30 років Незалежності України

1. До 30–ї річниці
незалежності України
(видання з фонду
рідкісних та цінних видань
НБУ для дітей)
«Наша мова зветься українською мовою. Наша земля
зветься Україною. Ми звемося українцями».
М. Грінченко
«Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..»

2. Важко знайти у світі народ, який мав би таку нелегку та драматичну історію і
таку неймовірно-неповторну природню красу довкілля. Чимало на нашому
історичному шляху траплялося складних та суперечливих подій, високих
злетів та нищівних поразок. Історія України та неповторність її ланів та річок,
лісів та гір стали невичерпним джерелом для українських авторів, у творах
яких відображаються усі події минувшини, краса природи і незламний дух її
народу, який, пройшовши тернистий шлях, здобув свою незалежність.
Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,
тихі зорі, ясні води – Моя Україна.
Володимир Сосюра

3. Здається – кращого немає нічого в
Бога, як Дніпро та наша славная
країна…
Шевченко Т. Кобзар : повна зб. поезій :
до 125-річчя з дня народж. / Т. Шевченко ; АН УРСР,
Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка ;
редкол. О. Корнійчук [та ін.] ; іл. І. Їжакевича. —
Вид. ювіл., 1814-1939. — Київ : Держ. літ. вид-во,
1939. — 749 с. : іл.
[«І виріс я на чужині…», с. 472]
Тарас Шевченко

4. Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За нею Господа моліть...
Шевченко Т. Кобзар : повна зб. поезій : до 125-річчя
з дня народж. / Т. Шевченко ; АН УРСР, Інститут української
літератури ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. О. Корнійчук [та ін.] ;
іл. І. Їжакевича. — Вид. ювіл., 1814-1939. — Київ : Держ. літ.
вид-во, 1939. — 749 с. : іл.
[«Чи ми ще зійдемося знову?..», с. 365]
Тарас Шевченко

5. Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Шевченко Т. Кобзар : вибір для дітий /
Т. Шевченко. — Львів : Накладом Українського
Педагогічного Товариства, 1914. — 64 с. : іл. —
На тит.: Ювилейне видання в соті роковини
уродин поета.
[«Слава України», с. 23]
Тарас Шевченко

6. Широким Дніпром пливли вниз до порогів великі козацькі
байдаки. Сонце, підбиваючись вгору, весело грало
промінням по червоних, як мак, верхах на козацьких
шапках, по жовтих, як гвоздики, та синіх, як волошки,
штанях, по кольористих поясах, по блакитних та зелених
вильотах на кунтушах. Байдаків було з десяток; на кожному
була невисока щогла, а на щоглах маяли кольористі бинди;
здавалося що то дівочі коси мають над байдаками,
нагадуючи козакам про коханих дівчат, що виряджали їх у
дорогу. На передньому байдакові маяла на червоному
ратищі блакитна корогва, а на їй намальовано було козака на
коні і під ним злотом вигаптувано підпис:
Куди схоче, туди й скаче,
Ніхто за ним не заплаче.
Загірня М. Гетьман Петро Сагайдачний : іст.
оповідання / М. Загірня ; з повісті Д. Мордовця з дод.
й одмінами перероб. М. Загірня. — Вид. 2-е. — Київ :
[б. в.], 1918. — 128 с. : іл. — [C. 3].
Марія Загірня

7. До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
Українка Л. Вибрані поезії / Л. Українка ; упоряд. О. Ольховик. — М. :
Детгиз, 1945. — 111 с. : портр.
[«Do», с. 12]
Леся Українка

8. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по
Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних
степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і
вздовж, і вшир, і впоперек, де одні тілько високі могили
нагадують вам про давнє життя людське, про бої та чвари,
хижацькі заміри та криваві січі, де синє небо, побратавшись з
веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-
високе, безодньо-глибоке шатро; де тоне ваш погляд у
безкрайому просторі, як і ваша душа — у безмірній безодні
того світу та сяйва, синьої глибини та сизо-прозорої
далечизни?... Якщо вашим очам доводилося хоч раз бачити
усе те, то не забути вам того довіку.
Мирний П. Вибрані твори / П. Рудченко ; мал. та обкл. О. Довгаля. — Харків ;
Одеса : Дитвидав, 1934. — 180 с. : іл.
[«Серед степів», с. 157]
Панас Мирний

9. Українка я маленька,
Українці батько й ненька.
Коли виросту велика,
Не злякаюсь труду – лиха:
Буду браттям помагати
Україну визволяти.
А тепер я вчитись буду
Тої праці, того труду, –
Щоб зростала добра слава,
Що вкраїнка з мене жвава!
Півень та лисичка : нар. байка / ред. В. Тодосів ; іл. П. Лапин. — Київ : Товариство
«Вернигора», 1919. — 21 с. : іл. — (Видавниче товариство «Вернигора» ; ч. 4).
[«Маленька україночка», 2-а с. обкл.]

