Львівська область – справжня знахідка для туриста. Не дарма її називають душею і серцем України.

1. (краєзнавчо-пізнавальна тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів)
Львівщини
Найцікавіші міста

2. Умовні позначки:
Наша рідна Україна славиться безліччю дивовижних скарбів – природних об’єктів, пам’яток культури та визначних
місць. Ми пропонуємо тобі долучитися до нового цікавого інтерактивного проєкту від Національної бібліотеки
України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини
Батьківщини. Чотирнадцята зупинка присвячена найбільшому регіону Західної України – Львівській області, яка є
частиною історико-географічної місцевості під назвою Галичина. Львівщина – одна з найбільш унікальних,
магічних, привабливих куточків України, яка зберегла свій природний колорит і артпростори, національну історію і
етнографічні традиції. Тут можна побачити старовинні замки, церкви та монастирі, архітектурні шедеври, музеї та
галереї, безліч парків, заповідників та чудових природних об'єктів. Атмосфера кожної локації залишить неповторні
емоції та допоможе дізнатися про щось нове. Отже, Львівська область – справжня знахідка для туриста. Не дарма її
називають душею і серцем України. І якщо ти шукаєш цікаві місця для культурного відпочинку – ти на
правильному шляху! Цей неймовірний край стане для тебе найкращим вибором. Тож, приєднуйся, вирушаємо!
Юний друже!
– дивись відео – 3D-екскурсія
Місто Дрогобич
Місто Сколе
Місто Золочів
Місто Львів Місто Самбір
– аерозйомка
Краєзнавчий
ігроленд
Краєзнавча
читальня
Цікавинки
Львівщини

3. Герб міста
Місто Львів – адміністративний центр області, дивовижний куточок Західної України, що вважається
столицею Галичини. Це не просто місто, це музей просто неба, що вабить своєю неповторністю, своїм
живим стилем та особливим колоритом кожної з його вуличок. Заснований у 1256 році князем Данилом
Галицьким, який назвав місто на честь свого сина Лева. У Львові вдало переплелося сьогодення і
середньовіччя, вся суворість галицького князівства та романтика сучасності, шалений ритм життя та
одночасне відчуття спокою.
Це справжня архітектурна перлина, центр книговидання, ремесла і мистецтва. Не дарма 2009 року місту
надано звання Культурної столиці України. Також Львів став першим українським містом, яке увійшло в
Топ-100 туристичних міст Європи, а історичний центр міста занесено до списку Світової культурної
спадщини ЮНЕСКО. Львів входить до списку 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку
інформаційних технологій, а в 2015 – визнано найпривабливішим містом в Україні для професійної
діяльності.
Львів – це маленький Париж, близнюк Праги, стародавній Краків, темпераментний Лондон.
Львів також називають другим Туманним Альбіоном Європи, тому що тут випадає найбільше в Україні
опадів. Щороку його відвідує понад 2,5 мільйони туристів!
Прапор міста
Львів

4. Місто Львів – серце Галицької землі
Музей «Третя
після опівночі»
Плоша Ринок
Львівський національний
академічний театр опери
та балету імені Соломії
Крушельницької
Львівський національний
університет імені Івана Франка
Аптека-музей
«Під чорним орлом»
Палац графів Потоцьких
Львівська ратуша Собор Святого Юра
Музей етнографії та
художнього промислу
Музей науки

5. Площа Ринок – головний центральний майдан, історичне серце сучасного міста,
одна з найдавніших і найцікавіших частин Львова. З часів Середньовіччя і донині вона
є важливим центром міського життя. Тут розміщувалося міське управління,
влаштовувалися різноманітні урочистості, вистави, процесії, торговельні базари. Площа
виникла у ХІІІ-ХIV столітті. Забудова, що оточує площу сьогодні, формувалася протягом
століть і зберігає елементи та нашарування різних стилів і епох.
Навколо площі розташовані 44 будинки, а в різні сторони ведуть вісім вулиць.
Будувалися будинки в різний час і в різних архітектурних стилях (бароко, ампір,
ренесанс). На фасадах багатьох будівель збереглися приклади елементів архітектури
XV-XVI століть у готичному стилі. У будинках знаходяться музеї, кафе, магазини,
сувенірні лавки. Кожен будинок на площі визнаний пам’яткою архітектури
національного значення в Україні. Площа є візитною карткою і одним з
найпопулярніших об'єктів міста, де проводяться зйомки фільмів, рекламних роликів,
музичних кліпів.
Ансамбль Львівського середмістя, до якого входить і площа Ринок, з 1998 року
включений до світової спадщини ЮНЕСКО.
Площа Ринок

6. Музей «Третя після опівночі»
«Третя після опівночі» – один із інтерактивних музеїв у Львові. Відкритий 2023 року. Це
другий музей такого формату, який працює в Україні. Всі екскурсії в закладі відбуваються в
суцільній темряві та у супроводі незрячих гідів. У музеї діє виставка в темряві «Мистецтво на
дотик». Виставка реалістично відтворює повсякденні місця нашого життя (квартиру, вулицю,
природу), імітує відомі всім нам з дитинства звуки та запахи. Експонати не можна побачити, а
лише відчути на дотик. У форматі гри відвідувачам пропонують прожити частинку життя без
зору, занурившись у спеціально створені умови повної темряви, дізнатися, які проблеми та
виклики постають перед незрячою людиною щодня.

7. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Львівська національна опера – архітектурна гордість і символ культурної ідентичності Львова. Це один з
найкрасивіших оперних театрів Європи. Тривалий час його порівнювали з Паризькою та Віденською
операми. Зведений у 1900 році за проєктом відомого польського архітектора Зигмунда Горголевського.
Велична споруда втілює в собі найкращі традиції європейського будівництва. Будівля вражає великою
кількістю ліпнини, декорування і скульптур. Верхівку прикрашають дві бронзові фігури-символи театру,
центральний фасад – статуя «Слава» з пальмовою гілкою в стилі ренесансу. Зал вміщує понад 1000 глядачів.
Це єдиний український театр, що входить в асоціацію «Opera Europa».
В репертуарі театру 22 опери, 3 оперети та майже 20 балетів. Усі опери йдуть мовою оригіналу (італійською,
французькою, польською). Для зручності глядачів над сценою розміщене табло з рухомим рядком, що подає
переклад змісту вистави українською мовою.

