«Караван казок» : до 215-річчя від дня народження німецького прозаїка і казкаря В. Гауфа. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних видань.

1. «…Слухаючи казку, відчуваєш особливе зачарування…
Сам переживаєш усі пригоди,
на власні очі бачиш людей, дивних духів, фей.
А потім, коли ти залишаєшся на самоті,
тобі є про що згадати, як запобігливому мандрівникові
у пустелі, є чим угамувати голод…»
В. Гауф
«Караван казок»«Караван казок»
до 215-річчя
від дня народження німецького
прозаїка і казкаря
В. Гауфа
Книги з фонду відділуКниги з фонду відділу
рідкісних та цінних виданьрідкісних та цінних видань

2. Секрет чарівності казокСекрет чарівності казок
Вільгельм Гауф – один із найобдарованіших
і популярних німецьких письменників.
Читацька любов до написаних ним казок
не вичерпується: цікаві сюжети і яскраві
образи, витончена і проста мова,
стилістичне оформлення, вони і досі
сприймаються легко і без напруги.

3. Казки Гауфа вирізняє особлива багатоколірність. Плаття Казки,
виготовлене Фантазією, строкате. Гауф порівнював свої казки
з килимом із яскравим і химерним візерунком, утвореним у результаті
переплетення дійсності та вигадки. Основну увагу письменник приділяє
сюжету, який вирізняється незначною кількістю несподіваних
поворотів, «втручанням чарівного і казкового у звичайне життя».

4. Вільгельм Гауф (Хауф) родом із південно-
західної частини Німеччини — Швабії.
Гауф був сином цієї землі.
Стрункий, вродливий, із темно-синіми очима
на блідому обличчі, він був навдивовижу
товариською, дотепною, скромною і доброю
людиною.
Народився Вільгельм 29 листопада 1802 року
в німецькому місті Штутгарті. Його батько
Август Фрідріх Гауф служив секретарем
у міністерстві іноземних справ.
Дитячі та юнацькі рокиДитячі та юнацькі роки

5. В 1809 році, коли Вільгельму було сім років, його батько раптово помер,
і мати Гауфа с двома синами і двома доньками переїхала в Тюбинген,
старовинне німецьке місто, яке розташоване на берегах бурхливого
Неккару, оточене лісистими пагорбами, руїнами стародавніх замків
і церков, у маєток свого батька.
Цей переїзд, недивлячись на його
причини, справив позитивний
вплив на маленького Вільгельма:
в роспорядження дітей перейшла
величезна бібліотека діда, де були
зібрані різноманітні видання:
від старовинних народних
переказів до модних у той час
лицарських романів. Хлопчик
усамітнювався, залазив у крісло й
годинами сидів у своїй надійній
схованці, гортаючи сторінку за
сторінкою.

6. А головне, що від батька Вільгельм успадкувавА головне, що від батька Вільгельм успадкував
романтичні фантазії, а від матері – смак доромантичні фантазії, а від матері – смак до
творчості.творчості.
Прочитане в книгах перепліталося з чарівноюПрочитане в книгах перепліталося з чарівною
уявою хлопчика, і незабаром він став домашнімуявою хлопчика, і незабаром він став домашнім
казкарем, молодші сестри були в захваті відказкарем, молодші сестри були в захваті від
нього, і коли одна казка закінчувалася, вонинього, і коли одна казка закінчувалася, вони
вимагали, щоб брат зараз же починав розповідативимагали, щоб брат зараз же починав розповідати
нову.нову.
Вільгельм ніколи не заперечував,Вільгельм ніколи не заперечував,
і уже через кілька хвилин знову всіі уже через кілька хвилин знову всі
занурювались у чарівний світ гномів і фей,занурювались у чарівний світ гномів і фей,
примхливих принцес і відважних лицарів.примхливих принцес і відважних лицарів.

