Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Світло поезій Галини Турелик

881 views

Published on

поетичний альбом до 70-річчя від дня народження поетеси

Published in: Education
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Світло поезій Галини Турелик

  1. 1. Надвірнянська центральна районна бібліотека Світло поезій Галини Турелик (поетичний альбом до 70-річчя від дня народження поетеси) Укладач: М. Кушнерчук 2019
  2. 2. «У літературі визнаю єдиний культ – духовної і мовної краси» (Г. Турелик)
  3. 3. Галина Зіновіївна Турелик - поетеса, журналістка. Народилася 2 лютого 1949 р. в м. Львові в родині службовця. З 1958 року проживає на Прикарпатті, саме тут сформувалася як творча особистість. Після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені І. Франка працювала в редакціях газет, довгі роки - першим заступником редактора всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного часопису «Перевал». За першу поетичну збірку «Посіяний промінь» (1970) молоду журналістку приймають 1971 року в Спілку письменників України. Відтак було 20 років активного життя в літературі, підсумком яких стали книги „Три зернини" (1972), „Вечірні бджоли" (1974), „Зелене багаття" (1976), „Новосілля" (1981), „Між альфою й омегою" (1989), „Монолог" (1986), „Бурштинова ватра" (1990), «Здвиження» (2009). Кожна із цих книг засвідчувала поглиблення майстерності поетеси, яка наче долала щоразу якийсь внутрішній духовний бар'єр, йдучи від емоційності до філософської багатовимірності слова. Галина Турелик є лауреатом обласної літературної премії ім. Дмитра Клима 1970 року за першу збірку «Посіяний промінь», лауреатом премії імені Мирослава Ірчана та Володимира Свідзінського за поетичну збірку «Здвиження" („Місто НВ", 2009). У 1998 році за добірку поезій «Світлотіні старих світлин», опублікованиху у «Перевалі», вона була відзначена обласною премією ім. Василя Стефаника. Біографія.
  4. 4. Сторінка 2 Літературна творчість. Екскурс поетичними збірками Літературна доля Галини Турелик склалася загалом щасливо. Творити поезії почала 1966-го року. У 21 рік був вдалий поетичний дебют – збірка поезій «Посіяний промінь». У поезіях дійсність переплітається з минулим, радощі – з тривогами думки і чуття. Авторка славить людей праці, велич земної краси, звучать мотиви найсвятіших людських почуттів, філософські роздуми над життям-буттям.
  5. 5. Галина Турелик зуміла поєднати в своєму житті активну журналістську та редакторську працю з поетичним словом. У своїй поетичній творчості оспівувала працю земляків-хліборобів, писала про щастя і драми в коханні, про радість материнства, чарівну красу природи. У 1972 році вийшла друком друга поетична збірка «Три зернини». У цій збірці на повну силу звучить палка любов до Матері-України, рідного краю. Більшість віршів – ліричного складу, тут усе дихає, промовляє: птахи, трава, квіти, дерева. У збірці є вірші-присвяти митцям, є цикл, присвячений Лесі Українці.
  6. 6. У 1974 році поетеса видає наступну збірку поезій «Вечірні бджоли». Тут йдеться про радість материнства, шляхи людських доль, вміщено великий цикл інтимної лірики – «Любисток». Вірші світлі, мелодійні, від фольклорного начала. Загалом відчувається творче зростання авторки. Назва збірки – як символ працелюбності, невтомності.
  7. 7. Четверта книжка авторки «Зелене багаття» (1976) - живлюще буяння весни. Воно осяває поетесі світ розкутої людини, господаря свого краю. Поезія багата на весняні барви, молоду пристрасть, мирний гомін трудового дня, шляхи людських доль і ніжну зажуру материнства.
  8. 8. Наступна збірка поезій «Новосілля» побачила світ у 1981 році у видавництві «Карпати» (м. Ужгород). В поезіях звучить ода коханню, оспівується природа рідного краю, радість буття, звучить оптимістичне «І є любов ще між людьми!»
