Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі

1,131 views

Published on

Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі
Зав. організаційно-методичним відділом ЦРБ
З Заяць

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі

  1. 1. Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі Зав. організаційно-методичним відділом ЦРБ З Заяць
  2. 2. Стратегія розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» визначає бібліотеки як базовий елемент культурної, наукової, освітньої, інформаційної інфраструктури держави, наголошує на важливості їхньої ролі в розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, на формуванні стійкого інтересу до вивчення й розуміння національної історії та культури, сприянні розбудові читаючої, мислячої та освіченої нації, здатної практично втілювати здобуті знання і досвід у розбудову незалежної України. Стратегія передбачає особливу участь і активну роль сучасних бібліотек у стабільному розвитку демократичного громадянського суспільства, дотриманні прав і свобод людини, примноженні людського капіталу Зміни в бібліотечній галузі, що спостерігаються за останні роки дають змогу бібліотечним фахівцям формувати нові умови для її розвитку: – реформувати мережу бібліотек; – впроваджувати новітні інформаційні технології; – трансформувати структуру організації та використання бібліотечних ресурсів.
  3. 3. Бібліотека – вільний простір Зміни звичного способу діяльності бібліотек стали життєво необхідними, адже це єдиний, реальний крок для швидкої адаптації цієї соціальної інституції. Сьогодні вони представлені, насамперед, створенням інноваційних бібліотек нового типу. Серед них такі формати як: «бібліотеки-кафе», «кафе-читальні», «медіа- бібліотеки», «бібліотеки-музеї», «бібліотеки-клуби», «інтелект-центри» та інші. Створення таких моделей здійснюється з урахуванням потреб та побажань місцевої громади. Для реалізації зазначених цілей повинна бути задіяна певна ресурсна база, тобто надана фінансово-матеріальна підтримка. Трансформація бібліотечного середовища може здійснюватися і без кардинальної зміни існуючого типу бібліотеки.
  4. 4. „Бібліотека не існує сама по собі, вона обов’язково є у структурі комунікацій – наукових, інформаційних, дозвіллевих, соціальних…, – зазначалось фахівцями на V Львівському бібліотечному форумі „БІБЛІОТЕК@– ВІДКРИТИЙ СВІТ”, – … як „Третє місце – простір поза домом і поза роботою, де зустрічаються люди і втілюються ідеї”.
  5. 5. Бібліотека - вхід вільний Сьогодення висуває до бібліотек вимоги щодо забезпечення вільного доступу населення до інформації, створення „відкритої бібліотеки”. „Відкрита бібліотека” – це не відкриті двері в прямому розумінні, це ціла система вільного доступу до інформаційних ресурсів, які включають і комфортне середовище (тепле, світле приміщення), і обладнання (неформально розташовані сучасні зручні меблі), і технічне оснащення (комп’ютерна та мультимедійна техніка), і доступ до Інтернету (у т.ч. для віддалених користувачів), і відкриті (не запилені і застарілі) фонди та дієвий пошуковий апарат, і нові інтерактивні форми роботи, і, врешті-решт – освічений, усміхнений, завжди готовий прийняти, поспілкуватись, порадіти зустрічі бібліотекар.
  6. 6. Відкриті бібліотеки Якщо відкрити сайти бібліотек різних зарубіжних країн, можна побачити безліч варіантів „відкритої бібліотеки”. У бібліотеках проводяться дні народження, родинні свята, заходи для молодих мам та їх малюків. Спільно з поліцією проводяться навчання методам протидії можливим загрозам. Прикладом, коли бібліотека залишалась відкритою для реалізації прав громадян на інформацію у надзвичайній ситуації, є Національна бібліотека ім. Ярослава Мудрого, де під час подій Майдану був розгорнутий пункт медичної допомоги для поранених. Люди заходили, щоб дізнатися новини, почути офіційну інформацію від влади, погрітися та перекусити.