8. Музей етнографії та художнього промислу
Інституту народознавства Національної академії наук України
Музей етнографії та художнього промислу є одним з найбільших і
найстаріших профільних музеїв не тільки в Україні, а й у країнах
Центрально-Східної Європи. Створений 1951 року. Сьогодні фонди
музею – це скарбниця пам’яток традиційної культури народного
мистецтва українців, а також зразків декоративно-прикладного
мистецтва багатьох народів світу. Фондові збірки музею нараховують
майже 90 тисяч експонатів. Однією із найчисельніших є колекція
українського народного одягу. Вражає також збірка меблів, період
виготовлення яких охоплює шістсот років з XV до XX століть. Особливе
місце в експозиції займає колекція годинників. Майже 450 рідкісних
годинникових експонатів XVI-ХХ століть репрезентують різні
європейські країни, епохи, стилі, майстрів. Годинники були
виготовлені у Франції, Німеччині, Австрії, Італії тощо.

9. Це один із найстарших та найпрестижніших навчальних
закладів України та Східної Європи. Заснований 1661 року.
Головний корпус університету збудували в другій половині ХІХ
століття як приміщення Галицького Сейму, тобто парламенту.
Будівлю спорудили за проєктом архітектора Ю. Гохберґера у
стилі неоренесансної архітектури Відня першої половини XIX
століття. Вхід до будівлі прикрашають дві великі алегоричні
композиції «Освіта» і «Праця». Вгорі на аттику – скульптурна
група «Опікунський дух Галичини». Фасад будинку оздоблений
фігурами, що зображують «Кохання», «Справедливість»,
«Правду» і «Віру».
1940 року університету присвоїли ім’я Івана Франка, 1999 –
надано статус національного. За роки незалежності заклад
здобув високий міжнародний авторитет. Структуру
університету формують 20 факультетів. Важливими
підрозділами є Наукова бібліотека університету, астрономічна
обсерваторія, ботанічний сад, зоологічний музей тощо.
Львівський національний університет імені Івана Франка

10. Палац графів Потоцьких
Палац Потоцьких – одна з найцікавіших пам’яток архітектури в Україні. Зведений у стилі французького барокового
класицизму (проєкт – А. Р. Доверн’є), який модифікували львівські архітектори Ю. Цибульський та Л. Бальдвін-Рамулт.
Споруда замовлена графом. А. Потоцьким для проведення урочистих зустрічей та пишних балів. Будівництво тривало
від 1888 до 1890 років. Це унікальний величний палац, який прикрашений рельєфами, настінним живописом, вітражами.
З 2002 року тут облаштувалася Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького.
На першому поверсі розміщені парадні зали, оздоблені ліпниною, позолотою, дзеркалами, розписом, а також каплиця з
чудотворною іконою Львівської Богородиці XV століття. На другому поверсі – експозиція Львівської галереї мистецтв. У
11 залах експонується одна з найкращих колекцій Європейського мистецтва XIV-XVIII століть.
Архітектурна перлина багато разів ставала ареною для зйомок фільмів. Цю локацію можна побачити у 38 історичних
кінострічках. Також на території палацу є парк мініатюр – зменшені копії фортець із різних куточків України.

11. Собор Святого Юра
Архикатедральний собор Святого Юра – головний греко-католицький храм міста. З 1998 року внесений до
переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розташований на високому пагорбі, чудово поєднуючись із
міським ландшафтом. Святиня відноситься до ансамблю архітектури рококо XVIII століття і є вершиною
барокового мистецтва Львова. У митрополичих палатах свого часу проживали папа Іван-Павло II, митрополит
Андрей Шептицький та патріарх Йосип Сліпий. Довкола палат були розкішні сади.
Зведений за проєктом архітектора Бернарда Меретина. Інтер’єр храму вражає багатством і різноманіттям
іконопису. Над його оздобленням працювали художник Лука Долинський та галицький скульптор Йоган-Георг
Пінзель. Тут містяться такі сакральні реліквії як копія Туринської плащаниці та Теребовлянська Божа Матір,
найстаріша плачуча ікона України.

12. Аптека-музей «Під чорним орлом»
Аптека-музей «Під чорним орлом» – найкраща та
найдавніша львівська аптека, яку заснував 1785 року
військовий фармацевт, магістр Франц Вільгельм Наторп. На
базі старовинної аптеки у 1966 році було створено музей
історії фармації. В унікальному аптечному музейному
комплексі демонструється понад 3000 рідкісних експонатів.
У музейних кімнатах можна побачити унікальне аптекарське обладнання різних
епох: амфори XIV століття, колекцію дерев’яних і металевих аптекарських пресів,
старовинні ваги, таблеткові машини, траворізки, мензурки, колби, бутлі,
оригінальні куби для дистиляції води, середньовічні гербарії, зразки цілющих
рослин, кам’яні ступки, у яких готували мазі тощо.
Тут зібрано найцінніші документи з історії фармації від сивої давнини до наших
днів. Бібліотека музею налічує понад тисячу старовинних медичних книг.

13. Львівська ратуша
Львівська ратуша – адміністративний
будинок, головний символ міста,
архітектурна пам’ятка національного
значення, що внесена до списку Світової
спадщини ЮНЕСКО. З 1939 року є
резиденцією Львівської міської ради.
Протягом століть ратуша неодноразово
змінювалася та перебудовувалася.
Сучасна вежа ратуші з круглим куполом
має висоту 65 метрів і є найвищою в
Україні. З її оглядового майданчика
відкривається чудова панорама
романтичного Львова. Але, щоб його
дістатися, потрібно подолати аж
чотириста сходинок! На ратуші
красується старовинний унікальний
годинник величезних розмірів віденської
фабрики Вільгельма Штіле. Він був
встановлений 1851 року. Годинник важить
2,5 тони, діаметр циферблату – 2,7 метра, а
довжина великої стрілки сягає понад 2
метри.
1826 рік

14. Музей науки
Музей науки – інтерактивний музей. Він
присвячений дослідженню навколишнього світу та
досягненням сучасної техніки. Відкритий 2022
року.
Тут представлено близько 100 найрізноманітніших
експонатів, що пояснюють дітям явища природи
та закони фізики. Відвідувачі можуть торкатися
експонатів та взаємодіяти з ними. Зокрема,
ставити власні експерименти й запускати
різноманітні механізми.
Музей поділений на тематичні зони: вода, повітря,
людина, оптика, наука, електрика, роботи,
акустика, Формула-1. Увесь простір музею
заповнений маятниками, моделями, апаратами, які
нагадують міжпланетний корабель у часі, на якому
можна здійснити «космічну подорож у майбутнє».
Площа експозиції – 2200 квадратних метрів. Це
заклад нового покоління, що дарує яскраві
враження, здивування, нові відкриття та
неймовірні емоції.

