1. (ДОСВІД РОБОТИ
Вч. історії та правознавства КЗШ №97
Лютого Володимира Григоровича)

2. Виховання громадянина, творчої осо-
бистості, «в якій органічно поєднуються висо-
кі моральні риси, громадянська зрілість, патріотизм,
професійна компетентність, потреба у самовдосконаленні»,
формування громадянської культури є основною метою держави.
На це нас спрямовують Конституція України, Державна національна
програма «Освіта», Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті,
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, Концепція
загальної середньої освіти.
Головним завданням сьогодні має бути реалізація цих декларацій у площину
конкретних розробок та рекомендацій.
Тому українським педагогам треба відшукати і виробити методи та засоби
виховання громадянина демократичного суспільства, що допоможуть молодим
людям сформувати ціннісні орієнтації, оволодіти мотиваціями, знаннями,
уміннями, навичками, які навчать їх орієнтуватись у складному світі політичних
явищ, розуміти свою відповідальність перед суспільством і майбутніми
поколіннями, захищати свої права і виконувати громадянські обов’язки,
усвідомлювати і відстоювати особисту позицію, визначати форми своєї участі у
житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, захищати і
підтримувати закон і права людини.
Основна мета вчителя - виховати громадянина, підготувати підростаючу
особистість до участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань держави до
управління її справами і виконання функцій трудівника та господаря, керівника та
виконавця, громадського діяча та захисника Батьківщини.
Курс історії має один з найвищих показників зв’язку з життям, а тому
діяльність вчителя історії повинна бути ефективною та продуктивною незалежно
від закладених у дітей потенційних можливостей до вивчення предмету.
Специфіка навчального матеріалу вимагає виняткового підходу до організації
навчального процесу вивчення історії, щоб вирішити питання ефективності
навчання.
Глибока впевненість у вищезазначеному спонукала обрати проблему
“Формування громадянських якостей особистості на уроках історії та в
позаурочний час через впровадження інтерактивних форм і прийомів
роботи”, над якою я працюю протягом останніх 5 років, та визначити мету –
виховати громадянина, який свідомо ставиться до проблем держави, вболіває за
неї, поважає Конституцію України та закони Української держави, є патріотом за
почуттями та духовно багатою особистістю, спрямованою на підвищення статусу
України на міжнародному рівні. Створюючи умови для формування
громадянських якостей особистості на уроках історії та в позаурочний час,
намагаюся вирішити завдання:
 виховати в учнів комплекс рис та компетенцій, спрямованих на
розвиток інноваційної особистості;
 вчити розуміти свою відповідальність перед суспільством і майбутніми
поколіннями;
2

3.  формувати вміння захищати свої
 права і виконувати громадянські обов’язки;
 усвідомлювати і відстоювати особисту позицію;
 визначати своє місце у житті суспільства.
Проблемою громадянського виховання займались різні вчені, але
мені найбільш імпонує теорія П.Р.Ігнатенка, Н.І.Косарєвої та В.Л.Під-
плужного, які розглядали громадянськість як психологічне утворення, роз-
кладали його на різні компоненти та вказували на громадянську спрямованість
уроків. На їхню думку, в основу громадянського виховання дітей, підлітків та
молоді мають бути покладені педагогічний досвід українського народу, його
історико-культурні традиції, духовність, мораль та ідеологія (додаток № 1). І все
це повинно спрямовуватись на озброєння учнів знаннями про Україну і
український народ, на усвідомлення себе як спадкоємців і продовжувачів,
виразників його психології, менталітету, на формування у них національних рис
характеру і вдачі, чіткої громадянської позиції і патріотичних почуттів, розуміння
своєї майбутньої ролі й місця в побудові і зміцненні Української держави та
гуманістичного суспільства.
Для цього потрібно сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис
характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою
повсякденних дій, вчинків, поведінки (додаток № 2).
Найбільш ефективним є поєднання на уроках суті громадянської освіти з
інтерактивними формами і методами. В.М.Андрєєва вважає, що головною метою
інтерактивного навчання є підготовка особистості до реального життя,
формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що
самоіндетифікується до особистості, що самореалізується. За О.І.Пометун,
інтерактивне навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації
(до 90%); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на
засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання.
Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній
діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель виступає як
рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції.
В своїй повсякденній роботі керуюся положеннями педагогічної технології
особистісно-зорієнтованого навчання (додаток № 3), яке досліджували та
обгрунтували І.С.Якиманська, В.В.Суриков, І.Д.Бех, В.В.Рибалка та інші.
Такий підхід ставить вимогу перед вчителем історії застосовувати нові форми і
методи роботи на уроках, а також самі інтерактивні уроки, що дає можливість
ефективно організувати навчальний процес, встановити тісний контакт з учнями,
спрямувати їхню діяльність на творчість, ефективне використання набутого
досвіду в нестандартних умовах. Тому і застосовую інтерактивні форми та
прийоми роботи на уроках з історії України, всесвітньої історії та правознавства.
Свої уроки я будую таким чином, щоб на всіх етапах пізнавальна активність
учнів була по-можливості максимальною, щоб вони не загубили інтерес до
предмета і отримали глибокі та міцні знання. Ось чому в своїй роботі
використовую різні методи: пошуковий (евристичний), репродуктивний
(пояснювально-ілюстративний), інформаційно-розвиваючий, відтворюючо-твор-
3

4. чий та проблемний. Відповідно до ви-
користаних методів навчання я застосовую різні
форми, оптимально поєднуючи активні з пасивними, про-
дуктивні з репродуктивними.
На різних етапах уроку широко застосовую методику інтерактивно-
го навчання, яка допомагає досягти поставленої мети, швидко та якісно
перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, використовуючи різні
прийоми та форми роботи на уроці (додаток № 4 - 6).
Існує безліч їхніх варіантів. Наведу приклади, які, на мій погляд, є найбільш
ефективними.
Прийом «Знайди помилку». На уроці в 6 класі з теми «Культура та вірування
людей за первісних часів» поділяю учнів на групи, які, готуючи домашнє
завдання, складають розповідь з помилками з вивченої теми, на уроці пропонують
її іншій команді. Можна для економії часу обмінятися заготовленими вдома
текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто
більше знайде.
Не менш ефективним є прийом «Конкурс літописців». Доречно
використовувати його під час повторення. На уроці з теми «Княжа Русь –
Україна» (5 клас) пропоную скласти літопис часів правління князів Володимира
Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха Можна провести конкурс
творчо оформлених літописів.
Цікавим для учнів є прийом «Рекламна пауза». Найбільших результатів він
дає на уроках узагальнення й систематизації знань. Так в 11 класі за темою
«Соціальний та економічний розвиток України в 70-80 роках ХХ століття» даю
учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, листівку, афішу тощо.
Міра засвоєння матеріалу добре виявляється в роботі. На уроці цікавий вигляд
має реклама товарів, які з’явилися в цей проміжок часу: автомобіль, побутова,
обчислювальна та сільськогосподарська техніка тощо.
Прийом «Втрачена інформація» використовую для перевірки домашнього
завдання в 5 класі за темою «В. Антонович, І.Франко, Леся Українка в
національно-культурному житті України І половини ХІХ – початку ХХ століття ».
Я попереджаю учнів про це заздалегідь для того, щоб вони дуже уважно читали
домашній параграф. На уроці до дошки викликаю учня, якому пропоную
прочитати текст домашнього параграфа, відновивши втрачену інформацію (при
цьому я закриваю кілька рядків тексту папером). Клас слідкує за підручником та
оцінює учня. Закладку кладу як поперек сторінки, так і вздовж.
Дуже подобається учням прийом «Історичний слалом». Застосовую його при
роботі з різними текстами. Клас ділиться на групи, даю їм час на вивчення будь–
якого тексту. Потім кожна група готує за цим текстом певну кількість питань для
суперників. Правильність відповідей оцінюють самі учні. Тексти краще брати
пізнавального характеру.
Під час перевірки домашнього завдання застосовую прийом «Пінг-понг». До
дошки викликаю двох учнів, по черзі вони ставлять питання один одному. Оцінка
залежить від кількості правильних відповідей, додаткові бали ставлю за якість
4

5. відповіді або оригінальність питання.
Цей прийом розрахований на активізацію уваги
учнів під час відповіді біля дошки.
Для формування вміння визначати найважливіші поняття та
складати структурно-логічні схеми використовую прийом «Павучки».
Так при вивченні теми «Виникнення українського козацтва та Запорізь-
кої Січі» в 8 класі учні обводять слово «козацтво» овалом, потім добирають
ключові слова, які його характеризують. Так утворюються «ніжки». Цей при-
йом є ефективним для навчання усній зв’язній відповіді.
Багатоваріативним є прийом «Рольова гра». Він застосовується в декількох
варіантах. Варіант 1. Пропоную учню уявити себе в ролі історичної особи і
розповісти про неї так, щоб приємно і цікаво було послухати друзям-
однокласникам, його доречно використовувати на уроках в 6-9 класах. Варіант 2.
Учні діляться на команди відповідно ролям, які виконують («допитливі»,
«кмітливі», «критики», «історики» тощо), цей варіант застосовую в 7-11 класах.
Обов’язковим елементом уроків історії в старших класах є розминка. Майже
всі вправи, які я включаю до розминки, носять проблемно-пошуковий характер і
спрямовані на формування гуманітарного мислення і, зокрема, вміння
осмислювати історичні факти, події та явища, розуміти різноманітність типів
людського розвитку, що є одним із основних завдань виховання громадянина
України. Прикладом цьому є прийом «Тематичні терміни». Пропоную учням
записати на аркушах паперу терміни, використані в конкретній темі. Це можуть
бути назви подій, прізвища історичних осіб тощо. Через певний час припиняю
записування ними слів і пропоную одному з учнів зачитати занотовані терміни.
Інші викреслюють назви, що повторюються. Учень, у якого виявиться найбільше
термінів, буде переможцем. Гра індивідуальна, тому я проводжу її як розминку.
Такі форми і прийоми роботи найбільш повно враховують вікові особливості,
інтереси, нахили та здібності кожного учня. Вони спрямовані на розвиток
критичного, ініціативного мислення і набуття знань, розвивають вміння
працювати з опорними схемами (додаток № 7) та конспектами, таблицями, самим
їх складати, а проблемні ситуації сприяють більш глибокому розумінню правових
документів та законів України, формуючи свідому громадянську позицію учнів,
поважливе ставлення до історичного минулого нашої країни у контексті
загальнодержавних, європейських і світових цінностей.
Розмова про повагу до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість,
національна самосвідомість і почуття патріотизму, яка проводиться на уроках з
всесвітньої історії, дає змогу мені формувати громадянина України,
використовуючи приклади відношення до своєї держави громадян інших країн
світу в історичному розвитку.
Така організація уроків сприяє тому, що учні «отримують насолоду» від того,
над чим вони працюють, і усвідомлюють, чому вони вивчають те чи інше
питання. Крім того, учні постійно задіяні в самому процесі історичного
дослідження, який викликає інтерес і захоплює їхню уяву.
5

6. Учитель лише тоді досягне високого
рівня засвоєння учнями матеріалу, коли залучить
їх до творчої діяльності. Наслідками такої роботи є те,
що мої учні стають призерами районних олімпіад:
- 2003-2004 н.р. – 3 місце в районній олімпіаді з історії (Тітченко Ю.,
яка зараз навчається в КДПУ на історичному факультеті);
- 2006-2007 н.р. – 3 місце в районній олімпіаді з історії (Ткаченко Д., 9 клас);
- 2006-2007 н.р. – 3 місце в районній олімпіаді з правознавства (Ткаченко Д.,
9 клас);
- 2007-2008 н.р. – 2 місце в районній олімпіаді з історії (Таран С., 8 клас).
(додаток № 8).
Наслідками такого підходу до навчання є бажання учнів брати участь в
інтелектуальних конкурсах:
- 2005-2006 н.р. – прийнято участь в міських історичних читаннях з теми:
«Державотворча діяльність Центральної Ради» (Давиденко Н., нагороджена
грамотою);
- 2006-2007 н.р. – взято участь в міських історичних читаннях з теми
«Причини, характер, рушійні сили, перспективи української національної
визвольної революції» (Ревенко І., 10 клас) (додаток № 9).
Впровадження інтерактивних форм та методів навчання учнів має конкретні
результати: збільшилась активність учнів на уроці, зацікавленість у використанні
додаткової літератури при підготовці до уроку та на самому уроці, що сприяло
підвищенню рівня навчальних досягнень школярів (додаток № 10).
Під час роботи над проблемою мною розроблена збірка «Порадник педагога.
«Сучасний урок» для молодих спеціалістів, які хочуть стати професіоналами. В
збірці містяться матеріали щодо удосконалення організації проведення уроку:
пам’ятки-підказки для вчителя, вимоги до сучасного уроку та наочних методів
навчання, типи нестандартних уроків, опорна карта для конструювання
навчального заняття, класифікація інноваційних педагогічних технологій
(методик, систем), інтерактивні прийоми, конструктор уроку «Прийоми
партнерської взаємодії», рекомендації щодо створення сприятливого
психологічного клімату в процесі застосування сучасних технологій (додаток
№ 11)
6

7. Література
1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі
навчання історії в школі: Монографія. - Запоріжжя: Просвіта, 2000.
2. Баханов К.О. Інтерактивне навчання. //Історія в школах України. –
1998, №2.
3. Вегерчук СМ., Тимошенко О.В., Кондратова Ю.А. Використання
мультимедійних технологій навчання на уроках історії та правознавства.
//Історія та правознавство №10 (74) квітень, 2006.
4. Деменко О.1., Л.П. Ампілогова. Урок у сучасному вимірі. //Управління
школою, № 22-24 (142-144) серпень, 2006.
5. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) //Освіта.-
1993.-№44-46.
6. Коментар до Конституції України. - К, 1996.
7. Конституція України. - Офіційне видання. - К.: Право , 1996.
8. Національна доктрина розвитку освіти у XXI столітті.- К.: Шкільний світ,
2001.
9. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования.
/ Под ред. Е.С. Полат - М.: Узд. Центр «Академія», 1999, с.21-25.
10. Освітні технології: Навч. - метод. Посіб. / О.М. Пехота, А.З. Кіктенко,
О.М. Любарська та ін.; За заг. Ред.. О.М. Пехоти. -К.: А.С.К., 2001.
11. Тихонова Т.В. Нові інформаційні технології у школі і вузі. В. зб.: Освітні
технології у школі і вузі. - Матеріали всеукраїнської наукової конференції. -
Миколаїв, 1999.
12. Форми навчання в школі: Книга для вчителя. /За ред. Ю.І. Мальованого.
-К.: Освіта, 1992.
13. Шкільні інновації навчання й виховання. //Завуч, №31 листопад, 2004.
14. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика.
-К.: Партнер, 1997.
15. Ігнатенко П., Косарєва Н., Поплужний В. Громадянське виховання учнів
в умовах українського державотворення. Посібник для вчителів. // Все для
вчителя
7

8. до досвіду роботи
Формування громадянських
якостей особистості
на уроках історії та в позаурочний час
через впровадження інтерактивних
форм і прийомів роботи
8

9. Додаток № 1
Педагогічний
досвід
українського
народу
Історико-
Історико-
культурні Духовність
традиції
Ідеологія Мораль
Додаток № 2
9

10. Додаток № 3
Схема
впровадження педагогічної технології
особистісно-зорієнтованого навчання
10

11. Додаток № 4
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №97
м. Кривий Ріг
2007 рік
11

12. Історія 6 клас
Тема: «Кіммерійці та скіфи на
території сучасної України»
Мета:
- формувати в учнів уявлення про кіммерійців та скіфів, які
проживали на території України;
- поглиблювати знання про життя і розвиток племен
Передньої Азії;
- розвивати уміння і навички орієнтуватися на карті та
атласі;
- вміти визначати головне в тексті, логічні зв’язки між
подіями;
- виховувати почуття прекрасного на прикладі робіт із
металу та золота стародавніх скіфів;
- виховувати любов до історії рідного краю – України.
Тип уроку: Комбінований
Поняття і терміни: рукопис, кіммерійці, скіфи, Геродот, пектораль,
кургани, склеп.
Х І Д У Р О К У
I. Організаційна частина уроку.
II. Актуалізація знань.
/питання на повторення «Чарівна шкатулка»/
12

13. III. Мотивація знань.
1. Кіммерійці
2. Скіфи: розселення та заняття.
1. скіфи – орачі;
2. скіфи – кочівники;
3. царські скіфи;
3. Скіфо – перські війни. «Скіфський постріл».
4. Велика Скіфія.
5. Духовний світ скіфів.
IV. Закріплення знань.
(історичні фехтування).
Скласти 4 запитання та поставити їх товаришам їх товаришам.
Помічники допомагають вчителю у проведені змагань.
3 команди – правильна відповідь 1 бл.
V. Підведення підсумків уроку.
Оцінюється робота груп виставляються бали, активність їх і об’ява
переможця.
VI. Дз. Пр.19 стор. 101, намалювати таблиці.
13

14. Тема: «Релігія та культура
Стародавньої Індії»
Мета:
- сформувати уявлення про релігію та культуру Давньої Індії,
наукові досягнення індійців;
- розглянути вплив індійської культури на сучасність;
- установити взаємозв’язок між релігією та державою;
- розвивати вміння порівнювати культурні досягнення різних
народів та висловлювати свою думку щодо ставлення до
інтелектуальних ігор.
Обладнання: карта світу, Азії;
Тип уроку: Комбінований
Поняття: веди, індуїзм, «Махабхарата», «Ромаяна», буддизм,
нірвана, йога, санскрит, цифри, десятична система, нуль, шахи, колона
Ашоки.
Х І Д У Р О К У
I. Організаційна частина уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Розділити учнів на 3 варіанти:
(кожному варіанту по 2 питання, але відповідають учні, які не
приймали раніше участь)
2. Рішення кросворду.
14

