1. Анотація
Процеси моделювання жіночої статі, соціально-психологічні фактори і
психолого-педагогічні умови формування жіночої та національної ідентифікації
дівчат залишаються ще недостатньо дослідженими.
Коли мова заходить про жінку, у нас одразу спрацьовує культурологічний
стереотип: берегиня домашнього вогнища, мати, продовжувачка роду. Це святі
ролі жінки, вони були такими протягом тисячоліть. Але у сьогоднішньому світі
жінку вже давно не влаштовує суто домашня роль. Вона претендує - і
небезпідставно - на роль значно активнішу.
Питання ж сьогодні полягає не в тому, щоб зробити
жінку лише
домогосподаркою, вихователькою дітей, а в тому, щоб надати їй право вибору і
забезпечити можливість реалізації ще й суто жіночих потенцій як повноцінної
особистості та члена спільноти.
Працюючи над проблемою формування жіночної та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання, автор даного досвіду будує
освітній процес за рахунок найбільш оптимального поєднання традиційних
технологій навчання і виховання з інноваційними технологіями, а саме:
проектні, ігрові, технології проблемного навчання. Ці технології доповнюються
елементами тренінгів, що дозволяє формувати в учениць свідоме ставлення до
власної творчої діяльності, осмислення свого “я”.

2. 2
Обгрунтування актуальності досвіду
Економічні та соціально-політичні трансформації, що відбуваються
останніми роками в українському суспільстві, спричинили виникнення нової
соціально-психологічної та етнічної реальності, однією з характерних ознак
якої є виникнення кризи ідентичності особистості з відповідною перебудовою
гендерної*(додаток 1) ідеології та гендерної структури суспільства, трансформацією
змісту жіночої гендерної ролі, де переважає маскулінна* орієнтація [2].
Берегиня домашнього вогнища, мати, продовжувачка роду - ці святі ролі
жінки були незмінними протягом тисячоліть. Цей культурологічний стереотип
у сьогоднішньому світі жінку не влаштовує. Вона претендує - і небезпідставно на роль значно активнішу. Жінки доводять, що їм цілком під силу займатися
будь-яким видом бізнесової, економічної, державної, законотворчої діяльності.
Проблема сьогодні полягає не в тому, щоб повернути історію назад та зробити
жінку лише домогосподаркою, вихователькою дітей, а в тому, щоб надати їй
право вибору і забезпечити можливість реалізації себе як особистості, не
перекреслюючи й суто жіночих потенцій, оволодіння жіночими стратегіями та
усвідомлення своєї жіночої ролі в родині, суспільстві.
Сучасні жінки часто освічені й мають високий рівень статку, тому вони
прагнуть реалізувати себе як особистості, як професіонали, при цьому часто
втрачають можливість стати дружиною, матір’ю. Ці жінки незалежні від
чоловіків і легко зважуються на розлучення, що впливає на формування
особистості дитини, та, як наслідок, на суспільство в цілому[5] (додаток 2) .
Cоціальне сирітство – ще одна проблема українців сьогодні. Статистика
невтішна — кожна сота жінка відмовляється від своєї крихітки ще в
пологовому будинку. З восьми мільйонів дітей в Україні близько 96,000 є
сиротами. Найгірші показники — на сході нашої держави. Там два відсотки
діток позбавлені батьківського піклування. Отже, правий Жюль Мішле,
французький філософ, який написав: "Виховувати дівчинку - це виховувати
саме суспільство, тому що воно виходить з родини, де душею є жінка".
Кожна особистість в процесі формування проходить довгий шлях - його
першим етапом є осмислення свого “я”, яке проходить саме на гендерній
основі: дитина ідентифікує* себе з відповідною біологічною статтю, засвоює
поведінку батьків, соціальні цінності і норми, та формує власні [4].
Ці завдання особливо актуальні в підлітковому та ранньоюнацькому
віці. Саме школа має підтримати юну особистість, допомогти їй виробити
механізми самореалізації, самодопомоги, залучити до розробки життєвих
стратегій, життєвих планів, сприяти в оволодінні технологіями життєтворчості,
адаптуватися до змін в гендерних ролях та умовах їхньої реалізації, які
відбуваються в сучасному суспільстві.
Усвідомлення власної національної належності та уявлення про себе як
представника етносу - також один з перших і значних етапів формування
особистості.
Отже, на підставі вищевикладеного проблему формування жіночної та
національної ідентифікації дівчат
на уроках трудового навчання можливо