  7. 7. Трансформація бібліотечного простору Зараз в бібліотечній справі популярним є термін „трансформація бібліотечного простору”, тобто перебудування приміщень, перестановка меблів, вільний доступ до усіх фондів, виділення „зон” для користувачів на різні смаки і читацькі групи – за віком, за інтересом і т.ін. Бібліотеки, що мають пристойні приміщення дійсно намагаються за допомогою меблів, декоративних, розсувних або прозорих стінок, спеціальних стелажів виділяти зони інформації, Інтернет, ігрові як для окремих груп, так й індивідуальні. Наприклад, сьогодні бібліотеки Польщі повністю відмовляються від читальних залів або об’єднують їх з абонементами, або повністю комп’ютеризують. У бібліотеках Фінляндії створюються комфортні умови для користувачів завдяки різним кімнаткам, куточкам, кав’ярням, бутікам, де можна і випити кави чи перекусити, і щось придбати, і почитати, і поспілкуватись, і усамітнитись, і навіть подрімати. В австрійських публічних бібліотеках поєднані сучасний дизайн і комфорт, гарно вмебльовані та оснащені всіма найновішими медійними та технічними засобами, надзвичайно просторі приміщення та зони. Проте не секрет, що матеріальна база багатьох бібліотек нашої країни, у т.ч. нашого району, зовсім не відповідає вимогам щодо комфортності роботи користувачів, а тим більше для організації масових заходів.
  8. 8. Розширити рамки, „трансформувати” їх простір, виділити якісь спеціальні зони (інформаційні, відпочинку, роботи окремих читацьких об’єднань і т.п.) для різних груп користувачів у більшості випадків неможливо. У зв’язку з цим бібліотечною громадськістю активно ведеться пошук можливих шляхів трансформації бібліотечного простору. В основному це досягається завдяки небайдужості більшості працівників та їх впертому бажанню відстояти важливість бібліотеки для громади. Але для цього бібліотеки повинні використовуючи традиційні функції, методи і форми роботи, впроваджувати нові, що виникають у сучасних соціокультурних умовах. Необхідно позбавляться від стереотипів, які ще так міцно сидять в наших бібліотекарях і по-новому поглянути на можливість просування бібліотеки серед громади, доступними нам шляхами.
  9. 9. Бібліотечний простір сьогодні – це не лише простір для книг та інших носіїв інформації, у своїй переважній більшості – це простір для відвідувачів, який забезпечує їм повну свободу вибору необхідної інформації. Термін «бібліотечний простір» включає в себе такі поняття: - професійний простір, тобто компетенції бібліотечних працівників, їх готовність до впровадження інновацій та роботи щодо інформаційного забезпечення громади; - інформаційний простір – інформаційно-ресурсна база бібліотеки, яка містить бібліотечні фонди, різні типи і види документів ( на паперових, електронних носіях, текстові, графічні, аудіо - та відео, інші); - фізичний простір – передбачає особливості організації інтер’єрів бібліотек, створення відповідних комфортних умов для роботи та відпочинку.
  10. 10. Основним базисом змін має стати професійний простір, тобто готовність до змін, пошуку креативу та інновацій, що не суперечать статусу закладу. Мова йде про перегляд місії бібліотеки та бібліотекаря, орієнтир не лише на постійних користувачів, але і на громаду. Працівник бібліотеки має бути менеджером і разом з тим соціальним працівником, психологом, педагогом, організатором дозвілля. Сьогодення вимагає відходити від стандартних стереотипів і впроваджувати творчі, сміливі ідеї. Продовжуючи працювати традиційно, ми вже відчули відтік користувачів, оскільки з’явилася інформаційна конкуренція. Від сформованого професійного простору залежить імідж закладу, гідний рівень його серед громади.
  11. 11. Сьогодні існує реальна можливість поліпшити виробничі аспекти власними силами. Для фахівця недостатньо володіти лише професійними знаннями та вміннями, бажання навчитися мислити творчо, прагнення до прогресивних змін забезпечує реалізацію задумів. На сайтах, в соціальних мережах бібліотечні працівники діляться досвідом, ведуть обговорення інноваційних процесів, які відбуваються у бібліотечних закладах. Варто запозичити не все, а найефективніше, враховуючи доцільність та реальні можливості без застосування фінансових витрат.