  9. 9. «Монолог» - таку назву має шоста поетична збірка Галини Турелик, видана у 1986 році. Ця збірка – єдиний цілісний ліричний твір. У збірці чотири розділи – «Вічне коло», «Жіночі портрети», «Слово з вогню», «переживи, любове, нас», в яких сповнений болю і тривоги погляд на себе і на світ, протест проти байдужості, бездушності в людських стосунках. Привертає увагу розділ «Жіночі образи». В одинадцяти портретах українських жінок, серед яких кохана Довбуша Дзвінка, а ще втомлена актриса, самотня жінка, лікарка та інші в поетичному образі представлено внутрішній світ та переживання і відчуття героїнь.
  10. 10. Лірична стихія інтимної лірики представлена в останньому розділі збірки «Переживи, любове, нас». Один з віршів «Надивлюся на тебе» надихнув композитора Богдана Шиптура, який поставив його на музику.
  11. 11. Наступна поетична збірка «Між альфою й омегою» побачила світ у 1989 році. В цій книзі – гама почуттів і образів, ліричні переживання, роздуми про людські чесноти та їх відсутність, смисл буття, про любов.
  12. 12. У 1990 році у видавництві «Дніпро» вийшла друком восьма книга авторки – поетична збірка «Бурштинова ватра». Вірші у збірці – інтелектуально насичені, емоційно напружені, нерідко полемічні. В історико-культурних поетичних екскурсах вона звертається до образів своїх видатних земляків, в їхньому життєвому і творчому подвигу вбачаючи приклад для сучасників, роздумує над роллю поета у суспільстві. І як завжди присутня неповторна лірика від Галини Турелик. «Бурштинова ватра» - підсумок певного етапу творчості поетеси
  13. 13. Починаючи з 1990 року, після виходу поетичного вибраного — “Бурштинової ватри”, — настала творча пауза, що затяглася на два десятиліття. Поетеса довго набиралася вражень, почуттів, роздумів і аж у 2009 році в Івано- Франківському видавництві «Місто НВ» вийшла її дев'ята книга – збірка поезій «Здвиження». Перший розділ збірки – «Єднаючи душею два світи» - це поезія духовна, філософська. Вірші розташовані в часовому порядку написання, що дозволяє простежити процес розвою душі автора, який в одному з віршів названо «упізнаванням істин призабутих». Другий розділ – «Біловоддя» - великий цикл любовної лірики. В передньому слові до книги літературний критик Євген Баран відзначає «У поетичній інтерпретації Галини Турелик маємо талановите, глибинне, чесне звучання тих почуттів, вражень, переживань, якими сповнена лірична героїня книги» І ще: «Три ключові моменти формують стратегію поетичного мислення Галини Турелик у новій книзі: Бог, Україна, Любов. Остання категорія є синонімом ще одного необхідного коду творчості – Свободи».
  14. 14. На разі, це остання книга поетеси. Євген Баран вважає, що творчий набуток Галини Турелик заслужено складає основу українського літературного канону другої половини ХХ століття. Авторка однаково сильна в ліричному вірші і громадянській ліриці. ЇЇ письмо зріле, пластичне, кольористичне.
  15. 15. Твори Галини Турелик друкувались в обласній, всеукраїнській пресі, різних часописах, колективних збірниках, антологіях, як наприклад «Від Карпат до Опілля» (2001), «Літературне Прикарпаття»2003).
  16. 16. Сторінка 3 Галина Турелик – журналіст За фахом Галина Зіновіївна – журналіст і багато років віддала цій праці в редакціях різних Івано- Франківських газет, а також у часописі «Перевал». За її сприяння та участі на сторінках цього видання вперше побачили світ багато творів Богдана Бойка, Тараса Мельничука, Степана Пушика, Степана Процюка, Антона Морговського, уривки з трилогії Михайла Андрусяка та інших авторів. Завжди тішилася, що свої твори для друку в журналі присилають автори з усієї України. Їй доводилось редагувати багато чужих творів. Тож намагалась робити це делікатно, без руйнації. «Якщо бачу, що це поліпшує текст — правлю, найчастіше ж підказую авторові, над чим, на мою думку, варто ще подумати» - говорить Галина Зіновіївна.