3. 3
вважати актуальною як в теоретичному, так і в практичному плані, оскільки
вона відповідає як загальним тенденціям розвитку освіти у нашому суспільстві,
так і потребам шкільної практики та траєкторіям особистісного розвитку
школярів середньої та старшої школи.
Провідна ідея досвіду
Працюючи над проблемою формування жіночної та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання автор даного досвіду будує
освітній процес за рахунок найбільш оптимального поєднання традиційних
технологій навчання і виховання з інноваційними технологіями, а саме:
проектні, ігрові, технології проблемного навчання. Ці технології доповнюються
елементами тренінгів, що дозволяє формувати в учениць свідоме ставлення до
власної творчої діяльності, осмислення свого “я”.
Створення можливостей для формування жіночної та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання та в позаурочній діяльності
досягається через вирішення наступних завдань:
• ознайомлення учениць із традиційними, сучасними і перспективними
технологіями обробки матеріалів, візуальними видами мистецтва;
• формування здатності розвивати надбання рідної культури з
використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
• набуття ученицями досвіду впровадження технологічної діяльності;
• створення умов для творчої самореалізації, усвідомленого особистісного
самовизначення;
• розвиток пізнавальної, емоційно-вольової, ціннісної сфер особистості, що
сприяє становленню адекватної та позитивної ідентифікації;
Шлях до кінцевої мети лежить через усвідомлення вчителем того, що в
центрі навчально-виховного процесу – особистість дитини, її розвиток,
формування цілісного, конструктивного сприйняття себе та світу, бачення
широкого кола можливостей для самореалізації.
Практичне значення досвіду полягає у створенні комплексу психологопедагогічних умов на уроках трудового навчання та позаурочній діяльності
для набуття соціального досвіду, можливостей дівчатам ідентифікувати себе
як успішну сучасну жінку з урахуванням національного менталітету*,
реалізації здібностей та інтересів учениць у сфері технологічної діяльності.
Теоретична база
Питання змісту та механізмів становлення ідентифікації розглядали
А.Адлер, Є.П.Белінська, Р.Бернс, Е.Еріксон, І.С.Кон, К.Роджерс, З.Фрейд,
Е.Фром, К.Юнг(додаток 3). Досвід ґрунтується на визначених українськими
вченими уявленнях щодо соціалізації жінки на національній основі.
Цій проблематиці присвячені роботи українських дослідників:
М.Й.Боришевський,
О.М.Васильченко,
П.І.Гнатенко,
В.М.Павленко,
О.І.Донцов, Т.Г.Стефаненко, К.В.Коростеліна, В.Т.Циба, Н.О.Чуреєва,
М.О.Шульга, Г.У.Солдатова.