15. 2 6
4 8
7
1 3 5
Запитання до кросворду:
1. Назва річки, від якої походить назва цивілізації.
2. Густі, важкопрохідні заболоченні вічнозелені ліси.
3. Корінне населення стародавньої Індії.
4. Правитель стародавньої держави в Індії з роду Моуріїв.
5. Давньоарійська мова.
6. Хижа тварина родини котячих, персонаж тору Дж. Р.
Кіплінга «Книга джунглів».
7. Одна з двох найбільших річок Індії.
8. Голова роду, племені або союзу.
III. Мотивація знань.
1. Найдавніші культи. Варни.
2. Кастовий поділ суспільства.
3. Буддизм.
4. Індуїзм.
5. Культура давньої Індії.
15

16. Веди – найдавніші пам’ятники арійської релігійної літератури.
Деви – так індійці називають своїх богів.
Брахманізм –одна з релігій, що слалася на основі ведизму.
Варни – земельні стани, які різняться за своїм місцем у суспільстві.
IV. Закріплення:
/Проведення історичного диспуту/
V. Підведення підсумків.
Виставлення оцінок, їх характеристика, дз пр.21, зробити схеми.
16

17. Історія 5 клас
Тема: «Скрутні часи Київської держави»
/Боротьба Київської Русі з кочовиками.
Володимир мономах. «Повчання дітям»/
Старих шануйте, як отця,
а молодих – як братів.
У домі своїм не лінуйтеся,
а за всім дивіться, … щоб
не посміялися ті, які приходять
до Вас, ні з дому вашого, ні з
обіду вашого…
Мета:
- дати уявлення про події історії Київської русі періоду
роздробленості та встановлення панування монголо-татарів,
діяльність князя Володимира Мономаха;
- встановити причини роздробленості Русі;
- розвивати навички орієнтації у часі, читання та переказу
історичного тексту, знаходити логічні зв’язки між подіями;
- виховувати любов до історії рідного краю – України;
- виховувати поваг до старших і молодих, один до одного, до
батьків, дідуся і бабусі; вміти бути господарем будинку, свого краю,
своєї країни.
Тип уроку: Комбінований
Обладнання: підручник В.Власова та Данилевської; історичний
атлас, робочі із завданням, карта України.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина уроку.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
/орієнтуємося в часі/
17

18. Карточки для опитування:
1. У хронологічному порядку назвати імена князів, що
посідали київський престол протягом ІІ половини Х – І половини
ХІ ст.
2. З наведених цифр доберіть найбільш видатні події з історії
Київської Русі Х-ХІ ст. Назвіть подію, що сталася цього року.
1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 0
Запитання для повторення:
1. Чому князя Володимира називають Великим?
2. Чому князя Ярослава називають Мудрим?
(оцінки, бали виставляє Філімонова - помічник )
3. Коли відбулося хрещення Русі?
Скільки років тому це було?
(обчислення і дати позначити на стрічці часу)
ІІІ. Мотивація знань.
На попередньому уроці ми з вами говорили про досягнення
Київської Русі Х – першої половини ХІ ст.. Вона розквітла і стала
могутньою державою за часів Володимира Великого і його сина Ярослава
Мудрого. Але вже через 15 років по смерті Ярослава Мудрого між його
синами спалахнула війна за владу. Як на Ваш розсуд, чи існує зв'язок між
цим фактом і темою нашого уроку (учні самостійно дають відповідь з
допомогою вчителя).
IV. Основна частина уроку.
1. Лише ненадовго вдалося князю Володимиру Мономаху (1113-1125)
відновити спокій на землях Київської Русі та дати відсіч половцям. Але
18

19. не тільки успішною боротьбою з ворогом уславився цей князь.
(Прочитавши на с. 59-62, ви зможете заповнити пропуски у
запропонованій таблиці).
2. Повчання дітям: (зачитує Філімонова)
«Пишу це повчання вам, улюблені!
Сам робив я все, що було треба, весь
лад і в домі своїм я наводив, і в ловчих
порядок сам держав, і в кошохів, і про
соколів, і про яструбів я сам дбав.
Не лінуйтеся, благаю Вас…
Лінощі – всьому лихому мати: що
людина вміє, та забуде, а чого не вміє –
того не вчиться.
Старих шануйте, як отця, а молодих –
як братів. У домі своїм не лінуйтеся,
19

20. а за всім дивіться, … щоб не посміялися
ті, які приходять до Вас, ні з дому
Вашого, ні з обіду вашого.
Лжі бережіться, і п’янства, бо в сьому
душа погибає і тіло. Недужого
одвідайте, за мерцем ідіте, то що
всі ми смертні єсмо. І чоловіка
не минуть, не привітавши, добре
слово йому подайте».
/Тут же ставлю запитання: «Які моральні принципи, викладені
автором, не втратили свого значення до наших днів?»/
VІ. Закріплення знань
1. Володимир Мономах воював з:
а). Візантійцями;
б). Печенігами;
г). Половцями;
д). Монголами.
/1223р. – половців змінили нові вороги, що прийшли з Азії - Монголи/
2. Прослідкуйте по карті шлях нападу половців на Русь.
/сторінка 14 атласу/
3. До яких наслідків у житті Київської Русі призвела війна між
синами Ярослава поставивши номери в історичному ланцюжку.
20

21. /питання на карточках/
VІІ. Підведення підсумків. Д/з
1. Опрацювати параграф
2. «Повість минулих літ» закінчується 1113 р. тобто приходом до
влади в Києві Володимира Мономаха. Спробуйте продовжити літопис
до 1125р. в 5 реченнях і назвіть цей уривок.
21

22. Додаток № 5
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №97
м. Кривий Ріг
2007 рік
22

23. УРОК – КОНФЕРЕНЦІЯ
Чом, Україно ти так посивіла,
А люди твої, як земля почорніли,
І в кожній родині, із кожної хати,
Благають, благають
худі рученята.
МЕТА:
- розкрити причини та трагічні наслідки голодомору в Україні
1932 – 1933 рр.;
- розвивати в учнів вміння самостійно оцінювати суспільні
явища, робити висновки, використовувати різні джерела знань;
- виховувати в учнів непримиренне ставлення до тоталітарних
режимів, глибоке співчуття і жаль до жертв цих режимів, прагнення
зробити все можливе, щоб подібні трагедії не повторилися в
майбутньому.
ХІД УРОКУ
Вступне слово вчителя.
Шановні друзі, гості. Сьогодні наша зустріч пройде у незвичайній для Вас
формі.
Всі ми присутні на прес-конференції, в ній братимуть учать представники
подій 1932-1933 рр. на Україні. Це був період суспільної колективізації, період
становлення радянської влади на Україні. Голод (голодомор) 1932-1933рр. –
історична трагедія українського народу. Аналіз даних, які стали доступні тільки у
80х роках ХХ століття, свідчить що від голоду 1932-33 рр. померло від 5 до 7 млн.
чоловік. Перед нами виступатимуть історики, кореспонденти, очевидці тих часів.
Ви чуєте, дзвони, то плаче
Вкраїна
Яку котрий раз розп’яли на
Хресті
Я бога молив, щоби жив
той хлопчина
Щоб правду про все зміг
у світі понести
Але він збагнути не встиг
до пуття
Звідкіль це на нього пройшло
забуття.
Кореспондент газети «Голос народу».
Голод 1932-33 рр. став для українців трагедією, масштаби якої не можна
збагнути. Голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні,
23

24. психологічні, демографічні травми, які вона носить і донині. Кинув він чорну тінь
на методи і досягнення радянської системи. Найважливішим у трагедії голоду є те
що його можна було припинити. Сам Сталін заявив: «Ніхто не може заперечувати
те, що загальний урожай зерна 1932р. перевищував 1931р.»
Інакше кажучи, харчів не бракувало. Сталін, ігноруючи заклики українських
комуністів, підняв план заготівлі зерна у 1932 р. на 44%. Це рішення і та жорстока
запопадливість, із якою режим виконував його накази, прирекли мільйони людей на
смерть від голоду, який, інакше як штучним не назвеш.
Свідок тих подій.
Романюк Марія Євгеніївна.
Голодомор – соціально-господарське явище, що виявляється у позбавлені
населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни
демографічної та соціальної структури населення регіонів, а інколи і країн.
Голодомор виникає внаслідок неврожаю, зумовленого природними причинами
(посуха, повінь, морози, нищення посівів шкідниками та ін.) наслідками воєн,
недосконалістю господарської системи. В окремих випадках голодомор
організовувався штучно з метою знищення певних груп населення, а інколи цілих
народів для досягнення певних політичних цілей.
Голод 1932-1933 рр. в Україні був викликаний виключно політичними
причинами. Він був запланований сталінським керівництвом, як репресивний захід
проти українського селянства, що чинило опір колективізації. Внаслідок повальної
реквізиції хліба населення почало голодувати вже навесні 1932р. Але особливо
важкою ситуація стала у 1933 р., коли від селян було забрано весь хліб, значну
частину якого продали за кордон, а немало – сховали. Основна маса сільського
населення позбавлена будь-яких засобів існування. Тільки незначна частина
активістів та представників партійно-господарського апарату не знала жахіть.
Свідок того часу.
Аврамович Євгенія Іванівна.
В 1933 р. мене направили на практику в Репнінську лікарню. Завідуючий
лікарнею усім, хто звертається з проханням видати довідку про смерть родичів,
видавати такі довідки і писати в них, що смерть сталася від серцевої недостатності.
Кілька разів за такими довідками зверталася багатодітна мати. А одного разу
міліціонер привів до нас дівчину років 18-19 і приніс дві довідки, які ми видали її
матері.
З’ясувалося, що ця дівчина та її мати вбили і з’їли всіх молодших дітей, а
потім озвіріла від голоду дівчина вбила матір. Коли її варила, сусіди заявили в
міліцію, щ з хати чути запах вареного м’яса.
Свідок.
Соповищук Петро Макарович
з села Луки Домівського району Вінницької області.
24

25. Батько кладе на тачку моїх братів і сестру, везе на цвинтар. Розгріб лопатою
мамину могилу, розгорнув рядно, поклав їх трьох туди ж, до мами. Батько почав
лопатою кидати землю в му, а я собі руками. А тоді помер батько і батько… і так від
моєї родини ніякого сліду – ні могили, ні хреста. Тільки імена.
Тиждень терпіла від голоду муки,
Плакала, простягаючи руки.
Врешті й ходити вже й не змогла
Ледве дійшла до порога я.
Встала б та зрадили сили.
Плакали діти, баби голосили.
Федір, мій син, на лежанці лежав,
Звісно голодний, терпів і мовчав.
Вранці на другий день зирк:
Аж у руки хтось мені суне кавалок мапухи.
Хто це? Це ти, мій сусіде Петро?
Бог хай віддячить тобі за добро.
Спека пішла. Затрусилися руки.
Боженьку милий. Кавалок мапухи.
Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук
Вихопив в мене кавалок із рук.
Хтіла схопитись, побігти, догнати,
Вирвати з рота, навколішки стала
Вже я підвожуся і падаю знов
Непритомнію… Покотилася кров…
Мабуть забилася …
Вже близько до краю
Крутиться все навкруги… Умираю.
В нього спитати б, чи з’їв хоч онук
Може і в нього хтось вирвав із рук.
Учениця:
Чуєш, Йвану?
Чуєш, кличе мама …
Одягнути чистеньку сорочку.
Білий день.
Така червона пляма.
Озвись, загублений синочку!
Кличе світ
Тебе за свідки, Ваню!
Хоч одне розплющ, сину, очко…
Божевільна мама...
Біль…
Страждання …
Подивись загублений синочку.
Спротивсь розум.
25

26. В ненажернім світі!
Господи, сокира на пеньочку…
і голодні, пере пухлі діти.
Не вмирай зарубаний синочку.
Економіст
(текст даних стор.72-73 Щедріна І. Е.)
Дані документів
(історія України стор. 283)
Заключне слово вчителя
Ой, як же ти не вмерла Україно,
Бо скільки ж то зловісницька мета
Звела людей, приречених безвинно
й ніхто за це ні в кого не спитав.
Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане й драматичне
його очищення, радісне й гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто
Зелені втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного
насильницької колективізації і голоду, розкріпачити волю людей. Тільки виповівши
минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново
хресту путь своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний
прекрасної долі.
26

27. П. Тичина
«Голод»
«Хоч би світало … - Мамо, хліба! –
Підвівся батько: - замовчи!!
Коло вогню в вагоні збились
І мруть голодні втікачі
І дим очі виїдає.
Мороз проходить аж в кістки
А за вагоном крик і гомін,
Обмін торгівля і свистки.
В лахмітті, в скорбі, у болячках
зігнулась мати. В щось дитя
укутала, та все: ну спати –
навік заснуло б ти … Життя!
Прийшла сюди, а голод з нами.
Й нема людей поміж людей.
Ти чув? … Недавно десь тут жінка
зварила двох своїх дітей…
Одскочив батько: - Божевільна!
Мовчи! мовчи! Для чого це? –
Схопилась мати і закричала,
а батько плюнув їй в лице…»
27

28. Додаток № 6
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №97
м. Кривий Ріг
2007 рік
28

29. УРОК–ПАМ`Я ТЬ
Тема: Велика Вітчизняна Війна
Мета:
- ознайомити учнів із основними етапами Вітчизняної Війни;
- розкрити суть і значення м. Кривого рогу, як стратегічно-
важливого міста України для фашистів;
- ознайомити з боротьбою криворізьких підпільників;
- на прикладах мужності і стійкості нашого народу виховувати
підростаюче покоління, яке переживає етап становлення нової незалежної
держави.
Виховна мета:
Виховувати в учнів громадян України на прикладах подвигів нашого
народу в ході Вітчизняної Війни, внесок України у розгром Німеччини та
її союзників.
Місце проведення:
Навчальний кабінет, музей школи.
Обладнання:
Карта другої світової війни;
карта міста Кривого Рогу;
палаючі свічки – як вічний вогонь.
Запрошені:
Ветерани та учасники бойових дій; вчителі, учні.
29

30. Хід уроку
Вислів: «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього»
Музика: «Вставай страна огромная …»
Учень:
Велика Вітчизняна Війна 1941 – 1945 рр. – визвольна війна
радянського народу проти Німеччини та її союзників (Угорщина, Італія,
Румунія, Фінляндія); найважливіший етап Другої світової війни.
Безпосередньо підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р.
Разом з європейськими союзниками Німеччина зосередила для нападу на
СРСР 191,5 дивізій; сили нараховували 5,5 млн. чоловік, близько 4,3 тис.
танків і штурмових знарядь 47,2 тис. гармат і мінометів, більше 5 тис.
бойових літаків, 192 кораблі. Німеччина планувала провести проти СРСР
«блискавичну війну» (бліцкриг). Зусилля СРСР щодо створення системи
колективної безпеки не увінчалося успіхом.
Пакт про ненапад з Німеччиною (серпень 1939р.) дозволив
відтягнути початок війни. Однак підписані при цьому (а також при
укладені у вересні 1939р. договору про дружбу і кордон з Німеччиною)
секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права,
підривали престиж країни.
Обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною
політикою сталінського режиму, масовими репресіями, що охопили і
військові кадри, а також великими прорахунками у військовому
будівництві та й визначені вірогідних термінів початку війни; головну
відповідальність за це несуть Й. В. Сталін і його найближче оточення. До
червня 1941р. Червона Армія мала 187 дивізій; в її складі було близько 3
30

31. млн. чоловік, більше ніж 38 тис. гармат і мінометів, 13,1 тис. танків, 8,7
тис. бойових літаків; на Північному, Балтійському і Чорноморському
фронтах нараховувалося 182 кораблі та 1,4 тис. бойових літаків.
Вчитель:
У кожного народу є події і дати, які своєю величною або трагізмом на
довгі десятиріччя визначають суспільний стан держави, моральні засади її
громадян, впливають на долі мільйонів людей.
Цим героїчним подіям присвячується наша сьогоднішня зустріч.
Пам’ятаймо про героїв війни: рядових і командирів, партизанів і
працівників тилу, лікарів і медсестер, конструкторів і підпільників.
- На жаль, ми не можемо згадати всіх поіменно. Друга світова війна з
перших днів захопила у кривавий вир 42 мільйонний народ України. У
складі різних збройних формувань брали участь понад 4,5 млн. українців,
4 млн. – у лавах Червоної Армії.
Український народ був втягнутий у 2 світову війну з самого початку.
Бойові дії залишили після себе 700 зруйнованих великих і малих міст, 28
тис. спалених сел., 16 тис. промислових підприємств. За наказом Берліна
були зруйновані і затоплені 882 шахти. Сільське господарство втратило
80 тис. тракторів і комбайнів, понад 10 млн. коней і великої рогатої
худоби.
Без притулку лишилось понад 10 млн. людей.
- Але найбільш болючими і тяжкими були втрати Українців в людях.
За підрахунками істориків Україна втратила 8 млн. людей, тобто п’яту
частину населення: приблизно 2,5 млн. загинули в боях, а 5,5 млн. це
військово-полоненні та цивільні. Якщо у січні в Україні проживало 41,9
млн. осіб, наприкінці війни їх лишилося лише 27,4 млн. Такою виявилась
данина українців Другій світовій війні.
31

32. Пісня: «Степом, степом…»
Учениця: Могили…
Скільки їх на нашій території,
По всій землі захороненні наші земляки…
Над плитою з червоного граніту
Злетіла в небо стела, над якою
Кружляє журавлина зграя,
Смертельно поранений птах
Упав на землю, і з тугою
Дивиться їм услід,
Йому вже не піднятись,
Як не піднятись тим, хто
Впав смертю хоробрих на полі бою.
Вчитель:
Пам'ять… Вона вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових
фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає
померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А
ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо
дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої
літератури. Багато, як українських, так і митців слово всього світу
присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр
Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, та багато
інших. У кожному селі та місті споруджено пам’ятники, обеліски в
пам'ять про тих, кому не судилося повернутися.
На гранітних плитах золотом викарбувані їх імена.
Куди б не йшов, не їхав ти,
32