15. Герб міста
Прапор міста
Дрогобич – місто обласного підпорядкування, найбільше в регіоні після Львова, одне з
найстаріших міст в Україні. Перші письмові згадки про Дрогобич датуються XIV
століттям. Розташоване на річці Тисмениця, на межі Наддністрянської рівнини і
Карпатського передгір’я.
Розвитку та зростанню міста сприяв промисел солеваріння. Мешканці Дрогобича здавна
вивозили сіль у різні частини України. Так поступово місто стало головним солеварним
центром, а сіль стали справедливо вважати матір’ю Дрогобича. Тому не випадково на гербі
міста зображено дев’ять бочок солі на фоні щита. А туристичне гасло міста: «Дрогобич – у
ньому вся сіль».
Дрогобич
З історією міста пов’язані біографії Ю. Дрогобича, І. Франка,
Б. Шульца, К. Устияновича, В. Стефаника, Л. Мартовича, М.
Менцинського, С. Витвицького, А. Мельника, Д. Грицая.
Нині місто є зразком цифрової трансформації. 2017 року
Дрогобич приєднаний до Міжнародної Хартії відкритих даних.
Неодноразово очолював рейтинг прозорості серед 100
найбільших міст України, 2018-2019 року отримав перемогу в
номінації «Інноваційне та Відкрите місто року».

16. Краєзнавчий музей «Дрогобиччина»
Музей «Дрогобиччина» – це багатопрофільний музейний комплекс, що відтворює краєзнавче,
мистецьке, природниче, історичне життя краю від епохи палеоліту до сьогодення. Створений 1940
року як обласний історико-краєзнавчий музей. В основу фондів музею лягли колекції графа Кароля
Лянцкоронського та частина збірки колишнього музею в Самборі.
Заклад має шість відділів. Експозиції розгорнуті у 28 залах. Фондова збірка складає близько 55 тисяч
одиниць збереження. Це цінні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного мистецтва,
археологічні та етнографічні матеріали, документи, фотографії, вироби дрогобицьких ремісників,
знаряддя праці, предмети побуту, зразки флори і фауни Карпатського регіону. Серед експонатів є
унікальні настінні розписи, середньовічні ікони, стародруки, колекції італійської майоліки ХV-ХVІІ
століття та китайського фарфору й фаянсу ХVІ-ХІХ століття, зразки портретного живопису тощо.

17. Дрогобицька ратуша
Сучасна Дрогобицька ратуша – пам’ятка архітектури
місцевого значення, одна з найкрасивіших у Західній
Україні. Це адміністративна будівля, у якій розташована
Дрогобицька міська рада. Зведена у 1926-1929 роках за
проєктом львівських архітекторів Я. Семковича і М.
Нікодемовича. Ратуша цегляна, має три поверхи і вежу.
Висота споруди 40 метрів. З вежі видно практично все
місто. Башту прикрашає унікальний годинник. Його
циферблати розміщені на чотири сторони світу, а дзвін
відбиває кожні 15 хвилин та години.
У 2020 році вийшла друком книга «Тріада часу:
дрогобицькій ратуші 90». Це перша в Україні
літературна збірка, присвячена будівлі ратуші, яка
містить історичну довідку і літературні твори про неї.
У підземеллі Ратуші працює музей «Галерея ваг».
Колекція налічує близько 500 експонатів із різних країн
світу. Серед них є ваги для листів, шоколаду, яєць, монет,
золота, кухонні, аптечні.

18. Церква Святого Юра
Збудована в XV столітті, кілька разів перебудовувалася.
Остаточного вигляду набула 1678 року завдяки українському
архітектору Г. Теслі. Славиться своїм внутрішнім інтер’єром,
зокрема фресками, настінними розписами, що виконані під
керівництвом художника-іконописця С. Медицького. Крім
релігійних композицій тут представлений багатий декоративний
орнамент рослинного характеру. Не менш унікальним є іконостас
середини XVII століття. Рельєф різьби на колонках іконостасу
подібний до різьби на камені.
Церква Святого Юра – найвизначніша пам’ятка давньої
галицької української сакральної архітектури національного
значення.
Нині церква є частиною відділу дерев’яної архітектури музею
«Дрогобиччина». Мистецтвознавці називають її «справжньою поемою в
дереві, витесаною сокирою». 2013 року храм занесено до списку об’єктів
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а 2023 – до Міжнародного переліку
культурних цінностей, що перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

19. Музей Бруно Шульца
Музей Бруно Шульца присвячений неординарній
особистості – знаменитому польському письменнику і
художнику. Він заслужено вважається одним із найкращих
митців світу, що зміг своєю творчістю відобразити дух
сучасної для нього доби. Шульц Бруно все своє життя
провів у Дрогобичі й вважав це місто центром Всесвіту.
Воно настільки захопило письменника, що він часто
описував його у своїх творах.
Музей відкрили 2003 року в кабінеті колишньої гімназії, де Шульц
навчався у 1902-1910 роках, а упродовж 1924-1939 років був учителем
малювання та ручної праці. Тепер це Дрогобицький педагогічний
університет. У експозиції музею можна побачити перші видання творів
письменника, документи, присвячені його творчості, величезну
фотоколекцію, екслібриси, погруддя Бруно Шульца, автором якого є
П. Фліт. Традиційно у Дрогобичі на честь митця раз у два роки
проводиться Міжнародний фестиваль Бруно Шульца.