7. Своєю найпершою освітою Вільгельм називав читання книг. Як відомо,
сім’я Гауф не була багатою. В 1818 році його відправили вчиться в
монастирську школу. А у 1820 році, після її закінчення, він продовжив
навчання в Тюбінгені в університеті, де отримував стипендію.
Тюбінгенський університет, на богословському факультеті якого
навчався Гауф, був у ці роки одним із центрів із вивчення національної
історії та Середньовіччя. Через чотири роки він закінчив університет зі
ступенем доктора філософії і теології.
Навчання та освітаНавчання та освіта

8. Після закінчення університету Вільгельм
влаштувався репетитором дітей у родині
знаного військового чиновника —
міністра оборони генерала барона
Ернста Югена фон Хюгеля.
З цією родиною він мандрував Європою,
збирав яскраві подорожні враження
Францією, з величезною цікавістю
знайомився з північною і центральною
частинами Німеччини. Відвідав Париж,
Брюссель, Антверпен, Кассель,
Батьківщину братів Грімм. А також
побував у Берліні, Лейпцигу, Дрездені.
Подорожі ЄвропоюПодорожі Європою

9. Повернувшись з подорожі
в 1826 році Гауф прийняв
пропозицію відомого видавця
Котта і став редактором
літературного відділу популярної
газети «Ранковий листок для
освічених станів».
Літературна творчістьЛітературна творчість

10. На той час Гауф уже був популярнийНа той час Гауф уже був популярний
у читацькому середовищі.у читацькому середовищі.
Ще у 1825 році Гауф опублікувавЩе у 1825 році Гауф опублікував
першу частину сатиричного творупершу частину сатиричного твору
«Мемуари Сатани», які вийшли під«Мемуари Сатани», які вийшли під
заголовком «Витяги з мемуарівзаголовком «Витяги з мемуарів
Сатани».Сатани».
А наступного року вийшла другаА наступного року вийшла друга
частина твору.частина твору.
Того ж 1826 року бувТого ж 1826 року був
опублікований роман-пародіяопублікований роман-пародія
«Людина з Місяця, або Порух«Людина з Місяця, або Порух
серця є голосом долі», а такожсерця є голосом долі», а також
вийшов друком романвийшов друком роман
«Ліхтенштейн».«Ліхтенштейн».
За життя він устиг створитиЗа життя він устиг створити
два романи, книжкудва романи, книжку
сатиричних нарисів, чималосатиричних нарисів, чимало
віршів.віршів.
Проте всесвітню славу ГауфуПроте всесвітню славу Гауфу
принесли не романи, а йогопринесли не романи, а його
новели та казки.новели та казки.

11. Найбільшу популярність здобули такі новели Гауфа, як «Отелло»,
«Жебрачка з Pont des Arts», «Єврей Зюсс», «Портрет імператора»,
«Співачка». Останньою новелою Гауфа була «Фантасмагорії у
Бременській винарні» (1827).

12. Однак жодну зі своїх фантазій В. Гауф не фіксувавОднак жодну зі своїх фантазій В. Гауф не фіксував
на папері. Здавалося, юнак і не думав цього робити.на папері. Здавалося, юнак і не думав цього робити.
Він просто розповідав і отримував від цьогоВін просто розповідав і отримував від цього
величезне задоволення. І хто знає, може, ми бвеличезне задоволення. І хто знає, може, ми б
ніколи і не прочитали його чудових казок, якбиніколи і не прочитали його чудових казок, якби
одного разу дружина Хюгеля не порадила йомуодного разу дружина Хюгеля не порадила йому
записувати свої усні розповіді. Вона попросилазаписувати свої усні розповіді. Вона попросила
свого родича, відомого видавця, надрукувати творисвого родича, відомого видавця, надрукувати твори
Вільгельма Гауфа.Вільгельма Гауфа.
Так у руках оповідача опинилося перо. І нібиТак у руках оповідача опинилося перо. І ніби
відчуваючи, що доля відвела йому зовсім маловідчуваючи, що доля відвела йому зовсім мало
часу, письменник почав працювати, не гаючичасу, письменник почав працювати, не гаючи
жодної хвилини.жодної хвилини.
Як відомо, саме для своїх вихованців Гауф почав вигадувати чарівніЯк відомо, саме для своїх вихованців Гауф почав вигадувати чарівні
казки. Поступово його слухачами стали не тільки діти, але й дорослі.казки. Поступово його слухачами стали не тільки діти, але й дорослі.
У будинку баронаУ будинку барона ХХююгелягеля вечорами збиралася місцева інтелігенція. Івечорами збиралася місцева інтелігенція. І
коли закінчувались бурхливі суперечки про події в Німеччині і Франції,коли закінчувались бурхливі суперечки про події в Німеччині і Франції,
наставав «час Гауфа»: одна історія змінювала іншу, а голос зачаровував інаставав «час Гауфа»: одна історія змінювала іншу, а голос зачаровував і
кликав у незвідані країни.кликав у незвідані країни.