4. 4
Перебуваючи постійно в творчому пошуку автор систематично поповнює
теоретичну базу свого досвіду.
Технологія
Враховуючи завдання Держстандарту освіти, використовуючи надбання
зарубіжних та вітчизняних науковців, вивчаючи досвід колег Даніліної Е.М.,
вчителя - методиста трудового навчання загальноосвітньої школи І – ІІІ
ступенів № 13 м. Українськ Донецької області, Шляхової Г.М., вчителяметодиста трудового навчання Донецького навчально-виховного комплексу
№91, автор втілює власний задум щодо набуття соціального досвіду,
можливостей дівчатам ідентифікувати себе як успішну сучасну жінку з
урахуванням національного менталітету, реалізації здібностей та інтересів
учениць у сфері технологічної діяльності.
Технологiчний компонент досвіду характеризується багатоварiантнiстю,
гнyчкiстю форм органiзацiї рiзних видiв дiяльностi - iндивiдуадьної, парноi,
rpyпoвoi, колективної. Широкого використання набули інтерактивні форми та
методи навчання: самостійна й практична робота, робота в парах, робота в
малих групах. Участь у диспутах, дискусіях надає ученицям можливість вільно
висловлювати власні думки, обговорювати їх з іншими ученицями класу,
розвиває комунікативні навички, критичне та логічне мислення, уяву, увагу,
пам’ять. Інтерактивні форми організації навчально–виховного процесу
(«Мозковий штурм», «Мікрофон», «Перестрілка», «Навчаючи - учись», «Коло
ідей», «Знайди помилку», «Дизайн – аналіз») допомагають задіяти всіх
учениць, формують навички роботи в команді, виховують толерантність,
гнучкість, уміння швидко адаптуватися до нових умов, впевненість у собі,
надаючи дівчатам можливість презентувати свої здібності та знання.
Особливу увагу автор приділяє проектним, ігровим, інформаційним
технологіям, методам проблемного навчання.
Проектні технології мають практичне спрямування особистісно
орієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової
діяльності учениць, на основі їхнього вільного вибору та з урахуванням
особистих інтересів. Застосування проектно-технологічної системи на уроках
трудового навчання є ефективною методикою вирішення як технологічних, так
і виховних завдань [3]. http://knvk2007.ucoz.ru/index/proektna_dijalnist/0-152
Це можна проілюструвати конкретними прикладами.
При вивченні розділів «Технологія виготовлення виробів із аплікацією» (5
клас, об’єкт проекту - оберіг), «Технологія виготовлення та оздоблення виробів
вишивкою» (6 клас, об’єкт проекту - рушничок) вчитель пропонує ученицям
самостійно підготувати інформацію про історію значення цих видів
декоративно-ужиткового мистецтва для українців.
Акцентує увагу на
призначенні, символіці. Під час навчальної презентації звертає увагу, що жінки
почали прикрашати свій одяг з давніх часів за допомогою вишивки, саме жінки
створювали і продовжують виготовляти обереги для своєї родини. Це є
поштовхом для усвідомлення в собі українського та жіночого коріння. На
захисті проектів учениць присутні батьки, які приносять вишивки, обереги, що
зберігаються вдома і розповідають про них: хто їх виготовив, з якою метою.

5. 5
Такі моменти сприяють виробленню у учениць почуття гордості за свою
родину, за своє «коріння» і бажання бути гідними її (додаток 4).
В старших класах учениці виконують проекти, застосовуючи пошуковопрактичний і пошуково-творчий види самостійної роботи - не тільки обирають
оптимальну методику для виготовлення об’єкта проектування, але і
запозичують оптимальні операції інших методик. Так, під час вивчення розділу
«Основи технології української народної вишивки» (9 клас, об’єкт проекту
рушник) після теоретичного блоку дівчата об’єднуються в групи залежно від
виду обраного рушника (хлібосольний, весільний, обереговий) і самостійно
складають рекомендації щодо символіки, виду орнаментів, кольорової гами.
Велику увагу приділяють народним віруванням щодо вишивки цих рушників.
Для підвищення емоційного фону під час роботи застосовується музичний
супровід. Все це є елементами формування світогляду,
вільного від
гендерних упереджень і пересудів, сприяє розвитку усвідомлення власних
процесів особистісного зростання як майбутньої жінки – духовної берегині
родини; виховання бажання зберігати родинні традиції, не забувати своєї
національної культури (додаток 5).
В межах проектної технології з метою активізації та інтенсифікації
навчального процесу як на уроці, так і в позаурочний час застосовуються
ігрові методи навчання. Гра мотивує учасників до активного включення в
навчально-виховний процес: під час гри закріплюються певні навички
поведінки, здійснюється пошук нових навиків, раніше невідомих,
розкриваються творчі здібності учасників. В результаті, набутий досвід
зберігається надовго, підкріплений емоційним забарвленням; діти вчаться
розуміти поведінку інших людей [10]. Наприклад, під час вивчення розділу
«Технологія виготовлення швейних виробів машинним способом» (6 клас,
об’єкт проекту - наволочка; 7 клас, об’єкт проекту фартух; 8 клас, об’єкт
проекту спідниця) вчителем застосовуються наступні ігрові форми роботи: гра
«Одягни ляльку», «Конструктор», «Гардероб». Для учениць старших класів
застосовуються рольові ігри: «Ательє», комп’ютерна версія гри «Гардероб»,
тощо (додаток 6).
Вищезазначені ігри та вправи дозволяють змоделювати різноманітні
життєві ситуації, в кожній з яких дівчина повинна здійснити вибір позиції,
ставлення, моделі поведінки, що допомагає їй не лише активно засвоювати
знання та навички, а й сприяє формуванню особистісної ідентичності.
Використання інформаційних технологій у трудовому навчанні пов’язане
з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння
змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої
діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване
навчання й виховання, безумовно, позитивно впливає на формування
соціалізації учениць[1].
Такі форми роботи викликають інтерес і зацікавленість в учениць,
допомагають набувати навички ефективного використання комп’ютерних
технологій.
Враховуючи розподіл класів за гендерним принципом: хлопці та дівчата,
вчитель має можливість застосовувати такі форми і методи навчання і