20. Дрогобицький солевиварювальний завод
Дрогобицький солевиварювальний завод – найстаріше унікальне
постійно діюче підприємство України та світу. Вперше згадка про сіль із
Дрогобича датується 1390 роком. Звідси постачали сіль до Галичини,
Закарпаття, Волині, Київщини тощо. Територію заводу і навколо нього
називали Зварицьким передмістям. Згодом підприємство випускало по
400 тонн солі на день та продавали її ледь не по всій Європі.
Дрогобицька солеварня дотепер знаходиться у первозданному стані, але
нині вона схожа на музей. Завод випускає лише 400-500 кілограмів солі
на добу, яку по праву вважають однією з найякісніших, найчистіших і
найкорисніших в Україні. Містяни вважають солеварню символом і
гордістю міста! Туристам показують сольову шахту та процес видобутку
солі. Частина території заводу має статус пам’ятки археології місцевого
значення.

21. Герб міста
Прапор міста
Самбір
Самбір – місто обласного значення, адміністративний центр Самбірського району, одне з
найдавніших міст Галичини, яке існує ще з часів Русі. Місто виникло на місці давньоруського
поселення Погонич. Перша літописна згадка про місто датується 1241 роком. Магдебурзьке право
місто отримало 1390 року, титул «Вільного королівського міста» – 1778, статус міста обласного
підпорядкування – 1963, статус туристичного міста – 2012 року.
Місто розкинулося на лівому березі Дністра. Існують чимало версій щодо походження його назви.
Серед них: від українського найменування червоної верби (самбiр-дерева) або від давньоукраїнської –
«сам-бiр», себто вiд «самих лiсiв», що оточували мiсто.
Із Самбором пов’язане життя та діяльність таких видатних особистостей: автор мініатюр
Пересопницького Євангелія, маляр Федуско, спортсмен В. Борзов, співак А. Кузьменко (Скрябін),
актор, режисер Л. Курбас, учений-фольклорист Ф. Колесса, письменник А. Чайковський та інші.
Неодноразово приїжджав до міста Іван Франко, зокрема 1913 року в будинку самбірської «Просвіти»
читав свою поему «Мойсей».

22. Самбір – вільне королівське місто
Самбірська ратуша
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Історико-етнографічний музей «Бойківщина»
Костел Святого Івана Хрестителя
Мистецький музей Леся Курбаса

23. Самбірська ратуша
Самбірська ратуша – скульптурна пам’ятка епохи Ренесансу загальнодержавного
значення, одна з найкращих та найстаріших в Україні. Вежу прикрашає баштовий
годинник з боєм i циферблатами на 4 сторони роботи празького майстра Гейнца. Над
бічною лоджією при вході в ратушу встановлено герб міста, що прикрашений золотою
короною. Навколо будівлі сквер із монументом Тарасові Шевченку і дерев’яним макетом
раритетного колодязя. Самбірська ратуша донині служить за призначенням – у ній
розміщені органи державної влади: мерія і Міська рада народних депутатів.

24. Мистецький музей Леся Курбаса
Мистецький музей Леся Курбаса – пам’ятка історії національного значення, філія львівського
Національного музею імені А. Шептицького. Присвячений життю та творчості Леся Курбаса, який
створив український театр європейського рівня, виховав цілу плеяду акторів і режисерів.
Музей відкрито 1993 року в будинку, де народився драматург, режисер-реформатор,
творець знаменитого театру-академії «Березіль». Фондова збірка нараховує 6634
музейних предметів. Серед експонатів: старовинні меблі, предмети побуту тих часів,
вишиті серветки, рукописи спогадів учнів, театральні костюми, бюст Леся Курбаса
роботи скульптора М. Посікіри, меморіальна барельєфна дошка у виконанні Е.
Миська, художні полотна М. Яремківа, Є. Безніско, М. Фатича, Г. Прокоповича, С.
Муряша, багато репродукцій, світлин та афіш.

25. Історико-етнографічний музей «Бойківщина»
Музей створений у 1927 році, але у
липні 1954 року був ліквідований.
Нова сторінка в його історії
розпочалася 1990 року. Нині заклад
експонує історико-мистецькі та інші
пам’ятки матеріальної і духовної
культури українського народу,
висвітлює історію національно-
визвольного руху Бойківщини та
знайомить з традиціями, звичаями та
побутом. Для поповнення фондів
постійно організовуються експедиції
селами краю.
2023 року в двох залах музею відкрилася
Аптека-музей «Під зіркою», що
розповідає про історію медицини
Бойківщини. Загалом експозиція
нараховує понад 810 унікальних
експонатів, які розповідають про
медицину того періоду на Самбірщині.

26. Костел Святого Івана Хрестителя
Костел Святого Івана Хрестителя (Костел Мучеництва святого Йоана Хрестителя) – найвеличніша пам’ятка
архітектури XVI століття загальнодержавного значення, діюча латинська церква в місті Самбір. Збудований у 1568
році за проєктом польського архітектора Ю. Тарновчика. Костел виконував не тільки духовну, а й оборонну
функції. У могутніх мурах донині з усіх боків можна побачити бійниці. Архітектурно святиня поєднує у собі риси
готики і ренесансу.
Костел має підземелля з похованнями багатих парафіян.
Біля костелу стояв одноповерховий парафіяльний будинок,
у якому діяла польська парафіяльна школа. Тепер у ній
міститься Музей «Бойківщина». В 2007 році перед храмом
встановлено пам’ятник Папі Римському Івану Павлу ІІ.

27. Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці – греко-католицька
церква у місті Самбір, пам’ятка архітектури місцевого
значення. Споруджена 1738 року за кошти Іллі та Олени
Комарницьких, українських магнатів, власників багатьох
самбірських селищ. Споруда храму є яскравим зразком
зрілого бароко з елементами народного монументального
будівництва. У 1894-1895 роках церкву було розписано
всередині. Автором багатьох стінних образів був український
іконописець К. Устиянович.
Протягом двох століть у храмі зберігається чудотворна
ікона Матері Божої. Самбірська церква зберігає ще одну
реліквію – мощі святого Валентина, легендарного
покровителя закоханих. Мощі були перевезені до
Самбора у 1759 році. Доказом їхньої автентичності слугує
документ від Папи Римського, що зберігається в Римі.
Храм щороку приймає безліч паломників, які
приїжджають просити про особисте щастя.

