати
в учнів почуття патріотизму, уміння співпереживати.
Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна презентація «Жінки у
ВВВ( 1941-1945 рр.)» , відеофільм «Жінка на війні»
Учень:
Дівчина в сірій шинелі,
В куцих, простих чобітках
Йшла, де взривались шрапнелі,
Йшла з автоматом в руках.
Дівчата в бої йшли крізь ночі,
З калюж умивались дощем,
Їм бачились коси дівочі
Під грізним гарматним вогнем.
Недобрії очі лякали,
І танків боялись в бою.
Але, як мужчини, вмирали,
Землю обнявши свою.
Так хіба про це розповіси – у які ти роки жила!
Яка безмірна вага на жіночі плечі лягла!
М. Ісаковський.
Перегляд мультимедійної презентації «Жінки у ВВВ 1941-1945 рр.»
Учитель: Війна… Огидна її постать ніколи не зітреться з пам’яті народної.
Холодні й безжалісні очі дивилися стовбурами знарядь на бійців, що йдуть в
атаку, страшними кривавими ранами – на медсестер, санітарок, хірургів,
дивилися на голодних робітниках, що знемагали, біля верстатів, несучи горе й
смерть. Грубі її руки виривали жертви з кожного будинку, кожної сім’ї.
2. Так, не жіноча, але долі жінки в роки війни не позаздриш. Жінка, ніжна,
прекрасна, самою природою створена для любові, для виконання великої місії
матері, жінка, що з’єднала в собі «і багатство, і життя, і сльози, і любов», була
змушена взяти в руки зброю! Дівчата, учорашні школярки, на тендітних
плечиках своїх серед розривів снарядів виносили з бою поранених бійців.
Дівчатка цілодобово простоювали біля верстатів і не розгинали спини на
колгоспних полях. Не могли, не мали права «інженери людських душ» пройти
повз ці події. Усі наші відомі письменники торкнулися у своїй творчості теми
війни, але кращі зі створених здобутків належать письменникам-фронтовикам,
які не з чуток знають про війну.
…Пішла з дитинства в брудну теплушку, в ешелон піхоти, у санітарний взвод.
Ю. Друніна
Учениця: Тема війни дійсно близька поетесі, хвилює її. Вона говорить: «Пишу
про це тому, що не можу не писати. Пам’ять серця…» А як хотілося б забути!
Серце, серце,
Забудь скоріше
Виття сирени,
Вибухи, димний вітер,
Сльози посивілих матерів…
Відповідає серце мені суворо:
«Ні, про це забути не можна».
У 1941 році добровільно пішла Ю. Друніна на фронт і до кінця війни служила
батальйонним санінструктором. Які важкі випробування вона пройшла, але
звикнути до жахів, ранам, смерті жінці не дано.
Я стільки разів бачила рукопашний.
Раз – наяву. І тисячу – у сні.
Хто говорить, що на війні не страшно,
Той нічого не знає про війну.
3. Учень: Немає пам’ятника «невідомій санітарці» або «невідомій медсестрі»,
пам’ятника тій, котра не тільки бачила смерть і каліцтва, але ціною власного
життя рятувала поранених. Немає пам’ятника, але залишилася пам’ять.
Оспівати, возвеличити своїх подруг у віршах прагнула Ю. Друніна, ще раз
нагадати про їх, про їх дивовижно важку, але нескінченно прекрасну долю.
«Жінка дає життя, жінка й життя – синоніми». Але Батьківщина була в
небезпеці, і жінка стала в ряди її захисників.
Учитель: Саме про таких, молодих, гарних дівчат розповідає Борис Васильєв у
своїй чудовій повісті «А зорі тут тихі…». Лише один епізод, одне незначне в
масштабах цієї непоясненої війни зіткнення з ворогом у тилу нашої армії. А як
відбився на ньому весь жах, вся несумісність жіночої частки в ці страшні роки
із самим поняттям «жінка»! П’ять дівчисьок, керованих старшиною Васьковим,
ціною своїх життів запобігли великій диверсії, вивівши з ладу спеціально
підготовлену групу із шістнадцяти фашистських солдатів. Ні, ці дівчата, не
десятки, сотні тисяч інших не думали про себе, пам’ ятали тільки про долю
народу, своєї Батьківщини. Назавжди залишиться в наших серцях образ Жені
Комелькової. «…Так нерозумно, так нісенітно й неправдоподібно було вмирати
в дев’ятнадцять років». А особливо їй, «високій, рудій, білошкірій», із
прекрасними «зеленими, круглими, як блюдця, очами», їй, у якої все життя
спереду. «…Вона могла б затаїтися, перечекати, а, може, й піти. Та вона
стріляла, доки були патрони», захищаючи Риту Осяніну, Васькова, саме життя
на землі, забуваючи про те, що вона загине. Так боролися жінки: заради життя
інших, заради Батьківщини билися до останнього патрона.