33. А при шляху спинись, могилі тихій, дорогім всім серцем поклонись.
Вчитель:
Вічна пам'ять воїнам, які полягли за свободу і незалежність нашої
Батьківщини, заради миру на землі.
Ми схиляємо голови перед людьми, які віддали своє життя за наше
майбутнє.
Вічна пам'ять павшим героям.
Друга сторінка: «Міста герої»
9 травня – День перемоги
Слова вчителя:
Ми не можемо, сьогодні не згадати всіх тих, хто наближав цей
світлий день – день Перемоги. Не можна сьогодні відкинути те, що
перемогу завоювати народи всього СРСР. Тільки пліч-опліч росіяни,
українці, білоруси, грузини, вірмени, молдовани … здобути Перемогу.
Слово ветерану Війни
/Розповідь про міста герої/
Третя сторінка: «У битві за Кривбасс»
Пісня «Кривий Ріг – моє місто»
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто»
Ці слова про безприкладний героїзм радянського народу в грізні роки
Великої Вітчизняної війни, мужність, хоробрість, самовідданість наших
воїнів з особливого звучить сьогодні.
33

34. 1-й учень:
Битва за Кривбасс, відвага і мужність її героїв увічнена у великих
пам’ятниках і монументах, найменуванні вулиць і площ. На світанку 24
жовтня 1943 року передові частини 5 гвардійської танкової армії генерала
П.А. Ротмістрові почали штурм міста. Через дві години вони зламали
оборону противника, з ходу форсували Сакса гань і пробилися в Кривий
Ріг.
2-й учень:
22 лютого 1944р. – день, незабутній для криворіжців, що витримали
фашистську навалу.
Щасливі, радісні люди, що плакала і посміхалися водночас, бігли до
бійців, які прямували по міцному льоду Саксагані до центру міста.
Відважно билися гвардійці на вулицях міста. Ламаючи запеклий опір
ворога, екіпаж лейтенанта М. М. Козлова розчавив протитанкову гармату,
знищив чотири бронемашини, п’ять бронетранспортерів, 30 автомашин.
За цей бій командиру присвоєно звання Героя.
3-й учень:
Вулині бої для танкістів надзвичайно складні. На кожному кроці їх
підстерігала несподівана небезпека. Не обминула вона й командира роти
О. Г. Махрова. Його екіпаж підбив два «тигри», самохідну артилерійську
установку, знищив понад 30 гітлерівців. Та на одній з вулиць ворожий
снаряд пошкодив ходову частину і заклінив башту.
Кілька годин, відбиваючи шалені атаки автоматників, танкісти
ремонтували машину. Нарешті, її двигун запрацював і вона вирвалася з
вогневого кільця. Подвиг О. Г. Махрова відзначено Золотою Зіркою
Героя.
34

35. 4-й учень:
Ветерани пригадують роки війни, то відчувають, як болять старі рани,
то бачать обличчя бойових побратимів, знов відчувають шквал атак… І
коли стискається серце від спогадів про загиблих, подумки простують
світлими вулицями рідного свого міста, яке колись пліч-о-пліч з друзями
визволяли від німецько-фашистських загарбників.
Там де були самі лише руїни,
сьогодні милують око дерева,
височать заводи, фабрики, красиві будинки.
І поспішають вулицями юнаки і дівчата.
Вчитель:
Юнь пам’ятає, так само, як і ветерани, незабутні, буремні роки.
Пам’ятає, бо в нас єдине коріння. Бо кожен із ветеранів і тих, кому випало
пережити ті страшні часи, передали і передають молоді і спогади свої, і
непереможний прапор.
А тоді під загрозу було поставлено все: земля, на якій ми живемо,
наш мир і саме існування народів нашої країни. Та вони вистояли,
перемогли і визволили від коричневої чуми не лише свою країну, а й
Європу.
Учень:
Ми повинні пригадати сьогодні людей, які не брали участь у бойових
операціях, але своєю працею вони наближали час перемоги. Люди, які
вели підпільну боротьбу з фашизмом в самому місті захопленому
ворогом.
Це – В.П.Шевченко, М.Д.Марченко, С.О.Поляков, В.Д.Фомичов,
П.Є.Свириденко, Г.Ф.Шевченко, Г.І.Васильєв, С.С.Нікітенко,
35

36. М.Й.Герасимов, В.Я.Манько, В.І.Буряченко, В.І.Бакой, С.П.Зубов,
П.К.Носенко, І.М. Черевко.
Учень:
Один з епізодів боротьби підпільників:
Інфекційна лікарня, де Михайло Бурлаченко працював фельдшером,
поповнювалась щодня новою партією «хворих». Для багатьох юнаків і
дівчат, молодих жінок, стіни її послужили постійним захистом від
німецької каторги. Через Бурлаченка і лікарів, які допомагали
підпільникам, молодим людям видавали довідки, які звільняли їх від
угону до Німеччини.
Вчитель:
Розповідь про подвиги земляків-криворіжців у ті грізні часи
покоління.
Учень:
Криворіжець Ілля Дмитрович Горбунов слідом за командиром ступив
на трап і теж віддав честь флагові. І потяглися дні флотські, напруженої
служби в боях і походах. І.Д.Горбунов пройшов тяжкий фронтовий шлях,
але залишився живий і довгий час працював машиністом на
електростанції в Кривому Розі.
Учень:
Матері, сестри, подруги. Це ж ваші невтомні працьовиті руки
годували, одягали і озброювали воїнів у ті важкі роки двобою з
фашистами. А скільки вас наступало в бойових ротах і батальйонах,
36

37. крокувало партизанськими стежками, загоювали рани фронтовиків в
госпіталях.
У числі тих чиї груди прикрашають бойові ордени і медалі, багато
наших землячок. Це лікар-хірург Галина Титівна Лопатко, медична сестра
Марія Степанівна Пономаренко. Клавдія Архипівна Заболотня, Тетяна
Захарівна Михальцова, Віра Федорівна Абрамова-Климюк, Галина
Матвіївна Мартинова-Жучкова і багато інших. Ця розповідь – лише про
кількох жінок – воїнів. А їх у нашому міст сотні.
А скільки наших земляків – криворіжців не повернулося до рідних
домівок, склали голови свої на полі бою в Україні, Росії, Білорусії, в
Європі.
Вічна пам'ять воїнам, які полягли за свободу і незалежність нашої
Батьківщини, за ради миру на землі.
Ми схиляємо голови перед людьми,
які віддали своє життя за наше майбутнє.
Вічна пам'ять павшим героям!
37

38. Додаток № 7
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 97
м. Кривий Ріг
2007 рік
38

39. 39

40. 40

41. 41

42. 42

43. 43

44. 44

45. 45

46. 46

47. 47

48. Додаток № 8
2003-2004
2003-
2003-2004
ІІІ місце
ІІІ місце
Районна
Районна
олімпіада
олімпіада
зз історії
історії
2007-2008
2007-
2007-2008 2006-2007
2006-
2006-2007
ІІ місце
ІІ місце ІІІ місце
ІІІ місце
Районна
Районна Районна
Районна
олімпіада
олімпіада олімпіада
олімпіада
зз історії
історії зз історії
історії
2006-2007
2006-
2006-2007
ІІІ місце
ІІІ місце
Районна
Районна
олімпіада зз
олімпіада
правознавства
правознавства
Додаток № 9
2006-2007 н.р.
2006-
2005-2006 н.р.
2005-
прийнято участь в міських
прийнято участь в міських
історичних читаннях з теми:
теми:
історичних читаннях з теми:
теми:
«Причини, характер,
Причини, характер,
«Державотворча
рушійні сили, перспективи
сили,
діяльність
української національної
Центральної Ради»
Ради»
визвольної революції»
революції»
48

49. Додаток № 10
Результати навчальних досягнень
учнів в 2007-2008 н.р.
середн ій
бал 7.3
7.3
7.2
7.1 6.9
7
6.9
6.8
6.7
жовтень грудень
Результати навчальних досягнень
якість 60%
60%
58%
56%
54% 52%
52%
50%
48%
жовтень грудень
49

50. 50

51. 51

52. 52

53. 53

54. 54

55. Додаток № 11
Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №97
Порадник педагога
«Сучасний урок»
Посібник для тих,
хто хоче бути вчителем-майстром
м. Кривий Ріг
2007 рік
55

56. Рекомендації практичного психолога щодо створення сприятливого
психологічного клімату в процесі застосування сучасних
педагогічних технологій:
1. Умійте управляти собою, своїми емоціями (людина яка не вміє
цього робити, не здатна управляти іншими).
2. Не принижуйте і не ображайте дитину, особливо в присутності
інших учнів.
3. Не забудьте похвалити дитину за активну участь на уроці.
4. Будьте ввічливими, терпеливими.
5. Виховуйте у собі спокій, стійкість і витримку (ці якості підвищують
довіру учнів до вчителя, зміцнюють його авторитет).
6. Перш ніж пообіцяти щось учням – подумайте, а якщо пообіцяли –
виконуйте.
7. Вчитель повинен ясно мислити і уміти добре й грамотно викладати
свої думки.
8. Сконцентровуйте свою увагу на проблемі, а не на особистості.
9. Використовуйте методи заохочення в навчально-виховному процесі.
Лише за умови створення сприятливого психологічного клімату
(загальний емоційно-динамічний настрій, в якому відбивається
система взаємостосунків, що склалася, домінуючий настрій,
задоволеність роботою, її привабливість, єдність колективної та
особистої мети) стає можливим ефективне застосування сучасних
педагогічних технологій, створюються сприятливі умови для
підтримання психічного здоров’я та оптимістичного настрою у всіх
учасників освітньо-виховного процесу.
56

57. Вимоги до сучасного уроку
Загальнопедагогічні
урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів
створення емоційно-актуальної атмосфери уроку
педагогічний такт і культура мови
пізнавальна самостійність учнів
чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку
Психологічні
урахування психологічних особливостей кожного уроку
нормальний психологічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів
розумна вимогливість і доброзичливість учителя
педагогічна етика і педагогічний такт
Дидактичні
Раціональне використання кожної хвилини уроку
Раціональне поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання
Розвиток пізнавальних інтересів і активності учнів
Зв'язок із вивченим раніше
формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосування їх на
практиці
Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу
Організоване завершення уроку
Гігієнічні
Температурний режим
Норми освітлення
Провітрювання
Відповідність шкільних меблів нормативам
Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання
57

58. Конструктор уроку
«Інтерактивні уроки»
Етапи діяльності
№ Назва
з/п прийому цілепокладанн аналіз,
планування організація реалізація
я реалізація
«В основі
успіху будь-
«Обговорюємо якої справи
1 «Велике коло» разом, що для лежить чітке
нас цікаво» бачення цієї
справи –
план»
«Спосіб «Оціни свої
застосування знання і
«Спостерігай і
2 «Графіті» знань перевір
роби висновок»
представити у об’єктивність
вигляді схеми» оцінки»
«Обмін
інформацією –
3 «Джигсоу» шлях до її
глибокого
усвідомлення»
«Самостійно
«Мозковий визначте коло
4
штурм» власних
проблем»
«План перед
«Якщо
очима – спосіб
«Постійний проблема не
«Розв’язання раціональної
5 пошук – шлях обговорюється,
проблем» організації та
до знань» то вона не
оцінювання
зникає »
своєї діяльності»
«Розумію, як «Запитай
важко відчути однокласника
6 «Зіграй роль»
себе в ролі – перевір свої
вчителя» знання»
«Висловлену
«Займи «У суперечках однокласниками
7 особисту народжується думку
позицію» істина» підтвердити і
пошир»
«Вільне
8 «Мікрофон» висловлювання
думки»
«Сумнів
«Дискусія»,
9 двигун
«Дебати»
історії»
«Змагання –
«Ділова гра –
«Кожен несе стимул
Кооперативне модель
10 відповідальність інтересу,
навчання життєвого
зі інших» активності,
простору»
пошуку»
«Підсумок
«Із частин уроку –
«2 х 4 х всі
11 складаємо результат
разом»
цілісний об’єкт» колективного
мислення»
58

59. Пам’ятка
«Як працювати з додатковою літературою»
1. Прочитайте відповідні сторінки.
2. Визначте свою позицію щодо дискусійного питання.
3. Зіставте свою оцінку з авторською.
4. Подумайте, яку позицію і як будете відстоювати.
Під час виступу необхідно обґрунтувати тему та її вибір, уточнити умови,
вказати на ключові моменти, створити необхідний настрій. Важливий сам момент
суперечки, вміння аналізувати свої погляди. Ведучий дискусії (вчитель) повинен
розмірковувати з учнями. Не треба добиватись однозначної оцінки.
Пам’ятка
«Як вести дискусію»
1. Вступаючи у дискусію, необхідно виявити предмет суперечки.
2. У суперечці не допускати підвищення голосу, поважати думку
товаришів.
3. Грамотно і чітко ставте питання.
4. Формулюйте головні докази.
Пам’ятка
«Про порядок дій у думках»
1. Вислухайте питання і визначте подумки проблему.
2. Сформулюйте гіпотезу.
3. Дайте пропозицію, чітко її аргументуючи.
4. Вислухавши докази товаришів, що мають протилежну точку зору,
знайдіть сильні та слабкі сторони.
5. Заперечте їхні докази.
6. Що дала вам дискусія?
Учитель повинен скеровувати учнів, ставлячи питання. Майстерність
учителя полягає в тому, щоб вчасно помітити, відчути момент закінчення
дискусії, щоб не повторювати сказаного. У кінці уроку треба відвести підсумки,
проаналізувати висновки, виставити бали.
59

60. Структура інтерактивного уроку
1. Мотивація
Мета – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до
обговорювання теми, мотивувати їхню пізнавальну діяльність (5% чаму)
2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів
Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того,
що вони повинні досягти в результаті проведеного уроку і чого від них очікує
вчитель (5% часу). Мету уроку можуть ставити учні.
3. Надання необхідної інформації
Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі
виконувати практичні завдання (20% часу).
4. Інтерактивні та інші вправи – центральна частина заняття
Мета – засвоєння й застосування навчальних досягнень учнів відповідно до
очікуваних результатів (50% часу).
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Мета – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи
досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на руроці в
майбутньому (10-20% часу). Учні дають оцінку року: що сподобалося, що слід
змінити.
60

61. 61

62. Урок № 1
Тема: «Загальна характеристика
українських земель наприкінці XV— першій
половині XVI cm.»
Мета:
- з'ясувати стан українських удільних князівств у складі
Великого князівства Литовського;
- сформувати в учнів уявлення про соціальну структуру
українського суспільства, церковне життя, економічний
розвиток українських земель наприкінці XV - пертій поло-
вині XVI ст.;
- активізувати знання школярів з історії України за 7 клас;
- розвивати навички роботи з картою, вміння самостійно
працювати з додатковою літературою, працювати в групах,
бути уважними;
- виховувати патріотичні почуття до рідної країни.
Тип уроку: вивчення нової теми
Обладнання: карта України ХV – ХVІ століття атласи, схема «Соціальна
структура українського суспільства у першій половині XVI ст.», комп’ютер.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
o поглибити і узагальнити свої знання про захоплення і розчленування
українських земель сусідніми державами;
o визначити особливості входження українських земель до складу
Великого князівства Литовського;
o працювати з історичними документами, історичною картою;
o опрацювати поняття: «українська державність», «соціальна та етнічна
структура суспільства», «сейм».
ХІД УРОКУ
Багатостраждальна Україна…
Скільки разів землю поливала кров
християнська, засівали кістки людські!
Д. Яворницький
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. «Історична розминка» у формі «історичного слалому» (групова робота):
згадати події, якими закінчилося вивчення історії України в 7 класі та скласти
своїх 5 питань для інших груп учнів. Наприклад:
• Яким чином і коли Русь опинилася у складі Литовського князівства?
• Яким було становище Русі у складі Великого князівства Литовського?
• Які українські землі увійшли до складу Польського королівства?
62

63. При оцінці враховується як сутність питання, так і правильність відповіді
кожної команди.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. «Знайди помилку». Учні повинні знайти
помилки, яких припустився вчитель під час розповіді.
У XІV - XV ст. послаблені золотоординськими нападниками
українські землі стали об'єктом захоплення іноземними державами.
За правління українських князів Міндовга, Вілена, Гедиміна вони
опинилися у складі Великого князівства Литовського. Ця держава нага-
дувала союз багатьох земель. Влада там належала місцевій литовській знаті.
У 1351 - 1352 pp. між Російською державою та Польщею почалася війна за
Галицько-Волинські землі, у результаті якої Галичина увійшла до складу
Польщі, а Волинь - до складу Російської імперії.
2. Українські удільні князівства у Великому Литовському князівстві.
Бесіда з учнями за питаннями:
• Яким було становище українських земель у складі Великого
князівства Литовського?
• Коли і з яких причин була укладена Кревська унія?
• Як відбилося підписання Кревської унії на становищі українських
земель?
• Коли було остаточно ліквідовано автономію удільних князівств?
(Учитель показує кордони українських земель у кінці XIV – XV ст., сусідні
держави, а також коли і ким українські землі були захоплені в цей період.
Вказує на карті Велике князівство Литовське).
3. Повідомлення учня-дослідника, який зачитує документ «З опису
України» 1651 року Г. Левассера де Боплана:
«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати
власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а
також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість
Буало (фр. - міра) зерна, багато каплунів курей, гусей і курчат перед
Великоднем, Трійцею і різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб
свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, яких би й не повинні були
й робити, не кажучи й про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають
десятину з баранів, свиней, меду всіляких плодів, а кожного третього року -
третього вола. Одним словом, змушені давати своїм панам усе, чого тільки
хочуть, так що немає нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого є
відкладають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але це
не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їх
майном, Але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти, яка
живе, неначе в раю, а селяни ніби перебувають в чистилищі. Тому як
трапляється, то ті бідні селяни потрапляють в повну залежність до злих панів та
опиняться в ще жалюгіднішому стані, ніж каторжники на галерах. Таке рабство
й призводить до того, що багато хто тікає, найвідважніші з них подаються на
Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені...»
63