6. 6
виховання, які сприятимуть формуванню національної і жіночої ідентифікації
як складових соціалізації дівчат в суспільстві. Кількісний склад дівчат на
уроках трудового навчання не перевищує 18 осіб, що є сприятливими умовами
для впровадження елементів тренінгів.
Тренінг — це форма проблемного навчання, що орієнтована на
відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально
активну участь учениць, взаємообмін досвідом та використання ефективної
групової взаємодії. У тренінгу широко використовуються методи, які
спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників, які об'єднуються під назвою
інтерактивні техніки і забезпечують взаємодію та власну активність учасників
під час динамічного навчального процесу [8].
Мета тренінгу — забезпечити учениць знаннями та вміннями, що необхідні
для виконання конкретних задач. Цьому сприяють методи: експертної оцінки,
«інтерв’ю»,
«оживлення
предмету».
http://knvk2007.ucoz.ru/index/personalna_storinka_vchitelja_trudovogo_navchannja
_i_tekhnologiji_maleevoji_inni_v_39_jacheslavivni/0-138
Обов’язковим етапом будь-якого тренінгу і в цілому кожного уроку є
рефлексія*.
Оскільки сьогодні турботу викликає різке погіршення стану фізичного та
розумового розвитку підростаючого покоління, вчитель у своїй практиці
приділяє увагу формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в
учениць. Під час проведення уроків обов’язковим етапом є фізкультхвилинка.
Це комплекс вправ для попередження фізичної і розумової втоми учениць.
Вони готуються і проводяться самими ученицями під музичний супровід.
(додаток 7).
Значну увагу вчитель приділяє позаурочній діяльності, в якій поєднує
індивідуальні, групові та колективні форми роботи – консультації,
інтелектуальні ігри, свята, організація виставок учнівських робіт тощо (додаток
8, додаток 9).
Система роботи над проблемою формування жіночої та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання, яку втілює вчитель
Красноармійського НВК Малєєва Інна В’ячеславівна сприяє розвитку інтересу
старшокласниць до різних видів технологічної діяльності та народноужиткового мистецтва, про що свідчать і навчальні досягнення учениць і
результати їх участі в предметній олімпіаді і міському конкурсі «Наш пошук і
творчість тобі Україно!» (додаток 10). До показників результативності
педагога можна віднести й
свідомий вибір випускників КНВК свого
подальшого професійного майбутнього
в площині технологічно перетворювальної діяльності – дизайнери, швеї, архітектори, вчителі трудового
навчання (додаток 11). Багато учениць Інни В’ячеславівни продовжують
займатися різними видами декоративно – ужиткового мистецтва і після
закінчення школи.
Для дослідження результативності роботи над проблемою обраними
формами та методами вчитель використав комплекс діагностичних методик.