  12. 12. Функціональне призначення бібліотеки та процеси глобалізації інформаційного суспільства висувають як пріоритетний напрямок - формування інформаційного простору бібліотеки. Сьогодні інформація не лише для традиційних потреб громадян, а й для вирішення складних питань: організації та розвитку бізнесових структур, вирішення соціальних, побутових, творчих, особистих проблем. Для задоволення таких запитів недостатньо використання фондів. Необхідні якісні зміни у наповненні інформаційного простору.
  13. 13. Переступивши поріг бібліотеки, відвідувач повинен самостійно обрати необхідне, скориставшись наповненістю інформаційного простору. Першочергово, користувачі можуть звернути увагу на облаштовану інформаційну зону. Вся важлива, на вашу думку, паперова інформація має бути запропонована для ознайомлення, а саме: відомості про бібліотечний заклад – його правила, плани, надання послуг, участь у проектах, співпраця з державними та недержавними закладами, повідомлення про важливі події, ювілеї, акції, перемоги у конкурсах, рекламні матеріали, подяки меценатам, спонсорам і таке інше.
  14. 14. Візуальна популяризація фонду Візуальна популяризація фонду кожної бібліотеки залежить від її індивідуальних особливостей, але важливо, щоб простір був ефективно задіяним. Особливу роль відіграє зовнішній вигляд друкованих видань. Читач, не замислюючись, обере з полиці саму чисту і нову книгу, не звернувши уваги на зачитану і пошарпану. Тому фонд при вільному доступі повинен бути охайним. Користувач має бачити в бібліотечному закладі сучасний інформаційний центр, а не зібрання макулатури. Бібліотечні працівники повинні володіти різними прийомами розкриття фонду. Серед них – представлення літератури одного автора, одного жанру, одночасна популяризація художньої літератури з науковопопулярною чи прикладною, якщо вони мають спільні точки перетину (розглядаються спільні теми чи йде мова про певні речі). Особливого значення сьогодні набуває розміщення бібліотечних меблів, зокрема книжкових стелажів. Доречні різні способи розміщення стелажів при відкритому доступі.
  15. 15. Кожен стелаж, ресурси якого необхідно донести до користувача, повинен бути видимим. Потрібно надати читачу інформацію про значущість того, чи іншого видання, впливаючи на органи чуття. Більшість матеріалів повинні супроводжуватися описом, адже читач може і не запитати, та піти ні з чим. Ефекту можна досягти, використовуючи «гарячий стелаж», - книги особливо підвищеного попиту, актуальні, популярні, відомі чи навпаки - призабуті повинні привернути увагу відвідувачів. Або ж використовувати «книжкові розвали» - це справжній подарунок для тих, хто звик орієнтуватися на чужу думку і просто цікавих до такого масиву літератури.
  16. 16. Формуючи бібліотечний простір, працівники мусять враховувати особливості та інтереси не тільки користувачів, а і жителів спільноти, яку вони обслуговують, аби створити належні умови для різних потреб. Особлива увага приділяється продуманому дизайну та інтер’єру. Психологи стверджують, що зміна інтер’єру бібліотеки сприймається відвідувачами, як турбота про них. З цією метою здійснюється зонування бібліотечного простору, зокрема організація зони релаксації. Для одних людей найкращий спосіб релаксації – це побути наодинці, усамітнитись. Для інших – поспілкуватись з іншими людьми. Тому має змінитись інтер’єр бібліотеки, обладнаний таким чином, щоб приваблював, запрошував, допомагав зосередитись і у той же час викликав почуття захищеності і спокою.
  17. 17. Привернути увагу користувачів варто не лише завдяки особливій розстановці стелажів, а й кольором полиць, заголовків, ай-стоперів. Айстопер (той, що зупиняє очі) – комунікативний елемент РR це яскравий, незвичний колір, зображення смішних фігурок людей, тварин, масок і т.ін. Тому при оформленні бажано застосувати айстопер, який допоможе «трансформувати» простір вашої бібліотеки, виникнуть нові комунікації, більше людей почують і побачать про зміни в ній.
