До 150-річчя від дня народження видатного українського митця Олександра Мурашка. Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/

1. ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА
МИТЕЦЬ З НАЦІОНАЛЬНОЮ ДУШЕЮ
ОЛЕКСАНДР МУРАШКО

2. Олександр Олександрович Мурашко –
український художник європейського масштабу.
Живописець створив власний неповторний
стиль у поєднанні імпресіонізму, модерну та
реалізму. Він одним із перших передбачив
настання нової епохи в історії українського
образотворчого мистецтва, був активним
учасником культурного життя України і одним із
засновників Товариства київських художників та
Української Академії мистецтв

3. Портрет матері О.
Мурашка
Етюд. Полотно, олія.
Дитинство
та
юність
Майбутній художник народився 7 вересня
1875 року в Києві. Його матір – Марія Іванівна
Крачковська – була донькою сільського священника.
До 7 років хлопчика виховували бабуся Катерина
Никифорівна та дядько Микола Іванович, старший
брат матері. Дитинство провів серед мальовничих
пейзажів Чернігівщини. Початкову освіту здобув у
Чернігівському духовному училищі. Перші практичні
ремісничі навички отримав у іконописній майстерні
вітчима
Чернігівське духовне
училище. Листівка
початку ХХ ст.
Олександр
Мурашко.
1894 р.
О. І. Мурашко та
М. І. Крачковська. 1889 р.

4. 1887 року вітчим отримав замовлення по
облаштуванню Володимирського собору. Сім’я
переїздить до Києва. Підліток опинився в центрі
знаменної події, на його очах народжувалися
розписи київської святині. Він із завзяттям
допомагав перемальовувати ікони, виконував
будь-яку роботу в оформленні храму. Олександр
змалку мріяв стати художником, навчатися в
Академії мистецтв. Але у Києві за вимогою вітчима
його віддали в духовне училище, де він часто
пропускав заняття. Потай відвідував Рисувальну
школу Миколи Мурашка, брата свого вітчима.
Конфлікти з вітчимом змусили п'ятнадцятирічного
хлопця залишити родину, заробляти на життя
самостійно
Київська Рисувальна
школа
М. І. Мурашка
Дитинство та
юність
Куточок
Рисувальної школи
О. Мурашко разом зі
своїм дядьком та
вчителем Миколою
Мурашком, 1907 р.

5. Академічне
навчання
(1894-1901 роки)
Подальший творчий етап юнака відбувався в Петербурзі. Ази
мистецької майстерності О. Мурашко отримав у Вищому художньому
училищі, де навчався 2,5 роки. 1896 року став студентом Академії
мистецтв та обрав напрямок портретного мистецтва та жанрового
живопису. В академії остаточно сформувався талант Мурашка-
портретиста. Він створив перше фундаментальне полотно – дипломну
роботу «Похорон кошового» (1900). Картина була визнана кращою
серед студентських робіт, за що він отримав золоту медаль та
відрядження з перспективою продовження освіти у кращих живописців
Німеччини, Італії та Франції
Олександр Мурашко,
1895 р.
«Похорон кошового», 1900 р.

6. Європейські
мистецькі центри
(1901-1903 роки) 1901 року Мурашко поїхав у Париж. Там відвідував музеї, знайомився із
роботами видатних майстрів. Саме в Парижі митець починає експериментувати з
грою світлотіні та кольоровою різноманітністю на картинах. На полотнах цього
періоду він зобразив життя французів та француженок. З Парижа він вирушив у
Мюнхен, де побував у приватній школі словенського художника Антона Ашбе,
вивчав досвід відомих майстрів модернізму та продовжував роботу над своїм
авторським стилем. Європейська подорож закінчилась 1903 року. Цей період
вважається початком становлення Мурашка-художника як зрілого майстра
Паризька
кав’ярня.
1903 р.
Дівчина в
червоному
капелюсі. 1903 р.
Парижанка.
1902 р.
Біля кав’ярні.
Парижанки. 1903 р.
У кав’ярні. 1902 р.

7. Творчі пошуки
митця
Олександр Мурашко.
1905 р.
Під впливом реалістичної школи та
європейського мистецького досвіду О. Мурашко
створює свою манеру живопису, засновану на
кольоровому розмаїтті яскравих фарб, починає
використовувати в роботах елементи як імпресіонізму
так і модерну. 1907 року художник повертається до
Києва, де бере активну участь у місцевих мистецьких
подіях.
Художник працює в своєму улюбленому жанрі
та створює композиційні портрети:
Тетяна. Портрет у сірому (сріблясто-сірі тони) (1903)
Портрет професора Андріяна Прахова (1904)
Зима. На ковзанці (1905)
За п’яльцями. Портрет Єлени Прахової (1905)
Старий учитель. Портрет художника М. Мурашка (1906)
На кормі. Портрет Жоржа Мурашка (1906)
На терасі. Портрет О. Мурашка (1908)
Портрет Наталії Нестерової (1910)
Портрет Людмили Куксіної (1910)
На терасі (1910)