10. У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в чужині рай:
Їм красе все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей – без Батьківщини.
Микола Чернявський
Світло : літ. іл. зб. для дітей. № 12 / зред. і уложив
Гр. Шерстюк. — Київ : Український Учитель, 1908. —
128 с. : іл.
[«Рідний край», с. 70]

11. Наша славна Україна, –
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
Володимир Самійленко
Збірка казок і оповідань для читання в школі :
(рік другий та третій). Кн. 1. — Вінниця : Видання
Шкільного Відділу Подільського Губернського
Земства, 1917. — 41 с. : іл.
[«Наша славна Україна», 2-а с. обкл.]

12. Сьогодні ми чули заповіт од Тараса, щоб ми його в
сім’ї вольнвй-новій не забули пом’янути «незлим,
тихим словом»…- дак не чужим же словом, а своїм
рідним, українським!! Щоб колись настала завішана
Шевченком вільна нова сім’я, де не буде пана з
«панською» мовою й мужика з «мужицькою» мовою,
ми повинні почати з того, що вивчимо «слово»
нашого мужика і самі од нього «словом» не
одрізнятимемся!
Агатангел Кримський
Кримський А. Повістки та ескізи з українського життя (1890-1894) / А. Кримський. — 5-е вид., пов.
й перегл. авт. — Київ : Друкарня Українського Наукового Товариства, 1919. — 352 с. — [С. 260].

13. І кричу я: Україно!
Потім стану й прислухаюсь.
Чути… здалеку: – Тримаюсь!
Хмарко! Ластівко! Калино! –
І в той бік я повертаюсь.
Я іду. Куди? – до неї!
Крилами між люди лину.
Може там її зустріну –
Душу сталі – не лілеї! –
Сталь незламну – Україну!
Павло Тичина
Україна в огні : альманах. Кн. 2 / ред.
альм. М. Бажан [та ін.]. — Б. м : Спілка
рад. письмен. України, 1942. — 319 с.
[«Гей, народе! Будеш жити!», с. 11]

14. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі,
праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і
над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.
Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за
горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися
з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу
зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими
головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними
і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі
палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в
воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є
міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі,
як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в
змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.
Олександр Довженко
Довженко О. Ніч перед боєм / О. Довженко. — [Саратов] : Укрвидав при ЦК КП/б/У, 1942. — 22 с. — [С. 15].

15. Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Рильський М. Де сходяться дороги / М. Рильський. — Київ : Слово, 1929. — 100 с. : іл.
[«Мова», с. 55]
Максим Рильський

16. Є на світі й інші чудові країни,
Але Батьківщина одна.
Якщо народила тебе Україна,
Для тебе як мати вона
Тебе тут тримають солодкії пута
Ніде так зоря не встає,
І так солов’ї не співають розкуто,
Бо все тут до крихти твоє.
Ніде тебе так не втамують верби,
Ніде так не пахнуть сади.
І, де б ти не був, тебе тягне нестерпно
Якась дивна сила сюди.
Здається, ніде таких зоряних більше
На світі немає ночей
І друзів таких ти ніде не зустрінеш
Таких співчутливих очей…
Марійка Підгірянка
Підгірянка М. Збірничок вершів для дітей /
М. Підгірянка. — Ужгород : [Пчілка], 1926. —
32 с. — (Діточа бібліотека новинки «Пчілка» ;
ч. 20). — Конволют об'єднує 4 вид.
[«Що я люблю», с. 15]

17. Привіт усім вам, родичі й краяне,
і цій землі, куди ми йшли колись
з наказу батька нашого Трояна,
де стали жити й щастя добулись,
де нас колись зустрів привітним ловом,
як правнуків своїх, старий мудрець…
Ми нині рідній цій землі промовим
привіт і дяку з глибини сердець!
Присягнемося їй від злої сили
Її обороняти й берегти,
Щоб багатіла, кращала, й міцніла,
І прославлялась на усі світи! Наталя Забіла
Забіла Н. Троянові діти : драм. поема /
Н. Забіла ; худ. О. Павловська. — Київ :
Веселка, 1982. — 101 с. : іл. — (Бібліотечна
серія). — [С. 90].

18. Укладач Н.І. Турчин
Редактор О.А. Кадькаленко
Дизайн, верстка Н.В. Ярчак
Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua/
Київ, вул. Януша Корчака, 60