1. Оновлення системи
превентивного виховання на засадах
гуманістичної парадигми освіти
СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ
ДЛЯ ПЕДАГОГІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ
ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКОГО РАЙОНУ

2. ГУМАНІСТИЧНА ПАРАДИГМА

3. Особливості гуманістичної
парадигми виховання

4. Превентивне виховання
це комплексний цілеспрямований вплив на
особистість у процесі її активної динамічної
взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої
на фізичний, психічний, духовний, соціальний
розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до
негативних впливів соціального оточення,
профілактику і корекцію асоціальних проявів у
поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист

5. Нормативна база превентивного
виховання

6. Вперше термін «превентивний»
• з’явився в Україні у 1994 році внаслідок творчої співпраці з
департаментом превентивної освіти ЮНЕСКО. Така співпраця
здійснювалась через лабораторію профілактики правопорушень
серед неповнолітніх, яка відкрилась у 1988 році і згодом,
• з 1997 року стала називатись лабораторією превентивного
виховання.
• Зміна назви була обумовлена розширенням кола досліджень за
рахунок проблеми формування здорового способу життя,
профілактики наркоманії, СНІДу, інфекцій, що передаються
статевим шляхом, забезпечення соціально-правового захисту дітей
і підлітків.

7. • Пізніше, з 1997 по 2002 рік, лабораторія була
трансформована в Науково-методичний центр
превентивного виховання АПН України,
• з 2002 року ввійшла як лабораторія до складу
Інституту проблем виховання.
• Ця лабораторія і визначає стратегічну політику
превентивного виховання в освітньо-виховному
процесі, розробку педагогічних технологій,
вдосконалення форм і методів на основі
концепції превентивного виховання дітей і
молоді в Україні, прийнятої у 1998 році.

8. Превентивна діяльність
• є самостійним спеціалізованим видом
загального педагогічного процесу, має свою
мету, принципи, зміст, форми і методи та
використовує елементи правоохоронної,
правової, медико-оздоровчої роботи.

9. Мета превентивного виховання

10. Аспекти превентивного виховання
• Психологічний аспект
превентивної діяльності
передбачає диференційований
індивідуально-психологічний,
статево-віковий підходи до
виявлення генезису
деструктивних проявів у
поведінці особистості й
розробку науково
обґрунтованих програм
соціалізації та корекції девіацій.
• Правовий аспект полягає в
охороні й захисті прав
особистості, формуванні
правової культури.

11. Основні завдання
превентивного виховання дітей
і молоді:
• створити умови для формування позитивних якостей
особистості;
• забезпечити соціально-психологічну діяльність та надавати
комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну
допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;
• забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх;
• стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і
позитивної соціальної орієнтації.

12. Суб'єкти превентивного виховання

13. Об'єкти превентивного виховання

14. Функції превентивного виховання

15. Рівні превентивного виховання

16. Соціально-педагогічна профілактика
• вид превентивної роботи, спрямований на здійснення
освітньо-профілактичних заходів та інших педагогічних
моделей впливу на особистість з метою попередження
різних видів небезпечної поведінки на ранніх стадіях
відхилень.
• своєчасне виявлення та виправлення несприятливих
інформаційних, педагогічних, психологічних,
організаційних та інших факторів, що зумовлюють
відхилення у психологічному та соціальному розвитку
дітей і молоді, у їхній поведінці, стані здоров'я.
• здійснюється за місцем проживання, навчання,
оздоровлення та дозвілля неповнолітніх.

17. Система превентивного виховання

18. Очікувані результати
Створення оптимальної структурної системи
превентивного виховання, яке сприятиме:
•активізації діяльності і вирішенні проблем превентивного виховання;
•залученню освітніх, медичних, соціальних та правоохоронних
закладів до вирішення проблем попередження правопорушень і
злочинності, координації зусиль суб'єктів превентивної діяльності;
•посиленню тенденції до зниження вживання наркотиків, алкоголю,
тютюну, ВІЛ -інфікованості, формуванню у молодого покоління
здорового способу життя;
•соціально-психологічній адаптації неповнолітніх, які мають життєві
проблеми;
•збільшенню кількості волонтерів та осіб, які пройшли реабілітацію,
для здійснення превентивної роботи.