8. Виставкова
діяльність
(1909-1913
роки)
Олександр Мурашко.
1909 р. Фото Миколи Петрова
Х Міжнародна виставка в Мюнхені (червень-липень 1909 р.)
О. Мурашко дебютував на виставці двома картинами - «Карусель» та «На
ковзанці». Картину «Карусель» відзначили золотою медаллю, яку одразу ж
купили для Музею образотворчих мистецтв Будапешта (Угорщина). Після
блискучого дебюту митець став популярним у Європі. Персональні виставки О.
Мурашка організовувались в Берліні, Мюнхені, Дюссельдорфі та Кельні. Завдяки
йому українське мистецтво стало популярним для зарубіжної публіки
«Карусель». 1906 р.
«Я хотів передати весь вихорух каруселі, весь блиск її
балаганних прикрас, збентеженість і радість простих
дівчат, які потрапили в місто... і вперше у своєму житті
сіли на дерев’яних коників каруселі»
О. Мурашко
На ковзанці. 1905 р.

9. Олександр Мурашко.
1909 р.
Дві картини художника «Неділя» і «На терасі» (1909
р.) на виставці були відзначені відвідувачами-знавцями та
європейською критикою
Виставкова
діяльність
(1909-1913
роки)
На терасі. Портрет
Маргарити Мурашко.
1909 р.
Митець представив роботу
«Неділя. Тихий смуток» (1911),
яка вразила німецьких критиків
«сяючим колоритом». Вона
експонувалася неодноразово і на
київських виставках, а після смерті
художника потрапила до приватної
колекції
Неділя. Тихий смуток
1911 р.
IX Міжнародна виставка у Венеції (Венеційське бієнале,
квітень-жовтень 1910 р.)
Неділя. 1909 р.
XI Мюнхенська міжнародна виставка
(червень-жовтень 1913 р.)

10. Особисте та творче життя
художника (1909-1913)
Маргарита та Олександр
Мурашки. 1909 р.
У 1909-1912 рр. митець долучається до
розвитку живопису в Києві. Спочатку викладає у
Київському художньому училищі, що було створене
на базі Рисувальної школи його дядька Миколи
Мурашка. Згодом, у 1913 р. засновує власну художню
студію, де навчали живопису та скульптурі
Портрет Маргарити
Мурашко. 1909 р.
Собор Св. Марка у Венеції.
1909 р.
19 квітня 1909 р. Мурашко одружується на дочці
київського нотаріуса Маргариті Крюгер та родичається з
відомою родиною Прахових. По вінчанні пара
вирушила у весільну подорож Італією. Місцева
архітектура надихнула художника на написання
портрету дружини та етюду «Собор Св. Марка у Венеції»
Майстерня О. Мурашка

11. Особисте та творче життя
художника (1913-1918)
Біля ставка.
Портрет
М. Мурашко. 1913 р.
Портрет Г. Шлейфера
Портрет
М. Мурашко.
1914-1916 рр.
Художник не полишав свій улюблений жанр – портретний живопис.
Слава найкращого портретиста надала можливість отримувати численні
замовлення, малювати відомих людей Києва, членів родини
Його картини прикрашали домашні колекції киян: лісопромисловця та
мецената С. Могильовцева, підприємця та мецената О. Терещенка, діяча
медицини Г. Квятковського, архітектора Г. Шлейфера, українського
письменника С. Скляренка тощо. Творчою вершиною став виконаний вуглем
«Портрет професора Київського університету М. Воскобойникова»
1916 року О. Мурашко став
ініціатором створення Товариства київських
художників. Виставкова та громадсько-
культурна діяльність товариства була одним
із визначальних факторів розвитку
тогочасного художнього життя
Жінка з квітами.
1918 р.
«Важко знайти художника, а особливо портретиста, у
творчості якого сонячне світло займало б таке вагоме місце»
Н. Асєєва, мистецтвознавець

12. «В студії було більше пошуків, цікавіше. Кожному учневі
Олександр Олександрович старався відкрити очі на природу і
показував, як передати природу живописно. Він застерігав від
розфарбовування і чорноти у картинах… Він вчив зустрічатися з
природою як зі святом...».
А. Петрицький, український художник
Педагогічна та
громадська діяльність митця
(1913-1919)
У 1913 році О. Мурашко відкрив власну студію у
відомому "хмарочосі Гінзбурга", що розташовувався на вулиці
Інститутській. Програма студії вирізнялася прогресивними
методами викладання. Навчання було націлене на знання
історії та філософії мистецтва, виховання живописного
сприйняття, вміння моделювати кольором форму, володіння
формою, рисунком, колірними співвідношеннями. Його учнями
були Ніссон Шифрін, Ісак Рабинович, Карпо Трохименко,
Анатоль Петрицький, Тіна Омельченко
«Будьте в мистецтві, як діти – щирими та безпосередніми»
О. Мурашко
Хмарочос Гінзбурга