13. Він один із перших став випускати казки збірками у формі альманаху.
Своє рішення він алегорично пояснює у вступі «Казка під виглядом
Альманаху», де донька Казка скаржиться матері Фантазії, що її
вважають «старою дівою» і не «впускають на поріг» літератури. Дійсно,
за часів Гауфа казка стала вважатися «немодною», проте у великій
пошані були розкішно ілюстровані щорічні збірники новел –
альманахи. Гауф не збирається йти проти смаків моди, а бере і
використовує її у своїх цілях.
Гауф дав своє розуміння казки,
її призначення. На думку автора,
Казка — дочка королеви Фантазії,
в країні якої ніколи не заходить сонце
і завжди зеленіють ліси… краса
королеви Фантазії вічно молода
і чарівна… І вона, накинувши на дочку
плаття Альманаху, відправляє її на
Землю, свято вірячи, що без Казки
земне життя неможливе.

14. Особливо ретельно Гауф працював над композицією казкових збірників.
Кожний із трьох «Альманахів» являє собою самостійне художнє ціле.
Три томи казок Гауфа об’єднані спільною назвою «Казки для синів
і дочок вельможних станів» (1826—1828) і утворюють три цикли.
У першому циклі «Караван» казки
розповідають один одному на привалах
купці, які йдуть через пустелю. У другому
циклі «Александрійський шейх і його
невільники» шейх милостиво вислуховує
дивні історії невільників,
не втрачаючи надії знайти слід свого
зниклого сина. У третьому циклі
«Харчевня в Шпессарте» оповідачами є
подорожні, що зупинилися на нічліг
у харчевні.

15. Альманах казок (1825)
«Казка у вигляді альманаху» (Вступ)
«Караван»
«Оповідання про каліфа-журавля»
«Оповідання про корабля-привида»
«Оповідання про відрубану руку»
«Спасіння Фатьми»
«Оповідання про Маленького Мука»
«Казка про вдаваного принца»

16. Альманах казок (1826)
«Александрійський шейх та його невільники»
«Карлик Ніс»
«Абнер, єврей, що нічого не бачив»
«Мавпа у ролі людини»
«Історія Альмансора»

17. Альманах казок (1827)
«Їдальня в Шпессарті»
«Оповідь про гульден із зображенням оленя»
«Холодне серце»
«Пригоди Саїда»
«Стінфольська печера»

18. На початку 1827 року Вільгельм одружився з власною кузиною Луіз Гауф,
в котру був закоханий ще з дитинства. 10 листопада того ж року вона
народила доньку, якій на честь батька дали ім’я Вільгельміна. Тиждень
потому, 18 листопада 1827 року, Гауф помер від черевного тифу.
Завдяки екранізованим казкам та
оповіданням, Гауф, незважаючи на
те, що прожив він лише 25 років,
продовжує жити у літературі. Його
ім’ям названа премія дитячої та
юнацької літератури —
премія Вільгельма Гауфа.
Його могила знаходиться на старовинному кладовищі Гоппенлауфрідгоф
у Штуттґарті.