  18. 18. Важливою складовою створення нових комунікацій в бібліотеці є наявність сайту чи блогу, адже це доступ до новітніх технологій, ресурсів Інтернету та зв’язку в соціальних мережах, який поєднує віртуальний світ і бібліотеку., адже відвідування сайту та спілкування в блозі значно розширює простір бібліотеки, є інструментом інформування користувачів про структуру, навігацію, допомагає визначити локації заходів, що проводяться як в бібліотеці, так і за її межами. Простір бібліотеки, по можливості, має супроводжувати точка доступу Wi-Fi, адже відвідувачі приходять до бібліотеки не тільки для читання книг, а для отримання доступу до інформації через мобільні пристрої - смартфони, планшети, ноутбуки.
  19. 19. Людина, яка працює з книгою або комп’ютером, час від часу потребує психологічного розвантаження, тому важливо передбачити деталі інтер’єру, що мають релаксаційний характер. Це можуть бути тематичні блоки, диванні куточки, арт-зони (вернісажі, простір для кіноманів, творчі майстерні, майстер- класи), інтелект-центри (клуб, студія, гурток, центри словесності, правової культури і таке інше), для яких виокремлюється певна територія. Для них важливо створити зручні умови не лише для читання, а й послухати музику, пограти в ігри, почитати електронні книги, попрацювати за комп’ютером.
  20. 20. Зміна простору та зонування приміщення бібліотеки має передбачати надання нових послуг, орієнтованих на певні групи користувачів. Такими можуть стати об’єднання громадян, які цікавляться виготовленням виробів ручної роботи (hand made) та проведенням майстеркласів. Бібліотеки є місцем зустрічі соціально активних літніх мешканців, людей з обмеженими фізичними можливостями, які завдяки волонтерській допомозі можуть відвідувати книгозбірню. Для них облаштовують частину території, - виділяють спеціальні кімнати, куточки, створюючи комфортне середовище. Соціокультурні заклади сьогодні мають бути доступними для різних категорій користувачів, незалежно від соціального статусу чи вікової групи. Виховання майбутнього читача є суто бібліотечною роботою «на перспективу».
  21. 21. З цією метою в закладах для дорослих можуть створюватися тематичні зони для дітей. В той час, коли батьки обирають необхідну літературу та заняття для себе, діти розважаються у спеціально обладнаній дитячій зоні, в якій є можливість ознайомитися з дитячою літературою, пограти в ігри, забавитися іграшками, розважитися розмальовками чи іншим. У багатьох обласних, міських, районних бібліотеках України такий простір має свої переваги – користувачі з дітьми частіше стали відвідувати заклади, зросла їх чисельність.
  22. 22. Особливого значення сьогодні набуває орієнтація бібліотек не на внутрішню організацію, а на користувача. Досвід показує, що наближеність до людей, коли бібліотека не закрита у своєму тихому пустому залі, а виходить „в люди”, дає позитивний ефект. Користувача не відділяє від бібліотекаря кафедра видачі і суворий вигляд, а люди завжди радо сприймають ноу-хау з подолання бар’єрів у комунікації. Сьогодні всіма бібліотеками світу широко використовується спосіб бібліотечного обслуговування за межами бібліотеки, що також розширює „бібліотечний простір”.
  23. 23. Бібліотека за межами бібліотеки: – Бібліотечний, літературний десант – виїзний захід з метою інформування користувачів про книги, послуги. – Бібліотечний бульвар – захід, який проводиться на вулиці з метою реклами книги та читання. – Бібліотечні акції. Відкриття бібліотечних лавок, дворів. Нові послуги бібліотеки: – Бібліотечна група подовженого дня; – Бібліотечна школа виконання домашніх завдань – можна залучати вчителів – пенсіонерів, студентів – волонтерів, бібліотекарів – педагогів. – Послуги бібліотечного гувернера (няні), бібліосад – батьки можуть спокійно залишати на деякий час своїх дітей, а бібліотекарі можуть організувати цікаве дозвілля малечі.
