1. Міністерство освіти і науки України
Красноармійський міський відділ освіти
Організація роботи з обдарованими дітьми
Підготувала
Малєєва Інна В’ячеславівна
керівник ММО учителів
трудового навчання
2011 рік
2. Одним із важливих напрямів сучасних науково-методичних досліджень є
розробка змісту й методів навчання обдарованих дітей, створення умов для
розкриття природних здібностей учнів, виховання творчої соціально-активної
особистості.
З метою розвитку обдарованих дітей розроблено ряд нормативних
документів:
• Указ Президента України від 24.04.2000р. №61/2000 « Про додаткові
заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді»;
• Державна національна програма «Освіта» («Україна 21 століття»);
• Концепція середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості;
• Програма «Діти України».
На основі цих документів розроблена обласна програма «Обдарована дитина»
у якій передбачено такі напрями діяльності:
1. Пошук здібних, обдарованих учнів, їх підтримка;
2. Навчання й виховання здібних та обдарованих учнів на основі активізації
навчально-пізнавальної діяльності;
3. Створення необхідної навчально-матеріальної, техніко-технологічної бази;
4. Планування заходів стимулювання інтелектуальної праці учнів та вчителів.
Обдарованість – високий рівень задатків, схильностей людини, завдяки яким
вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці
виділяють кілька типів обдарованості:
• Раціонально-мислительний
–
необхідний
ученим,
політикам,
економістам;
• Образно-художній – необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам,
письменникам;
• Раціонально-образний – необхідний історикам, філософам, учителям;
• Емоційно-почуттєвий – необхідний режисерам, літераторам.
Російський педагог Ю.Гільбух виділяє загальну (розумову) і спеціальну
(художню, соціальну, спортивну) обдарованість. Кожен з типів охоплює по кілька
видів обдарованості, а кожен вид тлумачиться як спеціальні здібності. Академічно
обдаровані діти на відміну від звичайних мають ряд особливостей, які полягають у
специфіці сенсорних процесів, інтелекту і творчості, а також взаємин з людьми, які
їх оточують. Такі діти випереджають своїх ровесників з усіх або з тих предметів, до
яких мають неабиякий інтерес. З точки зору інтелектуальних здібностей обдаровані
діти відрізняються тим, що вони досить легко виконують будь-які завдання,
схоплюють матеріал на льоту, мають добре розвинену пам'ять, велику
спостережливість, концентровану увагу. У цих дітей є інтереси, у які вони
заглиблюють, але головне – це стійкий пізнавальний інтерес до навчальної
діяльності, до знань, і якщо на уроці виникає цікаве питання, така дитина першою
намагається відповісти на нього.
3. В навчальних закладах роботу з обдарованими дітьми проводять у п’ять
етапів:
1. Виявлення обдарованих учнів;
2. Створення умов для розкриття їх потенційних можливостей на уроках.
3. Створення програми індивідуального розвитку та порт фоліо учня.
4. Навчання в рамках гуртка, факультативу або спецкурсу.
5. Індивідуальна підготовка.
На першому етапі психологічна служба і класні керівники проводять
анкетування, тестування, бесіди з дітьми, їхніми батьками.
Велика увага приділяється другому і третьому етапам – поурочній роботі та
створенню програм індивідуального розвитку. Зазвичай такі учні вже засвоїли
шкільну програму свого класу. Тому доцільним вважається пропонувати їм
індивідуальну програму, творчі задачі, творчі проекти, досліди. Результативним
виявилося включення таких дітей у роботу класу в ролі консультантів на
практичних заняттях і заліках, дослідників під час вивчення нового матеріалу,
підготовки додаткового матеріалу.
Здібні діти створюють особисте портфоліо, де відображається їхній розвиток.
Це сприяє подальшому розвитку учня, систематизує знання, зміцнює його авторитет
серед однолітків, привчає до самостійності й відповідальності.
Портфоліо складається із шести блоків:
• Мій портрет;
• Офіційні документи;
• Олімпіади;
• Конкурси;
• Додаткова освіта;
• Творчі роботи.