64. 4. Соціальна структура українського суспільства. Прийом «Втрачена
інформація».
Розгляд цього питання
здійснюється за допомогою комп’ютер-
ної схеми «Соціальна структура українського
суспільства у першій половині XVI ст.», в якій закриті
пояснення до ключових слів.
5. Економічний розвиток.
а) Розповідь учителя про сільське господарство.
Сільське господарство залишилося основою економіки українських
земель. У цей час була поширена трипільна система землеробства (на заході
України) і двопільна та переліг (на сході). Поряд із сохою стали використо-
вувати плуг із залізним лемешем, у який запрягли волів.
64

65. 65

66. На українських землях
у складі Польщі шляхтичі почали
заводити власні господарства - фільварки, щоб
продавати врожай за гроші. У фільварках селяни від-
бували панщину, яка у першій половині XVI ст. сягала вже
двох днів на тиждень.
б) Розвиток міст, ремесел і промислів.
Бесіда за запитаннями на повторення.
• Що таке Магдебурзьке право?
• Як воно впливало на розвиток міст?
• Чому польські королі і великі князі литовські були зацікавлені в
розвитку міст?
Завдання.
Знайдіть на карті атласу «Українські землі у другій половині XVI - першій
половині XVII ст.» українські міста, котрим було надано Магдебурзьке право до
початку XVII ст. (на карті позначені Немирів, Самбір, Галич, Любар, Чуднів,
Збараж та багато інших міст).
Розповідь учителя.
Більшість міст перебувала в руках магнатів і церкви. Частина міських поселень
підпорядковувалася державній владі. Багато міщан займалися сільським
господарством. Однак міста були важливим осередком ремесла. Існували
десятки ремісничих спеціальностей -гончарі, ковалі, шевці, бондарі тощо.
Бесіда за запитаннями на повторення.
• Що таке цехи?
• Чому статути цехів встановлювали різні обмеження у сфері
виробництва.
Розповідь учителя.
Міщани активно займалися промислами. Таку назву мали підприємства, що
базувалися на ручній праці й переробляли сировину або готову продукцію.
Багато промислів (винокурія, поташний, селітровий) були тісно пов'язані з
ринком. Мешканці південних міст займалися також степовим, або угодницьким,
промислами -бортництвом, мисливством тощо.
IV. Закріплення нових знань
Усне тестування. Дайте ствердну або заперечну відповідь (так або ні) на
питання:
• Галичина входила до складу Великого князівства Литовського.
• Удільна система послабилася у роки князювання Вітовта.
• Найбільш тривалими традиції удільного княжіння були на Волині.
• Ліквідація удільного Київського князівства відбулася у 1491 році.
• Москва вела війни з Литвою наприкінці XV - початку XVI ст.
• Кримське ханство не чинило нападів на Литву.
• Селянство було найчисленнішим і найбезправнішим станом.
• Шляхта була багатша, ніж магнати.
• Православну церкву в Україні очолював архімандрит.
66

67. • Панщина у першій половині XVIст. сягала двох днів на день.
V. Підсумки уроку
Заключне слово вчителя.
Кінець XV - перша половина
XVI ст. - це складний час втрати україн-
цями автономії в складі Великого князівства
Литовського, посилення агресії Кримського ханства
проти українського народу, намагання польських та Москов-
ських
феодалів захопити українські землі.
VI. Домашнє завдання
1) Опрацювати § 1 підручника В. Власова та скласти 10 питань за його
змістом.
2) Позначити на контурній карті «Українські землі в ХVІ – першій
третині ХVІІ століття»: українські землі у складі Великого князівства
Литовського і Польського королівства у першій половині XVI ст.; Московську
державу; Кримське ханство.
3) Об’єднатися в групи за ролями (польські представники, українські
представники, литовські представники, експерти від цих груп) та підготувати
повідомлення за темою «Люблінська унія та її вплив на подальшу долю
українських земель. Початок польського володарювання на українських землях»
з погляду обраної групи.
67

68. 68

69. Урок № 2
Тема: «Люблінська унія та її вплив на
подальшу долю українських земель. Початок
польського володарювання на українських землях»
Мета:
- висвітлити причини, основні положення Люблінської унії,
з’ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її полі-
тичний устрій та державну систему ;
- показати суттєву зміну становища українських земель в ре-
зультаті укладення Люблінської унії;
- вдосконалювати навички роботи учнів з історичним атлас та
картою;
- розвивати вміння аналізувати причини та наслідки утворення
Люблінської унії, доводити власну думку;
- виховувати в учнів повагу до історичного минулого нашого
народу.
Тип урок: комбінований
Обладнання: контурні карти, схема «Політичний устрій та державна система
Речі Посполитої», карта України XVI – І третини XVIІ ст.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
o робити самостійний аналіз змін, які відбулися на українських землях в
насідок Люблінської унії;
o вміти правильно висловлювати думку щодо збереження автономії України
в кінці ХV – першій половині ХVІІ століття;
o опрацювати поняття: «унія», «нація», «федерація», «полонізація», «Річ
Посполита».
ХІД УРОКУ
Ми переконані, що кожному
народові рівні шляхетністю.
К.Вишневецький
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Прийом «Пінг-понг». До дошки запрошуються по 2 учня, які ставлять
запитання один одному за матеріалом § 1 підручника. Наприклад:
1. Назвіть причини об’єднання Великого князівства Литовського і Польського
королівства.
2. Якою була структура вищої державної влади Речі Посполитої?
3. Охарактеризуйте адміністративно-політичний устрій України в складі Речі
Посполитої.
4. Назвіть позитивні та негативні наслідки Люблінської унії для України.
Учитель слідкує за засвоєнням учнями основних термінів та понять (унія, нація,
федерація, полонізація, Річ Посполита).
69

70. 2. Взаємоперевірка
виконання письмової роботи з ко-
ментарем вчителя: позначення на контурній
карті українських земель у складі Великого князівства
Литовського і Польського королівства у першій половині
XVI ст.; Московської держави; Кримського ханства.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проблемне питання: Чи могла Україна зберегти свою автономію в
кінці ХV – першій половині ХVІІ століття?
При відповіді на проблемне питання використовується прийом «Закінчи
фразу»:
 Я впевнений у тому, що …..
 Я добре знаю, що ……
 Я думаю, що ….
 Я переконаний у тому, що ….
 Я не згодний з тим, що …..
 Моя думка така: ….
ІV. Вивчення нового матеріалу
1 . Рольова гра «Прес-конференція». Клас поділяється на 5 груп: польські
історики, литовські історики, українські історики та група експертів.
Слово вчителя. Об’єднання Польського королівства і Великого князівства
Литовського в одну державу відбулося 1569 році на спільному сеймі
представників привілейованих станів обох країн, який зібрався в польському
місті Любліні. Сьогодні на уроці нам треба розглянути позиції Польської та
Литовської держави, а головне – українське питання. Для цього ми сьогодні
запросили на нашу прес-конференцію польських, литовських, українських та
білоруських істориків та експертів.
Позиція польських представників щодо унії.
Об’єднання в одну державу було вигідним не лише Великому князівству
Литовському, а й Польщі: польська шляхта прагла розширення своїх володінь, а
в самій Польщі вільних земель вже не було. Завдяки укладанню шлюбів,
успадкування маєтків і офіційних наділів Польська шляхта обіймала щодалі
більше посад на Волині, Поділлі й Підлящі. Усі скарги місцевих землевласників
про порушення привілею Казимира 1447 рік, яким заборонялося роздавати землі
в Литовському князівстві іноземцям, залишилися без відповіді. Через конфлікти,
що виникали на цьому ґрунті, поставало питання про офіційне затвердження
шляхетських надбань.
Позиція литовських представників щодо унії.
Литовська сторона хотіла, щоб у новій державі скликалися спільні сейми
тільки для обговорення питань оборони і зовнішньої політики. Для вирішення
інших питань державного життя існували б власні сейми. Представники Польщі
пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським
королівством єдину державу: осібними в литовському князівстві мали лишатися
тільки адміністрація і судочинство. Це змушувало литовських послів чинити
70

71. опір: вони прагли якомога повніше зберегти державну окремішність свого
князівства.
Позиція українських пред-
ставників щодо унії
Українські князі також звели свої вимоги до
мінімуму – свободи віросповідання та вживання рідної
мови. «Заявляємо вашій милості, що ми приєднуємося як
вільні й свобідні з тим, щоб ми не були понижені в наших шляхет-
ських почестях…» - таким було останнє слово української знаті.
Експерт 1:
1 липня 1569 році сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого кня-
зівства Литовського і Польщі. Нову державу – Річ Посполиту мали очолю-
вати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами нале-
жало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська і польська
шляхта зрівнювалася у правах та отримувала право на володіння маєтками на
всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони,
запроваджувалася єдина грошова одиниця.
Експерт 2:
Політичний устрій та державна система Речі Посполитої
КОРОЛЬ
(обирався шляхтою)
СЕЙМ
(станово – представницький парламент)
ПОСОЛЬСЬКА ІЗБА СЕНАТ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ УРЯД
(великий коронний гетьман, польний гетьман, великий коронний маршалок,
канцлер, коронний підскарбничий)
Слово вчителя. Так давайте ж підведемо підсумки даного питання, в якому
мають знайти відображення наслідки Люблінської унії для українських земель.
Експерти 1:
Позитивні наслідки Люблінської унії:
В межах однієї держави об»єдналася більшість українських земель:
а) пожвавилися зв’язки між окремими українськими землями;
б) прискорилася колонізація (освоєння) Поддніпров’я;
в) посилився європейський вплив.
Експерти 2:
Негативні наслідки Люблінської унії:
Проникнення в Україну польських феодалів, захоплення українських земель.
Зростання повинностей і податків селян і міщан.
71

72. Закріпачення селян (остаточно затверджено Литовським статутом 1588 року).
Зростання національно-релігійних утисків.
Полонізація українських
князів і шляхти.
V. Підведення підсумків уроку
Слово вчителя.
Багаторічне зближення Литви та Польщі вилилося в їх об’єд-
нання в єдину державу – Річ Посполиту. Від 1569 року укладання
Люблінської унії, доля українського народу була пов’язана з цією
державою.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 1
2. Позначити на контурній карті «Українські землі в ХVІ – першій
третині ХVІІ століття»: назви та кордони українських воєводств у
складі Речі Посполитої; кордони та назви держав, з якими
межували українські землі, що перебували під владою Речі
Посполитої.
3. Скласти кросворд за темою уроку.
72

73. Урок № 3
Тема: «Виникнення українського
козацтва та Запорозької Січі»
Мета:
- висвітлити причини та процес виникнення україн-
ського козацтва;
- показати місце козацтва в господарській колонізації
Дикого Поля;
- розглянути козацтво як явище світової історії;
- продовжувати формувати вміння користуватися
історичними картами (атласом);
- викликати інтерес учнів до вивчення історії українського
козацтва;
- виховувати повагу до історичного минулого нашого
народу та громадянської позиції козаків.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта України, контурні карти, атлас, маршрутні листи,
магнітофон.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
o визначити причини виникнення українського козацтва, ознайомитися з
їхнім життям, діяльністю козаків та побутом;
o пояснювати нові терміни «козак», «Запорізька Січ», «Дике Поле»,
«гетьман», «кіш», «козацькі клейноди», «козацька старшина»;
o показати на карті місце знаходження першої Запорізької Січі
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Конкурс кросвордів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь вчителя «Подорож козацькими шляхами». Протягом цієї
розповіді учні повинні записати у зошити терміни, які згадуються вчителем.
(На фоні мелодії «Козацький марш» читаю вірш).
Було колись в Україні –
Ревіли гармати.
Було колись – запорожці
Вміли панувати!
Панували, добували
І славу, і волю –
Минулися, осталися
Могили по полю!
(Т.Г. Шевченко)
73

74. Територія Дикого Поля не належала жодній державі, а на його південній
смузі розташовувалися улуси (кочові стійбища) ногайських татар – васалів
Кримського ханства та Туреччини.
Слово «козак» означає
«вільна людина», «воїн-вершник», «шу-
кач пригод». Перші згадки про козаків датуються
1489 р. Козаки супроводжували польське військо в
поході проти татар, а у 1492 р. вони здійснили перший відо-
мий похід проти турецьких володінь. (Учні встановлюють місця
цих двох подій за картами атласу.)
У ті часи, коли Україна знемагала від татарських нападів, енергійні, смі-
ливі люди вирушали в степ, на «уходи». Ці люди поволі об’єднувалися у
ватаги, групи, які спільно полювали, а в разі нападали на татар, відбиваючи в
них «ясир» і награбоване майно. На зиму уходники поверталися до своїх осель
– Києва, Канева, Черкас.
Походили козаки з різних станів: селян, бояр, міщан. Були серед них навіть
князі-магнати, яких приваблювала стихія степу з його пригодами.
2. Перевірка записаних учнями термінів.
3. Прийом «Павучок». Складання асоціативної схеми слова «козак» з
використанням слів з розповіді вчителя.
4. Робота з підручником. Конкурс «Хто більше». Учні повинні знайти в § 2
причини виникнення українського козацтва. Хто знайде більше причин, той і
переможець.
Причини:
- економічні (нестача власної орної землі, колонізація вільних земель
Подніпров’я та Дикого Поля);
- соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з
боку литовських та польських магнатів і шляхти, оформлення кріпосної
залежності селян);
- політичні (бажання польської прикордонної адміністрації поставити
козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарських нападів);
- національні (політика полонізації українського населення та наступ
католицької церкви).
5. Рольова гра «Мандрівка».
А зараз ми проведемо гру «Мандрівка». Для цього поділимо клас на групи.
І, ІІ група – українські селяни.
ІІІ, ІУ група – українські дворяни.
У, УІ група – польські магнати (шляхта).
Для подорожі нам потрібна карта. У кожної групи є свій фрагмент, з якого
вона починає подорож. Місце зустрічі – Дике Поле, яке знаходиться на півдні
України. Ви повинні визначити фрагмент якої частини карти України
знаходиться саме у вас. Це і буде початком вашої мандрівки. Кожна група по
черзі буде розповідати про свої фрагменти, від імені зазначених в назві групи
верств населення визначати причини, які сприяли появі козацтва та життя
козаків.
74

75. (Таку ж карту, тільки у збільшеному вигляді, вивішую для роботи у класі).
Отже, ми склали карту України, по якій подорожували.
6. Слово вчителя. Поява перших Січей. Дмитро Байда Вишневецький та його
діяльність.
Дмитро Вишневецький
(1516 – 1563 рр.) – один із перших
відомих в історії українського козацтва гетьманів.
В 1551 р. – черкаський і канівський староста, органі-
затор відсіч татарським нападникам. У 1560 р. – на службі
у московського царя Івана Грозного. Все своє життя вів боротьбу
проти татар і турок, а в 1563 р. під час походу до Молдавії потрапив
у полон і був страчений у Царгороді (Константинополі). Образ мужнього
козацького ватажка не раз був оспіваний у народних думах, піснях та
легендах
V. Підведення підсумків уроку
1. Самооцінювання діяльності учнів на уроці.
2. Оцінювання знань і вмінь учнів.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст § 2 (І) підручника.
2. Вивчити значення основних термінів та понять.
3. Позначити на контурній карті «Запорізька Січ. Козацькі повстання в ХVІ –
першій третині ХVІІ століття»: території Дикого Поля і Великого Лугу;
дніпровські пороги; Хортицьку Січ; напрями козацької колонізації; держави, що
межували із Запорожжям та їх назви.
75

76. 76

77. Урок № 4
Тема: «Запорізька Січ – козацька республіка»
Мета:
- розглянути основні риси устрою Запорізької Січі;
- удосконалювати навички аналізувати і порівнювати
історичні факти, узагальнювати історичні події;
- розвивати вміння визначати основні ознаки державнос-
ті Запорізької Січі та хронологічну послідовність основ-
них подій;
- виховувати в учнів високі моральні цінності, історичну
пам'ять, пов’язану з державотворчими традиціями в
Україні.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта України, схема «Політичний та військовий центр Війська
Запорізького», комп’ютер
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
o визначати причини виникнення козацької республіки - Запорізької Січі;
o розглядати основні риси устрою Запорізької Січі;
o вміти порівнювати історичні факти;
o визначати становище привілейованих верств тогочасного українського
суспільства;
o порівнювати становище низових (запорізьких) та реєстрових козаків.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Історичний диктант за вивченими термінами та поняттями.
2. Показати на карті території, над визначенням яких працювали вдома
(Дике Поле і Великий Луг; дніпровські пороги; Хортицька Січ; напрями
козацької колонізації; держави, що межували із Запорожжям та їх назви).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Фронтальне опитування:
- Назвіть причини виникнення нового стану українського суспільства –
козацтва.
- Чому козаків називають вояками – хліборобами?
- Яку територію України ми називаємо Диким Полем?
- Що таке Січ?
- Кого називали січовиками?
- Перші згадки про українське козацтво датуються серединою ___
століття.
- Дике Поле інакше називають _________
ІV. Вивчення нової теми.
1. Пояснення нового матеріалу. Завдання: скласти план розповіді вчителя.
77