13. О. Мурашко мріяв перетворити Київ на
великий художній центр Європи. У 1917 році він
став одним із засновників Української академії
мистецтв (нині Національна академія
образотворчого мистецтва і архітектури). До
організації роботи академії долучилися видатні
діячі Г. Нарбут, Ф. і В. Кричевські, М. Грушевський,
М. Бойчук та інші. О. Мурашко викладав тут лише
два роки, очолював у закладі одну з живописних
майстерень.
Але навіть за цей короткий період він встиг
зробити величезний внесок у розвиток творчої
освіти Києва
Засновники Української
академії мистецтв
1917 р.
Педагогічна та
громадська діяльність митця
(1913-1919)
Життя Олександра Мурашка трагічно обірвалося. 14 червня 1919
року його вбили неподалік власної садиби. Але постріли, що пролунали
червневої ночі, не були випадковими – розпочинався час розправи з
національною культурою, яскравим представником якої, творцем і
послідовником її високих традицій був Олександр Олександрович Мурашко
Автопортрет. 1917 р.

14. Значення творчості
митця
Автопортрет. 1918 р.
Твори Олександра Мурашка мають особливе значення для
українського мистецтва. Картини митця випромінюють красу, життєву
енергію та радісну атмосферу, що оживала на полотні. В історію
культури України художник увійшов як зачинатель новітнього
українського малярства. У творчості класика національного живопису
XX століття поєдналися реалізм, модерн та імпресіонізм. Своєрідне
образно-пластичне бачення світу митця проявилося в його художній
мові, основою якої були форма, колір і світло. Він здобув визнання на
міжнародних виставках, мав великий успіх у Європі, але найбільше
любив Україну. «Тут світло, тут сонце, тут чудова природа, тут своя
культура», – так писав художник. Попри те, що О. Мурашко прожив
лише 44 роки, він залишив величезний спадок світового рівня
«Живописна манера Олександра Мурашка завжди мала дивовижне
українське забарвлення, виразний український підтекст»
Л. Корж-Радько, українська художниця

15. Література
Вісім етапів життєвого, мистецького шляху Олександра Мурашка [Електронний ресурс] // Національна академія
образотворчого мистецтва і архітектури : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://naoma.edu.ua/novyny-biblioteky/visim-etapiv-zhyttyevogo-mysteczkogo-shlyahu-oleksandra-murashka/. — Назва з екрана. —
Дата звернення: 30.07.2025.
Амосов Ю. Історія життя та таємниця смерті художника Олександра Мурашка [Електронний ресурс] / Ю. Амосов //
L’OFFICIEL : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://officiel-online.com/uk/heroes/history-of-life-and-death-alexander-murashko/. — Назва з екрана. — Дата звернення:
05.08.2025.
Добріян Д. Венеційське листування Олександра Мурашка [Електронний ресурс] / Д. Добріян, І. Понамарчук-молодший // Антиквар :
[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://antikvar.ua/venetsijske-listuvannya-oleksandra-murashka/. — Назва з екрана. — Дата
звернення: 15.08.2025.
Добріян Д. У червні 1914-го [Електронний ресурс] / Д. Добріян // Антиквар : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://antikvar.ua/u-chervni-1914/. — Назва з екрана. — Дата звернення: 15.08.2025.
Добріян Д. Смерть Мурашка. Хто і за що вбив українського художника? [Електронний ресурс] / Д. Добріян // Локальна історія :
[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://localhistory.org.ua/texts/statti/smert-murashka-khto-i-za-shcho-vbiv-ukrayinskogo-khudozhnika/. — Назва з екрана. — Дата
звернення: 20.08.2025.
Дупешко М. Олександр Мурашко (1875-1919) / М. Дупешко // Ловці світла: історії українських художників / Х. Венгринюк, Є. Завалій, М.
Дупешко. — Чернівці, 2023. — С. 14-15.
Клочко Д. Олександр Мурашко / Д. Клочко // 65 українських шедеврів. Визнані й неявні / Д. Клочко. — Київ, 2019. — С. 45-49.
Купер. О. Олександр Мурашко «Дівчина в червоному капелюсі» (1902-1903 роки) / О. Купер // Музейні скарби України : кн. путівник
культовими картинами / О. Купер. — Київ, 2020. — С. 68-77.
Мурашко Олександр Олександрович (1875-1919) // 100 великих діячів культури України. — Київ, 2010. — С. 174-179.
Олександр Мурашко : твори з колекції Національного художнього музею України [Електронний ресурс] / уклад. каталогу О. Жбанова :
фото М. Іванова. — Київ : НХМУ, 2000. — 29 с. — Режим доступу:
https://uartlib.org/knygy-pro-hudozhnykiv/oleksandr-murashko-tvori-z-kolektsiyi-natsionalnogo-hudozhnogo-muzeyu-ukrayini/?srsltid=AfmBO
or3LFMSFtVZxQYCDG3-1-1MPv_4zSNHSgDaEV1rJ-mTNFCa-3yy

16. Київ, вул. Януша Корчака, 60
https://chl.kiev.ua
Укладач: Л. Ільченко
Редактор: О. Кадькаленко