На четвертому етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу і
психологічних особливостей кожної дитини. Якщо за цей час виявляється учень з
оригінальним мисленням, великим обсягом знань – починається п’ятий етап. Його
зміст – індивідуальна робота за спеціальною творчою програмою. Індивідуальна
програма підготовки залежить від кінцевої мети учня, його здібностей та
особливостей характеру. При цьому враховуються інтереси дитини. На
індивідуальних заняттях проводиться і підготовка учнів до олімпіад.
Звертається увага на вміння володіти собою, вміло користуватися здобутими
знаннями в умовах конкуренції, стресу. Ураховується вміння не тільки приймати
перемогу, уникаючи «зіркової хвороби», а й витримувати невдачу, за будь-яких
умов поважати однолітків – конкурентів. Важливим аспектом у підготовці
олімпійців є виховання порядності, формування переконання: найцінніша перемога
– та, що здобута чесно, своїми силами. Практика участі в олімпіадах довела:
найчастіше перемоги досягають діти з нестандартною поведінкою, прихованою
обдарованістю, тобто діти, які мають творчий потенціал. Вони незалежні, прагнуть
відійти від шаблонів, здатні до творчості, мають креативний тип мислення,
гнучкість розуму, цілеспрямованість.
Які умови потрібно створити для оптимального розвитку творчої
компетентності учнів – однозначної відповіді на це запитання педагоги і психологи
4. ще не дали. Тому проблема й досі залишається актуальною. Корисні рекомендації
розробив американський психолог Дж. Гауен. Пропоную найцікавіші з них:
• Створіть дитині затишні й безпечні психологічні умови для пошуків.
• Підтримуйте здатність дитини до творчості й висловлюйте співчуття при
невдачах. Уникайте негативного оцінювання творчих ідей школярів.
• Терпляче сприймайте найдивовижніші його ідеї, уважно ставтеся до будь-яких
запитань дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони
здаються безглуздими. Поясніть, що на більшість запитань не завжди можна
одразу відповісти. Для цього потрібен час і терпіння. Дитина має навчитися
перебувати в інтелектуальному напруженні, не уникати ідей, які цьому
сприяють.
• Не опікуйте надмірно – це заважає творчості.
• Допоможіть дитині створити систему цінностей на основі не лише власних
поглядів, а й думок інших людей.
• Знайдіть слова підтримки для нових творчих починань дитини, не критикуйте
її перших спроб. Навіть невдалих. Щиро ставтесь до дитини.
• Допомагайте дитині стати «поміркованим авантюристом», інколи покладатися
на ризик та інтуїцію: найімовірніше, що саме це допоможе зробити справжнє
відкриття.
• Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагайте уникнути
негативної реакції однолітків.
5. Створення умов для оптимального розвитку творчої
компетентності учнів.
Корисні рекомендації американського психолога
Дж. Гауена
• Створіть дитині затишні й безпечні психологічні умови для
пошуків.
• Підтримуйте здатність дитини до творчості й висловлюйте співчуття
при невдачах. Уникайте негативного оцінювання творчих ідей
школярів.
• Терпляче сприймайте найдивовижніші його ідеї, уважно ставтеся до
будь-яких запитань дитини. Намагайтеся відповідати на всі
запитання, навіть якщо вони здаються безглуздими. Поясніть, що на
більшість запитань не завжди можна одразу відповісти. Для цього
потрібен час і терпіння. Дитина має навчитися перебувати в
інтелектуальному напруженні, не уникати ідей, які цьому сприяють.
• Не опікуйте надмірно – це заважає творчості.
• Допоможіть дитині створити систему цінностей на основі не лише
власних поглядів, а й думок інших людей.
• Знайдіть слова підтримки для нових творчих починань дитини, не
критикуйте її перших спроб. Навіть невдалих. Щиро ставтесь до
дитини.
• Допомагайте дитині стати «поміркованим авантюристом», інколи
покладатися на ризик та інтуїцію: найімовірніше, що саме це
допоможе зробити справжнє відкриття.
• Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагайте
уникнути негативної реакції однолітків.