хроніка великої перемоги

1. ХРОНІКА ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ
22 червня 1941 року вся країна відпочивала після трудового тижня. По вулицях у білих
платтях і світлих костюмах прогулювалися вчорашні школярі, мріючи про майбутнє доросле
життя. Одні уявляли своє навчання в інститутах, інші — роботу на великих будівництвах
країни, дівчатка приміряли образ дружин і матерів, хлопчики — захисників Батьківщини.
Жоден з них не знав, що в ту хвилину, коли всю країну почали зігрівати жаркі промені
літнього сонця, авіація фашистської Німеччини завдавала перших бомбових ударів по
кордонах Радянського Союзу. Хтось так і не прокинувся того ранку, хтось був розбуджений
гуркотом літакових двигунів і встиг зрозуміти, що щасливе, мирне життя великої країни
закінчилося.
Із заяви Радянського уряду 22 червня 1941 року: «Сегодня, в 4 часа утра, без
предъявления каких-либо требований к Советскому Союзу, без объявления войны, немецкие
войска напали на нашу страну, атаковали наши границы во многих местах и подвергли
бомбардировке с самолётов наши города — Житомир, Киев, Севастополь, Каунас
и некоторые другие.
Не первый раз нашему народу придётся иметь дело с нападением высокомерного врага.
В своё время на поход Наполеона к России наш народ ответил отечественной войной,
и Наполеон потерпел поражение, пришёл к своему краху. То же будет и с высокомерным
Гитлером, который объявил новый поход против нашей страны. Красная Армия и весь наш
народ снова поведут победоносную отечественную войну за Родину, за честь, за свободу.
Наше дело правое! Враг будет разбит! Победа будет за нами!»
Звучить пісня на вірші В. Лебедєва-Кумача «Священная война».
За перші три тижні кровопролитних битв ворог просунувся на 300–600 км у глиб
території Радянського Союзу. Багато військових показали приклади небаченої мужності
і дійсного патріотизму: льотчик Микола Гастелло направив свій палаючий літак у саму
гущавину фашистських літаків. Відважний капітан навіть в останні секунди свого життя вів
боротьбу з ворогами. 18 липня було ухвалено рішення про організацію боротьби в тилу
ворога. У 1941 році почалася героїчна епопея оборони Ленінграда, 5 місяців тривала оборона

2. півострова Ханко, 2 місяці тривала Смоленська битва, 71 день оборонявся Київ, 73 — Одеса.
30 жовтня почалася облога Севастополя, яка продовжувалася 250 днів. Радянські війська,
бійці народних ополчень, робочі фабрик і заводів робили все для того, щоб звільнити свою
Батьківщину від загарбників, проте до вересня 1941 року ворог просунувся на схід ще на
240–300 км, блокував Ленінград, оволодів Смоленськом і Києвом, вийшов на підступи до
Харкова. Проте звитяжний хід фашистів поступово втрачав свій блиск, упевненість німців
у швидкій перемозі поступово танула. Холод і суворість зими були повною несподіванкою
для ворога, який розраховував протягом декількох теплих місяців завоювати Радянський
Союз. Битва під Москвою стала першим урочистим акордом у похоронному марші
фашистської Німеччини, першим цвяхом у кришці труни окупантів. Ця битва
продовжувалася більше шести місяців. У ній брали участь з обох боків більше 3 мільйонів
чоловік, близько 2,7 тисяч танків, до 2 тисяч літаків, до 22 тисяч гармат і мінометів.
Перемога стала можливою завдяки не тільки тактичній грамотності наших полководців, але
і мужності простих радянських людей.
Ночную мглу прожектора косили,
Горело небо в росчерке свинца.
Не только у бойцов — у всей России
Край обороны лёг через сердца.
Йосиф Ржавський
1942
У другій половині 1942 року основні битви перенеслися в межиріччі Волги і Дона, де
розвернулася гігантська Сталінградська битва, що не мала аналогів за всю попередню
історію воєн та битв. В окремі періоди в битвах брало участь з обох боків одночасного до
2 мільйонів чоловік, 26 тисяч гармат і мінометів, більше 2 тисяч танків, 2 тисяч літаків.
Битви почалися в липні 1942 року і закінчилися лише в лютому 1943 року. Кровопролитні
бої продовжувалися вдень і вночі протягом шести з половиною місяців.
В городе на Волге
Как трудно было умирать
солдатам, помнящим о долге,
в том самом городе на Волге —