Жінка «грізного часу» змушена була не тільки воювати на фронті, убивати
ворога своїми руками, вона, саме вона, кувала перемогу в тилу. У той ранок
попрощався з тобою твій чоловік, або брат, або син, і ти зі своєю долею
залишилася наодинці. Зі своїми слізьми, з недожатими в полі хлібами ти
зустріла цю війну. Вірш, написаний в 1945 році М. Ісаковським, тісно
пов’язаний з долею героїні повісті Віталіною Закруткіною «Матір люд ська».
4. Образ жінки-трудівниці, жінки нескінченної доброти й неосяжного серця
створює автор. Фашисти зламали все її життя. Спалено будинок, повішені
чоловік і син, загинули або викрадені на чужину подруги й сусіди, але Марія
знаходить у собі сили жити заради майбутньої дитини, заради людей, заради
перемоги. Працює вона не покладаючи рук за всю третю бригаду колгоспу
імені В. І. Леніна, устигає скрізь. Чотири місяці живе вона одна, працює одна,
але не затаїла зла Марія, не втратила людяності й доброти. Скільки турботи й
уваги приділяє вона дитятам-ленінградцям, що врятувалися з розбитого
ешелону. Вона сердечно доглядає за хлопцями, а вони називають її мамою.
«Таких, як Марія, у нас на землі безліч, і прийде час – люди віддадуть їм
належне… І тоді не вигаданій мадонні спорудять вдячні люди
найпрекрасніший, найвеличніший монумент, а їй, жінці – трудівниці землі», яка
непохитно перенесла всі біди війни.
Учениця: «Мені часто було страшно й тужливо, мене млоїв війни кривавий
шлях, я не мріяла навіть стати щасливої, мені одного хотілося: відпочити».
У цих рядках поетеса Ольга Берггольц передає почуття жінок усієї країни, а
насамперед, звичайно, свої й своєї співгромадяни-ленінградки. Дев’ятсот
довгих днів і ночей очікування прориву блокади міста:
І день за днем лице моє темніло, сивини з’явилася на скронях.
Але вони не просто чекали.
Я рови на найближчих підступах копала,
Збивала тверді труни
І малим дітям рани бинтувала…
Учениця: Мало, ох як мало із трьох мільйонів цих мужніх людей зуміло вижити
в нелюдських умовах блокади. Цього не витравиш із пам’яті живих. І не
проходять ці дні даремно, незгубний священний їхній осад, сам сум, сама війна
дивиться очима, що пізнали, ленінградок.
5. Жінка на війні.
Я на війні згубила свою душу,
Бо взяла в руки автомат.
В душі кричали голоси: «Я мушу!!»
Стій, воюй, борись, як Ленінград!
Я зводила важкий курок не раз,
І падали солдати під обстр́і лом….
Жагуча помста, ніби газ,
Труїла, володіла моїм тілом.
Аж враз побачила його лице завмерле.
І очі згаслі, щоки у крові….
Я знала: за наказом-тисячі померли,
А хто ж дав право забирать життя мені?
Я впала на коліна перед ним,
Моя спокута, ой яка велика!
Я вбила хлопця зовсім молодим…
Забрала сина в матері навіки….
Перегляд уривку з відеофільму «Жінка на війні».
Учитель: Очі війни… У них відбилася смерть, кров, жах, муки, нелюдська
праця. «Війна – злочин проти всього живого, проти самої природи» – це
головна думка повісті Чингіза Айтматова «Материнське поле». Ведуть розмову
стара Толгонай і поле, на якому пропрацювала все своє життя, де зустріла й
полюбила майбутнього чоловіка. Загинули в роки війни чоловік і троє синів.
Забракне слів описати горе цієї жінки. Рідним і найближчим стало для неї
тепер поле. З ним вона ділиться своїми таємними думами. І поле зізнається, що
страждає, тужить за селянськими руками, оплакує дітей своїх – хліборобів.
Затяглися рани Толгонай плівкою часу, але не зажили, болять. Хочеться їй
сказати всім людям, що людина породжена для щастя, для мирної праці.
«Можуть люди, повинні люди перепинити шлях війні».
6. Учень:
Запалімо свічечку скорботи
Тим усім, кого взяла війна,
Хто в бою загинув, на роботах
У Німеччині, чи в таборах.
Всім убитим, спаленим катами,
Всім дідам і прадідам своїм,
Всім, хто чесно бився з ворогами,
Вічна пам'ять їм і наш уклін.
Учитель: Їх, ветеранів, усе менше й менше залишається серед нас. Вони, як білі
журавлі, відлітають у небо, де зустрічаються зі своїми побратимами. Але
спогади про них назавжди залишаються у вдячній пам’яті теперішнього і
прийдешніх поколінь.