78. 1). Політичний та військо-
вий центр Війська Запорізького.
 Українські козаки створили струнку війсь-
ково-політичну організацію. У військово – політичному
устрої Війська Запорозького вирізнялися козацька рада, геть-
манська влада, кошова і територіально-полкова системи. Запорізька
Січ істотно відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав.
Замість феодального примусу в ній утверджувалися принципи найманої
праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим
товариством. Ще її називають християнсько-православною демократичною
республікою.
Козацька рада
Курінн Гетьман Реєстрові
і полковники
(кошові)
Полковники, Військові старшини,
сотники, отамани обозний писар, суддя,
осавул
⇒ Проблемне питання.
Чому ми називаємо Військо Запорізьке християнською народною
республікою?
2) Організація реєстрового козацтва.
⇒ Завдання із запитанням.
Знайдіть на карті (в атласі) район формування реєстрового козацького війська.
Коли було утворено козацький реєстр?
3) Формування української державної традиції.
⇒ «Пошук істини» (робота в групах).
Завдання
Назвіть основні ознаки державності та знайдіть на даних слайдах із різними
текстами про Запорізьку Січ пояснення до них
СЛАЙД І
Територія козацької держави називалася Землями Війська Запорізького або
Вольностями Війська Запорізького і простягалися від Південного Бугу на заході
до Кальміусу в Приазов’ї на сході. На півночі її межа пролягала річкою Оріллю
(на лівобережжі), верхів’ями Інгулу та Інгульця ( на Правобережжі).
СЛАЙД 2
78

79. Козаки встановили дипломатичні стосунки з урядами іноземних держав,
підписали міжнародні договори.
СЛАЙД 3
Запорожці створили боєздатне військо.
СЛАЙД 4
Запорожці мали свої символи – відзнаки – клейноди.
СЛАЙД 5
Найбільша святиня народу – прапор.
4) Релігія і церква в житті народів.
⇒ Прийом «Мозковий штурм»
 Коли і за якого князя було у Київській Русі прийнято християнство?
 Якої віри дотримувались запорожці?
 Яка релігія панувала у Речі Посполитої?
 Чому козаки підтримували православну релігію?
5) Політичні й моральні цінності козаків. Козацька символіка.
⇒ Завдання:
Виписати слова, які ви почули вперше і не знаєте їхнє значення.
 Козаки виробили особливу систему політичних і
моральних цінностей, які згуртували їх як стан, а саме:
- демократизм;
- лицарську самоусвідомлення;
- козацьке товариство;
- соціальні та політичні ідеали.
Українське козацтво мало своїх символи – відзнаки, або клейноди. Серед них
корогва, бунчук, булава, печатка з гербом, каламар, литаври.
⇒ Словникова робота за виписаними учнями словами.
3. Перевірка складеного учнями плану.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Прийом «Опитування – підсумок»
o Що на уроці було головним?
o Що нового дізналися сьогодні?
o Чого навчилися?
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацювати § 2 до кінця.
2. Заповнити таблицю
«Запорізька Січ – козацька республіка»
Територія Органи Військова Козацька
влади та організація символіка
влада
3. Індивідуальне завдання. Намалювати малюнки «Святині козацтва».
79

80. Урок № 5
Тема: «Наростання національно-визвольної
боротьби. Повстання 90-х років ХVІ століття»
Мета:
- розглянути передумови та перебіг національно-
визвольної боротьби в Україні наприкінці ХVІ століт-
тя під керівництвом К. Косинського, С. Наливайка та
причини поразок цих повстань;
- формувати вміння аналізувати отриману інформацію,
робити висновки;
- розвивати вміння логічно мислити і творчо опрацьовувати
матеріал;
- виховувати в учнів повагу до традицій національно-
визвольної боротьби українського народу та пам'ять про її
учасників.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
o вміти передумови, хід, причини поразки козацьких повстань;
o показати на карті території, охоплені цими повстаннями;
o називати імена значних козацьких провідників;
o характеризувати особливості військового мистецтва козаків.
ХІД УРОКУ
Як Ви умирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами,
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.
І. Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань
1. Гра «Аукціон». Вчитель призначає на даний аукціон учня-помічника, який
буде відмічати правильні та неправильні відповіді. На дошці зашифровані
поняття до теми. Хто з учнів дасть найбільше пояснень і правильних відповідей,
той стане переможцем (відповідно до відповідей виставити оцінки учням).
1.Х_ _ _ _ _ _ - острів, на якому була заснована перша Січ.
2.К _ _ - запорізьке військо.
3. П _ _ _ - поділ війська.
4.С _ _ _ _ - поділ війська.
5. К _ _ _ _ _ - поділ війська.
6. Г _ _ _ _ _ _ - виборна особа на Січі.
7. Р _ _ _ - орган управління на Січі.
8. К _ _ _ _ _ _ _ - атрибути влади.
9. Р _ _ _ _ _- список козаків.
10. Ч _ _ _ _ - козацький човен.
80

81. ІІІ. Вивчення нового
матеріалу
1. Монолог історика – початківця. Кожен з
відповідаючих розкриває передумови розгортання со-
ціальної та станової боротьби козацтва.
Основні причини:
- посилення закріпачення селянства;
- зростання податків та повинностей;
- утиски міщан та козаків;
- наступ католицизму;
- політика колонізації.
Козацьке повстання під проводом К. Косинського (1591-1593 р.р.)
Пора братись за зброю!
Пора, пора, братці!
2.Пояснення нового матеріалу
Першим великим збройним повстанням козацтва за свої соціальні і станові
права було повстання під проводом К.Косинського. Приводом до збройного
виступу стала його суперечка за землю з представниками родини Острозьких –
київським воєводою Василем – Костянтином Острозьких і його сином Дмитром,
волинським воєводою та білоцерківським старостою. Воно перетворилося на
перше велике повстання проти Польщі.
3. Диктант за поясненим матеріалом.
- Козацьке військо розташувалося________________________________
- Місто, яке на початку повстання захопили козаки__________________
- Польське військо, яке боролося з повстанцями, очолював___________
- Козаки зазнали поразки біля міста________, це відбулося___________
- К.Косинський загинув__________________,це відбулося____________
4. Продовження пояснення матеріалу. Завдання учням: скласти план
розповіді вчителя.
Другий етап повстання. С.Наливайко.
5. Перевірка складеного план.
1. Розгортання повстанських дій.
2. Солоницька битва.
6. Сторінка із історичного щоденника. Інтерв’ю у одного з учасників
повстання (Інтерв’ю дає заздалегідь підготовлений учень).
Питання:
- Коли відбулося повстання?
- Яка територія була охоплена повстанням?
- Хто був керівником повстання, що цікавого про нього можете
розповісти?
- Чи були у Северина побратими?
- В яких битвах ви брали участь? Ваші враження?
- Як загинув Наливайко?
7. Проблемне питання.
Визначте причини поразки повстань і свої висновки запишіть у зошити.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
81

82. 1. Гра «Аукціон»
1) П (одна із причин повстання)
___________________________________________
2) С (керівник повстання)_________________________
3) К (керівник повстання)_____________________________
4) В (південні райони Київщини)___________________________
5) М (заклик до масового збройного повстання)__________________
V. Підсумок уроку. Вчитель разом з учнями помічниками виставляє
оцінки і коментує їх.
VІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити § 3.
2. На контурних картах «Українські землі в ХVІ – першій третині
ХVІІ століття» нанести напрямки і місця бойових дій
повстанців.
3. Скласти кросворд до § 3 (до 5-10 слів).
82

83. Урок №6
Тема: Тематичне оцінювання за темою
«Українські землі під владою Речі Посполитої.
Наростання національно-визвольної боротьби
українського народу»
Мета:
- перевірити знання учнів з теми «Українські землі під владою
речі Посполитої»; підвищувати пізнавальну активність учнів;
виділити й актуалізувати в пам’яті учнів найважливіші явища і
процеси цього періоду історії України; привчати до індивідуаль-
ної та групової підготовки уроку;
- формувати в учнів вміння письмово відповідати на поставлені
питання, вміння аргументувати свою думку; сприяти розвитку
вміння аналізувати історичний матеріал;
- виховувати інтерес до минулого українського народу, до історич-
ної літератури як одного з джерел знань;
Тип уроку: урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок
Обладнання: карта України, схема проведення брейн-рингу.
За два тижні до уроку ознайомити учнів з темою і роздати індивідуальні та
групові завдання. Дати учням список рекомендованої літератури. Учнів класу
за їх бажанням поділити на 4 групи.
Список рекомендованої літератури:
1. Власов В. Історія України. 8 клас. – К.: Ґенеза, 2004.
2. Власов В., Коляда І. Історія України. 8 клас. Зошит конспектів тем. –
К.: АСК, 1997.
3. Визначні особистості в історії України. – К., 2004.
4. Дорошенко Д. Історія України. –К., 1993.
5. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997.
6. Історія України в особах: Козаччина. – К., 2000.
7. Швидько Г.К. Історія України XVI – XVII ст. – К.: Ґенеза, 1997.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Клас поділяється на 4 команди, призначається капітан, видається кожній
команді сигнальний прапорець. Зачитується питання і команда, яка перша
піднімає прапорець, дістає право першою відповідати. Призначається
рахункова палата, яка допомагає вчителеві в оцінюванні учнів. Кожна
правильна відповідь оцінюється одним балом. Бажано оцінювати навчальні
досягнення учнів на кожному рівні, орієнтувати на перспективи подальшого
просування вперед у засвоєнні навчального матеріалу, пропонуючи завдання
дедалі складнішого рівня.
83

84. Схема гри «Брейн-ринг»
ІІ. Порядок гри
Питання для першої гри
І рівень
1. Люблінська унія була укладена в … році (0-1)
2. Між якими іноземними державами були розділені українські землі?
(0-1)
3. П. Могила – це … . (0-1)
ІІ рівень
1. Назвіть головні символи клейноди. (0-1)
2. Братства – це … . (0-1)
ІІІ рівень
Назвіть внутрішні та зовнішні чинники укладення Берестейської унії. (0-3)
IV рівень
Покажіть роль братств у формуванні національної свідомості українського
народу. (0-3)
Питання для другої гри
І рівень
1. Українські землі після Люблінської унії були приєднанні до … (0-1)
2. В Україні протистояли дві конфесії … . (0-1)
3. Коли виникли братства в Україні? (0-1)
ІІ рівень
1. Яка була релігійна ситуація в країні після Берестейської унії?
(0-1)
2. Назвіть реформи Петра Могили. (0-1)
ІІІ рівень
Назвіть внутрішні та зовнішні чинники укладення люблінської унії. (0-3)
IV рівень
Охарактеризуйте вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя
України. (0-3)
Питання для третьої гри
І рівень
1. Внаслідок Люблінської унії виникла Річ Посполита: ТАК чи НІ (0-1)
2. Визначте, яка з двох подій відбулася раніше:
а) Люблінська унія; б) Кревська унія (0-1)
84

85. 3. Станово-представ-
ницька установа в Речі Посполитій:
а) державна дума; б) сейм; в) конгрес (0-1)
ІІ рівень
1. Гетьман - це
2. Розкажіть про устрій Запорізької Січі (чотири-шість речень): …
ІІІ рівень
Виберіть правильну відповідь
Ремісничі цехи:
а) спрямовували свою діяльність проти конкуренції в ремеслі;
б) були зацікавлені в конкуренції між ремісниками;
в) не мали ніякого відношення до цієї конкуренції. (0-3)
IV рівень
Охарактеризуйте значення «епохи героїчних походів».
(0-3)
Питання для четвертої гри
І рівень
1. Люблінська унія була укладена в … році (0-1)
2. Між якими іноземними державами були розділені українські землі?
(0-1)
3. П. Могила – це … . (0-1)
ІІ рівень
1. Козак - це
2. Розкажіть хто міг стати козаком (чотири-шість речень): …
ІІІ рівень
Виберіть правильну відповідь
Козацьке повстання 1594 – 1596рр.:
а) було спрямоване проти утисків Православної церкви
б) зводилося до боротьби за вузькостанові інтереси козацтва
в) мало характер загальнонародної національно-визвольної війни. (0-3)
IV рівень
Які традиції, звичаї українського козацтва і Запорізької Січі зберігають свою
актуальність у наш час? (0-3)
ІІІ. Підсумок уроку
Вчитель підводить підсумок уроку. Виставляються оцінки (з допомогою
рахункової палати). Подяка учням за активну роботу.
IV. Домашнє завдання
Повторити тему «Українські землі під владою Речі Посполитої», основні
події, поняття, дати, персоналії.
85

86. 86

87. 87

88. СВЯТО
«Я — громадянин України»
(для учнів 5-7 класів)
Мета. Розширити поняття про незалежність і волю держави
та значення цього факту для народу України; формувати націо-
нальну свідомість, належність до рідної землі, народу, мови, історії,
визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;
виховання почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині; розвивати
бажання брати посильну участь у розбудові держави, наполегливо вчитись,
щоб принести більше користі рідній України.
Обладнання: святково прикрашена класна кімната, на вчительському столі
букет квітів, серед яких — житні колоски, калина. На дошці висить віночок з
квітів, від якого промінням відходять стрічки. Під ними слова:
Земле рідна! Мозок мій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки та мрії
У життя вливаються моє.
В. Симоненко
Написані приказки: Де рідний край, там і рай.
Кожному мила своя сторона.
За рідний край життя віддай.
Рідна земля і в жмені мила.
Вдома й стіни гріють.
Кожному птаху своє гніздо миле.
У глибині класу - ікона Пресвятої Богородиці, прибрана вишитим рушником.
Тихо лине пісня. До ікони наближається дівчинка-україночка із запаленою
свічкою в руках, зупиняється перед нею, ставить свічку.
Дівчинка.
Діво Пресвятая — Матір Матерів,
Пригорни до серця Всіх своїх синів.
Освіти їх душі Світлом золотим,
Виповни любов'ю Неспокійний дім.
Научи, як землю Вберегти від зла
Розумом, діянням І крилом тепла,
Зоря-зоряниця, Сонце доброти
Землю України Щастям освіти!
Схиляє голову перед іконою Пресвятої Богородиці.
1-й учень.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, — без Батьківщини.
88

89. 2-й учень.
Україно моя, моя люба Вкраїно!
Чим я втішу тебе, чим заспокою? —
Чи про те розкажу, як тебе я люблю,
А чи піснею горе твоє я присплю,
Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина,
Чим тебе заспокою я – бідна людина, -
Скажи, моя люба Вкраїно.
3-й учень.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір 'ю побуть на самоті.
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Учитель. Минуло XX століття, розпочалося XXI. 10 років незалежності. Для
історії 10 років — зовсім небагато, а як же довго наш народ ішов до цього свята.
Ішов через утиски, в'язниці й сибіри упродовж усієї історії від часів Київської
Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів
і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна... в одному цьому
слові і для нас, і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю. Україна -
країна трагедії і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її,
країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної
боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами,
руїнами, невідомо коли і ким складеними віршами. Яка велика віра в нашу
країну, наш народ! Видатні митці слова, справжні патріоти своєї матері України
залишили нам свої одкровення-зізнання в любові до України. Вслухаймося в
їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.
1-й учень.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклину святого Бога
За нею душу погублю.
Т. Шевченко
2-й учень.
Ні, хто не любить всіх братів,
Як сонце Боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Тебе, коханая Вкраїно! І. Франко
89

90. 3-й учень.
До тебе, Україно,
наша бездольная мати,
струна моя перша озветься.
І буде вона урочисто і тихо лунати,
і пісня від серця поллється.
Леся Українка
4-й учень.
Свою Україну любіть, любіть її...
Во время люте,
в останню тяжкую минуту
за неї Господа моліть.
Т. Шевченко
5-й учень.
Є щось святе в словах мій рідний край.
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене — це твої стежки й мої,
Б містах і селах стоптані любов 'ю,
Й пісень людські прозорі ручаї,
Усе, що серцю рідне невимовна!
Його історія... В ній стільки гіркоти!
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як райдуга, погідний.
Любов Забашта
Пісня «Боже, Україну збережи»
Учитель. Діти! А хто мені скаже, що таке Україна?
Дівчинка. Україна — це отча земля, рідний край, де ми народилися, її
багатства — це хліб, цукор, сталь і вугілля, літаки і комп'ютери.
Хлопчик. А ще тихі озера, калинові гаї, народні пісні, які співали наші діди,
наша рідна мова.
Дівчинка. Україна — це безкрайні лани пшениці, вишневі сади, квітучі поля
льону, білі хати. Це гори Карпати і шахти Донбасу.
Хлопчик. Україна — це розкішний вінок із рути, барвінку. Україна — це
пам'ять про минуле і сучасне.
Дівчинка. Україна — це земля, де ми живемо, де живуть наші батьки, де
жили наші предки.
Хлопчик. Україна — це древній Київ і широкий Дніпро-Славутич, який
несе свої води у Чорне море.
Дівчинка.
Моя Україна — широкі простори:
Поля і левади, долини і гори...
Пісня «В чорне море наш Дніпро тече».
90

91. Дівчинка.
Ми — українці — велика родина,
Мова і пісня у нас — солов' їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх — Україна.
Гляньте, яка Україна чарівна,
Гарна, немовби казкова царівна!
Гори, гаї, голубі небеса —
Глибинна, безмежна, велична краса!
Учитель. Діти, подивіться, будь ласка, на карту. Україна скидається на
великого птаха. Скажімо, на орла. Посередині цього орла Дніпро тече до
Чорного моря. Подивіться на птаха згори і на лівому крилі побачите сині
жилки. То річки України. Запам'ятайте головні ріки України: Дніпро, Південний
Буг, Дінець, Дністер, Дунай. В нашій Україні багато відомих міст, як Львів,
Ужгород, Трускавець, Запоріжжя, Луганськ, Харків, Полтава, Суми...
Учень.
Люблю тебе, мій рідний край,
Люблю, як матінку свою.
вірним серцем я вбираю
Красу невимовну твою.
Люблю поля, ліси і гори,
Твої озера голубі,
А синє небо, наче море,
Так до лиця іде тобі.
Ти у піснях, у вишиванках,
В барвистих квітках навесні,
Вмиваєш росами щоранку
Свої простори осяйні.
Люблю тебе за щиру мову,
Що, наче пісня солов 'я.
Люблю тебе за тишу світанкову,
Тебе, Вкраїнонько моя.
Учениця.
Рідна земле моя! Я листок твій зелений,
Пісня в шелесті трав, промінь сонця в росі!
Я з грудей твоїх п 'ю кришталеве натхнення,
І спішу до весни, що цвіте у красі.
Скільки світлих доріг ти для мене відкрила:
До високих зірок, у широкі поля.
У мені твоя міць! У мені твоя сила!
Найдорожча з усіх, рідна земле моя.
Учень.
Народився я в Україні,
Батько і мати — українці,
На високій полонині,
Щиро вдячний долі-зірці.
91

