Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець.
Упорядники: Ж. Кунцяк, І. Шевчук
Редактор: В. Зеленська
Місто Чернівці —центр найменшої в
Україні області, яка складається із двох
історичних регіонів — Північної
Буковини та Бессарабії — розкинулося
на мальовничих пагорбах, які терасами
спускаються в долину річки Прут
Це місто — на півдорозі між Києвом і Бухарестом,
між Краковом і Одесою — було негласною
столицею Європи, де співали кращі колоратурні
сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд,
і де книгарень було більше, ніж кав'ярень
3.
Вважають, що назва«Чернівці» походить від
міста-фортеці, яке довго слугувало
захисником Галицької держави і мало назву
Чернь. Оборонні стіни укріплення були
зроблені з дубу і перекладені чорноземом,
тому виглядали дуже темними. Коли
монгольська навала зруйнувала будівлю,
жителі перемістилися до річки Прут, де і
заснували нове місто, залишивши частину
старої назви
Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить
від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали
так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і
випасали чорних овець. Легенда залишається легендою.
Уже перші дослідники історії Чернівців писали, що немає
ніяких підстав пов’язувати назву міста з чорними
вівцями. Дійсно, важко собі уявити, що колись розводили
чорних овець лише в цьому місці, а навкруги — іншої
масті»
4.
Центральна площа
Головною площеюЧернівців є Центральна.
На цій площі уже понад півтора століття тягнеться
до неба старовинна Чернівецька ратуша. Для
кожного міста в давнину ратуша мала особливе
значення, її поява знаменувала набуття
магдебурзького права — права на
самоврядування. Цю пам'ятку не можливо не
побачити у Чернівцях, адже вона знаходиться у
самісінькому серці міста
На площі впадає в очі будівля
Художнього музею, яка зведена на
зламі XIX–XX століть у стилі
віденського модерну. У середині
музею представлена експозиція
творів буковинських художників,
деяким полотнам по двісті років
5.
Родзинка всіх архітектурнихпам’яток
Чернівців — житловий будинок, що
розташований на перетині вулиць
Шолом-Алейхема та Головної, який увійшов
у історію міста під назвою будинок-корабель.
Цей один із найперших кам’яних будинків,
споруджений наприкінці XIX ст. Будинок
справді нагадує корабель і своїм виглядом
посприяв виникненню романтичної
легенди…
«Жили собі в Австро-Угорщині два брати, щиро закохані в море. Один став відомим
капітаном і водив кораблі по всьому світу, а другий — успішним фінансистом. Коли брати
вийшли на пенсію, вони вирішили оселитися разом у неймовірному будинку, який нагадував
би їм про їхнє морське минуле. Довго брати мандрували у пошуках потрібного унікального
місця — і нарешті знайшли його в Чернівцях та збудували цей незвичайний будинок»
Будинок-корабель
6.
Визначний архітектурний шедеврЗахідної України,
споруджений в 1864-1882 роках.
З 24 серпня 1963 року є пам’яткою архітектури
національного значення.
24 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО
архітектурний ансамбль резиденції включили
до списку Світової спадщини. Сьогодні це — Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича
«На початку XX століття, десь між 1909 і 1911 роками в
Чернівцях сталася незвичайна дуель.
По один бік бар'єру стояв університетський
бібліотекар, по інший — професор політичної економії.
Предметом суперечки стало право студентів на
доступ до бібліотечних книг.
Куля професора зачепила опонента, бібліотекар
програв і вимушений був поступитися. Ім'я переможця
знає кожен сучасний студент-економіст — це Йозеф
Шумпетер, автор відомої наукової праці «Теорія
економічного розвитку». У 26 років він став
наймолодшим професором Австро-Угорщини — таке
було можливо тільки в Чернівецькому університеті»
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
7.
Парк імені ЮріяФедьковича
Поблизу головного корпусу
Чернівецького національного
університету розташований парк імені
Юрія Федьковича. Це чудовий зразок
садово-паркового мистецтва. Парк був
засаджений ще за правління
імператора Франца Йосифа.
На сьогодні він займає чималу
територію й служить чудовим місцем
для відпочинку
8.
Театральна площа
Одним ізулюблених місць відпочинку гостей та мешканців міста є Театральна площа. Зелень
навкруги так і буяє.
А родзинкою площі є Чернівецький театр імені Ольги Кобилянської. Німецький письменник Георг
Гайнцен відзначав: «Чернівецький театр – то пам'ятник обізнаним із культурою чернівчанам, які
понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися
шановному метрополю Відню»
9.
Брати-близнюки
На вулиці ІванаФранка можна побачити
цікаву будівлю, відому як будинки-близнюки.
На вигляд це два абсолютно однакові
будинки, які розділяє вузький прохід, тож
складається враження, що сусіди можуть
ходити одне до одного в гості, просто
перестрибнувши через балкон. Проте
зовнішній вигляд цієї споруди оманливий. На
перший погляд, ніколи не вгадаєш, що це не
дві однакові споруди, а одна, збудована у
формі літери П.
Існує легенда, що між будинками-близнюками є прохід у формі підземного тунелю, яким
можна дійти до Соборної площі. Це нібито зроблено для того, щоб жителі міста мали
де сховатися, якщо раптом нападуть вороги. У проході між будинками варто також
звернути увагу на дерев'яні двері, що ведуть у під'їзди. На них висять старі таблички із
вказівкою номера під'їзда німецькою і румунською мовами. Вони збереглися ще з довоєнних
років. Цікаво, що будинки-близнюки мають різну нумерацію – №1 і №3, тому часто
це збиває з пантелику необізнаних туристів
10.