3. глаза навеки закрывать.
Как страшно было умирать:
давно оставлена граница,
а огневая колесница войны
ещё ни шагу вспять...
Как горько было умирать:
«Чем ты подкошена, Россия?
Чужою силой иль бессильем
своим?» — им так хотелось знать.
А пуще им хотелось знать,
солдатам, помнящим о долге,
чем битва кончится на Волге,
чтоб легче было умирать...
Сергій Вікулов
До літа 1942 року все народне господарство Радянського Союзу перейшло на військові
рейки. Все робилося для фронту, для перемоги. До верстатів ставали люди похилого віку,
жінки, діти. Голодні, погано вдягнені, з червоними від недосипання і горя очима, вони
стояли на своєму робочому місці по декілька діб, уважаючи це за свій рубіж оборони.
Ярость
В работе яростно-кипучей
Юг, запад, север и восток.
Все полноводней, все могучей
Соревновательный поток.
Пласты глубокие взрывая,
В народных недрах открывая

4. Ключи энергии живой,
Вступила ярость трудовая
В соревнованье — с боевой.
В строю и молодость и старость,
Все — в напряженье, все — в бою.
Страшней нет ярости, чем ярость
В борьбе за Родину свою.
Демьян Бідний
З 13 вересня 1942 року запеклі бої розвернулися біля самих стін Сталінграду. Фашисти
несли великі втрати, проте їх сили все ще становили велику небезпеку для радянських
військ. Статистика битв у ході битви при Сталінграді показує, що технічна перевага наших
військ була незначною і перемога стала можливою завдяки мистецтву воєначальників
і військ. 19 листопада радянські війська перейшли в контрнаступ. Після прориву оборони
почалося переслідування військ супротивника. 8 січня 1943 року було ухвалено рішення про
пропозицію капітулювати, щоб уникнути марного кровопролиття, проте фашистські війська
відхилили цю пропозицію. До кінця січня війська супротивника розділилися на дві групи,
одна з яких (південна під командуванням Паулюса) капітулювала, а інша припинила своє
існування 2 лютого в результаті могутнього удару радянської артилерії.
1943
5 серпня 1943 року небо над Москвою вперше після початку Великої Вітчизняної війни
осяялося вогнями артилерійського салюту. Так Радянський Союз дізнався про перемогу
в Курській битві.
Німеччина покладала на цю битву великі надії і кинула в боротьбу максимум людських
і технічних сил. Напередодні наступу Гітлер писав: «Армії, призначені для наступу,
оснащені всіма видами озброєння, які опинилися в змозі створити дух німецького
винахідництва і німецької техніки. Чисельність особового складу піднята до вищої можливої
у нас межі». Обстановка була непростою не тільки з-за рішучості німців завоювати перемогу
за будь-яку ціну, але й з-за відмови союзників відкрити другий фронт, що могло б послабити
потужність наступу супротивника.

5. Курська битва почалася 5 липня 1943 року. Запеклі бої розвернулися не тільки на землі,
але й у повітрі. За тиждень боїв супротивникові вдалося проникнути лише на 10–12 км
у глиб нашої оборони. Повний провал планів змусив німецьке командування провести
перегруповування сил. Проте всі спроби гітлерівців узяти реванш потерпіли невдачу.
12 липня 1943 року почався наступ радянських військ. Один за іншим звільнялися міста,
селища, села. День за днем Совінформбюро називало знайомі і незнайомі місця радянської
землі, в які прийшла перемога: Волхов, Орел, Бєлгород, Дмитровськ-Орловський, Карачев,
Курськ. Звільнення Харкова завершило контрнаступ Радянської Армії в битві під Курськом.
Героям Орла и Белгорода
В привычных сумерках суровых,
Полночным залпом торжества
Рукоплеща победе новой,
Внимала матушка-Москва.
И говор праздничный орудий
В сердцах взволнованных людей
Был отголоском грозных буден,
Был громом наших батарей.
И каждый дом и переулок,
И каждым камнем вся Москва
Распознавала в этих гулах —
Орёл и Белгород — слова.
Олександр Твардовський
1944
Цей рік Радянський Союз зустрів новими успіхами — як на фронті, так і в тилу. За два
з половиною роки війни вдалося те, чого ніхто у світі не зміг зробити: ми зупинили
спустошливий хід фашистів по нашій землі. Тільки в період із середини 1942 року по
початок 1944 радянські війська пройшли з боями від 500 до 1300 км і звільнили майже