92. Народився в Україні,
Де течуть Дністрові води.
Тут живу я і донині,
Тут коріння мого роду.
Народився я в Україні,
У дзвінкім Волинськім краї,
Наді мною в небі синім
Сонце радісно сіяє.
Народився я в Україні,
Україна — моє свято,
Україна — берегиня,
Україна — рідна мати.
Учитель. Ви вивчаєте історію України і знаєте, що в боротьбі за
незалежність ми зобов'язані насамперед українському козацтву. Очолювали
його відомі українські гетьмани і старшини. Сьогодні відроджується козацька
слава, дух рицарства у генах нашого народу.
Учень.
Славна Січ ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала і народ наш прославляла!
Лиха ж отчий край зазнав...
Людолов нас чатував, щоб позбавить дому.
Бранців до галер кували. ржею злоби потирали...
Шляхта нас вогнем пекла, на тортури прирекла.
Цар Петро і Катерина зневажали наш народ.
Але наш народ боровся.
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко...
Рабства каламутну ніч переборювала Січ.
Козаків боялись завжди, бо була в них сила правди!
Пісня «Гей ви, козаченьки!»
Учитель. Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам'ятайте завжди
і скрізь, що ви — діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не
корились ні кривавому ясиру, ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у
світле майбутнє своєї держави. Звертаючись до історичного минулого
українського народу, ми б хотіли бачити в вас кращі риси наших предків, які
були носіями гуманності, нескореності, патріотизму, волелюбності.
Учень.
З усього в світі найдорожче -
Своя сім 'я і власний рід,
Бо навіть предків рідних мощі
Оберігають нас від бід.
Вони уважно з того світу
Спостерігають, як їх діти
Ідуть дорогою життя...
92

93. Ми це не завжди помічаєм,
Та у житті воно так є,
Коли ми добре пам 'ятаєм
Родинне вогнище своє.
Якщо шануємо і множим
Свою сім 'ю і родовід,
То передати дітям зможем
Цю шану в спадок-заповіт.
Бо без сім’ї і свого роду
Немає нації, народу,
Немає жодної з держав.
Пісня «На добро і надію»
Учитель. А ще діти треба берегти нам рідну мову, чистилище душі нашої,
криницю невичерпної краси, що не дала обірвати в серцях ваших струни
національної гордості, спустошити скарбницю нашої духовності. Це мова мого
дитинства, це мова землі, вітру, сонця і зір, росинки і травинки. А бере вона
силу із людського духу, із любові до землі, до нашої пам'яті. А кинемо її у
небуття, то і власне життя безплідно впаде. Оглухнемо ми без неї, осліпнемо.
Учень.
Милозвучне наше слово,
Ти — духовна міць моя.
Материнська люба мово,
Що без тебе був би я ?!
Найдорожча ти, єдина,
Над усі скарби землі
Із любов 'ю Україна
Стріне ще квітучі дні.
Не уб'є манкуртів змова
Те, що в спадок перейшло, —
Незнищенне Диво-слово,
Що сіяє світанкова
Всім перевертням назло.
Учениця.
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану,
Ти у мене із кореня -
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
93

94. З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнути,
З кров 'ю моєю змішана
І аж до скону залишена в серці моїм.
Учитель. Так діти, Вам потрібно оберігати і примножувати ба-
гатства України, берегти її історію, мову, природу. Бережіть її, оту
оксамитову ніч і мрійливий світанок, крик птаха в тумані і ніжну рома-
шку в росі.
Учень.
До Вас, мої рідні, звертаюся я, —
Найменший у нашій сім’ї.
Стоїть на узліссі ялинка моя —
Не зрубайте її!
На озері плаває пташка моя —
Не убийте її!
Ясніє на небі зірка моя -
Не згасіть її!
Світ-казку будує мрія моя —
Не спиняйте її.
Учениця.
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди — Батьківщина!
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю.
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у Рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна, —
Дорога нам усім Україна!
Пісня «Зацвітає калина»
Учитель. Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею,
здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте
гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас,
бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну
мову. Шануйте себе і свою гідність і шановані будемо іншими. Нехай щоденним
вашим гаслом будуть слова: Не дуріте самі себе,
Думайте, читайте
І чужому научайтесь,
94

95. І свого не цурайтесь.
Бути світлим променем для інших, са-
мому випромінювати світло — ось найвище
щастя для людини. Тож гідно несіть по життю високе
звання громадянина незалежної України.
1-й учень.
Я — твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,
Моя свята і рідна, Україна-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Я хочу знать, яким було життя,
За що боролись та вмирали люди.
Бо без минулого немає майбуття,
А майбуття... яким воно в нас буде?
2-й учень.
Ні, не згине Україна
В печальній долі:
Ми відродимо землю предків
Для кращої долі.
Розбудуєм, уквітчаєм
Україну гідно.
Чим пишається кохана,
Примножимо плідна...
Ні, не згине Україна!
Відродиться мила.
Свій народ вона до щастя
Піднесе на крилах.
Чорне море білопінне,
Єднай люд, як ріки,
Матір Божа, Україну
Збережи навіки!
3-й учень.
Я буду нам'ятати, що
Україна і світ наді мною стоять.
Україна і світ — два крила мого лету.
Вони в серці моєму бентежно дзвенять,
Вони з духом моїм поєднали планету.
Без Вкраїни мені не являється світ,
А без світу для мене нема України, —
Бо для мене вони, як отой моноліт,
Без якого не бачу в собі я людини.
Україна і світ — ніби радуги дві,
Що з 'єднались у райдугу вічно єдину.
Україна сія у красі світовій,
Світ мені осіяв чарівну Україну.
Пісня Т. Петриненка «Україна».
95

96. Вихованець стає громадянином
тільки тоді – підкреслював
В. Сухомлинський, - коли він живе
долею Вітчизни.
«Ти - громадянин України»
Мета: Ознайомити учнів з історією України, шляхом становлення -
незалежності Української держави; розширити і поглибити поняття
громадянськості, розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином,
патріотом України; виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею
примножувати здобутки українського народу.
Обладнання: Карта України, символи, Конституція, Декларація, Акт
проголошення незалежності, розгортка «Хроніка України»; на столі – вишитий
рушник, гілка калини, колоски, барвінок, чорнобривці.
Форма проведення: Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди.
Вислови:
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).
Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть (Т. Шевченко).
План проведення:
1) «...Є на світі Україна!
2) Не грудка, а земля з народом є!» (С. Пушик).
3) Хроніка Української держави.
4) Ти - громадянин України.
5) Будьмо гідними називати себе українцями.
Вступне слово вчителя.
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на
нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки,
тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ
України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє
із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ,
виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.
Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна
- це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.
Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого
було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате
голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними
навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна
боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалеж-
96

97. ності був тяжкий і тер-
нистий. Важко назвати країну, яка б
пережила те, що пережила Україна за більш
ніж півтисячолітнє поневолення (1240 - 1991 р.)
Дівчинка-українка.
Я - Україна, я - страдниця-мати,
Яка споконвіку була у ярмі
Турецькім, російськім...
Та всіх не назвати,
Бо зайди є різні, а муки одні.
Не тільки чужинці мене шматували,
Були і свої в нас жорстокі тирани.
Вони видавали укази й закони,
Тому і загинуло всіх нас мільйони.
Немов маля, що в муках народилось,
У долі, радості і різних неладах,
Так я в неволі відродилась
І намагаюся стояти на ногах.
Ще зовсім молода та непокірна,
А на чолі - блакитно-жовтий стяг,
Прошу мені служити вірно,
Нехай Господь благословить мій шлях.
Учень 1.
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький шлях,
Я йду до тебе, йду до тебе
По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти.
Учень 2.
Люблю тебе,
Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я – твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,
Мов свята і рідна, Україно мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не
поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе
від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.
Відомий французький вчений И. Г Коль у 1841 році писав: «Немає
найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться,
97

98. і Україна стане вільною
державою. Час цей наближається поволі,
але неухильно. Українці є нація з власною мовою
культурою та історичною традицією. Україна роздерта
поміж сусідами. Але матеріал для Української держави гото-
вий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з
тих матеріалів велику незалежну українську державу».
І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Україн-
ської республіки приймає важливий документ - Декларацію про деклара-
цію по державний суверенітет України. Декларація стала першим кроком до
незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.
Бесіда з учнями.
- А що вам відомо з уроків історії про декларацію, суверенітет?
Учень. Декларація - це офіційне проголошення державою, партією основних
принципів, а також документ, у якому їх викладено.
Учениця. Суверенітет - це незалежність держави, що полягає в її праві за
власним розсудом розв'язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без утручання
в них будь-якої іншої держави.
Вчитель. Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом по-
стала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою,
зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми -
українським народом. І сьогодні хочеться сказати (словами відомого
прикарпатського поета Степана Пушика: «...Є на світі Україна! Не грудка, а
земля з народом є!»
А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно
пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу,
і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих молитов, з
якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко:
Молю, ридаючи, пошли,
Подай душі убогій силу,
Щоб вогненно заговорила,
Щоб слово племенем взялось,
Щоб людям серце розтопило,
І на Украйні понеслось,
І на Украйні освятилось...
16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу
великим і пам'ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був
наповнений демократичними змінами і перетвореннями, про які ми зараз
поговоримо, розглядаючи хроніку України.
Учень. 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам'ятним днем. У цей
день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення
незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до
створення своєї суверенної держави.
А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт
проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення.
Учениця. 2007 рік, жовтень. Україна відзначає 65-річчя Української Повстансь-
98

99. кої Армії. Доля УПА –
одна з найбільш трагічних сторінок в
Історії народу України. Повстанська армія вела
справедливу боротьбу незалежність. Сини України,
українські повстанці!.. Вони вмирали, як герої, а останніми
їхніми словами були: «За тебе, свята Україно!»
Учень. 1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти
проекту Конституції України.
Учениця. 2004 рік. Відбулася Помаранчева революція. Президентом Укра-
Їни було вибрано Віктора Ющенка. Україна відзначає 190-ю річницю з дня
народження славного сина України Тараса Шевченка.
Учень. 2005 рік. Україна відзначає 410-річчя з дня народження славного
гетьмана Богдана Хмельницького. Протягом цього року йде широке
обговорення проекту Конституції України.
Учениця. 1996 рік. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний
Закон - Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році
також затверджено українську грошову одиницю гривню.
Учень. 2006 рік. Україна відзначає десяту річницю Конституції України і
готується до 65-річчя УПА.
Учениця. 2006 рік. Вибори до Верховної Ради України.
Учень. 2007 рік. Вибори до Верховної Ради України.
Учитель. Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя
молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є
незалежна Українська держава з своєю землею, своїм народом, своїми
символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою, і, нарешті, з своїм
Основним Законом - Конституцією.
Бесіда з учнями про символи України.
- Що ви знаєте про державні символи України?
- У статті 20 Конституції України записано, що Державними символами
України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний
Гімн України.
- Але, крім державних символів, Україна має ще й народні символи.
Скажіть, які народні символи знаменують Україну?
(Учні називають рослини-символи України)
Україна в мирному оточенні сусідів змогла вступити в третє тисячоліття як
цивілізована й багата країна. Великі і складні завдання покладаються і сьогодні
на кожного її громадянина. А громадяни України - це ти і я, це люди, які
постійно живуть в Україні, і Вітчизни, готовими захищати її територію,
працювати в ім'я її розвитку. Якісно нову державу як захисника інтересів
громадян можуть створити якісно нові громадяни. Бо людина не може
змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість,
якщо не стане людянішою, відповідальнішою.
- А що треба робити вам, діти, щоб відчути, що ви патріоти, громадяни, що
також берете участь у будівництві своєї держави?
Учні відповідають. (Добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти якоюсь
спеціальністю і приносити користь своїй країні; любити природу, берегти і
99

100. примножувати її багатства;
берегти історичні і духовні пам'ятки
свого народу, не руйнувати, а вивчати історію
рідного краю; наполегливо вивчати рідну мову, бо це
мова народу нашого, державна мова України; знати традиції
свого народу тощо).
Підсумок
Учитель. Діти, від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким
буде майбутнє України. А любити її - це значить працювати в ім'я її рідної
землі. Нові часи, нові завдання, нові вимоги... Незалежність України дає
можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі, а для того,
щоб ним стати, потрібно, найперше, любити землю, віддати їй серце, душу.
Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні:
Україна твердо стала на шлях реформування економіки. Приватизація, розвиток
підприємництва, конкуренція - це нині ритми економіки, які народилися в
процесі розвитку державності. Найголовнішим нашим багатством є земля. Вона
потребує дбайливого господаря. Земля передається тим, хто на ній живе, хто її
обробляє, хто береже її і дбає про неї. Буде у землі господар - буде хліб і до
хліба. Справжній господар не отруїть землі, не переоре незібраний урожай, не
допустить, щоб його засипало снігом. А такі випадки були в минулому. Кожен з
нас уже сьогодні повинен подумати, яку професію обере в майбутньому, які
знання потрібні для того, щоб здобути її, і що робитиму «я», щоб принести
користь людям, країні, собі. А відроджувати потрібно і саму землю, природу.
Погляньте навкруги: забруднені озера, отруєні моря, вирубані ліси, зруйновані
пташині гнізда, поріділі від хімікатів ліси. Природа жива. Вона також потребує
дбайливого господарського ставлення до себе. Подбаймо про неї! Яким буде
завтрашній день нашої держави? Відповідь на це запитання дає день
сьогоднішній.
Що більше буде зроблено для розбудови сьогодні, то краще житимемо
завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії,
«...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і
воздасться». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом,
своїми руками і серцями.
Не розчаровуйсь в Україні. Не розчаровуйсь в Україні.
Немає єдності у нас, Вона - свята, а грішні - ми.
То наша головна провина В її недолі часто винні
За весь неволі довгий час. Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні, Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль. Ідеї волі певним будь,
Що робиш ти для неї нині - Бо тільки той є справжнім сином,
У себе спершу запитай. Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садах достатку і добра.
100

101. У вихованні немає
головного і другорядного, як
немає головної пелюстки серед
багатьох пелюсток, що творять
красу квітки. У вихованні все головне і
урок, і розвиток різнобічних інтересів
дітей поза уроком, і взаємовідносини
вихованців у колективі.
«…Єдина, неподільна, вільна, самостійна»
Мета: Ознайомити учнів з історією України, її символами, виховувати в них
національну свідомість, розуміння своєї причетності до долі України.
Обладнання: Карта України, символи, Конституція, Декларація, Акт
проголошення незалежності, розгортка «Хроніка України»; на столі – вишитий
рушник, гілка калини, колоски, барвінок, чорнобривці, на плакатах зображення
герба України, прапора, на столі хліб на вишитому рушнику, на партах –
рослини-символи України і вислови.
Епіграф: Народе мій рідний, моя Україно,
Не раз пошматоване серце твоє.
Не будеш ти більше стоять на колінах,
Бо мужність і сила ще є!
План проведення:
1) Державна давня назва – Україна!
2) Державні символи України.
3) Народні символи України.
4) Молись, дитино, за Україну.
Вступне слово вчителя.
Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і
любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і
кращу долю.
Мені над усе більш нічого не треба:
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, полив’яне небо,
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут миле, доступне і гідне –
Високі тополі і тихе село…
Таке сокровенне, насущне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини і мамині очі,
І доля – з лелечого наче крила…
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й цвіла
(В. Вихрущ)
101

102. Справді, не треба більшого
щастя, щоб лиш Україна розвивалася,
зміцнювалася, а ми її громадяни, робили все для
того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими
країнами світу.
А сьогодні ми з вами заглянемо в її історію, дізнаємося, звідки
пішла її назва, ознайомимося з її символами. Адже у нашого народу
на землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли
довгий шлях розвитку, що зафіксувався усіх сферах життя – культурі, мові,
побуті. Україна може пишатися своєю древньою величною історією.
А колишнє виникла її назва?
Бесіда з учнями
Учень 1. Назва «Україна»зустрічається ще й в києво-руський час. Першу
згадку про Україну зафіксовано і Іпатіївському літописі 1187 року. Вона
пов’язана з Переяславськими князівством. Оповідаючи про смерть князя
Володимира Глібовича – захисника краю від кочовиків-половців, літописець
зазначив: «И плакавшися по нем вси переяславци… О нем же Украина много
постона…»
Учень 2. Інше джерело в 1189 році називає Україною частину Галицького
князівства, розташовану між Південним Бугом і Дністром. Цю назву згадували,
описуючи події 1213 року, коли князь Данило Галицький відвойовував у поляків
ряд населених пунктів. У літописах назва «Україна» вживалася паралельно з
термінами «Русь», «Київська Русь», а народ називався «руським», «русинами».
Учениця 1. На старих західноєвропейських картах, які досліджували вчені
Аделунг, Бокачов, Лербер, територія нашої Вітчизни завжди охоплювалася
назвою «Україна».
Дуже цікаві факти французького інженера Біплана, який протягом 17 років
перебував на Україні і в 1650 році видав книгу «Опис України» . Назву Україна
знаходимо і на великих глобусах.
Учениця 2. Назва «Україна» існувала аж до часів Петра! А пізніше таємним
розпорядженням царського уряду 1863 році було заборонено вживати назву
«Україна», наказувалося називати Малоросією, а народ – мило осами. В цей час
також вийшов Валуєвський указ про заборону української мови.
Вчитель. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, сваволю і
вистояла. Україна є нація з власною мовою, культурою, історичною традицією
Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для української держави
готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих
матеріалів велику незалежну Українську державу. І цей час настав. Сьогодні
Україна – незалежна, і як і інші країни, вона має свої символи – герб, прапор,
гімн. Зараз ми поговоримо саме про них.
Учень 1. 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам'ятним днем. У цей
день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення
незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до
створення своєї суверенної держави.
А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт
проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення.
102