28. Герб міста
Прапор міста
Золочів – місто районного значення Львівщини.
Розташоване у долині біля північних схилів
височин Гологорів та Вороняків на лівому березі
річки Золочівки, притоки Західного Бугу. Перша
письмова згадка про Золочів датується 1423
роком. Існує декілька версій походження його
назви. За однією з них місто названо від золотих
ланів пшениці або від річки Золочівки, на якій
стоїть місто. За іншою – від імені давньоруського
боярина Золочева. Дослідники припускають, що
основою для назви поселення спочатку Злучів, а
згодом Золочів, став торговий шлях через
Глиняни, який саме в цьому місці злучався з
дорогою, яка вела на Тернопіль і Галич.
У 1523 році місто отримало Магдебурзьке право.
Справжнім золотим часом для Золочева були
XVII-XIX століття. Саме в цей час місто активно
розвивається, стає центром торгівлі та ремесла,
набуває рис архітектурної привабливості.
Золочів
Місто і понині зберігає свій
неповторний галицький колорит.
Мальовнича місцевість, пам’ятки
старовини вражають своєю
красою і унікальністю.

29. Місто Золочів – золота перлина Львівщини
Золочівський двір
Церква Святого Миколая
Золочівський замок
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Національний природний парк
«Північне Поділля»

30. Золочівський двір
Розташований у центрі міста. Кам’яна будівля вражає своїми монументальними архітектурними розмірами,
товщиною стін. З цього місця починається історія Золочева. Двір входив у систему оборони місцевості. У
2012 році будинок передали в користування Українській греко-католицькій церкві, де відкрито монастир
францисканців.
Золочівський двір (Золочівський арсенал, або Боярський
двір) – унікальна пам’ятка архітектури XV століття,
найдавніша готична споруда з елементами ренесансу,
аналогів якої немає не лише на Львівщині, але й в Україні
загалом.

31. Флора парку налічує понад 1 206 видів. Це майже
третина рослин України. Понад 200 видів рослин
різного статусу охорони. Місцева фауна складає 1
324 види тварин. Раритетну складову формують
333 види тварин, що занесені до рідкісних.
До складу парку увійшли: заказники Макітра,
Підкамінь, пам’ятка природи Триніг, урочище
Лиса Гора, гора Вапнярка, Липа Богдана
Хмельницького тощо. Родзинкою місцевості є
озера «Блакитні вікна». Глибина водойми майже
3,5-3,8 метри. Вода прохолодна і прозора, має
яскраво-бірюзовий відтінок.
Національний природний парк «Північне Поділля» створений 2010 року з метою збереження цінних
букових пралісів та реліктових степових угруповань. Його площа майже 15 588 гектарів. Тут починається
річка Західний Буг, створені природою дивовижні скелі й ущелини.
Національний природний парк «Північне Поділля»

32. Золочівський замок
Золочівський замок – пам’ятка історії та культури національного значення,
найпопулярніша туристична локація міста. Зведений у 1634 році як фортеця для
захисту від турків і татар. Замок ренесансної архітектури є зразком оборонної
споруди неоголландського типу. Одним з найцікавіших експонатів у
Золочівському замку є камені із зашифрованими написами, які датові кінцем XIV
– початком XV століть.
На території пам’ятки також розташований єдиний в Україні Китайський палац,
де діє Музей східних культур з творами живопису, графіки, скульптури, предметів
декоративно-прикладного мистецтва, археології. Внутрішнє подвір’я комплексу
нагадує англійський маєток із доглянутими газонами й майстерно підстриженими
кущами. Нині Золочівський замок – музей-заповідник, відділення Львівської
національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

33. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Вознесенський костел) –
найвизначніша пам’ятка архітектури епохи бароко в Україні.
Наявністю лівої вежі з недобудованою правою нагадує Латинську
катедру Львова. Сакральна споруда побудована у 1731-1763 роках із
цегли й каменю. Фасад прикрашають ніші з фігурами святих,
доповнені різьбленими оправами вікон. На вежі костелу встановлено
годинник. Інтер’єр храму має багате необарокове оздоблення кінця
ХІХ століття, яке збереглося практично незмінним. Перед будівлею
височіє скульптура Богородиці. Нині костел залишився єдиним
діючим римо-католицьким храмом на теренах Львівщини поза
межами обласного центру.

34. Церква Святого Миколая
Церква Святого Миколая – пам’ятка архітектури
XVI століття, найстаріший храм Золочева. Була
збудована на лінії оборонних валів міста і мала
фортифікаційно-культовий характер, тому її ще
називали церквою на валах. Оборонні риси
релігійної споруди збереглися і донині. У ній
представлено найкращі зразки сакрального
мистецтва різних стилів.
Над оздобленням працювали визначні майстри
свого часу: до скульптурного декору церкви
долучилися учні І. Пінзеля, а до розпису храму –
львівський художник-монументаліст М. Сосенко.
У період незалежності храм відреставрували та
віддали вірянам. Протягом 2000-2003 років
відновили настінні розписи синьо-небесного
кольору, які доповнюють жовто-коричневі
мальовані арки, пастельно-зелені рослинні
орнаменти та геометричні візерунки.

35. Герб міста
Прапор міста
Сколе – стародавнє маленьке колоритне містечко у Стрийському районі Львівщини, один з
історичних центрів Бойківщини. Розташоване у мальовничій долині, на березі річки Опір в
Українських Карпатах, включене до переліку гірських поселень, що заслуговують охорони як
рекреаційна місцевість. Велика кількість річок із водоспадами, гірські маршрути роблять Сколе
привабливим для туристів у будь-яку пору року.
Місто має свою унікальну 600-літню історію, яка пов’язана з формуванням української держави та
часами Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Речі Посполитої, ЗУНР. Уперше в
історичних документах згадується в 1397 році, тоді ж поселення отримало Магдебурзьке право. Місто
мало важливе економічне значення, адже тут здавна проходив важливий торговельний шлях на
Закарпаття з Волині та Галичини. 2001 року Сколе увійшло до Списку історичних населених місць
України.
Свого часу на Сколівщині перебували такі відомі українські письменники та діячі як К. Устиянович,
О. Кульчицька, І. Труш, О. Новаківський, С. Крушельницька, А. Чайковський.
Сколе