Вулиця Ольги Кобилянської
Головнапішохідна вулиця Буковини. Це місце є самісіньким серцем Чернівців, воно переповнене
крамницями, затишними кав’ярнями, ресторанами, сувенірними лавками. Тут поєднуються різноманітні
епохи, кожна будівля дихає своєю неповторною історією. Мешканці міста стверджують, що вулицю
підмітали букетами троянд і навіть забороняли сюди ходити у брудному взутті. І поки все місто спало,
двірники мили бруківку мильним розчином
11.
Краєзнавчий музей
Якщо вихочете познайомитися із Буковиною ближче, відчути дух минувшини, дізнатися її історію,
то це місце точно для вас. На вулиці Кобилянської розташувався Обласний краєзнавчий музей, за
масштабами найбільший на території Чернівецької області. Тут ви зможете прослідкувати важку
долю Буковини, яка постійно переходила з рук у руки. Експозиції поділені за хронологічними
рамками: від найдавніших часів до сьогодення. Особливо цікаві періоди часів Молдовського
князівства та Австрійської імперії. Будьте впевнені, ви однозначно дізнаєтеся щось нове і корисне
12.
Не так багатоміст в Україні можуть
похвалитися аптеками-музеями.
Окрім найвідоміших у Львові та
Києві, середньостатистичний
турист навряд чи назве ще якісь
Аптека-музей
У Чернівцях на центральній вулиці
О. Кобилянської функціонує аптека-музей, яка
виготовляє та продає ліки ось уже понад століття
13.
Кафедральний собор СвятогоДуха
Окрасою Чернівців справедливо
називають кафедральний собор
Святого Духа, виконаний у стилі
класицизму. Святиня вражає
формами та величчю попри свій
відносно молодий вік – трохи понад
150 років. Особливу увагу
привертають внутрішні розписи стін,
виконані австрійськими майстрами
Перед собором встановлено пам’ятник першому
митрополиту Буковини та Далмації Євгену Гакману
14.
Площа Пресвятої Марії(площаТурецької криниці)
Турецька криниця – найстаріше в місті
джерело, яке дало назву площі,
розташованій довкола нього.
Це історичне місце та назва
збереглося з тих часів, коли Буковина
входила до складу Османської імперії
.
З криницею пов’язана романтична легенда про кохання турецького паші до простої української дівчини, яка
не поділяла його почуттів. Розлючений чоловік заборонив усім містянам набирати воду з криниці, а коли
побачив, що дівчина прийшла набрати води, спробував її вкрасти. Щоб втекти від нелюба, дівчина кинулась у
криницю, обравши смерть, а не життя у неволі.
На площі протягом декількох століть стояв православний Храм Успіння Марії,
і після його перенесення площа отримала назву площі Марії
15.
Чернівецький скансен
Музей народноїархітектури та побуту в
Чернівцях – це архітектурно-ландшафтний
комплекс, на території якого розташовані
пам'ятки народного зодчества та побуту
середини ХІХ — першої половини ХХ століть
Однією з найцікавіших особливостей
музею є те, що він розташований просто
неба. Цей особливий вид розміщення
експозиції є доволі рідкісним в Україні й,
окрім Чернівців, діє ще у Києві, Ужгороді,
Львові та Переяславі-Хмельницькому
16.
Костел Найсвятішого СерцяІсуса
Однією з розкішних культових споруд Чернівців є
костел єзуїтів, або ж, як ще його називають, костел
Пречистого Серця Ісуса. Ця архітектурна пам’ятка,
споруджена в неоготичному стилі, з’явилася наприкінці
ХІХ століття.
Споруда пережила багато бурхливих подій, попри не
такий уже й довгий вік. Величний, скромно оздоблений,
зі зруйнованими стінами, але живий – таким був
єзуїтський костел донедавна. Нині ж у соборі триває
реставрація. Кошти на відбудову збирали, як кажуть,
усім миром. Є чимало буковинців, які допомагають
відновити храм. Ні віросповідання, ні національність у
цьому жодної ролі не грають. У єзуїтському костелі
влаштовують концерти, вистави. Уже кілька років він є
локацією фестивалю Meridian Czernowitz. Справді,
Пречисте Серце Ісуса притягує до себе небайдужих
17.
Серце кохання
Якщо вишукаєте романтичне місце в
Чернівцях, то вам підійде Серце кохання,
яке знаходиться у парку імені Т. Шевченка.
Ця локація створена для закоханих
парочок. На пам’ятнику висить табличка із
написом «Це серце я присвятив коханiй i
всiм закоханим свiту»
18.
Український дім
Український діму Чернівцях — це не
просто архітектурна перлина Буковини,
а й духовний центр української
культури в краї. Будівництво припало
на другу половину ХІХ століття і
проходило за активної підтримки
українського союзу «Народний дім»
19.
«Чорний квадрат» Малевича
Пам’ятник«Чорний квадрат Малевича» в Чернівцях було
створено і відкрито в день пам’ятної дати — 100 років від
дня написання цієї відомої картини.
Казимир Малевич зробив величезний внесок у світове
мистецтво, одним з яких є полотно, яке всі знають під
назвою «Чорний квадрат».
Ініціатором і скульптором цього пам’ятника виступив
чернівецький художник Анатолій Федеріко. Автор є
великим фанатом творчості Казимира Малевича, він хотів
показати, що можна створювати щось нове, творити і
перетворювати — ці справи повинні здійснюватися у
першу і основну чергу. Цей пам’ятник — один із перших
монументів, присвячених знаменитому на весь світ
полотну
Інсталяція інтерактивна, являє собою незвичайний кований квадрат 2,6 на 2,7 метри. Поруч із ним
знаходиться невелика драбинка червоного кольору, яка, за задумом Анатолія Федеріко, потрібна для того,
щоб підніматися вгору і крейдою на квадраті писати душевні побажання місту Чернівці