103. Учениця 1.
Непроста історія країни,
Нашої вітчизни – України,
Нові вишивання її долі,
Паростки нового, поки кволі.
Учениця 2.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Учень 2. Про утвердження нашої державності й самостійності свідчить те,
що ми маємо малий герб України – тризуб. Як державний герб України тризуб
на синьому тлі введений законом, прийнятим українською центральною радою в
Києві у 1918 році. У проекті Конституції, представленому конституційною
комісією в жовтні 1928 році, в ст. 9 записано: «Державним гербом Української
держави є тризуб золотої барви на синьому тлі. Право вживання тризуба мають
виключно державні установи».
Підсумок.
Вчитель. Розмову про Україну та її символи можна вести без кінця краю, бо
така багата і щедра наша земля, така славна її історія.
Хочу щоб кожен з вас запам’ятав те, про що ми говорили сьогодні. Любімо
свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і
поважаймо її символи, не даймо нікому скривдити її.
103

104. Заняття “Планетарна
свідомість.
Права ДИТИНИ - ГРОМАДЯНИНА”
Форма роботи - цільові групи
Усі люди народжуються рівними і
вільними у своїй гідності та правах.
Ст. 1 Декларації прав людини
Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення.
Їй має належати право на здорове зростання і розвиток.
Принцип 1 Декларації прав дитини
Освіта у сфері прав людини у світі, що змінюється, повинна базуватися
на спільній і практичній роботі, носити творчий і новаторський характер,
відкривати нові можливості на всіх рівнях громадянського суспільства.
Всесвітній план дій по вихованню в дусі прав
людини і демократії, Монреаль, 1993 р.
Вчитель. Дитина не тільки готується стати громадянином-патріотом, а й
живе своїм життям сьогодні.
Міжнародне співтовариство вже кілька десятиліть працює над тим, щоби
створити дітям усього світу якнайкращі умови життя та всебічного
повноцінного розвитку. Наслідком цієї праці став ряд важливих міжнародних
документів, які стосуються прав дитини, забезпечення її виживання, захисту,
розвитку.
В українській мові слово «громадянин» означає:
1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави,
користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
2. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадянським, служить
батьківщині
Пояснення, яке дає словник української мови слова «громадянство»
належність особи до складу громадян якоїсь держави, що обумовлює її права й
обов’язки щодо цієї держави
У текстах історичного змісту (Г.Ващенко, М.Драгоманов, С.Соловйов,
В.Ключевський, М.Грановський) поняття «громадянин» характеризує людину,
яка служить загальній справі, яка думає про майбутнє своєї держави.
На їхню думку, громадянин повинен володіти такими якостями, як любов до
Вітчизни, підкорення особистого інтересам загального, виконання ролі
трудівника, сім’янина, борця за суспільні інтереси, повага до національних
традицій.
104

105. І група. Декларація прав
дитини, прийнята 45 років тому Гене-
ральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.,
стала важливим кроком міжнародного співтовариства
у визнанні глобальної проблеми прав дитини. Цей документ
містить 10 принципів, які визначають:
-права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і
без відмінностей чи дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі,
мови, релігії, політичних та інших переконань, національного й соціального
походження, майнового стану, народження й іншої обставини;
-дитині законом повинні бути забезпечені соціальний захист, можливості та
сприятливі умови для фізичного, розумового, морального, духовного,
соціального розвитку в умовах свободи й гідності здоровим і нормальним
шляхом;
-право дитини на ім’я і громадянство від народження;
-право на користування благами соціального забезпечення;
-право на освіту і піклування неповноцінних у фізичному або соціальному
відношенні дітей;
-право на повний та гармонійний розвиток особи за умов любові й розуміння,
відповідальності батьків та особливого піклування про дітей органів влади;
-право на здобуття освіти, на першочерговість захисту і допомоги.
Декларація прав дитини слугувала основою для Конвенції про права дитини,
якій у 2004 році виповнюється 15 років.
ІІ група. 20 листопада 1989 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла
Конвенцію про права дитини, розробка якої велася в 1979 році з ініціативи
Польщі та за активної підтримки СРСР. Вона стала 23-м документом з числа
основоположних міжнародних договорів з прав людини. Конвенція була
підготовлена для підписання її державами в січні 1990 року.
Міжнародне співтовариство визнало в Загальній Декларації прав людини (10
грудня 1948 р.), що діти мають право на особливе піклування та допомогу (стат-
тя 25)
ІІІ група. Особливий захист дитини передбачався в багатьох міжнародних
актах XX століття:
-Женевській декларації прав дитини (1924 р.);
-Декларації прав дитини, прийнятій ГА ООН 20 листопада 1959 р.;
-Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (зокрема в статтях
23 та 24), 23 березня 1976 р.;
-Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (зокрема в
статті 10/3), 16 грудня 1966 р.;
-у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, які
опікуються питаннями благополуччя дітей;
-у Європейській Конвенції про захист прав людини і основних свобод,
4 листопада 1950 р.;
105

106. -у рамковій Конвенції про
захист національних меншин, 1 лютого
1996 р. (статті 12, 13, 14) та в інших.
Конвенція про права дитини (1989 р.) — універсаль-
ний міжнародний документ, обов’язковий для всіх держав,
які його підписали. Конвенція гарантує права дитини в цілому.
У ній визначені нормативні документи з охорони дитинства, гарантії
світового співтовариства із забезпечення розвитку освіти, вільного вибору
професії. Конвенція про права дитини вводить в обіг гуманістичні світо-
глядні поняття: особисті, громадянські, політичні, соціальні й культурні
права дітей. У документі дано визначення дитини як людини до 18-ти років,
якщо згідно із законами своєї країни вона не досягла повноліття раніше
встановленого віку. У ньому зазначено, що необхідно надати пріоритет усім
видам діяльності, спрямованим на благо дитини. Конвенція — спеціальний
документ, де в 3-х частинах, 54-х статтях відображені всі питання захисту прав
дитини. Зазначається, що кожна дитина, незалежно від її расової приналежності,
кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних поглядів, національності,
соціального походження, сімейного становища, культурної політики та
практики, власності, рівня освіти її самої та її батьків, користується правами, які
надаються Конвенцією. Дитина має бути захищена від усіх форм дискримінації
щодо становища, поглядів, дій її батьків, опікунів або членів сім’ї.
З прийняттям Конвенції в міжнародний обіг уведено нові права: право на
виживання і розвиток, на фізичне і психічне становлення, на соціальну
реінтеграцію жертв зловживання й експлуатації, право на збереження
індивідуальності. Кодифікація цих справ — важливий крок до прогресивного
розвитку міжнародного права в цілому.
ІV група. Україна із самого початку створення ООН брала активну участь у
розробці та імплементації основоположних документів із захисту прав людини.
Свідчення активної участі України в цілому процесі — присудження в 1968 р.
Спеціальної медалі ООН за захист прав людини відомому вченому-правознавцю
П. Недбайлу. Значну роль у розробці основ правозахисної діяльності на
міжнародній арені відіграв учений В. Корецький. Плідно працювали й
працюють у галузі міжнародного права українські вчені В. Буткевич, О.
Висоцький, В. Василенко, В. Денисов, В. Євінтов, М. Неліп, О. Мережко, К.
Сандровський. Загальновідомі дослідження С. Ісаковича, Л. Заблоцької, В.
Фуркала та інші.
Український центр прав людини Української Правничої Фундації за
підтримки Міністерства освіти України започаткував у 1995 р. освітню
програму в галузі прав людини. За активної участі вчених-правників Л.
Заблоцької, С. Бобровник, І. Усенка, О. Малій, О. Пометун, І. Котюка, В.
Журавського, С. Позняк, В. Дубровського, В. Позднякова, С. Лисенкова, С.
Дрожжиної, М. Рагозіна, директора Донецької школи прав людини Т. Рагозіної,
голови Асоціації вчителів правознавства м. Києва та Київської області,
заслуженого вчителя України О. Наровлянського (м. Київ), заслуженого вчителя
України Л. Лохи (м. Київ), заслуженого вчителя України В. Машіки (м. Мукаче-
106

107. ве Закарпатської області),
Т. Ремех (м. Київ), І. Гейко (м. Ва-
сильків Київської області), Ю. Олексина
(м. Рівне), С. Ратушняк (м. Хмельницький), С. Пеняєва
(м. Одеса) та інших в Україні проводиться значна робота зі
створення підручників, навчальних посібників, методичних ви-
дань для сучасної школи. Сьогодні учні вивчають курси «Конститу-
ція України», «Права людини», «Практичне право», «Основи інтелек-
туальної власності» та інші. Велику діяльність проводять Всеукраїнська
асоціація викладачів історії, громадянознавства та суспільних дисциплін
«Нова Доба» під керівництвом П. Вербицької, зусиллями якої створені
підручник і методичний посібник «Ми — громадяни України», посібник
«Історія для громадянина», «Суспільна акція школярів України «Громадянин».
Методичні поради для консультанта учнівського проекту. Донецька школа прав
людини підготувала навчальні посібники «Вчимося демократи». Уроки
громадянської освіти для учнів та «Вчимося демократії. Практикум з
громадянської освіти» для вчителів. У школі використовується бюлетень «Права
людини» Харківської правозахисної групи, посібник «Права людини»
Харківського «Освітнього центру прав людини». В Україні створено підручники
з громадянської освіти для учнів 9–11-х класів за редакцією в рамках
українсько-європейської частини проекту «Освіта для демократії в Україні»
тощо.
В Україні діє Міжнародна Ліга прав дітей та молоді.
Україна була однією з перших держав у пострадянському просторі, яка
запровадила один з найдемократичніших інститутів з прав людини —
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. На цю посаду
парламент України обрав Н. Карпачову.
У СРСР, який ратифікував Загальну декларацію прав людини (1948 р.), але не
обнародував її зміст до початку «перебудови» в 1985 році, державна ідеологія
розглядала права людини як державні дарування, а не продукт природного
розвитку й природного права.
Після проголошення в 1991 р. незалежності Україна в числі перших
міжнародних документів підписала Конвенцію про права дитини і Декларацію
про виховання, захист і розвиток дітей (1990 р.) як основу для вироблення
підходів до вирішення дитячих проблем. Декларація і план дій, що її
супроводжує, сприяють утвердженню принципів Конвенції та закликають
кожну державу працювати над досягненням конкретних цілей та розробкою
національного плану дій, регіональних планів дій, щоб вирішити пріоритетні
проблеми дітей у цих країнах.
В Україні йде інтенсивний процес формування національного законодавства
та механізмів щодо реалізації державної політики у сфері прав людини,
дитинства. Було прийнято ряд нормативних документів, спрямованих на
виконання зобов’язань нашої держави щодо Конвенції ООН про права дитини
та Заключних зауважень Комітету з прав дитини.
107

108. ОСНОВНІ ПРАВА І СВОБОДИ
ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
СЦЕНАРІЙ КВК
(Команди 7 і 8 класів)
На початку проводиться жеребкування та представлення капітанів.
1 конкурс. «Знайомство». Назва, девіз, форма одягу.
2 конкурс. «Привітання» суперникам, журі, болільникам.
3 конкурс. «Музичний». «Як я здійснюю своє право на освіту». Підготувати
музичний сюжет з даної теми.
4 конкурс. «Капітани... Капітани» 5 хв.
Громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та
громадські організації.
Ваше завдання:
Ви політичний лідер. Створіть партію або організацію, назвіть її, складіть
програму.
В програмі — мета партії. Статут — завдання, методи політичної боротьби.
Поки готуються капітани команд, команди працюють з кросвордами.
5 конкурс. «Розшифруй».
Команда 7 кл. розв'язує кросворд 8 кл. Команда 8 кл. — кросворд 7 кл.
6 конкурс. «Послання Президенту» 5 хв. Стаття 34 гарантує право на
свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Уявіть, що ви маєте змогу зустрітися з Президентом України. На довгі
розмови він не має часу. Вам треба стисло висловити свої бажання щодо змін,
які треба здійснити в системі освіти.
Завдання. Скласти звернення до Президента про зміни в школі. Що, на вашу
думку, треба змінити?
Конкурс болільників. Болільникам команди 7 кл. — кросворд 10 кл.,
болільникам команди 8 кл. — кросворд 9 кл.
Хто більше слів розгадає за даний час.
7 конкурс. «Розминка». На підготовку 2 хв.
Ви добре вивчили II розділ Конституції. За 2 хв. ви повинні поставити своїм
суперникам питання про права і свободи громадян. Питання задають по черзі
протягом 2 хв.
8 Конкурс. «Домашнє завдання». Драматизація статті 28 Конституції
України: «Кожен має право на повагу до його гідності».
9 Конкурс. «Хартії».
Стаття 44: «Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх
економічних і соціальних інтересів».
7 кл. — шахтарі;
8 кл. — вчителі
108

109. Завдання. Скласти вимоги
страйкуючих. 2 хв.
10 Конкурс. «Шлюбні обов'язки»
З кожної команди 1 хлопець і 1 дівчина..
Ви закохані, збираєтесь зареєструвати свій шлюб. Яким він буде?
Завдання. Скласти шлюбний контракт. Розподілити ваші майбутні
обов'язки. 1 хв.
11 Конкурс. По 1 учню з команди.
Назвати права і свободи. По черзі. Програє той, хто першим припинить на-
зивати права і свободи.
Розминка
1) Англійський філософ XVII ст. Джон Локк стверджував: «Від
правильного виховання дітей залежить благоустрій усього народу». А чи
залежить добробут нашої країни від вас?
2) Хто і на якій підставі може порушити недоторканість житла?
3) Уявіть, що вас затримали за підозрою у вчинені злочину. Які ви маєте
права?
4) Назвіть взаємні права і обов'язки батьків і дітей.
5) У Великобританії, США, Німеччині, Канаді, Японії служби за призовом
в мирний час не Існує —армія професійна, службу в ній несуть за контрактом. А
у нас?
6) Стеценко посварившись із Петренком, нацькував на нього свого собаку
(добермана). Змушений відбиватися, Петренко кілька разів сильно вдарив
собаку, внаслідок чого той згодом здох. Після цього Стеценко подав позов на
Петренко про відшкодування шкоди, заподіяної знищенням собаки. Чи повинен
суд задовольнити такий позов?
109

110. КОНКУРС
«МАЙБУТНІЙ ПРЕЗИДЕНТ»
Єдина перевага правителів –
це можливість
Творити добра більше,
ніж інші люди
Грасіан і Моралес
1. Ведучий
«Президент» — від лат. «той, хто сидить попереду».
- До початку конкурсу давайте згадаємо:
Хто може бути Президентом України? Який порядок обрання Президента?
На який термін обирається Президент? Коли приступає до виконання своїх
обов'язків?
Підстави для припинення повноважень Президента України.
Ст. 102 Конституції України — Президент України є головою держави і
виступає від її імені.
Яким повинен бути Президент? (Справедливим, розумним, відповідальним,
чесним, добрим і т. д.).
Я думаю, що всі ці риси притаманні нашим кандидатам в Президенти.
2. Представлення конкурсантів та регламенту конкурсу.
На конкурс юні президенти подали заявки, програму розвитку України
Час пробив, починаємо змагання претендентів.
3. 1 конкурс – конкурс заявок.
4. 2 конкурс – програма розвитку України (захист власних програм).
5. Інтелектуальний поєдинок.
Кандидатам в Президенти задають питання по черзі. Вони відповідають, журі
оцінює реакцію, кмітливість, доступність, компетентність Президентів.
Шановний Президенте, чому Ви не підвищуєте заробітну платню вчителям
до рівня середньої по промисловості?
Чи маєте Ви освіту і яку?
Які жінки (чоловіки) Вам подобаються?
Чи знаєте Ви Державний Гімн України? Продекламуйте кілька рядків.
Коли Ви навчалися в школі, чи зразковим учнем були? Не мали «двійок», не
прогулювали уроки?
6. Конкурс – прес – конференція.
110

111. 111

112. Конференція для батьків
На шляху від громадянського
виховання і освіти до новоєвропейського
громадянського суспільства
Чим викликане наростання
людських проблем у суспільстві
Згідно з цілісною філософією живого і життя на планеті Земля, більшість
наших негараздів і наростаючих проблем викликана тим, що у переважній
більшості ми, громадяни, чи то помилково, чи то збочено, приймали миттєве і
тлінне за незмінне й вічне, прив’язувалися до нього і відчували пристрасне і
невідворотне бажання володіти ним. Безпрецедентна гонитва протягом сторіч
за об’єктами нашого бажання та стереотипна прив’язаність до них призводила
й призводить і досі до прояву суперництва, конфліктів, війн, котрі начебто
сприяли досягненню запланованого результату. Цей негативний, стереотипний
стиль лінійного мислення за певних умов і обставин легко переходить у дії,
породжуючи, як наслідок, войовничість, конфліктність, заздрість. Перелічені
якості характеру були притаманні людині ще на зорі її появи. Однак у
сучасних умовах ХХ — початку ХХІ ст. реалізація результатів вищеназваних
якостей стала набагато небезпечнішою для всього людства.
Як повільно, так і швидкодіюча отрута заздрощів, жадібності, конфліктності,
агресивності, нестримних потреб отруює наше життя на планеті Земля та
створює умови в найближчому майбутньому для соціальних, політичних
конфліктів та війн, а в подальшому для природних стихій і катаклізмів.
Необхідність протистояння негативним традиційним цінностям життя
Сьогодні, в умовах реформування українського суспільства, становлення
громадянського виховання й освіти, дуже важливо звернути увагу на реакцію
людства на кілька історичних явищ та подій. Суть першої реакції полягає в
тому, що багато хто в Європі вважав: головне — це створення після Другої
світової війни таких умов, що дозволять упередити можливість розв’язання
війни у другій половині ХХ ст. У зв’язку з цим більшість гуманних громадян
Європи сприяли формуванню ефективних демократичних інститутів
суспільства, здатних допомогти у спільних пошуках шляхів і способів мирного
співробітництва в розв’язанні загальноєвропейських проблем та конфліктів.
Суть другої реакції, що викликала тоді і викликає досі стурбованість
гуманних і демократичних сил європейської спільноти, тієї реакції, що
звичайно офіційно, а не формально, втрачалася з поля зору, у тому, як жителі
Європи традиційно сприймали й сприймають себе і свої власні цінності
культури. Вони, перш за все, наголошували на своїх позитивних властивостях і
якостях характеру, системі цінностей і спрощено, іноді наївно, не помічали, не
звертали уваги на негативні історичні аспекти свого соціально-економічного та
політичного життя.
112