36. Місто Сколе – край гір і природних див
Палац баронів Гредлів
Журавлине (Мертве) озеро
Національний природний
парк «Сколівські Бескиди»
Гора Парашка
Історико-краєзнавчий
музей «Сколівщина»
Наскельна фортеця Тустань
Музей історії Тустані
Церква Святої
Параскеви

37. Національний природний парк «Сколівські Бескиди»
Національний парк «Сколівські Бескиди» – природна перлина львівських Карпат. Вражає своєю красою та
природною силою скель, яким понад 60 мільйонів років. Заснований 1999 року. Розташований у басейнах річок Стрий
та Опір. Має площу понад 35 тисяч гектарів та входить до складу природо-заповідного фонду України. На його
території зустрічаються вікові букові та смерекові ліси, смарагдові полонини, панорамні краєвиди, протікає шість
найкращих водоспадів Львівщини, розташований історико-культурний заповідник Тустань із руїнами однойменної
фортеці. Сколівські Бескиди мають унікальну флору і фауну. Тут зростає понад 600 видів рослин та мешкає 290 видів
тварин. 2019 року до реєстру рекордів України занесено вічнозелений тризуб створений із декоративного куща –
кипарисовика горіхоплідного.
Парк у 2021 році визнаний переможцем у номінації «Найкращий природний парк України» з присудженням головної
туристичної премії України. У 2024 році з нагоди 25-річчя створення парку було випущено поштову марку.

38. Історико-краєзнавчий музей «Сколівщина»
Історико-краєзнавчий музей «Сколівщина» відкрито 2018 року. Загальна кількість експонатів перевищує 500
одиниць. Експозиція розміщена у 12 виставкових залах.
Серед зібраного містяться предмети побуту горян, сільськогосподарський реманент, елементи народних ремесел,
природних принад, інтер’єр бойківської хати, вишиті рушники, сорочки, киптарі, кожухи, прадавнє взуття, унікальні
речі сакрального мистецтва: старовинні ікони, іконостас Церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Сколе, плащаниця
1895 року, богословна книга митрополита Петра Могили 1646 року, документи, які підтверджують перебування Андрея
Шептицького на теренах Сколівщини, десятки книг кінця ХІХ та початку ХХ століть.
Цікавою для оглядачів буде стилізована повстанська криївка з манекенами, макетами, елементами зброї, луків, речами
побуту, документами, книгами, листівками.
Музей у 2021 році нагороджено престижною премією імені Героя України Степана Бандери.

39. Журавлине (Мертве) озеро
Журавлине, або Мертве озеро – унікальний природоохоронний об'єкт, одне з найзагадковіших озер України.
Відоме своєю містичною атмосферою та незвичайними властивостями. Розташоване на висоті 572 метри над рівнем
моря, поблизу водоспаду Кам’янка на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Існує декілька версій походження його назви. За однією з них, на березі цього озера раніше росла журавлина, а біля
водойми часто вили гнізда журавлі. За іншими даними, озеро отримало назву через непрохідні місця або ж через те,
що в ньому не живуть живі організми.
Озеро має неправильну овальну форму, завдовжки
майже 50 метрів. Його головною особливістю є
плавучий острівець у центрі, який рухається залежно
від вітру. Навколо гірської водойми розкинулась
болотиста місцевість. Через постійний процес гниття
органіки, в озері утворюється багато вуглекислого
газу та сірководню, що виходять на поверхню
бульбашками.
Вода в озері – чиста й прозора, проте така темна, що
дехто інколи називає його Чорним.

40. Палац баронів Гредлів
Палац баронів Гредлів – перлина Карпат, унікальний історичний
об’єкт, пам’ятка архітектури місцевого значення. Закладений бароном
Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття після придбання у графа
Потоцького сколівських земель. Згодом, в кінці XIX століття, палац
перебудувала родина братів баронів Гредлів, які були промисловцями і
найбільшими власниками лісів на Сколівщині. Зведений у стилі
необароко, має два поверхи. Довкола будівлі було споруджено
оранжерею та розкішний парк, у якому зростала велика кількість
екзотичних квітів і дерев. Нині тут можна побачити рідкісні дерева, що
перебувають під особливою охороною: гінкго дволопатеве, тис ягідний,
тюльпанове дерево та 5 видів столітніх дубів.
Палац добре зберігся і вважається
окрасою містечка. З 2020 року
переданий до Національного
природного парку «Сколівські Бескиди».

41. Наскельна фортеця Тустань
Наскельна фортеця Тустань
– легендарна середньовічна
фортифікаційна оборонна
споруда, одне з семи чудес
Львівщини, унікальна пам’ятка
геології, історії та архітектури
ІХ-ХVІ століття, аналогів якої
немає в Європі. Збудована на
величезній скелі поблизу села
Урич на Сколівщині. Входить
до складу однойменного
історико-культурного
заповідника. Місто-фортецю
утворює комплекс скель
Камінь, Гострий Камінь, Мала
Скеля, Жолоб та скелі, що
прилягають до Воронового
хребта.
Поєднання природних скель
та дерев’яної архітектури на
висоті 40-80 метрів над рівнем
долини зробило її
недоступною і водночас
вражаючою. Ця неповторна
місцевість справжнє диво
природи, гордість та окраса
Карпат. Серед її поціновувачів
були Іван Франко, Леся
Українка, Іван Вагилевич.

42. Гора Парашка
Її висота сягає 1 268 (за іншими даними – 1 271) метрів над рівнем моря. Є
декілька легенд про походження назви гори. За однією з них вона названа на
честь Парасковії (Параски) – дочки (за іншими джерелами – жінки) князя
Святослава Володимировича, сина Володимира Великого, яка була вбита на цій
горі в 1015 році. На схилі гори встановлено кам’яну плиту з надписом про це, а
на вершині – хрест висотою 10 метрів.
Це улюблене місце для багатьох поколінь туристів, в ясну погоду з вершини
гори відкривається мальовничий неймовірний краєвид на навколишні гірські
хребти, з яких можна побачити село Корчин, міста Сколе, Стрий, і навіть Львів.
Парашка (Параска) – гора в Українських Карпатах, найвища вершина однойменного хребта. Розташована на
території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Схили вкриті хвойними та листяними
деревами. Серед хвойних дерев найчастіше трапляються смереки, ялини, ялиці, ялівці, серед листяних
переважають буки, берези, дуб, явір, вільха.