  24. 24. В США існують програми з просування книги і читання у виправних закладах. Бібліотерапевти популяризують лікувальні ефекти від „читання з чотирилапими” (коли діти читають у притулках для тварин) і т.ін. Є приклади, коли бібліотека відкриває свої пункти видачі у супермаркетах. А для потреб людей, які живуть далеко від бібліотеки, американські колеги використовують „велосипед з причепом”. Це не є щось нове і для наших бібліотек – обслуговування „на дому”, організація видачі і обміну книг біля ФАПУ, магазину чи на майданчиках в селі, де збираються літні люди, доступно і робиться нашими фахівцями.
  25. 25. Сьогодення вносить до нашого лексикону багато нових термінів, у т.ч. і стосовно розширення бібліотечного простору з метою створення нових комунікацій. Це - поп-апи, коворкінг, хаби, мейкерпейс, сквоти і т.ін. Так вже не перший рік бібліотеки використовують так звані поп-апи. Що означає поп-апи? Поп-ап тимчасові місця, що створюються на незвичних майданчиках у публічних просторах: - „Книжка на галявині”, „Читаючий автобус”, „Бібліотека на роликах ”, „Читальна зала на Набережній” та інші. - Для прикладу можна організувати «Бібліомістечко» під час проведення фестивалю; - Провести поетичні зустрічі, «літературні марафони», присвячені Т.Шевченку біля памятників. - Можна провести конкурс на кращий плакат патріотичного спрямування /по можливості в кого є наприклад якась площа/ - Також бібліотеки практикують „бібліотечні лавочки” просто на людних вулицях і т. д. Тобто бібліотеки освоюють „вуличний” простір, розширюючи рамки свого приміщення.
  26. 26. Досягти бажаного результату, тобто трансформації бібліотечного простору з метою створення нових комунікацій, в умовах обмежених приміщень, асигнувань і уваги місцевої влади до проблем бібліотек, можна лише завдяки пошуку нових форм просвітницької та інформаційної роботи, розробки креативних ідей та втіленню їх в життя.
  27. 27. Мейкерпейс активно розвивається в усіх бібліотеках світу і тут наші бібліотеки також мають непоганий досвід. Адже сьогодні немає бібліотеки, де б не проводились майстер-класи зі створення різних мистецько-побутових продуктів: від відеороликів та витворів мистецтва за допомогою вишивки, писанкарства, квілінгу, плетіння – до вирощування рослин, приготування їжі та виготовлення корисного приладдя для повсякденного побуту. Ця діяльність у якійсь мірі сприяє отриманню знань і навичок, необхідних для розвитку особистих потреб, тобто переорієнтуванню читання „щоб знати” на читання „щоб уміти”. Досвід американських бібліотек залучення волонтерів до роботи з молоддю може стати в пригоді і нашим бібліотекам, особливо в містах та районних центрах, адже тут завжди є неформальні об’єднання підлітків, які збираються у віддалених від дорослих місцях (підвальних приміщеннях, покинутих будівлях і т.ін.), так звані „гаражні групи”. Публічні бібліотеки не лише у своїх стінах, а й використовуючи ті самі місця, де ці групи збираються, надають місце для реалізації захоплень, поступово вводячи книгу як необхідний інструмент їх розвитку.
  28. 28. Залучивши молодь до облаштування приміщення (створення СКВОТУ), організовують „студії звукозапису”, „класи анімації та технологій”, де підлітки мають змогу спілкуватись, створювати відеоролики, записувати музику і т.п. Швидкий розвиток новітніх технологій спричиняє стрімке застосування їх у бібліотечних закладах. Без доступу до Інтернет більшість бібліотек не уявляє для себе бібліотеку. Інтернет мережею можуть користуватись лише незначна кількість бібліотек сільської місцевості. Звичайно, це значно звужує можливості і мотивацію бібліотек до активної роботи. Проте сьогодні не поодинокі випадки, коли бібліотечні працівники використовують можливості Інтернету у власних домівках та мобільних телефонах, з метою пошуку інформації для організації роботи з користувачами.