113. Морально-психологічний
вибух та емоційно-оцінювальний і ду-
ховно-моральний шок, викликаний результатами
глобальних і локальних війн, конфліктів початку та
кінця кривавого ХХ ст., підточив традиційні уявлення про
незмінні цінності європейської культури. Події та результат цих
війн стали викликом, що вимагав реформування деяких негативних
диспозицій (якостей, відносин) у системі цінностей новоєвропейської
спільноти.
Необхідно визнати, що жахливі ідеї фашизму, тоталітаризму, расизму,
шовінізму, геноциду, голодомору, етногеноциду, холокосту, ксенофобії,
диктатури пролетаріату чи буржуазії, релігійного фанатизму, наркобізнесу,
тероризму, переслідування інакомислячих, утиски пацифістів та альтруїстів,
зрощування кримінальних структур з державними, порушення механізму
виборчих систем, сучасне рабовласництво, торгівля жінками та дітьми, викуп
заручників тощо та способи їх практичної реалізації не були випадково і
раптово занесені ззовні на планету Земля.
Сьогодні новій генерації майбутніх громадян українського громадянського
суспільства новоєвропейського типу цивілізації необхідно переглянути деякі
цінності життя, традиційні установки, а також через інститути суспільства
створювати умови, що їх можна було б протиставити жахові минулого ХХ ст.
Необхідність трансформації універсальних духовно-моральних ідей і
цінностей
Як би привабливо ми не змальовували матеріальний прогрес суспільства
всезагального споживання, сам по собі він не в змозі забезпечити щастя навіть
у вузьких історичних межах соціального й біологічного часу. Чим більшими й
швидшими будуть наші досягнення у задоволенні матеріальних потреб, тим
більшим буде страх перед загибеллю всього живого і життя на планеті Земля.
Ресурси нашої планети не вічні і не відтворювані, про що попереджали
представники багатьох світових релігій. Суть їхніх висловлювань зводилась до
того, що чим швидше ми споживемо все те, що нам надано Всевишнім, тим
швидше ми загинемо. Про це ж говорили й відомі політики та філософи
сучасності, як-от голова Римського клубу А.Печеї, колишній прем’єр-міністр
Ісландії Х. Брудланд у своїй четвертій доповіді.
Науково-технічний і матеріальний прогрес, що створюють умови для
становлення суспільства всезагального споживання, викликає тимчасове
фізичне задоволення, а духовне задоволення, якщо й виникає, то воно не буває
тривалим. З іншого боку, коли громадянин шукає щастя лише у духовно-
моральній сфері, йому легше переносити фізичні страждання, психолого-вікові
перевантаження та здійснювати емоційно-оціночні судження.
Зрозуміло, що ніхто не проти керованого науково-технічного, матеріального
прогресу, адже вони, безсумнівно, внесли значний вклад у загальний розвиток
європейської цивілізації і всього людства, у створення необхідного комфорту і
в те, що всі ми стали краще пізнавати і розуміти таємничий світ, що оточує
нас. Але якщо ми і надалі будемо беззастережно пропагувати у незрілих умах
підлітків одні лише переваги прогресу, то ми остаточно ризикуємо втратити
113

114. більшість універсальних
цінностей, які мають бути притаман-
ними “космоземнобіосоціоноосферній” особис-
тості. Дані науково-технічного прогресу не можуть за-
мінити ті вічні християнські загальнолюдські духовно-
моральні цінності, які колись прийшли зі Сходу і започаткували
та духовно збагатили культурний простір європейського язичництва
і варварства, тим самим визначивши становлення й розвиток західно-
європейської, а слідом за нею і новоєвропейської цивілізації та інших
сучасних цивілізацій планети Земля в усіх відомих національних, релігійних,
мовних, ментальних, духовно-культурних просторах, соціально-економічних і
політичних кордонах.
Таким чином, некерований науково-технічний прогрес і, особливо, його
запланований результат, яким є прогрес матеріальний, у будь-якому випадку
ніколи не зможе принести людині найвищого й вічного щастя. Трансформація
такої філософсько-педагогічної ідеї дозволить за допомогою універсальних
духовно-моральних цінностей інших тем в курсі громадянського виховання й
освіти сформувати умови для розуміння сенсу універсально-цілісної категорії,
якою є “космоземнобіосоціоноосферна” свідомість особистості, складовими якої
є поняття: громадянин держави певного типу цивілізації; житель планети Земля;
мешканець Всесвіту.
Нині філософія цілісного громадянського виховання повинна позбутися
класичного й некласичного, нецілісного, неінтегрованого, недисциплінованого
стилю мислення, в якому відтворюються такі людські вади, як егоїзм, заздрість,
конфліктність, жорстокість та інші зародки людських бід. Вона має показати та
осяяти початок шляху, що веде до такого духовно-творчого стану вчителів і
учнів, якому властиві нелінійний, цілісний, поліваріативний стиль мислення та
спосіб пізнання таких якостей, як споглядання, умиротворення,
відповідальність, духовність, моральність, толерантність, мудрість.
Яку любов ми маємо відстоювати
Незалежно від ставлення до різних філософських і релігійних стилів мислення
і способів пізнання, кожному з нас дорогі любов і співчуття. З першого дня
нашого народження, коли ми автоматично підпадаємо під всебічну турботу,
піклування і любов наших батьків, родичів, і пізніше, зустрічаючись у старості з
хворобами, ми знову розраховуємо як на допомогу й турботу близьких родичів,
так і на милосердя громадян суспільства. Якщо на початку і в кінці нашого
біологічного і соціального життя ми залежимо від добрих почуттів незнайомих
громадян суспільства, то чому ж у середині життєвого шляху ми не ставимося
до них з такою ж любов’ю й повагою?
Співіснуючи у людському суспільстві, ми повинні навчитися ще в молоді роки
шляхом громадянського виховання поділяти людське співчуття, бути
толерантними не лише до тих, хто нам рідний і близький, а й до тих, хто живе
поруч із нами, і тих, хто живе на інших континентах нашого спільного дому —
планети Земля.
114

115. Зміст основ громадян-
ського виховання і освіти повинен ство-
рювати умови для безкорисливого, безмежного
співчуття й почуття жалю і загальнопланетарної любові
до життя і живого та до життєзабезпечуючого тіла планети
Земля, частинкою якого є сама “космоземнобіосоціоноосферна”
людина.
І в сукупності усе це — не та звичайна соціально, економічно, біологіч-
но народжена любов, котру ми, смертні і тлінні, відчуваємо до батьків,
родичів, друзів, тобто любов, поєднану з прив’язаністю й пристрастю лише
до близьких. А та любов, що її ми маємо відстоювати, яка має поширюватися
навіть на тих, хто навмисне і ненавмисне завдав нам турбот, заподіяв шкоду та
зло, на тих, народжених недосконалим, іноді жорстоким суспільством.
Виховання й розвиток такого природного співчуття і загальнолюдської,
загальноземної любові створять умови для формування цілісної
“космоземнобіосоціоноосферної” свідомості учнів.
Який мир потрібен громадянам демократичного суспільства
Насильницький та ненасильницький мир у сенсі відсутності різноманітних
видів війн не є жодною цінністю для тих, хто у даний момент умирає
мільйонами від холоду, голоду, хвороб і часом байдужості громадян, а також
тих, хто мільйонами народжується у період некерованого демографічного
вибуху на планеті Земля.
Такий мир — у сенсі відсутності війн — не полегшить біль в’язня совісті від
дискримінації, расизму, шовінізму, тоталітаризму, від катувань і шантажу,
політики “пряника й батога”, співробітництва з позиції сили, влади, грошей.
Він не принесе втіхи тим, хто втратив своїх близьких від вибухів літаків,
потягів, автобусів, метро, переходів. Не задовольнить він і тих, хто втратив
близьких унаслідок Чорнобильської катастрофи. Не зменшить значення
загибелі людей від повеней, зсувів, засух, отруєння води, безглуздого
винищення лісів, екологічно нечистого виробництва у сусідній країні або ж у
себе.
Перебувати в істинному мирі з самим собою і навколишнім світом можливо
тоді, коли досягнуто миру думок і почуттів у “мозковому театрі” і спокою
духу й волі в серцях “космоземнобіосоціоноосферної” особистості —
громадянина держави, жителя планети Земля, мешканця Всесвіту.
До чого може призвести культивування негативних якостей в учнів
Зміст більшості суспільствознавчих шкільних підручників насичений
інформацією про історичних “героїв”, “особистостей”, “персонажів”, що
вчинили різного рівня злочини, завдали горя, болю і невимовних страждань
десяткам, сотням тисяч і мільйонам людей. Ці факти можна розглядати як
запланований результат стилю мислення нашої земної цивілізації. Такі явища
відбуваються через те, що в “мозковому театрі” присутні такі почуття, як
заздрість, ревнощі, ненависть, гнів, необмежена жадібність, конфліктність.
115

116. Захоплений в полон
такими негативними почуттями, гро-
мадянин подібний зомбованому маніякові, кот-
рий не знає, не бачить, куди й навіщо йде, що і як робить.
Якщо цілісно проаналізувати зміст всесвітньої історії, то
можна дійти висновку, що вона є хронікою стиснутих негатив-
них історичних кадрів життя — наслідків більшості негативних і
меншості позитивних людських соціально-економічних, політичних,
культурних помислів і діянь.
“Змінити себе, щоб не загинути”
Ми, зазвичай, визначаємо свого недруга чи ворога за його діяннями щодо себе,
своїх родичів, друзів, держав, типів цивілізацій. Але таке розуміння недруга,
ворога завжди відносне. Навіть в історії одного людського життя, не кажучи вже
про історію однієї держави, ми часто спостерігаємо, як в один і той же
біологічний і соціальний час людина чи держава може виступати як недруг, а в
інший історичний момент — як найкращий друг. А ось лінійні, неінтегровані
думки і нецілісні почуття в нашій нерозширеній свідомості завжди лишаються
ворогом номер один для всіх нас.
Незважаючи на всепроникну й всеохопну силу впливу і масово-руйнівні
здібності, наші думки як наші “внутрішні вороги” більше піддатні змінам і
викоріненню, і в одному головному аспекті “слабші” ніж т.зв. “зовнішні
вороги”. Для вдаваної перемоги над “зовнішнім ворогом” необхідно володіти
величезною перевагою в космічному наступальному й захисному озброєнні.
Щоб досягти цього, потрібні величезні витрати невідновлювальних сировинних
ресурсів, інтелектуальні сили. І навіть при будь-якій перевазі однієї із сторін
протистояння початок глобальної космічної війни призведе до загибелі всього
живого.
А щоб побороти невидимого “внутрішнього ворога”, не слід ризикувати
життям на Землі, шістьма мільярдами “космоземнобіосоціоноосферних”
особистостей — достатньо лише змінити свої внутрішні думки й почуття і
розвинути в собі якості, що народжують інтегровані, нелінійні і цілісні способи
пізнання буття, духовно-творчу діяльність.
Ця універсальна ідея “змінити себе, щоб не загинути”, запропонована колись
“Римським клубом” і висловлена Ауреліо Печчеї, має знайти своє гідне місце у
змісті майбутнього експериментального курсу “Основи громадянського
виховання й освіти”.
В ієрархії трирівневих цілей і цілісних засобів їх запланованого досягнення в
експериментальному курсі “Основи громадянського виховання й освіти” однією
з пріоритетних цілей може бути створення умов для пошуку шляхів формування
новоєвропейських гуманних орієнтирів на основі сукупної духовно-творчої
діяльності вчителів і учнів, що базуватиметься на принципах толерантності,
рівноправ’я, взаємодопомоги, взаєморозуміння та взаємоповаги в процесі
навчання.
116

117. Захоплений в полон
такими негативними почуттями, гро-
мадянин подібний зомбованому маніякові, кот-
рий не знає, не бачить, куди й навіщо йде, що і як робить.
Якщо цілісно проаналізувати зміст всесвітньої історії, то
можна дійти висновку, що вона є хронікою стиснутих негатив-
них історичних кадрів життя — наслідків більшості негативних і
меншості позитивних людських соціально-економічних, політичних,
культурних помислів і діянь.
“Змінити себе, щоб не загинути”
Ми, зазвичай, визначаємо свого недруга чи ворога за його діяннями щодо себе,
своїх родичів, друзів, держав, типів цивілізацій. Але таке розуміння недруга,
ворога завжди відносне. Навіть в історії одного людського життя, не кажучи вже
про історію однієї держави, ми часто спостерігаємо, як в один і той же
біологічний і соціальний час людина чи держава може виступати як недруг, а в
інший історичний момент — як найкращий друг. А ось лінійні, неінтегровані
думки і нецілісні почуття в нашій нерозширеній свідомості завжди лишаються
ворогом номер один для всіх нас.
Незважаючи на всепроникну й всеохопну силу впливу і масово-руйнівні
здібності, наші думки як наші “внутрішні вороги” більше піддатні змінам і
викоріненню, і в одному головному аспекті “слабші” ніж т.зв. “зовнішні
вороги”. Для вдаваної перемоги над “зовнішнім ворогом” необхідно володіти
величезною перевагою в космічному наступальному й захисному озброєнні.
Щоб досягти цього, потрібні величезні витрати невідновлювальних сировинних
ресурсів, інтелектуальні сили. І навіть при будь-якій перевазі однієї із сторін
протистояння початок глобальної космічної війни призведе до загибелі всього
живого.
А щоб побороти невидимого “внутрішнього ворога”, не слід ризикувати
життям на Землі, шістьма мільярдами “космоземнобіосоціоноосферних”
особистостей — достатньо лише змінити свої внутрішні думки й почуття і
розвинути в собі якості, що народжують інтегровані, нелінійні і цілісні способи
пізнання буття, духовно-творчу діяльність.
Ця універсальна ідея “змінити себе, щоб не загинути”, запропонована колись
“Римським клубом” і висловлена Ауреліо Печчеї, має знайти своє гідне місце у
змісті майбутнього експериментального курсу “Основи громадянського
виховання й освіти”.
В ієрархії трирівневих цілей і цілісних засобів їх запланованого досягнення в
експериментальному курсі “Основи громадянського виховання й освіти” однією
з пріоритетних цілей може бути створення умов для пошуку шляхів формування
новоєвропейських гуманних орієнтирів на основі сукупної духовно-творчої
діяльності вчителів і учнів, що базуватиметься на принципах толерантності,
рівноправ’я, взаємодопомоги, взаєморозуміння та взаємоповаги в процесі
навчання.
116

118. Захоплений в полон
такими негативними почуттями, гро-
мадянин подібний зомбованому маніякові, кот-
рий не знає, не бачить, куди й навіщо йде, що і як робить.
Якщо цілісно проаналізувати зміст всесвітньої історії, то
можна дійти висновку, що вона є хронікою стиснутих негатив-
них історичних кадрів життя — наслідків більшості негативних і
меншості позитивних людських соціально-економічних, політичних,
культурних помислів і діянь.
“Змінити себе, щоб не загинути”
Ми, зазвичай, визначаємо свого недруга чи ворога за його діяннями щодо себе,
своїх родичів, друзів, держав, типів цивілізацій. Але таке розуміння недруга,
ворога завжди відносне. Навіть в історії одного людського життя, не кажучи вже
про історію однієї держави, ми часто спостерігаємо, як в один і той же
біологічний і соціальний час людина чи держава може виступати як недруг, а в
інший історичний момент — як найкращий друг. А ось лінійні, неінтегровані
думки і нецілісні почуття в нашій нерозширеній свідомості завжди лишаються
ворогом номер один для всіх нас.
Незважаючи на всепроникну й всеохопну силу впливу і масово-руйнівні
здібності, наші думки як наші “внутрішні вороги” більше піддатні змінам і
викоріненню, і в одному головному аспекті “слабші” ніж т.зв. “зовнішні
вороги”. Для вдаваної перемоги над “зовнішнім ворогом” необхідно володіти
величезною перевагою в космічному наступальному й захисному озброєнні.
Щоб досягти цього, потрібні величезні витрати невідновлювальних сировинних
ресурсів, інтелектуальні сили. І навіть при будь-якій перевазі однієї із сторін
протистояння початок глобальної космічної війни призведе до загибелі всього
живого.
А щоб побороти невидимого “внутрішнього ворога”, не слід ризикувати
життям на Землі, шістьма мільярдами “космоземнобіосоціоноосферних”
особистостей — достатньо лише змінити свої внутрішні думки й почуття і
розвинути в собі якості, що народжують інтегровані, нелінійні і цілісні способи
пізнання буття, духовно-творчу діяльність.
Ця універсальна ідея “змінити себе, щоб не загинути”, запропонована колись
“Римським клубом” і висловлена Ауреліо Печчеї, має знайти своє гідне місце у
змісті майбутнього експериментального курсу “Основи громадянського
виховання й освіти”.
В ієрархії трирівневих цілей і цілісних засобів їх запланованого досягнення в
експериментальному курсі “Основи громадянського виховання й освіти” однією
з пріоритетних цілей може бути створення умов для пошуку шляхів формування
новоєвропейських гуманних орієнтирів на основі сукупної духовно-творчої
діяльності вчителів і учнів, що базуватиметься на принципах толерантності,
рівноправ’я, взаємодопомоги, взаєморозуміння та взаємоповаги в процесі
навчання.
116