19. Твори Гауфа давно і цілком
заслужено знані в усьому світі. Багато
разів видавалися вони і в Україні.
Вперше вони вийшли друком у 1911
і 1913 роках у Києві в перекладі
Олександра Олеся з ілюстраціями
І. Бурячка.
У російському перекладі казки Гауфа почали з’являтися з 1840-х років.
Переважно видаються окремими книжками «Оповідання про каліфа-
лелеку», «Карлик Ніс», «Холодне серце». Іноді кілька казок
поєднуються у збірнички (у перекладі й обробці під ред. А. Тихонова,
М. Сальє).
Значення творчості.Значення творчості.
ПерекладиПереклади

20. Казки Вільгельма Гауфа читати потрібно не для веселощів, а для роздумів.
Чарівність переплітається з мудрістю поколінь і безмежною кількістю
життєвих ситуацій, описаних Гауфом. Він не просто казкар, він –
вихователь, він – дитячий психолог.
Казки Гауфа цікаві не лише дітям, а й дорослим. Адже його казкові
персонажі часом так схожі на нас самих, наших друзів і недоброзичливців,
тут споконвічна боротьба добра і зла – перш за все у площині людських
стосунків. Тому вони житимуть і далі – століття за століттям. Бо
змінюються часи, а казки залишаються у вічності.

21. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауф В. Альманзорові
пригоди / В. Гауф ; Пед. Бюро
Полтав. Губернія. Нар. Управи ; з
нім. мови переклав М. Бейєр. —
Полтава, 1918. — 31 с. : іл. — На
обкл. авт.: Гауф.

22. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауф В. Казки Вільгельма Гауффа :
з 82 мал. / В. Гауф ; переказ з нім.
мови М. Харченка, Ф. Супруна, Д.
Корзуна та інших ; під ред. І. Труби.
— 1-ше вид. — Катеринослав ;
Відень : Видавниче Товариство
«Стежка додому», 1919 (Wien : Друк.
J.N.Vernay). — 160 с. : іл. — (Дитяча
бібліотека ; ч. 21).

23. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауфф В. Калиф-аист / В. Гауфф ;
пер. с нем. С. Займовского ; обл.,
заставка, концовка и марка работы Л.
М. — М. : Книгоиздательство Г. Ф.
Мириманова, 1923 (М. : Тип. Отд. Упр.
М.С.Р.К. и К.Д.). — 16 с. : ил. — (Мир
сказок). — На тит. листе: Издательство
Г. Ф. Мириманова.

24. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауфф В. Сказки для детей
среднего возраста / В. Гауфф ; рис. Ю.
Черкесова ; пер. Б. Порозовской ; под
ред. А.Тихонова. — Петербург ; М. :
Всемирная література :
Государственное издательство, 1923
(Петроград : Гос. тип. им.
И.Федорова). — 146 с. : ил. — Вид.
библиогр. : с. 147-148. — На тит.
листе. и обл. авт.: В. Гауфф.

25. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауфф В. Маленький Мук / В.
Гауфф ; пересказ А. Введенского ;
рис. Л. Мюльгаупта. — М. ; Л. :
Детиздат, 1936 (М.). — 31 с. : ил.
— (Маленькая библиотека).

26. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауфф В. Маленький Мук / В.
Гауфф ; пер. М. Салье. — М. ; Л. :
Детиздат, 1940 (М.). — 24 с. : ил. —
(Кн. за книгой).

27. Книги з фонду відділу рідкісних та цінних виданьКниги з фонду відділу рідкісних та цінних видань
Гауфф В. Юный англичанин :
сказка : пер. с нем. : с рис. / В. Гауфф.
— М. : Издание книжного склада
М. В. Клюкина, 1915 (М. :
Типография В. И. Воронова). — 32
с. : ил. — На тит.: В. Гауфф. — Б. т.
— Конволют объединяет 2 изд.

28. ЖурналЖурнал «Детская литерураДетская литерура»..
Дейч А. Сказки Вильгельма Гауфа / А Дейч // Дет. лит. — 1937. —
№ 3. — С. 17-20.
Коротка характеристика творчості.
Жантиева Д. В. Гауф / Д. Жантиева // Дет. лит. — 1937. — № 17. —
С. 41-42.
Життя та творчість письменника.
Література про письменникаЛітература про письменника
з фондуз фонду періодичних видань відділуперіодичних видань відділу
рідкісних та цінних виданьрідкісних та цінних видань