43. Музей історії Тустані
Унікальний, мультимедійний Музей історії Тустані є частиною Державного історико-культурного заповідника
«Тустань». Його було створено 1997 року для збереження та експонування автентичних знахідок із далекої
тисячолітньої історії, що були виявлені на території місцевої фортеці. Найцікавіші археологічні оригінали і копії
експонатів дають можливість відвідувачу уявити побут і військову справу тих часів. Тут можна побачити готичні
кахлі, фрагменти дерева, вироби зі шкіри, скла, кераміки.
Найціннішими артефактами є дерев'яна посудина X століття, хрест-енколпіон XIII століття, озброєння
тустанських воїнів. До цих копій можна доторкнутися, а також віртуально політати над фортецею в спеціальних
VR-окулярах, приміряти середньовічні обладунки. Гордістю закладу є нова сучасна виставка з мультимедійними
засобами та макетами, що допомагають осмислити життя фортеці, її вигляд, масштаби та функції.

44. Церква Святої Параскеви
Церква Святої Параскеви – пам’ятка архітектури
національного значення, діюча греко-католицька
церква в місті Сколе. Споруджена у XVII столітті.
Нині має назву Великомученика Пантелеймона та
займає особливе місце серед шедеврів бойківської
дерев’яної архітектури.
У 1760 році біля споруди була побудована квадратна
двох’ярусна дзвіниця, яку збудував майстер Сень
Шлоковець. Три з половиною століття у цьому храмі
відправлялися богослужіння. Однак, після закінчення
Другої світової війни церкву зачинили, а у її
приміщенні згодом почав функціонувати музей
народної архітектури. Храм відновив свою роботу
лише 1993 року. На церкві встановлена пам'ятна
дошка на честь 400-ліття Берестейської унії.

45. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЬВІВЩИНУ
Музей-садиба Маркіяна Шашкевича – один із відділів
Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького.
Заклад відкрито 1986 року. Музей розташований у селі Підлисся
Золочівського району. В експозиції музею представлені письмові,
друковані та фотоматеріали, що розкривають постать цього
великого українця, а також інтер’єр західно-українського житла
початку ХІХ століття.
Камінь Велетень (Чортів камінь) – місце сили
Карпат, дивовижний об’єкт, що приваблює туристів
особливою енергетикою і вражаючими розмірами. Має
висоту майже 16 метрів, як 3-поверховий будинок.
Розташований на пагорбі посеред зелених полів
неподалік від села Підкамінь.
Гаварецька кераміка. Посеред густих лісів Галичини
заховалося невеличке село Гавареччина – один із найвідоміших
гончарних осередків регіону. Місцеві майстри віддавна
виготовляють чорнодимлену кераміку, відому своїм стійким
чорним кольором і металевим блиском. Автентичні вироби тут
отримують завдяки технології випалювання у дров’яних печах.

46. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЬВІВЩИНУ
Музей ткацтва та килимарства у Глинянах відкрився
2016 року з метою відродження килимарського промислу та
зацікавлення ткацькими виробами Галичини. В експозиції
музею представлені килими за малюнками відомих
художників Василя Цьоня, Павла Ковжуна, Софії Стриєнської.
Унікальний діючий ретро-телефон зразка 1926
року знаходиться у будинку колишнього бургомістра
Яна Невядомського, який був одним із перших власників
телефону в Дрогобичі. Телефон справний і з нього можна
телефонувати. Це найдавніший телефонний апарат, який
вдалося знайти та відновити.
Кам’янський Водоспад (
Кам’янецький
водоспад, Кам'янка) –
найвідоміший водограй, геологічна
пам’ятка біля Сколе. Знаходиться на
висоті 550 метрів над рівнем моря на
території Національному природному
парку «Сколівські Бескиди». Водограй
утворився в розломі гірського хребта,
через що й розділений кам’яною брилою
на дві частини. Вода тут потужно спадає
з висоти майже 7 метрів.
Центр космічних досліджень
та зв’язку
Державного космічного агентства
України – технологічна родзинка
міста Золочева, найпотужніший
пункт прийому та обробки
інформації. Місцеві жителі
називають це місце «Азимутом».
2019 року з Центру космічних
досліджень у рамках проєкту
«Здійсни мрію» каналу 1+1 у космос
полетіли 100 тисяч малюнків дітей з
усієї України.

47. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЬВІВЩИНУ
Пам’ятник гасовому ліхтарю
встановлений у 2018 році. Він є
символом того, що Дрогобич став
одним із перших міст Європи, в
якому для освітлення
використовували гас ще в XIX
столітті.
Гора Вапнярка – унікальна територія, що вкрита
високопродуктивними мішаними лісами з рідкісними
угрупованнями. Розташована у Золочівському районі
Львівської області. Гора складена вапняками та
тортонськими карбонатними пісковиками. Загальна площа
309,8 гектарів.
Кленолистий платан – єдине майже 200-літнє
дерево, ботанічна пам’ятка природи місцевого
значення в Україні. Росте у місті Сколе. Це листяне
дерево, яке завдяки густій кроні та красивому
забарвленню стовбура вважається декоративно-
цінним.
Логолавки у Дрогобичі – це
найулюбленіше місце туристів для
світлин. Першу локацію створили
на Замковій горі на основі
логотипа Дрогобича, а біля неї
напис «Мамо, я у Дрогобичі». Інша
логолавка у парку імені Івана
Франка має форму дуги й там
встановлено надпис «Дрогобич
зближує».

48. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЬВІВЩИНУ
Страдчівський арборетум – це маловідомий
ландшафтний понад 350 представників деревної та
трав’янистої флори. парк, який було створено 1962 року, як
дендропарк. Знаходиться неподалік Львова, на околиці села
Страдч. Займає площу 5,7 гектара. На його території зростає
Костел Святого Апостола Варфоломія –
історико-архітектурна пам’ятка національного
значення, римсько-католицький храм у центрі
міста Дрогобич, взірець архітектури готики та
бароко кінця XIV-XVI століть. Входить до переліку
15 містичних та таємничих храмів України. І.
Франко згадує його у поезії «Похвала
Дрогобича», нарисі «У столярні», повісті
«Борислав сміється».
Музей-криївка воїнів УПА – символ
національної гідності Української
повстанської армії. Відкрито у 2007 році.
Знаходиться у глибокому лісі поблизу села
Гаваречинна на Золочівщині. У музеї зібрані
цінні документи, унікальні експонати
діяльності визвольного руху ОУН-УПА з
Галереєю Героїв, які зробили значний
внесок у боротьбі за незалежність України.
Схили Національного природного
парку «Сколівські Бескиди» прикрашає
декоративний
вічнозелений Тризуб з
кипарисовика горіхоплідного,
розміром десять на вісім метрів. 2019
року природна інсталяція була
занесена до Національного реєстру
рекордів України як найбільший
вічнозелений герб України.

49. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЬВІВЩИНУ
Дрогобицька житниця (шпихлір) – пам'ятка
архітектури національного значення, муроване
приміщення, де зберігалося зерно. Це унікальний
приклад господарської споруди XVIII століття, подібних
якій в Україні немає. Будівля зведена у стилі бароко з
каменю та цегли, збереглася у первозданному вигляді.
Львівська Майстерня шокола
ду
– невід’ємна частина бренду
сучасного Львова, справжня гордість
міста. Компанія заснована 2009 року і
відома своєю натуральною
продукцією, неперевершеним
смаком та вишуканим дизайном.
Оригінальні шоколадні смаколики
ручної роботи стали традиційними
сувенірами, які разом зі спогадами
везуть зі Львова.
Скульптурний PARK3020 –
сучасна туристична локація
Львівщини. Відкритий у 2020
році в селі Стрілки. Засновник
парку – меценат І. Кривецький.
Парку немає рівних в Україні ні
за масштабами, ні за
функціоналом. Тут зібрані
найкращі роботи українських
митців. Відвідувачі зможуть
отримати новий досвід
взаємодії з мистецтвом.
Музей скла у Львові – єдина виставкова
та організаційна платформа промоції
мистецтва художнього скла в Україні.
Заснований 1992 року відомим українським
художником-склярем Андрієм Бокотеєм.
Музей містить колекцію понад 350 експонатів,
що висвітлюють історію виробництва скла в
Україні, таємниці скловаріння.

50. Пазли
Знайди пару
Кросворд
Тест
КРАЄЗНАВЧИЙ ІГРОЛЕНД

51. Кросворд
Неповторний Львівський регіон

52. Церква Святого Юра
Палац графів Потоцьких Золочівський двір
Львівська область
Самбірська ратуша
Природний парк
«Сколівські Бескиди»

53. Краєзнавчі реліквії Львівської області

54. Визначні пам’ятки та локації Львівщини

55. Краєзнавча читальня
Бєліков О. [Унікальні замки та храми Львівської області] / О. Бєліков //
Перлини України / О. Бєліков. — Харків, 2014. — С. 36-53.
Голик Р. Львів: міфи часу і простору / Р. Голик // Пам'ятки України. Історія та
культура. — 2012. — № 5. — С. 34-53.
Жеплинська О. Портрет старовинного Львова / О. Жеплинська // Пам'ятки
України: історія та культура. — 2018. — № 5-6. — С. 67-85.
Задорожний М. Княже місто Самбір / М. Задорожний // Географія та
економіка в сучасній школі. — 2012. — № 2. — С. 48-55.
Золочівський замок // Моє хобі. — 2022. — № 1. — С. 16-17.
Івченко А. Закохайся у Львів : путівник / А. Івченко ; іл. А. С. Івченко. — Київ :
Картографія, 2015. — 79 с. : фотоіл.
Лильо І. Прогулянка Львовом : путівник / І. Лильо, З. Лильо-Откович ;
фотозйомка В. Хмари [та ін.]. — Київ : Балтія Друк, 2005. — 224 с. : фотоіл.
Літературні музеї Львова і Львівщини : краєзнав. бібліогр. покажч. /
Департамент з питань культури, національностей та релігій, Львівська
обласна бібліотека для дітей ; уклад. О. О. Сачинська ; відп. за вип. Л. А.
Лугова. — Львів, 2016. — 32 с. : фотоіл.
Львівська область // Галичина : енциклопедія / уклад. Ю. Бєсєдіна. — Київ,
2016. — С. 24-31.
Дізнайся більше про визначні місця Львівської області з джерел фонду НБУ для дітей:
Львівщина – душа і серце України : мандруємо нашою Батьківщиною :
[добірка статей] // Позакласний час. — 2011. — № 5. — С. 65-76.
Масенко В. Львів: історія, яка сама себе оповідає : глобус України / В. Масенко ;
фото автора // Однокласник. — 2019. — № 1. — С. 25-27.
Николишин Ю. Львів. Симфонія міста [Образотворчий матеріал] = Lviv. A
Melodie Symphony in stone / Ю. Николишин ; фот. авт. ; пер. І. Головачової. —
Львів : Апріорі, 2012. — 181 с.
Пастушенко Р. Львівщина: спадщина віків : [віртуальна мандрівка] / Р.
Пастушенко, Г. Івануса // Історія України (Шкільний світ). — 2019. — № 1. — С. 5-
22 ; № 2. — С. 6-29 ; № 3. — С. 5-34.
Петринка Л. Золочів : географічне краєзнавство і туризм : [визначні місця
міста] / Л. Петринка // Географія та економіка в сучасній школі. — 2013. — № 7-
8. — С. 68-70.
Ремська В. Львівські підземелля : глобус України / В. Ремська ; фото автора //
Однокласник. — 2018. — № 3. — С. 28-29.
Третяк А. Львівська область / А. Третяк // Подорож Україною / А. Третяк. —
Київ, 2018. — С. 114-123.
Унікальні дерев'яні церкви Батьківщини із переліку ЮНЕСКО : Львівіщина :
відкривай Україну // Позакласний час. — 2021. — № 1. — С. 43-46.

56. Краєзнавча читальня
Читай в мережі Інтернет

57. Краєзнавча читальня
Читай в мережі Інтернет

58. Приємної подорожі!
Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua
Київ, вул. Януша Корчака, 60
Укладачі:
В. Красножон,
Л. Ільченко,
В. Вовк
Редактор:
В. Зеленська