  29. 29. У більшості Інтернет-центри використовуються з метою виконання інформаційної функції. Працюють пункти доступу до офіційної інформації, створюються Громадські інформаційні центри. У стінах бібліотеки можна отримати будь-яку інформацію щодо надання послуг органами місцевого самоврядування, лікувальної установи, знайти роботу, придбати і продати необхідні товари, отримати довідку щодо транспортних послуг та відомості щодо організації відпочинку і багато іншого. Можливості майже необмежені. Все активніше застосовуються інноваційні форми роботи з користувачами, народжені завдяки використанню новітніх технологій („інформаційний кошик”, „прес-мандрівка”, „кінозал в бібліотеці”, „вінілова вечірка”, „скайп-зустрічі”), що надають традиційним формам іншого звучання.
  30. 30. "Відомо, що все нове - це трохи призабуте давнє. У всі часи жили люди, які любили, страждали, веселились, працювали, жартували... І це головне! Вінілова вечірка - "Пісні про головне» проводиться для всіх зачарованих піснею, музикою /70-х, 80-х, 90-х років/ або у вигляді дискотеки /запрошується діджей, музиканти/ Інформаційний кошик - зібрання творів ювілярів року.
  31. 31. Серед найбільш популярних форм роботи, що застосовують з метою створення нових комунікацій і не вимагають фізичної трансформації приміщень бібліотеки, але розширюють їх простір, можна назвати: бібліошопінг (варіант „захист читацького формуляра”), бібліомікс, бібліофреш (варіанти бібліографічного огляду), бібліокешинг (частіше в бібліотеках „квест”), бібліотечний поп-стоп („День бібліотек”, „Ніч в бібліотеці”), бібліокараван (проводиться у формі діалогу), книжковий дрес-код, сторітелінг та ін. Популярним є цифровий сторітелінг – коли текст відтворюється за допомогою аудіо, фото, відео, тобто з використанням цифрових технологій. Завжди широку аудиторію збирає бібліотечний флешмоб – який організовується для популяризації можливостей бібліотеки, привернення уваги різних верств населення до її послуг. Він може проводитись у формі „вуличної акції”, коли бібліотекарі в один день і час розходяться в різні сторони населеного пункту і проводять опитування зустрічних мешканців по темі „Що Ви знаєте про бібліотеку у Вашому місті, (селі)?” Бібліотечний флешмоб може мати театралізований характер, наприклад, опитувачі в костюмах літературних героїв тощо.
  32. 32. Наприклад, можна провести конкурс на кращу вуличну акцію. Тематика може бути різноманітною. Під час вуличних акцій працівники із “Інформаційних кошиків” роздають буклети та рекламні листівки про можливості та послуги бібліотек. І зовсім не обов’язково всі заходи проводити у великих залах (особливо для малої аудиторії в 5-7 чоловік), можна використати сходові клітки, фойє, майданчик біля входу до бібліотеки, але, звичайно, має бути попереднє відповідне оформлення місця проведення (плакат, полиця, портрет або фото події і т.п), а також підготовка самого бібліотекаря.
  33. 33. В бібліотеках набувають поширення форми неформальної освіти, спрямованої на появу (наявність) публічного простору, засобів і центрів комунікацій для формування особистості. Неформальність навчання, яка не прив’язана до форми і часу передбачає також набуття знань, навичок для особистісних потреб. Цьому сьогодні сприяють інформаційні можливості бібліотеки – ресурси на різних носіях, умови для роботи невеликих груп користувачів та можливості використання інноваційних технологій, тобто створюється альтернативний простір для навчання, що забезпечує вивчення предмету у невимушеній атмосфері спілкування викладача та слухачів з використанням активних форм навчання.