7. 7
1. Методика « Хто Я?» М. Куна, Т. Мак–Портленда, яка надає можливість
вивченню змістовних характеристик ідентичності особистості, виявленню
ролі гендерних характеристик у структурі Я-концепції (додаток 12).
2. Шкала експрес-оцінки почуттів, пов'язаних з етнічною приналежністю
Н.М. Лебедєвої дозволяє оцінити емоційну забарвленість етнічної
ідентичності (додаток 13).
3. Методика «Ціннісних орієнтацій» М.Рокіча спрямована на вивчення
змістовної сторони спрямованості особистості, що і складає основу її
відносин до інших людей, до себе самої, основу світогляду (додаток 14).
Простежити зміни психологічних характеристик учениць в процесі
активного педагогічного впливу педагога на особистість стало можливим
завдяки організації поетапного дослідження (додаток 15).
"Ідеальним образом" очікувань Інни В’ячеславівни була особистість
дівчини людини творчої, з великим потенціалом саморозвитку та
самореалізації, яка позитивно сприймає себе, як жінку та українку.
Порівняльний аналіз результатів дослідження за комплексом вищезазначених
методик дозволяє зробити висновок про ефективність системи роботи Малєєвої
І.В. над проблемою формування жіночої та національної ідентифікації дівчат
на уроках трудового навчання, а саме:
• про формування більш диференційованої ремінної характеристики в
структурі Я-концепції особистості учениць;
• підвищення позитивності в сприйнятті національної ідентичності;
• зменшення егоцентризму
та зростання
рівня реалістичності
та
гуманістичності в сприйнятті навколишнього світу, інших людей
(додаток 16).
Саме такі
особистісні
процеси дозволяють прогнозувати зрілість
учнівської молоді в ситуаціях особистісного самовизначення, можливість
побудови продуктивних відносин з оточенням, вибору такого типу мотивації
життєвої активності, яка дозволить реалізуватися особистісно, професійно, не
втрачаючи свого природного, суто жіночого призначення бути жінкою,
матір’ю, берегинею.
Досвід Малєєвої І В. було презентовано в рамках методичних семінарів
для директорів навчальних закладів, тематичних консультацій для вчителів
трудового навчання і технології міста Красноармійська, де колег було
ознайомлено з системою роботи та з практичним досвідом педагога.
В 2010 році Інна В’ячеславівна очолила діяльність міського методичного
об’єднання вчителів трудового навчання.
В травні та червні 2013 року вчитель Красноармійського навчальновиховного комплексу презентувала свої наробки колегам - слухачам курсів
підвищення кваліфікації Донецького обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти.
Траєкторія розвитку кожного учня індивідуальна, неповторна історія його
життя, його мрії та прагнення, тому для кожного важливо створити неповторне
розвиваюче середовище. Отже Інна В’ячеславівна планує продовжити творчі

8. 8
пошуки ефективних форм та методів формування жіночої та національної
ідентифікації дівчат на уроках трудового навчання.
Використані джерела
1. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний
посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К. : КСУМГІ. – 2005. – 131
с.
2. Арутюнян М. Ю. "Кто я?" Проблема самоопределения юношей и девушек
подростков // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М.,
1992.
3. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : навч.-метод.
посібник / За заг. ред. О. М. Коперніка, Г. В. Терещука. – Умань: СПД
Жовтий, 2008. – 212 с.
4. Кубриченко Т.В. Розвиток гендерної ідентичності дівчат в ранній юності // Зб.
наукових праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.
Максименка.- Т.VII, вип.4.- К., 2005.- С. 159-168.
5. Кубриченко Т.В. Соціально-культурний контекст становлення жіночої
гендерної ідентичності // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія
№ 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць.–К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова,
2005.- № 7 (31).- С. 40-48.
6. Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх
навчальних закладів 5 – 9 класи, К.: 2012р.
7. Навчальна програма. Трудове навчання. 5-9 класи. Нова редакція. За
загальною редакцією В.М.Мадзігона.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 27.08.10
№1/11-8205)
8. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. — СПб.,
2003. — С. 166.
9. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и
Т.М. Титаренко. - К.: Рута, 2001. - 320 с.
10. Сиротенко Г. О. Сучасний урок :інтерактивні технологі їнавчання / Г.
О.
Сиротенко. – X.: Видав.гр. «Основа», 2003. – 144 с.
11.Сучасні інформаційні засоби навчання : навчальний посібник / П. К.
Гороль, Р. С. Гуревич, Л. Л. Коношевський, О. В. Шестопалюк. – К.
:ОсвітаУкраїни, 2007. – 535 с.
12. Технології. 10-11 класи. Навчальна програма. Рівень стандарту,
академічний рівень. Варіативні модулі. Кам’янець – Подільський:
Аксіома, 2010.
13. Веб-ресурси
http://www.trudove.org.ua/
http://www.microsoft.com/ukraine/education/partnersInLearning/default.mspx
http://pedsovet.su/load/
http://ostriv.in.ua&rdrnd

9. 9
http://hendmeid.com.ua/

10. 9
http://hendmeid.com.ua/