6. половину окупованої німцями території держави. В ході бойових операцій узимку і весною
1944 року ворогові було завдано нових поразок. За цей час було розгромлено 170 ворожих
дивізій. Подвиг радянських воїнів, їх перемоги привернули до участі у війні 45 держав.
Військові дії Другої світової війни набули небувалого розмаху, проте основні події, як
і раніше, розгорталися на території Радянського Союзу. 10 серпня 1944 року було знято 900-
денну блокаду Ленінграда. Місто було обложене німецькими військами ще в 1941 році,
і лише перемога під Москвою перешкодила їм перейти до штурму. Неможливо до кінця
зрозуміти те, з чим билися ленінградці. У місті не вистачало палива, майже повністю
закінчилося продовольство, щодня завдавалися артилерійські та авіаційні удари ворога. За
зиму 1941–1942 років загинули від голоду 264 тисячі чоловік. Дитина могла отримати лише
125 грамів хліба на день. Виснажені люди щодня йшли на свої робочі місця і часто
зустрічали смерть саме там. Усе місто було усіяне тілами померлих від голоду і холоду —
у людей не було сил навіть на те, щоб поховати рідних.
У музеї зберігається щоденник маленької ленінградки Тані Савічевої. Усього декілька
сторіночок нерівного дитячого почерку — маленька хроніка великого горя:
«Женя померла 28 грудня 1941 року о 12.50 ранку.
Бабуся померла 25 січня 1942 року о 3 годині дня.
Лека помер 17 березня 1942 року о 5 годині ранку.
Дядько Коля помер 13 квітня 1942 року о 2 годині.
Дядько Льоша помер 10 травня 1942 року о 4 годині дня.
Мама померла 13 травня 1942 року о 7.30 ранку.
Савічеви померли всі.
Залишилася одна Таня.
Померли всі».
1944 рік приніс перемогу до Білорусії, було звільнено частину Литви і Латвії, східні
райони Польщі, Крайню Північ. Радянські війська починали визвольну боротьбу в країнах
Европи, і військові пісні російською мовою зазвучали як гімн перемоги.
Звучить пісня «Тёмная ночь».
1945

7. На початок 1945 року антигітлерівська коаліція добилася значних успіхів у боротьбі
з Німеччиною. Перемоги радянських військ у битвах 1944 року привели до прийняття
деякими державами рішення про зміну свого політичного курсу і подовження війни на боці
Радянського Союзу. У лютому 1945 року кількість країн — учасників антигітлерівської
коаліції зросла до 56. У 1944 і 1945 роках керівництво Німеччини намагалося домовитися
з представниками інших держав про їх участь у війні на стороні Гітлера, проте ці переговори
не принесли бажаних результатів і німці почали готуватися до останніх боїв — уже на
територіях, що межували з ними.
На початку лютого 1945 року в Криму відбулася конференція керівників трьох
провідних держав — Радянського Союзу, Сполучених Штатів Америки і Великобританії.
Було ухвалено рішення про сумісні операції в кінцевій фазі війни проти нацистської
Німеччини.
В умовах політичних переговорів Німеччини і країн коаліції керівництво Радянського
Союзу ухвалило єдино правильне рішення — прискорити наступ по всіх фронтах і зробити
все для стрімкого взяття Берліну.
Безымянное болото
Одно болото, где мы спали стоя,
Едва сумев дождаться до утра,
Мы называли чёртовой дырою —
В нем от застоя дохла мошкара.
В нем не хотели рваться даже мины,
А шли ко дну, пуская пузыри,
И если б за ним не было Берлина,
Мы б ни за что сюда не забрели.
Сергій Аракчеєв
Берлінська операція умовно була поділена на три етапи:
1) (16–19 квітня) прорив радянськими військами ворожої оборони на північному березі
Одеру і Нейсе;

8. 2) (19–25 квітня) завершення військами 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів
оточення і розчленовування берлінського угрупування;
3) (26 квітня — 8 травня) знищення залишків угрупувань супротивника, вихід на річку
Ельба і зустріч із союзними військами.
Ода солдату
Солдату я слагаю оду.
Был ратный путь его тяжёл.
Он всё прошёл: огонь и воду,
И трубы медные прошёл.
Шагал по вражескому следу
До завершающего дня.
И прочно выковал Победу
Из грома, стали и огня.
И, полная творящей силы,
Вся в блеске солнца, не в дыму,
Стоит спасённая Россия,
Как вечный памятник ему.
Олександр Плотников
8 травня 1945 року представники фашистської Німеччини — фельдмаршал В. Кейтель,
генерал-полковник авіації Г. Штумпф та адмірал флоту Г. Фрідебург підписали акт про
беззастережну капітуляцію. Радянське Верховне Головнокомандування на цій історичній
процедурі представляв Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков.
Звучить пісня «День Победы».