  17. 17. Сторінка 4 Галина Турелик в сьогоденні Сьогодні поетеса і надалі перебуває в творчому пошуку, слідкує за творчими успіхами колег. Вона говорить: «Раніше я була байдужою до модерної поезії, до формальних пошуків. Нині й це мене зацікавило. І психологія творчості. Нині молоді письменники набагато розкутіші й навіть ризикованіші в пошуках стилю, тематиці. Хай їм щастить знаходити! Але хочу вірити: мої пошуки теж не скінчилися — цвітуть і родять же старі яблуні…»
  18. 18. Якось в інтерв’ю, яке провів з нею Євген Баран, Галина Зіновіївна сказала: «В одному з перших моїх віршів є такі слова: «Мовчать сади мовчанням солов’я // над яблуком великим і прозорим. // А ранками ліловими угору// росте увосени душа моя. // А восени, як літа пізня тінь, // а восени, як провесняний промінь // мільйон дрібних листочків невідомих// лягає в ґрунт прийдешніх поколінь. // Отак і з деревця життя мойого // колись живі листочки обмете…».
  19. 19. А ось — заспів нової книжки: «Я розумію: вже моя ріка // до гирла добігає, до впадіння. // Ніхто — і навіть Господа рука –// не спинить плин. По глині чи камінні // сльоза доплине до кінця рядка – // і упаде, як падає твердиня…» Між цими візіями вмістилося ціле творче життя і великий відтинок фізичного. Дзвінкий голос молодої поезії змінився приглушено-притамованими інтонаціями розмислів, а все ж як близько одна від одної ці маленькі вершини — здається, одним кроком переступиш “цю розколину межи нами, що зоветься не смертю — життям”…
  20. 20. З любов’ю, напутніми словами звертається поетеса до молодих авторів: «Так, хочу і люблю говорити з молодими. Прихильно прислухаюсь до їхніх інтонацій, до голосів нового життя. Кажу їм: творіть без страху, адже Божественне у ваших душах. Не бійтеся помилитися і не соромтеся виправити помилку. Не витворюйте ні літературних, ні інших ідолів. Усвідомлюйте велич рідного народу і плекайте свою національну гідність. …усе в нас буде, // як тільки совість не засне…».
  21. 21. Сторінка 5. Поетична. Звучать поезії з усіх книг авторки, наявних в книгозбірні.
  22. 22. І як би не склався життєвий, творчий шлях ювілярки, що б не довелось прожити і пережити, але завжди в серці, в душі залишалось щось незмінне, чисте, те, що виокремлює творчих людей – служіння своєму народові.
  23. 23. Використана література: 1. Турелик Г. Три зернини [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Рад. письменник, 1972. – 70 с. 2. Турелик Г. Вечірні бджоли [Текст]: поезії./Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1974. – 93 с. 3. Турелик Г. Зелене багаття [Текст]: поезії./Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1976. – 124 с. 4. Турелик Г. Новосілля [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1981. – 94 с. 5. Турелик Г. Монолог [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Молодь, 1986. – 84 с. 6. Турелик Г. Між альфою і омегою [Текст]: лірика /Г. Турелик. – Київ: Рад. письменник, 1989. – 159 с. 7. Турелик Г. Бурштинова ватра [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Дніпро, 1990. – 205 с. 8. Турелик Г. Здвиження [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. – 179 с. 9. Баран Є. Упізнавання істин призабутих… /Є. Баран // Турелик Г. Здвиження [Текст]: поезії. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. – С. 3-4.
  24. 24. Інтернет-ресурси: Галина Турелик: «У літературі визнаю єдиний культ…» [Електронний ресурс]: [інтерв’ю] . – Режим доступу: slovoprosvity.org/2010/01/19/галина-турелик- «у-літературі-визнаю-є/. – Назва з екрану.
  25. 25. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

×