  34. 34. Одним з базових в організації діяльності бібліотек є принцип координації, підтримання зв’язків, кооперації зусиль з різними установами, громадськими організаціями, окремими особами, волонтерами і т. п., що також опікуються збиранням, вивченням, популяризацією національної історичної та духовної спадщини, скарбів, створених і накопичених людством та виконують виховні, навчальні та інформаційні функції. Те, що не під силу одному бібліотекарю, можна здійснити за допомогою і підтримці партнерів. До проведення своїх заходів бібліотеки постійно залучати навчально-освітні установи, мистецькі колективи, арт-компанії різного спрямування. Для прикладу наша ЦРБ залучила фахівців до надання безкоштовної правової допомоги в своїх стінах, а також практикувала скайп-зустрічі із Новопсовською ЦРБ, учасниками яких стали 3 бібліотеки нашого району. Це не потребувало додаткового приміщення чи зміни інтер’єру, було незвично, але цікаво, що також спрацювало на імідж і популяризацію можливості бібліотек-учасниць.
  35. 35. Сьогодні бібліотеки працюють у світі шаленої конкуренції. „…Мільйони безкоштовних книг і статей завдяки Інтернету є доступними, в якій би частині світу вони не були”. Щодня створюються установи, фірми, кафе, які змагаються за відвідувача і готові надавати будь-які послуги. Щоб не програвати їм, бібліотека має також щодня змінюватись, шукати і впроваджувати нові послуги, дивувати користувача новими формами роботи, бути помітними.
  36. 36. Для трансформації українських бібліотек в центри громад, насамперед, необхідне усвідомлення змін та готовність змінюватись самих працівників бібліотек, необхідності виходити з зони особистого комфорту та за межі приміщення бібліотеки. Не просто декларувати зміни, а системно їх впроваджувати, вивчати та реагувати на запити суспільства. Сьогодні є велика потреба в спілкуванні у безпечних, комфортних місцях. Бібліотека може і має стати «третім місцем» в громадському просторі, де навчання проходить поруч із цікавим дозвіллям, є рівний доступ до інформації, зручні та сучасні сервіси. Дуже важливо налагоджувати ефективну комунікацію, знати громадську думку про роботу бібліотеки і спільно обговорювати, як трансформувати бібліотеку, щоби вона стала частиною їхнього життя. Бібліотека повинна давати більше, ніж очікують користувачі, та викликати у них приємні емоції і захоплення. Сьогодні успіх приносять насамперед нові ідеї; мислення не проблемами, а можливостями. Коли віє вітер, потрібно зводити не мури, а вітряки.
  37. 37. Центр спільнот, місце соціалізації, публічний простір — це ті поняття, які включає в себе велике слово Бібліотека. Бібліотека — це коворкінг. І публічні бібліотеки не стають коворкінгами, вони завжди ними і були. Новий інтер’єр — це умова номер один. Умова номер два — достойний сервіс, який базується на зрозумілих послугах, таких як комфортний графік роботи, хороший інтернет, доступ до комп’ютера, принтери, сканери, розетки, зарядні пристрої, безліч інших простих, актуальних сервісів. Умова номер три — це найголовніше — сучасна література, актуальні книги. Вони мають стати нормою публічної бібліотеки у кожному районі, місті чи селі.
  38. 38. Президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко розповіла, що в майбутньому бібліотеки мають стати вільними просторами, де будуть зручні меблі та Wi-Fi, де можна взяти будь-яку книжку з полиці, випити кави, поспілкуватись із друзями та провести зустріч чи нараду. Отже, майбутнє бібліотек - за їхнім перетворенням в культурно- інформаційні центри, які будуть надавати широкий спектр послуг для різних цільових груп. Для цього треба провести системні зміни в бібліотечній галузі, які включатимуть перегляд застарілих законодавчих актів і нормативів, інформатизацію бібліотек та оновлення матеріально- технічної бази, оновлення книжкових фондів, перенавчання бібліотечних працівників з фокусом на сучасні компетенції. Бібліотека перестає бути читальнею та книгосховищем, а має крокувати в ногу з часом.
  39. 39. Дякую за увагу!

×